Ухвала

від 04.06.2018 по справі 640/5203/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційне провадження № 11сс/790/855/18 Слідчий суддя: ОСОБА_1

Справа № 640/5203/18 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ст.173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 червня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участюсекретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

власника майна - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

їх представників - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційними скаргами представника власників майна ОСОБА_9 та ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_10 , представника власника майна ТПК «Сігнус» ОСОБА_13 , представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_12 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11 травня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12016220540002666 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 205 КК України, та накладено арешт на майно, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалоюслідчого судді було задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12016220540002666 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 205 КК України, та накладено арешт на майно, детальний перелік якого вказаний в судовій ухвалі. Приймаючи рішення про задоволення клопотання про арешт майна, слідчий суддя виходив з того, що слідчим доведені підстави вважати, що були вчинені вказані кримінальні правопорушення, кваліфікація яких наведена у витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), тому з метою збереження доказової інформації вважав за необхідне задовольнити клопотання слідчого. На вказане судове рішення представником власників майна ОСОБА_9 і ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_10 , та представником власника майна ТПК «Сігнус» ОСОБА_13 були подані апеляційні скарги, в яких ОСОБА_10 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та в інтересах ОСОБА_8 просить скасувати судове рішення в частині накладення арешту на мобільний телефон «Nokia 515.2» imai 1: НОМЕР_1 , imai 2: НОМЕР_2 з сім-картами мобільних операторів «Laif» і «Київстар», що належить ОСОБА_8 , вилучений при проведенні обшуку за адресою: АДРЕСА_1 26.04.2018 року та відмовити в задоволенні клопотання слідчого в цій частині. В апеляційній скарзі, поданій в інтересах ОСОБА_9 апелянт ОСОБА_10 просить скасувати ухвали слідчого судді в частині накладення арешту на мобільні телефони «Nokia»: НОМЕР_3 , ітаі НОМЕР_4 з сім-картами мобільних операторів «МТС» і «Київстар», мобільний телефон Iphone 4 іmаі НОМЕР_5 з сім-карткою мобільного оператора «МТС», виписку з ЄДР ФОП ОСОБА_14 , витяг з ЄПЄП від 06.10.2015 року, довідку № 453 про визнання класифікаційних даних від 16.09.2015 року, довідку від ХОУ AT «Ощадбанк», заяву про приєднання №1242972 з додатками, заяву на отримання доступу до системи «Інтернет-Клієнт-банк» №4 від 28.04.2016 року з додатками, договір банківського рахунку №1598826-160428-111938 від 28.04.2016 року з додатком, рукописні записи, довіреність №17 від 20.03.2018 року, копію картки фізичної особи платника податків, ідентифікаційний код ОСОБА_15 , довіреність №17 від 20.03.2018 року на ім`я ОСОБА_16 , видаткову накладну №00008 від 10.03.2018 року у 2 прим, видаткову накладну №00008 від 20.032018 року, специфікацію №12 в 2 прим., довіреність №20 від 29.03.2018 року у 2 прим, видаткову накладну №000010 від 29.03.2018 року у 2 прим, специфікацію №13 у 2 прим., договір про надання послуг від 16.01.2017 року у 2 прим., акт надання послуг б/н від 31.05.2017 року у 2 прим., картку «ПриватБанку» № НОМЕР_6 що належить ОСОБА_9 , грошові кошти в сумі 45300 грн. (сорока п`яти тисяч трьохсот грн), що належать його батькам та родині, вилучені 26.04.2018 року при проведенні обшуку за адресою: АДРЕСА_2 . В обгрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження автор апеляційної скарги посилається на те, що 11.05.2018 року слідчий суддя в присутності осіб, зазначених в ухвалі, здійснив лише розгляд клопотання, ухвалу не оголошував, повідомивши, що копію ухвали можна буде отримати 16.05.2018 року, коли апелянту і стало відомо про прийняте слідчим суддею рішення. В апеляційній скарзі, поданій в інтересах ОСОБА_8 апелянт ОСОБА_10 зазначає, що досудове розслідування здійснюється без внесення повідомлення про вчинення передбаченого ст. 212 КК України злочину до ЄРДР. Кримінальне провадження за № 12016220540002666 зареєстроване 09.11.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 205 КК України, але орган досудового розслідування посилається на протиправну діяльність групи осіб в період з 2016 року по 2018 рік, тобто після внесення відомостей до ЄРДР, та зазначає, що ОСОБА_8 нібито надавав неправомірну податкову вигоду підприємствам, не надавши при цьому суду витягу з ЄРДР про внесення відомостей за ст. 212 КК України. В порушення вимог ст. 233 КПК України обшук був проведений не уповноваженими особами, оскільки слідчим суддею дозвіл було надано старшому слідчому в ОВС СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_17 без права передоручення іншим особам, але обшук було проведено старшим слідчим ОСОБА_18 за участю співробітників УЗЕ в Харківській області ОСОБА_19 та ОСОБА_20 . Слідчим суддею в ухвалі не обґрунтовано, яким критеріям, визначеним у ст. 98 та ст. 170 КПК України відповідає мобільний телефон з сім-картами, що належать ОСОБА_8 . Вказує, що клопотання слідчого про арешт майна надійшло лише 10.05.2018 року, при цьому слідчий з прокурором не зверталися з клопотання про поновлення строку на звернення з ним, а слідчий суддя поновив пропущений строк, не вмотивуваши поважність причин цього пропуску строку. Посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини, вказує що має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються та метою, яку прагнуть досягти орган досудового розслідування. В апеляційній скарзі, поданій в інтересах ОСОБА_9 , ОСОБА_10 вказує на ті ж обставини та зазначає, що орган досудового розслідування посилається на протиправну діяльність ОСОБА_9 з організації конвертаційного центру, не надавши витягу з ЄРДР про внесення відомостей за ст. 212 КК України. Вказує, що обшук проведено слідчим ОСОБА_21 з співробітниками УЗЕ в Харківській області ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , тоді як дозвіл на обшук було надано лише старшому слідчому ОСОБА_17 . Слідчим суддею в ухвалі не обгрунтовано, що майно відповідає критеріям ст. 98 ст. 170 КПК України. В апеляційній скарзі представника власника майна ТПК «Сігнус» ОСОБА_13 є вимога ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11 травня 2018 року скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, належного ТПК «Сігнус». В обгрунтування вказаних вимог ОСОБА_13 зазначає, що клопотання слідчого мало бути подане не пізніше чим 12.13 27.04.2018 року, і при цьому відсутні докази того, що дане клопотання було подане в строк. Таким чином вважає, що слідчий суддя мав перевірити точний час звернення з клопотанням шляхом дослідження журналу реєстрації вхідної кореспонденції. Вказує, що строки, визначені ч. 1 ст. 172 КПК України були не дотримані, а власника майна не повідомлено про судове засідання. Звертає увагу, що ухвалою слідчого судді було надано дозвіл на проведення обшуку в будинку АДРЕСА_3 за місцем роботи ОСОБА_22 , і ТПК «Сігнус» немає жодного відношення до вказаного кримінального провадження. ОСОБА_22 взагалі не є працівником цього підприємства. Вважає, що вилучене майно має статус тимчасово вилученого, оскільки обшук було проведено без ухвали слідчого судді. Слідчим не повідомлено, чи визнана комп`ютерна техніка є речовим доказом, чи проведена експертиза, та чи взагалі була призначена, і не надано протоколу огляду техніки. Повідомляє, що вилучення майна позбавило можливість підприємство здійснювати господарську діяльність. Вважає, що слідчим не було дотримано вимог ст. 171, 172 КПК України. Крім того, ця ухвала також оскаржується представником ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_12 , який посилаючись на те, що проголошення ухвали було призначене на 16.05.2018 року, а копію ухвали отримав лише 17.05.2018 року, просить поновити строк на апеляційне оскарження цієї ухвали та скасувати ухвалу слідчого судді від 11.05.2018 року, постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого та зобов`язати повернути майно, а саме: ноутбук Асеr sin nxv12euo18242, системний блок з маркуванням «Тимур», системний блок з серійним номером 2059616509А01454, мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 4. Апелянт вказує на те, що клопотання мало бути подане 28.04.2018 року, слідчий суддя мав перевірити точний час подання клопотання. Посилається на положення ст. 159 КПК України, відповідно до якої у випадку тимчасового доступу до електронних інформаційних систем здійснюється зняття копії інформації. Вилучене майно перебувало у квартирі, де проживають чоловік ОСОБА_7 та її син, та придбане чоловіком за власні кошти, про що свідчать копії чеків, використовувалося лише сином та чоловіком. В клопотанні та в ухвалі слідчого судді не наведено доказів того, що це майно має ознаки речових доказів. Вважає, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба, а ОСОБА_7 зобов`язується зберігати в належному стані це майно та не відчужувати. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення власників майна та їх представників щодо необхідності поновлення строку на апеляційне оскарження та задоволення їх апеляційних вимог, думку прокурора, який заперечував проти їх задоволення, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає за можливе задовольнити клопотання ОСОБА_10 та ОСОБА_12 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, однак, не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційних скарг виходячи з наступного. З матеріалів судового провадження встановлено, що представники власників майна ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , були присутніми у судовому засіданні 11.05.2018 року під час розгляду клопотання про арешт майна. Оголошення повного тексту ухвали відповідно до журналу судового засідання відбулося цього ж дня о 22.30 годині, проте учасники процесу були відсутні. Враховуючи зазначене, а також те, що доводи представників власників майна щодо дати отримання ними копії оскаржуваної ухвали не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення їх клопотань про поновлення строку на апеляційне оскарження. Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12016220540002666 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 205 КК України. Згідно наданих до суду матеріалів, досудовим розслідуванням було встановлено, що упродовж 2016-2018 років група осіб у складі ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_7 , ОСОБА_22 ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та інших, без мети здійснення реальної господарської діяльності для подальшого безпідставного штучного формування податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки Харківської області, та інших регіонів України, заволодіння чужим майном шахрайським шляхом, а також переведенні безготівкових коштів в готівку, створили та на підставних осіб зареєстрували і вищезазначеною метою придбали та зареєстрували на підставних осіб ТОВ «Виробничо комерційна фірма «Пневмо-Ком», код ЄДРПОУ 38630954, ТОВ «ТПК Дінар» код ЄДРПОУ 39941145, ТОВ «Укртехнопром» код ЄДРПОУ 32136333, ТОВ «Ельтранс» код ЄДРПОУ 39571722, ТОВ «Будівельна комерційна фірма «В.І.А.» код ЄДРПОУ 31234850, ТОЇ «Науково-виробнича авіаційна компанія «Чайка» код ЄДРПОУ 36224700, ТОВ «Малтім» ко; ЄДРПОУ 36627502, ТОВ «Сістем Трейдінг» код ЄДРПОУ 41579626, ТОВ «Гофраупак 99» ко; ЄДРПОУ 40156967, ТОВ « БК Укрбудмонтаж Сервіс» код ЄДРПОУ 40112469, TOB «НВС «Нанофарм» код ЄДРПОУ 38775321, ТОВ «ТПК «Сігнус» код ЄДРПОУ 38980780, ТОВ «ЛСС Систем» код ЄДРПОУ 40112469 які протягом 2016-2018 років займалися фіктивним підприємництвом, а саме здійснювали незаконну діяльність з безпідставного формування податкової вигоди третім особам - підприємствам реального сектору економіки, у тому числі TOB «АВК» код ЄДРПОУ 32566103, шляхом надання їм можливості необгрунтованого формування податкового кредиту та валових витрат, при цьому переводили безготівкові кошти в готівку, використовуючи рахунки ряду підконтрольних їм фізичних осіб підприємці - суб`єктів господарської діяльності, з саме: ФОП ОСОБА_13 ОСОБА_29 , ОСОБА_30 ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_27 , ОСОБА_14 . Враховуючи викладене, у органу досудового розслідування на думку судової колегії є обгрунтовані підстави вважати, що діяльність вказаних підприємств може мати протиправний характер та такою, що пов`язана виключно з наданням неправомірної податкової вигоди підприємствам реального сектору економіки за рахунок відображення бухгалтерській та податковій звітностях «безтоварних» операцій. На підставі ухвал слідчих суддів були проведені обшуки за адресами: АДРЕСА_3 за місцем роботи ОСОБА_22 , де знаходиться ТПК «Сігнус», АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_8 , АДРЕСА_4 , за місцем мешкання ОСОБА_7 , АДРЕСА_2 за місцем мешкання ОСОБА_9 . Виявлене за вказаними адресами майно було вилучене та слідчий, посилаючись на те, що це майно є речовим доказом у кримінальному провадженні, просив накласти на нього арешт. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування,передачі, відчуження. Арешт майнадопускається зметою забезпечення збереження речових доказів, і у такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу, де вказано, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання слідчого містить обгрутовані доводи та достатні правові підстави для накладення арешту на майно, оскільки, як вказав слідчий, вилучена документація може містити інформацію про вчинене кримінальне правопорушення та імовірно може бути підробленою, вона необхідна для призначення почеркознавчих експертиз; а комп`ютерна техніка може містити інформацію, яку можливо отримати шляхом проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи, які відповідно до матеріалів клопотання вже призначені у кримінальному провадженні; та мобільні телефони безпосередньо використовувалися для вчинення злочинів, оскільки з їх допомогою обговорювалися питання що здійснення протиправної діяльності, що, як вказано слідчим, підтверджується протоколами проведених негласних слідчо-розшукових дій; печатки, щоденними також використовувалися для складення підроблених фінансово-господарських бухгалтерських документів; грошові кошти могли бути отримані від незаконного обготівкування безготівкових коштів. Враховуючи обставини, встановлені органом досудового розслідування та коло осіб і підприємств, які причетні до злочинної схеми, накладення арешту в даному випадку є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження. Доводи апеляційних скарг про те, що обшуки були проведені іншими слідчим, аніж тим, кому було надано дозвіл на проведення обшуку за ухвалами слідчих суддів, не є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді та не спростовує того, що вилучене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, і питання допустимості доказів вирішується при розгляді справи судом по суті. Представник власника майна ТПК «Сігнус» ОСОБА_13 в апеляційній скарзі також посилається на те, що ухвалою слідчого судді було надано дозвіл на проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_22 , хоча за цією адресою знаходиться ТПК «Сігнус», яке не має жодного відношення до ОСОБА_22 . Апеляційний суд критично оцінює такі доводи, оскільки зі змісту клопотання слідчого вбачається що ТПК «Сігнус» також входить до групи підставних юридичних осіб, які були використані для здійснення незаконної фінансової діяльності. Крім того, слідчим апеляційному суду повідомлено, що в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій встановлено зв`язок між ОСОБА_22 та ТПК «Сігнус». Представник власника майна ОСОБА_9 ОСОБА_10 апеляційному суду пояснила, що вилучені у ОСОБА_9 кошти в сумі 45300 гривень мали бути використанні для лікування ОСОБА_9 після перенесеного ним інсульту, проте, апеляційний відмічає, що в апеляційній скарзі про такі обставини не було зазначено, документів, які б підтверджували такі доводи суду надано не було. Крім того, посилання слідчого на те, що ці кошти могли бути отримані від незаконної діяльності вказаних вище підприємств та осіб, до яких входить і ОСОБА_9 , представником власника майна не спростовані, у зв`язку з чим апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційних вимог, що не позбавляє власника майна звернутися до слідчого судді з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України. Посилання представників власників майна на порушення слідчим строків звернення із клопотанням не спростовують правильності прийнятого слідчим суддею рішення, оскільки причини пропуску строку були визнані слідчим суддею достатніми та поважними для його поновлення, а апеляційний суд, оцінюючи наявність підстав для накладення арешту на майно, не зобов`язаний перевіряти вказані обставини, враховуючи, що слідчим суддею вже вирішено це питання та клопотання слідчого було прийняте до розгляду. Враховуючи зміст клопотання слідчого, необхідність у проведенні значного обсягу слідчих (розшукових) дій, що пояснюється великою кількістю вилученого майна; обставин, викладених у клопотанні про причетних до злочинної діяльності осіб, серед яких є власники вилученого майна, і підприємств; та вже призначені у кримінальному провадженні експертизи, на переконання колегії суддів органом досудового розслідування доведена необхідність у накладенні арешту на це майно, а доводи апеляційних скарг не доводять безпідставності, на думку власників майна та їх представників, такого арешту.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Клопотання ОСОБА_10 про поновлення строку на подачу апеляційних скарг на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11 травня 2018 року задовольнити, вказаний строк поновити.

Клопотання ОСОБА_12 про поновлення строку на подачу апеляційних скарг на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11 травня 2018 року задовольнити, вказаний строк поновити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_10 в інтересах та ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу представника власника майна ТПК «Сігнус» ОСОБА_13 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчогосудді Київськогорайонного судум.Харкова від11травня 2018року,якою задоволеноклопотання слідчогоу кримінальномупровадженні №12016220540002666за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.190,ч.1ст.205КК України, танакладено арештна майнозалишити беззмін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді