Ухвала

від 11.06.2018 по справі 810/1594/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 червня 2018 року

Київ

справа №810/1594/17

адміністративне провадження №К/9901/49802/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі №810/1594/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІВА ТЕК до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВІВА ТЕК звернулося до адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017, позовні вимоги - задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області 03.05.2018 звернулася з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку відповідач посилається на те, що у зв'язку з несвоєчасним надходженням до юридичного управління Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору у даній справі, можливість виконати вимоги ухвали Верховного Суду від 28.12.2017 про залишення касаційної скарги без руху в межах відведеного судом строку у заявника була відсутньою.

Одночасно, відповідач зазначає, що приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України та підтвердження своєчасного оскарження судових рішень у даній справі при первинному зверненні до суду є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 10.05.2018 касаційну скаргу відповідача було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки наведені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними, та надано строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву із зазначенням інших підстав, які з об'єктивних причин унеможливили реалізацію права на повторне звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки з доданням доказів на їх підтвердження.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 16.05.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0315121959551.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в які суб'єктом владних повноважень порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з обґрунтуванням поважності підстав пропуску такого строку з доказами на їх підтвердження.

В обґрунтування підстав для поновлення строку касаційного оскарження податковий орган посилається на такі обставини.

Вперше 14.12.2017, тобто в межах встановленого законом строку на касаційне оскарження, Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області подала касаційну скаргу у справі №810/1594/17 до суду касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 28.12.2017 відповідачу було відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за необґрунтованістю, а касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 213 КАС України в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою, у зв'язку з недоданням до касаційної скарги належним чином оформленого документа на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу та документа про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, та надано заявнику строк на усунення вказаних недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2018 відповідачу було відмовлено у задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліків, а касаційну скаргу повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, у зав'язку з невиконанням останнім вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху (ненадання належним чином оформленого документа на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу та документа про сплату судового збору).

Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області вдруге 03.05.2018, тобто після значного спливу часу з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги, подала касаційну скаргу у справі №810/1594/17 з пропуском встановленого КАС України строку на касаційне оскарження.

Доводи податкового органу про поважність причин пропуску строку касаційного оскарження зводяться до того, що у зв'язку з несвоєчасним надходженням 25.04.2018 до юридичного управління Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області платіжного доручення №384 від 23.04.2018 по даній справі, можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції після постановлення Верховним Судом ухвали від 24.01.2018 у найкоротші строки була відсутньою.

Одночасно відповідач зазначає, несвоєчасна сплата судового збору за подання касаційної скарги у даній справі пов'язана з відсутню на рахунку Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області належної суми коштів необхідних для такої сплати, у зв'язку з проведенням Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області безспірного списання коштів з рахунків відповідача за виконавчими провадженнями відносно останнього.

На думку відповідача, приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України (надання документа про сплату судового збору у розмір та порядку визначеному законом та належним чином оформленого документа на підтвердження повноважень представника податкового органу, який підписав касаційну скаргу) та підтвердження своєчасного оскарження судових рішень у даній справі при первинному зверненні до суду є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного провадження.

Разом з тим, наведені податковим органом у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведені положення КАС України (в редакції від 03.10.2017, чинній на дату вчинення судом процесуальної дії) кореспондують положенням статті 13 КАС України (в редакції, яка була чинною на дату звернення до суду з касаційною скаргою вперше).

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк та у визначеному порядку.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Як зазначено вище, частиною п'ятою статті 213 КАС України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги вперше) однією з вимог касаційної скарги визначено надання документу про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

На підтвердження доводів викладених у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, відповідачем надано копію службової записки юридичного управління відповідача від 09.01.2018 про неможливість проведенням оплати судового збору, копію запиту Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області від 13.04.2018 щодо необхідності проведення безспірного списання коштів та копії виписок банку по рахунках відповідача за лютий-березень 2018 року.

Втім, податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження вчинення дій з метою отримання коштів для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до податкового органу вищого рівня або органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №810/1594/17 та отримання відповідного фінансування, а також не надано доказів на підтвердження вчинення відповідних дій щодо сплати судового збору у період з листопада 2017 по квітень 2018 року.

Належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.

Також, суд зазначає, що Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення касаційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.

Не свідчать про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження і доводи відповідача щодо недостатності на рахунку Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області грошових коштів необхідних для сплати судового збору, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету не є об'єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку касаційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області у поновленні строку на касаційне оскарження постанови Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2017 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі №810/1594/17.

Відмовити Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі №810/1594/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІВА ТЕК до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду