Постанова

від 18.04.2018 по справі 921/609/15-г/10

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2018 р. Справа № 921/609/15-г/10

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

Гриців В.М. (головуючий), Давид Л.Л., Кордюк Г.Т.

секретар судового засідання Петрик К.О.

за участі кредитора ОСОБА_4 , представників кредиторів ОСОБА_5, ОСОБА_6, арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.

у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства "Міфрід" на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 31 жовтня 2017 року у справі №921/609/15-г/10 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт"

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 03 липня 2015 року порушив провадження у справі № 921/609/15-г/10 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" (с. Петриків, вул. Об'їзна, буд 12/6А код ЄДРПОУ 34042038). Цією ж ухвалою суд

Постановою від 16 жовтня 2015 року суд визнав Товариство з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича (Свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого № 149, видане Міністерством юстиції України 18.02.2013 року), який виконував повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт".

Приватне підприємство "Міфрід" є правонаступником Приватного підприємства "Дістас" і кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт".

У листопаді 2016 року Приватне підприємство "Міфрід" звернулося до Господарського суду Тернопільської області зі скаргою на неправомірні дії учасників у справі про банкрутство - директора та учасника /засновника/ Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт". Приватне підприємство "Міфрід" (ПП "Міфрід") просило суд:

- визнати незаконними дії ОСОБА_9 (ід. номер НОМЕР_1, АДРЕСА_2) - директора товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" щодо незаконного відчуження майна та безпідставного використання грошових коштів, а також привласнення майна товариства на загальну суму 23 437 200,00 грн.);

- визнати незаконними дії ОСОБА_10 (АДРЕСА_1) - засновника товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" щодо незаконного відчуження майна та безпідставного використання грошових коштів, а також привласнення майна товариства на загальну суму 23 437 200,00 грн.);

- стягнути солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" на основний рахунок в установі банку збитків на загальну суму 23 437 200,00 грн;

- зобов'язати ліквідатора банкрута здійснити розподіл стягнутих грошових коштів в порядку, передбаченому ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Правовою підставою вимог називає ст.ст. 319, 322, 215, 92 Цивільного кодексу України, ст.1, ч. ч. 3, 8 ст. 22, ч.4 ст. 40, ч.ч.1, 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 05 грудня 2016 року повернув без розгляду скаргу Приватного підприємства "Міфрід", однак, Львівський апеляційний господарський суд постановою від 14 березня 2017 року скасував ухвалу, а справу передав на розгляд Господарського суду Тернопільської області.

Господарський суд Тернопільської області розглянув скаргу і ухвалою від 31 жовтня 2017 року у справі №921/609/15-г/10 відмовив у задоволенні скарги Приватного підприємства "Міфрід" на неправомірні дії учасників у справі про банкрутство - директора та учасника /засновника/ ТОВ "Славпродукт", а саме, про визнання незаконними дії директора ТзОВ "Славпродукт" ОСОБА_9 та засновника ТОВ "Славпродукт" ОСОБА_10 щодо незаконного відчуження майна, безпідставного використання коштів, а також привласнення майна товариства на загальну суму 23 437 200,00 грн та стягнення солідарно з ОСОБА_9, ОСОБА_10 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" - 23 437 200,00 грн.

Суд керувався приписами ст.ст. 12, 13, 22, 92, 215, 623 ЦК України, ст.224 ГК України, ст. 8 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні , ст.ст. 20, 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В апеляційній скарзі Приватне підприємство "Міфрід" просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 31 жовтня 2017 року у справі №921/609/15-г/10 та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу Приватного підприємства "Міфрід" на неправомірні дії учасників у справі про банкрутство - директора та учасника /засновника/ ТОВ "Славпродукт" у повному обсязі.

Вважає, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального права за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи. Суд не дав оцінки викладеним у скарзі доводам про протиправні дії директора ТзОВ "Славпродукт" ОСОБА_9 та засновника ТзОВ "Славпродукт" ОСОБА_10 щодо незаконного відчуження майна та безпідставного використання грошових коштів, а також привласнення майна товариства на загальну суму 23 437 200,00 грн.

Апеляційна скарга ПП "Міфрід", як і скарга на неправомірні дії учасників ліквідаційної процедури, обґрунтована тим, що директор ТОВ "Славпродукт" ОСОБА_9 і засновник ТОВ "Славпродукт" ОСОБА_10 порушили чинне законодавство на стадії розпорядження майном та ліквідаційної процедури, а саме:

1. Після порушення провадження у справі № 921/609/15-г/10 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" (03 липня 2015 року) та встановленої судом заборони вчиняти дії щодо відчуження майна боржника, ТОВ "Славпродукт" 01 серпня 2015 року уклало з ТОВ "М'ясо-Жир-Резерв" договір купівлі-продажу №01/08-15 та безоплатно передало ТОВ "М'ясо-Жир-Резерв" два заводські котли №50287- 2 та №50287-5 на суму 1 054 600,00 грн. з ПДВ.

Підтвердженням відчуження котлів скаржник називає постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.08.2016р. у справі №819/795/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясо-Жир-Резерв" до Головного управління Державної фіскальної служби України в Тернопільській області, у якій суд встановив факт укладення 01 серпня 2015 року договору купівлі-продажу №01/08-15, відповідно до п.1.2 якого предметом поставки за цим договором були котел №50287- 2 та котел №50287-5. У названій постанові Тернопільського окружного адміністративного суду також встановлено, що ТОВ "М'ясо- Жир-Резерв" здійснило передоплату - перерахувало ТОВ "Славпродукт" кошти в сумі 1 000 000,00 грн (пл.дор.№129 від 08.07.2015) та 54 600,00 грн. (пл.дор.№133 від 08.07.2015 року) із призначенням платежу: на виконання договору №01/06/15 від 01.06.2015 року за обладнання. Оскільки поставка обладнання не відбулася, договір був розірваний, а сторони домовилися зарахувати кошти в сумі 1 054 600,00 грн як оплата за м'ясо яловиче 1 кат. заморожене у півтушах згідно договору №02/04/15 від 02.04.2015 року. Вважає, що залишок боргу ТОВ "М'ясо-Жир-Резерв" перед ТОВ "Славпродукт" за договором №02/04/15 від 02.04.2015 року становить 548 040,16 грн.

Директор ТОВ "Славпродукт" ОСОБА_9 і засновник ТОВ "Славпродукт" ОСОБА_10 в порушення вимог ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" приховали факт надходження коштів у сумі 1054600,00 грн та їх подальше використання, дебіторську заборгованість ТОВ "М'ясо-Жир-Резерв" у сумі 548 040,16 грн, а також факт неправомірної та безоплатної передачі котлів №50287- 2 та №50287-5 ТОВ "М'ясо- Жир-Резерв" .

2. Згідно з фінансовим звітом ТОВ "Славпродукт" станом на 30 червня 2015 року запаси ТОВ "Славпродукт" становили 15 248 000,00 грн, з яких готова продукція 7 450 000,00 грн, також на кінець звітного періоду у підприємства наявна дебіторська заборгованість в розмірі 26 184 000.00 грн. Загальна сума активів становила 52 834 000,00 грн. Однак вказані активи до інвентаризаційного акту не включені. У порушення вимог ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" директор і засновник ТОВ "Славпродукт" не організували і не забезпечили проведення інвентаризації майна боржника, не визначили його вартість, не передали товарно-матеріальні цінності, не надали інформації щодо структури дебіторської заборгованості, що унеможливлює її стягнення.

3. Під час процедури розпорядження майном боржника ТОВ "Славпродукт" в особі директора ОСОБА_9 і Міністерство оборони України 11 серпня 2015 року уклали договір №286/2/15/46 , згідно з яким ТОВ "Славпродукт" поставило Міноборони 400 000 банок консервів на загальну суму 7 296 000,00 грн. Балансова вартість проданого товару становить 11,51% по відношенню до загальної вартості активів балансу ТОВ "Славпродукт" станом на 30.06.2015, однак договір не погоджено із розпорядником майна боржника, що є порушенням ч.8 ст.22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Міністерство оборони України листом від 14 листопада 2016 року повідомило, що договір №286/2/15/46 розірвано достроково в односторонньому порядку з 18.09.2015, а товар, у зв'язку з невідповідністю кількості та якості, повернуто постачальнику. Оплата за товар не здійснювалась.

Приватне підприємство "Міфрід" стверджує, що товар ні до поставки, ні після його повернення від Міністерства борони України не був включений до інвентаризаційних актів, місцезнаходження товару не відоме.

4. Приватне підприємство "Міфрід" вважає, що загальна сума збитків, заподіяних товариству та його кредиторам неправомірними діями директора та засновника ТОВ "Славпродукт" становить 23 437 200, 00 грн., з розрахунку:

- 1 054 600,00 грн - збитки від неправомірної та безоплатної передачі котлів №50287-2 та №50287-5 ТОВ "М'ясо-Жир-Резерв" під час процедури розпорядження майном;

- 1 054 600,00 грн - збитки від безпідставно використаних коштів, які надійшли від ТОВ "М'ясо-Жир-Резерв" під час процедури розпорядження майном;

- 6 080 000,00 грн - вартість м'ясних консервів, які були поставлені Міністерству оборони України;

- 15 248 000,00 - відсутні товарні запаси, які перебували на балансі товариства станом на 30 червня 2015 року.

Приватне підприємство "Міфрід" зазначає, що суд першої інстанції повинен був дати правову оцінку наведеним доводам і обставинам, що мають істотне значення для справи, однак, не надав. Також в апеляційній скарзі, а в подальшому і в доповненнях до апеляційної скарги ПП "Міфрід" називає додаткові підстави і докази, про що у скарзі на неправомірні дії учасників у справі про банкрутство - директора і власника не було зазначено, і які суд апеляційної інстанції в силу приписів ч.ч. 3, 5 ст. 269 ГПК України не приймає і не розглядає.

Арбітражний керуючий Кучак Юрій Федорович у відзиві на апеляційну скаргу, у доповненнях до відзиву просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу залишити без змін. Вважає апеляційну скаргу Приватного підприємства "Міфрід", як і скаргу подану суду першої інстанції, необґрунтованими, а зазначені у скаргах обставини такими, що не відповідають дійсності.

Стверджує, що ТОВ "Славпродукт" не мало у власності котлів №50287-2 та №50287-5. Відповідно ТзОВ "Славпродукт" не передавало у власність ТОВ "М'ясо-Жир-Резерв" два заводські котли №50287- 2 та №50287-5 на суму 1 054 600,00 грн. з ПДВ, про відсутність актів приймання-передачі також вказано у постанові Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.08.2016р. у справі №819/795/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясо-Жир-Резерв" до Головного управління Державної фіскальної служби України в Тернопільській області. Факт відсутності котлів №50287-2 та №20287-5 у власності ТОВ "Славпродукт" також підтверджується листами Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Тернопільській області від 14.09.2015 р. №441/01-05/15, Управління держпраці у Хмельницькій області від 05.11.2015 р. №991/15, Управління захисту економіки в Тернопільській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 14.03.l7 р. №1154/39/01/54-2017. За даними бухгалтерського обліку ТОВ "Славпродукт" не обліковувалась дебіторська заборгованість ТОВ "М'ясо-Жир-Резерв" за договором №02/04/15 від 02 квітня 2015 року, а доводи ПП "Міфрід" про наявність такої заборгованості не відповідають дійсності, не підтверджені доказами.

Пояснив, що на виконання укладеного сторонами 11 серпня 2015 року договору №286/2/15/46 ТОВ "Славпродукт" у серпні 2015 року поставило Міністерству оборони України 159660 банок консервів м'ясних ємністю 325 грамів. Проте у жовтні 2015 року договір було розірвано, а Міністерство оборони України повернуло отримані консерви ТОВ "Славпродукт" повністю, у зв'язку з тим, що за результатами лабораторних досліджень, проведених військовою частиною А3466, вказані консерви не відповідають вимогам ДСТУ 4449:2005, що підтверджується листом Міністерства оборони України від 05.12.2016 р. №286/10/8565. Оплата за товар не здійснювалась. Вказані консерви були запаковані у банки, поставлені ПП "Міфрід", та за поставку яких ТОВ "Славпродукт" не розрахувалося у повному обсязі.

Відповідно до актів списання від 02.10.2015 p., 03.10.2015 р. та 31.10.2015р. консерви м'ясні "Сніданки м'ясні Яловичина в желе" ж/б 325 гр. у кількості 159660 банок, які не придатні для подальшої реалізації, були списані та вилучені з обліку, а в подальшому вивезені на сміттєзвалище, що підтверджується листом Волочиського комунального підприємства ЖЕК Волочиської міської ради від 02.02.2017 р. №44.

Щодо показників дебіторської заборгованості пояснив, що згідно з фінансовим звітом ТОВ "Славпродукт" станом на 30 червня 2015 року запаси ТОВ "Славпродукт" становили 15 248 000,00 грн, з яких готова продукція 7 450 000,00 грн, також на кінець звітного періоду у підприємства наявна дебіторська заборгованість у сумі 26 184 000.00 грн. Графа дебіторська заборгованість відображає внутрішньогосподарські розрахунки з виробничою одиницею ТОВ "Славпродукт", а саме з філією Волочиський консервний завод , що в свою чергу не є дебіторською заборгованістю ТОВ "Славпродукт" перед іншими суб'єктами господарської діяльності. Тому інша дебіторська заборгованість ТОВ "Славпродукт" не є монетарною і не підлягала включенню до ліквідаційної маси.

Вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про недоведеність належними і допустимими доказами незаконних дій засновника ТОВ "Славпродукт" ОСОБА_10 і директора ТОВ "Славпродукт" ОСОБА_9, відповідно й про відсутність завданої товариству шкоди.

ОСОБА_10 і ОСОБА_9 надіслали суду клопотання розглядати справу без їх участі, апеляційні скарги вважають необґрунтованими, просять ухвали Господарського суду Тернопільської області від 31 жовтня 2017 року залишити без змін.

Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 271 ГПК України установлено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства "Міфрід" у межах її доводів та вимог, матеріали справи №921/609/15-г/10, заслухав пояснення представників боржника і кредиторів, арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. і вважає, що ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 31 жовтня 2017 року у справі №921/609/15-г/10 слід залишити без змін з наступних підстав.

Господарський суд Тернопільської області 31 жовтня 2017 року постановив три ухвали у справі №921/609/15-г/10 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт":

- за результатами розгляду скарги Приватного підприємства "Міфрід" на неправомірні дії директора та учасника /засновника/ ТзОВ "Славпродукт";

- за результатами розгляду скарги Приватного підприємства "Міфрід" на дії (бездіяльність) ліквідатора ТзОВ "Славпродукт" Кучака Ю.Ф. та про дострокове припинення повноважень ліквідатора Кучака Ю.Ф.;

- за результатами розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТзОВ "Славпродукт".

Предметом розгляду є ухвала Господарського суду Тернопільської області від 31 жовтня 2017 року у справі №921/609/15-г/10, якою суд ухвалив відмовити у задоволенні скарги Приватного підприємства "Міфрід" на неправомірні дії учасників у справі про банкрутство - директора та учасника /засновника/ ТзОВ "Славпродукт", а саме, про визнання незаконними дії директора ТзОВ "Славпродукт" ОСОБА_9 та засновника ТзОВ "Славпродукт" ОСОБА_10 щодо незаконного відчуження майна, безпідставного використання коштів, а також привласнення майна товариства на загальну суму 23 437 200,00 грн. та стягнення солідарно з ОСОБА_9, ОСОБА_10 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" - 23 437 200,00 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги Приватного підприємства "Міфрід" і вказав, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. У матеріалах справи відсутні докази передавання від ТОВ "Славпродукт" до ТОВ "М'ясо-Жир-Резерв" двох котлів №50287-5 та №50287-2, як і докази, що ці котли були у власності ТОВ "Славпродукт"; щодо дебіторської заборгованості, то у фінансовому обліку ТОВ "Славпродукт" графа дебіторська заборгованість відображає внутрішньогосподарські розрахунки з виробничими одиницями ТОВ "Славпродукт", а саме з Філією "Волочиський консервний завод", що в свою чергу не є дебіторською заборгованістю ТОВ "Славпродукт" перед іншими суб'єктами господарської діяльності; Міністерство оборони України в односторонньому порядку розірвало укладений з ТОВ "Славпродукт" договір №286/2/15/46 від 11.08.2015р., повернуло ТОВ "Славпродукт" отриманий товар. Відповідно до актів списання від 02.10.2015 p., 03.10.2015 р. та 31.10.2015р. консерви м'ясні "Сніданки м'ясні Яловичина в желе" ж/б 325 гр. у кількості 159660 банок, які не придатні для подальшої реалізації були списані та вилучені з обліку ТОВ "Славпродукт". Відповідно до листа Волочиського комунального підприємства ЖЕК Волочиської міської ради від 02.02.2017 р. №44 названі консерви були вивезені на сміттєзвалище.

Львівський апеляційний господарський суд погоджується із висновком Господарського суду Тернопільської області про відсутність законних підстав для задоволення скарги Приватного підприємства "Міфрід" і стягнення на користь ТзОВ "Славпродукт" з директора ТзОВ "Славпродукт" ОСОБА_9 та засновника ТзОВ "Славпродукт" ОСОБА_10 солідарно 23 437 200,00 грн збитків. Поряд з цим суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити таке.

Згідно з частиною 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України ), іншими законодавчими актами України.

Статтею 619 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. (ч.1 ст.619).

До пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність. (ч.2 ст.619).

Особа, яка несе субсидіарну відповідальність, повинна до задоволення вимоги, пред'явленої їй кредитором, повідомити про це основного боржника, а у разі пред'явлення позову, - подати клопотання про залучення основного боржника до участі у справі. У разі недотримання цих вимог особою, яка несе субсидіарну відповідальність, основний боржник має право висунути проти регресної вимоги особи, яка несе субсидіарну відповідальність, заперечення, які він мав проти кредитора. (ч.4 ст.619).

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено особливості застосування субсидіарної відповідальності.

Відповідно до вимог частини 5 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

Отже, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" саме до компетенції ліквідатора банкрута віднесено право заявляти вимоги до третіх осіб, у тому числі й до засновника і керівника боржника, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства.

Приватне підприємство "Міфрід" є кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт", визнаного банкрутом, і в силу названих приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не наділене компетенцією замість призначеного судом ліквідатора банкрута заявляти вимоги в інтересах банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт".

Водночас ліквідатор банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" арбітражний керуючий Кучак Юрій Федорович зобов'язаний здійснювати ліквідаційну процедуру з дотриманням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", добросовісно, розсудливо, з метою, з якою права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Зокрема, у разі встановлення обставин, що банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" сталося з вини його засновника ОСОБА_10 і/або з вини керівника боржника ОСОБА_9, які мали право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мали можливість іншим чином визначати його дії, ліквідатор банкрута повинен подати суду у провадженні справи про банкрутство заяву про покладання на винних осіб субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт", визнаного банкрутом. При цьому, розмір вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою, а стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому Законом.

Львівський апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Тому законні підстави для скасування ухвали Господарського суду Тернопільської області від 31 жовтня 2017 року у справі №921/609/15-г/10 відсутні.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 31 жовтня 2017 року у справі №921/609/15-г/10 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Міфрід" без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 04 червня 2018 року.

Головуючий суддя В.М. Гриців

суддя Л.Л. Давид

суддя Г.Т. Кордюк