Рішення
від 06.02.2018 по справі 908/790/15-г
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.02.2018р. Справа №908/790/15-г

за позовом: Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ Укрексімбанк , м.Київ, код ЄДРПОУ 00032112

до відповідача 1: Приватного акціонерного товариства Завод алюмінієвих профілів , м.Донецьк, код ЄДРПОУ 24656840

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Асал Індустрі , м.Донецьк, 31330899

до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Зеніт , м.Київ, код ЄДРПОУ 35556611

до відповідача 4: Товариства з обмеженою відповідальністю Зеніт , м.Київ, код ЄДРПОУ 31205699

про солідарне стягнення сум за кредитними договорами

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 - за дов.

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

від відповідача 3: не з'явився

від відповідача 4: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ Укрексімбанк звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідачів, Приватного акціонерного товариства Завод алюмінієвих профілів , Товариства з обмеженою відповідальністю Асал Індустрі , Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Зеніт , Товариства з обмеженою відповідальністю Зеніт про стягнення, солідарно, заборгованості у загальному розмірі 20337076,50 доларів США і 27225832,86 грн за кредитним договором №5109К12 від 21.12.2009р., та заборгованості у загальному розмірі 33054486,32 грн за кредитним договором №5112К1 від 20.03.2012р.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Після скасування прийнятих у справі судових рішень, постановою Вищого господарського суду від 20.07.2016р. справу було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.08.2016р. справу направлено за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області.

Під час нового судового розгляду, позивач звернувся із заявою про зміну позовних вимог, відповідно до якої збільшив період нарахування процентів та зменшив період нарахування пені, у зв'язку з чим, до позовних вимог включив вимоги про стягнення 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 1375330,70 доларів США, 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у розмірі 216651,21 доларів США, 3% річних за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією та комісії за зміну умов договору у розмірі 240305,76 грн та втрат від інфляції у розмірі 2546078,79 грн за кредитним договором №5109К12 від 21.12.2009р., а також, 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 1800606,70 грн, 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у розмірі 670414,95 грн, 3% річних за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією та комісії за зміну умов договору у розмірі 23509,96 грн, та втрат від інфляції у розмірі 25497480,82 грн за кредитним договором №5112К1 від 20.03.2012р.

За результатами нового судового розгляду, рішенням господарського суду Донецької області від 06.10.2016р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.06.2017р., позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ Укрексімбанк задоволено частково.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2017р. попередні судові рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому, скасовуючи рішення від 06.10.2016р. місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції від 20.06.2017р., Вищий господарський суд України вказував, що обидві судові інстанції не врахували, що рішенням господарського суду Запорізької області від 11.08.2015р. у справі №908/2708/15, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Асал Індустрі , Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Зеніт , Товариства з обмеженою відповідальністю Зеніт до Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України про визнання такими, що припинились договорів поруки №5109Р9 від 21.12.2009р., №510Р10від 21.12.2009р., №5112Р6 від 20.03.2012р.

Крім того, суд касаційної інстанції наголошував, що судами першої та другої інстанції належним чином не досліджені питання наявності/відсутності підстав для припинення наведених вище договорів поруки.

Відповідно до ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла на момент прийняття постанови від 10.10.2017р., вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Аналогічні за змістом приписи містяться у ч.5 ст.310, ч.1 ст.316 вказаного кодексу в редакції, що діє на теперішній час.

Виходячи зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №908/790/15-г передано на розгляд судді Паляниці Ю.О.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.10.2017р. було прийнято справу до провадження, призначено судове засідання на 23.11.2017р., зобов'язано сторони надати письмові пояснення з урахуванням змісту постанови Вищого господарського суду України від 10.10.2017р.

23.11.2017р. позивач надав заяву №010-0/1164 від 22.11.2017р. про збільшення позовних вимог, відповідно до якої заявив вимоги про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України з відповідачів заборгованості за кредитним договором №5109К12 від 21.12.2009р. в розмірі 27255864,19 доларів США і 31404764,94 гривень та кредитним договором №5112К1 від 20.03.2012р. в розмірі 84282673,06 гривень, укладеними в рамках генеральної угоди №5106N1 від 18.12.2006р.

Згідно з доданим до цієї заяви розрахунком №165-00/3177 від 16.11.2017р., заявлені до стягнення суми складаються з наступного:

- за кредитним договором №5112К1 від 20.03.2012р.: заборгованість за кредитом (основним боргом) - 22000880 грн, проценти за кредитом - 18977927,68 грн, комісія за управління кредитною лінією - 293315,27 грн, пеня за прострочення зобов'язань - 1295024,46 грн, 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою кредиту (основного боргу) - 2111669,91 грн, 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів за користування кредитом (основним боргом) - 1275313,47 грн, 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитною лінією та комісії за зміну умов договору - 34168,94 грн, втрати від інфляції у зв'язку з несвоєчасним погашенням заборгованості - 38294373,33 грн, всього 84282673,06 грн;

- за кредитним договором №5109К12 від 21.12.2009р.: заборгованість за кредитом (основним боргом) - 16970000 доларів США, проценти за кредитом - 7722709,88 доларів США, комісія за управління кредитною лінією - 2916032,42 грн, пеня за прострочення зобов'язань - 24525042,12 грн, 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою кредиту (основного боргу) - 2013499,84 доларів США, 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів за користування кредитом (основним боргом) - 549654,47 доларів США, 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитною лінією та комісії за зміну умов договору - 350463,42 грн, втрати від інфляції у зв'язку з несвоєчасним погашенням заборгованості - 3613226,98 грн, всього 31404764,94 грн та 27255864,19 доларів США.

У судовому засіданні 06.02.2018р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви №010-0/1164 від 22.11.2017р.

Виходячи з того, що нормами ст.22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на дату подання відповідної заяви), яка кореспондується з нормами ст.46 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, що набула чинності з 15.12.2017р.), встановлено право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, судом розглядається позов Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України з урахуванням заяви №010-2/1164 від 22.11.2017р.

Відповідачі у жодне судове засідання не з'явились, витребуваних судом документів не представили, будь-яких пояснень по суті спору не надали, про розгляд справи були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень та оголошення з офіційного веб-порталу Судова влада України (dn.arbitr.gov.ua), у розділі Новини та події суду про дати та час судових засідань у справі №908/790/15-г.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми ст.43 вказаного кодифікованого акту України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як визначено у ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.2 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність відповідачів не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.626 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

18.12.2006р. між Відкритим акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України (банк), Спільним українсько - турецьким підприємством у формі Закритого акціонерного товариства Донецький завод алюмінієвих профілів (позичальник 1), Товариством з обмеженою відповідальністю Асал Індустрі (позичальник 2) укладено генеральну угоду №5106N1.

Додатковою угодою №9 від 20.03.2012р. до генеральної угоди №5106N1 від 18.12.2006р. сторони змінили преамбулу генеральної угоди, зазначивши, що генеральна угода укладається між Публічним акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України (банк) та Приватним акціонерним товариством Завод алюмінієвих профілів (позичальник); за текстом генеральної угоди слова позичальник 1 замінені на слова позичальник у відповідних відмінках.

Згідно з положеннями та умовами вказаної генеральної угоди банк проводить кредитні операції в межах лімітів, визначених п.4.5 генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов кредитного договору, укладеного в рамках цієї генеральної угоди (п.4.1 генеральної угоди №5106N1 від 18.12.2006р.).

Термін користування кредитом за цією генеральною угодою встановлюється до 17.12.2013р. (п.4.3 генеральної угоди №5106N1 від 18.12.2006р.).

Процентна ставка визначається у кредитному договорі за згодою сторін відповідно до статті 6 генеральної угоди (п.4.4 генеральної угоди №5106N1 від 18.12.2006р. у редакції додаткової угоди №9 від 20.03.2012р.).

Загальний ліміт заборгованості за генеральною угодою: загальний розмір заборгованості позичальника за кредитом за цією генеральною угодою не може перевищувати 167640000 грн. Сторони домовились, що загальний ліміт заборгованості за генеральною угодою поширюється на кредитні договори, укладені до моменту набуття чинності генеральною угодою, та є такими, що діятимуть у рамках генеральної угоди і є відповідними додатками до генеральної угоди згідно з додатком 6 до генеральної угоди, а також на всі кредитні договори, які будуть укладені в рамках генеральної угоди протягом її дії (п.4.5.1 генеральної угоди №5106N1 від 18.12.2006р. у редакції додаткової угоди №10 від 20.03.2012р.).

Ліміт заборгованості за кредитним договором встановлюється в порядку та на умовах, визначених у кредитному договорі, укладеному банком з позичальником, який є невідємною частиною генеральної угоди. Загальна сума всіх чинних лімітів заборгованості за кредитними договорами у будь-який момент дії генеральної угоди не може перевищувати суми загального ліміту заборгованості за генеральною угодою (п.п.4.5.2, 4.5.3 генеральної угоди №5106N1 від 18.12.2006р.).

За змістом п.10.1 вказаної генеральної угоди остання набуває чинності з дати її підписання повноважними представниками позичальника та банку і залишається чинною до дати повного виконання сторонами зобов'язань за генеральною угодою.

До генеральної угоди сторонами були укладені додаткові угоди №№1-10, які відповідно до п.10.9 цієї угоди, є її невід'ємними частинами.

21.12.2009р. між Публічним акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України (банк) та Спільним українсько - турецьким підприємством у формі Закритого акціонерного товариства Донецький завод алюмінієвих профілів (позичальник) (в подальшому - Приватне акціонерне товариство Завод алюмінієвих профілів ) укладено кредитний договір №5109К12.

Цей договір укладено у рамках і на умовах генеральної угоди та є додатком до генеральної угоди (п.2.1.13 кредитного договору №5109К12 від 21.12.2009р.).

За умовами п.3.1. договору №5109К12 від 21.12.2009р., банк надає позичальникові кредит шляхом відкриття невідновлюваної кредитної лінії на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, встановлені цим договором.

Протягом дії вказаного правочину, сторонами до кредитного договору №5109К12 від 21.12.2009р. укладені додаткові угоди №№1-11, які відповідно до п.8.6 договору, є його невід'ємними частинами.

Згідно з п.п.3.2.1, 3.2.2 кредитного договору №5109К12 від 21.12.2009р. (у редакції додаткової угоди №5109К12-9 від 24.12.2012р.) ліміт кредитної лінії у валюті кредитування: 16970000 доларів США. Ліміт кредитної лінії у гривні: 142423000 грн. Загальний ліміт з урахуванням попередньої заборгованості: у валюті кредитування: 16970000 доларів США, у гривні: 142423000 грн.

Кінцевий термін погашення кредиту: 16.12.2013р. (п.3.2.3 кредитного договору №5109К12 від 21.12.2009р.).

За змістом п.3.2.5 кредитного договору №5109К12 від 21.12.2009р. (у редакції додаткової угоди №5109К12-11 від 09.04.2013р.) тип процентної ставки за користування кредитом за цим договором - фіксована. Проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 8,80 процентів річних.

За умовами п.п.3.4.1., 3.4.2 кредитного договору №5109К12 від 21.12.2009р. позичальник зобов'язаний погасити кредит у валюті кредиту, згідно з графіком надання та погашення кредиту за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника. Строки, передбачені графіком надання та погашення кредиту, є обов'язковими. У разі порушення термінів погашення кредиту, зазначених у графіку, банк переносить прострочену частину заборгованості за кредитом на рахунок прострочених кредитів.

В якості додатку №1 до обумовленого договору сторонами підписаний графік надання та погашення кредиту, який в період дії кредитного договору неодноразово сторонами корегувався.

Будь-який з платежів позичальника по погашенню кредиту, сплаті процентів за користування кредитом, здійснюється у валюті кредиту, а інші платежі за цим договором у національній валюті України (п.3.7.1 кредитного договору №5109К12 від 21.12.2009р.).

Позичальник зобов'язаний сплатити банкові комісію за управління у розмірі, встановленому в п.3.2 цього договору. Комісія за управління нараховується з дати укладання договору до дати повного виконання зобов'язань позичальником за основним боргом за кредитом, але не більше 90 днів (включно) з дати кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного договором, у разі невиконання позичальником зобов'язань за основним боргом за договором (п.4.1.1 кредитного договору №5109К12 від 21.12.2009р. у редакції додаткової угоди №5109К12-11 від 09.04.2013р.).

Пунктом 6.1 кредитного договору №5109К12 від 21.12.2009р. сторони обумовили події, кожна з яких повинна тлумачитися як подія невиконання зобов'язань, зокрема: позичальник не сплатив банку у строк платежі з погашення кредиту, проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі належні до сплати згідно з цим договором, або не виконав будь-які інші умови та/або зобов'язання за цим договором (п.6.1.1); у позичальника та/або поручителя виникла будь-яка прострочена заборгованість за будь-якими укладеними ним (ними) з банком договорами (п.6.1.3); погіршився фінансовий стан позичальника або стався інший несприятливий збіг обставин (п.6.1.5), тощо.

Якщо сталася і триває подія невиконання зобов'язань, банк, письмово повідомляє позичальника (у порядку, зазначеному в п.8.3 договору), що непогашена частина кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, комісії, а також інші платежі, нараховані згідно з цим договором, підлягають достроковому поверненню (п.6.2 кредитного договору №5109К12 від 21.12.2009р.).

Цей договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками позичальника та банку, проте кредит надається після виконання позичальником п.3.9.1 цього договору та після укладання договорів фінансової поруки. Цей договір залишається чинним до дати повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п.8.1 кредитного договору №5109К12 від 21.12.2009р.).

Якщо будь-яке з положень цього договору суперечить положенню генеральної угоди, положення договору мають перевагу (п.8.8.2 кредитного договору №5109К12 від 21.12.2009р.).

20.03.2012р. між Публічним акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України (банк) та Приватним акціонерним товариством Завод алюмінієвих профілів (позичальник) укладено кредитний договір №5112К1.

Цей договір укладено у рамках і на умовах генеральної угоди та є додатком до генеральної угоди (п.2.1.14 кредитного договору №5112К1 від 20.03.2012р.).

Протягом дії договору, сторонами до кредитного договору №5112К1 від 20.03.2012р. укладено додаткові угоди №№1-105, які відповідно до п.8.6 цього договору, є його невід'ємними частинами.

Банк надає позичальникові кредит шляхом відкриття невідновлюваної кредитної лінії на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, встановлені цим договором (п.3.1 кредитного договору №5112К1 від 20.03.2012р. у редакції додаткової угоди №5112К1-104 від 24.12.2012р.).

Згідно з п.п.3.2.1, 3.2.2, 3.2.4 вказаного договору (у редакції додаткової угоди №5112К1-105 від 09.04.2013р.) ліміт кредитної лінії: 22000880 грн; кінцевий термін погашення кредиту: 16.12.2013р.; тип процентної ставки за користування кредитом за цим договором: фіксована. Надання кредитних коштів здійснюється траншами в межах ліміту заборгованості. При цьому для кожного окремого траншу укладається окрема додаткова угода до цього договору. Проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 18,20 процентів річних.

За умовами п.п.3.4.1, 3.4.2 кредитного договору №5112К1 від 20.03.2012р. позичальник зобов'язаний погасити кредит у валюті кредиту, згідно з графіком збільшення та зменшення ліміту заборгованості, здійснюючи чергові платежі з погашення окремих траншів за цим договором відповідно до умов цього договору та додаткових угод до цього договору за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника. Строки погашення кожного окремого траншу, встановлені цим договором та додатковими угодами до цього договору, а також строки погашення кредиту, передбачені графіком збільшення та зменшення ліміту заборгованості надання та погашення кредиту, є обов'язковими. У разі порушення термінів погашення кредиту, зазначених у графіку збільшення та зменшення ліміту заборгованості, або порушення термінів погашення окремих траншів, встановлених договором та додатковими угодами до цього договору, банк переносить прострочену частину заборгованості за кредитом на рахунок прострочених кредитів.

В якості додатку №1 до договору сторонами підписаний графік збільшення та зменшення ліміту заборгованості, який протягом дії кредитного договору неодноразово сторонами корегувався.

Банк надає позичальникові кредит траншами відповідно до умов цього договору та умов додаткових угод до цього договору в межах графіка збільшення та зменшення ліміту заборгованості (п.3.3.2 договору №5112К1 від 20.03.2012р.). Додатковою угодою №5112К1-104 від 24.12.2012р. редакцію пункту 3.3.2 викладено наступним чином: Банк надає позичальникові кредит відповідно до графіка збільшення та зменшення ліміту заборгованості .

Позичальник зобов'язаний погасити повністю кредит у валюті кредиту на рахунок, вказаний у п.3.8 цього договору в строк, зазначений у п.3.2.2 цього договору, здійснюючи всі чергові платежі з погашення згідно з графіком збільшення та зменшення ліміту заборгованості за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника (п.3.4.1 кредитного договору №5112К1 від 20.03.2012р. у редакції додаткової угоди №5112К1-104 від 24.12.2012р.).

Пунктом 6.1 договору №5112К1 від 20.03.2012р. сторони обумовили події, кожна з яких повинна тлумачитися як подія невиконання зобов'язань, зокрема: позичальник не сплатив банкові у строк платежі з погашення кредиту, в т.ч. платежі з погашення окремих траншів, процентів за користування кредитом, комісій та інших платежів належних до сплати згідно з цим договором, або не виконав будь-які інші умови та/або зобов'язання за цим договором (п.6.1.1); у позичальника та/або поручителя виникла будь-яка прострочена заборгованість за будь-якими укладеними ним (ними) з банком договорами (п.6.1.3); погіршився фінансовий стан позичальника та/або поручителя (-лів), або стався інший несприятливий збіг обставин (п.6.1.5), тощо.

Якщо сталася і триває подія невиконання зобов'язань, банк письмово повідомляє позичальника (у порядку, зазначеному в п.8.3 договору №5112К1 від 20.03.2012р.), що непогашена частина кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, комісії, а також інші платежі, нараховані згідно з цим договором, підлягають достроковому поверненню, тощо (п.6.2 кредитного договору №5112К1 від 20.03.2012р.).

Цей договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками позичальника та банку та після укладання договорів поруки, проте кредит надається після виконання позичальником п.п.3.9.1 цього договору. Цей договір залишається чинним до дати повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п.8.1 кредитного договору №5112К1 від 20.03.2012р.).

Якщо будь-яке з положень цього договору суперечить положенню генеральної угоди, положення цього договору мають перевагу (п.8.8.3 кредитного договору №5112К1 від 20.03.2012р.).

За своїм змістом та правовою природою укладені між сторонами договори є кредитними договорами, які підпадають під правове регулювання норм розділу 2 глави 71 Позика. Кредит. Банківський вклад Цивільного кодексу України, параграфом 1 глави 35 Господарського кодексу України, Законами України Про банки та банківську діяльність , Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг та іншими нормативно-правовими актами.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матералів справи, банком на підставі заявок Приватного акціонерного товариства Завод алюмінієвих профілів на переказ кредитних коштів, належним чином виконані умови договорів щодо надання кредитних коштів, після часткової сплати яких залишилось 16970000 доларів США за кредитним договором №5109К12 від 21.12.2009р. та 22000880 грн за кредитним договором №5112К1 від 20.03.2012р., що підтверджено наявними у матералах справи виписками по особовим рахункам, меморіальними ордерами, меморіальними валютними ордерами.

Враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судом встановлено, що Публічним акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України , було належним чином виконано свої зобов'язання в частині перерахування Приватному акціонерному товариству Завод алюмінієвих профілів кредитних коштів на підставі договорів №5112К1 від 20.03.2012р., №5109К12 від 21.12.2009р.

За змістом ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 вказаного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Я вказувалось судом, за змістом п.3.2.5 кредитного договору №5109К12 від 21.12.2009р. у редакції додаткової угоди №5109К12-11 від 09.04.2013р. тип процентної ставки за користування кредитом за цим договором - фіксована. Проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 8,80 процентів річних.

За управління кредитною лінією позичальник щомісячно сплачує банку комісію у розмірі 0,001% від ліміту кредитної лінії. Комісія за управління кредитною лінією розраховується пропорційно кількості днів від ліміту (лімітів) заборгованості, які діяли у відповідному періоді, з урахуванням графіку збільшення та зменшення ліміту заборгованості. Розмір комісії за управління змінюється в залежності від виконання позичальником умов цього договору, як зазначено у підпункті 4.1.1 цього договору (п.3.2.6.1 кредитного договору №5109К12 від 21.12.2009р. у редакції додаткової угоди №5109К12-11 від 09.04.2013р.). Пунктом п.3.2.6.2 зазначеного договору сторонами обумовлено сплату позичальником комісії за зміну умов договору у розмірі в залежності від виду змін.

Позичальник сплачує банкові проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п.3.2 цього договору, у валюті кредиту. Такі проценти за користування кредитом нараховуються щомісяця, в останній банківський день місяця, на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів за користування кредитом на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, наступного за місяцем їх нарахування на рахунок, зазначений у п.3.8 цього договору. Протягом цього періоду сплачуються проценти за користування кредитом за попередній місяць (п.3.5.1 кредитного договору №5109К12 від 21.12.2009р. у редакції додаткової угоди №5109К12-11 від 09.04.2013р.).

Відповідно до п.3.2.4 договору №5112К1 від 20.03.2012р. в редакції додаткової угоди №5112К1-105 від 09.04.2013р. проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 18,20 процентів річних.

За управління кредитною лінією позичальник щомісячно сплачує банку комісію у розмірі 0,001% від ліміту кредитної лінії. Комісія розраховується пропорційно кількості днів від ліміту (лімітів) заборгованості, які діяли у відповідному періоді, з урахуванням графіку збільшення та зменшення ліміту заборгованості. Розмір комісії за управління кредитною лінією змінюється в залежності від виконання позичальником умов цього договору, як зазначено у підпункті 4.1.2 цього договору (п.3.2.5.1 кредитного договору №5112К1 від 20.03.2012р. у редакції додаткової угоди №5112К1-105 від 09.04.2013р.). Також, п.3.2.5.2 зазначеного правочину обумовлено сплату позичальником комісії за зміну умов договору у розмірі в залежності від виду змін.

Позичальник сплачує банкові проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному у п.3.2 цього договору, у валюті кредиту. Такі проценти за користування кредитом нараховуються щомісяця, в останній банківський день місяця, на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів за користування кредитом на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, наступного за місяцем їх нарахування на рахунок, зазначений у п.3.8 цього договору. Протягом цього періоду сплачуються проценти за користування кредитом за попередній місяць (п.3.5.1 кредитного договору №5112К1 від 20.03.2012р., у редакції додаткової угоди №5112К1-105 від 09.04.2013р.).

Позичальник зобов'язаний сплатити банкові комісію за управління у розмірі, встановленому в п.3.2 цього договору. Комісія за управління нараховується з дати укладання договору до дати повного виконання зобов'язань позичальником за основним боргом за кредитом, але не більше 90 днів (включно) з дати кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного договором, у разі невиконання позичальником зобов'язань за основним боргом за договором (п.4.1.1 кредитного договору №5112К1 від 20.03.2012р. у редакції додаткової угоди №5112К1-105 від 09.04.2013р.).

Як вбачається з матеріалів справи, за користування кредитними коштами, позивачем були нараховані проценти за користування кредитними коштами (з урахуванням заяви №010-0/1164 від 22.11.2017р. про збільшення позовних вимог):

- за період з 01.03.2013р. по 15.11.2017р. за договором №5112К1 від 20.03.2012р. у сумі 18977927,68 грн;

- за період з 01.10.2012р. по 15.11.2017р. за договором №5109К12 від 21.12.2009р. у сумі 7722709,88 доларів США.

Крім того, Публічним акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ Укрексімбанк нараховано комісію за управління кредитної лінією:

- за період з 01.03.2013р. по 15.03.2014р. у сумі 293315,27 грн (п.4.1.1 кредитного договору №5112К1 від 20.03.2012р. у редакції додаткової угоди №5112К1-105 від 09.04.2013р.);

- за період з 01.10.2012р. по 15.03.2014р. у сумі 2916032,42 грн (п.4.1.1 кредитного договору №5109К12 від 21.12.2009р. у редакції додаткової угоди №5109К12-11 від 09.04.2013р.).

Враховуючи умови укладених між сторонами правочинів, господарський суд дійшов висновку, що строк внесення процентів за користування кредитними коштами, сплати комісії за управління кредитною лінією, що були нараховані банком за наведені вище періоди за кредитними договорами №5112К1 від 20.03.2012р., №5109К12 від 21.12.2009р. настав.

Проте, всупереч приписів чинного законодавства України та умов укладених правочинів, відповідач 1 взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами №5112К1 від 20.03.2012р., №5109К12 від 21.12.2009р. не виконував, погоджений сторонами графік сплати кредитних коштів порушував, отримані кошти у встановлені строки не повертав, плату за кредит своєчасно та у повному обсязі не сплачував, що зумовило звернення Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ Укрексімбанк до суду з розглядуваним позовом.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути документи первинного бухгалтерського обліку та інформація з регістрів бухгалтерського обліку, оформлені у відповідності до вимог зазначеного Закону. За приписами ст.9 наведеного Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік є процесом виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень (ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Внесення відомостей щодо умов кредитування клієнтів та всіх здійснених фінансових операцій до програмного комплексу банку є, окрім іншого, вимогою Положення Про організацію операційної діяльності в банках України , затвердженого постановою №254 від 18.06.2003р. правління Національного Банку України.

Як вбачається зі змісту банківської виписки Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України по рахунку №20673251105485 станом на 15.11.2017р. у відповідача 1 обліковувалась заборгованість у сумі 22000880 грн, по рахунку №20670351105485 станом на 15.11.2017р. заборгованість Приватного акціонерного товариства Завод алюмінієвих профілів становила 16970000 доларів США.

За змістом наданих Публічним акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України банківських виписок, заборгованість з урахуванням часткової оплати за нарахованими процентами та комісією фактично становить:

- за кредитним договором №5112К1 від 20.03.2012р. - 18977927,68 грн процентів за користування кредитними коштами, 293315,27 грн комісії за користування кредитними коштами;

- за кредитним договором №5109К12 від 21.12.2009р. - 7722709,88 доларів США процентів за користування кредитними коштами, 2916032,42 грн комісії за користування кредитними коштами.

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 Цивільного кодексу України, згідно з якою якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з виникненням обставин невиконання зобов'язань, передбачених п.п.6.1.1, 6.1.3 кредитних договорів (виникнення простроченої заборгованості за сумою основного боргу, нарахованих процентів та комісій за кредитними договорами №5109К12 від 21.12.2009р., №5112К1 від 20.03.2012р.), банк використав передбачене ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України та направив на адресу Приватному акціонерному товариству Завод алюмінієвих профілів вимогу №051-11/4995 від 12.11.2013р. про дострокове погашення заборгованості, якою вимагав від позичальника протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання цієї вимоги здійснити дострокове погашення заборгованості за кредитними договорами в повному обсязі, з визначенням розміру кожного із зобов'язань по кожному кредитному договору.

Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитними договорами, кредитор відповідно до вищенаведених приписів Цивільного кодексу України змінив строк виконання основного зобов'язання, тобто позичальник був зобов'язаний виконати прийняті на себе зобов'язання у строк, встановлений банком для дострокового повернення кредиту.

Проте, вимога позивача була залишена позичальником без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Частина 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Як визначено у п.3.2.7 кредитного договору №5109К12 від 21.12.2009р., розмір пені за прострочення позичальником платежів за цим договором: подвійна облікова ставка НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У разі невиконання зобов'язань згідно з п.п.3.4.1, 3.5.1 та статтею 4 цього договору, позичальник сплачує банкові пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п.3.2 цього договору, і підлягає сплаті у національній валюті України за офіційним курсом НБУ, встановленим на день нарахування на рахунок, зазначений у п.3.8(б) (п.7.2 кредитного договору №5109К12 від 21.12.2009р.).

Розмір пені за прострочення позичальником платежів за цим договором: подвійна облікова ставка НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (п.3.2.6 кредитного договору №5112К1 від 20.03.2012р.).

У разі невиконання зобов'язань згідно з п.п.3.4.1, 3.5.1 та статтею 4 цього договору, позичальник сплачує банкові пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п.3.2 цього договору, і підлягає сплаті у національній валюті України, на рахунок, зазначений у підп.б п.3.8 (п.7.2 кредитного договору №5112К1 від 20.03.2012р.).

Наразі, за порушення відповідачем своїх зобов'язань за наведеними кредитними договорами №5109К12 від 21.12.2009р., №5112К1 від 20.03.2012р. (з урахуванням заяви №010-0/1164 від 22.11.2017р. про збільшення позовних вимог) позивачем нараховано:

1) за договором №5112К1 від 20.03.2012р.:

- пеню на прострочену заборгованість за основним боргом за період з 01.06.2013р. по 13.04.2014р. в сумі 1084681,83 грн;

- пеню на прострочену заборгованість за процентами за період з 16.03.2013р. по 13.04.2014р. в сумі 198582,53 грн;

- пеню на прострочену заборгованість з комісії за управління кредитною лінією за період з 16.03.2013р. по 13.04.2014р. в сумі 11677,98 грн;

- пеню на прострочену заборгованість з комісії за внесення змін до умов договору за період з 09.01.2013р. по 24.04.2013р. в сумі 82,12 грн;

2) за договором №5109К12 від 21.12.2009р.:

- пеню на прострочену заборгованість за основним боргом за період з 01.06.2013р. по 13.04.2014р. в сумі 811607,93 доларів США (за курсом НБУ, станом на 15.11.2017р.: 1 долар США = 26,496372 грн, що складає 21504665,67 грн);

- пеню на прострочену заборгованість за процентами за період з 16.03.2013р. по 13.04.2014р. в сумі 108927,05 доларів США (за курсом НБУ, станом на 15.11.2017р.: 1 долар США = 26,496372 грн, що складає 2886171,54 грн);

- пеню на прострочену заборгованість з комісії за управління кредитною лінією за період з 16.03.2013р. по 13.04.2014р. в сумі 133783,55 грн;

- пеню на прострочену заборгованість з комісії за внесення змін до умов договору за період з 01.07.2011р. по 30.04.2013р. в сумі 421,36 грн.

При цьому, з наданих позивачем розрахунків пені на прострочену заборгованість за основним боргом, пені на прострочену заборгованість за процентами за кредитним договором №5109К12 від 21.12.2009р. вбачається, що банком здійснені нарахування у валюті кредиту, тобто в доларах США.

Водночас, враховуючи, що нарахування пені здійснюється за кожен день прострочення невиконання кожного із зобов'язань, банком при визначенні розміру пені в національній валюті України - гривні, було застосовано курс долара одноразово, станом на 15.11.2017р. (з урахуванням заяви №010-0/1164 від 22.11.2017р. про збільшення позовних вимог), що є неправомірним.

Виходячи з правової позиції Верховного Суду України, що викладена в постановах від 03.09.2014р. №6-100цс14, від 01.04.2015р. №3-29гс15 слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно із ч.1 ст.533 вказаного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (ч.3 ст.533 Цивільного кодексу України). Такий порядок визначено декретом №15-93 від 19.02.1993р. Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю , дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в ромірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 вказаного нормативно-правового акту України).

Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України; оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні. При цьому, виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення зобов`язання, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму.

Відтак, за розрахунком суду, обгрунтовано нарахованою позивачем є пеня у відповідних розмірах:

1) за кредитним договором №5109К12 від 21.12.2009р.:

- пеня за прострочену заборгованість за основним боргом за період з 01.06.2013р. по 13.04.2014р. - 7360275,96 грн;

- пеня на прострочену заборгованість за процентами за перод з 16.03.2013р. по 13.04.2014р. - 756926,60 грн;

- пеня на прострочену заборгованість з комісії за управління кредитною лінією за період з 16.03.2013р. по 13.04.2014р. - 133783,55 грн;

- пеня на прострочену заборгованість з комісії за внесення змін до умов договору за період з 01.07.2011р. по 30.04.2013р. - 421,36 грн.

2) за кредитним договором №5112К1 від 20.03.2012р.:

- пеня на прострочену заборгованість за основним боргом за період з 01.06.2013р. по 13.04.2014р. - 1084681,83 грн;

- пеня на прострочену заборгованість за процентами за період з 16.03.2013р. по 13.04.2014р. - 198582,53 грн;

- пеня на прострочену заборгованість з комісії за управління кредитною лінією за період з 16.03.2013р. по 13.04.2014р. - 11677,98 грн;

- пеня на прострочену заборгованість з комісії за внесення змін до умов договору за період з 09.01.2013р. по 24.04.2013р. - 82,12 грн.

Одночасно, за приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищенаведене, позивач нарахував та заявив до стягнення:

1) за кредитним договором №5112К1 від 20.03.2012р.:

- 3% за несвоєчасну сплату кредиту за період з 01.06.2013р. по 15.11.2017р. в сумі 2111669,91 грн;

- 3% за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 16.03.2013р. по 15.11.2017р. в сумі 1275313,47 грн;

- 3% за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією за період з 16.03.2013р. по 15.11.2017р. в сумі 34153,04 грн;

- 3% за несвоєчасну сплату комісії за внесення змін до умов договору за період з 09.01.2013р. по 24.04.2013р. в сумі 15,90 грн;

2) за кредитним договором №5109К12 від 21.12.2009р.:

- 3% за несвоєчасну сплату кредиту за період з 01.06.2013р. по 15.11.2017р. в сумі 2013499,84 доларів США;

- 3% за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 16.03.2013р. по 15.11.2017р. в сумі 549654,47 доларів США;

- 3% за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією за період з 16.03.2013р. по 15.11.2017р. в сумі 350381,87 грн;

- 3% за несвоєчасну сплату комісії за внесення змін до умов договору за період з 01.07.2011р. по 30.04.2013р. в сумі 81,55 грн.

Крім того, Публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ Укрексімбанк просить стягнути інфляційну складову боргу:

1) за кредитним договором №5112К1 від 20.03.2012р.:

- інфляційні за несвоєчасну сплату кредиту за період з 01.06.2013р. по 15.11.2017р. в сумі 27596724,31 грн;

- інфляційні за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 01.05.2013р. по 15.11.2017р. в сумі 10335579,99 грн;

- інфляційні за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією за період з 01.05.2013р. по 15.11.2017р. в сумі 362065,22 грн;

- інфляційні за несвоєчасну сплату комісії за внесення змін до умов договору за період з 09.01.2013р. по 25.02.2013р. в сумі 3,81 грн;

2) за договором №5109К12 від 21.12.2009р.:

- інфляційні за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією за період з 01.05.2013р. по 15.11.2017р. в сумі 3613216,88 грн;

- інфляційні за несвоєчасну сплату комісії за внесення змін до умов договору за період з 09.01.2013р. по 25.02.2013р. в сумі 10,11 грн.

Здійснивши перевірку вказаних розрахунків, господарський суд дійшов висновку, що обґрунтовано нарахованими процентами річних та інфляційними є:

1) за кредитним договором №5112К1 від 20.03.2012р.:

- 3% за несвоєчасну сплату кредиту за період з 01.06.2013р. по 15.11.2017р. в сумі 2111669,91 грн;

- 3% за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 16.03.2013р. по 15.11.2017р. в сумі 1275313,47 грн;

- 3% за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією за період з 16.03.2013р. по 15.11.2017р. в сумі 34153,02 грн;

- 3% річних за несвоєчасну сплату комісії за внесення змін до умов договору за період з 09.01.2013р. по 24.04.2013р. в сумі 15,89 грн;

- інфляційні за несвоєчасну сплату кредиту за період з 01.06.2013р. по 15.11.2017р. в сумі 27596724,31 грн;

- інфляційні за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 01.05.2013р. по 15.11.2017р. в сумі 10332378,74 грн;

- інфляційні за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією за період з 01.05.2013р. по 15.11.2017р. в сумі 362065,21 грн;

2) за кредитним договором №5109К12 від 21.12.2009р.:

- 3% за несвоєчасну сплату кредиту за період з 01.06.2013р. по 15.11.2017р. в сумі 2013499,84 доларів США;

- 3% за несвоєчасну сплату комісії за внесення змін до умов договору за період з 01.07.2011р. по 30.04.2013р. в сумі 81,55 грн;

- інфляційні за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією за період з 01.05.2013р. по 15.11.2017р. в сумі 3613216,88 грн.

При цьому, часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат обумовлене наступним:

За приписами п.3.2 постанови №14 від 17.12.2013р. пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з огляду на вищенаведене, базою для нарахування інфляційної складової боргу є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

За висновками суду, позивачем при здійсненні розрахунку інфляційних збитків, вказаних правил враховано не було та здійснені безпідставні нарахування інфляційних за прострочення сплати комісії за зміну умов кредитних договорів №5109К12 від 21.12.2009р., №5112К1 від 20.03.2012р. у розмірах 10,11 грн. та 3,81 грн відповідно.

Крім того, суд зазначає, що позивачем допущена арифметична помилка в розрахуванні 3% річних за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом (заявлені до стягнення 34153,04 грн, тоді як нараховані суми 3% річних за несвоєчасну сплату даної комісії за розрахунком суду становлять 34153,02 грн) та за несвоєчасну сплату комісії за внесення змін до умов кредитного договору (заявлені до стягнення 15,90 грн, тоді як нараховані суми 3% річних за несвоєчасну сплату комісії за внесення змін до умов кредитного договору за розрахунком суду (в межах визначених періодів) становлять 15,89 грн).

Як вказувалось судом вище, скасовуючи рішення від 06.10.2016р. місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції від 20.06.2017р., Вищий господарський суд України вказував, що обидві судові інстанції не врахували, що рішенням господарського суду Запорізької області від 11.08.2015р. у справі №908/2708/15, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Асал Індустрі , Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Зеніт , Товариства з обмеженою відповідальністю Зеніт до Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України про визнання такими, що припинились договорів поруки №5109Р9 від 21.12.2009р., №510Р10від 21.12.2009р., №5112Р6 від 20.03.2012р.

Беручи до уваги вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, господарський суд зазначає наступне:

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України).

Юридична природа видів забезпечення виконання зобов'язань виключає можливість їх самостійного виникнення та існування, оскільки вони виступають як акцесорні (похідні, додаткові) зобов'язання. Акцесорне зобов'язання залежить від основного зобов'язання, і відповідно не може існувати самостійно без останнього.

У розрізі кредитних правовідносин, порукою забезпечується виконання позичальником свого зобов'язання за кредитним договором.

За змістом ст.ст.553, 554 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст.543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Водночас, хоча порука і є акцесорним зобов'язанням, законом передбачені підстави її припинення як пов'язані з припиненням основного зобов'язання, так і з інших підстав, не похідних від основного зобов'язання, але пов'язаних з ним (відмова або прострочення кредитора, переведення боргу, тощо).

За змістом ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Під конструкцією пред'явлення вимоги у Цивільному кодексі України в більшості випадків слід розуміти саме як вимогу, пред'явлену до сторони, із часу її пред'явлення кредитор дізнається про порушення його права, а отже починається перебіг загальної позовної давності. Під вимогою слід мати на увазі в будь-якій доступній і зрозумілій для поручителя формі повідомлення його кредитором про те, що у зв'язку з невиконанням свого обов'язку боржником в поручителя виникло зобов'язання виконати обов'язок боржника.

Відповідно до ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. З того часу у кредитора виникає право вимагати виконання обов'язку чи то від боржника, чи від поручителя, чи від них обох солідарно. Спливає позовна давність одночасно і для боржника, і для поручителя на підставі ст.266 Цивільного кодексу України. Таким чином, у разі невиконання поручителем пред'явленої йому кредитором вимоги протягом шести місяців зобов'язання порука не припиняється і кредитор може й поза межами цього строку, але до спливу позовної давності за основною вимогою, пред'явити до поручителя позов про стягнення суми утвореного боржником боргу.

З правового аналізу ст.559 та ст.555 Цивільного кодексу України вбачається, що не можна замінювати вимогу на позов, або ототожнювати їх. Оскільки сама стаття 559 Цивільного кодексу України має назву Припинення поруки і не стосується захисту прав кредитора, її призначенням є встановлення строку дії правовідносин, що випливають з поруки, зокрема невиконання дій кредитором. Приписами ст.ст.258, 554 вказаного кодексу України не встановлена скорочена позовна давність до спірних вимог. Тобто, якщо основний договір не виконано, то розпочинається дія правовідносин поруки. Має місце неналежне виконання зобов'язань боржником і постає питання про захист прав кредитора. Однак, цей захист є можливим і у разі, якщо поручитель не виконає свого обов'язку, адже саме на забезпечення належного виконання зобов'язань і укладено договір поруки.

В другому реченні ч.5 ст.559 Цивільного кодексу України йдеться про вимогу до поручителя безпосередньо. Це преклюзивний строк, який не може бути перерваний заявленням вимог до суду, бо ці конструкції зупинення і переривання строку властиві тільки позовній давності. Коли строк встановлено у договорі поруки, то вона діє протягом шести місяців. Якщо поручитель не виконає зобов'язання, тоді починається перебіг строку позовної давності. Коли матеріалами справи буде підтверджено, що шестимісячний строк сплив, вимога в установленому порядку не пред'явлена, то є підстави застосовувати загальні положення про початок позовної давності.

Як вказувалось судом вище, в рамках генеральної угоди №5106N1 від 18.12.2006р., між Публічним акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України (банк) та Приватним акціонерним товариством Завод алюмінієвих профілів (позичальник) були укладені кредитні договори №5109К12 від 21.12.2009р., №5112К1 від 20.03.2012р.

В подальшому, з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вказаними кредитними договорами, укладеними на виконання генеральної угоди №5106N1 від 18.12.2006р., були підписані наступні договори поруки:

- №5109Р9 від 21.12.2009р. (із змінами від 20.03.2012р.) між Публічним акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України (кредитор), Приватним акціонерним товариством Завод алюмінієвих профілів (позичальник), Товариством з обмеженою відповідальністю Зеніт (поручитель);

- №5109Р10 від 21.12.2009р. (із змінами від 25.06.2010р., від 20.03.2012р.) між Публічним акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України (кредитор), Приватним акціонерним товариством Завод алюмінієвих профілів (позичальник), Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Зеніт (поручитель);

- №5112Р6 від 20.03.2012р. між Публічним акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України (кредитор), Приватним акціонерним товариством Завод алюмінієвих профілів (позичальник),Товариством з обмеженою відповідальністю Асал Індустрі (поручитель).

За умовами п.3.1., п.3.2 вказаних договорів поруки поручитель зобов'язався перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання. У випадку невиконання позичальником основного зобов'язання кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у поручителя та/або позичальника, як у солідарних боржників.

Основним зобов'язанням за договорами поруки №5109Р9 від 21.12.2009р., №5109Р10 від 21.12.2009р., №5112Р6 від 20.03.2012р. визначені зобов'язання позичальника, передбачені кредитною угодою, щодо відшкодування суми кредиту, процентів, штрафних санкцій, а також всіх та будь-яких витрат, пов'язанних з наданням та обслуговуванням кредиту.

Під терміном кредитна угода сторони визначили генеральну угоду №5106N1 від 18.12.2006р. з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках генеральної угоди, їй підпорядковуються та є додатками до генеральної угоди, є невід'ємними її частинами та складають єдиний документ (генеральна угода та додатки), укладена між кредитором та позичальником, відповідно до якої кредитор при виконанні позичальником певних її умов проводить кредитні операції виключно в рамках кредитної угоди шляхом укладення договорів про надання кредитних операцій, в межах загального розміру заборгованості за кредитною угодою, що не перевищуватиме 167640000 грн, терміном користування до 17.12.2013р. з нарахуванням процентів, комісій та інших платежів у відповідності до умов кредитної угоди.

Підписанням цього договору поручитель погоджується на внесення кредитором та позичальником змін до умов кредитної угоди, зокрема, але не виключно, пов'язаних із укладенням у рамках генеральної угоди №5106N1 від 18.12.2006р. будь-яких кредитних договорів (що виступатимуть додатками до неї), а також пов'язаних із змінами процентної ставки за будь-яким кредитним договором, укладеним у рамках генеральної угоди №5106N1 від 18.12.2006р., із змінами будь-яких графіків, плат та/або комісій за кредитною угодою тощо. Поручитель підтверджує, що будь-які зміни до умов генеральної угоди №5106N1 від 18.12.2006р. та/або кредитних договорів, укладених в рамках зазначеної генеральної угоди, не потребують додаткового погодження із поручителем, та поручитель підтверджує свої зобов'язання за кредитною угодою із всіма додатками та додатковими угодами до неї, які укладені та будуть укладені в майбутньому (п.2.1.7 договорів поруки №5109Р9 від 21.12.2009р., №5109Р10 від 21.12.2009р., №5112Р6 від 20.03.2012р.).

За змістом п.4.1.2 вказаних договорів поруки банк має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання поручителем та/або позичальником у випадку, якщо протягом 20 робочих днів з моменту отримання поручителем письмового повідомлення банку про факт невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов'язань за генеральною угодою та/або поручителем за цим договором, вони не будуть виконані, в тому числі позичальник та/або поручитель не зміг виконати будь-яке із зобов'язань (в т.ч. в частині) по цьому договору чи генеральній угоді.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін. Дія договору припиняється після повного виконання основного зобов'язання (п.п.7.1, 7.4 договорів поруки №5109Р9 від 21.12.2009р., №5109Р10 від 21.12.2009р., №5112Р6 від 20.03.2012р.).

Як зазначалось, у зв'язку з виникненням обставин невиконання зобов'язань, передбачених п.п.6.1.1, 6.1.3 кредитних договорів (виникнення простроченої заборгованості за сумою основного боргу, нарахованих процентів та комісій за кредитними договорами №5109К12 від 21.12.2009р., №5112К1 від 20.03.2012р.), банк використав передбачене ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України та направив на адресу Приватному акціонерному товариству Завод алюмінієвих профілів вимогу №051-11/4995 від 12.11.2013р. про дострокове погашення заборгованості, якою вимагав від позичальника протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання цієї вимоги здійснити дострокове погашення заборгованості за кредитними договорами в повному обсязі, з визначенням розміру кожного із зобов'язань по кожному кредитному договору.

Вказана вимога була отримана позичальником 15.11.2013р., що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Водночас, відповідні вимоги були направлені позивачем в той же день на адреси поручителів:

- вимога №051-11/4990 від 12.11.2013р. - Товариству з обмеженою відповідальністю Асал Індустрі (дата отримання - 15.11.2013р.);

- вимога №051-11/4988 від 12.11.2013р. - Товариству з обмеженою відповідальністю Зеніт (дата отримання - 15.11.2013р.);

- вмога №051-11/4992 від 12.11.2013р. - Товариству з обмеженою відповідальністю Торговий дім Зеніт (дата отримання - 18.11.2013р.).

Від поручителів вимагалось протягом 20 робочих днів з моменту отримання вимог здійснити дострокове погашення заборгованості за кредитними договорами №5109К12 від 21.12.2009р., №5112К1від 20.03.2012р. у повному обсязі, з визначенням розміру кожного з зобов'язань по кожному кредитному договору, а також зазначенням реквізитів рахунків для здійснення погашення простроченої заборгованості.

Як свідчать матеріали справи, в провадженні господарського суду Запорізької області перебувала справа №908/2708/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Асал Індустрі , Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Зеніт , Товариства з обмеженою відповідальністю Зеніт до Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України , Приватного акціонерного товариства Завод алюмінієвих профілів про визнання такими, що припинилися договорів поруки №5109Р9 від 21.12.2009р., №5109Р10 від 21.12.2009р., №5112Р6 від 20.03.2012р.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що після направлення вимог до поручителів (12.11.2013р.), Публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України не звернулось до суду протягом 6 місяців, відтак, в силу приписів ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України, порука вважається припиненою.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.08.2015р. по справі №908/2708/15 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Асал Індустрі , Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Зеніт , Товариства з обмеженою відповідальністю Зеніт до відповідачів, Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України , Приватного акціонерного товариства Завод алюмінієвих профілів про визнання такими, що припинилися договорів поруки №5109Р9 від 21.12.2009р., №5109Р10 від 21.12.2009р., №5112Р6 від 20.03.2012р. відмовлено повністю.

При цьому, у мотивувальній частині рішення суд встановив обставини своєчасного направлення банком на адреси поручителів вимоги про дострокове погашення заборгованості, внаслідок чого дійшов висновку про відсутність підстав вважати спірні договори поруки такими, що припинили свою дію.

Господарський суд при вирішенні розглядуваного спору приймає до уваги викладені вище обставини, що встановлені при розгляді справ №908/2708/15 як такі, що відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають повторному доказуванню.

При цьому, господарський суд виходить з того, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п.4 Інформаційного листа №01-8/1427 від 18.11.2003р. Вищого господарського суду України Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини ).

Водночас, у відзиві б/н від 04.10.2016р., відповідачі 2, 3, 4 заявили, зокрема, про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення пені.

Згідно із ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 вказаного Кодексу України встановлений загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (позовна давність), у три роки.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України).

З урахуванням положень ч.4 ст.51 Господарського процесуального кодексу України (у відповідній редакції) днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява, а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду.

Виходячи з того, що позовна заява №051-02/151 від 02.02.2015р. направлена до господарського суду Запорізької області 09.02.2015р. (про що свідчить поштовий штемпель на описі вкладення у цінний лист), судом встановлено, що строк позовної давності в частині вимог про стягнення неустойки з відповідачів 2, 3, 4, нарахованої до 09.02.2014р. є таким, що сплинув.

Відповідно до ч.ч.3, 4 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, враховуючи приписи діючого законодавства, з огляду на висновки суду щодо чинності договорів поруки №5109Р9 від 21.12.2009р., №5109Р10 від 21.12.2009р., №5112Р6 від 20.03.2012р., вимоги позивача до відповідачів 1, 2, 3, 4 про стягненя пені за кредитними договорами №5109К12 від 21.12.2009р., №5112К1 від 20.03.2012р. є обґрунтованими на наступні суми:

1) за кредитним договором №5112К1 від 20.03.2012р.:

- пеня на прострочену заборгованість за основним боргом за період з 09.02.2014р. по 13.04.2014р. - 469578,96 грн;

- пеня на прострочену заборгованість за процентами за період з 09.02.2014р. по 13.04.2014р- 46004,89 грн;

- пеня на прострочену заборгованість з комісії за управління кредитною лінією за період з 09.02.2014р. по 13.04.2014р. - 4496,24 грн;

2) за кредитним договором №5109К12 від 21.12.2009р.:

- пеня за прострочену заборгованість за основним боргом за період з 09.02.2014р. по 13.04.2014р. - 7316422,52 грн;

- пеня на прострочену заборгованість за процентами за період з 09.02.2014р. по 13.04.2014р. - 297884,86 грн;

- пеня на прострочену заборгованість з комісії за управління кредитною лінією за період з 09.02.2014р. по 13.04.2014р. - 44429,16 грн.

Водночас, пеня щодо якої сплинув строк позовної давності, нарахована, зокрема, за період з 01.06.2013р. по 08.02.2014р. включно за кредитними договорами №5112К1 від 20.03.2012р., №5109Р10 від 21.12.2009р., з огляду на відсутність відповідної заяви позичальника (відповідача 1) про застосування строків позовної давності, підлягає стягненню виключно з Приватного акціонерного товариства Завод алюмінієвих профілів, а саме:

1) за кредитним договором №5112К1 від 20.03.2012р.:

- пеня на прострочену заборгованість за основним боргом за період з 01.06.2013р. по 08.02.2014р. - 615102,87 грн;

- пеня на прострочену заборгованість за процентами за період з 16.03.2013р. по 08.02.2014р. - 152577,64 грн;

- пеня на прострочену заборгованість з комісії за управління кредитною лінією за період з 16.03.2013р. по 08.02.2014р. - 7181,74 грн;

- пеня на прострочену заборгованість з комісії за внесення змін до умов договору за період з 09.01.2013р. по 24.04.2013р. в сумі 82,12 грн.

2) за кредитним договором №5109К12 від 21.12.2009р.:

- пеня за прострочену заборгованість за основним боргом за період з 01.06.2013р. по 08.02.2014р. - 43853,44 грн;

- пеня на прострочену заборгованість за процентами за період з 16.03.2013р. по 08.02.2014р. - 459041,74 грн;

- пеня на прострочену заборгованість з комісії за управління кредитною лінією за період з 16.03.2013р. по 08.02.2014р. - 89354,37 грн;

Крім того, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом, відсотками за користування кредитом, комісією, 3% річних та інфляційних втрат за спірними кредитними договорами, суд зазначає, що строк позовної давності щодо цих вимог не сплинув з огляду на те, що вимога про дострокове погашення заборгованості була отримана відповідачами 2, 4 - 15.11.2013р., відповідачем 3 - 18.11.2013р., внаслідок чого строк позовної давності для вказаних вимог спливав 14.12.2016р. та 17.12.2016р. відповідно.

Всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 240000 грн підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Дослідивши докази, які наявні у матеріалах справи, керуючись ст.ст.46, 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України , м.Київ (з урахуванням заяви №010-0/1164 від 22.11.2017р.) до Приватного акціонерного товариства Завод алюмінієвих профілів , м.Донецьк, Товариства з обмеженою відповідальністю Асал Індустрі , м.Донецьк, Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Зеніт , м.Київ, Товариства з обмеженою відповідальністю Зеніт , м.Київ про стягнення заборгованості за кредитним договором №5109К12 від 21.12.2009р. в розмірі 27255864,19 доларів США і 31404764,94 грн та за кредитним договором №5112К1 від 20.03.2012р. в розмірі 84282673,06 грн, укладеними в рамках генеральної угоди №5106N1 від 18.12.2006р., задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Завод алюмінієвих профілів (83057, Донецька обл., м.Донецьк, вул.Хіміків, буд.42Б, код ЄДРПОУ 24656840) на користь Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України (03150, м.Київ, вул.Антоновича, буд.127, код ЄДРПОУ 00032112):

за кредитним договором №5112К1 від 20.03.2012р.: пеню за кредитом - 615102,87 грн, пеню за відсотками - 152577,64 грн, пеню за комісією за управління кредитною лінією - 7181,74 грн, пеню за комісією за внесення змін до умов договору - 82,12 грн;

за кредитним договором №5109К12 від 21.12.2009р.: пеню за кредитом - 43853,44 грн, пеню за відсотками - 459041,74 грн, пеню за комісією за управління кредитною лінією - 89354,37 грн, пеню за комісією за внесення змін до умов договору - 421,36 грн та судовий збір у сумі 60000 грн.

Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства Завод алюмінієвих профілів (83057, Донецька обл., м.Донецьк, вул.Хіміків, буд.42Б, код ЄДРПОУ 24656840) на користь Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України (03150, м.Київ, вул.Антоновича, буд.127, код ЄДРПОУ 00032112):

за кредитним договором №5109К12 від 21.12.2009р. - заборгованість за кредитом в розмірі 16970000 доларів США; заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 7722709,88 доларів США; заборгованість за комісією за управління кредитною лінією в розмірі 2916032,42 грн; пеню за кредитом - 7316422,52 грн, пеню за відсотками - 297884,86 грн, пеню за комісією за управління кредитною лінією - 44429,16 грн; 3% річних за кредитом в розмірі 2013499,84 доларів США, 3% річних за відсотками в розмірі 549654,47 доларів США, 3% річних за комісією за управління кредитною лінією - 350381,87 грн , 3% річних за комісією за зміну умов договору - 81,55 грн, інфляційні втрати за комісією за зміну умов договору в розмірі 3613216,88 грн;

за кредитним договором №5112К1 від 20.03.2012р. - заборгованість за кредитом в розмірі 22000880 грн; заборгованість за відсотками - 18977927,68 грн; заборгованість за комісією - 293315,27 грн; пеню за кредитом в розмірі 469578,96 грн, пеню за відсотками -46004,89 грн, пеню за комісією за управління кредитною лінією - 4496,24 грн; 3% річних за кредитом - 2111669,91 грн, 3% річних за відсотками - 1275313,47 грн, 3% річних за комісією за управління кредитною лінією - 34153,02 грн, 3% річних за комісією за зміну умов договору - 15,89 грн, інфляційні втрати за кредитом - 27596724,31 грн, інфляційні втрати за відсотками - 10332378,74 грн, інфляційні втрати за комісією за зміну умов договору в розмірі 362065,21 грн.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Асал Індустрі (83056, Донецька обл., м.Донецьк, вул.Павла Поповича, 87, код ЄДРПОУ 31330899) на користь Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України (03150, м.Київ, вул.Антоновича, буд.127, код ЄДРПОУ 00032112):

за кредитним договором №5109К12 від 21.12.2009р. - заборгованість за кредитом в розмірі 16970000 доларів США; заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 7722709,88 доларів США; заборгованість за комісією за управління кредитною лінією в розмірі 2916032,42 грн; пеню за кредитом - 7316422,52 грн, пеню за відсотками - 297884,86 грн, пеню за комісією за управління кредитною лінією - 44429,16 грн; 3% річних за кредитом в розмірі 2013499,84 доларів США, 3% річних за відсотками - 549654,47 доларів США, 3% річних за комісією за управління кредитною лінією - 350381,87 грн , 3% річних за комісією за зміну умов договору - 81,55 грн, інфляційні втрати за комісією за зміну умов договору - 3613216,88 грн;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Асал Індустрі (83056, Донецька обл., м.Донецьк, вул.Павла Поповича, 87, код ЄДРПОУ 31330899) на користь Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України (03150, м.Київ, вул.Антоновича, буд.127, код ЄДРПОУ 00032112) судовий збір у сумі 60000 грн.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Зеніт (03062, м.Київ, вул.Екскаваторна, буд.26, код ЄДРПОУ 35556611) на користь Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України (03150, м.Київ, вул.Антоновича, буд.127, код ЄДРПОУ 00032112):

за кредитним договором №5109К12 від 21.12.2009р. - заборгованість за кредитом в розмірі 16970000 доларів США; заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 7722709,88 доларів США; заборгованість за комісією за управління кредитною лінією - 2916032,42 грн; пеню за кредитом - 7316422,52 грн, пеню за відсотками - 297884,86 грн, пеню за комісією за управління кредитною лінією - 44429,16 грн; 3% річних за кредитом - 2013499,84 доларів США, 3% річних за відсотками в розмірі 549654,47 доларів США, 3% річних за комісією за управління кредитною лінією - 350381,87 грн , 3% річних за комісією за зміну умов договору - 81,55 грн, інфляційні втрати за комісією за зміну умов договору -3613216,88 грн;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Зеніт (03062, м.Київ, вул.Екскаваторна, буд.26, код ЄДРПОУ 35556611) на користь Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України (03150, м.Київ, вул.Антоновича, буд.127, код ЄДРПОУ 00032112) судовий збір у сумі 60000 грн.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Зеніт (03680, м.Київ, буд.ОСОБА_2, буд.16, код ЄДРПОУ 31205699) на користь Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України (03150, м.Київ, вул.Антоновича, буд.127, код ЄДРПОУ 00032112):

за кредитним договором №5109К12 від 21.12.2009р. - заборгованість за кредитом в розмірі 16970000 доларів США; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 7722709,88 доларів США; заборгованість за комісією за управління кредитною лінією - 2916032,42 грн; пеню за кредитом - 7316422,52 грн, пеню за відсотками - 297884,86 грн, пеню за комісією за управління кредитною лінією - 44429,16 грн; 3% річних за кредитом в розмірі 2013499,84 доларів США, 3% річних за відсотками в розмірі 549654,47 доларів США, 3% річних за комісією за управління кредитною лінією - 350381,87 грн , 3% річних за комісією за зміну умов договору - 81,55 грн, інфляційні втрати за комісією за зміну умов договору - 3613216,88 грн;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Зеніт (03680, м.Київ, буд.ОСОБА_2, буд.16, код ЄДРПОУ 31205699) на користь Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України (03150, м.Київ, вул.Антоновича, буд.127, код ЄДРПОУ 00032112) судовий збір у сумі 60000 грн.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано 06.02.2018р.

Повний текст рішення складено та підписано 16.02.2018р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.О.Паляниця


Суд	Господарський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення	06.02.2018
Оприлюднено	10.06.2018
Номер документу	74568132
Судочинство	Господарське

Ю.О.Паляниця

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 06.02.2018 по справі 908/790/15-гГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —908/790/15-г

Рішення
від 06.02.2018 по справі 908/790/15-г
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ