Вирок

від 11.06.2018 по справі 736/362/16-к

КОРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 736/362/16-к

Номер провадження 1-кп/736/12/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2018 року м. Корюківка

Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань суду кримінальне провадження № 12016270000000028 від 08.02.2016 року, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дітину, з вищою освітою, працюючого головою правління Корюківського споживчого товариства, не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368-3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових рослідувань за № 12016270000000028 від 08.02.2016 року ОСОБА_4 , обвинувачується у тому, що перебуваючи з 25.10.2013 року на посаді голови правління Корюківського споживчого товариства (код ЄДРПОУ 01776369, м. Корюківка, пров. Вокзальний, 5), на підставі ч. 2 ст. 5 Закону України «Про споживчу кооперацію» та п.п.1.1, 2.1 (г), 6.7, 6.8 Статуту Корюківського споживчого товариства, прийнятого зборами уповноважених членів Корюківського споживчого товариства 21.05.2013 року, являвся службовою особою юридичної особи приватного права, уповноваженим одноосібно приймати рішення з поточних питань діяльності споживчого товариства та без довіреності, зокрема, представляти споживче товариство у взаємовідносинах з юридичними і фізичними особами, від імені споживчого товариства підписувати договори (угоди), контракти, здійснювати контроль за їх виконанням.

У середині січня 2016 року на звернення ОСОБА_6 з приводу можливості укладання договору оренди приміщення з метою розміщення місця для торгівлі одягом ОСОБА_4 провідомив, що готовий укласти з ним від імені Корюківського споживчого товариства договір оренди приміщення частини магазину № 1 (торговий зал площею 65 м2), розташованого за адресою АДРЕСА_2 . При цьому, ОСОБА_4 , з метою збагачення, переслідуючи корисливий мотив, використовуючи надані йому повноваження, висловив ОСОБА_6 прохання, окрім внесення орендної плати в касу споживчого товариства, надати йому особисто за укладання договору оренди приміщення для торгівлі неправомірну вигоду в розмірі 3500 грн., на що ОСОБА_6 погодився. У подальшому, 15.02.2016 року близько 14 години ОСОБА_4 , перебуваючи на робочому місці в будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , надав вказівку головному бухгалтеру споживчого товариства ОСОБА_7 підготувати договір між Корюківським споживчим товариством (орендодавець) та ФОП ОСОБА_6 (орендар) здачі в оренду частини магазину № 1 (торговий зал площею 65 м2), розташованого за адресою АДРЕСА_2 , з датою укладання та терміном дії з 20.02.2016 року до 31.03.2016 року та розміром орендної плати в сумі 3500 грн., а також акт приймання-передачі основних засобів за вказаною адресою в операційну оренду. Зазначені документи він того ж дня підписав як керівник товариства та скріпив печаткою Корюківського споживчого товариства.

Цього ж дня, приблизно о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_6 вийти з приміщення Корюківського споживчого товариства та підійти до належного ОСОБА_4 автомобіля «Skoda Superb», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який знаходився біля приміщення Корюківського споживчого товариства. Після цього, о 14 годині 38 хвилин, знаходячись біля вказаного автомобіля ОСОБА_4 відкрив передні дверцята автомобіля та надав вказівку ОСОБА_6 покласти на праве переднє сидіння обумовлену раніше неправомірну вигоду в сумі 3500 грн. за укладання договору оренди приміщення, належного Корюківському споживчому товариству, що ОСОБА_6 виконав.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в одержанні службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданих йому повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368-3 КК України (в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014 року; із змінами, внесеними згідно із Законом № 770-VIII від 10.11.2015 року).

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368-3 КК України не визнав та пояснив, що відповідно до статуту він не є службовою особою Корюківського споживчого товариства та не уповноважений на керування та розпорядження власністю товариства, це віднесено до компетенції правління товариства. При цьому він не мав права на укладання договору оренди приміщення магазину по АДРЕСА_2 . Укладання договору не входило до кола наданих йому повноважень. Вказане приміщення не могло бути передане в оренду, так як вже перебувало в оренді у ФОП ОСОБА_8 . Обвинувачений вважає, що відносно нього організована провокація злочину. Гроші у ОСОБА_6 він не брав, а ОСОБА_6 їх йому підкинув. Договір оренди, який він підписав з ОСОБА_6 є недійсним та не породжує будь-яких правових наслідків. Вважає, що ОСОБА_6 вдався разом з працівниками правоохоронних органів до провокації злочину.

Допитані у судовому засіданні свідки зі сторони обвинувачення показали таке.

Свідок ОСОБА_6 показав, що з обвинуваченим він познайомився приблизно два роки тому у м. Корюківка у приміщенні Корюківського споживчого товариства, коли шукав приміщення для торгівлі. ОСОБА_4 запропонував свідку приміщення, останній його подивився, воно йому підійшло. Приміщення магазину було зайняте, але обвинувачений сказав, що поговорить, і частину його звільнять. ОСОБА_4 назвав ціну за оренду приміщення, яка складалась з 3500 грн. які потрібно було заплатити в касу та 3500 грн. останньому за те, що він підпише договір оренди. Зрозумівши, що з нього вимагають неправомірну вигоду, обурившись він звернувся до поліції. Працівники поліції відібрали у нього відповідну заяву, потім викликали на допит, де свідок все розповів та надав згоду на проведення слідчих дій. Зазначив, що грошові кошти належали особисто йому. Слідчий взяв гроші, необхідні для слідчих дій, у сумі 3500 грн. для обвинуваченого, при понятих їх помітили, просвітили. Коли свідку в поліції вручали кошти, при цьому складалися якісь документи, але він не пам`ятає, які саме, свідок їх також підписував. Гроші він поклав у сумку, приїхав до м. Корюківки та пішов до обвинуваченого. Коли він вдруге прибув на зустріч до ОСОБА_4 на призначену дату, останній спитав: «Ты заряжен?», на що свідок відповів, що все нормально. Після чого вони почали спілкуватись у його кабінеті, а бухгалтер при цьому готувала договір оренди. Потім він вийшов з кабінету ОСОБА_4 та сплатив у касу гроші у сумі 3500 грн., після чого повернувся до кабінету останнього. Бухгалтер за вказівкою ОСОБА_4 підготувала та принесла договір оренди, обвинувачений його підписав. Після цього свідок запропонував ОСОБА_4 остаточно розрахуватися на що останній сказав: «Не тут» і вони пішли на вулицю. Підійшовши до автомобіля ОСОБА_4 , останній відкрив машину, сказав: «Сюди» і свідок поклав 3500 грн. помічених коштів на переднє пасажирське сидіння.

Свідок ОСОБА_7 показала, що раніше вона працювала головним бухгалтером Корюківського споживчого товариства. У лютому 2016 року після обіду вона знаходилася в робочому кабінеті ОСОБА_4 , де вирішувала робочі питання. До кабінету зайшов чоловік, а вона вийшла. Потім її викликав ОСОБА_4 та сказав, що цей чоловік буде орендувати приміщення. Свідок взяла документи, зробила їх копії для оформлення договору оренди. У себе в кабінеті вона заповнила два екземляри договору та занесла у кабінет до ОСОБА_4 два примірники вказаного договору з печаткою. ОСОБА_4 повернув їй підписані договори з печаткою, орендна плата складала 3500 грн., після чого ОСОБА_6 вніс гроші в касу в сумі 3500 гривень, йому було виписано квитанцію і видано один примірник договору. ОСОБА_6 після цього вийшов. А через деякий час до кабінету зайшли співробітники поліції та сказали, що ОСОБА_4 затримали на хабарі. Співробітник поліції пред`явив документ на право отримання статуту та інших документів. Договір укладений з ОСОБА_6 також було вилучено. Оскільки не було ні договору, ні інших документів, то 3500 грн. були виведені з каси. Свідок була обізнана, що приміщення вже перебувало в оренді, але вважала, що орендарі поділять торгову площу.

Свідок ОСОБА_9 показав, що приблизно біля двох років назад до нього в м. Чернігові, біля ГУНП у Чернігівській області підійшли працівники поліції та запропонували побути понятим, на що він погодився. В приміщенні поліції був ще один понятий та працівники поліції. Йому та ще одному понятому щось зачитали. На столі вже лежали грошові кошти. При свідкові та іншому понятому номери купюр переписали у протокол. Точної суми він не пам`ятає, але грошей було три з чимось тисячі гривень, не дрібними купюрами. Працівник поліції побризкав грошові купюри з балончика та поклав їх в барсетку і віддав заявнику. Свідок з іншим понятим та працівниками поліції поїхали до м. Корюківки. Працівник поліції пояснив, що мають відбуватися слідчі дії. Понятих запросили підійти до автомобіля обвинуваченого, де на передньому пасажирському сидінні знаходилися грошові кошти. Обвинувачений на прохання працівників поліції відкрив автомобіль, звідки були вилучені вказані грошові кошти. Вони описувались, свідок вибірково перевіряв грошові купюри вони співпадали по номерам. При цьому проводилась відеофіксація. Обвинувачений пояснював, що це не його кошти.

Допитані у судовому засіданні свідки зі сторони захисту показали таке.

Cвідок ОСОБА_10 показала, що вона працює в райспоживспілці головним бухгалтером та є членом правління. До правління Корюківського споживчого товариства ОСОБА_6 з приводу оренди приміщення не звертався. Питання про надання в оренду нерухомого майна споживчого товариства вирішує правління, голова без членів правління цього зробити не може. У вересні 2014 року приміщення по вул. Предзаводській, 16, було здане в оренду ФОП ОСОБА_8 . ОСОБА_6 відмовили б у наданні його в оренду, так як приміщення зайняте.

Свідок ОСОБА_11 показала, що вона є членом правління Корюківського споживчого товариства. З приводу договору оренди з ОСОБА_6 свідку нічого не відомо, ОСОБА_6 щодо оренди магазину з 15.02.2016 року по 01.03.2016 року не звертався. Магазин по АДРЕСА_2 знаходиться в оренді ФОП ОСОБА_8 . ОСОБА_4 не мав права самостійно укладати договір оренди магазину, це було б неправомірне рішення.

Свідок ОСОБА_12 показала, що вона є членом правління Корюківського споживчого товариства. ОСОБА_6 до правління з приводу надання в оренду приміщення не звертався і про це свідок нічого повідомити не може. Голова правління споживчого товариства не може укладати такі договори, рішення про це приймається правлінням, а голові правління надається право підпису договору. Приміщення по АДРЕСА_2 , у вересні 2014 року було надано в оренду ФОП ОСОБА_8 і на 01.03.2016 року договір оренди був чинний, сплачувалась орендна плата.

Свідок ОСОБА_8 показала, що вона є фізичною особою-підприємцем. 15.09.2014 року нею було підписано договір оренди магазину по АДРЕСА_2 , який вона орендує і на даний час. Приміщення вона орендує повністю. З приводу розірвання договору оренди до неї ніхто не звертався. Про ФОП ОСОБА_6 свідку нічого не відомо.

На обґрунтування висунутого обвинувачення, крім показів відповідних свідків, стороною обвинувачення надані зібрані під час досудового розслідування та безпосередньо дослідженні у судовому засіданні відповідні докази, а саме:

-договір здачі в операційну оренду основних засобів від 20.02.2016 року, акт приймання-передачі в операційну оренду від 20.02.2016 року та квитанції до прибуткового касового ордера № 000169 (т.1, а.с.38-41);

-протокол огляду та вручення грошових коштів від 15.02.2016 року, згідно яких грошові кошти в сумі 3500 грн., надані ОСОБА_6 , були позначені спеціальним барвником «СВІТЛЯЧОК-М» та передані ОСОБА_6 шляхом поміщення їх до окремого відділу сумки останнього (т.1, а.с.44);

-протокол обшуку від 15.02.2016 року та додатка до нього касети міні DV, згідно яких під час обшуку автомобіля ОСОБА_4 марки «Skoda Superb», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вилучено грошові кошти в сумі 3500 грн. (т.1, а.с.49-53);

-висновок експерта № 205 (х) від 12.03.2016 року, згідно якого на наданих на експертизу грошових купюрах в сумі 3500 гривень, які згідно постанови про призначення експертизи, є предметом неправомірної вигоди, що вилучені під час обшуку 15.02.2016 року з автомобіля «Skoda» Superb, д.н.з. НОМЕР_1 , виявлено нашарування люмінесцентної спеціальної хімічної речовини (люмінофору) з яскраво-зеленим кольором люмінесценції (т.1, а.с. 62-66);

-статут Корюківського споживчого товариства, прийнятого зборами уповноважених членів Корюківського споживчого товариства 21.05.2013 року (т.1, а.с.84-106);

-протокол про результати аудіо-, відеоконтролю особи та додатку до нього micro SD 8 GB, інв. № 36, згідно яких встановлено факт отримання неправомірної вигоди службовою особою юридичної особи приватного права, головою правління Корюківського споживчого товариства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді грошових коштів у сумі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень від фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 за підписання договору оренди приміщення, яке перебуває на балансі споживчого товариства (т.1, а.с.106-109);

-протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 22.03.2016 року (т.1, а.с.110-112);

-постанови звітно-виборних зборів уповноважених Корюківського споживчого товариства від 25.10.2013 року, згідно яких ОСОБА_4 обрано головою правління Корюківського споживчого товариства (т.1, а.с.116);

-грошові кошти у сумі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень, купюрами по 500 грн. (ГК 5344886, СБ 3122964, ЛД 6423504), 200 грн. (ЕД 7160972, КИ 4648379, КИ 6798583, МА 4939608) та 100 грн. (СЄ 9303564, ГФ 9186163, ЕШ 3150850, ЗФ 6418526, КС 6249385, ЗА 2400060, ЗА 4843398, ЕЖ 3971254, ЕД 8761240, СЕ 1189554, ЗЗ 0941373, ЕГ 4305212), які вилучені 15.02.2016 року в ході проведення обшуку автомобіля «Skoda Superb», д.н.з. НОМЕР_1 .

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність наданих сторонами доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, дійшов висновку про таке.

Оцінивши докази надані стороною обвинувачення, суд визнає їх допустимими, тобто такими, що отримані у порядку визначеному Законом.

Разом з тим, оцінивши докази сторони обвинувачення з точки зору підтвердження існування обставин, що підлягають доказування у кримінальному провадженні та у межах пред`явленого обвинувачення, суд не може визнати дані докази належними з огляду на таке.

Правові, економічні та соціальні основи діяльності споживчої кооперації в Україні визначає ЗУ «Про споживчу кооперацію» від 10 квітня 1992 року з змінами та доповненнями (далі Закон).

Відповідно до ч.2 ст. 5 Закону основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут. У ньому визначаються порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов`язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України.

Відповідно до п. 4.2 Статуту Корюківського споживчого товариства (далі Статут) органами управління та контролю Споживчого товариства є: збори уповноважених членів споживчого товариства; правління; ревізійна комісія.

Відповідно до п. 5.2 пп. о) Статуту до компетенції зборів уповноважених членів товариства належить: здійснення права володіння, користування та розпорядження майном Споживчого товариства, його підприємств (об`єднань) та можливість делегування цих повноважень іншому органу споживчого товариства.

Відповідно до п. 6.2 пп. г) Статуту правління споживчого товариства приймає рішення про укладання договорів (угод), контрактів відповідно до законодавства та нормативних актів Укрооспілки, визначає посадових осіб, уповноважених на їх підписання. Здійснює право володіння, користування та розпорядження майном Споживчого товариства, його підприємств (об`єднань) у разі делегування йому цього права зборами уповноважених членів споживчого товариства.

Відповідно до п. 6.6. Статуту рішення правління Споживчого товариства оформлюються постановами.

Відповідно до п. п. 6.7, 6.8 пп. г) Статуту голова правління Споживчого товариства та його заступники можуть одноосібно приймати рішення (розпорядження) з поточних питань діяльності Споживчого товариства. Коло цих питань визначається рішенням правління. Голова правління як найвища посадова особа Споживчого товариства має право без довіреності від імені Споживчого товариства підписувати договори (угоди), контракти, здійснювати контроль за їх виконанням, видавати довіреності.

Згідно приписів ч.3 ст. 244 Цивільного Кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається особі для представництва перед третіми особами.

Отже з аналізу положень цивільного законодавства та статуту Корюківського споживчого товариства вбачається, що голова правління споживчого товариства наділений службовими повноваженнями на підписання договорів від імені товариства без довіреності (письмового документа для представництва) виключно за наявності на це згоди правління товариства, яке оформлюється відповідною постановою.

Відповідно до ч.3 ст. 368-3 КК України відповідальність настає у разі прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи.

Оскільки у диспозиції ч.3 ст. 368-3 КК України прямо не вказується, що службова особа юридичної особи приватного права отримує таку вигоду за діяння, які пов`язані зі зловживанням нею своїми повноваженнями, то неправомірну вигоду такій особі пропонують, обіцяють, надають або прохають її надати (вона приймає пропозицію, обіцянку або одержує) за правомірні діяння, що випливають з її службових повноважень.

Разом з тим, стороною обвинувачення не надано жодного належного та допустимого доказу прийняття правлінням рішення про надання згоди на укладення договору оренди приміщення по вул. Предзаводській, 16 в м. Корюківка, а тому ОСОБА_4 , підписуючи договір оренди діяв поза межами наданих йому службових повноважень.

З огляду на викладене доводи сторони захисту в цій частині заслуговують на увагу, а тому суд не може погодитися з кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.3 ст. 368-3 КК України, тобто в одержанні службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданих йому повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду.

Відповідно до ч.1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до ч.3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Виходячи з положень частини другої статті 8 КПК України, статті 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначено, що у пп. «а» 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення. Крім того, положення пп. «а» п.3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому. Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого пп. «b» п. 3 ст. 6 Конвенції.

З огляду на викладене та враховуючи позицію сторони захисту яка ґрунтується на повному запереченні вини обвинуваченого у скоєні будь-яких кримінально караних діянь, а тому суд позбавлений можливості перекваліфікувати дії обвинуваченого, оскільки відповідна перекваліфікація тягне за собою порушення права на захист.

Відповідно до приписів статті 62 Конституції України та статті 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється зокрема у разі якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог КПК України.

Запобіжний захід не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-371, 373-374, 376 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368-3 КК України та виправдати.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені у сумі 1100,50 грн. на залучення експерта (т.1, а.с.71) підлягають компенсації за рахунок коштів держави.

Речові докази у кримінальному провадженні грошові кошти в сумі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень, надані ОСОБА_6 купюрами по 500 грн. (ГК 5344886, СБ 3122964, ЛД 6423504), 200 грн. (ЕД 7160972, КИ 4648379, КИ 6798583, МА 4939608), та 100 грн. (СЄ 9303564, ГФ 9186163, ЕШ 3150850, ЗФ 6418526, КС 6249385, ЗА 2400060, ЗА 4843398, ЕЖ 3971254, ЕД 8761240, СЕ 1189554, ЗЗ 0941373, ЕГ 4305212), які вилучені 15.02.2016 року в ході проведення обшуку автомобіля «Shkoda Superb», д.н.з. НОМЕР_1 , після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_6 ; документи видані свідком ОСОБА_6 під час допиту 01.03.2016 року а саме: договір здачі в оренду основних засобів від 20.02.2016 року на 2-х аркушах, акт приймання-передачі основних засобів в операційну оренду від 20.02.2016 року на 1 арк., ксерокопію виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань на ім`я ОСОБА_6 на 1 арк., ксерокопію паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_6 на 2-х аркушах, квітанцію до прибуткового касового ордера № 000169 прийнятого від фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про сплату 3500 грн за оренду приміщення за лютий-березень 2016 р., які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Корюківського районного суду Чернігівської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити ОСОБА_4 та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1