Постанова

від 07.06.2018 по справі 753/15824/15

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Доповідач - Ратнікова В.М.

№ 22-ц/796/4235/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 753/15824/15

07 червня 2018 року Апеляційний суд м. Києва у складі колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ :

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Левенця Б.Б.

- Борисової О.В.

при секретарі - Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 листопада 2016 року, ухвалене під головуванням судді Каліушка Ф.А., у цивільній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АКТИВ до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по платі житлово-комунальних послуг,-

в с т а н о в и в:

25.08.2015 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АКТИВ (надалі-ОСББ АКТИВ )звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСББ АКТИВ заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 8 409,43 грн., а з ОСОБА_2 - заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 112 000,00 грн., пеню у розмірі 18 658,50 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 1 200,00 грн. Також, стягнути з відповідачів на користь ОСББ АКТИВ судові витрати у розмірі 1 693,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 22 грудня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір оренди жилого приміщення, відповідно до умов якого, ОСОБА_4 надає ОСОБА_2 в користування квартиру за адресою: АДРЕСА_1, строком до 2013 року. За згодою сторін встановлюється плата за оренду квартири у розмірі оплати комунальних послуг, оплати за електроенергію, витрати на обслуговування та ремонт будинку та квартири та інших послуг.

01 жовтня 2011 року між ОСББ АКТИВ та ОСОБА_2 укладено договір про надання житлово-комунальних послуг, відповідно до умов якого, останній зобов'язаний платити ОСББ АКТИВ 3 500,00 грн. в місяць за надання житлово-комунальних послуг квартиронаймачам. Договір діє з 01.10.2011 року до 01.10.2012 року і набирає чинності з дня його укладення. Відповідно до п. 9.1.4. розділу 9 договору він вважається таким, що продовжений на той самий термін, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна із сторін письмово не заявила про відмову від договору або про його перегляд. ОСОБА_2 листів про припинення договору не надсилав, а також оплачував за договором після закінчення вказаного у ньому строку, чим посвідчив свою згоду на продовження дії договору на тих самих умовах. Відповідачі не виконують свої обов'язки по оплаті житлово-комунальних послуг, а тому у них виникла заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг, яка підлягає стягненню в судовому порядку. Добровільно погашати заборгованість не бажають.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03 листопада 2016 року задоволено позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АКТИВ до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АКТИВ заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 8 409, 43 грн., а також судовий збір у розмірі 118, 23 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АКТИВ заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 112 000, 00 грн., пеню у розмірі 18 658,50 грн., судовий збір у розмірі 1 575, 56 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 1 200, 00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 13 квітня 2018 року представник відповідача ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 листопада 2016 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03.11.2016 року є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначає, що з висновком суду першої інстанції про те, що договір про надання житлово-комунальних послугвважається продовженим на той самий термін, оскільки, відповідач не надсилав листів щодо його припинення, а також оплачував кошти за надання житлово-комунальних послуг після строку його закінчення, чим підтвердив свою згоду на продовження дії договору, ОСОБА_2 не погоджується категорично, оскільки, 29 листопада 2012 року ним було подано Голові ліквідаційної комісії ОСББ Актив ОСОБА_5 заяву з проханням припинити дію договору про надання житлово-комунальних послуг від 01.10.2011року. Вказані дії ОСОБА_2 свідчать про розірвання ним з грудня 2012 року договору про надання житлово-комунальних послуг. Посилалась на те, що з грудня 2012 року ОСОБА_2 сплачував виключно відповідно до виставлених рахунків ОСББ АКТИВ на сплату житлово-комунальних послуг, а тому вважає, що у нього відсутня будь-яка заборгованість за договором про надання житлово-комунальних послуг від 01.10.2011 року. Також зазначає, що доданий до матеріалів справи розрахунок, який здійснений позивачем, є необгрунтований, оскільки з розрахунку, здійсненого ОСОБА_2 особисто, вбачається, що з 2011 року по 2015 рік всього було нараховано позивачем 109 677, 12 грн., а сплачено 126 460, 25 грн., тобто останнім переплачено 16 738, 13 грн. Вважає, що позивачем було неправомірно нараховано ОСОБА_2 заборгованість по сплаті вартості житлово-комунальних послуг, оскільки договір від 01 жовтня 2011 року, укладений між ОСББ АКТИВ та ОСОБА_2, був припинений 29 листопада 2012 року.

21 травня 2018 року до апеляційного суду подано відзив представника ОСББ АКТИВ ОСОБА_6на апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Зазначив, що висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об&q?, ;єктивного дослідження усіх обставин справи та при вірному застосуванні норм матеріального права. Доводи апеляційної скарги про те, що договір про надання житлово-комунальних послуг від 01 жовтня 2011 року, укладений між ОСББ АКТИВ та ОСОБА_2, було розірвано, не підтверджено належними доказами. Посилання апелянта на заяву про розірвання договору про надання житлово-комунальних послуг від 01.10.2011 року не може прийматися до уваги, оскільки така заява повинна бути подана за місяць до закінчення строку дії договору. Крім того, заява від 29.11.2012 року до ОСББ АКТИВ не надходила, так як відсутні будь-які дані про її реєстрацію. Тому, дані обставини свідчать про те, що між ОСОБА_2 та ОСББ АКТИВ договір розірвано не було.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій та статус суддів , у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті &q?ві;Голос України&q? з; повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Згідно п. 3 Розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій та статус суддів , апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 8 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України в редакції Закону України № 2147 - VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представник ОСББ АКТИВ в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважав, що лущенко Б.М. повинен сплатити всю заборгованість по договору.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_2, та є зареєстрованим у цій квартирі, що підтверджується довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 19.08.2015 року.

22 грудня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір оренди жилого приміщення, відповідно до умов якого, ОСОБА_4 надає ОСОБА_2 в користування квартиру за адресою: АДРЕСА_3, строком до 2013 року. За згодою сторін встановлюється плата за оренду квартири у розмірі оплати комунальних послуг, оплати за електроенергію, витрат на обслуговування та ремонт будинку та квартири та інших послуг.

01 жовтня 2011 року між ОСББ АКТИВ та ОСОБА_2 укладено договір про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до розділу 1 цього договору, ОСББ АКТИВ надає ОСОБА_2 в користування квартиру, власником якої є ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_4, строком до 2012 року.

Відповідно до п. 9.1 розділу 9 договору, він діє з 01.10.2011 року до 01.10.2012 року і набирає чинності з дня його укладення.

Відповідно до п. 9.1.4. розділу 9 договору він вважається таким, що продовжений на той самий термін, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна із сторін письмово не заявила про відмову від договору або про його перегляд.

Пунктом 9.1.3. розділу 9 договору, передбачено, що договір може бути розірваний достроково у випадку зміни сторони 1. Про розірвання договору сторона 2 зобов'язана невідкладно провести повний розрахунок за надані стороною 1 послуги згідно умов договору.

Позивач ОСББ АКТИВ самостійно здійснює функції управителя, воно за договором з постачальниками комунальних послуг є колективним замовником таких послуг.

Позивач свої зобов'язання за договором про надання житлово-комунальних послуг виконав у повному обсязі, надавши відповідачам послуги.

Відповідач ОСОБА_4 належним чином не виконує свої зобов'язання за договором про надання житлово-комунальних послуг, внаслідок чого в нього утворилась заборгованість, яка за період з січня 2013 року по липень 2013 року становить 8 409,43 грн.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість ОСОБА_2 по сплаті вартості фактично отриманих житлово-комунальних послуг у період з 01 листопада 2012 року по 30 червня 2015 року становить 112 000,00 грн., та загальна сума пені за період з 21.01.2015-21.07.2015 рік за договором складає 18 658,50 грн.

Відповідач ОСОБА_4 рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 листопада 2016 року не оскаржує, а тому, виходячи з положень ст. 367 ЦПК України, колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2.

Задовольняючи позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АКТИВ , суд першої інстанції посилався на те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та штрафних санкцій з ОСОБА_2 є обґрунтованими.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів в повній мірі погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст. 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Частиною 1 ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до пункту першого частини 1 статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. При цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом п'ятим частини 3 статті 20 цього Закону України обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Із зазначених положень випливає, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Таким чином, під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу, відповідачам), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги згідно з чинними тарифами.

Статті 20, 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначають обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що 01 жовтня 2011 року між ОСББ АКТИВ та ОСОБА_2 укладено договір про надання житлово-комунальних послуг, відповідно до умов якого, ОСББ АКТИВ надає ОСОБА_2 в користування квартиру, власником якої є ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_4, строком до 01 жовтня 2012 року, загальна вартість житлово-комунальних послуг становить 3500 грн. в місяць.

Частиною 1 ст. 651 ЦК передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 9.1 розділу 9 договору, договір діє з 01.10.2011 року до 01.10.2012 року і набирає чинності з дня його укладення.

Відповідно до п. 9.1.4. розділу 9 договору він вважається таким, що продовжений на той самий термін, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна із сторін письмово не заявила про відмову від договору або про його перегляд.

З наданої до апеляційного суду та дослідженої в судовому засіданні заяви від 29 листопада 2012 року вбачається, що ОСОБА_2, 29 листопада 2012 року звернувся до голови ліквідаційної комісії ОСББ Актив ОСОБА_5 із заявою, в якій просив припинити дію договору про надання житлово-комунальних послуг від 01.10.2011 року, укладеного між ним та ОСББ Актив .

З урахуванням того, що заява про припинення дії договору про надання житлово-комунальних послуг від 01 жовтня 2011 року була подана ОСОБА_2 не за місяць до закінчення строку дії договору (01.10.2012 року), як визначено п.9.1.4., а через два місяці - 29.11.2012 року, то, в силу вимог п.9.1.4. договору, такий договір вважається продовженим на той самий термін, тобто на 1 рік і діє до 01.10.2013 року.

З урахуванням подання ОСОБА_2 заяви від 29.11.2012 року про припинення дії договору та вимог ч. 1 ст. 651 ЦК України, після 01.10.2013 року, договір від 01 жовтня 2011 року, укладений між ОСББ Актив та ОСОБА_2 є розірваним.

Враховуючи зазначене, дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що останній платіж ОСОБА_2 було здійснено за жовтень 2012 року, з нього на користь ОСББ Актив підлягає стягненню заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.11.2012 рок по 01.10.2013 року, за 11 місяців.

Так як згідно п. 3.1. договору про надання житлово-комунальних послуг від 01 жовтня 2011 року, укладеного між ОСББ Актив та ОСОБА_2, вартість житлово-комунальних послуг становить 3500 грн. в місяць, стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСББ Актив підлягає заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 38500, 00 грн. (3500 грн.х11місяців)

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно п. 4.3. ст. 4 договору про надання житлово-комунальних послуг, за несвоєчасне внесення плати ОСОБА_2 сплачує на користь ОСББ &q?. ;Актив&q?у ; пеню у розмірі 0, 1 % від суми платежу за кожний день прострочення оплати (після 20 числа місяця оплати).

З урахуванням того, що ОСОБА_2 допущено порушення зобов'язання по сплаті комунальних послуг за договором від 01 жовтня 2011 року, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав про стягнення з нього пені за період прострочення виконання зобов'язання.

Проте, судом першої інстанції невірно визначено розмір пені, який підлягає стягненню з ОСОБА_2 з урахуванням розміру наявної в нього заборгованості, з огляду на наступне.

Враховуючи, що за період з 01.11.2012 року по 01.10.2013 року у ОСОБА_2 виникла заборгованість по сплаті на користь ОСББ Актив вартості житлово-комунальних послуг у розмірі 38500 грн., вказана заборгованість не погашена, з урахуванням пред'явлених позовних вимог про стягнення пені за період з 21.01.2015 року по 21.07.2015 року, з нього на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 9136, 63 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 необхідно задовольнити частково. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 листопада 2016 року змінити, зменшивши розмір заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСББ Актив з 112 000, 00 грн. до 38 500, 00 грн., та зменшивши розмір пені з 18 658, 50 грн. до 9136, 63 грн.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні з позовом до суду першої інстанції, ОСББ АКТИВ було сплачено судовий збір у розмірі 1693 грн. 79 коп., з яких 1306, 58 грн. судового збору сплачено за вимоги до ОСОБА_2.

В силу положень Закону України Про судовий збір , за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2 було сплачено судовий збір у розмірі 2540, 68 грн.

Відповідно до ч. 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом апеляційної інстанції позовну вимогу задоволено частково, виходячи з пропорційно відхиленої частини вимог, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АКТИВ суму судового збору у розмірі 476, 25 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 376, 381, 383, 384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 листопада 2016 року змінити, зменшити розмір заборгованості за житлово-комунальні послуги, що підлягає стягненню із ОСОБА_2 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АКТИВ з 112 000, 00 гривень до 38 500, 00 гривень, зменшити розмір пені з 18 658, 50 гривень до 9 136, 63 гривень, та розмір витрат по сплаті судового збору з 1575 грн. 56 коп. до 476, 25 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 08 червня 2018 року.

Головуючий: Судді: