Постанова

від 04.06.2018 по справі 913/122/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2018 справа № 913/122/18

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 секретар судового засідання ОСОБА_4 за участю представників учасників справи: від Прокуратури: ОСОБА_5 - Прокурор відділу Прокуратури Харківської області, за службовим посвідченням №028256 від 15.08.2014 р. від позивача: не з'явились від відповідача-1: від відповідача-2:не з'явились не з'явились розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області, м. Старобільськ, Луганська область на ухвалу господарського суду Луганської області постановлену 29.03.2018р. у м. Харкові про перегляд ухвали господарського суду Луганської області від 29.03.2018 р. про повернення позовної заяви у справі №913/122/18 (суддя Р.М.Шеліхіна) за позовом Керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області, м. Старобільськ, Луганської області в інтересах держави в особі Старобільської районної ради Луганської області, м. Старобільськ, Луганська область до відповідача-1: до відповідача-2: про Комунальної установи Старобільське районне територіальне медичне об'єднання Старобільської районної ради, м. Старобільськ, Луганська область Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Едельвейс , м. Старобільськ, Луганська область визнання недійсним рішення комітету з конкурсних торгів, визнання недійсним договору купівлі-продажу товарів на суму 356 399,00 грн. В С Т А Н О В И В:

Від Керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Старобільської районної ради Луганської області надійшла позовна заява №114-1195 вих.18 від 06.03.2018 р. до відповідача 1 - Комунальної установи «Старобільське районне територіальне медичне об'єднання» Старобільської районної ради та відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгової компанії Едельвейс» про визнання недійсним рішень комітету з конкурсних торгів, визнання недійсним договору купівлі-продажу товарів на суму 356399 грн. (а.с.5-13)

Частиною 1 статті 36 1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції 02.02.2014 р.) встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формою цього представництва є, зокрема, участь у розгляді судами справ.

У відповідності до ч.3,4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017 р.) прокурор обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави. Та необхідність їх захисту. А також, зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За змістом позовної заяви, Прокурор просить визнати недійсним рішення тендерного комітету КУ Старобільське РТМО , оформлене протоколом №25 від 02.02.2018 про відхилення тендерної пропозиції ТОВ Мікс Маркет . Визнати недійсним рішення тендерного комітету КУ Старобільське РТМО , оформлене протоколом №26 від 02.02.2018 про визнання ТОВ Торгова компанія Едельвейс переможцем торгів. Визнати недійсним договір про закупівлю від 13.02.2018 №55, укладений між ТОВ Торгова компанія Едельвейс та КУ Старобільске РТМО (код ДК 021/2015 - 09130000-9) (Нафта і дистиляти: бензин А-921 та дизельне паливо (у вигляді талонів, скетч-карток) на суму 356399 грн. Стягнути з відповідачів сплачений прокуратурою Луганської області судовий збір у сумі 5286 грн. та перерахувати його на р/р 35211068000839; банк ДКСУ у м. Київ МФО 820172; ЄДРПОУ 02909921, код класифікації доходів бюджету - 2800 (а.с. 5-13).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 16.03.2018 р. розгляд питання щодо підтвердження підстав представництва прокурором інтересів держави із заявленими вимогами призначено до розгляду у судовому засіданні на 29.03.2018 р. (а.с. 2-3).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 29.03.2018 р. у справі №913/122/18 господарський суд повернув позовну заяву та додані до неї документи заявнику (а.с.105-107) на підставі вимог ст.174 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017 р.).

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Керівник Старобільської місцевої прокуратури Луганської області звернувся з апеляційною скаргою №114/3654 вих.18 від 20.04.2018 р., в якій останній просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали суду. Відкрити апеляційне провадження. Скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 29.03.2018 р. у справі №913/122/18 та передати справу на розгляд суду першої інстанції. У судове засідання викликати представників сторін (а.с.119-128).

В обґрунтування поданої апеляційної скарги скаржник посилається на те, що вказана ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права, а саме, ст.ст.174,176 Господарського процесуального кодексу України та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме ст.23 Закону України Про прокуратуру , ст.ст. 203,215 ЦК України, ст.ст.4,43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст.ст. 1,37 Закону України Про публічні закупівлі , а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Стверджує, що за відсутності ухвали про залишення позовної заяви без руху судом першої інстанції відкладено розгляд питання про відкриття провадження у справі. Наголошує, що прокурором виконано вимоги суду, викладені в ухвалі від 16.03.2018 р.

Також, вважає, що не відповідають обставинам справи висновки суду про те, що прокурором у позовній заяві не зазначено про існування у позивача компетенції для звернення до суду з позовом з приводу порушення підзвітною особою законодавства про закупівлі.

Крім цього, апелянт наголошує, що судом першої інстанції безпідставно зазначено, що у позовній заяві не вказано за кошти якого бюджету відповідачем проведено закупівлю.

Апелянт також вважає, що необґрунтованим є застосування судом першої інстанції практики Європейського суду з прав людини (пунктів 30-33 рішення ЄСПЛ у справі Менчинська проти Росії та пункту 53 рішення ЄСПЛ у справі Мартіні проти Франції ).

Апелянт вважає, що невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що відповідно до ст.280 ГПК України є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За результатами автоматизованого розподілу справи від 27.04.2018 р. сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя - доповідач) Чернота Л.Ф., судді Зубченко І.В., Попков Д.О. (а.с.114).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 02.05.2018 р. було поновлено Керівнику місцевої прокуратури Луганської області, м. Старобільськ, Луганська область пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Луганської області від 29.03.2018 у справі №913/122/18. Відкрито апеляційне провадження у справі та зобов'язано учасників справи до 18.05.2018р. включно надати до Донецького апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України. Зупинено дію ухвали господарського суду Луганської області від 29.03.2018 р. у справі №913/122/18 (а.с.115-116).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.05.2018 р. було призначено до розгляду апеляційну скаргу на 04.06.2018р. о 15:15 з повідомленням учасників справи. Явку представників сторін визнано обов'язковою.

21.05.2018 р. на поштову адресу Донецького апеляційного господарського суду від Комунальної установи Старобільське районне територіальне медичне об'єднання Старобільської районної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу №01-10/699 від 14.05.2018 р., в якому останній просить залишити ухвалу господарського суду Луганської області від 29.03.2018 р. у справі №913/122/18 без змін, а скаргу без задоволення. Судова колегія розглянула вищевказаний відзив та долучила його до матеріалів справи.

Відповідно до п.9 розділу Х1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу в новій редакції (набрав чинності з 15.12.2017р.), справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» (який набрав чинності 16.01.2018 р. (офіційне опублікування в Офіційному віснику України, 2018, №5) відповідно до пп.6 п.161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, ч.3 ст.19, ч.3 ст.26 та п.40 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» було постановлено про ліквідацію, зокрема, Донецького апеляційного господарського суду та утворення Східного апеляційного господарського суду в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

Згідно з п.3 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Таким чином, Донецький апеляційний господарський суд продовжує здійснювати свої повноваження до утворення апеляційного суду, який забезпечує здійснення правосуддя у відповідному апеляційному окрузі, та до дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Керуючись вказаними приписами, апеляційна скарга у межах даної справи розглянута судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України в редакції, яка набрала чинності від 15.12.2017 р.

В судовому засіданні 04.06.2018 р. Прокурор відділу Прокуратури Харківської області підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 29.03.2018 р. у справі №913/122/18 та передати справу на розгляд суду першої інстанції.

Позивач, відповідач-1, відповідач-2 у судове засідання 04.06.2018 р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, своїми правами, передбаченими ст.42 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинної з 15.12.2017 р.) не скористалися.

В матеріалах справи містяться поштові повідомлення про вручення ухвал, які повернулися до Донецького апеляційного господарського суду з відміткою: « -вручено за довіреністю повноважному представнику» (а.с. 82,83).

Пункт 2 ч.3 ст.42 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) зобов'язує сторони з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.

Пунктом 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) врегульовано, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.223 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції) складено протокол судового засідання.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.) апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши, прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Суд першої інстанції обґрунтовано посилається на вимоги п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України якими передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у випадках і порядку, що визначені законом.

Підстави для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді визначені у ч.3 та 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014.

Відповідно до перехідних положень Закону України «Про прокуратуру» прокурор має право наглядати за додержанням прав і свобод людини і громадянина, а також має право здійснювати нагляд за додержанням державними органами законів в сфері охорони прав і свобод людини і громадянина. Здійснювати ці права прокурор має право виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді.

У даному випадку, прокурор обґрунтував в чому саме полягає порушення інтересів держави, за приписами частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно положень ст.ст. 174,176 ГПК суд відкриває провадження у справі або повертає позовну заяву прокурору за відсутності підстав для звернення до суду в інтересах держави протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор встановив порушення інтересів держави відповідачем, в процесі моніторингу веб-порталу державних закупівель на сайті "Prozorro", у зв'язку з чим прокурор вирішив звернутись до суду, стверджуючи про порушення відповідачем законодавства про публічні закупівлі під час проведення відповідачем відкритих торгів по закупівлі товарів. Дані обставини викладені прокурором в повідомленні від 05.03.2018 №114/1171вих.18, адресованому Старобільській районній раді Луганської області (позивачу). Факт надсилання вказаного повідомлення підтверджується поштовим реєстром від 06.03.18 та штампом вхідної кореспонденції позивача від 06.03.2018 №146. Позов до суду першої інстанції також направлено 06.03.18, що підтверджується описом поштового вкладення в конверт від 06.03.18.

Господарський суд Луганської області зобов'язав прокурора надати докази перевірки причин та обставин невиконання або неналежного виконання своїх повноважень Старобільською районною радою Луганської області та неможливості забезпечення представництва інтересів держави у даній справі жодним іншим державним органом. Вимогу викладено в ухвалі господарського суду Луганської області від 16.03.2018 про розгляд питання щодо підтвердження підстав представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відповідно до ст.177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є:

1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;

2) з'ясування заперечень проти позовних вимог;

3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;

4) вирішення відводів;

5) визначення порядку розгляду справи;

6)вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Таким чином, за відсутності ухвали про залишення позовної заяви без руху судом першої інстанції відкладено розгляд питання про відкриття провадження у справі.

На виконання ухвали суду Старобільська місцева прокуратура надіслала 28.03.2018р. до суду першої інстанції лист від 23.03.18 №114/3017 вих18 з додатком (а.с.94-96).

Відповідно вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено повноваження районних рад при зверненні з позовом до суду. Використання коштів місцевого бюджету з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» , підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування і порушує права Старобільської районної ради (позивача), якій підзвітна та підконтрольна Комунальна установа «Старобільське РТМО» (відповідач). У зв'язку з цим прокурор вважає інтереси держави порушеними.

В якості додатків до листа прокурором надано запит Старобільської місцевої прокуратури Луганської області від 01.03.2018 №114/1124 вих-18 (а.с.97-98) щодо вжиття заходів представницького характеру Старобільською районною радою Луганської області (до позовної заяви від 06.03.18 цей запит і відповідь на нього не були надані), і відповідь Старобільської районної ради від 02.03.2018 №174 на запит (а.с.99), в якій зазначено, що позивачу не відомо про обставини проведення КУ «Старобільське РТМО» процедури закупівлі товарів, у зв'язку з чим заходи представницького характеру не вживалися.

Місцевий господарський суд зазначив, що при проведенні своєї діяльності позивач не встановлював факт порушення інтересів держави у вигляді загрози незаконних витрат грошових коштів місцевого бюджету на закупівлю паливно-мастильних матеріалів для місцевої лікарні, як і не встановлював (і не був обізнаний) про укладання договору купівлі-продажу від 13.02.2018, внаслідок чого у суду були відсутні підстави для висновку: - про відсутність можливості у позивача для звернення до суду; - про протиправну бездіяльність позивача; - про неналежне виконання або своєчасне нездійснення районною радою своїх обов'язків та повноважень в сфері загрози незаконних витрат з місцевого бюджету.

Відповідно до висновків місцевого суду в позовній заяві не зазначено причин неможливості позивача самостійно здійснювати захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку, а також до позовної заяви не долучено доказів протиправності бездіяльності позивача.

У даному випадку, судова колегія дійшла висновку, що такі висновки суду першої інстанції не відповідають положенням ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру .

Частиною 3 ст.23 Закону України Про прокуратуру визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України, якою визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, вищенаведеними положеннями закону не передбачено вивчення причин бездіяльності уповноваженого органу, а також надання оцінки протиправності такої бездіяльності із здійснення захисту інтересів держави.

Законом України Про прокуратуру від 14.10.2014 р. передбачено, що органи прокуратури позбавлено повноважень щодо проведення перевірок у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, у зв'язку з чим унеможливлено проведення прокурорської перевірки з метою виявлення причин бездіяльності уповноваженого органу та відповідного реагування на виявлені порушення в інший спосіб ніж заходами представницького характеру.

Пунктом 1 перехідних положень Закону України Про прокуратуру встановлено, що прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами включно у формі представництва інтересів громадянина або державі в суді.

Частиною 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру (Відомості Верховної Ради 2015, № 2-3, ст.12 ОСОБА_4 змінами, внесеними згідно із Законами № 76-VIII від 28.12.2014) включно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Враховуючи наведене вбачається, що підстави для представництва в частині не здійснення або неналежним чином здійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави прокурором встановлюється на підставі отриманої інформації на відповідний письмовий запит.

З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді Старобільською місцевою прокуратурою Луганської області на адресу Старобільської районної ради було направлено письмовий запит від 01.03.2018 №114/1124 вих-18 щодо вжиття районною радою заходів представницького характеру у спірних правовідносинах.

У відповідь, Старобільська районна рада на запит прокурора №174 від 02.03.2018 р. повідомила, що їй не було відомо про обставини проведення КУ Старобільське РТМО процедури закупівлі товарів, у зв'язку з чим заходи представницького характеру радою не вживались.

Таким чином, Старобільською районною радою не здійснено захист інтересів держави, що відповідно до ч. З ст. 23 Закону України Про прокуратуру є підставою для представництва прокурором законних інтересів держави в суді.

Також, не відповідають обставинам справи висновки суду про те, що прокурором у позовній заяві не зазначено про існування у позивача компетенції для звернення до суду з позовом з приводу порушення підзвітною особою законодавства про закупівлі.

Прокурором вищезазначені повноваження нормативно обґрунтовано та зазначено, що статтею 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено повноваження районної ради, а саме: затвердження відповідно районних, обласних бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання (п. 17 ч. 1) та прийняття рішень про звернення до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів, а також повноваження районних, обласних рад та їх органів(п. 30 ч. 1).

Також вказано, що відповідно до вимог ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі суб'єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб'єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, яка звернулася до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи.

Одним із основних принципів місцевого самоврядування згідно з вимогами ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Вищевказаним законом визначено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Судом першої інстанції також зазначено, що прокурором не визначено з яких підстав, вказаних у ст. 37 Закону України Про публічні закупівлі позивач має право оскаржити договір.

Вищенаведеною нормою права передбачені випадки нікчемності договору про закупівлю, тобто пряма вказівка на встановлені законом обставини, за яких такий договір є недійсним.

У даній справі предметом позову є оспорюваний правочин, який може бути визнаний недійсним в судовому порядку за позовом однієї із сторін або іншої заінтересованої особи, прокурора.

З тексту позовної заяви вбачається, що за змістом ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставами недійсності правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, у зв'язку з чим, підставами для визнання недійсним договору, укладеного за результатами процедури закупівлі, є порушення встановлених законодавством правил проведення закупівлі, визначених саме Законом України Про публічні закупівлі .

Отже, оскільки закупівля за бюджетні кошти в порядку здійснення публічних закупівель належить до договорів купівлі-продажу, то такий договір на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину, згідно ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України може визнаватись в судовому порядку недійсним за позовом однієї із сторін або іншої заінтересованої особи, прокурора.

Однак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що у позовній заяві не вказано за кошти якого бюджету відповідачем проведено закупівлю.

В позовній заяві вказано, що керівник Старобільської місцевої прокуратури звертається до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Старобільської районної ради, оскільки остання є засновником КУ Старобільське РТМО та фінансування установи відбувається за рахунок коштів районного бюджету.

Згідно статуту комунальної установи (яка долучена додатком до позовної заяви а.с.29-43), відповідно до п. п. 1.1., 5.2. якого КУ Старобільське РТМО є бюджетною установою, власником якої є територіальна громада Старобільського району в особі Старобільської районної ради Луганської області, фінансування закладів РТМО здійснюється з районного бюджету.

Таким чином, використання коштів місцевого бюджету впливає на матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, якою згідно ст. 142 Конституції України є кошти місцевих бюджетів, чим порушуються інтереси держави.

Також, в матеріалах справи міститься довідка про надання інформації управління Державної казначейської служби у Старобільському районі ГУ ДКСУ у Луганській області №01-05/408 від 20.04.2018 р., якою визначено, що фінансування КУ Старобільське районне територіальне медичне об'єднання Старобільської районної ради здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету (а.с.129).

Посилання суду першої інстанції на практику Європейського суду з прав людини (пунктів 30-33 рішення ЄСПЛ у справі Менчинська проти Росії та пункту 53 рішення ЄСПЛ у справі Мартіні проти Франції ) за даною справою є необґрунтованим.

Зокрема у справі Менчинська проти Росії ЄСПЛ встановив порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв'язку з вступом прокурора на стадії апеляційного провадження у справу, порушену за позовом іншої особи, ЄСПЛ зазначив, що сторонами цивільного провадження є позивач та відповідач, яким надаються рівні права, зокрема право на юридичну допомогу.

Водночас у вказаних справах ЄСПЛ вказано, що підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян або коли потрібно захистити інтереси держави.

Згідно зі ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене, беручи до уваги обставини, встановлені судом першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку що суд першої інстанції постановив ухвалу від 29.03.2018 р. по справі №913/122/18 з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що відповідно до ст. 280 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2018 р.) є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином, ухвала господарського суду Луганської області від 29.03.2018 р. у справі №913/122/18 підлягає скасуванню.

У зв'язку зі скасуванням ухвали господарського суду Луганської області від 29.03.2018 р. у справі №913/122/18, розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом даної апеляційної скарги, слід здійснити суду першої інстанції згідно із загальними правилами ст.ст.129,130 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017р.)

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 280, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції від 15.12.2017р.), Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області, м. Старобільськ, Луганська область на ухвалу господарського суду Луганської області 29.03.2018 у справі №913/122/18 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 29.03.2018 у справі №913/122/18 скасувати.

Матеріали справи №913/122/18 передати на розгляд до господарського суду Луганської області для продовження розгляду.

Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного суду через Донецький апеляційний господарський суд (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 04.06.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 06.06.2018р.

Головуючий суддя: Л.Ф.Чернота

Судді: І.В.Зубченко

ОСОБА_3

Надрук. 5 примірн.:

1-позивачу,

1- Прокуратурі,

1-відповідачу,

1- ГСЛО

1- у справу