Постанова

від 16.05.2018 по справі 922/867/13-г

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/867/13-г

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Баранець О.М., Ткач І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,

на ухвалу Господарського суду Харківської області

(суддя Жельне С.Ч.)

від 08.11.2017,

та постанову Харківського апеляційного господарського суду

(головуючий - Бородіна Л.І., судді - Лакіза В.В., Шутенко І.А.)

від 18.01.2018,

за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ЮР- АЛКОМ",

на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,

у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис",

до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Творчість",

про стягнення коштів за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

29.09.2017 ТОВ "Юридична компанія "ЮР-АЛКОМ" звернулось до Господарського суду Харківської області зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби з вимогою зняти арешт з нерухомого майна, накладений постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 19.07.2017, у виконавчому провадженні №43696059, з примусового виконання наказу №922/867/13-г, виданого 29.04.2014 Господарським судом Харківської області.

В обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що відповідно до статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини 1 цієї статті арешт з майна знімається. Зазначав, що ТОВ "Юридична компанія "ЮР-АЛКОМ" є іпотекодержателем за договором іпотеки від 30.12.2008 №4882, предметом іпотеки за яким є нерухоме майно, визначене у скарзі на дії державної виконавчої служби. У зв'язку з цим вважає, що повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні без зняття арешту з майна, яке є предметом іпотеки та належить на праві власності ТОВ НВО "Творчість", порушує права ТОВ "Юридична компанія "ЮР-АЛКОМ" як стягувача та іпотекодержателя цього нерухомого майна, оскільки позбавляє його права звернути стягнення на майно у позасудовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.11.2017 задоволено скаргу ТОВ "Юридична компанія "ЮР-АЛКОМ". Знято арешт з нерухомого майна: комплекс майновий загальною площею 4 665,0 кв.м, до складу якого входять: слюсарна майстерня літ. "Ж-1" цегляна; столярний цех літ. "З-2" цегляний; складське приміщення літ. "И-1" цегляне; цех обробки літ. "Й-1" шлакоблочний; пилорама літ. "К-1" шлакоблочна; складське приміщення літ. "Л-1" шлакоблочне; цех меблів літ. "М-1" з керамзитобетону; цех збірних будинків літ. "Н-2" цегляний; цех готової продукції літ. "1-О" цегляний, що розташований за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт Пересічне, вул. Леніна, буд. 1е, яке належить ТОВ НВП "Творчість" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майна б/н від 28.07.2005, виданого виконавчим комітетом Пересічанської селищної ради на підставі рішення виконкому Пересічанської селищної ради № 137 від 15.07.2005, зареєстрованого КП "Дергачівське районне бюро технічної інвентаризації" згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, номер витягу 7908808, дата 28.07.2005 реєстраційний номер 11542871, номер запису 80 в книзі 1, накладений постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 19.07.2017, у виконавчому провадженні №43696059 з примусового виконання наказу №922/867/13-г, виданого 29.04.2014 Господарським судом Харківської області, про стягнення з ТОВ НВО "Творчість" на користь ТОВ "Юридична компанія "ЮР-АЛКОМ" суми заборгованості за кредитним договором на відкриття кредитної лінії №291/08 від 30.12.2008 у розмірі 14 329 494,87 грн, з яких: 10 881 242,32 грн - сума заборгованості за кредитом; 3 158 657,99 грн - сума заборгованості за процентами за користування кредитом; 268 243,52 грн - пеня за порушення строку повернення кредиту; 21 351,04 грн - пеня за порушення строку сплати процентів за користування кредитом, а також 68 820,00 грн судового збору.

Ухвала господарського суду обґрунтована статтею 37 Закону України "Про виконавче провадження", за якою у разі повернення виконавчого документа стягувачу арешт з майна знімається.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.01.2018 ухвала Господарського суду Харківської області від 08.11.2017 залишена без змін.

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ТОВ "Юридична компанія "ЮР-АЛКОМ" на дії органу державної виконавчої служби.

Підставами для скасування судових рішень відповідач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції. Зазначає, що відповідно до частини 3 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі припинення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Крім того, посилаючись на статтю 59 Закону України "Про виконавче провадження", зазначає, що зняття арешту вирішується у позовному провадженні за рішенням суду.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Юридична компанія "ЮР-АЛКОМ" вважає постанову апеляційного суду та ухвалу місцевого суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін. Зазначає, що, починаючи з дати відкриття виконавчого провадження та протягом трьох років жодної виконавчої дії не здійснено, а 19.07.2017 проведено лише дві виконавчі дії: замінено стягувача у виконавчому провадженні та винесено постанову про арешт майна, таким чином судове рішення виконано не було, як і дій, які б свідчили про вчинення заходів з примусового виконання рішення державним виконавцем, у зв'язку з чим, стягувач вважає безпідставним посилання органу державної виконавчої служби на п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження".

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 11.04.2014 у справі 922/867/13-г стягнуто з ТОВ науково-виробничого об'єднання "Творчість" на користь ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Базис" суму заборгованості по кредитному договору на відкриття кредитної лінії від 30.12.2008 №291/08 у розмірі 14 329 494,87 грн.

29.04.2014 на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 11.04.2014 у справі 922/867/13-г видано наказ.

17.06.2014 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішення Державної виконавчої служби України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 29.04.2014 №922/867/13-г.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.06.2017 замінено стягувача ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Базис" його правонаступником - ТОВ "Юридична компанія "ЮР-АЛКОМ" у виконавчому провадженні № 43696059 з примусового виконання наказу №922/867/13-г видано 29.04.2014 Господарським судом Харківської області про стягнення з ТОВ НВО "Творчість" на користь ПАТ "Акціонерний комерційний банк Базис" заборгованості за кредитним договором від 30.12.2008 №291/08 в сумі 14 329 494,87 грн та 68820,00 грн судового збору.

19.07.2017 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження, якою замінено сторону виконавчого провадження ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Базис" на його правонаступника - ТОВ "Юридична компанія "ЮР-АЛКОМ".

19.07.2017 постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України накладено арешт на все нерухоме майно, що належить боржнику - ТОВ НВО "Творчість", у межах суми звернення стягнення 14 398 314,87 грн.

18.08.2017 ТОВ "Юридична компанія "ЮР-АЛКОМ" звернулось до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою про повернення наказу Господарського суду Харківської області від 29.04.2014 №922/867/13-г та зняття арешту з майна (коштів ) ТОВ НВО "Творчість".

07.09.2017 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішення Державної виконавчої служби винесено постанову про повернення вказаного виконавчого документа стягувачу та постанову про стягнення з боржника ТОВ НВО "Творчість" виконавчого збору в розмірі 1 439 831,48 грн.

Повертаючи виконавчий документ стягувачу, орган державної виконавчої служби не зняв арешт з майна (коштів ) ТОВ НВО "Творчість", що і стало причиною звернення ТОВ "Юридична компанія "ЮР-АЛКОМ" до місцевого суду зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби.

Порядок виконання судових рішень визначений Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Заходи примусового виконання рішень визначені у статті 10 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 3 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу) виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа. У разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.

Як правильно вказали господарські суди, державний виконавець при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу в порушення вимог статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" не зняв арешт з майна боржника, накладений постановою від 19.07.2017.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на статті 40 та 59 Закону України "Про виконавче провадження" відхиляються Верховним Судом, оскільки такі аргументи касаційної скарги зводяться до неправильного тлумачення органом державної виконавчої служби положень Закону України "Про виконавче провадження" та не усувають його обов'язку виконати імперативні приписи статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Інші доводи скаржника, зазначені в касаційній скарзі, дублюють доводи апеляційної скарги, яким суд апеляційної інстанції під час перегляду справи в апеляційному порядку надав належну правову оцінку.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

У заяві про усунення недоліків касаційної скарги № 6375-22-18/23.03-03 від 11.04.2018 Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України просив повернути на рахунок Міністерства юстиції України 1438,00 грн надмірно сплаченого судового збору за платіжним дорученням від 20.02.2018 № 212. Як вбачається з матеріалів справи, Міністерством юстиції України сплачено судовий збір в сумі 3 200,00 грн, тобто у більшому розмірі, ніж визначено підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою). У зв'язку з чим клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", підлягає задоволенню.

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.11.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.01.2018 у справі за № 922/867/13-г - без змін.

Повернути Міністерству юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) з Державного бюджету надмірно сплачений судовий збір за платіжним дорученням від 20.02.2018 № 212 за подання касаційної скарги в сумі 1438,00 грн.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Баранець

І. Ткач