Ухвала

від 29.05.2018 по справі 467/163/18

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/163/18

2/467/127/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2018 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Догарєвої І.О., при секретарі Фесенко К.В., за участі представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, під час розгляду у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка Миколаївської областіпозовної заяви ОСОБА_4 до Фермерського господарства Шепіт про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

15 лютого 2018 року ОСОБА_4 звернувся до Арбузинського районного суду Миколаївської області з позовом до ФГ Шепіт про визнання права власності.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10 квітня 1993 року на підставі державного акту на право постійного користування землею серія та номер 00000001 від 01 квітня 1993 року він отримав в постійне користування земельну ділянку 4820383800:04:000:0027 площею 25,9000 га та земельну ділянку 4820383800:04:000:0026 площею 25,9000 га на території Садівської сільської ради Арбузинського району для ведення фермерського (селянського) господарства. В тому ж році ним було створене селянське (фермерське) господарство - СФГ Лісовий Олександр Володимирович . 02 листопада 2005 року відомості про СФГ Лісовий Олександр Володимирович внесені до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У вересні 2016 року він дізнався, що до відомостей про СФГ Лісовий Олександр Володимирович ідентифікаційний код юридичної особи 20884857 було внесено зміни, змінено назву господарства на ФГ Шепіт , змінено голову, виключено його зі складу засновників та включено інших членів господарства. Оскільки дані зміни зроблені без участі та відома позивача, він звернувся з відповідною заявою про вчинення злочину до Арбузинського ВП Братського ВП ГУНП в Миколаївській області.

29 вересня 2016 року позивач повідомив ОСОБА_5, який на той час був головою ФГ Шепіт , що земельні ділянки, які належать йому на праві постійного користування обробляються ним одноосібно та попередив про заборону їх використання. У відповідь ФГ Шепіт було повідомлено позивача про намір подальшого використання земельних ділянок.

Не погоджуючись з позицією ФГ Шепіт позивач стверджує, що ним були проведені сільськогосподарські роботи з посіву озимої пшениці на площі 40 га землі.

Для проведення даних робіт з підготовки ґрунту та посіву озимої пшениці позивач вказує, що ним було укладено договір з надання послуг з ФГ Вепр , яким і проведено відповідні роботи.

В червні 2017 року голова ФГ Шепіт (ОСОБА_5В.) повідомив позивача про намір зібрати врожай пшениці вирощений на належних йому земельних ділянках, оскільки ОСОБА_5 вважав, що земельні ділянки перебувають в користуванні ФГ Шепіт , а врожай є власністю ФГ Шепіт .

В липні 2017 року врожай був зібраний та переданий на зберігання ФОП ОСОБА_6

Вважаючи, що дії ФГ Шепіт в особі його голови ОСОБА_5 свідчать про оспорювання його права власності на врожай пшениці, позивач просить визнати за ним право власності на зерно пшениці в кількості 105 тон 250 кг, що зберігається ФОП ОСОБА_6

В позовній заяві позивач повідомив, що докази укладення та виконання договору про надання послуг з виконання сільськогосподарських робіт ФГ Вепр не можуть бути надані суду, оскільки перебувають у ФГ Вепр та до цих пір не надані даним господарством позивачу.

Ухвалою від 26 лютого 2018 року провадження у справі відкрито, справа призначена до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 23 березня 208 року в порядку загального позовного провадження.

Підготовче судове засідання неодноразово відкладалось за клопотаннями учасників справи. Ухвалою від 14 травня 2018 року підготовче провадження у справі закрите та справа призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 29 травня 2018 року.

14 травня 2018 року, після початку судового засідання, на офіційну електронну адресу суду надійшло клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи. В зв'язку з невчасним надходженням воно не було розглянуте. Клопотання обґрунтоване тим, що за умовами договору про надання послуг, укладеного між позивачем та ФГ Вепр , розрахунок за надані послуги проводиться після реалізації виготовленої продукції, на цій підставі, посилаючись на норми ст.53 ЦПК України просив залучити до участі у справі ФГ Вепр у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 дане клопотання підтримав, просив залучити до участі у справі ФГ Вепр у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, вважає, що рішення у справі може вплинути на права ФГ Вепр , оскільки оплата ОСОБА_4 послуг ФГ Вепр за умовами договору про надання послуг частково має бути здійснена в натуральній формі, відтак, рішення у справі може вплинути на права даного господарства. Підтвердження укладення договору про надання послуг він надати не може, оскільки ОСОБА_4 здійснюючи обробіток земельної ділянки одноосібно не зобов'язаний вести облік подібних договорів та бухгалтерської документації, відтак дані документи у нього відсутні. Підтвердження існування договірних відносин між ОСОБА_4 та ФГ Вепр повинен надати ФГ Вепр після залучення його у якості третьої особи до участі у справі, в іншому випадку позивач буде звертатись до суду з проханням про витребування відповідних документів.

Представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечили, вказуючи, що сільськогосподарські роботи проводились ФГ Шепіт і жодних прав ФГ Вепр рішення суду у даній справі не стосуватиметься.

Суд вислухав пояснення сторін та зробив наступний висновок.

Відповідно ч.1 ст.53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Відповідно до ч.6 ст.53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу.

Згідно до положень ч.1 ст. 222 ЦПК України в судовому засіданні головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

З огляду на невчасне отримання клопотання судом, дане клопотання в підготовчому судовому засіданні не розглянуте, відтак суд вважає за можливе розглянути його на даній стадії розгляду справи.

Як вбачається з позовної заяви, предметом спору є право власності на зерно пшениці урожаю 2017 року, вирощеної на земельних ділянках 4820383800:04:000:0027 площею 25,9000 га та земельну ділянку 4820383800:04:000:0026 площею 25,9000 га на території Садівської сільської ради Арбузинського району.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з положеннями ст.530 ЦК України, строк (термін) виконання зобов'язань може бути визначений певним строком (терміном) або вказівкою на подію, яка неминуче має настати, в іншому випадку кредитор має право вимагати виконання в будь-який час. Реалізація вирощеної продукції не є подією, що має неминуче настати

Таким чином, підставою для виникнення у замовника обов'язку з оплати наданих послуг є факт надання послуг і виникнення такого права не пов'язане з правом власності на об'єкт, щодо якого послуги надавались, в даному випадку на зібраний урожай пшениці.

Відтак, судом не встановлено підстав для задоволення клопотання позивача.

Керуючись ст.ст. 53, 257-261 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання представника позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Фермерського Господарства Вепр - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлений 01 червня 2018 року.

Суддя І.О.Догарєва