Постанова

від 30.05.2018 по справі 922/2714/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2018 р. Справа № 922/2714/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Пелипенко Н.М., суддя Білецька А.М.

при секретарі Бєлкіній О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (ордер серія НОМЕР_2),

відповідача - Вакуленко В.Л. (керівник, паспорт серія НОМЕР_1 від 14.09.1995р., витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань),

ТОВ "Лісова Ягода плюс" - Корнієнко Ю.В. (довіреність від 02.05.2017р., наказ від 24.01.2018р.),

Харківської районної державної адміністрації Харківської області - не з'явився,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова Ягода Плюс" (вх. №413 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від "30" жовтня 2017 р. у справі № 922/2714/17

за позовом Фізичної особи ОСОБА_4, м.Харків

до Дитячого оздоровчого табору - база відпочинку "Дубрава", с. Липці Харківської області

за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова Ягода Плюс", с. Липці Харківської області

2. Харківської районної державної адміністрації Харківської області, м. Харків

про визнання недійсними рішень

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа ОСОБА_4 звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просила визнати недійсними:

- рішення ОСОБА_5 б/н від 28.11.2011 р. про затвердження зміни № 1 до Статуту Дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку "Дубрава" у зв'язку зі зміною власника підприємства;

- рішення ОСОБА_5 б/н від 26.03.2012 р. про передачу права власності на 100% Статутного фонду підприємства до ОСОБА_6 та затвердження нової редакції Статуту підприємства;

- рішення ОСОБА_6 б/н від 26.03.2012 р. про прийняття зобов'язань засновника (власника) підприємства, про затвердження нової редакції Статуту підприємства;

- рішення ОСОБА_6 б/н від 07.08.2014 р. про передачу ОСОБА_7 права власності на комплекс Дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку "Дубрава", розташованого за адресою: 62414, Харківська область. Харківський район, село Липці, вул. Курортна, будинок 1 та затвердження Змін до Статуту підприємства;

- рішення ОСОБА_7 б/н від 15.08.2016 р. про заснування Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІСОВА ЯГОДА ПЛЮС" Код ЄДРПОУ 40750861 та внесення до його статутного капіталу в якості внеску засновника комплексу Дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку "ДУБРАВА", що розташований за адресою: Харківська області. Харківський район. с.Липці. вул. Курортна, будинок 1.

Позивач в позові зазначає, що вона, на підставі договору уступки статутного фонду, укладеного 09.08.2011 року з ОСОБА_8, набула право власності на 100% статутного фонду Дитячого оздоровчого табору - база відпочинку "Дубрава" та стала єдиним засновником та учасником вказаної організації. Як зазначає в позові ОСОБА_4, заяву від 29.11.2011 р. про передачу 100% частки у статутному капіталі ДОТ БВ Дубрава на користь ОСОБА_5 вона не підписувала, договір уступки 100% частки у статутному фонді ДОТ БВ Дубрава з ОСОБА_5 не укладала, у зв'язку з чим, наявні підстави для визнання недійсними рішень, перелік яких визначено в позові.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.09.2017 р. у даній справі залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лісова Ягода Плюс" та Харківську районну державну адміністрацію Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.10.2017 р. у справі № 922/2714/17 позов задоволено.

При прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції врахував, що згідно висновку почеркознавчої експертизи №29 від 11.08.2016 (виконаного Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки і судових експертиз СБУ в УСБУ в Харківській області), рукописні записи в заяві ОСОБА_4 від 29.11.2011р виконані не ОСОБА_9, а іншою (-ими) особою (-ами). Вказана обставина, як зазначено в рішенні місцевого господарського суду, встановлена також апеляційним судом Харківської області в ухвалі від 19.09.2017 у справі №635/6404/16-ц (за позовом ОСОБА_4 до Липецької сільської ради Харківського району Харківської області, ПО ДОТ БВ "Дубрава", ТОВ "Лісова Ягода Плюс" про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання права власності) . Враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази переходу до ОСОБА_5 прав власника Дитячого оздоровчого табору-бази відпочинку "Дубрава", а отже, у вказаної особи не було правових підстав приймати рішення власника б/н від 28.11.2011 про затвердження змін №1 до Статуту Дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку "Дубрава", у зв'язку зі зміною власника підприємства.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лісова Ягода Плюс" (перша третя особа) з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилося, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

В апеляційній скарзі третя особа зазначає про правомірність переходу права власності на 100% статутного фонду відповідача від ОСОБА_4 до ОСОБА_5, у зв'язку з чим вважає оскаржуване рішення суду таким, що прийнято при неповному з'ясуванні всіх обставин справи. Як зазначає апелянт, при проведенні 29.11.2011р. державної реєстрації змін до установчих документів відповідача, пов'язаних зі зміною складу засновників, державному реєстратору було надано нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_4 про передачу належної їй частки у статутному капіталі ДОТ БВ Дубрава на користь ОСОБА_5, оригінал рішення власника ДО БВ Дубрава ОСОБА_5 від 28.11.2011р. про затвердження змін до статуту, оригінал статуту ДОТ БВ Дубрава та інші документи, які є необхідними та достатніми для вчинення вказаної реєстраційної дії. Апелянт вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на ухвалу апеляційного суду Харківської області у справі №635/6404/16-ц, оскільки вказана справа на даний час знаходиться на розгляді Верховного суду, який зупинив виконання рішення судів попередніх інстанцій до закінчення касаційного провадження.

Відповідач, ДОТ БВ Дубрава в особі директора ОСОБА_2, надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що заява ОСОБА_4 від 29.11.2011 року про вихід із товариства та передачу статутного фонду відповідача на користь ОСОБА_5 є неналежним доказом, оскільки підпис на заяві виконано не ОСОБА_4, а іншою особою, у зв'язку з чим вважає обгрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову. Просить суд залишити оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу третьої особи - без задоволення.

В судове засідання 30.05.2018 року Харківська районна державна адміністрація Харківської області не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Ухвала суду від 24.05.2018р. направлялась на адресу Харківської районної державної адміністрації, про що свідчить штамп на її зворотному боці, однак, не була повернута підприємством зв'язку.

Харківська районна державна адміністрація отримувала ухвали суду 02.04.2018р., 23.04.2018р., від 16.05.2018р., що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Отже, вказана третя особа була обізнана про наявність апеляційного провадження у даній справі, однак в судові засідання не з'являлась.

Вимоги ухвал суду від 16.05.2018р., 24.05.2018р. щодо представлення суду реєстраційної справи ДОТ БВ Дубрава , а також письмових пояснень з приводу місцезнаходження вказаної справи, третя особа не виконала.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Судова колегія вважає можливим розглядати справу без участі представника другої третьої особи.

До апеляційного суду 22.05.2018р. надійшла заява від ДОТ БВ "Дубрава" в особі ОСОБА_10 До апеляційного суду 22.05.2018р. надійшла заява від ДОТ БВ "Дубрава" в особі ОСОБА_10: пронедопущення ОСОБА_2 до участі у справі у якості представника відповідача ДОТ БВ Дубрава та клопотання про постановлення окремої ухвали; заява про поворот виконання рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2017р у цій справі та вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_11 вчиняти будь-які правочини стосовно корпоративних прав ДОТ БВ "Дубрава"; про поворот виконання рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2017р у цій справі та вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_11 вчиняти будь-які правочини стосовно корпоративних прав ДОТ БВ "Дубрава".

До матеріалів справи також надано заяву від 23.05.2018р. ДОТ БВ "Дубрава" в особі ОСОБА_10 про підтримання вимог апеляційної скарги та заяву про розгляд справи без участі представника ДОТ БВ "Дубрава".

30.05.2018р. представник відповідача ОСОБА_10 надала суду заяву від 29.05.2018р., в якій повідомила суд про те, що до матеріалів справи представником ТОВ Лісова Ягода Плюс Корнієнко Ю.В. долучено документи, підписані ОСОБА_10 як директором ДОТ БВ Дубрава та скріплені печаткою організації. Однак, як зазначає ОСОБА_10, вона не підписувала та не скріплювала печаткою ДОТ БВ Дубрава заяву про поворот виконання рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2017р., заяву про підтримання вимог апеляційної скарги та розгляд справи без участі представника ДОТ БВ Дубрава , доручень на підготовку та подання до суду вказаних документів нікому не надавала, у зв'язку з чим вважає, що вказані заяви не підлягають розгляду.

Колегія суддів, розглянувши вказану заяву ОСОБА_10 від 29.05.2018р., дійшла висновку про відсутність правових підстав для розгляду заяв ДОТ БВ "Дубрава" в особі ОСОБА_10 про поворот виконання рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2017р., про підтримання вимог апеляційної скарги та розгляд справи без участі представника відповідача, у зв'язку з чим залишає їх без розгляду( окрім клопотань,які вже вирішені судом у попередніх засіданнях- щодо допуску ддо участі у справи представника ОСОБА_2. та винесення окремої ухвали).

ТОВ Лісова Ягода плюс надала суду заяву від 30.05.2018р., в якій просить застосувати наслідки пропуску позивачем строків позовної давності на звернення до суду з позовом та з цих підстав відмовити у позові.

В судовому засіданні 30.05.2018р. представник першої третьої особи пояснив, що ОСОБА_4 була обізнана про прийняття оспорюваних рішень ще у 2011 році, оскільки як директор та єдиний власник організації, остання не могла б здійснювати господарську діяльність та приймати управлінські рішення протягом шести років за обставини переходу права власності до ОСОБА_5

Судова колегія враховує наступне.

Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

У суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом.

Як свідчать матеріали справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач та ТОВ Лісова Ягода Плюс не звертались до суду із заявою про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

В судовому засіданні 30.05.2018р. представник ТОВ Лісова Ягода Плюс надав пояснення про те, що заява про застосування строку позовної давності не була подана ним суду першої інстанції з тих причин, що перша третя особа не була належним чином повідомлена судом про час та місце розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали господарського суду Харківської області від 20.09.2017р., 02.10.2017р., 18.10.2017р. направлялись судом першої інстанції на адресу ТОВ Лісова Ягода Плюс , однак повертались підприємством зв'язку з довідкою про невручення за закінченням терміну зберігання (а.с.126-129, 143-147, 267-271 т.1).

Місцевий господарський суд направляв поштову кореспонденцію на адресу ТОВ Лісова Ягода Плюс , яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, ТОВ Лісова Ягода Плюс належним чином повідомлялось про дату, час та місце розгляду справи.

За таких обставин, доводи першої третьої особи про неможливість подання суду першої інстанції заяви про сплив строку позовної не можуть бути прийняті судом до уваги як необгрунтовані.

Крім того, судова колегія враховує, що заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою, крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, частиною 5 статті 50 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, мають процесуальні права та обов'язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу; при цьому права учасників справи, визначені, зокрема, статтею 42 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 ЦК України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.

З огляду на викладене, судова колегія відмовляє в задоволенні клопотання ТОВ Лісова Ягода Плюс про застосування наслідків пропуску позивачем строків позовної давності на звернення до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача та ТОВ Лісова Ягода Плюс , перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

09.08.2011р. державним реєстратором проведено державну реєстрацію змін до установчих документів Дитячого оздоровчого табору-бази відпочинку "Дубрава", пов'язаних із зміною складу засновників, відповідно до яких, єдиним власником організації стала ОСОБА_4

Позивач зазначає, що зазначені дії були проведені державним реєстратором на підставі договору уступки 100% статутного фонду Дитячого оздоровчого табору-бази відпочинку "Дубрава", укладеного 09.08.2011р. між ОСОБА_8 (відчужувач) та ОСОБА_4 (набувач) (а.с.9-10 т.1).

Як зазначає у позові ОСОБА_4, 08.12.2015р. під час ознайомлення з матеріалами реєстраційної справи Дитячого оздоровчого табору-бази відпочинку "Дубрава", їй стало відомо про те, що після набуття нею права власності на 100% статутного фонду відповідача, без її відома, від імені власників даного підприємства приймалися наступні рішення.

29.11.2011 року державним реєстратором було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів Дитячого оздоровчого табору-бази відпочинку "Дубрава", відповідно до яких, єдиним власником підприємства стала ОСОБА_12

Зазначені дії, як вказує позивач, були проведені на підставі заяви ОСОБА_4 від 29.11.2011р. про передачу частки в розмірі 100% у статутному капіталі ДОТ БВ Дубрава на користь ОСОБА_5 та рішення ОСОБА_5 б/н від 28.11.2011 про затвердження змін №1 до статуту Дитячого оздоровчого табору-бази відпочинку "Дубрава" у зв'язку зі зміною власника підприємства (а.с.12-13 т.1).

27.03.2012 року державним реєстратором було внесено зміни до записів Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо установчих документів Дитячого оздоровчого табору-бази відпочинку "Дубрава", відповідно до яких, єдиним власником підприємства став ОСОБА_6

Позивач зазначає, що вказані дії були проведені державним реєстратором на підставі:

- рішення засновника/власника/ відповідача ОСОБА_5 №б/н від 26.03.2012 про передачу права власності на 100% Статутного фонду Дитячого оздоровчого табору-бази відпочинку "Дубрава" до ОСОБА_6 та затвердження нової редакції статуту підприємства (а.с.14 т.1).;

- рішення засновника/власника/ відповідача ОСОБА_6 №б/н від 26.03.2012 про прийняття зобов'язань засновника (власника) підприємства, про затвердження нової редакції статуту підприємства та затвердження на посаду керівника (директора) підприємства ОСОБА_5 (а.с.17 т.1);

- договору уступки статутного фонду від 26.03.2012, укладеного між ОСОБА_5 (відчужувач) та ОСОБА_6 (набувач) (а.с.15-16 т.1).

08.08.2014 року державним реєстратором було внесено зміни до записів Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо установчих документів Дитячого оздоровчого табору-бази відпочинку "Дубрава", відповідно до яких, єдиним власником підприємства стала ОСОБА_7

Зазначені дії, як вказує позивач, були проведені державним реєстратором на підставі:

- рішення власника відповідача ОСОБА_6 №б/н від 07.08.2014 про передачу права власності на комплекс Дитячого оздоровчого табору-бази відпочинку "Дубрава", розташованого за адресою: 62414, Харківська область, Харківський район, село Липці, вул. Курортна, будинок 1 та затвердження змін до статуту підприємства (а.с.21 т.1);

- договору купівлі-продажу (уступки) статутного фонду підприємства від 07.08.2014, укладеного між ОСОБА_6 (відчужувач) та ОСОБА_7 (набувач) (а.с.19-20 т.1).

Як зазначає позивач, 15.08.2016р. ОСОБА_10 прийнято рішення б/н від 15.08.2016 про заснування Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова Ягода Плюс" (код ЄДРПОУ 40750861) та внесення до його статутного капіталу, в якості внеску засновника, комплексу Дитячого оздоровчого табору-бази відпочинку "Дубрава", що розташований за адресою: Харківська область, Харківський район, с.Липці, вул.Курортна, будинок 1.

Позивач просить визнати вказані рішення недійсними з тих підстав, що ОСОБА_4, як єдиний власник Дитячого оздоровчого табору-бази відпочинку "Дубрава", рішення про передачу ОСОБА_13 100% частки у статутному капіталі ДОТ БВ Дубрава не приймала та жодних правочинів з цього приводу не вчиняла.

Судова колегія враховує наступне.

Цивільний кодекс України визначає організаційно-правові форми юридичних осіб.

Так, статтею 83 ЦК України передбачено, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Згідно статті 113 Господарського кодексу України, приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.

Відповідач, Дитячий оздоровчий табір-база відпочинку "Дубрава", згідно відомостей, наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є приватною організацією (установою, закладом).

Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначена у статутному фонді (капіталі) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У відповідності до ч.2 ст.65 ГК України, власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить визнати недійсним рішення ОСОБА_5 від 28.11.2011р. про затвердження змін до статуту ДОТ БВ Дубрава у зв'язку зі зміною власника з тих підстав, що ОСОБА_4, як власник, не приймала рішень про передачу ОСОБА_5 своєї частки в розмірі 100% у статутному капіталі ДОТ БВ Дубрава .

Позивач, в підтвердження своїх доводів про те, що він не підписував заяву від 29.11.2011р. про передачу ОСОБА_5 100% частки у статутному капіталі ДОТ БВ Дубрава посилається на висновок почеркознавчої експертизи №29 від 11.08.2016, виконаний Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки і судових експертиз СБУ в УСБУ в Харківській області, в межах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220430000764 (а.с.34-73 т.1).

Згідно вказаного висновку, рукописні записи в заяві ОСОБА_4 від 29.11.2011р. на офіційному бланку ВРО№407278, зареєстрованої в реєстрі приватним нотаріусом ХРНО Клопотовим С.Д. за №2889 виконані не ОСОБА_9, а іншою(-ими) особою(-ами).

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Судова колегія враховує, що зазначена судова експертиза була проведена в межах незакінченого кримінального провадження, а отже, на даний час висновку експерта не надана правова оцінка судом.

Представник позивача в судовому засіданні 30.05.2018р. повідомив суд, що на даний час триває досудове розслідування декількох кримінальних справ, в тому числі, стосовно факту підроблення документів, якими обгрунтовано позовні вимоги у цій справі.

В матеріалах справи відсутній вирок суду у кримінальному провадженні, в межах якого проведено почеркознавчу експертизу, а отже, висновок експерта №29 від 11.08.2016р. не досліджувався судом.

Судова колегія також враховує, що висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження у іншій справі, в тому числі кримінальній, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії.

Наданий позивачем до матеріалів справи висновок експерта №29 від 11.08.2016р. не засвідчений належним чином, як копія.

Відмітка позивача згідно з оригіналом міститься лише на зворотній стороні останньої сторінки висновку, при цьому, відсутній напис прошито та пронумеровано на .. арк. .

У заключній частині висновку (зворот сторінки 10 та сторінка 11) текст є непослідовним, про що наголошує апелянт в своїх поясненнях суду апеляційної інстанції.

Ухвалами від 16.05.2018р., 24.05.2018р. колегія суддів зобов'язувала сторін надати належним чином засвідчену копію висновку експерта №29 від 11.08.2016р.

Однак, сторони не виконали вимоги суду.

За наведеного, наданий позивачем висновок експерта не є належним доказом в підтвердження обставин, на які посилається позивач.

Судова колегія враховує, що в матеріалах справи міститься нотаріально посвідчена заява ОСОБА_4 від 29.11.2011р. про передачу ОСОБА_5 100% частки у статутному капіталі ДОТ БВ Дубрава .

Відповідно до статті 43 Закону України Про нотаріат , не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників.

При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії.

Враховуючи, що заява ОСОБА_4 від 29.11.2011р. від 29.11.2011р. посвідчена приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Клопотовим C.B. та зареєстрована в реєстрі за №2889, наявні підстави вважати, що при вчиненні нотаріальної дії нотаріусом було встановлено особу ОСОБА_4

На даний час факт підписання ОСОБА_4 заяви від 29.11.2011р. не спростовано.

Оскільки всі документи, на яких позивач оспорює свій підпис, є нотаріально посвідченими, а обов'язком нотаріуса є встановлення особи, що здійснює нотаріальну дію, доказ неавтентичності підпису позивача пов'язаний із доведенням наявністю посадового та кримінального правопорушення, скоєного нотаріусом.

Судова колегія також приймає до уваги насупне.

Позивач , звернувшись до суду із позовом у цій справі, вимагає захисту своїх прав власності, корпоративних прав, стверджуючи,що майно та права вибули із його володіння поза його волею.

Отже, слід вирішити питання про наявність (або ні) волевиявлення позивача при вчиненні певних правочинів.

Суд першої інстанції в основу свого рішення поклав висновок експерта з почеркознавчої експертизи, проведеної у кримінальному провадженні, яке не є завершеним на цей час (за поясненнями представника позивача у судовому засіданні 30.05.2018р. судове слідство у кримінальній справі не розпочато, вирок не винесений).

Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження іншої справи, в тому числі кримінальної оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах, як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії (постанова пленуму ВГСУ №4 від 23.03.2012 із змінами і доповненнями від 16.01.2013 та 10.07.2014).

Досліджуючи наданий позивачем висновок експерта СБУ України Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз, м. Харків №29 від 11.08.2016 з почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12016220430000764, судова колегія звертає увагу на наступне.

Дійсно, у висновку експерта зазначено, що в заяві ОСОБА_4 від 29.11.2011, зареєстрованій в реєстрі приватного нотаріуса за №2889 (а.с. 44, т. 1), рукописні записи та підписи виконані не ОСОБА_4, а іншою особою.

Разом з тим, експерт вказав, що в договорі №1890, за яким ОСОБА_4 набула право власності на спірний об'єкт, рукописні записи (а.с. 44 т.1) та підписи (а.с. 43-44 т.1) також виконані не позивачем, а іншою особою.

Судова колегія звертає увагу на те, що позивачем до матеріалів справи надано також її рішення від 09.08.2011 про прийняття на себе зобов'язання засновника спірного об'єкту після набуття права власності за договором №1890.

За висновком експерта у кримінальній справі, підпис у цьому документі також виконано не ОСОБА_4, а іншою особою.

Отже, рукописні записи і підписи, за висновком експерта, виконані не ОСОБА_4, а іншою особою, містяться не тільки в заяві ОСОБА_4 №2889 (а.с. 13 т.1), але і в договорі №1890 (а.с. 9-10 т.1), та в рішенні б/н від 09.08.2011, які на думку позивача, підтверджують набуття нею права власності на майно і корпоративні права відповідача від ОСОБА_8

Таким чинм ,якщо виходити із висновків експертизи, правовстановлюючі документи, за якими позивач набув права власності та корпоративного управління не підтверджують волю позивача у вчинених правочинах, разом із тим, позивач вказує, що набув ці права саме за вказаними документами.

З цих підстав, слід звернути увагу, також, на висновок експерта про те, що рукописні записи, зроблені від імені ОСОБА_4 в договорі уступки статутного фонду Дитячого оздоровчого таборувід 09.08.2011 та у заяві ОСОБА_8 від 09.08.2011 на ім'я приватного нотаріуса виконані, вірогідно, однією особою.

Експертом наведений перелік документів, в яких замість підпису ОСОБА_4 знаходиться підпис іншої особи. Це, в тому числі: рішення б/н власника дитячого оздоровчого табору Дубрава ОСОБА_4 від 20.09.2011; замовлення до КП Харківське районне БТІ №539 від 22.12.2009, №Т156 від 05.08.2010; в протоколі 8 загальних зборів учасників ТОВ Оздоровчий табір - база відпочинку Дубрава від 01.03.2013, тощо.

Отже, великий перелік документів, в тому числі, які визнаються позивачем та ті, що не визнані нею мають підписи і рукописні записи, що не виконувалися позивачем за висновками наданої експертизи.

Аналізуючи вказані обставини судова колегія вважає, що їх необхідно враховувати разом із тією обставиною, що особи, зазначені позивачем у позовній заяві, є пов'язаними із нею (в т.ч. родинними) зв'язками.

Представники позивача та третьої особи у судовому засіданні 30.05.2018 пояснювали суду про наявність родинних зв'язків між учасниками спірних правовідносин.

Представник позивача в судовому засіданні 30.05.2018 також пояснив, що ОСОБА_4 довірила ведення усіх справ у керуванні юридичною особою відповідача своїм дітям . Ці обставини можуть пояснити причину неспівпадіння позиції позивача із вказаними доказами.

За таких обставин, висновок експерта про те, що підписи в заяві №2889 (а.с.13 т.1) про передачу 100 % статутного капіталу ОСОБА_5 здійснено не ОСОБА_4 - не можуть вважатися достатнім доказом для вирішення справи по суті, оскільки необхідно досліджувати цей доказ у сукупності з іншими обставинами та іншими доказами, які знаходяться у кримінальному провадженні (згідно висновку експерта) і відсутні в цьому господарському провадженні.

Враховуючи, що з пояснень позивача, третьої особи та висновку експерта випливає несумлінність позивача у ставленні до своїх обов'язків як учасника юридичної особи,а також наявність родинних зв"язків, не є можливим зробити висновок про відчуження спірного об'єкту поза волею позивача лише на підставі факту не підписання позивачем заяви №2889 (а.с.13, т.1) , оскільки підписання документів не власником (ОСОБА_4І.) було довготривалою практикою.

За таких обставин, не є можливим засобами господарського процесу встановити дійсну волю позивача за спірним правочином - заявою №2889 про відчуження 100% частки у статутному капіталі відповідача на користь ОСОБА_5

Позивач не позбавлений права звернутися до суду із заявою про перегляд постанови апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, якщо їх наявність можна буде встановити на підставі вироку суду.

Судова колегія також звертає увагу на те, що підставою прийняття рішення судом першої інстанції також було рішення ( ухвала) апеляційного суду Харківської області від 19.09.2017 у справі № 635/6404/16-ц, якою залишено без змін рішення Харківського районного суду Харківської області від 03.05.2017 року.

Місцевий господарський суд застосував ст. 35 ГПК України ( в редакції до 15.12.2017). В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції вказав, що ухвалою апеляційного суду Харківської області встановлено, що в заяві ОСОБА_4 від 29.11.2010 року на офіційному бланку ВРО №40728 (фактично- 29.11.2011 року на офіційному бланку ВРО № 407288), зареєстрованій в реєстрі приватним нотаріусом ХРНО КлопотовимС.В. за № 2889 (а.с. 117 реєстраційної справи), виконані не ОСОБА_4, а іншою особою.

Судова колегія важає, що вказане судом першої інстанції є юридичним висновком апеляційного суду загальної юрисдикції, та не є преюдиційним фактом для цієї справи.

Вказаний висновок суду у справі № 635/6404/16-ц, також базувався на висновках почеркознавчої експертизи № 29 від 11.08.2016 року у кримінальному провадженні, на стадії досудового слідства та не був перевірений вироком суду.

Судовою колегією, у справі що розглядається, вище вже надано аналіз вказаного висновку експерта .

З цього приводу слід також звернути увагу на ту обставину, що у рішення Харківського районного суду Харківської області від 03.05.2017 у справі №635/6404/16-ц,зазначено: Як вбачається із реєстраційної картки Ф-3, рішення власника від 28.11.2011 , заяви від імені ОСОБА_4 від 29.11.2011 , змін до статуту від 29.11.2011, станом на 22.12.2011 року - момент передачі нерухомого майна у власність ПО Дитячий оздоровчий табір-база відпочинку Дубрава , ОСОБА_4 не була ані засновником, ані учасником ПО ДОТ Дитячий оздоровчий табір-база відпочинку Дубрава , у зв"язку з чим внесок до статутного фонду підприємства робити не могла.

З наведеного тексту рішення суду вбачається, що вказаний місцевий суд прийшов до висновку про відсутність вже у грудні 2011 року корпоративних прав у позивача, в тому числі, в результаті її рішення від 29.11.2011 року про відчуженя 100% частки у статутному капіталі відповідача.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не звернув увагу на вказану обставину.

Директор ДОТ БВ Дубрава ОСОБА_2 надав суду заяву від 11.05.2018р. про витребування доказів та призначення експертизи, в якій просить суд:

-витребувати у ТОВ "Лісова Ягода" оригінали наступних документів: заяву ОСОБА_17 про надання згоди подружжя на відчуження 100% статутного фонду ДОТ БВ "Дубрава" від 29.11.2011р. за №2903; договір уступки статутного фонду від 28.11.2011р.; рішення власника б/н від 09.08.2011р. та інші документи з підписом ОСОБА_4, на які посилається апелянт;

-призначити судово-почеркознавчу експертизу вказаних вище документів.

На вирішення експерта відповідач просить поставити наступне питання:

-чи виконані підписи та рукописні записи на вказаних документах ОСОБА_4 або іншою особою?

- чи виконаний підпис та рукописний запис на заяві ОСОБА_17 про надання згоди подружжя на відчуження 100% статутного фонду ДОТ БВ "Дубрава" від 29.11.2011р. за №2903 ОСОБА_17 або іншою особою?

Судова колегія, розглянувши вказане клопотання, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова колегія враховує, що у вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід, зокрема, здійснити перевірку (огляд) матеріалів, які підлягають направленню на експертизу, з точки зору їх повноти та придатності для проведення експертизи, в тому числі з урахуванням належного відображення ознак об'єктів і зразків, а за невідповідності матеріалів цим критеріям - вжити заходів до усунення недоліків матеріалів шляхом витребування додаткових документів і матеріалів у сторін та інших осіб.

Відповідно до п. 1.3 Науково-методичних рекомендацій з питань призначення і проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, для проведення досліджень орган, який (яка) призначив експертизу, повинен надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (буквені та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження в справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи, або виконані після відкриття провадження у справі, але не в зв'язку з її обставинами; експериментальні зразки почерку - це такі, що виконані за завданням органу, який призначив експертизу, у зв'язку з призначенням даної експертизи.

Згідно статті 102 ГПК України, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом. При призначенні експертизи суд, з урахуванням думки учасників справи, визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи.

Під час апеляційного провадження у даній справі ухвалами суду від 16.05.2018р. та від 24.05.2018р. явка ОСОБА_4 в судове засідання визнавалась обов'язковою.

Також вказаними ухвалами суд зобов'язував позивача надати суду оригінали всіх документів, на які він посилається в позові.

Однак, ОСОБА_4 особисто в судові засідання не з'явилась, витребувані оригінали документів суду не представила.

Отже, позивач при перегляді в апеляційному порядку оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не забезпечив можливість призначення апеляційним господарським судом судової почеркознавчої експертизи для з'ясування обставин, пов'язаних з підписанням спірних заяв від імені позивача.

За поясненнями учасників справи, оригінали документів, на які посилається в позові позивач, містяться в матеріалах реєстраційної справи ДОТ БВ Дубрава .

Ухвалами суду від 16.05.2018р., 24.05.2018р. колегія суддів зобов'язувала Харківську районну державну адміністрацію надати суду пояснення стосовно місцезнаходження реєстраційної справи ДОТ БВ Дубрава , а також оригінал реєстраційної справи для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчену копію - до матеріалів справи.

Однак, Харківська районна державна адміністрація не виконала вимоги суду.

За таких обставин, у суду відсутня об'єктивна можливість призначити судову почеркознавчу експертизу спірних документів, на які позивач посилається в позові.

Оригінал заяви ОСОБА_17 про надання згоди подружжя на відчуження 100% статутного фонду ДОТ БВ "Дубрава" від 29.11.2011р. за №2903, був представлений представником ТОВ Лісова Ягода Плюс колегії суддів для огляду в судовому засіданні 30.05.2018р. Копія вказаної заяви знаходиться в матеріалах справи (а.с.19 т.2).

Відповідач має довести обставини, які відповідний доказ може підтвердити, або аргументи, які він може спростувати (п.2 ч.2 ст.81 ГПК України).

Вказана заява є нотаріально посвідченою, за змістом вона є згодою подружжя на відчуження дружиною спірного об'єкту.

З аналізу вказаного документу вбачається, що він підписаний не позивачем у даній справі, а іншою особою - ОСОБА_17, а отже, цей документ не може спростовувати або підтверджувати факт переходу права власності на спірне майно від позивача до ОСОБА_5

Вказана заява опосередковано може свідчити про наявність наміру позивача відчужити спірне майно (права на майно) підприємства (організації).

У зв'язку з зазначеним вище колегія суддів вважає, що заява про надання згоди подружжя на відчуження статутного фонду не стосується обставин справи, а отже, відсутня необхідність у призначенні експертизи щодо вказаної заяви.

Судова колегія також враховує, що питання призначення почеркознавчої експертизи мало б бути вирішено за клопотанням зацікавленої сторони, в порядку п.6 ч.1 ст.267 ГПК України, тобто до порушення апеляційного провадження.

Відповідачем подано відповідне клопотання 11.05.2018р., тобто під час спливу строку розгляду справи в апеляційному провадженні.

З огляду на викладене, заява ДОТ БВ Дубрава (ОСОБА_2) від 11.05.2018р. про витребування доказів та призначення експертизи не задовольняється колегією суддів.

Оскільки позивач при перегляді в апеляційному порядку оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не забезпечив можливість призначення судом судової почеркознавчої експертизи для з'ясування обставин, пов'язаних з підписанням заяви від 29.11.2011р. від імені позивача, а копія висновку експерта №29 від 11.08.2016р. не є належним доказом, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач не довів шляхом надання належних доказів ту обставину, що спірне майно та права на нього вибули поза волею позивача.

Враховуючи наведене, позовні вимоги є недоведеними та не підлягають задоволенню.

При цьому, судова колегія звертає увагу, що у разі завершення кримінального провадження №12016220430000764 та прийняття судом остаточного судового акту, сторони даної справи не позбавлені права звернутись до суду з переглядом цієї постанови суду за нововиявленими обставинами.

ТОВ Лісова Ягода плюс надала суду заяву про поворот виконання рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2017р у цій справі шляхом скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рішень приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Г.І. №14711050027023924 від 21.11.2017р., №14711070028023924 від 21.11.2017р., №14711050029023924 від 24.11.2017р. В заяві третя особа просить також вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_11 вчиняти будь-які правочини стосовно корпоративних прав ДОТ БВ "Дубрава".

Заява обгрунтована тим, що оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2017р. у цій справі набрало законної сили та 21.11.2017р. виконано позивачем, а саме: внесено зміни до Статуту ДОТ БВ Дубрава , відповідно до яких єдиним власником ДОТ БВ Дубрава є ОСОБА_4

Як зазначає заявник, 24.11.2017р. позивач відчужив корпоративні права ДОТ БВ Дубрава на користь ОСОБА_11 (рішення приватного нотаріуса Малахової Г.І. №14711050029023924 від 24.11.2017р.).

Судова колегія враховує наступне.

Відповідно до статті 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , реєстраційні дії здійснюються на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі щодо відміни в порядку апеляційного оскарження рішення суду, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.

Суб'єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру.

З урахуванням приписів статті 284 ГПК України, ця постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Отже, зацікавлена особа з дня прийняття цієї постанови вправі звернутись до державного реєстратора щодо скасування реєстраційної дії, яка була вчинена на підставі рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2017р. у цій справі.

В своїй заяві ТОВ Лісова Ягода Плюс просить скасувати також рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Г.І. від 24.11.2017р., яким, як зазначає заявник, внесено зміни до складу засновників ДОТ БВ Дубрава , а саме, власником організації стала ОСОБА_11

Однак, такі вимоги не можуть бути задоволені судом, оскільки рішенням господарського суду Харківської області від 30.10.2017р., про поворот виконання якого просить заявник, було вирішено лише питання щодо прав позивача.Про права ОСОБА_11 суд першої інстанції рішення не приймав.

Правочини, за якими право власності перейшло від ОСОБА_4 до інших осіб, після прийняття судом першої інстанції рішення у цій справі, можуть бути предметом окремого позову. Втім, такі обставини не входять до предмету дослідження у даній справі.

За наведеного, у суду відсутні підстави для скасування реєстраційних дій щодо відчуження позивачем права власності на спірне майно.

Крім того, заявник просить скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Г.І. №14711050027023924 від 21.11.2017р., №14711070028023924 від 21.11.2017р., №14711050029023924 від 24.11.2017р.

Разом із тим, за інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань неможливо ідентифікувати, які саме дії було вчинено приватним нотаріусом за рішеннями, номера яких вказано заявником.

Крім того, відповідно до статті 333 ГПК України, питання про поворот виконання рішення суду вирішується за заявою сторони .

З урахування ст.45 ГПК України, ТОВ Лісова Ягода плюс не є стороною у судовому процесі, а його правовий статус врегульовано статтею 50 вказаного Кодексу.

З огляду на вищевикладене, заява першої третьої особи про поворот виконання рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2017р у цій справі не підлягає задоволенню.

Заява першої третьої особи про вжиття заходів забезпечення позову в порядку чю8 ст. 333ГПК України, шляхом заборони ОСОБА_11 вчиняти будь-які правочини стосовно корпоративних прав ДОТ БВ "Дубрава" не підлягає задоволенню, оскільки спір у даній справі стосується прав позивача, тоді як, заявник є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Заявником не обгрунтовано, яким чином будуть порушені права позивача у разі невжиття таких заходів.Позивач аналогічної заяви не подавав.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції про задоволення позову є таким, що прийнято при неповному з'ясуванні всіх обставин справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга ТОВ Лісова Ягода Плюс підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2017р. у справі №922/2714/17- скасуванню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.270, п.2 ч.1 ст. 275, п.1 ч.1 ст.277, 282, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ Лісова Ягода Плюс задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2017 року у справі №922/2714/17 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом 20 днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складено 04.06.2018р.

Головуючий суддя Медуниця О.Є.

Суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Білецька А.М.