Ухвала

від 06.06.2018 по справі 912/23/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

06.06.2018 м. Дніпро Справа № 912/23/18

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач), суддів: Білецької Л.М., Чередка А.Є.

розглянув в приміщенні Дніпропетровського апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.02.2018 у справі № 912/23/18 (суддя Тимошевська В.В.), повний текст рішення складено 02.03.2018

за позовом: Фермерського господарства Паросток , смт. Петрове, Кіровоградської області

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м. Кропивницький

про визнання недійсним рішення, визнання додаткової угоди укладеною, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2018 Фермерське господарство Паросток звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, з вимогами визнання недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладеного у листі-повідомленні № 27-11-0.63-10764/2-17 від 05.12.2017 про заперечення у поновленні договору оренди землі від 22.11.2007, укладеного між Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Фермерським господарством Паросток щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Варварівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, загальною площею - 58,87 га, в тому числі рілля - 58,87 га, кадастровий номер 3521981300:02:000:9019, зареєстрований у ДП КРФ Центр державного земельного кадастру при Держкомітеті по земельних ресурсах в Долинському районі 30.11.2007 книга № 4 за № 72 та визнання укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та ФГ Паросток додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 22.11.2007 у редакції, викладеній позивачем у позовній заяві.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 23.02.2018 у справі № 912/23/18 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та Фермерським господарством Паросток додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 22.11.2007 (державна реєстрація від 30.11.2007 книга № 4 за № 72) в редакції, що викладена в резолютивній частині рішення.

У задоволені позову в іншій частині відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на користь Фермерського господарства Паросток витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.02.2018 у справі № 912/23/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити ФГ Паросток в задоволенні позову.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2018 апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.02.2018 у справі № 912/23/18 залишено без руху з підстав недотримання скаржником вимог п. 2 ч. 2, п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України. При цьому, в ухвалі від 30.03.2018 апелянтові було роз'яснено наслідки невиконання ним вимог суду щодо усунення недоліків у визначений судом строк.

Оскільки апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги від 15.03.2018 у справі № 912/23/18, у строки, що визначалися Дніпропетровським апеляційним господарським судом в ухвалі від 30.03.2018, апеляційним господарським судом застосовано положення ст. 174 ГПК України та визнано апеляційну скаргу неподаною і повернуто її ухвалою від 23.04.2018 особі, що звернулася з нею.

Згідно ч. 1 ст. 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

18.04.2018 на офіційну електронну адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області надійшла сканкопія апеляційної скарги на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.02.2018 у справі № 912/23/18, з вимогою про поновлення строку на апеляційне оскарження, скасування рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.02.2017 у справі № 912/23/18 в частині визнання додаткової угоди укладеною, ухвалити нове рішення, яким частково відмовити ФГ Паросток у задоволенні позову.

Таким чином ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області подано до Дніпропетровського апеляційного господарського суду сканкопію зміненої апеляційної скарги.

Ознайомившись зі сканкопією апеляційної скарги (зміненою), суддя-доповідач своєю ухвалою від 25.04.2018 залишив скаргу без руху, оскільки апелянтом не було дотримано вимог ч. 1 ст. 258 та пунктів 17 - 17.1 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України щодо подання апеляційної скарги у письмовій (паперовій) формі.

10.05.2018 на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали від 25.04.2018 скаржником втретє подано апеляційну скаргу, згідно якої, скаржник знову ж таки оскаржує рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2018 у повному обсязі .

Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, суддя-доповідач ухвалою від 14.05.2018 залишив скаргу без руху, оскільки апелянтом не було дотримано вимог п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України щодо сплати судового збору в розмірі встановленому Законом "Про судовий збір". При цьому, суддею-доповідачем зверталася увага скаржника на те, що згідно частин 1 та 3 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається . Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Крім того, суддя-доповідач звертав увагу скаржника, що апеляційна скарга втретє подається до апеляційного господарського суду з порушенням процесуальних вимог щодо її оформлення, а скаржником постійно змінюються апеляційні вимоги в частині оскарження рішення.

Скаржник попереджався суддею про те, що подальше його звернення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою без усунення зазначених в ухвалі недоліків, буде розцінено суддею-доповідачем, як зловживання процесуальними правами і суд буде вимушений вжити відповідні, передбачені ГПК України заходи процесуального примусу.

Між тим, незважаючи на законні вимоги судді-доповідача у справі щодо приведення апеляційної скарги у відповідність до норм ГПК України, а також на попередження судді застосувати до скаржника заходи процесуального примусу за зловживання ним процесуальними правами, останній знову ж таки, в черговий (вчетвертий) раз звертається до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.02.2018 у справі № 912/23/18 в частині визнання додаткової угоди укладеною та ухвалити рішення, яким частково відмовити ФГ "Паросток" в задоволенні позову. При цьому, скаржником, а ні в апеляційній скарзі, а ні в окремому клопотанні не порушено перед судом апеляційної інстанції питання щодо поновлення йому строку на апеляційне оскарження спірного рішення суду після зміни апеляційних вимог, що є обов'язком скаржника незалежно від поважності причин пропуску процесуального строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 43 ГПК України, залежно від конкретних обставин справи, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Суд наголошує на тому, що завданням та основними засадами господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Згідно п. 5 ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи необ'єктивність та неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Колегія суддів зазначає, що скаржник, оскаржуючи рішення в апеляційному порядку, чотири рази поспіль звертався до суду з апеляційною скаргою, при цьому кожного разу змінював межі оскарження рішення (оскаржував рішення то повністю, то частково), допускав інші недоліки в оформленні апеляційної скарги, внаслідок чого судддею-доповідачем три рази скарга поверталася без руху, а скаржнику надавався строк для усунення недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 3 ст. 43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

З метою запобіганню зловживанням скаржником його процесуальними правами, недопустимості порушення прав позивача та затягування чи перешкоджання виконанню судового рішення у даній справі, колегія суддів визнала зловживанням з боку скаржника його процесуальними правами та ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2018 повернула апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.02.2018 у справі № 912/23/18.

Тобто судом апеляційної інстанції виявлено в діях скаржника зловживання процесуальними правами, яке полягає в невиконанні законних вимог судді-доповідача щодо належного оформлення та подачі апеляційної скарги, про що зазначалося у відповідних ухвалах суду від 30.03.2018, 25.04.2018, 14.05.2018 та призводить до затягування судового процесу і затягування процесу виконання судового рішення.

Згідно ч. 4 ст. 43 ГПК України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 135 ГПК України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами.

Як встановлено ч. 2 ст. 135 ГПК України, у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п'яти до п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум у 2018 році на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2018 року складає 1762,00 грн.

Таким чином, з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області підлягає стягненню штраф, як засіб процесуального примусу, у розмірі: (5 х 1762,00 грн.) = 8810,00 грн. Таким чином, штраф є середнім відповідно до ч. 1 та мінімальним відповідно до ч. 2 ст. 135 ГПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 131 ГПК України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Згідно ч. 2 ст. 236 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою рішення на підставі ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Керуючись пунктами 10, 11 ч. 3 ст. 2, п. 5 ч. 5 ст. 13 статтями 41, 42, 43, 135, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Стягнути в дохід Державного бюджету України з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області штраф у розмірі 8810,00 грн. (вісім тисяч вісімсот десять грн. 00 коп).

Ухвала є виконавчим документом і набирає законної сили в порядку ч. 2 ст. 235 ГПК України з дати її підписання - 06.06.2018.

Ухвала може бути пред'явлена до виконання відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження протягом трьох місяців - у строк до 06.09.2018.

Стягувач: Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код 26255795).

Боржник: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, ідентифікаційний код 39767636).

Ухвала про стягнення штрафу набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді: Л.М. Білецька

ОСОБА_1