Ухвала

від 17.10.2018 по справі 912/23/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 912/23/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кушніра І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.07.2018

за позовом Фермерського господарства "Паросток"

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

про визнання недійсним рішення, визнання додаткової угоди укладеною,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.07.2018 у справі № 912/23/18 стягнуто в дохід Державного бюджету України з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області штраф у розмірі 12 334,00 грн.

05.10.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області безпосередньо до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.07.2018 у справі № 912/23/18.

Протоколом передачі касаційної скарги раніше визначеному складу суду від 10.10.2018 року у справі №912/23/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Оскаржувана ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду прийнята 02.07.2018. Таким чином, останнім днем строку подання касаційної скарги на зазначену ухвалу було 23.07.2018.

Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області касаційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.07.2018 подано 05.10.2018, про що відбиток поштового штемпеля на конверті, тобто скаржником пропущено строк, встановлений ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, для подання касаційної скарги.

До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на її подання.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно зі ст.288 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

3. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу."

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Відповідно до наведеної норми суд касаційної інстанції має оцінити доводи заявника, інші можливі обставини, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Таким чином вказане рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Проте, скаржником не наведено жодних доводів щодо поважності причин пропущення строку та обґрунтування клопотання про його поновлення.

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, оскільки касаційну скаргу подано після закінчення строку встановленого для її подання та скаржником не наведено у заяві про поновлення строку підстави причин пропуску строку, то така касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області залишити без руху до 19.11.2018.

2. Встановити Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Кушнір