Постанова

від 22.05.2018 по справі 911/397/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2018 р. Справа№ 911/397/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Остапенка О.М.

Верховця А.А.

за участю секретаря судового засідання Титарєвої Г.І.,

представника ГУ ДФС у Київській області Копилова В.Ю.,

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області

від 24.01.2018 (повний текст складено 29.01.2018, суддя Лопатін А.В.)

у справі №911/397/16

за заявою Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "І.С.К. Виробництво" (код 20057290)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.01.2018 у справі №911/397/16 кредиторські вимоги ГУ ДФС у Київській області на суму 354560,36 грн. до ТОВ "І.С.К. Виробництво" відхилено.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, ГУ ДФС у Київській області звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 24.01.2018 та ухвалити нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги ГУ ДФС у Київській області у розмірі 354560,36 грн., включити кредиторські вимоги ГУ ДФС у Київській області у розмірі 354560,36 грн. до реєстру кредиторів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/397/16, розгляд справи призначено на 24.04.2018.

Скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник зазначає, що відповідно до норм Податкового кодексу України та ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня ведення мораторію на задоволення вимог кредиторів відбувається повний розрахунок кредитора з боржником, а саме розрахунок пені та штрафних санкцій, з моменту виникнення заборгованості до дати постановлення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство. У зв'язку з наведеним, суд першої інстанції, на думку скаржника, не дослідив, що заявлені кредиторські вимоги виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, перебіг позовної давності зупинився на період дії мораторію, а тому строк позовної давності не був пропущений. Вимоги контролюючого органу за своєю правовою природою у розумінні приписів ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є конкурсними та підлягають визнанню.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника Головного управління ДФС у Київській області, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 16.03.2016 за заявою Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "І.С.К. Виробництво", визнано Васильківську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області кредитором боржника з безспірними грошовими вимогами у розмірі 572755,73 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено у справі розпорядником майна арбітражного керуючого Цвітненка Дмитра Миколайовича.

Оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "І.С.К. Виробництво" офіційно оприлюднено 17.03.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті (абз. 1 ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство).

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Київської області від 11.05.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "І.С.К. Виробництво" в сумі 7665003,18 грн. до якого включено:

Васильківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області з грошовими вимогами у розмірі 572755,73 грн., які підлягають задоволенню в третю чергу;

Акціонерне товариство "Ферротек-Конструкціонс АГ" з грошовими вимогами у розмірі 7092247,45 грн., з яких: 2756,00 грн. грн. підлягають задоволенню у першу чергу, 6839679,72 грн. - в четверту чергу, 249811,73 грн. - в шосту чергу.

Тобто, контролюючий орган не скористався своїм правом на заявлення додаткових грошових вимог до боржника в порядку ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство.

Постановою Господарського суду Київської області від 07.09.2016 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "І.С.К. Виробництво" та відкрито його ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Цвітненка Дмитра Миколайовича

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута тощо.

Частиною 3 статті 38 Закону про банкрутство встановлено, що з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, здійснюється офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

09.09.2016 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення про визнання ТОВ "І.С.К. Виробництво" банкрутом та відкриття його ліквідаційної процедури.

30.11.2017 Головне управління ДФС у Київській області звернулось до Господарського суду Київської області із заявою про визнання кредиторських вимог в розмірі 354560,36 грн., що складаються з пені по податку на додану вартість в сумі 53048,36 грн. та пені по податку на прибуток в сумі 301512,00 грн., яка нарахована з 09.07.2013 по 16.03.2016.

Вказані штрафні санкції нараховані на податковий борг в загальній сумі 572755,73 грн., який виник у товариства-боржника до порушення провадження у справі про банкрутство та який визнаний у даній справі як грошові вимоги до боржника ухвалою попереднього засідання Господарського суду Київської області від 11.05.2016.

Згідно із ст. 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі (ч. 4 ст. 23 Закону про банкрутство).

В той же час частиною 1 статті 38 Закону про банкрутство передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Тобто, конкурсні вимоги могли бути заявлені у тридцятиденний строк з дати оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "І.С.К. Виробництво" від 17.03.2016, а поточні вимоги (які виникли під час процедури розпорядження майном боржника) - після оприлюднення повідомлення від 09.09.2016 про визнання ТОВ "І.С.К. Виробництво" банкрутом та відкриття його ліквідаційної процедури. При цьому, поточні вимоги, які заявлені у відповідності із частиною 1 статті 38 Закону про банкрутство, після їх визнання господарським судом набувають статусу конкурсних.

Оскільки відповідно до ст. 23 Закону про банкрутство вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, то вимоги Головного управління ДФС у Київській області в частині нарахованої пені за період з 09.07.2013 по 16.03.2016 з податку на додану вартість та податку на прибуток та які за своєю правовою природою є конкурсними (оскільки виникли до дня порушення провадження у даній справі про банкрутство) не розглядаються судом та вважаються погашеними у зв'язку з їх пред'явленням до боржника поза межами визначеного законодавством присічного строку.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відхилення заявлених грошових вимог у зв'язку зі спливом строку давності для визначення податкового зобов'язання, на яке нараховано пеню, з посиланням на норми ст. 102 Податкового кодексу України, оскільки з моменту порушення справи про банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі і Закон про банкрутство має пріоритет перед іншими законодавчими актами у регулюванні відносин, пов'язаних зі справами про банкрутство суб'єктів підприємницької діяльності тому правовідносини, які виникли між Головним управлінням ДФС у Київській області та боржником з приводу заявлених грошових вимог мають визначатись саме нормами Закону про банкрутство як спеціального.

Втім, за результатами розгляду спірних правовідносин, місцевий господарський суд дійшов цілком вірного висновку про відхилення грошових вимог до боржника в сумі 354560,636 грн., у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали від 24.01.2018 у даній справі.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи, що місцевий господарський суд ухвалив по суті правильне судове рішення, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими вище обставинами справи на наведеним відповідним нормативно-правовим обґрунтуванням, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги Головного управління ДФС у Київській області із залишенням без змін оскаржуваної ухвали Господарського суду Київської області від 24.01.2018 у даній справі.

Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника в межах сплаченого судового збору при подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 24.01.2018 у справі № 911/397/16 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на Головне управління ДФС у Київській області в сумі 5286,00 грн.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 08.06.2018.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.М. Остапенко

А.А. Верховець