Постанова

від 08.08.2018 по справі 399/843/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2018 року м. Кропивницький

справа № 399/843/17

провадження № 22-ц/781/1449/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участі секретаря - Тимошенко Т.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Фермерське господарство Гомовича ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства Гомовича на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 29 травня 2018 року у складі судді Лях М.М. і

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ФГ Гомовича та просила:

- визнати недійсним договір оренди землі від 20 грудня 2016 року, укладеного між нею та Фермерським господарством "Гомовича" щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 3524681300:02:000:0145, яка знаходиться на території Деріївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області;

- визнати недійсним договір оренди землі від 20 грудня 2016 року, укладеного між нею та Фермерським господарством "Гомовича" щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 3524681300:02:000:0146, яка знаходиться на території Деріївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області;

-визнати недійсним договір оренди землі від 20 грудня 2016 року, укладеного між нею та Фермерським господарством "Гомовича" щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 3524681300:02:000:0147, яка знаходиться на території Деріївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області.

Позовна заява мотивована тим, що позивач має у власності три земельні ділянки площею 5,7188 га, 5,1545 га та 5,0318 га, які розташовані на території Деріївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області з кадастровими номерами: 3524681300:02:000:0145, 3524681300:02:000:0146, 3524681300:02:000:0147.

Спірні земельні ділянки за усною домовленості перебували в користуванні у відповідача - Фермерському господарстві "Гомовича".

В липні-серпні 2017 року позивач попередила відповідача про те, що в подальшому вона сама буде визначатися з використанням земельних ділянок. Два державні акти на земельні ділянки, які знаходились у відповідача він їй не повернув. Для отримання дублікатів державних актів на земельну ділянку необхідно подати оголошення в засоби масової інформації про втрату державних актів на землю.

Відповідач дізнавшись про це із газети та маючи намір в подальшому користуватись належними ОСОБА_4 земельними ділянками виготовив три договори оренди землі від 20.12.2016 на яких підробив підпис позивача, які зареєстрував у державного реєстратора Онуфріївської районної державної адміністрації.

Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 29 травня 2018 року позов задоволено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем доведено обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, а саме, що ОСОБА_4 спірні договори не підписувала, а відповідачем не надано доказів на їх спростування.

В апеляційній скарзі ФГ Гомовича просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення є незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Твердження позивача, що договори оренди підписані не нею особисто, а іншою особою є умисною спробою достроково їх розірвати, з метою передачі іншій особі, використавши при цьому рішення суду.

Під час призначення у справі експертизи судом не були враховані пояснення відповідача, що в період 2014-2016 років ОСОБА_4 хворіла і мала проблеми з опорно-руховою системою, які могли впливати на її фізичний стан, і зокрема почерк.

Запропоновані відповідачем питання на вирішення експерта судом взагалі не взяті до уваги, заперечення щодо визначення експертної установи не враховані.

Судом не надано належної оцінки встановленим у справі обставинам, що ОСОБА_4 добровільно передала відповідачу оригінали державних актів на земельні ділянки та достовірно знала, що вони знаходяться у відповідача, склала заповіт на користь відповідача та отримала від нього кошти на лікування, а також регулярно отримувала орендну плату за земельні ділянки.

В судовому засіданні апеляційного суду голова ФГ Гомовича - ОСОБА_5 та представник адвокат ОСОБА_6 підтримали доводи апеляційної скарги, ОСОБА_4 та її представник адвокат ОСОБА_7 заперечували проти доводів апеляційної скарги.

Від представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_7 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач являється власником трьох земельних ділянок площею 5, 7188 га, 5, 1545 га та 5,0318 га які розташовані на території Деріївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області з кадастровими номерами: 3524681300:02:000:0145, 3524681300:02:000:0146, 3524681300:02:000:0147, що підтверджується Витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 20-28).

20.12.2016 між Фермерським господарством Гомовича в особі голови ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були укладені три договори оренди вищевказаних земельних ділянок (а.с. 6 - 8, 10-13, 15-18).

Згідно висновку експерта Полтавського науково дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України № 342 від 29.03.2018:

- підпис в договорі оренди землі від 20 грудня 2016 року, укладеному між ОСОБА_4 та ФГ "Гомовича" щодо земельної ділянки площею 5,1545 гектара, кадастровий номер 3524681300:02:000:0146, яка знаходиться на території Деріївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, в графі Орендодавець виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою;

- підпис в договорі оренди землі від 20 грудня 2016 року, укладеному між ОСОБА_4 та ФГ "Гомовича" щодо земельної ділянки площею 5,7188 гектара, кадастровий номер 3524681300:02:000:0145, яка знаходиться на території Деріївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, в графі Орендодавець виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою;

- підпис в договорі оренди землі від 20 грудня 2016 року, укладеному між ОСОБА_4 та ФГ "Гомовича" щодо земельної ділянки площею 5, 0318 гектара, кадастровий номер 3524681300:02:000:0147, яка знаходиться на території Деріївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, в графі Орендодавець виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою (а.с. 105- 109).

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки ОСОБА_4 не підписувала спірні договори оренди землі, а відтак відсутнє її волевиявлення на укладення спірних договорів, а тому це є підставою для визнання їх недійсними.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтями 14 ,16 Закону визначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною ( сторонами ).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За приписами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За клопотанням представника позивача ухвалою суду була призначена судово-почеркознавча експертиза, проведення якої доручено експертам Полтавського науково дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України.

Матеріалами справи підтверджується, що клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи було подано представником позивача до суду 11.12.2017 року (а.с.45-46) і цього ж дня в судовому засіданні на якому був присутній представник відповідача ОСОБА_5 суд зробив перерву для надання позивачем вільних зразків підпису, що підтверджується журналом судового засідання (а.с.47-48).

Згідно журналу судового засідання від 12.12.2017 ОСОБА_5 зазначив, що вирішення клопотання про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи залишає на розсуд суду.

З огляду на викладене представник відповідача ОСОБА_5 не був позбавлений можливості поставити на вирішення експертизи свої запитання та надати експертам на дослідження документи, які вважав за необхідне.

За таких обставин безпідставними є доводи апеляційної скарги, що під час призначення у справі експертизи судом не були враховані пояснення відповідача, що відповідач пропонував свої питання на вирішення експерта.

В зв'язку з тим, що висновок експерта № 342, складеного 29.03.2018 року відповідає вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5 , а матеріали справи не містять даних, що висновок експерта є необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликають сумніви в його правильності, судами першої та апеляційної інстанцій відмовлено у призначенні повторної судово-почеркознавчої експертизи.

Доводи апеляційної скарги, що спірні договори оренди землі позивач підписала в присутності дружини та дочки ОСОБА_5 не є належним доказом, що позивач підписувала вказані договори, оскільки такі доводи відповідача спростовуються висновком судово-почеркознавчої експерти № 342 від 29.03.2018.

Передача позивачем відповідачу державних актів на спірні земельні ділянки, складання на користь відповідача заповіту, передача відповідачем позивачу коштів та написання розписки про відсутність претензій, а також виплата позивачу орендної плати, не є належними та допустимими доказами, що позивач підписувала спірні договори оренди землі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Апеляційний суд, приймаючи до уваги встановлені обставини, дійшов висновку, що суд першої інстанції розглянув справу в межах доводів позовної заяви та наданих сторонами доказів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними доказами, суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Гомовича залишити без задоволення, а рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 29 травня 2018 рокубез змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 17.08.2018.

Головуючий суддя С.І.Мурашко

Судді С.М.Єгорова

ОСОБА_3