Постанова

від 29.05.2018 по справі 915/242/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 915/242/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

секретар судового засідання - Овчарик В.М.,

за участю представників:

прокуратури - Гудименко Ю.В. (прокурор відділу Генеральної прокуратури України),

позивача - не з'явився,

відповідача - Чайки Ю.М. (адвокат, дов. від 02.04.2018),

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОН" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.06.2017 (суддя Смородінова О.Г.) та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 (судді: Лисенко В.А., Діброва Г.І., Ярош А.І.) у справі

за позовом Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Кавунівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОН"

про стягнення збитків за фактичне використання земельної ділянки в сумі 289 673,30 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У березні 2017 року Заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі Кавунівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області (далі - Кавунівська сільрада) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОН" (далі - ТОВ "АГРОН") на користь позивача збитків у сумі 289 673,30 грн, завданих безоплатним користуванням земельною ділянкою орієнтовною площею 1, 8293 га, що належить територіальній громаді с. Кавуни.

Позивач послався на вимоги статей 12, 83, 125, 126, 206, 156, 152, 158 Земельного кодексу України (далі - ЗК), статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК), статей 22, 386, 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) і наголосив, що відповідно до акта комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 10.01.2017, затвердженого розпорядженням Голови Арбузинської районної державної адміністрації від 13.01.2017, відповідач до 31.10.2016 безоплатно користувався земельною ділянкою орієнтовною площею 1,8293 га, яка розташована у межах населеного пункту с. Кавуни Арбузинського району Миколаївської області та є власністю територіальної громади, під господарськими спорудами без оформлення договору оренди із Кавунівською сільрадою.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.06.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.09.2017, позов задоволено повністю.

Рішення та постанову мотивовано тим, що матеріали справи підтверджують факт користування відповідачем земельною ділянкою без оформлення передбачених статтями 125, 126 ЗК документів, що позбавило Кавунівську сільраду як власника землі права отримувати дохід у розмірі орендної плати. Судами встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, збитки присуджено до стягнення з відповідача у повному обсязі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування наведеної ним правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статей 123, 125, 156 ЗК, пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пункту 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також на порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у редакції, чинній до 15.12.2017, наголошуючи, що:

1) прокурор у позовній заяві не обґрунтував наявності підстав для здійснення представництва позивача;

2) Головою Кавунівської сільради одноосібно прийнято рішення про нарахування відповідачеві орендних платежів;

3) законодавством не визначено такої підстави настання цивільно-правової відповідальності у виді відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам як неоформлення договору оренди у строк, установлений органом місцевого самоврядування;

4) немає доказів того, що відповідач упродовж тривалого часу ухилявся від реєстрації та укладення договору оренди;

5) позивач, розраховуючи збитки, зазначив площу земельної ділянки, яка не відповідає фактичній;

6) наведений позивачем розрахунок упущеної вигоди є теоретичним;

7) позивач не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження доведеності та наявності обов'язкових елементів для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)

Відзивів на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходило.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи та прийняті у ній судові рішення, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "АГРОН" відповідно до договору купівлі-продажу від 17.10.2013 прийняло у власність 5/29 часток комплексу, розташованого на земельній ділянці Кавунівської сільради площею 1,83 га, кадастровий номер 4820381501:01:006:0001.

Відчужувані 5/29 часток комплексу складаються із будівлі складу № 4 площею 129,4 м 2 - Б, будівлі складу № 3 із підвальним приміщенням площею 323,8 м 2 - В, будівлі складу № 1 площею 2322,8 м 2 - Г, будівлі цеху дорозборки техніки площею 225,7 м 2 - Д, будівлі складу № 2 площею 474,5 м 2 - Е, підвального приміщення площею 476,5 м 2 - Е-пг, будівлі ТОП площею 148,2 м 2 - Ж, огорожі № 2-9, площадки навантажувально-розвантажувальної - № 11.

Загальна площа майна становить 4100,9 м 2 .

24.12.2013 ТОВ "АГРОН" звернулося до Голови Кавунівської сільради з клопотанням № 657, в якому просило надати дозвіл на виготовлення технічної документації землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для виготовлення та зберігання сумішей мінеральних добрив площею 1, 8293 га у селищі Кавуни терміном на 5 років.

Рішенням Кавунівської сільради від 08.12.2014 № 1 ТОВ "АГРОН" надано дозвіл на виготовлення технічної документації землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі орієнтовною площею 2,000 га в оренду терміном на 5 років по вул. П. Морозова, № 1, у селищі Кавуни Арбузинського району Миколаївської області.

Згідно з пунктом 2 цього рішення користувачеві земельної ділянки необхідно виготовити у землевпорядній організації технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у тримісячний термін. Технічну документацію ТОВ "АГРОН" щодо відведення земельної ділянки в оренду необхідно подати на розгляд і затвердження у встановленому законом порядку до Кавунівської сільради (пункт 3 рішення).

Кавунівська сільрада з метою укладення договору оренди земельної ділянки та врегулювання питання щодо плати за землю зверталася до ТОВ "АГРОН" із листами від 13.03.2014 № 90/0/04-03, від 27.05.2014 № 181/0/04-03, від 14.03.2016 № 122/0/04-03.

Відповіді на зазначені листи Кавунівській сільраді не надходило, договору оренди не було укладено, у зв'язку з чим 15.12.2016 на адресу ТОВ "АГРОН" було направлено лист № 597/0/16-18/2-16, в якому керівника товариства запрошували на засідання комісії із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, яке мало відбутися 26.12.2016 об 11 год. 00 хв. за адресою: Миколаївська область, смт Арбузинка, площа Центральна, 18.

На цей лист відповідач надіслав заперечення (лист від 20.12.2016 № 0825).

26.12.2016 відбулося засідання комісії із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, комісія розглянула розрахунки власника земельної ділянки (Кавунівської сільради) з відшкодування збитків, завданих сільській раді від неодержаних доходів внаслідок тимчасового зайняття земельних ділянок для здійснення несільськогосподарської діяльності, зокрема зайняття ТОВ "АГРОН" у 2015- 2016 роках земельної ділянки площею 1, 8293 га, кадастровий номер 4820381501:01:006:0001, розташованої по вул. П. Морозова, селищі Кавуни Арбузинського району Миколаївської області, та визначила розмір збитків, завданих ТОВ "АГРОН" державі в особі Кавунівської сільради у зв'язку з користуванням земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, у сумі 289 673,30 грн. Запрошений представник ТОВ "АГРОН" на засідання не з'явився.

30.12.2016 Кавунівська сільрада направила на адресу ТОВ "АГРОН" лист № 619/0/16-18/2-16, в якому керівника ТОВ "АГРОН" запрошували на засідання комісії із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, яке мало відбутися 10.01.2017 об 11 год. 00 хв. за адресою: Миколаївська область, смт Арбузинка, площа Центральна, 18.

10.01.2017 відбулося засідання комісії із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, комісія розглянула розрахунки власника земельної ділянки (Кавунівської сільради) з відшкодування збитків, завданих селищній раді від неодержаних доходів внаслідок тимчасового зайняття земельних ділянок для здійснення несільськогосподарської діяльності, зокрема зайняття ТОВ "АГРОН" у 2015- 2016 роках земельної ділянки площею 1,8293 га, кадастровий номер 4820381501:01:006:0001, розташованої по вул. П.Морозова в селищі Кавуни Арбузинського району Миколаївської області, та визначила розмір збитків, завданих ТОВ "АГРОН" державі в особі Кавунівської сільради у зв'язку з користуванням земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, у сумі 289 673,30 грн. Запрошений представник ТОВ "АГРОН" на засідання знову не з'явився.

За результатами засідання комісією було складено акт від 10.01.2017 № 1. Комісія вирішила затвердити розмір збитків завданих місцевому бюджету Кавунівської сільради внаслідок користування ТОВ "АГРОН" земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, у сумі 289 673,30 грн. Запропоновано акт № 1 про результати роботи комісії подати на затвердження Голові Арбузинської районної державної адміністрації, рекомендовано Кавунівській сільраді для вирішення цього питання, у разі ненадходження в місячний термін коштів, звернутися до суду.

Розпорядженням Арбузинської районної державної адміністрації від 13.01.2017 № 9 затверджено акт № 1 про результати роботи комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 10.01.2017 щодо визначення розміру збитків, завданих територіальній громаді Кавунівської сільради внаслідок фактичного користування ТОВ "АГРОН" земельними ділянками без правовстановлюючих документів.

24.01.2017 Кавунівська сільрада направила на адресу ТОВ "АГРОН" лист № 27/0/04-03, в якому зазначила, що 10.01.2017 відбулося засідання комісії із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, за результатами роботи комісії оформлено відповідний акт і запропоновано відповідачеві у місячний термін сплатити збитки.

Збитків, визначених комісією, відповідач не сплатив, у зв'язку з чим 02.03.2017 позивач у листі № 104/0/04-04 звернувся до начальника Арбузинського відділу Первомайської місцевої прокуратури, що і стало підставою для звернення Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Кавунівської сільради до Господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами про стягнення з ТОВ "АГРОН" збитків у сумі 289 673,30 грн, завданих внаслідок фактичного користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини 3 статті 334 ЦК право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Частиною 1 статті 377 цього Кодексу визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частиною 1 статті 120 ЗК у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

За змістом частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі переходу права власності на майно, розташоване на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій розміщено зазначене майно, у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника.

Отже, з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщено це майно, у зв'язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщено, згідно з частиною 2 статті 120 ЗК. Тобто особа, яка набула права власності на таке майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщено, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, тому договір не підлягає розірванню.

Наведене також узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 08.06.2013 у справі № 21-804а16, згідно з якою за змістом частин 1 та 2 статті 120 ЗК у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Відповідно до статей 125 і 126 цього Кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав, яка оформляється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовано положеннями статті 377 ЦК. За змістом частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда. Аналіз наведених норм права дає можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об'єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов'язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані. Згідно з частиною 1 статті 120 ЗК у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 ПК платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов'язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права. Аналогічну правову позицію викладено також у постанові Верховного Суду України від 12.09.2017 № 2а-10596/12/2670.

Ураховуючи наведене, відчуження об'єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, не є підставою для розірвання договору оренди із попереднім власником, оскільки такий договір припиняється щодо останнього, однак діє на тих самих умовах стосовно особи, яка, набувши право власності на нерухоме майно, розташоване на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов'язки, зокрема зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Попередній власник об'єкта нерухомості - Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськцемент" користувався земельною ділянкою площею 1,83 га на підставі договору оренди землі від 01.01.2012.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач вчиняв окремі дії щодо узаконення користування земельною ділянкою, однак протягом тривалого часу користування нею ухилявся від її реєстрації та укладення договору оренди.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги про стягнення збитків за фактичне користування земельною ділянкою, не врахували, що відчуження об'єкта нерухомості не припиняє договору оренди в цілому, а має місце заміна сторони у такому зобов'язанні на підставі частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі", статті 120 ЗК. Наведені положення законодавства господарськими судами попередніх інстанцій було залишено поза увагою; оцінки спірним правовідносинам у контексті зазначених норм судами надано не було.

Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про те, що користування відповідачем спірною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавило Кавунівську сільраду як власника землі права отримувати дохід у розмірі орендної плати, є передчасними з огляду на викладене вище.

До того ж, визначення розміру заявлених до стягнення збитків за період із 01.09.2015 по 31.10.2016 здійснено з урахуванням викладеної у договорі купівлі-продажу нерухомого майна від 17.10.2013 інформації про розмір земельної ділянки (1,8293 га), її кадастровий номер (4820381501:01:006:0001) і цільове призначення (землі комерційного використання - коефіцієнт функціонального використання Кф = 2,5), однак після проведення державної реєстрації земельної ділянки (08.12.2015), на якій розташовано нерухоме майно відповідача, було з'ясовано, що її розмір становить 1,7222 га, кадастровий номер - 4820381500:01:009:0002, а також змінилося цільове призначення (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення - коефіцієнт функціонального використання Кф = 1,2), проте суди попередніх інстанцій зазначеним обставинам правової оцінки не надали.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу

Колегія суддів погоджується із доводами скаржника про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішення та постанови, оскільки господарські суди попередніх інстанцій не розглянули всебічно, повно, об'єктивно у судовому процесі всіх обставин справи у сукупності; не дослідили зібраних у справі доказів, неналежним чином здійснили оцінку правовідносин, що склалися між сторонами, не застосували норм матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, поданим сторонами, з урахуванням фактичних і правових підстав і вимог позову та заперечень на них, місцевий та апеляційний суди дійшли передчасного висновку про задоволення позовних вимог, як наслідок, оскаржувані рішення та постанову ухвалено з порушенням норм процесуального права (статті 33, 43, 82, 101 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017).

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Оскільки передбачені статтею 300 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, межі розгляду справи судом касаційної інстанції не надають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, постановлені у цій справі судові рішення необхідно скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

З огляду на викладене колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід врахувати наведене, дослідити та об'єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з'ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Зважаючи на те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа - передачі на новий розгляд, з урахуванням положень статті 129 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, розподіл судових витрат у справі має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОН" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.06.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 у справі № 915/242/17 скасувати.

Справу № 915/242/17 передати на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Я. Чумак

Судді: Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков