Постанова

від 06.06.2018 по справі 177/2449/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/2449/16-ц 22-ц/774/812/К/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2018 року м. Кривий Ріг

справа № 177/2449/16-ц

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання: Кислиця І.В.

сторони

позивач: ОСОБА_1,

відповідачі: Недайводська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2017 року, яке постановлено суддею Коваль Н.В. у місті ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом до Недайводської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 25.11.2014 померла її мати ОСОБА_4

За життя ОСОБА_4 на праві власності належала земельна ділянка, що розташована на території Недайводської сільської ради, площею 5.370 га.

Після смерті матері, вона в шестимісячний термін, із заявою про прийняття спадщини не звернулась, а звернулась лише 04.07.2016 року та отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку із пропуском шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

У зв'язку із неможливістю отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріуса, позивач вимушена звернутися до суду та просила суд визнати за нею в порядку спадкування, після смерті матері ОСОБА_4, померлої 25.11.2014 року, право власності на земельну ділянку, яка розташована на території Недайводської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221884500-01-016-0358, площею 5,370 га.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2017 року позивачу відмовлено в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі представник позивача ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про задоволення позовних вимог посилаючись на те, що судом першої інстанції не застосовано жодної норми закону, який унеможливлює позивачу отримати право власності на спірну земельну ділянку. Представник позивача вважає, що права та інтереси позивача по справі були порушені та підлягають захисту в судовому порядку.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2018 року відкрито апеляційне провадження по апеляційній скарзі ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2017 року, та визначено, що, відповідно до Указу Президента України Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах №452 від 29 грудня 2017 року, пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України, справа підлягає розгляду Апеляційним судом Дніпропетровської області.

Учасники справи, належним чином повідомлені про розгляд справи, в судове засідання не з'явились, що у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача,перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1, являється дочкою ОСОБА_4 , яка померла 25.11.2014 року та якій на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП № 069145 (а.с.14), належала земельна ділянка, яка розташована на території Недайводської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221884500-01-016-0358, площею 5,370 га., яка згідно договору оренди (а.с. 15), знаходиться у орендаря ФГ ЗОРЯ .

Після смерті матері ОСОБА_4, позивач ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Постановою нотаріуса від 04.07.2016 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_4, померлої 25 листопада 2014 року, у зв'язку із тим, що позивач пропустила 6-місячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини (а.с.13).

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач не ставить питання про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4, померлої 25 листопада 2014 року, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого мана.

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.24 постанови № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як вбачається із матеріалів справи, після смерті матері ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак постановою нотаріуса від 04.07.2016 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_4, померлої 25 листопада 2014 року, у зв'язку із тим, що позивач пропустила 6-місячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини (а.с.13).

Однак, в своїй позовній заяві позивач не ставить питання про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4, яка померла 25 листопада 2014 року та не надає доказів поважності пропущення даного строку, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вимоги позивача є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не застосовано жодної норми закону, який унеможливлює позивачу отримати право власності на спірну земельну ділянку, оскільки при ухваленні рішення суд першої інстанції вірно керувався приписами книги шостої ЦК України. Так, відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, колегія судів вважає, що позовні вимоги позивача, яка пропустила 6-місячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини та не ставить питання про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4, померлої 25 листопада 2014 року, не підлягають задоволенню та є передчасними.

Також не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позовних вимог позивача доводи апеляційної скарги про те, що права та інтереси позивача по справі були порушені та підлягають захисту в судовому порядку, оскільки позивач не позбавлена права, відповідно до вимог ч. 3 ст. 1272 ЦК України, для звернення до суду з позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері із зазначенням поважності причин пропуску такого строку, а прийняття спадщини в подальшому.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1, - залишити без задоволення.

Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2017 року залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06 червня 2018 року.

Головуючий:

Судді: