Ухвала

від 07.06.2018 по справі 467/163/18

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/163/18

2/467/127/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2018 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Догарєвої І.О., при секретарі Фесенко К.В., за участі представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, під час розгляду у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка Миколаївської областіпозовної заяви ОСОБА_4 до Фермерського господарства Шепіт про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

15 лютого 2018 року ОСОБА_4 звернувся до Арбузинського районного суду Миколаївської області з позовом до ФГ Шепіт про визнання права власності.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10 квітня 1993 року на підставі державного акту на право постійного користування землею серія та номер 00000001 від 01 квітня 1993 року він отримав в постійне користування земельну ділянку 4820383800:04:000:0027 площею 25,9000 га та земельну ділянку 4820383800:04:000:0026 площею 25,9000 га на території Садівської сільської ради Арбузинського району для ведення фермерського (селянського) господарства. В тому ж році ним було створене селянське (фермерське) господарство СФГ Лісовий Олександр Володимирович . 02 листопада 2005 року відомості про СФГ Лісовий Олександр Володимирович внесені до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У вересні 2016 року він дізнався, що до відомостей про СФГ Лісовий Олександр Володимирович ідентифікаційний код юридичної особи 20884857 було внесено зміни, змінено назву господарства на ФГ Шепіт , змінено голову, виключено його зі складу засновників та включено інших членів господарства. Оскільки дані зміни зроблені без участі та відома позивача, він звернувся з відповідною заявою про вчинення злочину до Арбузинського ВП Братського ВП ГУНП в Миколаївській області.

29 вересня 2016 року позивач повідомив ОСОБА_5, який на той час був головою ФГ Шепіт , що земельні ділянки, які належать йому на праві постійного користування обробляються ним одноосібно та попередив про заборону їх використання. У відповідь ФГ Шепіт було повідомлено позивача про намір подальшого використання земельних ділянок.

Не погоджуючись з позицією ФГ Шепіт позивач стверджує, що ним були проведені сільськогосподарські роботи з посіву озимої пшениці на площі 40 га землі.

Для проведення даних робіт з підготовки ґрунту та посіву озимої пшениці позивач вказує, що ним було укладено договір з надання послуг з ФГ Вепр , яким і проведено відповідні роботи.

В червні 2017 року голова ФГ Шепіт (ОСОБА_5В.) повідомив позивача про намір зібрати врожай пшениці вирощений на належних йому земельних ділянках, оскільки ОСОБА_5 вважав, що земельні ділянки перебувають в користуванні ФГ Шепіт , а врожай є власністю ФГ Шепіт .

В липні 2017 року врожай був зібраний та переданий на зберігання ФОП ОСОБА_6

Вважаючи, що дії ФГ Шепіт в особі його голови ОСОБА_5 свідчать про оспорювання його права власності на врожай пшениці, позивач просить визнати за ним право власності на зерно пшениці в кількості 105 тон 250 кг, що зберігається ФОП ОСОБА_6

В позовній заяві позивач повідомив, що докази укладення та виконання договору про надання послуг з виконання сільськогосподарських робіт ФГ Вепр не можуть бути надані суду, оскільки перебувають у ФГ Вепр та до цих пір не надані даним господарством позивачу.

Ухвалою від 26 лютого 2018 року провадження у справі відкрито, справа призначена до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 23 березня 208 року в порядку загального позовного провадження.

Підготовче судове засідання неодноразово відкладалось за клопотаннями учасників справи. Ухвалою від 14 травня 2018 року підготовче провадження у справі закрите та справа призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 29 травня 2018 року.

14 травня 2018 року, після початку судового засідання, на офіційну електронну адресу суду надійшло клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи. В зв'язку з невчасним надходженням воно не було розглянуте. Клопотання обґрунтоване тим, що за умовами договору про надання послуг, укладеного між позивачем та ФГ Вепр , розрахунок за надані послуги проводиться після реалізації виготовленої продукції, на цій підставі, посилаючись на норми ст.53 ЦПК України просив залучити до участі у справі ФГ Вепр у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Ухвалою від 29 травня 2018 року в задоволенні клопотання було відмовлено.

В судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про витребування у ФГ Вепр договору про надання послуг укладеного в 2016 році з ОСОБА_4 та інших бухгалтерських документів пов'язаних з даним договором, оскільки у ОСОБА_4 дані документи відсутні. Представник позивача також зазначив, що позивач самостійно звернувся до вказаного господарства, але його прохання було залишено без відповіді.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представники відповідача заперечували проти задоволення клопотання оскільки ними надані докази, що земельна ділянка оброблялась ФГ Шепіт .

Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Суд вважає, що заявлене представником відповідача клопотання про витребування доказів підлягає до задоволення.

Так, на думку суду витребуванню у ФГ Вепр підлягають належним чином посвідчені копії всіх наявних договорів, укладених з ОСОБА_4, за період з початку 2016 року до кінця 2017 року, а також належним чином посвідчені копії первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують виконання зазначених договорів , оскільки вказані докази не були надані позивачу на його вимогу, тобто він не має можливості подати їх суду самостійно, і докази на які посилається позивач в своєму клопотанні можуть слугувати для доведення, або спростування обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Керуючись ст.ст.84, 257-261 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання представника позивача про витребування доказів - задовольнити.

Зобов'язати Фермерське господарство ВЕПР , ідентифікаційний номер 40279991, місцезнаходження 55200 Миколаївська область, місто Первомайськ, вулиця Радянська, 44, надати Арбузинському районному суду Миколаївської області належним чином посвідчені копії всіх наявних договорів, укладених з ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання 07453, Київська область, Броварський р-н, село Русанів, вулиця Київська, 49 за період з початку 2016 року до кінця 2017 року, а також належним чином посвідчені копії первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують виконання зазначених договорів.

Витребувані копії документів надати до Арбузинського районного суду Миколаївської області протягом п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Попередити Фермерське господарство ВЕПР , що відповідно до положень ч.ч.5,6,7 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Суддя І.О.Догарєва