Ухвала

від 29.05.2018 по справі 467/163/18

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/163/18

2/467/127/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2018 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Догарєвої І.О., при секретарі Фесенко К.В., за участі представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, під час розгляду у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка Миколаївської областіпозовної заяви ОСОБА_4 до Фермерського господарства Шепіт про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

15 лютого 2018 року ОСОБА_4 звернувся до Арбузинського районного суду Миколаївської області з позовом до ФГ Шепіт про визнання права власності.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10 квітня 1993 року на підставі державного акту на право постійного користування землею серія та номер 00000001 від 01 квітня 1993 року він отримав в постійне користування земельну ділянку 4820383800:04:000:0027 площею 25,9000 га та земельну ділянку 4820383800:04:000:0026 площею 25,9000 га на території Садівської сільської ради Арбузинського району для ведення фермерського (селянського) господарства. В тому ж році ним було створене селянське (фермерське) господарство - СФГ Лісовий Олександр Володимирович . 02 листопада 2005 року відомості про СФГ Лісовий Олександр Володимирович внесені до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У вересні 2016 року він дізнався, що до відомостей про СФГ Лісовий Олександр Володимирович ідентифікаційний код юридичної особи 20884857 було внесено зміни, змінено назву господарства на ФГ Шепіт , змінено голову, виключено його зі складу засновників та включено інших членів господарства. Оскільки дані зміни зроблені без участі та відома позивача, він звернувся з відповідною заявою про вчинення злочину до Арбузинського ВП Братського ВП ГУНП в Миколаївській області.

29 вересня 2016 року позивач повідомив ОСОБА_5, який на той час був головою ФГ Шепіт , що земельні ділянки, які належать йому на праві постійного користування обробляються ним одноосібно та попередив про заборону їх використання. У відповідь ФГ Шепіт було повідомлено позивача про намір подальшого використання земельних ділянок.

Не погоджуючись з позицією ФГ Шепіт позивач стверджує, що ним були проведені сільськогосподарські роботи з посіву озимої пшениці на площі 40 га землі.

Для проведення даних робіт з підготовки ґрунту та посіву озимої пшениці позивач вказує, що ним було укладено договір з надання послуг з ФГ Вепр , яким і проведено відповідні роботи.

В червні 2017 року голова ФГ Шепіт (ОСОБА_5В.) повідомив позивача про намір зібрати врожай пшениці вирощений на належних йому земельних ділянках, оскільки ОСОБА_5 вважав, що земельні ділянки перебувають в користуванні ФГ Шепіт , а врожай є власністю ФГ Шепіт .

В липні 2017 року врожай був зібраний та переданий на зберігання ФОП ОСОБА_6

Вважаючи, що дії ФГ Шепіт в особі його голови ОСОБА_5 свідчать про оспорювання його права власності на врожай пшениці, позивач просить визнати за ним право власності на зерно пшениці в кількості 105 тон 250 кг, що зберігається ФОП ОСОБА_6

Ухвалою від 26 лютого 2018 року провадження у справі відкрито, справа призначена до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 23 березня 208 року в порядку загального позовного провадження.

Підготовче судове засідання неодноразово відкладалось за клопотаннями учасників справи. Ухвалою від 14 травня 2018 року підготовче провадження у справі закрите та справа призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 29 травня 2018 року.

Відповідач 23 березня 2018 року подав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що ФГ Шепіт правомірно користується земельними ділянками, здійснює їх обробіток та на підставі ст.14 ЗУ Про фермерські господарства має право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

Від відповідача надійшло клопотання про виклик та допит свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5. Клопотання мотивує тим, що вказані свідки підтвердять обставини, викладені в запереченні на позовну заяву.

Представники відповідача в судовому засіданні клопотання підтримали.

Представник позивача проти задоволення клопотання не заперечував.

Суд, вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, приходить на наступного висновку.

Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 91 ЦПК України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.92 ЦПК України, сторони, треті особи та їхні представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

ОСОБА_5, щодо якого заявлене клопотання про допит в якості свідка є головою відповідача ФГ Шепіт , що підтверджується відповідним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та представляє інтереси господарства відповідно до статуту. Відтак, в силу вимог ч.1 ст.92 ЦПК України ОСОБА_5 може бути допитаний в судовому засіданні як свідок лише за наявності відповідної згоди. Оскільки ОСОБА_5 в засідання не з'явився, згода на його допит судом не отримана, відтак в цій частині клопотання заявлене передчасно. В іншій частині клопотання про допит свідків суд вважає обґрунтованим.

За викладених обставин, клопотання відповідача про виклик свідків підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 257-261 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання представника позивача про допит свідків задовольнити частково.

Допитати в судовому засіданні свідків:

ОСОБА_7, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1;

ОСОБА_8, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2;

ОСОБА_9, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Роз'яснити свідкам, що свідок зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини.

Попередити свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи за відмову від давання показань на вимогу суду, згідно ст. ст. 384, 385 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали буде виготовлений 01 червня 2018 року.

Суддя І.О.Догарєва