Постанова

від 06.06.2018 по справі 755/22219/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 755/22219/14ц Головуючий у 1-й інстанції суддя: Чех Н.А.

06 червня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд міста Києва в складі:

головуючого - Саліхова В.В.

суддів: Левенця Б.Б., Соколової В.В.

секретаря судового засідання: Дячук І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фрегат на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фрегат про захист порушених авторських прав, стягнення компенсації та відшкодування моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ Фрегат та з урахуванням змінених позовних вимог просив

заборонити відповідачу використовувати без письмового дозволу ОСОБА_1 фотографічні твори: Човники , Причал та Готель ;

стягнути із ТОВ Фрегат моральну шкоду у розмірі 60 100,00 грн., компенсацію у розмірі 3 136 000,00 грн.;

зобов'язати відповідача протягом одного місяця, з дня набрання рішенням суду у цій справі законної сили, за власний рахунок, опублікувати в газеті Урядовий кур'єр дані про допущені ним порушення майнових та немайнових авторських прав ОСОБА_1, а саме вступну та резолютивну частину судового рішення, ухваленого у даній справі;

стягнути судові витрати у сумі 20 863,60 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29.01.2018 позовні вимоги задоволено частково. Заборонено ТОВ Фрегат використовувати без письмового дозволу ОСОБА_1 фотографічні твори: Човники , Причал та Готель . Стягнуто з ТОВ Фрегат на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди у розмірі 5 000 грн. Стягнути із ТОВ Фрегат на користь ОСОБА_1 суму компенсації в розмірі 2 387 720 грн. замість відшкодування збитків або стягнення доходу. Стягнуто із ТОВ Фрегат на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у сумі 20 863,60 грн. Зобов'язано ТОВ Фрегат , протягом одного місяця, з дня набрання рішенням суду по цій справі законної сили, за власний рахунок, опублікувати в газеті Урядовий кур'єр дані про допущені ним порушення майнових та немайнових авторських прав ОСОБА_1, а саме, вступну та резолютивну частину судового рішення, ухваленого у даній справі. В інших частинах позовних вимог відмовлено.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/3261/2018 В апеляційній скарзі ТОВ Фрегат просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Посилається на не з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, надання невірної оцінки наявним у справі доказам, порушення норм матеріального права.

В обґрунтування своїх доказів вказує, що реєстрація за відповідачем земельної ділянки відбулася пізніше ніж відтворення належних позивачу фотографічних творів на флаєрах за адресою, що не відноситься до ТОВ Фрегат . Зазначає на не встановлення, що доменне ім'я, на якому були розміщені спірні фотографічні твори, зареєстроване саме за відповідачем. Вказав, що листи-відповіді ПП Фрихост від 23.10.2014 та від 05.11.2014 не є достатніми та достовірними доказами того, що саме відповідач здійснював розміщення належних позивачу об'єктів авторського права в мережі Інтернет. Зазначив, що позивачем не надано доказів на підтвердження своїх вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив залишити судове рішення без змін, прийнятого згідно вимог норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу без задоволення. Вказав на неправомірне використання відповідачем фотографічних творів саме позивача. Зазначено на доведеність вимог позивача, які підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно з ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Пунктом 3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку з чим, справа підлягає розгляду Апеляційним судом м. Києва.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував проти апеляційної скарги та просив її залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

ОСОБА_2 в інтересах ТОВ Фрегат підтримала апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання підлягає частковому задоволенню.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив виключні авторські права позивача щодо трьох фотографічних творів: Човники , Причал та Готель , а тому наявні підстави для застосування відповідальності.

З таким висновком суду повністю не може погодитись колегія суддів, враховуючи наступне.

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на початку травня 2010 року позивач ОСОБА_1 домовився з керівництвом відповідача ТОВ Фрегат про те, що позивач зробить фото об'єктів, які належать відповідачу, які в подальшому будуть використовуватися останнім для рекламних цілей. За вказану роботу представники відповідача запропонували ОСОБА_1 подальшу співпрацю в рекламній компанії підприємства. Також сторони домовилися про символічний гонорар за зроблені фотографії в сумі 250 грн. 08.05.2010 та 13.05.2010 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, проведено фотозйомку та, в подальшому, створено фотографічні твори Човники , Готель , Причал (т. 1, а. с. 13-17).

В подальшому зроблені фотографії були передані на електронному носії відповідачам, але останні не розрахувались з позивачем та не продовжили співпрацю з ним у сфері реклами своєї діяльності.

На початку весни 2011 року позивачем було виявлено використання ТОВ Фрегат на невеликих виносних рекламних стендах у людному місці Гідропарку біля розважального комплексу Гідрозона фотографічних творів Човники , Готель , Причал , які були створені ним (позивачем) у травні 2010 року. Він звернувся до адміністрації готельного підрозділу відповідача для отримання авторської винагороди застворені фотографії використання фотографічних творів, однак у виплаті гонорару йому було відмовлено.

При цьому, адміністратор погодився припинити використання фотографічних творів, автором яких був він (позивач). Однак, в квітні 2012 року він знову виявив використання двох фотографічних творів Човники та Причал на рекламних флаєрах № 1 та використання фотографічного твору Човники на рекламному банері з рекламою послуг відповідача, після чого повторно звернувся до відповідача щодо виплати авторської винагороди вже в сумі 1000 доларів США. Керівництво відповідача запропонувала йому виплати гонорар в сумі 500 доларів США. Отримати такий гонорар позивач відмовився.

У серпні 2012 року на рекламних флаєрах №2 позивачем виявлено фотографічний твір Човники та у жовтні 2012 року управляючим готельного підрозділу відповідача йому (позивачу) також відмовлено у виплаті авторського гонорару. У липні 2014 року на рекламних флаєрах № 3 позивачем виявлено фотографічні твори Човники та Причал . Так, із грудня 2012 року по липень 2014 року фотографічні твори: Човники , Готель та Причал були виявлені позивачем на 28 веб-сторінках 13 сайтів. У зв'язку з вищевикладеними порушеннями його авторських прав, загальна кількість яких складає 98 випадків.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про авторське право і суміжні права автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір; твір образотворчого мистецтва - скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього (у тому числі сценічного) дизайну тощо.

Відповідно до ст.ст. 435, 437 ЦК України, ст. 11 Закону України Про авторське право і суміжні права первинним суб'єктом авторського права є автор твору. Авторське право виникає з моменту створення твору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 433 ЦК України об'єктами авторського права є твори, зокрема фотографічні твори.

Стаття 8 Закону України Про авторське право і суміжні права до об'єктів авторського права відносить твори, виконані способами, які подібні до фотографії.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України Про авторське право і суміжні права , охороні підлягають всі твори, які є об'єктами авторського права, як опубліковані, так і неопубліковані, як закінчені, так і не закінчені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги та інші).

Автору твору належать особисті немайнові права, а також майнові права, визначені ст. 440 ЦК України та відповідно до п. 1, 3 ч. 3 ст. 15 Закону України Про авторське право і суміжні права , зокрема, виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти: відтворення творів; публічний показ.

Згідно з ст. 32 зазначеного Закону автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону.

Підставою для судового захисту відповідно до ст. 50 Закону України Про авторське і суміжні права є вчинення будь-якою особою дій, що порушують майнові права суб'єктів авторського права, визначені ст.ст.15, 39, 40, 41 цього Закону, з урахуванням обмежень, передбачених ст.ст. 21-25, 42 і 43 Закону.

Матеріали справи містять данні про те, що згідно висновку експертів № 5862/5863/15-35 за результатами проведення комплексної фототехнічної експертизи та експертизи комп'ютерної техніки та програмних продуктів, проведеної КНДІСЕ 25.04.2016, первинні зображення фотографічних творів Човники , Готель і Причал отримано на камеру з серійним 2921205428 (т. 3, а. с. 33-66).Належність позивачу камери з серійним 2921205428 підтверджується копією товарного чеку від 26.02.2008 та гарантійним талоном на фотокамеру CanonEOS 5D Body (т. 1, а. с. 56-57).

Первинна об'єктивна електронна форма (файл/файли) фотографічного твору Човники (файл IMG_7274.JPG тa IMG_7274.CR2) створена позивачем на його власну камеру Canon EOS 5D: SN 2921205428 о 19:27 під час фотосесії 08.05.2010. В подальшому, шляхом обробки, позивачем отримано фотографічний твір Човники , файл Човники IMG _7274.jpeg (т. 1, а. с. 15).

Первинна об'єктивна електронна форма (файл/файли) фотографічного твору Готель (файли з IMG _7474.JPG та IMG_7474.CR2 по IMG_7476.JPG тa ІMG_7476.CR2) створена позивачем на його власну камеру Canon EOS 5D: SN2921205428 о 17:05 під час фотосесії 13.05.2010. В подальшому, шляхом обробки, позивачем отримано фотографічний твір Готель , файл Г oтeль IMG_7475.jpeg (т. 1, а. с. 16).

Первинна об'єктивна електронна форма (файл/файли) фотографічного твору Причал (файли IMG_7487.JPG тa IMG_7487.CR2) створена позивачем на його власну камеру Canon EOS 5D: SN2921205428 о 17:07 під час фотосесії 13.05.2010. В подальшому, шляхом обробки, позивачем отримано фотографічний твір Причал , файл Причал lMG _7487.jpeg (т. 1, а. с. 17).

Згідно висновку експертів № 5862/5863/15-35 від 25.04.2016, при вивченні історії створення ФТ Човники , Готель та Причал за метаданими та даними журналу тег, який відображається в історії обробки файлу, можна стверджувати, що вони створені з первинних файлів відповідно IMG_7274, IMG _7477, IMG_7486 формату *СR2, за допомогою програмного засобу Adobe Photoshop (т. 3, а. с. 36).

ФТ Човники , Готель та Причал , створені з первинних файлів IMG _7274, IMG_7477, IMG_7486 формату *СR2 позивачем.

Вказані докази були досліджені судом першої інстанції і по ним були зроблені висновки, з якими погоджується і колегія суддів, що автором спірних фотографічних творів Човники , Готель та Причал є саме позивач по справі.

Таким чином, саме ОСОБА_1 є суб'єктом авторського права, фотографічних творів Човники , Готель , Причал .

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що саме ТОВ Фрегат здійснювало відтворення та публічне використання вищевказаних фотографічних творів на флаєрах №1 та №3, банері, на веб-сервері , сайті fregat.co.ua, в електронній формі на електронних носіях інформації.

24.06.2011 доменне ім'я сайту fregat.co .ua було зареєстровано на ТОВ Фрегат і до 06.07.2012останнійбув розпорядником цього сайту.

На флеєрах №1 та №3 розміщені фотографічні твори, автором яких є позивач, і друк даної рекламної продукції без відтворення цих творів на власних носіях інформації відповідача не є можливим.

Висновками експертів від 25.10.2013 та № 5862/5863/15-35 від 25.04.2016 визначені порушення, що мали місце в результаті відтворення фотографічних творів, автором яких є позивач, та встановлено, що автором спірних фотографічних творів є ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 62-84; т. 3, а. с. 33-66).

За змістом положень ст. 440 ЦК України і ч. 3 ст. 15 Закону України Про авторське право і суміжні права майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Статтею 445 ЦК України передбачено право автора на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Використання твору без дозволу уповноваженої особи та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, передбаченим п. а ст. 50 Закону України Про авторське право і суміжні права .

Відповідно до роз'яснень, викладених у п . 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами норм законодавства про захист авторського права і суміжних прав від 04.06.2010 № 5 відповідно до частини третьої статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому порушником авторських і (або) суміжних прав можуть бути будь-які учасники цивільних відносин, що визначені в статті 2 ЦК України, які своїми діями (бездіяльністю) порушують особисті немайнові і (або) майнові права суб'єктів авторських прав і (або) суміжних прав. Позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв'язок.

Пунктом 42 даної Постанови передбачено, що відповідно до пункту г частини першої статті 52 Закону N 3792-XII суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав має право вимагати виплату компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав.

Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти до висновку про те, що у разі доведення факту порушення авторських прав - використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами без дозволу уповноваженої особи, підлягає стягненню компенсація.

Матеріали справи свідчать про те, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ Фрегат (ЄДРПОУ 16468892) займається: прокатом товарів для спорту та відпочинку, допоміжним обслуговуванням водного транспорту; діяльністю готелів та подібних засобів тимчасового розміщування; діяльністю ресторанів, наданням послуг мобільного харчування; наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстрів до 2013 року щодо об'єкта нерухомого майна, постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 25.12.2012 по справі № 2604/19193/12 вбачається, що ТОВ Фрегат володіє земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний № 525274380000 дата реєстрації 05.12.2014р.). На ділянці ТОВ Фрегат володіє: складом, чотирма адміністративними будинками, трьома будинками для відпочинку, вбиральнею, гаражем, касовим приміщенням та столовою.

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції встановлено та підтверджено стороною позивача, що на початку травня 2010 року до ОСОБА_1 звернулись представники ТОВ Фрегат з проханням виготовлення рекламного стенду Готельно - розважального комплексу Фрегат . Позивачем були виготовлені фотографічні твори: Човники , Готель , Причал Вказані фотографії в електронному вигляді були ним особисто передані представнику відповідача з метою їх подальшого використання саме з метою реклами. Ці твори були передані відповідачу, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 сподівався в подальшому продовжити співпрацю з ТОВ Фрегат , а сам гонорар за виконану роботу носив символічний характер.

Таким чином, ОСОБА_1 сам добровільно розпорядився своїми авторськими правами на вищезгадані твори, знаючи мету, з якою їх збирався використовувати відповідач, надавши відповідні фотографічні твори ТОВ Фрегат .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави щодо застосування до даних правовідносин норми матеріального права, що регулюють захист порушених авторських прав, оскільки відсутні факти противоправного використання вказаних творів відповідачем.

На вищевикладене, суд першої інстанції уваги не звернув, у зв'язку з чим дійшов невірних висновків з неповним встановлення обставин справи та порушенням норм матеріального права. На підставі викладеного рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Вирішуючи справу по суті позовних вимог колегія суддів вважає наступне.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження використання спірних фотографічних творів відповідачем без його дозволу.

Як встановлено судом апеляційної інстанції спірні твори ОСОБА_1 особисто передав представникам відповідача, оскільки між сторонами була певна домовленість про подальшу співпрацю.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що позивач не довів в суді факт противоправного використання відповідачем фотографічних творів: Човники , Готель та Причал , в зв'язку з чим не визнає їх використання відповідачем як порушення авторських прав позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що жодних відносин відповідача з позивачем не було, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки підтверджено, що саме після надання фотографічних творів: Човники , Готель , Причал , ТОВ Фрегат почало здійснювати їх відтворення та публічне використання на флаєрах, банері, та на сайтах в мережі Інтернету, в електронній формі на електронних носіях інформації. Реквізити зазначені у рекламі з відтворенням вищезгаданих фотографій повністю співпадають з реквізитами відповідача по справі.

Вказані обставини узгоджуються з поясненнями позивача по справі з приводу виникнення правовідносин між сторонами, тому на підставі доказів, які є в матеріалах справи у їх сукупності, колегія прийшла до висновку, що саме пояснення позивача по справі необхідно покласти в основу рішення суду апеляційної інстанції.

Отже, вимоги апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України апеляційний суд частково задовольняє апеляційну скаргу і скасовує рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 367-368, 371, 374, 37 6, 381-384, 389-390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фрегат задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фрегат про захист порушених авторських прав, стягнення компенсації та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 11.06.2018.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: Б.Б. Левенець

В.В.Соколова