Постанова

від 03.05.2018 по справі 520/1520/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

03 травня 2018 року

м. Київ

справа № 520/1520/16-ц

провадження № 61-480св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Люстдорф ,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, від імені якої діє адвокат ОСОБА_5, на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 червня 2016 року у складі судді Калашнікова О. І. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 22 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Журавльова О. Г., Кравця Ю. І.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Люстдорф (далі - ОСББ Люстдорф ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги з утримання багатоквартирного житлового будинку.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1 та споживачем послуг з утримання будинку і прибудинкової території, які надає ОСББ Люстдорф .

Відповідач не оплачувала платежі на утримання будинку та прибудинкової території, унаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 9 509 грн 02 коп. за період з 01 жовтня 2012 року по 01 грудня 2015 року.

Ураховуючи викладене, ОСББ Люстдорф просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 9 509 грн 02 коп., інфляційні втрати та 3 % річних у розмірі 5 224 грн 07 коп, всього 14733 грн 09 коп.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24 червня 2016 року позов ОСББ Люстдорф задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСББ Люстдорф грошові кошти у розмірі 14 733 грн 09 коп.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач, яка є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності, не виконувала належним чином обов'язку по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території уперіод з 01 жовтня 2012 року по 01 грудня 2015 року, тому з неї на користь позивача підлягає стягненню заборгованість, інфляційні втрати і 3 % річних за порушення грошового зобов'язання.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 22 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 червня 2016 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та рішення ухвалено у межах наданих сторонами доказів із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. ОСББ Люстдорф надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території у будинку АДРЕСА_1. Відсутність договору між сторонами на надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, при доведеності надання таких послуг і їх споживання, не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, від імені якої діє адвокат ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та провадження у справі закрити.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що відповідач не була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи в суді першої інстанції. Крім того, ОСОБА_4 з 12 лютого 2012 року по 19 листопада 2013 року та з 26 квітня 2014 року по теперішній час зареєстрована та проживає у АДРЕСА_2, тому з неї не може бути стягнуто заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території квартири АДРЕСА_1 . Також Договір про надання житлово-комунальних послуг між сторонами не укладено.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_4 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Управлінням по питаннях розподілу та реалізації житла виконкому міської ради від 13 квітня 1999 року № 247/99. Обслуговування будинку здійснює ОСББ Люстдорф , яке було створено з метою забезпечення належного утримання будинку та прибудинкової території.

Також встановлено, що ОСОБА_4 за період з 01 жовтня 2012 року по 01 грудня 2015 року не сплачувала платежі, пов'язані з обслуговуванням і утриманням будинку та прибудинкової території за надані послуги.

ОСББ Люстдоф діє у відповідності до Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Відповідно до положень Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ створюється власниками квартир для забезпечення та захисту прав його членів, дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати усіх платежів. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, визначаються Законом України Про житлово-комунальні послуги від 24 червня 2004 року та Законом України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Відповідно до статті 1 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку об'єднання - це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного і загального майна.

Статтею 22 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку визначено, що правління об'єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. Власники несуть відповідальність за своєчасність здійснення платежів на рахунок управителя незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду. Несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості зі сплати по відповідних рахунках у примусовому порядку.

Утримання будинку та прибудинкової території ОСББ забезпечується як самим ОСББ, так і відповідними підприємствами - виконавцями послуг з утримання будинку на підставі договору з ОСББ. Такі послуги підприємства надають ОСББ за тарифами, встановленими органами місцевого самоврядування.

Таким чином, встановивши, що ОСББ Люстдорф надає послуги з обслуговування будинку та утримання прибудинкової території, ОСОБА_4, як власник квартири АДРЕСА_1 є споживачем цих послуг і у період з 01 жовтня 2012 року по 01 грудня 2015 року вона несвоєчасно оплачувала надані послуги, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про стягнення з відповідача заборгованості.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_4 з 12 лютого 2012 року по 19 листопада 2013 року та з 26 квітня 2014 року зареєстрована та проживає в АДРЕСА_2, тому з неї не може бути стягнуто заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території квартири АДРЕСА_1,є безпідставними, в силу наступного. Відповідно до довідки комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради, виданої на запит судді Апеляційного суду Одеської області від 29 вересня 2016 року, на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого Управлінням з питань розподілу та реалізації житла виконкомом міськради від 13 квітня 1999 року № 247/99, станом на 31 грудня 2012 року квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_4 (а. с. 18 т. 2). Позивачем не надано належних доказів того, що в період виникнення заборгованості по сплаті житлово-комунальних послуг, вона вже не була власником квартири.

У відповіді юридичного департаменту Одеської міської ради від 25 квітня 2014 року № 675-Б на звернення ОСОБА_5 повідомлено, що житловий будинок № 1 у будинку АДРЕСА_1 є багатоквартирним, квартири якого перебувають у власності громадян.

Основна діяльність ОСББ Люстдорф полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єданння, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних послуг та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання (а. с. 168).

Відповідно до частини 1 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно з частиною 6 статті 29 ЦК України фізична особа може мати кілька місць проживання.

Доводи ОСОБА_4 про те, що договір про надання житлово-комунальних послуг між сторонами не укладено, не заслуговують на увагу, оскільки споживачі зобов'язані оплатити послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-2951цс15.

Щодо доводів касаційної скарги про неповідомлення відповідача судом першої інстанції про день, час та місце судового засідання та розгляд справи за її відсутності слід зазначити наступне.

Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 був присутній в судовому засіданні при розгляді апеляційним судом апеляційної скарги ОСОБА_4 на рішення місцевого суду. У ході апеляційного розгляду представник відповідача здійснив права, надані йому статтями 43, 64 ЦПК України, у тому числі право на подання доказів, надання пояснень та заперечень на позов, проти заяв, доводів, міркувань інших осіб.

Апеляційний суд дав належну оцінку усім доводам представника відповідача та обставинам, на які він посилався в обґрунтування своїх заперечень на позов.

При цьому, апеляційний суд не наділений повноваженням за таких підстав скасовувати рішення районного суду й направляти справу на новий судовий розгляд (стаття 307 ЦПК України 2004 року), так як доводи, які відповідач мала б доводити районному суду, перевіряються й досліджуються апеляційним судом.

Оскільки право відповідача на участь у розгляді справи, подання доказів та надання пояснень було повною мірою реалізовано на стадії апеляційного перегляду судового рішення, розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності позивачки не призвів до неправильного встановлення обставин справи та вирішення справи по суті.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

За наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції приймає постанову відповідно до правил, встановлених статтею 35 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з особливостями, зазначеними у статті 416 цього Кодексу (частина перша статті 415 ЦПК України).

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, від імені якої діє адвокат ОСОБА_5, залишити без задоволення.

Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 22 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник