Рішення
від 16.05.2018 по справі 808/1830/17
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 травня 2018 року Справа № 808/1830/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Вельможко К.С.,

представник позивача: не з'явився,

представника відповідача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер Флюс (69032, м. Запоріжжя, вул. Доківська, буд.3, код ЄДРПОУ 38664255)

до: Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 39396146)

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.05.2017 №№0006551401, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6,

ВСТАНОВИВ:

20.06.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Лідер Флюс (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.05.2017 №№0006551401, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6.

Ухвалою суду від 21.06.2017 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано строк до 10.07.2017 для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 11.07.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №808/1830/17, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 26.07.2017.

Провадження у справі неодноразово зупинялось за клопотанням сторін для надання додаткових доказів по справі.

Ухвалою суду від 12.02.2018 в процесі підготовчого провадження призначено підготовче судове засідання по справі на 26.02.2018.

Ухвалою суду від 26.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті з 26.02.2018.

26.02.2018 у розгляді справи оголошувалась перерва до 15.03.2018.

Ухвалою суду від 15.03.2018 провадження у справі зупинене за клопотанням сторін для примирення до 07.05.2018.

07.05.2018 провадження у справі поновлено.

07.05.2018 у розгляді справи оголошувалась перерва до 16.05.2018.

У судовому засіданні 16.05.2018, на підставі ст.243 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Відповідно до ст. 229 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою «Камертон» .

Позивач у судове засідання не з'явився, направив суду заяву від 15.05.2018 про підтримання позовних вимог та з проханням провести розгляд справи без участі представника.

Обґрунтування позовних вимог зазначено у позовній заяві та у відзиві на письмові пояснення відповідача від 19.02.2018. Зокрема зазначено, що зафіксовані актом перевірки порушення ТОВ Лідер Флюс норм чинного законодавства є безпідставними та не підтвердженими відповідною доказовою базою. Відповідно, винесені на підставі висновків вказаного акту податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. З наведених підстав просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у запереченнях та додаткових поясненнях на позов. Зокрема зазначив, що за результатами планової виїзної перевірки ТОВ Лідер Флюс з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, а також з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 03.04.2013 по 31.12.2016, контролюючим органом виявлено порушення позивачем норм податкового законодавства. Прийняті на основі результатів перевірки оскаржувані податкові повідомлення-рішення вважає правомірними та такими, що не підлягають скасуванню. У задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, у період з 30.03.2017 по 20.04.2017 ГУ ДФС у Запорізькій області проведено виїзну документальну планову виїзну перевірку ТОВ Лідер Флюс з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, а також з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 03.04.2013 по 31.12.2016, про що складено акт від 27.04.2017 №237/08-01-14-01/38664255 (а.с.39-134, т.1).

У ході проведення планової виїзної перевірки встановлено порушення ТОВ Лідер Флюс :

- п. 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000; п. 5, 7, 9, 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доход , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.2009 № 290; п. 6, 8, п.п. 9.4 п. 9, 11, п.п. 15.4 п. 15, п. 16 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999 №318; п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246; п. 4, 6, 7, 8, 14, 22, 23, 29 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92; п. 3 р. III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73; п. 44.1, п. 44.2 ст. 44 р. II, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.3, п.п, 138.3.1, п.п 138.3.2 п. 138.3 ст. 138, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 р. III Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 на загальну суму 685 411 грн., у тому числі: за 2015 рік у сумі 201 955 грн.; за 2016 рік у сумі 483 456 грн.

- п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 р. І, п.п. а), б) п. 198.1, п. 198.3, п.п. г п. 198.5 ст. 198, п. 189.1 ст. 189, п.п. а п. 193.1 ст. 193, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 р. V Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 735 179 грн., у тому числі: за квітень 2015 р. у сумі 243 414 грн.; за липень 2015 р. у сумі 97 587 грн.; за серпень 2015 р. у сумі 25 651 грн.; за вересень 2015 р. у сумі 40 852 грн.; за жовтень 2015 р. у сумі 53 096 грн.; за липень 2016 р. у сумі 5 107 грн.; за грудень 2016 р. у сумі 269 472 грн.

- ст. 185, ст. 188 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкових зобов'язань (по взаємовідносинам з ПАТ "Дніпропетровський завод прокатних валків", код ЄДРПОУ 00187375) на суму 154 937 грн., що не призвело до виникнення грошових зобов'язань, у тому числі по періодах: за квітень 2016 р. у сумі 43 390 грн.; за травень 2016 р. у сумі 43 648 грн.; за серпень 2016 р. у сумі 67 899 грн.;

- п. 198.3. ст. 198, п. 200.1. ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "АКТА ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40034412), ТОВ "БІЗНЕС АБСОЛЮТ " (код ЄДРПОУ 40463854), на суму 147 152 грн., що не призвело до виникнення грошових зобов'язань у тому числі по періодах: за квітень 2016 р. у сумі 42 485 грн.; за травень 2016 р. у сумі 38 379 грн.; за серпень 2016 р. у сумі 66 288 грн.

- п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме порушення встановлених граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних;

- порушення ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , а саме: не проведено розрахунків в іноземній валюті по експортним операціям (ненадходження валютної виручки) у законодавчо встановленого 120-денного терміну, встановленого п. 1 постанови Правління Національного банку України від 07.06.2016 № 342 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України , п. 2 постанов Правління Національного банку України від 14.09.2016 № 386, від 13.12.2016 № 410 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України , по контракту № 1 від 03.03.2016 з нерезидентом фірмою LISTEX PRODUCTS CORP. (Panama Cyty, Republic оf Panama), у періоді: з 05.10.2016 по 31.12.2016 (88 днів) у сумі 215 723,71 дол. США.

- ст. 1,2 Указу Президента України від 18.06.94 №319/94 Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами , п. 1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю (із змінами і доповненнями) та пунктів 2, 3 наказу Міністерства фінансів України від 25.12.05 №207 Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.01.96 за №18/1043 (зі змінами та доповненнями) - не подано до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (Відділення у Заводському районі м. Запоріжжя) декларацію на валютні цінності, доходи та майно, шо належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2017;

- п. 51.1 ст. 51, п. 119.2 ст. 119, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме: відображення підприємством у податковому розрахунку за формою 1-ДФ сум доходу виплаченого самозайнятим особам за ознакою 157 з недостовірними відомостями або з помилками.

ТОВ Лідер Флюс скористалось правом адміністративного оскарження вказаного акту перевірки до Головного управління ДФС у Запорізькій області (а.с.135-149, т.1).

За результатом розгляду заперечень до акту документальної планової виїзної перевірки відповідачем надано відповідь на заперечення до акту перевірки від 18.05.2017 №5320/20/08-01-14-01-10, яким висновки акту перевірки залишені без змін (а.с.150-157, т.1).

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДФС прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.05.2017:

№ НОМЕР_7 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 806275 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 685411 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 120864 грн. (а.с.158, т.1);

№ НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 918973, 75 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 735179 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 183794, 75 грн. (а.с.159, т.1);

№0006541401 про зменшення на 154937 грн. суми податкового зобов'язання та зменшення на 147152 грн. суми податкового кредиту за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (а.с.160, т.1);

№0006571401 про застосування суми штрафу за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 73849, 29 грн. (а.с.161, т.1);

№0006581401 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 1473003, 26 грн. (а.с.162, т.1);

№0006591401 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 170 грн. (а.с.163, т.1);

№ НОМЕР_6 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 510 грн. за платежем податок з доходів фізичних осіб (а.с.164, т.1).

Не погодившись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку суд приходить до наступних висновків.

1. Щодо операції із продажу ТОВ Лідер Флюс товарів (феронікель ФН5М) на ПАТ Дніпропетровський завод прокатних валків у 2016 році, що призвело до завищення рядку 2000 Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на суму 774 684 грн. та заниження рядку 2240 Інші доходи Звіту про фінансові результати на суму 929 621 грн., в результаті придбання таких товарів у ТОВ АКТА ТРЕЙД , ТОВ БІЗНЕС АБСОЛЮТ з урахуванням транспортних послуг ФОП ОСОБА_2, що призвело до завищення витрат за 2016 рік рядку 2050 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) Звіту про фінансові результати на суму 739 461 грн., що призвело до заниження суми податку на прибуток, яка підлягає сплаті до бюджету. Також завищення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість по операціям з ПАТ "Дніпропетровський завод прокатних валків" на суму 154 937 грн., завищення суми податкового кредиту по операціям з ТОВ "АКТА ТРЕИД", ТОВ БІЗНЕС АБСОЛЮТ суму 147 152 грн., що не призвело до виникнення грошових зобов'язань.

З позиції відповідача, встановлені дані і факти, викладені у акті перевірки, доводять нереальність господарської операції з придбання товарів (Феронікель ФН5М) ТОВ Лідер Флюс у підприємств-постачальників ТОВ "АКТА ТРЕЙД", ТОВ "БІЗНЕС АБСОЛЮТ" протягом 2016 р. по ланцюгу придбання у підприємств ТОВ "МЕЛК ТРЕЙД", ТОВ "КОМФОРТ ФІНАНС", ТОВ ДАРВІН РІАЛАЙ . В свою чергу доводять нереальність господарської операції з продажу товарів (Феронікель ФН5М) ТОВ Лідер Флюс підприємству ПАТ Дніпропетровський завод прокатних валків .

Зокрема перевіркою встановлено наявність недоліків у оформленні товарно-транспортних накладних; відсутність сертифікатів якості на придбаний товар (феронікель ФН5Н); неможливість відстеження руху товару по ланцюгу постачання від контрагентів до постачальників позивача; наявність кримінального провадження, в якому фігурує постачальник контрагента позивача - ТОВ МЕЛК ТРЕЙД .

З позиції позивача, податковий орган необґрунтовано вважає здійснену операцію безтоварною, з огляду на наявність усіх належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів та декларації проведених операцій. На момент здійснення господарських операцій із вказаними постачальниками, останні були та є зареєстрованими у відповідності до чинного законодавства України, тобто включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, мають статус платників ПДВ, знаходяться за юридичною адресою, декларують свої зобов'язання по взаємовідносинам із позивачем, мають необхідний для здійснення штат працівників, офісні/складські приміщення.

Судом встановлено, що 25.04.2016 між ТОВ Акта Трейд (постачальником) та ТОВ Лідер Флюс (покупцем) було укладено договір поставки №2504 (а.с.153-156, т.3).

У відповідності до умов вказаного договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця сировину та матеріали (товар), а покупець прийняти товар та оплатити його вартість постачальникові в строки й на умовах, передбачених цим договором (п.1.1).

Доставка проводиться покупцем (п.2.1).

Найменування, кількість і ціна товару визначається згідно із Специфікаціями (п.1.2).

Оплата за договором проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника впродовж 365 банківських днів з моменту одержання покупцем товару (п.4.1).

На виконання умов вказаного договору та поставки товарів (в тому числі і феронікель ФН5М) позивачу, суду надано видаткові накладні (а.с.157, 160, т.3).

Якість поставленого товару підтверджена паспортами якості (а.с.163-171, т.3).

Транспортування товару підтверджена товарно-транспортними накладними (158, -159, 161-162, т.3).

Розрахунки між підприємствами проведено у повному обсязі, оплата товару підтверджена платіжними дорученнями (а.с.172-182, т.3).

Оскільки доставка товару, згідно умов договору, покладено на покупця (п.2.1), 25.04.2016 між ТОВ Лідер Флюс (замовником) та ФОП ОСОБА_2 (виконавець) укладено договір про надання транспортних послуг (а.с.183-185). Суду надано пакет первинної документації на підтвердження факту виконання умов укладеного договору (а.с.186-201, т.3).

01.08.2016 між ТОВ БІЗНЕС АБСОЛЮТ (постачальник) та ТОВ Лідер Флюс (покупець) укладено договір поставки №01-08/16 (а.с.202-203, т.3).

Доставка проводиться покупцем (п.2.1).

Найменування, кількість і ціна товару визначається згідно із Специфікаціями (п.1.2).

На виконання умов вказаного договору та поставки товарів (в тому числі і феронікель ФН5М) позивачу, суду надано видаткові накладні (а.с.204, т.3).

Транспортування товару підтверджена товарно-транспортними накладними (доставка здійснена ФОП ОСОБА_3А.) (а.с. 205-206, т.3).

Згідно товарно-транспортної накладної, вказаний товар було перевезено з місця навантаження: м. Дніпропетровськ, вул. Ялинкова, 114-А, до місця розвантаження: м. Дніпропетровськ, вул. Комінтерну.

Щодо зауважень податкового органу, зафіксовані актом перевірки від 27.04.2017 щодо відсутності вул. Ялинкової у м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області.

Представником позивача роз'яснено, що у вказаних товарно-транспортних накладних бухгалтером підприємства було помилково зазначено пункт навантаження: м. Дніпропетровськ, вул. Ялинкова, замість правильної назви вулиці - Ялинова. Водночас, вул. Ялинова розташована у Самарському районі м. Дніпра, що підтверджено листом № 7/20-390 від 25.09.2017 р., наданим Департаментом по роботі з активами Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради, наданому ТОВ Лідер Флюс на запит від 16.08.2017 р. № 262. (а.с.116, т.6).Отже, в даному випадку має місце орфографічна помилка.

Оплата товару підтверджена платіжними дорученнями (а.с.207-211, т.3).

Також суду надано акт звіряння взаємних розрахунків за період: 01.08.2016-01.06.2017 між ТОВ Лідер Флюс та ТОВ БІЗНЕС АБСОЛЮТ (а.с.212. т.3).

Отриманий за умовами вищевказаних договорів з ТОВ Акта Трейд та ТОВ БІЗНЕС АБСОЛЮТ сертифікований товар (феронікель ФН5М) був в подальшому реалізований ПАТ Дніпропетровський завод прокатних валків , що підтверджено рахунками на оплату, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними (а.с.250-277, т.3).

2. Щодо операції із придбання ТОВ Лідер Флюс товарів (матеріал залізокремнійвмісткий марки МЖКС) у ТОВ ДЖЕНЕРАЛ ФІНАНС (код 39770785), ТОВ САЙЛЕС ГРУП (код 39651671) за 2015 рік, шо призвело до заниження доходів на суму 108 000 грн. та завищення податкового кредиту на суму 21 600 грн.

З позиції відповідача, встановлені дані і факти, викладені у акті перевірки, доводять нереальність господарської операції з придбання товарів ТОВ Лідер Флюс у підприємств-постачальників ТОВ ДЖЕНЕРАЛ ФІНАНС (код 39770785), ТОВ САЙЛЕС ГРУП (код 39651671) протягом 2015 р.

Зокрема, перевіркою встановлено недоліки у оформленні товарно-транспортних накладних, відсутність сертифікатів якості на придбаний товар; пересортування придбаної та реалізованої номенклатури товару контрагентами позивача; наявність кримінального провадження з інформацією про наявність ознак фіктивності ТОВ ДЖЕНЕРАЛ ФІНАНС (код 39770785), ТОВ САЙЛЕС ГРУП (код 39651671).

З позиції позивача, у акті перевірки не вбачається будь-яких зауважень або ознак фіктивності вказаних підприємств, а посилання на фіктивність контрагентів до остаточного прийняття рішення (вироку) судом є передчасним та упередженим; недоліки в оформленні товарно-транспортної документації не можуть бути доказом безтоварності операцій, тощо.

Судом встановлено, що 10.08.2015 між ТОВ ДЖЕНЕРАЛ ФІНАНС (постачальником) та ТОВ Лідер Флюс (покупцем) укладено договір поставки №1008 (а.с.48-49, т.3).

Доставка проводиться покупцем (п.2.1).

Найменування, кількість і ціна товару визначається згідно із Специфікаціями (п.1.2).

На виконання умов вказаного договору та поставки товару (матеріал залізокремнійвмісткий) позивачу, суду надано видаткові накладні (а.с.52,55, т.3).

Якість поставленого товару підтверджена паспортами якості (а.с.50-51, т.3).

Транспортування товару підтверджена товарно-транспортними накладними (53-54, 56-57, т.3).

Перевезення вантажу від ТОВ ДЖЕНЕРЕАЛ ФІНАНС до ТОВ Лідер Флюс здійснено перевізником ТОВ ЕЛІЗЕТ згідно договору №27/07 від 27.07.2015, що підтверджено договором про надання послуг №27/07 від 27.07.2015, а також складеними на його виконання рахунками, акти надання послуг та платіжними дорученнями (а.с.125-132, т.3).

Оплата товару підтверджена платіжними дорученнями (а.с.58, т.3).

Матеріали справи містять також акт звіряння взаємних розрахунків за період серпень 2015 - жовтень 2015 р. за укладеним договором №1008 від 10.08.2015 (а.с.59, т.3).

27.07.2015 між ТОВ САЙЛЕС ГРУП (постачальником) та ТОВ Лідер Флюс (покупцем) укладено договір поставки №2707 (а.с.60-63, т.3).

Доставка проводиться покупцем (п.2.1).

Найменування, кількість і ціна товару визначається згідно із Специфікаціями (п.1.2).

На виконання умов вказаного договору та поставки товару (в тому числі матеріал залізокремнійвмісткий МЖКС ) позивачу, суду надано видаткові накладні (а.с.64, 67, 70, 73, т.3).

Транспортування товару підтверджена товарно-транспортними накладними (65-66, 68-69, 71-72, 74-75, т.3).

Перевезення вантажу від ТОВ САЙЛЕС ГРУП до ТОВ Лідер Флюс здійснено перевізником ФОП ОСОБА_4, згідно договору №16-10 від 16.10.2015, що підтверджено договором про надання послуг №16-10 від 16.10.2015, а також складеними на його виконання рахунками, акти надання послуг та платіжними дорученнями (а.с.139-152, т.3).

Оплата товару підтверджена платіжними дорученнями (а.с.76-78, т.3).

Матеріали справи містять також акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.07.2015-01.06.2017 (а.с.79, т.3).

Щодо посилань відповідача на адреси пункту навантаження у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних - Дніпропетровська область, місто Новомосковськ, вул.Павлоградська, буд. 34 слід зазначити, що такі приміщення використовувались ТОВ САЙЛЕС ГРУП та ТОВ ДЖЕНЕРАЛ ФІНАНС на умовах суборенди (а.с.216-218, т.3).

Як свідчать обставини справи, придбаний у ТОВ САЙЛЕС ГРУП та ТОВ ДЖЕНЕРАЛ ФІНАНС товар залізокремнійвмісткий МЖКС був надалі реалізований позивачем ПАТ Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.М. Дзержинського згідно договору поставки №15-0203-02 від 26.01.2015, що підтверджено долученими до матеріалів справи первинними документами (т.4-5).

3. Щодо операції із придбання у 2015 році обладнання у ПП ГРІНВУД-ОПТ , ТОВ "САЙЛЕС ГРУП", ТОВ "ТРАЙЛЕР ГРУП", ТОВ ФОРТУНА АЛЬЯНС з урахуванням транспортних послуг ТОВ ІНДЕКС-К , ТОВ ЕЛІЗЕТ , ФОП ОСОБА_4, що призвело до невірного нарахування амортизації основних засобів (обладнання) за 2015-2016 рік та завищення витрат на суму 667 231 гри., а також завищення податкового кредиту на суму 444 107 грн.

З позиції відповідача, встановлені дані і факти, викладені у акті перевірки, доводять нереальність господарської операції з придбання товарів ТОВ Лідер Флюс у підприємств-постачальників ПП ГРІНВУД-ОПТ , ТОВ "САЙЛЕС ГРУП", ТОВ "ТРАЙЛЕР ГРУП", ТОВ ФОРТУНА АЛЬЯНС протягом 2015 р.

Висновки акта планової перевірки щодо нереальності господарських операцій між ТОВ ЛІДЕР ОСОБА_5 та підприємствами ПП ГРІНВУД-ОПТ , ТОВ "САЙЛЕС ГРУП", ТОВ "ТРАЙЛЕР ГРУП", ТОВ ФОРТУНА АЛЬЯНС за 2015 рік, зроблені на підставі досліджень первинних документів на предмет фактичної можливості здійснення відображених у первинних документах придбання обладнання та податкової інформації.

Підприємства-постачальники обладнання є новоствореними - ПП ГРІНВУД-ОПТ , ТОВ "САЙЛЕС ГРУП", ТОВ "ТРАЙЛЕР ГРУП", ТОВ ФОРТУНА АЛЬЯНС на балансі не мали власних основних засобів.

В свою чергу, ПП ГРІНВУД-ОПТ , ТОВ "САЙЛЕС ГРУП", ТОВ "ТРАЙЛЕР ГРУП", ТОВ ФОРТУНА- АЛЬЯНС декларували придбання від ряду підприємств різні товари, в подальшому формували cxeму податкового кредиту за рахунок безпідставної зміни (підміни) номенклатури товарів, придбаних у ряді підприємств та реалізованих покупцю ТОВ Лідер Флюс з урахуванням його потреб (обладнання).

Обладнання, що знаходиться на території ТОВ НВО Укпромекологія , тобто за адресою м. Запоріжжя, вул. Доківська, 3, є власністю ТОВ НВО Укпромекологія , на яке і є в наявності технічні паспорта та отримано необхідні дозвільні документи, що підтверджено матеріалами перевірки зазначеного підприємства.

Так у Акті № 91/08-01-14-01/31329313 від 06.10.2016 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НВО Укрпромекологія та Акті №003/08-01-14-01/31329313 від 10.01.2017 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ НВО Укрпромекологія питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Акта-трейд за період з 01.06.2015 по 30.04.2016, наведена наступна інформація:

ТОВ „НВО „Укрпромекологія" за період, що перевірявся мало в наявності наступне основне обладнання: дробарка шарова (велика), дробарка шарова (мала); дробарка щекова ЩДС; транспортери стрічкові - 3 шт. тощо.

За дане обладнання ТОВ Лідер Флюс кошти не сплачені ТОВ "САЙЛЕС ГРУП", ТОВ "ТРАЙЛЕР ГРУП", ТОВ ФОРТУНА АЛЬЯНС , а ПП ГРІНВУД-ОПТ сплачено частково.

Доходи від використання такого обладнання протягом перевіряємого періоду ТОВ Лідер Флюс отримано.

Відтак відповідач вважає висновки перевірки правомірними.

З позиції позивача, дані висновки акта перевірки є безпідставними, оскільки до перевірки надавалась технічна документація на обладнання, більше того директор ТОВ Лідер Флюс особисто наглядно демонстрував наявне обладнання та механізм його використання у господарській діяльності.

Судом досліджено технічну документацію на обладнання конвейеры ленточные передвижные ТК-19, ТК-24 (а.с.1-47, т.3), паспорт на дробилка щековая со сложным движением щеки , паспорт на конвеер ленточный передвижной ТК-18 , техническое описание и инструкции по эксплуатации грохота самобалансного (а.с.273-295, т.2).

Позивачем зазначено, що якщо обладнання є у наявності, відповідно і джерело його придбання є законним та легітимним. За дане обладнання сплачені кошти, його доставлено на територію підприємства за допомогою перевізників, обладнання зведено в експлуатацію, обліковується на балансі ТОВ Лідер Флюс , амортизується та декларується у відповідності до вимог нормативно-правових актів України, Крім того проведено поточний ремонт даного обладнання, що у подальшому відображено у акті перевірки.

Стосовно Актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів щодо введення в експлуатацію обладнання складених без наявності необхідних документів дозвільного характеру, реальність придбання якого не підтверджується викладеними у акті перевірки фактами та використання такого обладнання у господарській діяльності ТОВ Лідер Флюс не встановлено, підприємством повідомлено наступне.

ТОВ Лідер Флюс має довгострокові партнерські відносини з ТОВ НВО Укрпромекологія у якого орендує виробничий майданчик площею 2 000,00 кв.м.

ТОВ НВО Укрпромекологія є виробничим підприємством, має у наявності дозвіл виконувати роботи підвищеної безпеки, дозвіл на викиди забруднюючий речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, які отримувалися на все обладнання, що знаходиться на території ТОВ НВО Укпромекологія , тобто за адресою м. Запоріжжя, вул. Доківська, 3.

Матеріали справи містять та судом досліджено договори, укладені з ТОВ НВО Укпромекологія та первинні документи, що підтверджують умови їх виконання (а.с.165-169, т.1; а.с.4-272, т.2).

Вимоги п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України ТОВ Лідер Флюс виконувалися у повному обсязі, товариство мало усі необхідні первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ "САЙЛЕС ГРУП", ТОВ "ТРАЙДЕР ГРУП", ТОВ ФОРТУНА АЛЬЯНС (видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, банківські виписки), відповідно жодних підстав для не включення податкового кредиту від вищезазначених контрагентів-постачальників ТОВ Лідер Флюс не мало.

В матеріалах справи містяться та досліджені судом:

договір поставки №2704 від 27.04.2015 між ПП ГРІНВУД-ОПТ та ТОВ Лідер Флюс з первинними документами на виконання його умов (а.с.101-113, т.3);

договір поставки №2707 від 27.07.2015 між ТОВ ТРАЙДЕР ГРУП та ТОВ Лідер Флюс з первинними документами на виконання його умов, в тому числі договір №0304 від 03.40.2017 про відступлення права вимоги (а.с.101-119, т.3);

договір поставки №1008 від 10.08.2015 між ТОВ ФОРТУНА АЛЬЯНС та ТОВ Лідер Флюс з первинними документами на виконання його умов (а.с.120-124, т.3).

Крім того, судом досліджено договори про надання послуг автомобільних перевезень, що підтверджують здійснення доставки, придбаних у вищевказаних контрагентів товарів:

договір №27/07 від 27.07.2015 укладений між ТОВ ЕЛІЗЕТ та ТОВ Лідер Флюс з первинними документами на виконання його умов (а.с.125-132, т.3);

договір №27/04 від 27.04.2018 укладений між ТОВ ІНДЕКС-К та ТОВ Лідер Флюс з первинними документами на виконання його умов (а.с.133-138, т.3);

договір №16-10 від 16.10.2015 укладений між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ Лідер Флюс з первинними документами на виконання його умов (а.с.139-152, т.3).

4. Щодо операції із списання катанки та швелеру у сумі 1 347 359 грн., що призвело до завищення рядку 2050 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) Звіту про фінансові результати за 2016 рік на 1 347 359 грн. та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2016 р. у сумі 269 472 грн.

На підставі аналізу наданих до перевірки документів, зміцненню підлягають металеві конструкції під обладнанням (Барабанний гуркіт L-6 м, В-1,2 м, Бункер з вібратором V-2C ; - загрузочний V-14 м3, Гуркіт самобалансний ГСС-32, Дробарка СМ-741, Дробарка СМ-741), придбання якої оформлено постачальниками ПП ГРІНВУД-ОПТ , ТОВ "САЙЛЕС ГРУП", ТОВ ТРАЙЛЕР ГРУП , ФОРТУНА АЛЬЯНС . Дефектний акт на виконання робіт по зміцненню залізобетонних конструкцій основаній виробничого обладнання від 02.12.2016 містить вартість виготовлення металевих армокаркасів 32 995 грн. з ПДВ та вартість робіт з зміцнення фундаментних основаній обладнання 24 605 грн. з ПДВ.

Дослідженням документів наданих у ході перевірки, перевіркою встановлено:

- дані і факти, що доводять нереальність господарської операції придбання наведеного обладнання (безтоварність операцій) ТОВ Лідер Флюс у зазначених підприємств;

- відсутні витрати на створення первинної залізобетонної конструкцій основаній під виробниче обладнання, акти на установку, монтаж, налагодження такого обладнання до/після складання Актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів щодо введення такого обладнання в експлуатацію;

- дефектний акт на виконання робіт від 02.12.2016 не містить інформацію про встановлені дефектів кожного об'єкту основного засобу та складений вже після передачі катанки та швелера у загальній кількості 131,980т. виконавцю ТОВ НВО УКРПРОМЕКОЛОГІЯ згідно Видаткових накладних (у переробку) від вересня та жовтня 2016 р. , а також отримання ТОВ Лідер Флюс з переробки арматурних каркасів вагою 131,980 т. згідно Акту приймання-передачі № 2810 від 28.10.2016 . Тобто, арматурний каркас виготовлено без встановлення дефектності об'єкта основних засобів;

- ТОВ ЛІДЕР ФЛЮС отримано з переробки арматурні каркаси вагою 131,980 т. згідно Акту приймання-передачі № 2810 від 28.10.2016 за Договором переробки № 2901 від 29.01.2015, при цьому відсутній Акт виконаних робіт (наданих послуг) за жовтень 2016 р.;

- швелер та катанка загальною вагою 131,980 т., а також відповідно, арматурний каркас вагою 131,980 т. дорівнює 6 (шести) автомобілям вантажопідйомністю 22 т., а орендований виробничий майданчик у ТОВ НВО Укрпромекологія складає загальною площею 2 000,00 кв.м. (Договір оренди № 02-01 від 02.01.2015);

- аналіз договору №02.12. від 02.12.2016 свідчить про те, що арматурний каркас сам по собі використовуватися не може, а потребуються додаткові матеріали та витрати;

- невідповідність у документах щодо виду виконаних робіт;

- відсутність підтвердження оплати послуг, а саме банківської виписки з печаткою банку.

В ході судового розгляду справи встановлено, що 02.02.2015 між ТОВ НВО Укрпромекологія (Постачальник) та ТОВ Лідер Флюс було укладено договір № 0202, згідно розділу 1 до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця сировину та матеріали, а покупець зобов'язується прийняти їх й оплатити їх вартість у строки та на умовах, передбачених даним Договором. Найменування, кількість і ціна товару визначається згідно специфікацій, які підписуються сторонами та є невід'ємною частиною договору (а.с.4-7, т.2).

Згідно специфікації №6,7 від 29.08.2016 ТОВ НВО Укрпромекологія продало, а ТОВ Лідер Флюс придбало швелер у кількості 2,98 т за ціною 56 447,16 грн., а також катанку 160,282 т. загальною вартістю 1 647 481,2 грн.(а.с.8-9, т.2).

Розрахунки за отриманий ТОВ Лідер Флюс від ТОВ НВО Укрпромекологія товар проведено у повному обсязі, що підтверджено платіжними дорученнями, а також актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2015 по 01.06.2017 (а.с.25-45, т.2). Також суду надано банківську виписку, що підтверджує проведення грошових коштів за платіжним дорученням №931 від 30.03.2017, на відсутність якої посилався відповідач (а.с.117-119, т.6).

Вказані катанка та швелер були використані ТОВ НВО Укрпромекологія при виготовленні металевих конструкцій згідно договору переробки давальницької сировини.

Необхідність проведення поточного ремонту основних засобів (металевих конструкцій) обумовлена наказом № 01/09 від 01.09.2016, на підставі якого товари, придбані у ТОВ НВО Укрпромекологія (катанка та швелер) були списані згідно актів списання товарів № 1 від 02.12.2016, №2 від 29.12.2016.

На підставі договору про надання послуг № 0212 від 02.12.2016 ТОВ НВО Укрпромекологія надавала послуги з поточного ремонту обладнання, в якому і були задіяні арматурні, якими зміцнені металеві конструкції під обладнанням, що належить та знаходяться на території, власником якої є ТОВ НВО Укрпромекологія (а.с.224-225, т.2).

Замовлення ремонтних робіт ТОВ Лідер Флюс вих. № 124 від 25.11.2016 містить інформацію, що зміцненню підлягає обладнання - Барабанний гуркіт L-6 м, В-1,2 м, Бункер з вібратором V-20 м3, бункер загрузочний V-14 м3, Гуркіт самобалансний ГСС-32, Дробарка СМ-741, Дробарка СМ-741.

На виконання вказаних робіт ТОВ НВО Укрпромекологія надано звіт про використання матеріалів замовника - ТОВ Лідер Флюс , дефектний акт та акт виконаних робіт №188 від 27.12.2016 (а.с.226-229, т.2).

Зазначення в акті про надання послуг № 188 від 27.12.2016 іншого виду найменування робіт пояснено позивачем як помилку.

Відповідачем не заперечено, що дана операція відображена у звітності обох підприємств.

Відтак, використання матеріалів, що належать ТОВ Лідер Флюс у власній господарській діяльності є витратами підприємства.

Відсутність витрат на створення первинної залізобетонної конструкції основ виробничого обладнання пояснюється тим, що, виробничий майданчик за адресою: м. Запоріжжя, вул. Доківська, 3, перебуває у користуванні ТОВ Лідер Флюс на праві оренди згідно договору № 02-01 від 02.01.2015. Вказані металеві конструкції вже були розташовані на території вказаного майданчика при передачі його у користування ТОВ Лідер Флюс (а.с.46-70, т.2).

5. Щодо операції із надання вантажно-розвантажувальних робіт на складі і прибирання території ТОВ БЕТАОЙЛ (код 39482224) за 2015 рік на суму 914 845,05 грн. (без ПДВ), вартість яких включено до складу витрат рядку 2050 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) Звіту про фінансові результати у сумі 790 845 грн.

З позиції відповідача, перевіркою встановлено нереальність господарських операцій з надання послуг виконавцем за період з січень-листопад для ТОВ Лідер ФЛЮС з огляду на:

- невідповідності в оформленні первинної документації (акти надання послуг);

- ТОВ "БЕТАОЙЛ" не задекларовано витрати на отримання послуг від субпідрядників.

Судом досліджено договір №26/01 від 26.01.2015 про надання послуг, у відповідності до якого ТОВ Лідер Флюс (замовник) та ТОВ БЕТАОЙЛ (виконавець) домовились про вантажно-розвантажувальні роботи на складі (а.с.84-86, т.3).

На виконання умов договору суду надано акти про надання послуг (а.с.87-97, т.3).

Щодо наявності недоліків у оформленні первинної документації (зазначення у договорі та актах про надання послуг реквізитів розрахункового рахунку ТОВ БЕТАОЙЛ , який відкрито 02.03.2015, пізніше за дату оформлених документів) представником позивача надано пояснення, з яких слідує, що рахунок у банку було відкрито після надання підприємством повного пакету документів, отримання банком підтвердження від податкової про його відкриття тощо. Фактичні договірні відносини розпочались січні 2015 року, а остаточний варіант договору був укладений пізніше.

Стосовно інформації, що договір підписано директором ОСОБА_6, а фактично станом на 26.01.2015 директором був ОСОБА_7, підприємством ТОВ Лідер Флюс пояснено, що договір укладений саме у перехідний період звільнення ОСОБА_7 та обрання на дану посаду нового директора.

Відносно інформації, що на ТОВ БЕТАОЙЛ працевлаштована лише одна особа, відсутні основні засоби та недоцільності залучення підприємства, що зареєстровано у м. Києві до виконання робіт територіально Запоріжжі, пояснено, що постачальник мав змогу залучити субпідрядну організацію до виконання цих робіт і виступати лише як організатор та контролер операції.

На підтвердження здійснення остаточного розрахунку сторонами суду надано листування між підприємствами, якими погоджені нові строки погашення заборгованості. (а.с.99-100, т.3).

Необхідність придбання вищевказаних послуг обумовлена існуванням фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ Лідер Флюс та ТОВ НВО Укрпромекологія . На виконання умов укладених між підприємствами договорів позивач був змушений залучити до виконання вантажно-розвантажувальних робіт сторонню організацію - ТОВ БЕТАОЙЛ , що й було здійснено згідно договору №26/01 від 26.01.2015.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Висновки податкового органу щодо заниження позивачем податку на прибуток базуються на невідповідності первинних документів, що підтверджують господарські операції з контрагентами вимогам діючого законодавства України, а саме внаслідок не підтвердження факту придбання/поставки товарів, що на думку суб'єкта владних повноважень свідчить про те, що вказані підприємства виписували первинні документи щодо реалізації товару на адресу ТОВ Лідер Флюс без їх реального здійснення.

Разом із тим, відповідачем не заперечується факт наявності у позивача договорів та відповідних первинних документів, не йдеться про те, що контрагентам позивача у перевіряємий період відмінено державну реєстрацію або ці підприємства виключено із обліку у органах ДФС як платників податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 137.1 ст.137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Таким чином, визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток відбувається з урахуванням отриманого платником доходу від будь-якої діяльності та витрат, визначених за правилами бухгалтерського обліку. При цьому, витрати певного періоду визначаються одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені, тобто повинен бути наявний зв'язок здійснених витрат з господарською діяльністю платника.

Під час перевірки ревізорам були надано пакет первинної документації на підтвердження господарських взаємовідносин з контрагентами, а тому висновки контролюючого органу про «нереальність» вказаних господарських операцій, відсутність юридичної сили та доказовості первинних документів є упередженими та хибними.

Тому, при дотриманні позивачем законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів за результатами фактично здійснених господарських операцій, відсутні підстави для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток до сплати в бюджет за 2016 рік на загальну суму 806275 грн.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті); придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 3 Закону України №996-ІV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону № 996-ХІV, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В акті перевірки не наведено, у чому саме надані позивачем первинні документи не відповідають наведеним вимогам Закону. Контрагенти позивача на момент здійснення господарських операцій з ним були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість. Крім того, у акті перевірки не спростовано факту наявності контрагентів позивача на час здійснення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Складений за результатами перевірки акт перевірки не містить документальних підтверджень порушень при відображенні в обліку взаємовідносин з контрагентами за період, що підлягав перевірці. Вказане свідчить про те, що всі висновки у акті стосовно порушень позивача при роботі з контрагентами зроблені виключно з припущень перевіряючих, які не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015.

В акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за укладеними договорами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету укладеного договору з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих послуг, що зумовило необґрунтованість і невідповідність закону висновків суб'єкта владних повноважень про фіктивність правочинів та їх вчинення без мети реального настання правових наслідків.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом не виявлено.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину укладені позивачем правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про взаємовідносини, які відбулись між учасниками такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Суд зазначає, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність правочинів позивача нормам цивільного законодавства.

Під час розгляду справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами договори не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Як зазначалося вище, первинні бухгалтерські документи в повному обсязі були надані позивачем та долучені судом до матеріалів справи, а тому правомірність формування витрат та податкового кредиту позивача підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, в акті перевірки відповідач посилається на недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних.

Слід зазначити, що вимогами податкового обліку взагалі не передбачено обов'язковості складання товарно-транспортних накладних у підтвердження витрат.

Наведене має місце і в практиці Вищого адміністративного суду (ухвала від 21.06.2017 у справі №К/800/31835/16): ОСОБА_7 обґрунтовано не взято до уваги доводи податкового органу щодо відсутності у позивача товарно-транспортних накладних, подорожніх листів чи транспортних накладних, оскільки наявність чи відсутність останніх у товариства є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, що не пов'язано з дотриманням вимог податкового законодавства .

З огляду на наведене, а також враховуючи те, що позивачем надано пояснення по кожному з зауважень відповідача, при відсутності обов'язку складання товарно-транспортних накладних у підтвердження витрат, наявність товарно-транспортних накладних з помилками допущеними при їх заповненні, не можуть свідчити про відсутність самої господарської операції з постачання товару.

Такої думки дійшов і Верховний Суд у своїй постанові від 06.02.2018 по справі №821/589/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарську діяльність визначено як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

В акті перевірки також зазначається про те, що операції позивача із його контрагентом не підтверджуються стосовно наявності трудових ресурсів, які необхідні для виконання умов за договорами постачання.

Слід зазначити, що в акті перевірки не наводиться жодних доказів щодо відсутності трудових ресурсів у контрагента, лише посилання на надану податкову звітність. Такий підхід податкового органу є формальним та упередженим. Оскільки, діюче законодавство України, не позбавляє та не виключає можливість залучення робочої сили (трудових ресурсів) за трудовими договорами або за цивільно-правовими договорами без приймання їх в штат підприємства.

Податковим органом не доведено відсутність укладення контрагентом позивача трудових або цивільно-правових угод.

Крім того, з позиції Вищого адміністративного суду України по справі №2а-16514/10/2070, викладеної у постанові від 13.07.2015, не можуть бути підставою для висновків податкової інспекції щодо нереальності господарських операцій з огляду на відсутність у них достатніх трудових ресурсів, адже укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій у процесі виконання зобов'язань за договором.

Обставини на які посилається податковий орган не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Зазначене узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України по справі № К/800/41046/15, по справі № К/800/47664/13.

Проте, слід зазначити, що чинним законодавством не пред'являються вимоги до суб'єктів підприємництва стосовно кількості працівників у штаті підприємства, наявності тих чи інших основних фондів, зокрема, складських приміщень, транспортних засобів, тощо, для здійснення господарської діяльності, отже на його правосуб'єктність та статус платника податків це жодним чином не впливає. Проте, податковий орган має довести, що відсутність таких ресурсів унеможливила в кожному конкретному випадку реальне виконання правочину.

Також, контролюючим органом всупереч вимог ст. 77 КАС України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів позивача трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів поставки, укладених позивачем з контрагентами, як не було надано і доказів про наявність встановлених фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

Посилання відповідача, на результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо контрагентів позивача (а.с.156-169, 207-227 т.6) суд розцінює безпідставними, а результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо контрагентів позивача не можуть бути допустимими доказами по справі, оскільки чинним законодавством України не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням постачальниками по ланцюгу вимог законодавства з оподаткування в їх господарській діяльності і можливі неправомірні дії і у разі припущення ними будь-яких порушень нести за них негативні наслідки у вигляді позбавлення права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникає в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг), так як згідно Конституції і податкового законодавства передбачена індивідуальна відповідальність, згідно якої припущені порушення одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Обґрунтування податковим органом своїх висновків про нереальність господарської операції на підставі інформаційних баз даних є невмотивованими, оскільки у своїй діяльності відповідач повинен керуватися Конституцією України, Податковим кодексом України, законами України, іншими нормативними актами, відповідно до яких об'єктом документальної перевірки є первинні документи, які використовуються в бухгалтерському і податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, тоді коли інформаційні бази даних податкового органу не є об'єктом документальної перевірки.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Також, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Звітування контрагентів до контролюючих органів не є критерієм правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

Такої позиції дотримується Верховний суд при розгляді справи №808/1543/17, що висвітлена у постанові від 17.04.2018.

Крім того, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов'язань, адже платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: « ...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності» .

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії» , пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України» ).

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» мають в Україні значення джерела права.

Що стосується посилання податкового органу на наявність кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, у якому начебто фігурують ТОВ САЙЛЕС ГРУП , ТОВ ДЖЕНЕРАЛ ФІНАНС , слід зазначити, що сам по собі факт існування вказаного кримінального провадження не є доказом відсутності реального здійснення фінансово-господарських взаємовідносин вказаних підприємств саме з ТОВ Лідер Флюс . При цьому варто зазначити, що обставини вказаного кримінального провадження, зокрема, щодо ролі ТОВ САЙЛЕС ГРУП та ТОВ ДЖЕНЕРАЛ ФІНАНС у вказаному кримінальному провадженні в акті перевірки від 27.04.2017 не розкриті.

При цьому, наданий відповідачем вирок суду не стосуються посадових осіб ТОВ Лідер Флюс та не визначають в діях таких осіб складу злочину при вчиненні господарських операцій в перевіряємому податковим органом періоді з постачальниками, переліченими в акті перевірки (а.с.228-229, т.6).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки від 27.04.2017 про відсутність підстав для формування даних податкового обліку та виникнення права на податковий кредит ТОВ Лідер Флюс за результатом здійснення господарських операцій з контрагентами, спростовані доказами, отриманими в ході судового розгляду справи, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23.05.2017 №0006551401, №0006561401, №0006541401 прийняті відповідачем не на підставі та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто не з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

6. Щодо порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Перевіркою встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Відповідно до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п.201.10. кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Представником позивача роз'яснено, що у період з 03.01.2017 по 10.01.2017 ТОВ Лідер Флюс здійснено декілька спроб щодо реєстрації спірних податкових накладних. Проте, вказані податкові накладні не були зареєстровані до 10.01.2017, а підприємством були отримані квитанції №1, у відповідності до змісту якої зазначено: Виявлені помилки: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: - ЄДРПОУ: '38664255'. Можливо, припинено дію Договору про визнання електронної звітності. Відправник: Автоматизована система Єдине вікно подання електронної звітності України, версія 2.2.10.10 .

Про наявність зазначених обставин, листом від 11.01.2017 №4 було повідомлено начальника Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області з проханням не застосовувати штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, оскільки вказані терміни були порушені з невідомих платнику обставин, в той час, коли він виконав усі передбачені чинним законодавством України вимоги щодо своєчасної реєстрації спірних податкових накладних (а.с.248-249, т.3).

В ході судового розгляду справи, представник позивача пояснив, що 28.12.2016 у ТОВ Лідер Флюс був обраний новий директор ОСОБА_8, що зумовило переукладання договору про визнання цифрового підпису.

ТОВ Лідер Флюс зі своєї сторони своєчасно отримало новий ключ електронної звітності, але зі сторони податкової договір був підписаний з запізненням, в усному порядку було проінформовано, що сервер ДФС України певний час не працював.

У письмових запереченнях на позов, відповідач підтвердив, що 03.01.2017 у зв'язку зі зміною керівника підприємства, між ТОВ Лідер Флюс та податковим органом було переукладено договір про визнання електронної звітності.

Проте, жодних документально підтверджених пояснень на спростування позиції позивача, окрім твердження щодо відсутності перешкоджання органами ДФС у реєстрації податкових накладних позивача, відповідачем надано не було.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення №0006571401 про застосування суми штрафу за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 73849, 29 грн. прийнято відповідачем неправомірно та підлягає скасуванню.

7. Щодо дотримання вимог валютного законодавства, а саме не проведення розрахунків в іноземній валюті по експортним операціям (ненадходження валютної виручки) у законодавчо встановлений 120-денний термін по Контракту № 1 от 03.03.2016 з нерезидентом фірмою LISTEX PRODUCTS CORP. (Panama Cyty, Republic оf Panama) у періоді з 05.10.2016 по 31.12.2016 (88 днів) у сумі 215 723,71 дол. США, а також не подання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2017.

В ході судового розгляду справи встановлено, що ТОВ Лідер Флюс злійснив експорт товару (брухту) нерезидентові фірмі LISTEX PRODUCTS CORP. (Panama Cyty, Republic оf Panama) відповідно до укладеного зовнішньоекономічного контракту №1 від 03.03.2016 (а.с.228-232, т.3).

За предметом договору, продавець продає, а покупець купує на умовах FOB - річкові та морські порти України відходи та брухт чорних металів (товар) (п.1).

Ціна за товар складає 170 дол. США за тону FOB - річкові та морські порти України .

Кількість за контрактом склала 3000 тон, а загальний об'єм контракту склав 510000 дол. США.

Покупець здійснює сплату за поставлений товар в доларах США шляхом банківського переводу на валютний рахунок продавця наступним чином: протягом 5 банківських днів з дати надання документів, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення товару продавцем: рахунку на судову партію товару в трьох екз., сертифікат якості, копію сертифіката походження, засвідченого Торгово-промисловою палатою України; складську довідку порту завантаження, з вказанням точної ваги товару.. (р.5).

Власником реалізованого товару ТОВ Лідер Флюс товару (брухту) є резидент ТОВ АСПЕКТ ТРЕЙД КОМПАНІ відповідно до договору комісії №10-К/2016 від 20.04.2016 укладеного з позивачем (а.с.234-2347, т.3).

Перевіркою було встановлено, що за умовами укладеного контракту та інвойсу від 05.06.2016 зазначено рахунки в уповноважених банках резидента ТОВ Лідер Флюс , на які підлягає зарахуванню виручка резидента у іноземній валюті з дати 06.06.2016 митного оформлення вантажної митної декларації №504020000/2016/001953 щодо експорту брухту чорних металів.

Станом на 31.12.2016 виручка на рахунки в банку резидента ТОВ Лідер Флюс не надходила, тобто значиться дебіторська заборгованість по контракту у розмірі 215 723,71 доларів США.

З позиції позивача, валютна виручка надходила від нерезидента фірми LISTEX PRODUCTS CORP. (Panama Cyty, Republic оf Panama) безпосередньо на валютний рахунок власника товару резидента ТОВ АСПЕКТ ТРЕЙД КОМПАНІ , експорт якої оформлено ТОВ ОСОБА_5 за договором комісії № 10-К2 20.04.2016 укладеного між резидентами.

У відповідності до ст.1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність від 16.04.1991 №959-ХІІ, зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

У відповідності до положень ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 № 185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, шо експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Постановами правління Національного банку України встановлено, що розрахунки за операціями експорту та імпорту товарів, передбачені в ст.1,2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті здійснюється у строк, шо не перевищує 120 календарних днів, передбачені в ст.1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , а саме: п.1 постанови правління Національного банку України від 07.06.2016 №342 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України, п.1 постанови правління Національного банку України від 14.09.2016 №386, від 13.12.2016 №410 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України .

Виходячи з наведеного, перевіркою правомірно встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , а саме: не проведено розрахунків в іноземній валюті по експортним операціям (ненадходження валютної виручки) у законодавчо встановленого 120-денного терміну, встановленого п. 1 постанови Правління Національного банку України від 07.06.2016 № 342 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України , п. 2 постанов Правління Національного банку України від 14.09.2016 № 386, від 13.12.2016 № 410 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України , по контракту № 1 від 03.03.2016 з нерезидентом фірмою LISTEX PRODUCTS CORP. (Panama Cyty, Republic оf Panama), у періоді: з 05.10.2016 по 31.12.2016 (88 днів) у сумі 215 723,71 дол. США.

Відтак, податкове повідомлення-рішення №0006581401 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 1473003, 26 грн. є правомірним та скасуванню не підлягає.

7. Також судом встановлено та не заперечено позивачем факту неподання до контролюючого органу декларації про валютні цінності, доходи та майно, шо належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2017, чим порушено ст. 1,2 Указу Президента України від 18.06.94 №319/94 Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами , п. 1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю (із змінами і доповненнями) та пунктів 2, 3 наказу Міністерства фінансів України від 25.12.05 №207 Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.01.96 за №18/1043 (зі змінами та доповненнями).

Відтак, податкове повідомлення-рішення №0006591401 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 170 грн. скасуванню не підлягає.

8. Враховуючи, що до позову позивачем не надано жодної обґрунтованої позиції стосовно виявленого перевіркою порушення п. 51.1 ст. 51, п. 119.2 ст. 119, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме: відображення підприємством у податковому розрахунку за формою 1-ДФ сум доходу виплаченого самозайнятим особам за ознакою 157 з недостовірними відомостями або з помилками, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004861306 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 510 грн. за платежем податок з доходів фізичних осіб.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням відповідача, суд виходить з приписів ч. 2 ст.2 КАС України, відповідно до яких встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ Лідер Флюс

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, судовий збір у розмірі 26984,03 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер Флюс (69032, м. Запоріжжя, вул. Доківська, буд.3, код ЄДРПОУ 38664255) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.05.2017 №№0006551401, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 23.05.2017 №0006551401 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 806275 (вісімсот шість тисяч двісті сімдесят п'ять) грн., у тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 685411 (шістсот вісімдесят п'ять тисяч чотириста одинадцять) грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 120864 (сто двадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 23.05.2017 №0006561401 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 918973 (дев'ятсот вісімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят три) грн. 75 коп., в тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 735179 (сімсот тридцять п'ять тисяч сто сімдесят дев'ять) грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 183794 (сто вісімдесят три тисячі сімсот дев'яносто чотири) грн. 75 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 23.05.2017 №0006541401 про зменшення на 154937 (сто п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот тридцять сім) грн. суми податкового зобов'язання та зменшення на 147152 (сто сорок сім сто п'ятдесят дві) грн. суми податкового кредиту за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 23.05.2017 №0006571401 про застосування суми штрафу за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 73849 (сімдесят три тисячі вісімсот сорок дев'ять) грн. 29 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 39396146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер Флюс (69032, м. Запоріжжя, вул. Доківська, буд.3, код ЄДРПОУ 38664255) судовий збір у розмірі 26984 (двадцять шість тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 03 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 29.05.2018.

Суддя І.В. Садовий


Дата ухвалення рішення	16.05.2018
Оприлюднено	01.06.2018
Номер документу	74372574
Судочинство	Адміністративне
Суть	: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.05.2017 №№0006551401, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6

Судовий реєстр по справі —808/1830/17

Ухвала від 01.04.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 05.02.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гусак М.Б.

Ухвала від 19.12.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гусак М.Б.

Ухвала від 22.02.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 24.01.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Постанова від 11.12.2018

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шлай А.В.

Постанова від 11.12.2018

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шлай А.В.

Ухвала від 23.10.2018

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шлай А.В.

Ухвала від 12.10.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 04.09.2018

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Ясенова Т.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 16.05.2018 по справі 808/1830/17ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —808/1830/17

Рішення
від 16.05.2018 по справі 808/1830/17
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД