Рішення

від 29.05.2018 по справі 399/843/17

ОНУФРІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 399/843/17

Провадження № 2/399/18/18

РІШЕННЯ

Іменем України

29 травня 2018 року селище Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Лях М.М., за участі секретаря судового засідання Гриценко Т.М., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Онуфріївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства "Гомовича" про визнання договорів оренди землі недійсними,

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом в якому просила визнати недійсними договір оренди землі від 20 грудня 2016 року, укладеного між нею та фермерським господарством "Гомовича" щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться на території Деріївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, договір оренди землі від 20 грудня 2016 року, укладеного між нею та фермерським господарством "Гомовича" щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3, яка знаходиться на території Деріївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області та договір оренди землі від 20 грудня 2016 року, укладеного між нею та фермерським господарством "Гомовича" щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, яка знаходиться на території Деріївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області.

Позовні вимоги мотивувала тим, що вона у власності має три земельні ділянки площею 5,7188 га, 5,1545 га, 5,0318 га які розташовані на території Деріївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області з кадастровими номерами: НОМЕР_1, НОМЕР_3, НОМЕР_2. Спірні земельні ділянки за усною домовленості перебували в користуванні у відповідача - фермерському господарстві "Гомовича".

В липні-серпні 2017 року позивач попередила відповідача про те, що в подальшому вона сама буде визначатися з використанням земельних ділянок. Два державні акти на земельні ділянки, які знаходились у відповідача він їй не повернув. Для отримання дублікатів державних актів на земельну ділянку необхідно подати оголошення в засоби масової інформації про втрату державних актів на землю. Відповідач дізнавшись про це із газети та маючи намір в подальшому користуватись належними ОСОБА_1 земельними ділянками виготовив три договори оренди землі від 20.12.2016 року на яких підробив підпис позивача, які зареєстрував у державного реєстратора Онуфріївської районної державної адміністрації. Відповідач проігнорувавши вимогу позивача щодо повернення належних їй на праві приватної власності земельних ділянок, переданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, без її згоди виготовив три договори на оренду землі і вчинив на них підпис позивача. За викладених обставин ОСОБА_1 змушена звернутися до суду за захистом свого права.

Відповідач ФГ "Гомович" заперечень на позов ОСОБА_1 не подавав.

Провадження у справі відкрито 10 листопада 2017 року. Розгляд справи призначено на 15 листопада 2017 року. По даній цивільній справі за клопотанням позивача та її представника ухвалою від 12.12.2017 року було призначено судово-почеркознавчу експертизу та витребувано документи для її проведення, зокрема, з Світловодського УПФУ Кіровоградської області оригінал пенсійної справи ОСОБА_1, з Деріївської сільської ради оригінал заповіту ОСОБА_1 від 28.10.2014 року.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі та просили задовольнити, а також надали пояснення згідно поданого позову.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити та пояснив, що державні акти на дві земельні ділянки ОСОБА_1 йому передала, оскільки вказану землю йому продала, що підтверджується розпискою про отримання коштів та заповітом складеним нею на його ім'я. На даний час ОСОБА_1 хоче повернути землю, щоб продати її на вигідніших умовах. Щодо спірних договорів пояснив, що їх підписувала позивач в присутності його дружини ОСОБА_4 та дочки ОСОБА_5, які привезли проекти документів до неї додому. Впевнений, що підписи на спірних договорах належать позивачу ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 є її батьком. Їй відомо, що між ОСОБА_1 та ФГ "Гомовича" були укладені договори на оренду землі, а потім через певний час позивач звернулась до суду з позовом про визнання договорів недійсними. Також їй відомо, що договір був укладений строком на 10 років. Свідок є членом фермерського господарства і тому була присутня під час підписання договору. Свідок разом з ОСОБА_4 в 2016 році восени в другій половині дня приїхали до позивача та запропонували підписати договори, який вона того ж дня підписала.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначила, що представник відповідача по справі є її чоловіком. Пояснила, що вона у 2016 році, точної дати не пам'ятає, зі своєю донькою ОСОБА_5 поїхали підписувати договори, були у інших людей і під'їхали до ОСОБА_6. Позивач спірні договори підписала в своєму дворі на столі. Додала, що договорів було три.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди земельної ділянки укладається в письмовій формі (ст.14 Закону України Про оренду землі ).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України). Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, в тому числі встановлених ч. 3 ст. 203 ЦК України.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач являється власником трьох земельних ділянок площею 5, 7188 га, 5, 1545 га та 5,0318 га які розташовані на території Деріївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області з кадастровими номерами: НОМЕР_1, НОМЕР_3, НОМЕР_2, що підтверджується Витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку /а.с. 20-28/.

20.12.2016 року між фермерським господарством Гомовича в особі голови ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були укладені три договори оренди вищевказаних земельних ділянок /а.с. 6 - 8, 10-13, 15-18/.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Положеннями ст. 627, ч. 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст. 15 Закону, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 Закону, є підставою для визнання договору недійсним (ч. 2 ст. 15 Закону).

Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

За клопотанням представника позивача судом була призначена та проведена Полтавським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України судово-почеркознавча експертиза / а.с. 56-58/.

Згідно висновку експерта Полтавського науково дослідного експертно - криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України № 342 від 29.03.2018 року: підпис в договорі оренди землі від 20 грудня 2016 року, укладеному між ОСОБА_1 та ФГ "Гомовича" щодо земельної ділянки площею 5,1545 гектара, кадастровий номер НОМЕР_3, яка знаходиться на території Деріївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, в графі Орендодавець виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою, підпис в договорі оренди землі від 20 грудня 2016 року, укладеному між ОСОБА_1 та ФГ "Гомовича" щодо земельної ділянки площею 5,7188 гектара, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться на території Деріївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, в графі Орендодавець виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою, підпис в договорі оренди землі від 20 грудня 2016 року, укладеному між ОСОБА_1 та ФГ "Гомовича" щодо земельної ділянки площею 5, 0318 гектара, кадастровий номер НОМЕР_2, яка знаходиться на території Деріївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, в графі Орендодавець виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою /а.с. 105- 109/.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недодержання у момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦПК України, є підставою для визнання його недійсності.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а обов'язок надання доказів покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.

Цивільним процесуальним законодавством не передбачено збирання доказів судом, за власної ініціативи і визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів) який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Суд врахувавши докази досліджені судом вважає, що позов підлягає задоволенню.

Висновком судової почеркознавчої експертизи № 342 від 29.03.2018 року, який є належним доказом по справі встановлено факт підписання спірних договорів оренди іншою особою, а не ОСОБА_1, тому легітимність документу спростовано, докази підписання оспорюваної угоди власником землі відсутні.

Приймаючи до уваги встановлені обставини, позивачем доведено, що підпис в договорах оренди землі, виконані не нею, а іншою особою. У зв'язку чим волевиявлення власника земельних ділянок при укладенні додаткової угоди не було вільним, не відповідало її внутрішній волі, правочинне був спрямований на реальне настання правових наслідків та суперечить вимогам ЦК України.

Підписання договору особою, яка не має на це повноважень та відсутність волевиявлення власника, є підставою для визнання договору недійсним (ст.ст. 203, 215 ЦПК України).

Відповідачем належних та допустимих доказів, які б спростували доводи позивача суду не надано.

Судом відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи на предмет дослідження підпису на договорах оренди, оскільки не встановлена обґрунтованість такої вимоги та її доцільність.

Належність підпису особи в договорах оренди землі від 20 грудня 2016 року, не може підтверджуватися показами свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які стверджували, що договори підписувала позивач, оскільки існує легітимність документа до його спростування.

Суд, також, не бере до розгляду заповіт від 28.10.2014 року ОСОБА_1 та розписку від 28.20.2014 року, посвідчені Деріївською сільською радою /а.с. 161, 162/, оскільки дані документи є неналежними доказами і не містять інформації щодо предмету доказування.

Згідно із ч. 1 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 76-81 ЦПК. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ЦПК України). Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Суд вважає, що позивачем доведено обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, а саме, що ОСОБА_1 спірні договори не підписувала, натомість відповідачем не подано до суду доказів які б їх спростовували.

Таким чином, суд вважає, що вказані договори оренди земельних ділянок від 20.12.2016 року укладені між фермерським господарством Гомовича в особі голови ОСОБА_3 та ОСОБА_1, слід визнати недійсними, оскільки згідно висновку судової почеркознавчої експертизи ОСОБА_1, як орендодавець їх не підписувала.

Позивачем ОСОБА_1 та її представником ОСОБА_2 було заявлено клопотання про стягнення з відповідача понесених судових витрат.

Так, відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати: 1) на професійна правничу допомогу; 2) пов'язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Клопотання позивача та її представника про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 гривень та витрат на проведення експертизи в розмірі 2250, 24 гривні підлягає задоволенню з наступних підстав.

У п. п. 47, 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах судам роз'яснено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Представником позивача надано до суду договір про надання правової допомоги, акт здачі - прийняття виконаних робіт (надання послуг), а також квитанцію за № 7 про оплату правової допомоги від 30.04.2018 року, вартість послуг склала 10000 гривень /а.с. 43,130-132/.

Відповідно до старої редакції ЦПК України (частини 2 статті 84) граничний розмір компенсації витрат на правничу допомогу встановлювався законом. Так, відповідно до статті 1 Закону України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах розмір компенсації витрат за правничу допомогу обмежувався 40 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правничу допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлені з матеріалами справи в суді.

Відтак, до 15 грудня 2017 рік розмір компенсації витрат за правничу допомогу обмежувався Законом на рівні 640 гривень за годину роботи адвоката.

Нова редакція ЦПК України, а саме глава 8 змінює підходи до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у новій редакції відсутня норма щодо обмеження або граничного розміру компенсації витрат на правничу допомогу, а також Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким процесуальні кодекси викладено у новій редакції, Закон України Про граничний розмір компенсації витрат на правничу допомогу у цивільних та адміністративних справах визнано таким, що втратив чинність.

Згідно матеріалів справи представник позивача брав участь в судових засіданнях: 11.12.2017 року - 1 год. 4 хв.; 12.12.2017 року - 2 год. 10хв.; 14.05.2018 року - 26 хв.; 21.05.2018 року - 1 год. 21 хв.; 23.05.2018 року - 1 год. 38 хв.; 29.05.2018 року - 2 год. 26 хв. Всього у 2017 році до змін в законодавстві 3 год. 14 хв. та після змін внесених до законодавства, а саме після 15.12.2017 року 5 год. 51 хв. Крім того, ним було витрачено 30 хв. на вивчення матеріалів справи, 2 год. на ознайомлення з практикою та застосування законодавства цієї категорії справ, 30 хв. на збір доказів у справі (письмові запити до суду про витребування документів з вільними підписами позивача ОСОБА_1.), 3 год. на складення позовної заяви, 1 год. на складення клопотання про витребування доказів, 1 год. на складення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, 30 хв. на складення промови в судових дебатах, тож з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 гривень /а.с. 132/.

Крім того позивачем були понесені витрати на проведення експертизи в сумі 2250, 24 гривен, які також слід стягнути з відповідача /102 /.

Отже, з відповідача фермерського господарства "Гомовича" на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судові витрати по справі в сумі 12250 гривень 24 копійок.

На підставі ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому враховуючи те, що позов підлягає задоволенню та те, що позивачу було відстрочено сплату судового збору в розмірі 1920 гривень до ухвалення судового рішення у справі з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у сумі 1920 гривень.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України , суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до фермерського господарства "Гомовича" про визнання договорів оренди землі недійсними задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі від 20 грудня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та фермерським господарством "Гомовича" щодо земельної ділянки площею 5, 1545 гектара з кадастровий номер НОМЕР_3, яка знаходиться на території Деріївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області.

Визнати недійсним договорі оренди землі від 20 грудня 2016 року укладений між ОСОБА_1 та фермерським господарством "Гомовича" щодо земельної ділянки площею 5, 7188 гектара з кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться на території Деріївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області.

Визнати недійсним договорі оренди землі від 20 грудня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та фермерським господарством "Гомовича" щодо земельної ділянки площею 5, 0318 гектара з кадастровий номер НОМЕР_2, яка знаходиться на території Деріївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області.

Стягнути з фермерського господарства "Гомовича" на користь держави судовий збір в сумі 1920 гривень.

Стягнути з фермерського господарства "Гомовича" на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 12250 гривень 24 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області. Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк на оскарження обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення, яке складено 06.06.2018 року.

Суддя М.М. Лях