Постанова

від 15.05.2018 по справі 910/7292/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/7292/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Матімекс-Україна ,

представник - Сніжко А.Г.,

відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит ,

представник - Попов В.О.,

третя особа 1 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

представник - Костюченко І.В.,

третя особа 2 - Публічне Акціонерне Товариство Банк Фінанси та Кредит ,

представник - Попов В.О.,

розглянув матеріали касаційної скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит Валендюка В.С.

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2018

у складі колегії суддів Зеленіна В.О. (головуючий), Буравльова С.І., Мартюк А.І.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Матімекс-Україна

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит Валендюка В.С.

про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити дії.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Хронологія подій та опис фактів, встановлених судами першої та апеляційної інстанції

1. 23.07.2014 між АТ Банк Фінанси та Кредит (банк) та ТОВ Матімекс-Україна (клієнт) було укладено Договір на розрахунково-касове обслуговування № 027-14/АНВ, відповідно до умов якого банк відкрив клієнту поточний рахунок у національній валюті №26009001002401 і (або) поточний (поточні) рахунок (и) в іноземній валюті №26009001002401 в (USD/UAH/EUR) та зобов'язався здійснювати його (їх) розрахунково-касове обслуговування, а клієнт - оплачувати послуги банку відповідно до Тарифів банку на розрахунково-касове обслуговування рахунків (далі - тарифи) в порядку і на умовах, визначених договором.

2. 03.06.2015 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/7397/15-г було вставлено, що ТОВ Матімекс-Україна було подано на виконання відповідачу платіжні доручення: № 3 від 12.01.2015 на суму 49 558, 28 євро; № 4/1 від 14.01.2015 на суму 30 441, 72 євро; № 4/2 від 14.01.2015 на суму 35 000 євро; № 4/3 від 14.01.2015 на суму 34 463, 75 євро; № 2/2 від 15.01.2015 на суму 50 000 євро; № 5/1 від 19.01.2015 на суму 44 000 євро; № 5/2 від 19.01.2015 на суму 45 000 євро; № 6 від 23.01.2015 на суму 8 867, 88 євро; № 7/1 від 26.01.2015 на суму 50 000 євро; № 8/1 від 30.01.2015 на суму 4 735, 67 євро та № 7/2 від 04.02.2015 на суму 55 264 євро.

3. 17.09.2015 постановою Правління НБУ № 612 АТ Банк Фінанси та Кредит визнано неплатоспроможним.

4. 17.09.2015 рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 171 в АТ Банк Фінанси та Кредит введено Тимчасову адміністрацію та делеговано повноваження тимчасового адміністратора. Днем початку процедури виведення Фондом банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації встановлено 18.09.2015. У подальшому 18.12.2015 відповідно до Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 230 розпочато процедуру ліквідації банку.

5. Згідно з Випискою по особовому рахунку позивача, відкритому у ПАТ Банк Фінанси та Кредит за період з 29.09.2015 по 29.09.2015 вбачається, що у цей день, 29.09.2015, на рахунок ТОВ Матімекс-Україна зараховано грошові кошти на загальну суму 7 684 733, 54 грн, призначення платежу: зарахування гривневого еквіваленту від обов'язкового продажу валюти на підставі вищевказаних платіжних доручень в січні-лютому 2015 року.

6. 29.09.2015 на рахунок позивача у ПАТ Банк Фінанси та Кредит надійшли 7 684 733, 54 грн як результат зворотньої конвертації коштів.

7. 06.10.2015 позивач звернувся до ПАТ Банк Фінанси та Кредит з платіжним дорученням про переказ коштів у сумі 7 684 733, 54 грн на поточний рахунок № 2600101005685, відкритий ТОВ Матімекс-Україна в AT Укрексімбанк .

8. 07.10.2015 позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Фінанси та Кредит з заявою про прийняття оригіналів платіжних доручень, у тому числі платіжного доручення № 160 від 06.10.2015 про переказ коштів у сумі 7 684 733, 54 грн на поточний рахунок № 2600101005685, відкритий ТОВ Матімекс-Україна в AT Укрексімбанк , до виконання згідно Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні від 05.04.2001 та на підставі пункту 6 частини п'ятої статті 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , абзацу 7 пункту 1.16 глави 1 розділу ІІІ Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Виконавчої Дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2 (із змінами та доповненнями), в частині здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації .

9. Листом від 12.10.2015 № 9-071350/19406 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Фінанси та Кредит Чернявською О.С. платіжне доручення від 06.10.2015 № 160 про переказ грошових коштів повернуто позивачу без виконання з посиланням на норми статті 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

10. 28.10.2015 позивач, не погодившись з рішенням Уповноваженої особи щодо повернення платіжного доручення без виконання, звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зі скаргою, відповідно до змісту якої просив Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язати Уповноважену особу Фонду Чернявську О.С. здійснити операції з переказу коштів ТОВ Матімекс-Україна , що надійшли на рахунки останнього, відкриті у АТ Банк Фінанси та Кредит , після 18.09.2015 року, згідно платіжного доручення від 06.10.2015 № 160 на суму 7 684 733, 54 грн та платіжного доручення від 06.10.2015 року № 15 на суму 529 000 грн.

11. Листом № 9-071350/21343 від 03.11.2015 року, Уповноважена особа Фонду гарантування на здійснення тимчасової адміністрації в AT Банк Фінанси та Кредит Чернявська О.С. знову відмовила в прийнятті до виконання та виконанні платіжного доручення від 06.10.2015 № 160, з посиланням на те, що до вказаних грошових коштів розповсюджується обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої статті 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

12. Не погоджуючись із зазначеним рішенням Уповноваженої особи Фонду гарантування на здійснення тимчасової адміністрації в AT Банк Фінанси та Кредит Чернявської О.С. позивач у листопаді 2015 року звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Фінанси та Кредит Чернявської О.С., в якому з просив:

визнати незаконним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Фінанси та Кредит Чернявської О.С. про повернення без виконання платіжного доручення від 06.10.2015 №160;

зобов'язати Відповідача прийняти до виконання платіжне доручення від 06.10.2015 №160.

13. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.03.2017 у справі № 826/25851/15 провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Матімекс-Україна закрито. Роз'яснено позивачеві, на виконання вимог частини другої статті 157 КАС України, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції господарського суду.

Обґрунтування позову.

14. У травні 2017 року позивач звернувся з даним позовом до Господарського суду міста Києва.

Позивач обґрунтовував позовну заяву тим, що оскільки кошти в сумі 7 684 733, 54 грн надійшли на рахунки ТОВ Матімекс-Україна 29.09.2015 року, тобто після дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку, рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування на здійснення тимчасової адміністрації в AT Банк Фінанси та Кредит Чернявської О.С. про повернення без виконання платіжного доручення від 06.10.2015 № 160 на підставі віднесення вказаних сум грошових коштів до таких, на які розповсюджується обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої статті 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , є неправомірним, в зв'язку із чим просить визнати незаконним дане рішення.

15. Заперечуючи проти позову, відповідач та треті особи посилались на те, що посилання позивача на пункт 5 частини шостої статті 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб в частині непоширення обмежень щодо задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку на зобов'язання банку щодо виконання операцій з виплати переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є безпідставним, оскільки кошти в розмірі 7 684 733, 54 грн, які були зараховані на поточний рахунок позивача 29.09.2015, не є сумами переказів грошових коштів у розумінні положень пункту 5 частини шостої статті 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а є власними коштами позивача. Крім того, відповідач зазначив, що позивач у встановлений Законом строк (23.12.2015-21.01.2016) скористався своїм правом та звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит з вимогою про включення його до реєстру кредиторів.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

16. 06.10.2017 рішенням Господарського суду міста Києва у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду в суді даного спору відбувається ліквідація відповідача (Банку), відповідач також перебував на стадії ліквідації станом на день звернення позивачем із позовною заявою до суду. Після початку процедури ліквідації Банку задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , порядку з дотриманням принципів черговості. Вимоги позивача включено до реєстру кредиторів АТ Банк Фінанси та Кредит на суму 17 454 151, 89 грн до сьомої черги вимог кредиторів та на суму 2 012 584, 38 грн до восьмої черги кредиторів.

17. 29.01.2018 постановою Київського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2017 у справі № 910/7292/17 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит Чернявської О.С. про повернення без виконання платіжного доручення Товариства з обмеженою відповідальністю Матімекс-Україна від 06.10.2015 № 160. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит Валендюка В.С. прийняти до виконання та виконати платіжне доручення Товариства з обмеженою відповідальністю Матімекс-Україна від 06.10.2015 № 160.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована посиланням на неправильність застосування норми пункту 5 частини шостої статті 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , яким встановлено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо, зокрема, виконання операцій з виплати переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Зроблено також посилання на висновок Верховного Суду України у постанові від 03.02.2016 у справі № 908/503/15-г щодо застосування пункту 5 частини шостої статті 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , який є аналогічним викладеній вище позиції суду апеляційної інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

18. Звертаючись з касаційною скаргою, відповідач просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2017. Посилання зроблені на неправильне застосування положень Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (статей 36 і 49), неврахування судом апеляційної інстанції того, що перераховані позивачеві кошти не є переказом, а є його власними коштами, а також того, що кредиторська вимога позивача (у сумі невиконаного платіжного доручення) включена до акцептованих вимог кредиторів банку, тобто фактично допускається подвійне стягнення з банку суми 7 684 733, 54 грн.

Б. Доводи відзиву на касаційну скаргу та пояснень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

19. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ Матімекс-Україна , посилаючись на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права, просив залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції.

20. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у своїх поясненнях, які є аналогічними за змістом касаційній скарзі, просив задовольнити касаційну скаргу відповідача.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Цивільний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин)

Стаття 1074. Обмеження права розпоряджання рахунком

1. Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Господарський процесуальний кодекс України (у редакції до 15.12.2017)

Стаття 111 28 . Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України

Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення, підлягають опублікуванню на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня їх прийняття.

Закон України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб

Стаття 36 частина п'ята пункт 1. Наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

5. Під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку…

Стаття 36 частина шоста пункт 5. Наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

6. Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо:

…

5) виконання операцій з виплати переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку…

Стаття 49. Заходи з підготовки задоволення вимог кредиторів

1. Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

2. Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи:

1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

3. Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

4. Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

5. Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів Фонд сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.

6. Фонд не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, крім задоволення вимог кредиторів за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури, якщо таке задоволення вимог погоджено виконавчою дирекцією Фонду.

7. Фонд зобов'язаний у 60-денний строк з дня початку процедури ліквідації банку надіслати повідомлення всім клієнтам, які користуються послугами відповідального зберігання, про необхідність вилучити свої цінності протягом одного місяця з дня повідомлення. Матеріальні цінності, що перебували на відповідальному зберіганні банку і не були вилучені власниками в зазначений у повідомленні строк, вважаються фондами, на які не можуть претендувати кредитори банку. Такі цінності переходять у розпорядження Фонду для повернення законним власникам.

8. Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

21. Доводи касаційної скарги щодо помилковості висновків суду апеляційної інстанції судова колегія вважає обґрунтованими виходячи з наступного.

22. Так, посилання суду апеляційної інстанції на взяття до уваги висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 03.02.2016 у справі № 908/503/15-г, є безпідставним.

У зазначеній постанові Верховним Судом України не було зроблено жодного висновку щодо належного застосування норми матеріального права - а саме, пункту 5 частини шостої статті 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб - адже Верховним Судом України було відмовлено у задоволенні заяви ПАТ Всеукраїнський Банк Розвитку про перегляд судових рішень у справі № 908/503/15-г через відсутність неоднакового застосування норми матеріального права.

23. Системний аналіз положень статті 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб свідчить про обґрунтованість відмови Уповноваженої особи Фонду гарантування на здійснення тимчасової адміністрації в AT Банк Фінанси та Кредит в прийнятті до виконання та виконанні платіжного доручення позивача від 06.10.2015 № 160, оскільки кошти в сумі 7 684 733, 54 грн, які були зараховані на поточний рахунок позивача 29.09.2015, є за своєю природою не переказом, а власними коштами позивача, які надійшли на його рахунок у результаті повернення гривневого еквіваленту від обов'язкового продажу валюти, що не була використана для перерахування згідно з платіжними дорученнями і раніше поданими заявками позивача на купівлю валюти.

24. Матеріали справи свідчать, що у даному випадку при зарахуванні 29.09.2015 коштів в сумі 7 684 733, 54 грн на розрахунковий рахунок позивача не відбулося збільшення в економічному сенсі активів ТОВ Матімекс-Україна , оскільки мало місце повернення коштів, направлених позивачем для купівлі валюти.

Таким чином, зарахуванням Банком цих коштів не має ознак грошового переказу у розумінні пункту 5 частини шостої статті 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

25. Наведене вище зумовлює, що до платіжного доручення позивача від 06.10.2015 № 160 застосовується обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої статті 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , тобто під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників банку.

26. Крім того, судами встановлено, що на час розгляду справи судами ПАТ Банк Фінанси та Кредит перебувало у стадії ліквідації.

27. Тому обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що в силу положень статей 49, 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб після початку процедури ліквідації Банку, задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому зазначеним спеціальним Законом, порядку з дотриманням принципів черговості.

Оскільки сума в розмірі 7 684 733, 54 грн (вимоги позивача з перерахунку коштів у сумі 7 684 733, 54 грн на поточний рахунок позивача, відкритий в АТ Укрексімбанк ) включена до реєстру вимог кредиторів AT Банк Фінанси та Кредит , то задоволення позову в даній справі призведе до можливого подвійного стягнення з банку наведеної суми.

28. Тобто зазначене спростовує твердження суду апеляційної інстанції про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки діями відповідача позивач не позбавлений свого майна, його вимоги у даній справі включені до реєстру вимог кредиторів AT Банк Фінанси та Кредит та будуть задоволені у порядку черговості, визначеній статтею 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

29. Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про правильність рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в даній справі.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Верховний Суд з урахуванням наведених вище доводів вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 у справі № 910/7292/17 підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2017 - залишенню в силі, як таке, що відповідає закону.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, пунктом 4 частини першої статті 308, статтями 312, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит Валендюка В.С. задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 у справі № 910/7292/17 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2017 залишити в силі.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Я. Погребняк