Рішення

від 02.05.2018 по справі 804/5950/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року Справа № 804/5950/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н. В. за участі секретаря судового засіданняГоворуха А.В. за участі: представника позивача представник відповідача Шахова Д.А. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оберег плюс до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Оберег плюс звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області в якому з урахуванням уточнень просить: - визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, викладені в листах від 22.08.2017р. №12-08/4279-8748 та №12-08/4280-8749, щодо повернення без виконання наказів про примусове виконання рішення №904/9318/16 від 03.01.2017р. та №904/893/17 від 25.07.2017р.; - зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області здійснити дії щодо виконання наказів про примусове виконання рішення.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що господарським судом Дніпропетровської області були видані накази від 03.01.2017р. та від 25.07.2017р. на стягнення коштів з Марганецької міської ради Дніпропетровської області на користь ТОВ Оберег плюс , з якими він звернувся до управління ДКС України у м.Марганець Дніпропетровської області для виконання, проте, листом №03-39/670 від 31.07.2017р. накази повернуті без виконання, оскільки Марганецька міська рада в управлінні не обслуговується, рахунки в управлінні відсутні. 17.08.2017р. позивач зазначені накази подав до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області для виконання, проте листами від 22.08.2017р. №12-08/4279-8748 та №12-08/4280-8749 відповідач повернув їх , посилаючись на те, що Марганецька міська рада в Єдиному реєстрі розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів не зареєстрована. Позивач вважає, що такі дії відповідача є протиправними, оскільки суперечать вимогам Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , Закону України Про виконавче провадження , Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ №845 від 03.08.2011р.

Від відповідача надійшов відзив на позов в якому він зазначає, що в базі даних Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів боржник Марганецька міська рада Дніпропетровської області в Головному управлінні державної казначейської служби України у Дніпропетровській області не зареєстрований. Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області вважає, що здійснило всі заходи передбачені чинним законодавством для виконання рішення суду, у зв'язку з чим, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач звертає увагу, що відповідач повертаючи без виконання накази господарського суду, посилаючись на відсутність відкритих рахунків у боржника та відсутність реєстрації боржника в Єдиному реєстрі розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, порушив вимоги законодавства України, яке регулює виконання рішень про стягнення коштів з бюджету, оскільки в даному випадку має бути застосовано безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві та доповненнях.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду якого повідомлений належним чином.

Заслухавши представника позивача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, рішенням господарського суду Дніпропетровської області №904/9318/16 від 19.12.16р., стягнуто з Марганецької міської ради Дніпропетровської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОБЕРЕГ ПЛЮС заборгованість за договором №18-3 від 29.03.2013 року про закупівлю робіт за державні кошти в сумі 137587,63 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2063,81 грн.

На виконання вказаного рішення господарським судом Дніпропетровської області видано Наказ від 03.01.17р., дійсний для пред'явлення до 04.01.2020р.

Рішенням Дніпропетровського апеляційного господарського суду №904/893/17 від 19.07.17р., стягнуто з Марганецької міської Ради Дніпропетровської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю ОБЕРЕГ ПЛЮС основний борг в сумі 509 303,85грн., інфляційні втрати в розмірі 395422,72 грн., 3% річних в розмірі 27418,69грн., 29363,48грн. витрат по сплаті судового збору, у тому числі за розгляд справи апеляційною інстанцією.

На виконання вказаного рішення господарським судом Дніпропетровської області видано Наказ від 25.07.17р., дійсний для пред'явлення до 20.07.2020р.

27 липня 2017р. ТОВ Оберег плюс зазначені накази подало до управління ДКС України у м.Марганець Дніпропетровської області до виконання.

Листом №03-39/670 від 31.07.2017р. Щодо повернення виконавчих документів управління ДКС України у м.Марганець Дніпропетровської повідомило, що Марганецька міська рада у Дніпропетровській області, яка виступає в особі боржника, в управлінні не обслуговується, рахунки в управлінні відсутні. В Єдиному реєстрі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів Марганецька міська рада у Дніпропетровській області відсутня. З урахуванням зазначеного в управлінні Державної казначейської служби України в м.Марганці Дніпропетровської області відсутні правові підстави для виконання наданих документів.

У листі Марганецького відділення Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області №6721/10/0406-0800 від 09.08.2017р. зазначено, що станом на 09.08.2017р. Марганецька міська рада у Дніпропетровській області не перебуває на обліку в Марганецькому відділенні як платник податків. Відповідно відсутня інформація про наявність відкритих рахунків по даному органу місцевого самоврядування.

Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області Листом №ТОВ-474-02 від 18.08.2017р. позивачу роз'яснило, що виконавчий документ про стягнення коштів відносно боржника Марганецької міської ради у Дніпропетровській області, ТОВ Оберег плюс має право пред'являти до виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Челюскіна, 1.

Товариство з обмеженою відповідальністю Оберег плюс із вищевказаними наказами господарського суду Дніпропетровської області та рішеннями судів звернулось до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області для виконання.

У відповідь Головне управління ДКС України у Дніпропетровській області листами №12-08/4279-8748, №12-08/4280-8749 від 22.08.2017р. відмовило у задоволенні вказаних заяв та зазначило, що Марганецька міська рада Дніпропетровської області в Єдиному реєстрі розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів не зареєстрована, у зв'язку з чим, Головне управління повертає вказані накази без виконання.

Нормативно-правовим актом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України Про виконавче провадження .

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України Про виконавче провадження , рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

При цьому, особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу визначені приписами статті 3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , частиною першою якої визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей (частина четверта статті 3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень ).

На виконання вказаних положень Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (надалі - Порядок №845), який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій) (пункт 3 Порядку №845).

При цьому, органи Казначейства, у тому числі, вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку (підпункт 2 пункту 4 Порядку №845).

Приписами пунктів 24 та 25 Порядку №845 визначено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

У разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24 - 34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

У силу пункту 31 Порядку №845, у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику вимогу щодо необхідності вжиття боржником заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Якщо у боржника недостатньо відкритих асигнувань (коштів на рахунках) для виконання виконавчого документа, безспірне списання коштів здійснюється частково. На виконавчому документі ставиться відмітка про обсяг списаних коштів, яка засвідчується підписом відповідальної особи, скріпленим гербовою печаткою.

Боржник зобов'язаний протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органові Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ним з метою виконання судового рішення.

Отже, як вбачається з наведених законодавчих положень, Казначейство вживає встановлені законодавством заходи, які будуть спрямовані на виконання судового рішення, а боржник, у свою чергу, зобов'язаний повідомити Казначейство про заходи, вжиті ним з метою виконання судового рішення.

Між тим, у даному випадку, у матеріалах справи не міститься доказів про вжиття відповідачем встановлених законодавством заходів, які будуть спрямовані на виконання судового рішення, зокрема, направлення на адресу боржника - Марганецької міської ради у Дніпропетровській області - вимоги про необхідність вжиття останнім заходів для встановлення асигнувань або здійснення інших дій для виплати товариству з обмеженою відповідальністю Оберег плюс заборгованості.

Згідно з пунктом 47 Порядку №845, безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.

Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей (пункт 48 Порядку №845).

Станом на момент розгляду даної справи, відповідачем не надано доказів щодо вчинення дій, спрямованих на виконання рішень судів та перерахування на користь товариства з обмеженою відповідальністю Оберег плюс коштів у сумі, визначеної вищевказаними наказами господарського суду Дніпропетровської області.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що зволікаючи у виконанні дій з перерахування коштів товариству з обмеженою відповідальністю Оберег плюс , Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, як суб'єкт владних повноважень, вчинило протиправні дії повертаючи листами від 22.08.2017р. №12-08/4279-8748 та №12-08/4280-8749 без виконання накази про примусове виконання рішень №904/9318/16 від 03.01.2017р. та №904/893/17 від 25.07.2017р., оскільки вказані рішення господарського суду Дніпропетровської області та Дніпропетровського апеляційного господарського суду не виконані, а тому доводи викладені у відзиві на позов, є необґрунтованими.

Разом з тим, обов'язковість судових рішень гарантується статтею 124 Конституції України та практикою Європейського суду з прав людини.

Аналогічний правовий підхід викладено у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції , в якому Суд зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Крім того, відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу. Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

У випадку, що розглядається, суд констатує, що обставин, які стали перешкодою у виконанні рішень судів у встановлений законом строку, відповідач не надав.

У контексті вищезазначеного, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, що саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вимог Конвенції (рішення у справі Ромашов проти України від 27.07.2004 (№ 67534/01).

Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою (рішення у справі Шмалько проти України від 20.07.2004 (№ 60750/00).

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України від 26.04.2005 (№ 29439/02).

Таким чином, суд наголошує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає безумовному виконанню у встановлений законом строк.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 15.12.2015 у справі №К/800/27980/15 (ЄДРСР №54755146) та від 06.11.2015 у справі №К/800/30313/15 (ЄДРСР №46564810).

Таким чином, дії Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області щодо невиконання наказів господарського суду Дніпропетровської області про примусове виконання рішень є протиправними, з огляду на що відповідача слід зобов'язати здійснити дії щодо виконання наказів господарського суду Дніпропетровської області про примусове виконання рішення від 19.12.2016 у справі №904/9318/16 та рішення Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 у справі №904/893/17.

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. (ст. 90 КАС України).

Суд акцентує увагу на тому, що ч.2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення викладені у відзиві на позов, не вчинив всіх необхідних дій, спрямованих на забезпечення виконання судових рішень, таким чином не довів правомірності листів від 22.08.2017р. №12-08/4279-8748 та №12-08/4280-8749, якими повернуто без виконання накази про примусове виконання рішень №904/9318/16 від 03.01.2017р. та №904/893/17 від 25.07.2017р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірність своїх дій не доведена, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Оберег плюс до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Оберег плюс (49000, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 20, ЄДРПОУ 34775443) до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.Челюскіна, 1, ЄДРПОУ 37988155) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, викладені в листах від 22.08.2017р. №12-08/4279-8748 та №12-08/4280-8749, щодо повернення без виконання наказів про примусове виконання рішень №904/9318/16 від 03.01.2017р. та №904/893/17 від 25.07.2017р.

Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області здійснити дії щодо виконання наказів про примусове виконання рішень №904/9318/16 від 03.01.2017р. та №904/893/17 від 25.07.2017р.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова