Постанова

від 21.08.2018 по справі 813/4318/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/5304/18

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Довгої О.І., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання - Луців І.І.,

за участю:

представника позивача - Березяк І.Р.,

представника відповідача - Іванського В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року (Головуючий суддя: Москаль Р.М., м.Львів, 04.06.2018 складено повний текст рішення) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервус-Україна" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ТзОВ "Сервус-Україна" звернулося до суду з адміністративним позовом до ГУ ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.11.2017: №0020431412, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 241886,56 грн., а також №0020421412, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 31464,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що за наслідками перевірки його фінансово-господарських відносин з ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ТОВ "М.С.К.-2020" контролюючий орган отримав усі необхідні документи первинного обліку, які доводять факт отримання товару (пиломатеріалів) від цих постачальників. Позивач звертає увагу на те, що відповідач не надав належної правової оцінки наданим йому документам, які в цілому доводять реальність таких операцій, а оскаржені рішення по суті ґрунтуються на одних лише припущеннях відповідача про безтоварність господарських операцій з цими контрагентами. Вказує, що посилання податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних, які б свідчили про транспортування отриманих товарно-матеріальних цінностей від контрагентів, не заслуговує на увагу, оскільки товар постачався безпосередньо на склад покупця. Також позивач не погоджується з висновком контролюючого органу про безпідставне віднесення ТОВ "Сервус-Україна" до операційних витрат вартості рекламних послуг. Вказує, що на підставі укладених з ФОП ОСОБА_6, ПП "Рекламне агенство Акваріум", ПП "ЗУРК "АртПром" договорів ТОВ "Сервус-Україна" отримало рекламні послуги на території м. Львова та області (реклама на автотранспорті, біг-бордах, флаєри, тощо) - з метою збільшення реалізації продукції в цьому регіоні. Оскільки висновки контролюючого органу про порушення податкового законодавства є помилковими та ґрунтуються на припущеннях, позивач просить суд визнати протиправними і скасувати прийняті на підставі цих висновків податкові повідомлення-рішення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року, позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 14.11.2017 № 0020431412 та № 0020421412.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, ГУ ДФС у Львівській області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідають фактичним обставинам справи, що і призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити постанову, якою в задоволенні позову відмовити мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що Головне управління ДФС у Львівській області провело документальну планову виїзну перевірку дотримання ТОВ "Сервус-Україна" вимог податкового законодавства за період з 20.01.2015 по 30.06.2017, валютного - за період з 20.01.2015 по 30.06.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 20.01.2015 по 30.06.2017.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт №1714/13-01-14-12/39588757 від 18.10.2017, встановлено порушення ТОВ "Сервус-Україна": пунктів 5,6,7,19 П(С)БО 16, п.12 П(С)БО 9, п. 21 П(С)БО 15, пп. 134.1.1 п. 134 ст. 134, п. 135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в ревізованому періоді на загальну суму 193509,25 грн.; п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 ПК України занижено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 25171,66 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення від 14.11.2017: № 0020431412, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 241.886,56 грн.; №0020421412, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 31.464,58 грн.

Суд першої інстанції приймаючи рішення у даній справі виходив з того, що позовні вимоги ТОВ "Сервус-Україна" є обґрунтованими, підтвердженими письмовими доказами долученими до матеріалів справи, а тому прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.11.2017 № 0020431412 та № 0020421412 є протиправними та підлягають скасуванню.

Аналізуючи правомірність вказаних висновків шляхом всебічного та об'єктивного дослідження матеріалів справи, колегія суддів не погодилась з такими враховуючи наступне.

Відносно порушень вимог п.12 П(С)БО 9, п.5, п.21 П(С)БО 15 слід зазначити, що ТзОВ Сервус - Україна не включило в рядок 2120 Звіту про фінансові результати за 2016 рік та перше півріччя 2017 року - „Інші операційні доходи", відповідно до положень бухгалтерського обліку та в Податкові декларації з податку на прибуток за 2016 рік, за перше півріччя 2017 року до складу доходів вартість безоплатно отриманих товарно-матеріальних цінностей на суму 617 008 грн., в тому числі: за 2016 рік на суму 123 374грн. і за перше півріччя 2017 року на суму 493 634 гривень.

За матеріалами справи ТзОВ Сервус-Україна уклало договори купівлі-продажу з ФОП ОСОБА_3 (договір купівлі-продажу № 10/05 від 10.05.2017, ІПН НОМЕР_3, АДРЕСА_1); з ТзОВ М.С.К. - 2020 (договір купівлі-продажу №24/04 від 24.04.2017, ЄДРПОУ 41102760, м.Стрий Львівська область); з ФОП ОСОБА_4 (договір купівлі-продажу № 27/10 від 27.10.2015, ІПН НОМЕР_4, АДРЕСА_2); з ФОП ОСОБА_5 (договір купівлі-продажу № 14/03 від 14.03.2016, (ІПН НОМЕР_5, АДРЕСА_3).

В матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували походження пиломатеріалів та його якість, зокрема сертифікатів сортової відповідності, сертифікатів якості виду деревини, детальної специфікації розмірів відчужуваної деревини за критеріями товщини та довжини: бруса, крокви чи дощок, взагалі відсутнє покликання на породу деревини, що в свою чергу унеможливлює її подальше використання та списання за цільовим призначенням в можливому виробництві, як це передбачено вказаними договорами.

Крім цього, до перевірки не було представлено жодних документів про перевезення чи транспортування лісопродукції від Постачальника до Покупця, які б засвідчували фактичну передачу товару та перевезення товарно-матеріальних цінностей, безпосереднього місця поставки, П.І.Б. відповідальної особи за отримання товарно-матеріальних цінностей із зазначенням усіх бухгалтерських реквізитів матеріально відповідального доручення на таке отримання, або інших документів щодо реальності та товарності проведених операцій, за якими позиціонується перевізник та її експедиційно-відповідальна особа, котра здійснювалося доставку лісопродукції чи пиломатеріалів з місця відвантаження, а відтак і осіб, які здійснювали фактичне прийняття отриманого товару.

Згідно з п. 11.1 наказу Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 14.10.97р. №363 (із змінами і доповненнями), основними документами на перевезення вантажів є товарно - транспортні накладні (ТТН) та шляхові (дорожні) листи вантажного автомобіля.

Пунктом 11.9 цих Правил передбачено, що у тих випадках, коли в ТТН немає можливості перерахувати усі специфікацій ні найменування вантажу, до такої накладної замовник додає документ з обов'язковим зазначенням детальних відомостей про вантаж (графи 1-10 ТТН).

Транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно з п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.95р. за № 168/704), первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортну накладну, затверджено спільним наказом Мінтранспорту України, Мінстату України Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля від 29.12.95р. № 488/346 (зі змінами та доповненнями) і введено в дію з 1 січня 1996 р.

Слід зазначити, що відповідно до вказаних договорів купівлі-продажу поставка товару здійснюється автомобільним транспортом Продавцем або самовивозом Покупцем. Однак, позивачем під час розгляду справи не надано пояснень, щодо факту приймання - передачі товару, хто та яким транспортом здійснював транспортування ТМЦ, не надано документів, які б підтверджували їх фактичне транспортування, натомість взагалі відсутні будь-які ТТН або шляхові листи.

Під час проведення перевірки позивачу було скеровано вимогу від 09.10.2017р. №1/14-12 про надання документальних пояснень стосовно транспортування ТМЦ (лісопрордукції) та представлення підтверджуючих документів по вищевказаним контрагентам ТзОВ Сервус - Україна , яка також була проігнорована.

Згідно пояснень директора ТзОВ Сервус-Україна в суді першої інстанції встановлено, що транспортування ТМЦ здійснювалось автомобільним транспортом продавців без надання копій товаро-транспортних накладних та специфікацій на поставлену лісопрордукцію.

Проте, згідно інформації наданої Регіональним сервісним центром МВС у Львівській області за ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 та ТзОВ М.С.К. - 2020 в період 2016 - 2017років, зареєстрованих вантажних транспортних засобів не було, що підтверджує сам факт фізичної неможливості транспортування ТМЦ самими продавцями до ТзОВ Сервус - Україна (лист від 21.05.2018 №31/13-6291, від 21.05.2018 №31/13-6289 та від 22.05.2018 №31/13-6337), а доказів найму таких, через відсутність товаро-транспортних накладних та шляхових листів, контрагентам позивача чи самому позивачу здобути не вбачається за можливе.

Поряд з цим, проведеним аналізом даних ІС Податковий блок встановлено, що:

- ФОП ОСОБА_3 , стан платника - припинено, проте ліквідаційний баланс до ДПІ не подано; декларує про відсутність трудових ресурсів; за півріччя 2017 року звітності не подавав, сума оплати ТзОВ Сервус - Україна на користь ФОП ОСОБА_3 за півріччя 2017 становить 52 000 грн.;

- ТзОВ М.С.К.-2020 - декларує про відсутність трудових ресурсів; земельних ділянок, транспортних засобів та виробничо-складських приміщень, іншого майна необхідних для проведення господарської діяльності. Згідно спрощеного фінансового звіту за 1 кв.2017 року, - основні засоби відсутні, запаси відсутні;

- ФОП ОСОБА_4, стан платника - припинено, проте ліквідаційний баланс до ДІЛ не подано; декларує про відсутність трудових ресурсів, остання звітність - податкова декларація платника єдиного податку - ФОП подана до ДПІ за 1 кв. 2017 року з прочерками, проте оплата ТзОВ Сервус - Україна на користь ФОП ОСОБА_7 за півріччя 2017 року становить 35 000 грн; за 2016 рік, згідно з податковою декларацією платника єдиного податку ФОП задекларовано обсяг доходу в сумі 4000 грн., проте оплата ТзОВ Сервус - Україна на користь ФОП ОСОБА_7 за період квітень-грудень 2016 року становить 58 630 грн.;

- ФОП ОСОБА_5,- декларує відсутність трудових ресурсів; за півріччя 2017 рік ФОП ОСОБА_5 подано до ДШ податкову декларацію платника єдиного податку - ФОП, де обсяг задекларованого доходу склав 10000 грн., проте оплата ТзОВ Сервус - Україна на І користь ОСОБА_5 за січень 2017 року становить 24 354 гривень.

Враховуючи реальну можливість та час здійснення операцій ТзОВ Сервус - Україна з ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТзОВ М.С.К. - 2020 з врахуванням відсутності у даного контрагента-постачальника трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, джерел походження лісопродукції та пиломатеріалів, які фізично і економічно були необхідні для здійснення господарських операцій, відсутністю будь-яких доказів придбання ділового лісу у лісозаготівельних організацій для подальшої їх розпиловки та перепродажу з метою отримання економічної вигоди, перевіркою не підтверджено факт придбання ТзОВ Сервус - Україна товару від ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТзОВ М.С.К. - 2020 .

Отже, наявні формальні документи про придбання лісопродукції позивачем не можуть вважатися належними первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, які передбачені чинним законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, чого в результаті розгляду справи здобуто не було і наявними нікчемними документальними доказами не підтверджується.

Таким чином, вищезазначене свідчить про те, що ТзОВ Сервус - Україна до перевірки не надало належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують реальність проведених операцій з ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ТзОВ М.С.К. - 2020 , якими обліковувався рух товару, а саме: транспортування ТМЦ (з зазначенням адреси завантаження та розвантаження), виконання вантажно-розвантажувальних робіт, відповідальне прийняття та зберігання ТМЦ, не надано сертифікатів походження та якості (деревини) товару, специфікацій поставлених пиломатеріалів, тощо.

В ході аналізу та дослідження наданих ТзОВ Сервус - Україна до перевірки первинних документів про взаємовідносини з ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТзОВ М.С.К. - 2020 встановлено юридичну нікчемність наданих підприємством до перевірки первинних документів, які не породжують юридичної значимості для цілей бухгалтерського та податкового обліку, що в сукупності зумовило висновок про відсутність підстав для формування ТзОВ Сервус - Україна понесених витрат.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010року №1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт та послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результату відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даної діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути виробленим в обсязі зазначеному платником податків у документах обліку.

Оскільки ТМЦ, які формально оформлені, однак не могли бути придбані ТзОВ Сервус - Україна у ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТзОВ М.С.К. - 2020 через їх неспроможність здійснення комерційної діяльності, але оприбутковані по бухгалтерському обліку ТзОВ Сервус - Україна , а в подальшому проведені як використані в господарській діяльності підприємства (ТМЦ в частині включено до складу собівартості реалізованої продукції, в частині обліковано в залишках по бал. рах.205 станом на 30.06.2017), то по суті така дія засвідчує безоплатне одержання товариством даного товару, що враховуються при визначенні доходу підприємства відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 „Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (далі - П(С)БО 15).

У разі безоплатного отримання запасів відбувається збільшення активів підприємства- одержувача. А оскільки при цьому не виникають зобов'язання з оплати чи будь-яка інша компенсація вартості таких запасів, то збільшується розмір власного капіталу підприємства.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III „Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу.

В результаті вищенаведеного, на порушення п.12 П(С)БО 9, п.5, п.21 П(С)БО 15, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України ТзОВ Сервус - Україна занижено інші операційні доходи за рахунок не включення вартості безоплатно отриманих товарно-матеріальних цінностей в сумі 617 008 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 123 374 грн., за півріччя 2017 року на суму 493 634 гривень (в тому числі за 1 кв.2017 року на суму 30 820 грн.)

Перевіркою встановлено, що вартість рекламних послуг зазначена у вищенаведених актах здачі прийнятих робіт (надання послуг) складених ПП Рекламне агентство АКВАРІУМ , ПП ЗУРК АртПром , ФОП ОСОБА_6 було включено ТзОВ Сервус - Україна до складу витрат у 2016 році у сумі 226 106,96 грн. в рядок 2180 Інші операційні витрати Звіту про фінансові результати за 2016 рік.

Згідно наданих до перевірки документів встановлено, що група підприємств СЕРВУС здійснює реалізацію продукції по закріплених регіонах України.

Так, ТзОВ Сервус - Україна , згідно представлених до перевірки документів здійснює реалізацію продукції по Центральному та Південно - Східному регіонах України, а саме: згідно з видатковими накладними підприємством здійнювалась реалізація продукції в наступних містах України: м.Одеса, м.Вінниця, м.Херсон, м.Черкаси, м.Миколаїв, м.Полтава, Хмельницька область, м.Северодонецьк, м.Чернівці, м.Маріуполь, м.Камянець - Подільський, м.Кіровоград, м.Дніпро, м.Харків, м.Суми, м.Новоархангельськ.

На території м.Львова не здійснювалась будь-яка діяльність, пов'язана з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг) ТзОВ Сервус - Україна , а перевіркою не встановлено отримання доходів від реалізації продукції за вказаним регіоном.

Враховуючи вищезазначене, рекламні послуги, надані підприємству ПП Рекламне агентство АКВАРІУМ , ПП ЗУРК АртПром , ФОП ОСОБА_6 на території м.Львова, не є витратами пов'язаними з господарською діяльністю ТзОВ Сервус - Україна .

Відтак, ТзОВ Сервус - Україна безпідставно сформовано інші операційні витрати по отриманих від ПП Рекламне агентство АКВАРІУМ , ПП ЗУРК АртПром , ФОП ОСОБА_6 актах здачі прийнятих робіт (надання послуг) всього у сумі 226106,96 грн. за 2016 рік.

Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями), основна діяльність - операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів.

При цьому, нарахування та відповідність доходів і витрат є одним із принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність (ст. 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність ).

У відповідності із вимогами ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів. Відтак, економічна вигода - це обов'язковий елемент формування як доходу, так і витрат платника податків

Отже, відображення у бухгалтерському обліку витрат прямо пов'язано з доходом та з отриманням економічної вигоди. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

У зв'язку з тим, що витрати на придбання послуг на території м.Львова у ПП Рекламне агентство АКВАРІУМ , ПП ЗУРК АртПром , ФОП ОСОБА_6 не призводять до отримання у підприємства економічної вигоди, оскільки на зазначеній території не здійснювалась будь-яка діяльність пов'язана з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), отриманням доходу, відповідно відсутні підстави для включення вартості даних послуг до складу витрат операційної діяльності.

Враховуючи вищевикладене, на порушення п.19 П(С)БО 16, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України підприємством завищено суму інших операційних витрат, визначену за правилами бухгалтерського обліку та відображену в рядку 2180 Звіту про фінансові результатами за 2016 рік, в розмірі 226 107 грн., в результаті чого занижено фінансовий результат до оподаткування за 2016 рік на суму 226 107 гривень.

Вищенаведені господарські операції щодо безпідставного віднесення ТзОВ Сервус-Україна рекламних послуг до витрат пов'язані з порушенням щодо зобов'язання з податку на додану вартість.

Як встановлено перевіркою, за період з 01.04.2016 по 30.06.2017 ТзОВ СЕРВУС-УКРАЇНА задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 6970707 гривень.

Що ж до повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.04.2016 по 30.06.2017, відповідно встановлено їх заниження на суму 25 171 ,66 грн., в тому числі: за липень 2016 року - на суму 1 950 грн., за серпень 2016 року - на суму 5 490 грн., за вересень 2016 року на суму - 5 670 грн., за жовтень 2016 року - на суму 3 290 грн., за листопад 2016 року - на суму 4083,33 грн., за грудень 2016 року - на суму 4 688,33 гривень.

Згідно п. 198.5 ст.198 ПК України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно з п.189.1 ст.189 ПК України, оскільки такі товари не використовуються у господарській діяльності підприємства, вони вважаються умовно проданими та підлягають включенню до бази оподаткування ПДВ.

Таким чином, ТзОВ Сервус - Україна , в порушення вимог п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст.198 ПК України занижено податкове зобов'язання з ПДВ всього на суму 25171 ,66 грн.

Також слід зазначити, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення по даній справі не надав оцінки та не проаналізував норм п.п.5, 6, 7, 19 П(С)БО 16 ПК України та відповідно не перевірив доводів податкового органу щодо віднесення до складу витрат в бухгалтерському та податковому обліку витрати на збут, понесені підприємством за попередній звітний період.

Перевіркою встановлено, що відповідно до даних бухгалтерського обліку за півріччя 2017 року ТзОВ Сервус - Україна віднесено до складу витрат на збут послуги по рекламі (маркетинг) на суму 231936,52 грн., в тому числі за півріччя 2017 року на суму 231936,48 грн.

Станом на 30.06.2017 року по рахунку 39 Витрати майбутніх періодів рахується дебетове сальдо в сумі 2 721 917,96 грн., в тому числі на суму 231 936,52 грн. за 2016 рік.

Протягом півріччя 2017 року ТзОВ Сервус - Україна було віднесено до складу витрат в бухгалтерському та податковому обліку витрати на збут, понесені підприємством за попередній звітний період (квітень - травень 2016 року) на суму 231 936,48 грн.

Перевіркою встановлено завищення витрат на збут на суму 226 106,96 грн., в тому числі за 2016 рік-на суму 226 106,96 гривень.

До витрат, облік яких ведеться на рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів", відносяться витрати, пов'язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості; з освоєнням нових виробництв та агрегатів; сплачені авансом орендні платежі; оплата страхового поліса, оплата торгового патенту; передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо.

Вищевказані бухгалтерські проведення щодо відображення у складі витрат майбутніх періодів витрат на рекламу (маркетинг) суперечить положенням Інструкції № 291.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім.

Відповідно до ч. 2 ст.2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Згідно з вимогами частини першої ст.9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Тобто несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, а також недостовірність відображених у них даних призводить до відображення недостовірної інформації у фінансовій та податковій звітності.

Враховуючи вищезазначене, ТзОВ Сервус - Україна в порушення вимог пунктів 5, 6, 7, 19 П(С)БО 16 безпідставно включено в рядок 2180 Звіту про фінансові результатами „Інші операційні витрати" відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та в Податкову декларацію з податку на прибуток за півріччя 2017 року до складу інших операційних витрат вартість послуг реклами(маркетингу) в сумі 231 936 грн., які отримані за 2016 рік та не є витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) визначається у Звіті про фінансові результати (форма № 2). Фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є прибуток або збиток.

В результаті вищенаведеного, на порушення вимог пунктів 5, 6, 7, 19 П(С)БО 16, п.п.134.1.1 п. 134.1 ПК України ТзОВ Сервус - Україна завищено суму інших операційних витрат, визначену за правилами бухгалтерського обліку та відображену в рядку 2180 Звіту про фінансові результатами за півріччя 2017 року, в розмірі 231 936 грн., в результаті чого занижено фінансовий результат до оподаткування за півріччя 2017 року на суму 231 936 грн., в тому числі за півріччя 2017 року на суму 231 936,48 гривень.

Враховуючи встановленні обставини справи та норми чинного законодавства колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про те, що податкові повідомлення-рішення від 14.11.2017 № 0020431412 та № 0020421412 прийнятті відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак скасуванню не підлягають.

Таким чином, висновок суду першої інстанції по даній справі зроблений при неповному з'ясуванні судом та недоведеності обставин, які мали значення для справи, що і призвело до неправильного вирішення справи по суті спору, а у відповідності до вимог ст. 317 КАС України є обов'язковою підставою для скасування постановленого судового рішення і ухвалення нового рішення по справі.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п.1 ч.2 ст. 315, п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 317, ч.1 ст. 321, ст. 322, ст. 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області - задоволити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у справі №813/4318/17 - скасувати та винести нову, якою в задоволені позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Гулид судді О. І. Довга В. З. Улицький Повне судове рішення складено 27.08.2018 року