Рішення

від 24.05.2018 по справі 813/4318/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/4318/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Березяк І.Р., представника відповідача Стецьків Н.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Сервус-Україна до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сервус-Україна (далі - ТОВ Сервус-Україна , позивач) 27.11.2017 звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.11.2017: № 0020431412, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 241886,56 грн., а також №0020421412, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 31464,58 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за наслідками перевірки його фінансово-господарських відносин з ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ТОВ М.С.К.-2020 контролюючий орган отримав усі необхідні документи первинного обліку, які доводять факт отримання товару (пиломатеріалів) від цих постачальників. Позивач звертає увагу на те, що відповідач не надав належної правової оцінки наданим йому документам, які в цілому доводять реальність таких операцій, а оскаржені рішення по суті ґрунтуються на одних лише припущеннях відповідача про безтоварність господарських операцій з цими контрагентами. Вказує, що посилання податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних, які б свідчили про транспортування отриманих товарно-матеріальних цінностей від контрагентів, не заслуговує на увагу, оскільки товар постачався безпосередньо на склад покупця. Також позивач не погоджується з висновком контролюючого органу про безпідставне віднесення ТОВ Сервус-Україна до операційних витрат вартості рекламних послуг. Вказує, що на підставі укладених з ФОП ОСОБА_6, ПП Рекламне агенство Акваріум , ПП ЗУРК АртПром договорів ТОВ Сервус-Україна отримало рекламні послуги на території м. Львова та області (реклама на автотранспорті, біг-бордах, флаєри тощо) - з метою збільшення реалізації продукції в цьому регіоні. Оскільки висновки контролюючого органу про порушення податкового законодавства є помилковими та ґрунтуються на припущеннях, позивач просить суд визнати протиправними і скасувати прийняті на підставі цих висновків податкові повідомлення-рішення.

Відповідач позов не визнає. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (том ІІ а.с. 1-10), просить суд відмовити в задоволенні позову ТОВ Сервус-Україна в повному обсязі. Заперечення обґрунтовані тим, що під час перевірки не підтверджено факт придбання ТОВ Сервус-Україна товару в ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ТзОВ М.С.К.-2025 . Так відповідач зазначає, що позивач не представив до перевірки документів, які б підтверджували походження товару та його якість, зокрема: сертифікатів відповідності, сертифікатів якості, сертифікатів походження продукції, які б підтверджували якість, походження товару, а також їх відповідність державним (галузевим) стандартам України. Також до перевірки позивач не надав належним чином оформлених первинних документів, що підтверджуються транспортування ТМЦ. Відтак відповідач вирішив, що правочини позивача з названими вище контрагентами не мали на меті настання правових наслідків, а задокументовані ним операції щодо поставки є безтоварними. Також контролюючий орган зазначає, що вартість рекламних послуг, зазначена у актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), складених ФОП ОСОБА_6, ПП Рекламне агенство Акваріум , ПП ЗУРК АртПром , була включено ТОВ Сервус - Україна до складу витрат у 2016 році у сумі 226106,96 грн. в рядок 2180 Інші операційні витрати Звіту про фінансові результати за 2016 рік. Перевіркою встановлено, що група підприємств СЕРВУС здійснює реалізацію продукції по закріплених регіонах України, а саме: по Центральному та Південно - Східному регіонах України. Позивач на території м. Львова не реалізував продукції (товарів, робіт, послуг), тому витрати на рекламні послуги не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ Сервус - Україна . Тому відповідач вважає, що ТОВ Сервус-Україна безпідставно сформовано інші операційні витрати по отриманих від ФОП ОСОБА_6, ПП Рекламне агенство Акваріум , ПП ЗУРК АртПром актах здачі прийняття робіт (надання послуг) на суму 226106,96 грн. за 2016 рік.

Позивач подав відповідь на відзив (том І а.с. 38-53), вважає висновки податкового органу, викладені у відзиві на позовну заяву необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству. Позивач не погодився з твердженням податкового органу, що за відсутності ТТН платник податку на прибуток не вправі включити до витрат вартість послуг із перевезення вантажу під час формування собівартості придбаних (виготовлених) і реалізованих товарів (виконаних робіт, наданих послуг). Позивач вказує, що ТТН є обов'язковими для застосування відправниками і одержувачами вантажів і слугують для обліку транспортної роботи й проведенням розрахунків за договором перевезення. Вважає, що ТТН підтверджують факт надання послуг із перевезення вантажів і жодним чином не факт придання товару. 11.04.2018 позивач надав суду письмові пояснення (вх. № 9537), до яких долучив письмові докази на підтвердження фактичності та реальності господарських операцій по придбанню пиломатеріалів та наданню рекламних послуг.

Представник відповідача подав заперечення на відповідь від 15.02.2018 № 57 (том І а.с. 96-98), в якому заперечує твердження позивача про те, що ТТН не є обов'язковим документом для застосування відправниками та одержувачами вантажів, а слугують для обліку транспортної роботи й проведенням розрахунків за договором перевезення. Зазначив, що відповідно до договорів купівлі-продажу: № 10/05 від 10.05.2017, укладеного з ФОП ОСОБА_3, № 24/04 від 24.04.2017, укладеного з ТзОВ М.С.К. - 2020 , № 14/03, укладеного з ФОП ОСОБА_5 поставка товарну здійснюється автомобільним транспортом Продавцем або самовивозом, відповідно до договорів купівлі -продажу № 27/10 від 27.10.2015 та № 01/11 від 01.11.2016, укладених з ФОП ОСОБА_4 транспортування здійснюється автомобільним транспортом Продавця.

Суд заслухав пояснення учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи докази та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

товариство з обмеженою відповідальністю Сервус-Україна зареєстроване як юридична особа 19.01.2015 року, йому присвоєно ідентифікаційний код 39588757, взяте на податковий облік в органах державної податкової служби 20.01.2015. Основний вид економічної діяльності: код КВЕД 16.21 виробництво фанери, дерев'яних плит і панелей, шпону (основний); КВЕД 16.23 виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів; КВЕД 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; КВЕД 47.52 роздрібна торгівля залізничними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.

Головне управління ДФС у Львівській області провело документальну планову виїзну перевірку ТОВ Сервус-Україна дотримання вимог податкового законодавства за період з 20.01.2015 по 30.06.2017, валютного - за період з 20.01.2015 по 30.06.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 20.01.2015 по 30.06.2017. За результатами перевірки складено акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 18.10.2017№ 1714/13-01-14-12/39588757 (том І а.с. 17-61).

У розділі IV висновків акта перевірки, встановлено такі порушення ТОВ Сервус-Україна :

- пунктів 5,6,7,19 П(С)БО 16, п.12 П(С)БО 9, п. 21 П(С)БО 15, пп. 134.1.1 п. 134 ст. 134, п. 135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 193509,25 грн., у тому числі за 2016 рік в сумі 62906,57 грн., за півріччя 2017 року на суму 130602,68 грн.(в тому числі за 1 квартал 2017 року на суму 5547,6 грн.);

- п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України занижено податкове зобов'язання з ПДВ всього на суму 25171,66 грн., в тому числі: за липень 2016 року на суму 1950 грн., за серпень 2016 року - на суму 5490 грн., за вересень 2016 року на суму 5670 грн., за жовтень 2016 року - на суму 3290 грн., за листопад 2016 року - на суму 4083,33 грн., за грудень 2016 року - на суму 4688,33 грн.

На підставі висновків акта перевірки від 18.10.2017 № 1714/13-01-14-12/39588757 ГУ ДФС у Львівській області винесло два податкових повідомлення-рішення від 14.11.2017:

1) № 0020431412, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 241886,56 грн., в т.ч. 193509,25 грн. за основним платежем, 48377,31 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (том І а.с. 91);

2) № 0020421412, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 31464,58 грн., в т.ч. 25171,66 грн. за основним платежем, 6292,92 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (том І а.с. 93).

Суд дослідив такі питання, що були предметом перевірки контролюючого органу:

ТОВ Сервус-Україна отримало рекламні послуги від ФОП ОСОБА_6, ПП Рекламне агенство Акваріум , ПП Західно-Українська Рекламна Компанія АртПром .

ТОВ Сервус-Україна (за договором - Замовник) 10.01.2016 уклало з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 (за договором - Виконавець), що є платником податку за ставкою 5% (група 3), який діє на підставі запису до єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців № 21170000000001915 від 02.09.2010 договір № 0212808 про надання рекламних послуг (а.с. том І 140-141), відповідно до п.1.1 якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику за його замовленням наступні послуги, а саме: розповсюдження надрукованих матеріалів, розклеювання оголошень, організація і проведення промо-акцій, послуги по наданню друкованої поліграфічної продукції, а Замовник зобов'язується прийняти належним чином надані послуги та своєчасно їх оплатити. Згідно з п. 1.2 цього договору перелік послуг, що надаються Виконавцем Замовнику, їх обсяг, строки виконання, вартість, порядок та строки оплати, погоджені сторонами макети оголошень, а також інші умови в кожному конкретному випадку визначаються Сторонами у Додатках до даного Договору, які є його невід'ємною частиною.

Розділом 2 цього договору визначено умови надання рекламних послуг:

На кожну послугу Сторони складають Додаток, де обумовлюють її характеристики, обсяги, строки виконання, вартість, порядок та строки оплати. Ці додатки є невід'ємною частиною Договору та підписується Сторонами (пункт 2.1 Договору).

Послуга вважається наданою після підписання документів, які підтверджують виконання Сторонами зобов'язань за цим договором, а саме акту прийому - передачі або накладної та звітів з виконання послуги (пункт 2.1 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору оплата послуг згідно відповідного Додатку проводиться шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця у формі після оплати в сумі 100% вартості наданих послуг протягом п'яти банківських днів після отримання оригіналу рахунку та актів наданих послуг.

До договору від 10.01.2016 № 0212808 про надання рекламних послуг укладено додатки (том І а.с. 142-157): Додаток № 1 від 16.05.2016 року на суму 20670,00 грн. (євробуклет - 16.05.2016 на суму 20670,00 грн. кількість 50000); Додаток № 2 від 18.05.2016 року на суму 2117,06 грн. (розповсюдження рекламних матеріалів - 19-22.05.2016 на суму 821,5 грн. кількість 31, на суму 1295,56 грн. кількість 49); Додаток № 3 від 03.06.2016 на суму 2984,7 грн. (розповсюдження рекламних матеріалів - 03-06.06.2016 на суму 821,5 грн. кількість 31, на суму 763,2 грн. кількість 30., посередницькі послуги кількість 1 на суму 1400 грн.); Додаток № 4 від 17.06.2016 року на суму 3532,7 грн. (розповсюдження рекламних матеріалів - 15-18.06.2016 на суму 1394,96 грн. кількість 47, на суму 737,76 грн. кількість 29, посередницькі послуги кількість 1 на суму 1400 грн.); Додаток № 5 від 24.06.2016 на суму 5424,16 грн. (розповсюдження рекламних матеріалів - 22-29.06.2016 на суму 2166,64 грн. кількість 73, на суму 1157,52 грн. кількість 42, посередницькі послуги кількість 1 на суму 2100 грн.); Додаток № 6 від 13.07.2016 року на суму 20670 грн. (євробуклет - 14.07.2016 на суму 20670,00 грн. кількість 50000); Додаток № 7 від 28.07.2016 року на суму 4665,20 грн. (розповсюдження рекламних матеріалів - 27-31.07.2016 на суму 1394,96 грн. кількість 47; на суму 1170,24 грн. кількість 46, посередницькі послуги кількість 1 на суму 2100 грн.); Додаток № 8 від 15.08.2016 року на суму 4105,12 грн. (розповсюдження рекламних матеріалів - 10-14.08.2016 на суму 1662,08 грн. кількість 56, на суму 1043,04 грн. кількість 41, посередницькі послуги кількість 1 на суму 1400 грн.); Додаток № 9 від 22.08.2016 на суму 4351,44 грн. (розповсюдження рекламних матеріалів - 17-22.08.2016 на суму 1335,6 грн. кількість 45, на суму 915,84 грн. кількість 36, посередницькі послуги кількість 1 на суму 2100 грн.); Додаток № 10 від 30.08.2016 на суму 4856,00 грн. (розповсюдження рекламних матеріалів - 25-29.08.2016 на суму 1484 грн. кількість 50, на суму 1272, грн. кількість 50, посередницькі послуги кількість 1 на суму 2100 грн.); Додаток № 11 від 12.09.2016 на суму 5100,00 грн. (євробуклет на суму 5100,00 грн. кількість 15000); Додаток № 12 від 22.09.2016 на суму 5407,20 грн. (розповсюдження рекламних матеріалів - 17-22.09.2016 на суму 1780,8 грн. кількість 60, на суму 1526,40 грн. кількість 60, посередницькі послуги кількість 1 на суму 2100 грн.); Додаток № 13 від 05.10.2016 на суму 20670 грн. (євробуклет - 06.10.2016 кількість 50000 на суму 20670,00 грн.); Додаток № 14 від 18.10.2016 на суму 6556,24 грн. (розповсюдження рекламних матеріалів - 08-16.10.2016 на суму 2259,92 грн. кількість 82, на суму 1603,73 грн. кількість 54, посередницькі послуги кількість 1 на суму 2100 грн., супервайзер кількість 1 на суму 593,60 грн.); Додаток № 15 від 18.10.2016 на суму 7957,20 грн. (розповсюдження рекламних матеріалів - 19-24.10.2016 на суму 1102,4 грн. кількість 40, на суму 1780,80 грн. кількість 70, посередницькі послуги кількість 1 на суму 4620 грн., супервайзер - кількість 1 на суму 454 грн.); Додаток № 16 від 02.11.2016 на суму 3968,64 грн. (розповсюдження рекламних матеріалів - 26.10-01.11.2016 на суму 993,16 грн. кількість 30, на суму 2467,68 грн. кількість 97, супервайзер кількість 1 на суму - 508,80 грн.).

В підтвердження надання Виконавцем Замовнику послуг по розповсюдженню рекламних матеріалів в м. Львів за договором від 10.01.2016 № 0212808 сторонами підписано акти приймання-передачі наданих послуг (том І а.с. 158-171): від 04.11.2016 на суму 3968,64 грн., від 26.10.2016 на суму 7957,20 грн., від 19.10.2016 на суму 6556,24 грн., від 10.10.2016 на суму 20670,00 грн., від 30.09.2016 на суму 5407,20 грн., від 15.09.2016 на суму 5100,00 грн., від 31.08.2016 на суму 4856,00 грн., від 25.08.2016 на суму 4351,44 грн., від 20.08.2016 на суму 4105,12 грн., від 31.07.2016 на суму 4665,20 грн., від 15.07.2016 на суму 20670 грн., від 30.06.2016 на суму 5424,16 грн., від 22.06.2016 на суму 3532,72 грн., від 10.06.2016 на суму 2984,7 грн.

ТОВ Сервус-Україна (за договором - Замовник) 01.03.2016 уклало з приватним підприємством Західно-Українська Рекламна Компанія АртПром (за договором - Виконавець) договір № 250316 про надання послуг по виготовленню та розміщенню рекламних матеріалів (том І а.с. 124-125). Відповідно до п.1.1. предметом цього договору виступають взаємовідносини сторін щодо виготовлення та розміщення рекламних матеріалів згідно термінів, що визначені додатками до даного Договору та прийняття замовником наданих послуг по виготовленню, розміщенню рекламних матеріалів, та оплати їх вартості в порядку на умовах, визначених даним Договором. За даним договором рекламні матеріали виготовляються та розміщуються в кількості згідно Додатків до даного Договору.

Згідно з п.п. 2.3.1 та п. 4.4. цього договору після виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором сторони підписують акт передачі - приймання наданих послуг.

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3. Договору всі платежі за цим Договором здійснюються Замовником на підставі розрахунків Виконавця. Оплата за послуги Виконавця сплачується Замовником у грошовій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Виконавця протягом п'яти банківських днів з дня отримання таких рахунків.

В додатку № 1 від 01.03.2016 до договору № 250316 від 01.03.2016 Виконавець взяв на себе зобов'язання виготовити та розмістити рекламні матеріали на транспортних засобах (зовнішній поверхні автобусів) в кількості 10 шт., що знаходяться в місті Львів на маршрутах: № 27, 34, 45, 37, 11, 184а, 217а, 7, 29, 35. Загальна сума Додатку до Договору № 250316 склала 219130,00 грн. в т.ч. ПДВ 36512,66 грн. (том І а.с. 126).

В підтвердження надання Виконавцем Замовнику послуг сторонами підписано акти приймання-передачі наданих послуг (том І а.с. 133-139): акт № 972 від 31.12.2016 на суму 10400 грн. в тому числі ПДВ1733,33 грн., акт № 925 від 30.11.2016 на суму 10400 грн. в тому числі ПДВ 1733,33 грн., акт № 835 від 31.10.2016 на суму 11700 грн. в тому числі ПДВ 1950,00 грн., акт № 736 від 30.09.2016 року на суму 11700 грн. в тому числі ПДВ 1950,00 грн., акт № 594 від 31.08.2016 на суму 11700 грн. в тому числі ПДВ 1950,00 грн., акт № 523 від 31.07.2016 року на суму 11700 грн. в тому числі ПДВ 1950,00 грн. По факту надання послуг (експонування рекламного зображення на маршрутних таксі) ПП Західно-Українська Рекламна Компанія АртПром виписало позивачу наступні податкові накладні: № 55 від 20.07.2016 року на суму 11700,00 грн., в т.ч. 1950,00 грн. ПДВ, № 19 від 05.08.2016 на суму 11700,00 грн., в т.ч. 1950,00 грн. ПДВ, № 1 від 01.09.2016 на суму 11700,00 грн., в т.ч. 1950,00 грн. ПДВ, № 23 від 12.10.2016 року на суму 11700,00 грн., в т.ч. 1950,005 грн. ПДВ, № 29 від 09.11.2016 року на суму 10400,00 грн. в т.ч. 1733,33 грн. ПДВ, № 19 від 13.12.2016 року на суму 10400,00 грн. в т.ч. 1733,33 грн. ПДВ (том І а.с. 127-132).

ТОВ Сервус-Україна (за договором - Замовник) 01.07.2016 уклало з приватним підприємством Рекламне агентство Акваріум (за договором - Виконавець) договір № АК-44/16 про проведення рекламної кампанії (том І а.с. 95-99), відповідно до п.1.1 якого Виконавець приймає на себе зобов'язання провести рекламну кампанію відповідно до затвердженої адресної програми, яка є невід'ємною частиною цього Договору, в терміни і на умовах, обумовлених сторонами, а Замовник зобов'язується прийняти та сплатити послуги Виконавця відповідно до умов цього Договору. Адреси розміщення рекламоносіїв та вартість робіт за цим Договором встановлюються додатками до цього договору, що є невід'ємними його частинами.

До договору № АК-44/16 від 01.07.2016 укладено додатки (том І а.с. 100-105):

- Додаток № 1 від 01.07.2016 на суму 24300,00 грн. в т.ч. ПДВ 4050,00 грн. (адреса розміщення реклами за період з 01.07.2016 по 31.08.2016: Lv1434, Lv1440 вул. Стрийська, 121, біля ТРЦ Кінг Кросс ; Lv1396-3 вул. Стрийська, біля іподрому, навпроти ТРЦ Кінг Кросс ; Lv1011, вул. Хуторівка, біля оптового ринку Шувар ; Lv1298, вул. Городоцька, 121, біля супермаркетів Єпіцентр , Метро ; Lv525-3, вул. Городоцька, вул. Кульпарківська, ТЦ Скриня );

- Додаток № 2 від 01.08.2016 року на суму 21240 грн. в тому числі ПДВ 3540,00 грн. (адреса розміщення реклами за період з 01.08.2016 по 31.08.2016: Lv1434, Lv1440 вул. Стрийська, 121, біля ТРЦ Кінг Кросс ; Lv1396-3, вул. Стрийська, біля іподрому, навпроти ТРЦ Кінг Кросс ; Lv1011, вул. Хуторівка, біля оптового ринку Шувар ; Lv1298, вул. Городоцька, 121, біля супермаркетів Єпіцентр , Метро ; Lv525-3, вул. Городоцька, вул. Кульпарківська, ТЦ Скриня );

- Додаток № 3 від 01.09.2016 на суму 22020 грн. в тому числі ПДВ 3670,00 грн. (адреса розміщення реклами за період з 01.09.2016 по 30.09.2016: Lv1434, Lv1440 вул. Стрийська, 121, біля ТРЦ Кінг Кросс ; Lv1396-3, вул. Стрийська, біля іподрому, навпроти ТРЦ Кінг Кросс ; Lv1011, вул. Хуторівка, біля оптового ринку Шувар ; Lv525-3, вул. Городоцька, вул. Кульпарківська, ТЦ Скриня );

- Додаток № 4 від 01.10.2016 на суму 7440 грн. в тому числі ПДВ 1240,00 грн. (адреса програми розміщення реклами за період з 01.10.2016 по 31.10.2016: Lv1434, Lv1440 вул. Стрийська, 121 біля ТРЦ Кінг Кросс );

- Додаток № 5 від 01.11.2016 на суму 12240 грн. в тому числі ПДВ 2040,00 грн. (адреса програми розміщення реклами за період з 01.11.2016 по 30.11.2016: Lv1434, Lv1440, Lv1439 вул. Стрийська, 121, 123 біля ТРЦ Кінг Кросс ;

- Додаток № 6 від 01.12.2016 на суму 16680,00 грн. в тому числі ПДВ 2780,00 грн (адреса програми розміщення реклами за період з 01.12.2016 по 31.12.2016: Lv1434, Lv1440, Lv1439 вул. Стрийська, 121, 123 біля ТРЦ Кінг Кросс , Lv566-1 пр. В.Чорновола, вул. Медова).

В підтвердження надання Виконавцем Замовнику послуг сторонами підписано акти приймання-передачі наданих послуг (том І а.с. 117-123): акт № 1630 від 31.12.2016 на суму 17730,00 грн., в тому числі ПДВ 2955,00 грн.; акт № 1460 від 30.11.2016 на суму 14100,00 грн. в т.ч. ПДВ 2350,00 грн.; акт № 1301 від 31.10.2016 на суму 600,00 грн. в т.ч. ПДВ 100,00 грн.; акт № 1300 від 31.10.2016 на суму 7440 грн., в тому числі ПДВ 1240,00 грн.; акт №1008 від 22.09.2016 на суму 300 грн. в тому числі ПДВ 50,00 грн.; акт № 1053 від 30.09.2016 на суму 22020 гри. в тому числі ПДВ 3670,00 грн.; акт № 891 від 31.08.2016 на суму 21240,00 грн. в т.ч. ПДВ 3540,00 грн. ПП Рекламне агентство Акваріум виписало позивачу наступні податкові накладні (а.с. 106-116): № 36 від 18.08.2016 на суму 21240,00 грн., в т.ч. 3540,00 грн. ПДВ, № 54 від 22.09.2016 на суму 22020,00 грн. в т.ч. 3670,00 грн. ПДВ, № 51 від 22.09.2016 на суму 300,00 грн. в т.ч. 50,00 грн. ПДВ, № 71 від 28.10.2016 на суму 7440,00 грн. в т.ч. 1240,00 грн. ПДВ, № 72 від 28.10.2016 на суму 600,00 грн. в.т.ч. 100,00 грн. ПДВ, № 28 від 15.11.2016 на суму 14100,00 грн. в т.ч. 2350,00 грн. ПДВ, № 8 від 28.01.2016 на суму 17730,00 грн. в т.ч. 2955,00 грн. ПДВ.

Як зазначено в акті перевірки розрахунки проведено по безготівковому розрахунку. Вартість рекламних послуг зазначена у вищенаведених актах здачі прийняття робіт надання послуг) складених ПП Рекламне агентство Акваріум , ПП Західно-Українська Рекламна Компанія АртПром , ФОП ОСОБА_6 було включено ТзОВ Сервус - Україна до складу витрат у 2016 році у сумі 226 106,96 грн. в рядок 2180 Інші операційні витрати Звіту про фінансові результати за 2016 рік.

Щодо взаємовідносин ТОВ Сервус - Україна з ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ТОВ М.С.К.-2020 стосовно поставки товарно-матеріальних цінностей суд на підставі долучених до матеріалів справи документів встановив таке:

10.05.2017 року ТОВ Сервус - Україна (за договором - Покупець) та фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (за договором - Продавець) підписали договір купівлі-продажу № 101/05 (том І а.с. 172-173), відповідно до п. 1.1 якого Продавець продає, а Покупець купує товар - пиломатеріали обрізні та зобов'язується оплатити товар в асортименті, кількості та на умовах, що погоджені сторонами, згідно з умовами цього договору. Згідно з п. 2.1. цього договору загальна кількість товару, що поставляється, визначається у видаткових накладних на кожну партію товару. Поставки товару відповідно до п. 4.1 Договору здійснюються зі складу продавця, автомобільним транспортом, наданим продавцем або самовивозом. На виконання цього договору ТОВ Сервус - Україна придбало у ФОП ОСОБА_3 товарів (фальш-брус в кількості 28 м.куб.) відповідно до накладної: №02/06 від 16.06.2017 року на суму 52000,00 грн. (а.с. 174). Оплата здійснена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок згідно платіжних доручень № 923 від 08.06.2016 та № 2694 від 19.05.2017 (том ІІ а.с. 43, 54).

ТОВ Сервус - Україна (за договором - Покупець) та фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (за договором - Продавець) підписали договори купівлі-продажу № 27/10 від 27.10.2015 та № 01/11 від 01.11.2016 (том І а.с. 175-179), відповідно до п. 1.1 яких Продавець продає, а Покупець купує товар - пиломатеріали обрізні та зобов'язується оплатити товар в асортименті, кількості та на умовах, що погоджені сторонами, згідно з умовами цього договору. Згідно з п. 2.1. цього договору загальна кількість товару, що поставляється, визначається у видаткових накладних на кожну партію товару. Поставки товару відповідно до п. 4.1 Договору здійснюються Продавцем зі складу Покупця автомобільним транспортом Продавця. На виконання договору ТОВ Сервус - Україна придбало у ФОП ОСОБА_4 товари (пиломатеріали обрізні хвойні ) відповідно до накладних: № 01 від 10.05.2016 року на суму 18630,00 грн. та № 1 від 26.01.2017 на суму 30820,00 грн. (том І а.с. 180, 181). Оплата здійснена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок згідно платіжних доручень № 824 від 11.05.2016, № 1320 від 02.09.2016, № 2083 від 10.02.2017, № 2662 від 16.05.2017, № 2024 від 31.01.2017, № 960 від 15.06.2016 (том ІІ, а.с. 44, 45, 46, 51, 52, 53).

14.03.2016 року ТОВ Сервус - Україна (за договором - Покупець) та фізична особа - підприємець ОСОБА_5 (за договором - Продавець) підписали договір поставки пиломатеріалів № 14/03 (том І а.с. 182-183), відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов'язується поставляти, а Покупець зобов'язується приймати і оплачувати пиломатеріали, виготовлені відповідно з технічними умовами Покупця. Згідно з п. 2.1. цього договору загальна кількість товару, що поставляється, визначається у видаткових накладних на кожну партію товару. Поставки товару відповідно до п. 4.1 Договору здійснюються зі складу Продавця, автомобільним транспортом, наданим продавцем або самовивозом. На виконання цього договору ТОВ Сервус - Україна придбало у ФОП ОСОБА_5 товар (пиломатеріал обрізний хвойний) згідно з накладними: № 010 від 10.05.2016 року на суму 25784,00 грн., № 014 від 20.05.2016 на суму 26136,00 грн., № 016 від 01.06.2016 на суму 24354,00 грн. (том І а.с. 184-186). Оплата здійснена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок згідно платіжних доручень № 895 від 31.05.2016, № 669 від 04.04.2016, № 825 від 11.05.2016, № 1999 від 27.01.2017 (том ІІ а.с. 40, 41, 42, 55).

24.04.2017 року ТОВ Сервус - Україна (за договором - Покупець) та товариство з обмеженою відповідальністю М.С.К.-2020 (за договором - Продавець) підписали договір купівлі-продажу № 24/04 (том І а.с. 187-188), відповідно до п. 1.1 якого Продавець продає, а Покупець товар - пиломатеріали обрізні та зобов'язується оплатити товар в асортименті, кількості та на умовах, що погоджені сторонами, згідно з умовами цього договору. Згідно з п. 2.1. цього договору загальна кількість товару, що поставляється, визначається у видаткових накладних на кожну партію товару. Поставки товару відповідно до п. 4.1 Договору здійснюються зі складу Продавця, автомобільним транспортом, наданим продавцем або само вивозом. На виконання цього договору ТОВ Сервус - Україна придбало у ТОВ М.С.К.-2020 товар (пиломатеріал хвойний обрізний) згідно з видатковими накладними: № 10 від 26.05.2016 року на суму 109330,00 грн., № 11 від 02.05.2016 на суму 84622,00 грн., № 17 від 08.05.2017 на суму 102428,00 грн., ь№ 17 від 16.05.2017 на суму 114434,00 (том І а.с. 189-192). Оплата здійснена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок згідно платіжних доручень № 2686 від 19.05.2017, № 2620 від 10.05.2017, № 2651 від 15.05.2017, № 2775 від 02.06.2017 (том ІІ а.с. 47, 48, 49,50).

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.п. 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпункт 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 ПК України визначає, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Базою оподаткування відповідно до пункту 135.1. статті 135 ПК України є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання (пункт 189.1. статті 189 ПК України).

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

В силу приписів пункту 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 ПК України).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затверджене наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 за №27/4248 (далі Положення № 318).

Згідно пунктом 6 Положення № 318 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Пунктом 19. Положення № 318 визначено, що витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):

- витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;

- витрати на ремонт тари;

- оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

- витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

- витрати на передпродажну підготовку товарів;

- витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

- витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

- витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

- витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства;

- витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства;

- інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

Як передбачено п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту, у відповідності до вимог абзац. 1 п. 198.6 ст. 198 ПК України суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі Закон України № 996-XIV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Стаття 1 Закону України № 996-XIV дає визначення термінам:

- господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства;

- первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Поряд з цим, згідно абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При вирішенні спору суд виходить з наступних мотивів:

Позиція контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій позивача з ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ТзОВ М.С.К. - 2020 зводиться до двох аргументів, а саме: 1) платник податків не представив до перевірки документів, які б підтверджували походження товару та його якість (сертифікатів відповідності, сертифікатів якості, сертифікатів походження продукції, а також їх відповідність державним (галузевим) стандартам України); 2) відсутність належним чином оформлених первинних документів, що підтверджуються реальність проведених операцій, якими опосередковувався рух товару, а саме: транспортування ТМЦ (з вказанням адреси завантаження та розвантаження), виконання вантажно-розвантажувальних робіт, зберігання ТМЦ.

Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 08.09.2009 (додаток до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22.04.2010 р. № 568/11/13-10) Верховний Суд України зазначив, що надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку судам слід: з'ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у операціях, що досліджуються; визначити об'єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; підтвердити або спростувати добросовісність позивача, у зв'язку з тим, що його контрагенти мають дефекти правового статусу; оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Суд встановив, що позивач за КВЕД має право займатися наступними видами діяльності: виробництво фанери, дерев'яних плит і панелей, шпону (основний); виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; роздрібна торгівля залізничними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.

Отже, укладені договори позивача з його контрагентами повністю узгоджуються, є логічними та відповідають тому виду діяльності, яким займається підприємство позивача.

Також, суд звертає увагу, що реальність господарських операцій позивача з ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ТзОВ М.С.К. - 2020 підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, а саме: договори, видаткові накладні, податкові накладні, документи щодо оплати вартості товарів (послуг). При укладенні договорів сторонами було досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству. Зазначені договори, укладені між позивачем та контрагентами, є чинними, а їх виконання підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, що знаходяться в матеріалах справи.

Директор підприємства дав суду особисті пояснення щодо методики обліку завезених на склад підприємства пиломатеріалів, а також письмово описав ці процедури та надав свої записи щодо попереднього обліку завезеного постачальниками товару (том ІІ, а.с.219-227).

Суд зазначає, що за поставлений (куплений) товар (пиломатеріали обрізні, фальш - брус) позивач зі своїми контрагентами розрахувався, тобто сторони договорів зазнали змін майнового стану. Дані обставини підтверджуються наданими позивачем платіжними дорученнями. Також позивач надав суду витяг з журналу проводок (бухгалтерський облік), на підтвердження надходження товару та подальший його рух на підприємстві позивача - використання для виробництва готової продукції (том ІІ а.с. 107-111).

Суд зазначає, що матеріали справи містять всі необхідні документи на підтвердження здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентами в періоді, що перевірявся, які відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій.

Посилання податкового органу на відсутність на момент проведення перевірки сертифікатів відповідності, сертифікатів якості, сертифікатів походження продукції жодним чином не доводить факту відсутності господарських операцій в момент їх вчинення, оскільки ці документи жодним чином не впливають на право платника податків включати понесені у зв'язку із цим витрати до складу валових витрат. Більше того, вказані документи не містять відомостей про учасників та умови господарської операції, не можуть слугувати підтвердженням або спростуванням реальності господарської операції з поставки, оскільки вони не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку та в обов'язковому порядку законодавством не передбачені.

Також, суд звертає увагу, що згідно з пп.180.1.1 п.180.1 статті 180 ПК України платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Суд встановив, що позивач та його контрагенти на момент здійснення вказаних господарських операцій були платниками податків та були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Суд критично ставиться до висновків контролюючого органу, що за відсутності товарно-транспортних накладних платник податку на прибуток не вправі включити до витрат вартість послуг із перевезення вантажу під час формування собівартості придбаних (виготовлених) і реалізованих товарів (виконаних робіт, наданих послуг). Суд зазначає, що ТОВ Сервус-Україна ТТН не були потрібні, враховуючи умови договорів купівлі-продажу: № 10/05 від 10.05.2017, укладеного з ФОП ОСОБА_3, № 24/04 від 24.04.2017, укладеного з ТзОВ М.С.К. - 2020 , № 14/03, укладеного з ФОП ОСОБА_5 поставка товарну здійснюється автомобільним транспортом Продавцем або само вивозом, відповідно до договорів купівлі -продажу № 27/10 від 27.10.2015 та № 01/11 від 01.11.2016, укладених з ФОП ОСОБА_4 транспортування здійснюється автомобільним транспортом Продавця. Отже, ТОВ Сервус-Україна перевезення не замовляло і не оплачувало, відтак витрат на перевезення не було, такі витрати не включались в собівартість товару. Більше того, відсутність товарно-транспортних документів жодним чином не впливає на податкові зобов'язання ТОВ Сервус-Україна зі сплати податку на прибуток підприємств, оскільки валові витрати товариства формувались не на їх підставі та не у зв'язку із витратами на перевезення товарів, а на підставі факту придбання товарів та у зв'язку із витратами на їх оплату. ТОВ Сервус-Україна не здійснювало перевезення придбаних товарів та не несло пов'язаних із цим витрат. Товарно-транспортна накладна, відповідно до пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 № 363, є основним документом на перевезення вантажів. В пункті 1 цих Правил зазначено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Таким чином, товарно-транспортна накладна підтверджує факт надання послуг перевезення товару, але не факт придбання та отримання товару, тому її відсутність не може бути достатнім свідченням безтоварності операції поставки. Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 06.02.2018 № К/9901/2030/17 (821/589/17).

Що стосується позиції контролюючого органу про непідтвердження реалізації товарів через відсутність майна та матеріальних ресурсів, трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів контрагентів позивача, то суд зазначає, що відсутність персоналу, транспортних засобів, виробничо-складських приміщень, обладнання не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкт господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах. Більше того, контролюючий орган не надав доказів на підтвердження таких відомостей.

Щодо покликання в акті перевірки на те, що рекламні послуги, надані підприємству ПП Рекламне агентство АКВАРІУМ , ПП ЗУРК АртПром , ФОП ОСОБА_6 на території м. Львова, не є витратами, пов'язаними з господарською діяльністю ТОВ Сервус - Україна , суд зазначає таке.

Згідно з п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.231 п.14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами; розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Частиною 1 статті 43 ГК України визначено, що підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд (стаття 44 ГК України). Таким чином, підприємство самостійно вирішує як вести свою господарську діяльність.

При цьому, неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції жодним чином не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Визначення терміну реклама надано в Законі України Про рекламу від 03.07.1996 № 270/96-ВР реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; споживачі реклами - невизначене коло осіб, на яких прямовується реклама.

Суд зазначає, що виконання укладених ТОВ Сервус-Україна договорів про надання рекламних послуг з ФОП ОСОБА_6, ПП Рекламне агенство Акваріум , ПП ЗУРК АртПром підтверджується підписаними представниками обох сторін, актами приймання-передачі наданих послуг, що, на думку суду, є достатнім підтвердженням того факту, що такі господарські операції відбулась і контрагенти погодили як якість виконаних робіт (послуг), терміни їх виконання, так і їх вартість. На підтвердження надання рекламних послуг позивач надав фотозвіти про розміщення реклами на бігбордах в м. Львові (том ІІ а.с. 112-116) та розповсюдження буклетів (том ІІ а.с. 117-121). Більше того, позивач надав суду докази того, що реалізовував продукцію на території Львівської області(том ІІ, а.с.228-240). Наведене спростовує висновки контролюючого органу, що на території м. Львова не здійснювалась позивачем будь-яка діяльність, пов'язана з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), а реклама не дала ефекту.

Тому суд вважає, що діяльність ТОВ Сервус-Україна за договорами про надання рекламних послуг підпадає під визначення господарської діяльності, оскільки направлена на прогнозування та забезпечення перспективи розвитку своєї комерційної діяльності, а враховуючи зміст самого поняття реклами - спрямована і на освоєння нових ринків, а понесені на рекламу витрати пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

З врахуванням викладеного, позовні вимоги ТОВ Сервус-Україна є обґрунтованими, підтвердженими письмовими доказами долученими до матеріалів справи. Тому прийняті податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 14.11.2017 № 0020431412 та № 0020421412 не відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, оскільки їх прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржені податкові повідомлення-рішення слід скасувати як протиправні.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України та враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви ТОВ Сервус-Україна у повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору з Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 14.11.2017 № 0020431412 та № 0020421412.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (79003, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, ідентифікаційний код 39462700) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Сервус-Україна (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. П.Орлика, буд. 24, ідентифікаційний код 39588757) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 4100 (чотири тисячі сто) гривень 27 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 04.06.2018.

Суддя Москаль Р.М.