Ухвала

від 31.05.2018 по справі 5015/6251/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.05.2018 р. Справа№ 5015/6251/11

За скаргою: Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод» , м. Дрогобич,

на дії старшого державного виконавця Фурдиги Віталія Омельяновича відділу ДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції щодо винесення 13.04.2016 року постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №50853296 на примусове виконання наказу №5015/6251/11 від 12.03.2012р. про стягнення з ВАТ Дрогобицький машинобудівний завод на користь ПАТ ВТБ Банк 56 3278,80 грн. заборгованості, та про визнання такої постанови недійсною.

За позовом: Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ, до відповідача:Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод» , м. Дрогобич, про: стягнення 562' 315,48 грн., За зустрічним позовом: Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод» , м. Дрогобич, до відповідача: Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ, про: визнання кредитного договору недійсним.

Суддя Ділай У.І.

Секретар Климишин Ю.О.

За участю представників:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача (скаржника): не з'явився.

від ДВС: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод» на дії старшого державного виконавця Фурдиги Віталія Омельяновича відділу ДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції щодо винесення 13.04.2016 року постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №50853296 на примусове виконання наказу №5015/6251/11 від 12.03.2012р. про стягнення з ВАТ Дрогобицький машинобудівний завод на користь ПАТ ВТБ Банк 56 3278,80 грн. заборгованості, та про визнання такої постанови недійсною.

Ухвалою від 07.05.2018р. скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод» залишено без руху, оскільки, згідно ОСОБА_1 суду Львівської області №61 від 05.05.2018р. під час розкриття конверта (пакета), виявлено недоліки, а саме відсутній додаток №3 Копія заяви від 23.04.2018р., який би підтверджував обставини, які заявлені скаржником про поновлення строку, згідно його клопотання.у зв'язку з відсутністю доказів на підтвердження заявленого клопотання про поновлення строку для подання скарги.

17.05.2018р. до суду надійшов лист від скаржника про усунення недоліків.

Ухвалою від 21.05.2018р. прийнято скаргу до розгляду та розгляд скарги призначено на 31.05.2018р.

Позивач в судове засідання 31.05.2018р. явку повноважного представника не забезпечив, однак, направив на електронну адресу суду відзив, за змістом якого просив відмовити в задоволенні скарги.

Скаржник в судове засідання 31.05.2018р. явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відділ ДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції в судове засідання 31.05.2018р. явку повноважного представника не забезпечив, однак, направив на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання Відділу ДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції, суд прийшов до висновку його відхилити, оскільки, чинним ОСОБА_1 процесуальним кодексом України передбачено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні. При цьому, враховуючи належне повідомлення судом про дату та час призначеного судового засідання Відділу ДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції, у останнього було достатньо часу направити до господарського суду матеріали виконавчого провадження та письмові пояснення по суті скарги з нормативно-правовим обґрунтуванням з доказами на спростування обставин викладених у скарзі.

Відповідно до матеріалів справи, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 13.01.2012р. у справі № 5015/6251/11 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод» на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" 474 000,00 грн. заборгованості по поверненню кредитних коштів, 22' 972,76 грн. відсотків прострочення за користування кредитом, 37 036,93 грн. -пені за порушення строків повернення кредиту, 2 468,42 грн. -пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, 20 221,48 грн. - 3% річних нараховані за порушення строку повернення кредиту, 720,05 грн. - 3% річних нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, 5 623,16 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набрало законної сили 02.03.2012р. На виконання рішення господарського суду Львівської області видано наказ від 12.03.2012р. Наказ дійсний для предявлення до виконання з 02.03.2012р. протягом одного року.

19.04.2012р. державним виконавцем винесено постанову №32259740 про відкриття виконавчого провадження.

За твердженням скаржника - 29.08.2012р. державний виконавець повернув виконавчий документ стягувачу.

Як зазначено у скарзі, враховуючи наявну відмітку на оригіналі звороту наказу Господарського суду від 12.03.2012р. у справі №5015/6251/11, яку скаржник розуміє як дату повернення документу, що підлягав примусовому виконанню - 29.08.2012р., відповідно вказаний судовий наказ Господарського суду повинен бути поданий до примусового виконання в строк до 29.08.2015р.

На думку скаржника, вказані вище обставини свідчать про те, що старшим державним виконавцем від ділу ДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції (на даний час Відділ Дрогобицького міськрайоного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львіській області незаконо було прийнято до примусового виконання наказ Господарського суду Львівської області від 12.03.2012р. у справі №5015/6251/11, строк пред'явлення якого до примусового виконання пройшов 29.08.2015р. при відсутності заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження, чим порущено ст.ст. 3, 12, 26 Закону України Про виконавче провадження (чинній на час винесення оскаржуваної постанови), п.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Мінюсту від 02.04.2012р. за №512/5. Відтак, такі дії державного виконавця є неправомірними.

Скаржник вважає, що старший державний виконавець Фурдига В.О. вчинив незаконні дії, прийнявши 13.04.2016р. до примусового виконання судовий наказ від 12.03.2012р., оскільки по вказаному документу пройшли строки пред'явлення до його виконання, наказ підлягав поверненню стягувачеві.

Стягувач заперечив проти скарги, зазначивши, що банк скористався своїм правом та повторно направив наказ на примусове виконання рішення до Державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції, покликаючись на те, що ПАТ Дрогобицький машинобудівний завод з 2012 року по сьогоднішній день не виконує судове рішення та, зловживаючи своїми правами, подає до суду скарги, які не відповідають дійсності.

При цьому, стягувач повідомив, що він неодноразово звертався до Відділу ДВС Дрогобицького міськрайонного управління. Так, 06.02.2013р., 07.11.2013р. та 13.04.2016р. було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження. Однак, після відкриття вкионавчих проваджень виконавчий документ був повернутий стягувачу.

Відділ ДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції письмових пояснень по суті скарги не надав.

При прийнятті ухвали суд виходить з наступного.

Вимоги обґрунтовані порушенням відділом ДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції вимог ч. 1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" в частині відкриття виконавчого провадження 13.04.2016р., не зважаючи на пропуск стягувачем строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Стягувач зазначав, що ним не пропущено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки мало місце переривання перебігу вказаного строку, у зв'язку із пред'явленням виконавчого документу до виконання.

Згідно зі ст. 124 Конституції України та ст. 115 ОСОБА_1 процесуального кодексу України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України (в редакції станом на дату відкриття виконавчого провадження 13.04.2016р.), виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на дату відкриття виконавчого провадження 13.04.2016р.), примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження (в редакції станом на дату відкриття виконавчого провадження 13.04.2016р.), державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження") (в редакції станом на дату відкриття виконавчого провадження 13.04.2016р.).

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на дату відкриття виконавчого провадження 13.04.2016р.), виконавчі документи, зокрема судові накази, можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом, з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на дату відкриття виконавчого провадження 13.04.2016р.), державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на дату відкриття виконавчого провадження 13.04.2016р.), строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Згідно наказу Господарського суду Львівської області у справі №5015/6251/11 від 12.03.2012р., він дійсний для пред'явлення протягом одного року, тобто з 02.03.2012р. до 02.03.2013р.

Як встановлено судом, позивач звертався до виконавчої служби із заявами про примусове виконання рішення у даній справі, що підтверджується копіями постанов про відкриття провадження від 19.04.2012р., від 06.02.2013р., від 07.11.2013р. та від 13.04.2016р., долученими до матеріалів справи.

За змістом ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на дату відкриття виконавчого провадження 13.04.2016р.), державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

05.10.2016р. набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р., згідно з яким Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. втратив чинність, окрім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності Законом від 02.06.2016 р.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р., виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до п. 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р., виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Вказаною нормою не визначено, що вона застосовується лише до наказів, виданих до набрання чинності цим законом і строк виконання яких до пред'явлення не пропущений.

Враховуючи відсутність матеріалів виконавчих проваджень , які були відкриті на виконання наказу у даній справі, починаючи з березня 2012 року та відсутність жодних пояснень Відділу ДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції щодо суті скарги, зважаючи на пояснення банку та долучені до відзиву постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.02.2013р. та від 07.11.2013р. судом не приймаються до уваги твердження скаржника, що строк пред'явлення наказу до виконання закінчився 29.08.2015р.

Слід також зазначити, що інших доводів незаконності дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі №5015/6251/11 від 12.03.2012р., ніж ті, які були вказані у скарзі, боржником (скаржником) не наведено. При цьому, суд звертає увагу, що ознайомившись із матеріалами всіх виконавчих проваджень, в яких відповідач боржником (відповідно до заяви від 23.04.2018р., долученою до матеріалів справи), ПАТ «Дрогобицький машинобудівний завод» мав змогу отримати в ДВС та надати господарському суду Львівської області докази, які б підтверджували покликання викладені у скарзі.

Керуючись статтями 233, 234, 235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод» відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 ОСОБА_1 процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Суддя Ділай У.І.