Постанова

від 07.06.2018 по справі 922/2539/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД



ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2018 р.                                                                 Справа № 922/2539/15  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Бородіна Л.І.,

при секретарі Кладько А.С.

за участю представників:

ТОВ  "Стекс-Схід" - не з‘явився;

ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" в особі ліквідатора  ОСОБА_1  – не з‘явився,

ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА" – не з‘явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства  "Інститут УКРОРГВЕСТАТІНПРОМ" (ПрАТ “Верстатінпром”), м. Харків, в особі ліквідатора ПрАТ ОСОБА_1 (вх.№696 Х/2-6)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.09.2017 р. у справі № 922/2539/15 (суддя Присяжнюк О.О., ухвалу складено 25.09.2017)

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Стекс-Схід", м.  Харків      до  Приватного акціонерного товариства  "Інститут "Укроргверстатінпром", м. Харків    про  стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.09.2017 р. по справі № 922/2539/15 заяву ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА" про заміну стягувача задоволено.

Замінено первісного кредитора/стягувача - ТОВ "СТЕКС-СХІД" (61183, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 33205601) у наказі господарського суду Харківської області від 01.07.2015 р. по справі № 922/2539/15 на його правонаступника - нового кредитора/стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІЦЕНЗІАР.УА" (ідентифікацйіний код 37131460, місцезнаходження: 62413, АДРЕСА_2), якому були передані всі права та обов'язки щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства "Інститут Укроргверстатінпром" (61010, м. Харків, вул. Червоношкільна набережна, буд. 16, код ЄДРПОУ 00224900) заборгованості за договором субпідряду №2/17/14 від 12.11.2014 р. про визначення договірної ціни №1, актом виконаних будівельних робіт від 28.11.2014 р. до договору субпідряду №2/17/14 від 12.11.2014 р., лист №27/01/15-01 від 27.01.2015 р. з проханням підписати акт звіряння за договором субпідряду №2/17/14 від 12.11.2014 р., вимогою №30/01/15-01 від 30.01.2015 р. за Договором субпідряду №2/17/14 від 12.11.2014 р., в загальному розмірі 75994 (сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 92 коп., а саме 66 587 (шістдесят шість тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн. 58 коп., пені в розмірі 7 105 (сім тисяч сто п'ять) грн. 85 коп., 3% річних у сумі 534 (п'ятсот тридцять чотири) грн. 49 коп. та витрати зі сплати судового збору за розгляд господарським судом Харківської області позовної заяви у справі № 922/2539/15 в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Інститут "Укроргверстатінпром" (ПрАТ "Верстатінпром") в особі ліквідатора  ОСОБА_1 звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просив  ухвалу господарського суду Харківської області від 25.09.2017 у справі №922/2539/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви  ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА" в межах  справи №922/2539/15 відмовити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що  оскаржуваною ухвалою було замінено стягувача у справі, відповідачем за якою є ПрАТ “Верстатінпром”, ліквідатором якого призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1  В той же час, в ході розгляду заяви ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА" у справі  №922/2539/15 ПрАТ “Верстатінпром” залучено не було. У зв’язку з цим скаржник вважає, що оскаржуваною ухвалою вирішено питання про права та обов’язки ПрАТ “Верстатінпром” без залучення ліквідатора зазначеної юридичної особи, чим порушено права ПрАТ “Верстатінпром”.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 відхилено клопотання заявника про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та повернуто апеляційну скаргу ліквідатору приватного акціонерного товариства "Інститут Укроргверстатінпром"  разом з доданими до неї документами.

Постановою Верховного Суду від 20.02.2018 касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Інститут "Укроргверстатінпром" (ПРАТ "Верстатінпром") в особі ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 у справі № 922/2539/15 задоволено. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 у справі      № 922/2539/15 скасовано. Справу № 922/2539/15 направлено до Харківського апеляційного господарського суду для апеляційного провадження за апеляційною скаргою ліквідатора приватного акціонерного товариства "Інститут "Укроргверстатінпром" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.09.2017.

Автоматизованою системою документообігу Харківського апеляційного господарського суду (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2018) для розгляду судової справи №922/2539/15 було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - доповідач Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О.,  суддя Пуль О.А.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства  "Інститут УКРОРГВЕСТАТІНПРОМ" (ПрАТ “Верстатінпром”), розгляд справи №922/2539/15  призначено до розгляду на 17.05.2018. Встановлено учасникам справи строк для надання відзивів  на апеляційну скаргу, а ПрАТ “Верстатінпром” в особі ліквідатора ПрАТ ОСОБА_1 строк для подання до Харківського апеляційного господарського суду відповіді на відзиви учасників провадження у справі.

16.05.2018 директором  ТОВ  "ЛІЦЕНЗІАР.УА" надано відзив на апеляційну скаргу в якому  він спростовує наведені скаржником доводи, вважає оскаржувану ухвалу законною та такою, що винесена за умов повного дотримання норм матеріального та процесуального права.  

Зокрема, заявник зазначає, що копія ухвали господарського суду Харківської області  від 15.09.2017 по справі №922/2539/15, якою було прийнято до розгляду заяву ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА"  про заміну стягувача та призначено її розгляд на 25.09.2017, 20.09.2017 була вручена  ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром", що свідчить про належне повідомлення вказаної юридичної особи про розгляд зазначеної заяви. Разом з цим, як вказує ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА", арбітражний керуючий ОСОБА_1 не був персонально повідомлений про дату та час розгляду заяви ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА" про заміну стягувача  у виконавчому провадженні у справі №922/2539/15, оскільки він не є учасником цієї справи, а є лише учасником справи №922/4054/15 про банкрутство  ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром". Також, заявник вважає, що  ОСОБА_1 в рамках справи №922/2539/15 не має окремих процесуальних прав як арбітражний керуючий, а є лише учасником справи №922/4054/15 про банкрутство ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром", до якого раніше порушена справа №922/2539/15 не має жодного відношення.  Посилаючись на приписи ч. 3 ст.  40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», якою встановлено, що  з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника  (органів управління) юридичної особи-банкрута, ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА" вважає, що ліквідатор ОСОБА_1 не має окремих процесуальних прав як арбітражний керуючий  та не повинен був залучатись до розгляду справи №922/2539/15  як арбітражний керуючий. Водночас, до розгляду оскаржуваної заяви, за результатами розгляду якої винесено оскаржувану ухвалу, було залучено відповідача -  ПрАТ “Верстатінпром”, якого належним чином повідомлено судом про час та місце розгляду справи та  запропоновано надати пояснення.

Також,  посилаючись на факт неотримання ухвали суду апеляційної інстанції від 23.04.2018, ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА" просило суд надати додатковий строк на подання відзиву на апеляційну скаргу ПрАТ “Верстатінпром” та прийняти до уваги, що витрати ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА"  на правничу допомогу для підготовки відзиву склали 7800,00 грн. Просив  у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.09.2017 у справі №922/2539/15 відмовити та  залишити оскаржувану ухвалу без змін.

             16.05.2018 ліквідатором ОСОБА_1 надано клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із неможливістю бути присутнім у судовому засіданні 17.05.2018 через знаходження у  відрядженні. Також, ліквідатор просив витребувати у ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА" оригінали доданих до заяви документів.

     Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2018 у зв’язку із перебуванням у відрядженні судді  Пуль О.А., для розгляду справи №922/2539/15 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя -  доповідач Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.

      Ухвалою суду апеляційної інстанції від 17.05.2018  було задоволено клопотання ліквідатора ОСОБА_1 та відкладено розгляд справи до 07.06.2018.  Зобов’язано  ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА" та ТОВ "СТЕКС-СХІД" надати для огляду в судовому засіданні та належним чином завірені копії для долучення до матеріалів справи, документів, що підтверджують укладення договору відступлення права вимоги від 12.07.2017 №120717/01.

06.06.2018 у зв'язку з відрядженням судді Білоусової Я.О. автоматизованою системою розподілу апеляційних скарг між суддями для розгляду справи № 922/2539/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Бородіна Л.І.  

Представники ТОВ  "Стекс-Схід"  та ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" в судове засідання 07.06.2018 не з‘явились, про час, дату та місце судового засідання повідомлені судом належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення №6102223059898 та № 6102223059901 про отримання рекомендованих поштових відправлень уповноваженими особами сторін.

Ліквідатор ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_1 в судове засідання 07.06.2018 також не з‘явився, копія  ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2018 у справі №922/2539/15 повернулась на адресу апеляційного господарського суду із позначкою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Постановою Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (3 п. 3.9.1) роз'яснено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Матеріали справи свідчать, що ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2018 направлена судом на адресу, зазначену ліквідатором для кореспонденції.  До того ж про належне повідомлення вказаного учасника процесу про дату та час судового даного засідання свідчить також поштове повідомлення  № 6102223059901 про вручення юридичній особі, ліквідатором якої є ОСОБА_1 -ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром"  копії ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

За таких обставин, суд приходить до висновку,  що ліквідатор ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_1 належним чином був повідомлений судом про час, дату та місце судового засідання, проте не скористався правом участі у ньому.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Також, 07.06.2018 від представника ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА" адвоката ОСОБА_2 надійшла заява (вх. №4346 від 07.06.2018) про відкладення розгляду справи, яка обґрунтована тим, що директор ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА"  ОСОБА_3 не передав адвокату оригінали витребуваних документів через перебування в іншому місці. Також адвокат повідомляла, що проти продовження строків розгляду справи не заперечує.

Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання, дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки представником ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА" не надано жодних доказів на підтвердження зазначених у клопотанні обставин.

Так, відповідно до частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2018  у ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА"  було витребувано докази по справі та відкладено розгляд справи на 07.06.2018, тобто ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА" як учаснику процесу було надано достатньо часу для надання витребуваних судом документів. Однак ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА" не скористався наданою йому можливістю та не навів поважних причин неможливості надання таких доказів. При цьому, посилання заявника на факт непередачі протягом тривалого часу директором ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА"   своєму представнику  витребуваних ухвалою документів через перебування в іншому місці не може вважатися поважною причиною ненадання суду вказаних документів, оскільки свідчить лише про недоліки в організації діловодства  та документообігу на підприємстві юридичної особи, а не про об‘єктивні причини неможливості надання суду витребуваних документів.

При цьому, статтею 13 ГПК України визначено, що  судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови  для встановлення фактичних обставин справи, вжито заходи для належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку  представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу без участі учасників провадження за наявними у ній матеріалами.

У відповідності до вимог частини 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 20.04.2015  ТОВ "Стекс-Схід", звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Інститут "Укроргверстатінпром" та просило суд:

-          стягнути з ПрАТ “Укроргверстатінпром” на користь ТОВ "Стекс-Схід" суму у розмірі 74 227,92 грн., яка складається з основного боргу (з урахуванням індексу інфляції) в розмірі 66 587,58 грн. та штрафних санкцій в розмірі 7 640,34 грн. (пеня - 7 105,85 грн. + 3% річних - 534,49 грн.);

-           стягнути з ПрАТ “Укроргверстатінпром” на користь ТОВ "Стекс-Схід" суму витрат по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн.

Зокрема,  в обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором субпідряду №2/17/14 від 12.11.2014 р. на проведення електромонтажних робіт по електрозабезпеченню модульної котельної  в частині остаточних розрахунків за виконані ТОВ "Стекс-Схід" роботи.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.06.2015 у справі № 922/2539/15 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ПрАТ "Інститут Укроргверстатіннром” на користь ТОВ "СТЕКС-СХІД" основний борг (з урахуванням індексу інфляції) в розмірі 66  587, 58 грн., пеню в розмірі 7  105,85 грн., 3% річних у сумі 534,49 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1  827,0 грн.

01.07.2015 господарським судом Харківської області було видано наказ на примусове виконання рішення господарського суду Харківської області від 16.06.2015  у справі №922/2539/15. (а.с. 66 т. 1)

Постановою Червонозаводського ВДВС ХМУЮ ВП№48787597 від 18.09.2015 було відкрито виконавче провадження на примусове виконання наказу господарського суду Харківської області від 01.07.2015, виданого на примусове виконання рішення господарського суду Харківської області від 16.06.2015 року у справі №922/2539/15. (а.с. 87 т. 1)

Постановою Червонозаводського ВДВС ХМУЮ ВП№48787597 від 01.10.2015  виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 01.07.2015 на примусове виконання рішення господарського суду Харківської області від 16.06.2015 року у справі №922/2539/15 було зупинено у зв'язку з порушенням ухвалою господарського суду Харківської області від 05.08.2015 справи №922/4054/15 про банкрутство ПрАТ  «Інститут «Укроргверстатінпром».

12.09.2017 ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА" звернулось до господарського суду Харківської області із заявою про заміну первісного кредитора /стягувача - ТОВ "Стекс-Схід" у наказі господарського суду Харківської області від 01.07.2015 по справі №922/2539/15 на його правонаступника - нового кредитора/стягувача ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА".

Зокрема, обґрунтовуючи заяву ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА" посилався на укладений між ТОВ "Стекс-Схід" як первісним кредитором та ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА", новим кредитором, договір про відступлення права вимоги від 12.07.2017  за №120717/01 у відповідності до якого первісний кредитор відступив право вимоги виконання обов'язків Приватного акціонерного товариства "Інститут Укроргверстатінпром" (61010, м. Харків, Червоношкільна набережна, буд. 16, код ЄДРПОУ 00224900) за Договором субпідряду №2/17/14 від 12.11.2014 р. на проведення електромонтажних робіт, що укладений між ТОВ "СТЕКС-СХІД" та боржником - ПрАТ "Інститут Укроргверстатінпром”, додатком №2 від 12.11.2014 р. до договору субпідряду №2/17/14 від 12.11.2014 про визначення договірної ціни №1, актом виконаних будівельних робіт від 28.11.2014  до договору субпідряду №2/17/14 від 12.11.2014 , лист № 27/01/15-01 від 27.01.2015  з проханням підписати акт звіряння за договором субпідряду №2/17/14 від 12.11.2014 , вимогою №30/01/15-01 від 30.01.2015  за Договором субпідряду №2/17/14 від 12.11.2014, рішенням господарського суду Харківської області від  16.06.2015 у справі № 922/2539/15, що набрало законної сили 01.07.2015, постановою Червоно заводського ВДВС ХМУЮ про відкриття виконавчого провадження ВП №48787597 від 18.09.2015 , постановою Червонозаводського ВДВС ХМУЮ про зупинення виконавчого провадження  ВП №48787597 від 01.10.2015. Вказані в заяві обставини ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА"  також підтверджував наданою  до заяви копією акту приймання передачі документів від 12.07.2017 до договору №120717/01 про відступлення права вимоги від 12.07.2017, копією договору прощення боргу від 12.07.2017, копіями  прибуткового касового ордеру №120717/01 від 12.07.2017 та  квитанцією до прибуткового касового рдеру №120717/01 від 12.07.2017, повідомленням на адресу ПрАТ “Укроргверстатінпром” про відступлення права вимоги за договором №120717/01 від 12.07.2017, копіями постанов ВДВС від 18.09.2015 про відкриття виконавчого провадження ВП №48787597  та його зупинення від 01.10.2015.

Посилаючись на приписи ст.ст. 512, 514, 516 ЦК України, ст. 25 ГПК України (в редакції, що діяла  до 15.12.2017), ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА" просило суд замінити первісного   кредитора /стягувача - ТОВ "Стекс-Схід" у наказі господарського суду Харківської області від 01.07.2015 по справі №922/2539/15 на його правонаступника - нового кредитора/стягувача ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА" на нового кредитора /стягувача ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА", якому були передані всі права та обов’язки щодо стягнення з ПрАТ “Укроргверстатінпром” заборгованості за договором субпідряду №2/17/14 від 12.11.2014 р. про визначення договірної ціни №1, актом виконаних будівельних робіт від 28.11.2014 р. до договору субпідряду №2/17/14 від 12.11.2014 р., лист №27/01/15-01 від 27.01.2015 р. з проханням підписати акт звіряння за договором субпідряду №2/17/14 від 12.11.2014 р., вимогою №30/01/15-01 від 30.01.2015 р. за Договором субпідряду №2/17/14 від 12.11.2014 р., в загальному розмірі 75994 (сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 92 коп., а саме 66 587 (шістдесят шість тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн. 58 коп., пені в розмірі 7 105 (сім тисяч сто п'ять) грн. 85 коп., 3% річних у сумі 534 (п'ятсот тридцять чотири) грн. 49 коп. та витрати зі сплати судового збору за розгляд господарським судом Харківської області позовної заяви у справі № 922/2539/15 в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Також, ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА" у заяві просив господарський суд Харківської області видати новий наказ..

Приймаючи оскаржувану ухвалу від 25.09.2017 місцевий господарський суд виходив з того, що ТОВ "Ліцензіар.УА"  повністю  виконало  свої  зобов'язання  перед ТОВ "Стекс-Схід" за  договором  відступлення  права  вимоги  № 120717/01 від 12.07.2017  і  набуло  права  вимоги  до  ПрАТ "Інститут Укроргверстатінпром"  у  загальному розмірі  75994,92 грн., а тому, з урахуванням положень  частин 1, 2 та 5 статті  15 Закону України "Про виконавче провадження", статтей 115, 121-4 ГПК України наявні достатні правові підстави для задоволення заяви ТОВ "Ліцензіар. УА" (вх. № 29485 від 12.09.2017) про заміну стягувача та зміни первісного кредитора/стягувача - ТОВ "СТЕКС-СХІД"  у наказі господарського суду Харківської області від 01.07.2015 по справі №922/2539/15 на його правонаступника - нового кредитора/стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІЦЕНЗІАР.УА" . У зв’язку з чим, заяву ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА" про заміну стягувача судом було задоволено та замінено первісного кредитора /стягувача - ТОВ "СТЕКС-СХІД" у наказі господарського суду Харківської області від 01.07.2015 р. по справі № 922/2539/15 на його правонаступника - нового кредитора/стягувача ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА".

З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів зазначає наступне.

Правонаступництвом є перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого.

Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2  ст. 11 Цивільного кодексу України).

Згідно  з ч. 1  ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

В силу ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема,   внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею ст. 513 ЦК України унормовано, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст.ст. 516, 517 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Матеріали справи свідчать, що  12.07.2017 між ТОВ "СТЕКС-СХІД", первісним кредитором,  та ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА", новим кредитором,  було укладено договір відступлення права вимоги від  №120717/01, у відповідності до якого первісний кредитор (ТОВ "Стекс-Схід") відступив, а новий кредитор (ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА") набув право вимоги виконання обов'язків Приватного акціонерного товариства "Інститут Укроргверстатінпром" за Договором субпідряду №2/17/14 від 12.11.2014 р. на проведення електромонтажних робіт, що укладений між ТОВ "СТЕКС-СХІД" та ПрАТ "Інститут Укроргверстатінпром” (надалі - основний договір), додатком №2 від 12.11.2014 р. до договору субпідряду №2/17/14 від 12.11.2014 р. про визначення договірної ціни №1, актом виконаних будівельних робіт від 28.11.2014 р. до договору субпідряду №2/17/14 від 12.11.2014 р., лист № 27/01/15-01 від 27.01.2015 р. з проханням підписати акт звіряння за договором субпідряду №2/17/14 від 12.11.2014 р., вимогою №30/01/15-01 від 30.01.2015 р. за Договором субпідряду №2/17/14 від 12.11.2014 р., рішенням господарського суду Харківської області від  16.06.2015 у справі № 922/2539/15, що набрало законної сили 01.07.2015, постановою Червоно заводського ВДВС ХМУЮ про відкриття виконавчого провадження ВП №48787597 від 18.09.2015 , постановою Червонозаводського ВДВС ХМУЮ про зупинення виконавчого провадження  ВП №48787597 від 01.10.2015.

На виконання вказаного договору між ТОВ "Ліцензіар. УА" та ТОВ "Стекс-Схід"  підписано акт приймання передачі документів від 12.07.2017.

На підтвердження розрахунків за вказаним договором ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА" надано до суду копію договору   про спрощення  боргу від 12.07.2017, укладеного між  ТОВ "Ліцензіар. УА" та ТОВ "Стекс-Схід", а також копії прибуткового касового ордеру №120717/01 від 12.07.2017 та  квитанцію до прибуткового касового ордеру №120717/01 від 12.07.2017 на суму 7600,00 грн.

Наданими документами ТОВ "Ліцензіар.УА" підтверджував виконання  своїх  зобов'язань  перед ТОВ "Стекс-Схід" за  договором  відступлення  права  вимоги  № 120717/01 від 12.07.2017 та набуття права  вимоги  до  ПрАТ "Інститут Укроргверстатінпром"  у  загальному розмірі  75994,92 грн.

Отже, уклавши 12.07.2017 року договір відступлення права вимоги № 120717/01 первісний кредитор (ТОВ "Стекс-Схід") та новий кредитор (ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА") фактично підтвердили свій намір замінити  кредитора у зобов'язанні шляхом передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що узгоджується з положеннями ст. 512 ЦК України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України (в редакції, що діяла станом на  03.08.2017)  рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження», який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно з частинами 1 та 2 статті  15 Закону України "Про виконавче провадження"  (в редакції від 17.02.2017, тобто на дату звернення до господарського суду із заявою від 12.09.2017) визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 15  Закону України "Про виконавче провадження"  у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до інформації про виконавче провадження (а. с. 87 т. 1), головним державним виконавцем Червонозаводського ВДВС ХМУЮ відкрито виконавче провадження  №48787597 від  18.09.2015 по виконанню наказу господарського суду Харківської області від 01.07.2015 по справі №922/2539/15 про стягнення  з ПрАТ “Укроргверстатінпром” на користь ТОВ "Стекс-Схід" 76054,92 грн. Стягувачем  у ВП №48787597 від 18.09.2015 визначено ТОВ "Стекс-Схід".

Така процесуальна дія як заміна сторони у виконавчому провадженні,  на час винесення оскаржуваної ухвали, було врегульовано приписами статті 121-4 ГПК України в редакції, що діяла станом на  03.08.2017.

Згідно зі статтею 121-4 ГПК України (у наведеній редакції) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони господарський суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Господарський суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається не пізніше наступного робочого дня особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, приватному виконавцю.

Таким чином, відповідно до вказаної норми, у  разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником на підставі заяви, яка подається заінтересованою особою, державним або приватним виконавцем.

Як вбачається з  в прохальної частини заяви від 12.09.2017 (а.с. 72 т. 1), ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА", посилаючись на укладений із ТОВ "Стекс-Схід" (стягувачем за наказом у ВП №48787597) договір №120717/01 про відступлення права вимоги від 12.07.2017, просив господарський суд  замінити первісного   кредитора /стягувача - ТОВ "Стекс-Схід", але ні у виконавчому провадженні, а у наказі господарського суду Харківської області від 01.07.2015 по справі №922/2539/15 на його правонаступника - нового кредитора/стягувача ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА"  про що видати новий наказ.

Статтею 116 ГПК України (в редакції, що діяла станом на  03.08.2017) встановлено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.

Відповідно до статті 117 ГПК України в редакції на час прийняття оскаржуваної ухвали, тобто в редакції від 03.08.2017,  наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ.

Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Ухвала господарського суду за результатами розгляду заяви надсилається стягувачеві і боржнику у п'ятиденний строк з дня її винесення. Ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, за змістом статей 116 і 117  ГПК  видавати накази мають право виключно місцеві господарські суди після набрання судовим рішенням законної сили, а частинами другою - п'ятою статті 117  ГПК  визначено підстави подання та загальний порядок розгляду господарським судом заяв стягувачів або боржників в разі звернення до суду із заявою  про виправлення помилки, допущеної при оформленні або видачі наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за наказом.

Отже, виходячи з наведених норм, господарський суд, який видав наказ, мав право за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Інші правові підстави для внесення змін до наказу, виданого судом, в тому числі і у зв’язку із укладенням сторонами договору про відступлення права вимоги, нормами Господарського процесуального кодексу передбачені не були.

При цьому, як випливає зі змісту статті 121-4 ГПК України (в редакції, що діяла станом на  03.08.2017, тобто на час прийняття оскаржуваної ухвали), заміна сторони у виконавчому провадженні здійснюється за заявою заінтересованої сторони (або ж державного чи приватного виконавця) про що суд виносить  відповідну ухвалу,  яка надсилається особам, які брали участь у справі та державному (приватному) виконавцю і лише на підставі прийнятої судом ухвали виконавцем виноситься постанова про заміну сторони виконавчого провадження. Водночас, вказані норми ГПК України  не передбачали внесення змін до наказу в разі вибуття сторони у виконавчому провадженні, в даному випадку в разі укладення  стягувачем договору про уступку права вимоги.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий господарський суд, здійснюючи внесення змін до виданого ним наказу та змінюючи в наказі господарського суду Харківської області від 01.07.2015 по справі №922/2539/15 стягувача на його правонаступника, порушив норми процесуального права, які діяли  на час прийняття оскаржуваної ухвали та якими не було передбачено внесення змін до наказу в разі заміни сторони у виконавчому провадженні.

Крім цього, слід зазначити, що ухвалою господарського суду  Харківської області від 05.08.2015 стосовно Приватного акціонерного товариства  "Інститут "Укроргверстатінпром" порушено провадження у справі №922/4054/16 про банкрутство вказаної юридичної особи.

Постановою господарського суду  Харківської області від 03.08.2016  у справі №922/4054/16, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 та судом касаційної інстанції від 05.04.2017 Приватне акціонерне товариство  "Інститут "Укроргверстатінпром" визнано банкрутом та щодо нього відкрито ліквідаційну процедуру.

Статтею 38 Закону про банкрутство встановлено правові наслідки визнання боржника банкрутом. Зокрема, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, між іншого, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі; виконання зобов’язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, здійснюється офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

При цьому, відповідно до п.8 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 17.02.2017) виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, визнання боржника банкрутом.

Таким чином, після визнання ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" банкрутом, виконавче провадження у справі № 922/2539/15 підлягає припиненню, що виключає здійснення в рамках такого провадження жодних процесуальних дій, окрім тих, які пов‘язані із припиненням виконавчого провадження

Отже, прийняття рішення про  заміну первісного кредитора /стягувача у наказі господарського суду у справі №922/2539/15   після визнання боржника банкрутом не може вважатись процесуально правомірним.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що 12.07.2017 ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА" звернулось  в межах провадження у справі №922/4054/16 про банкрутство із заявою з грошовими вимогами до боржника (вх. № 22689 від 12.07.2017 р.) - Приватного акціонерного товариства "Інститут "Укроргверстатінпром" , які за підставою  та предметом є ідентичними задоволеним в межах заяви від 12.09.2017 у справі №922/2539/15 вимогам, отже ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА" в межах спраив про банкрутство ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" вчинено дії на отримання статусу учасника провадження у справі про банкрутство шляхом звернення із заявою з грошовими вимогами до боржника, тоді як з урахуванням вимог п.  8 ч. 1 ст.  39 Закону України «Про виконавче провадження», здійснення процесуальних дій в межах виконавчого провадження  у справі 922/2539/15 щодо боржника – банкрута  є неможливим.

Таким чином, господарський суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали  неповністю з‘ясував обставини, які мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали  господарського суду Харківської області від 25.09.2017 у даній справі з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА"  (вх.№29485 від 12.09.2017).

Судові витрати в порядку частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених  вимог. За таких підстав, стягненню з ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА" підлягають витрати Приватного  акціонерного  товариства  "Інститут "Укроргверстатінпром" по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 129, 269, 271, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтею 277, статтями 282, 283, 284  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

                                                      ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інститут "Укроргверстатінпром", м. Харків задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 25.09.2017 р. у справі № 922/2539/15 скасувати.

Прийняти по справі нове рішення, яким у  задоволенні заяви ТОВ "ЛІЦЕНЗІАР.УА" (вх.№29485 від 12.09.2017) про заміну кредитора/стягувача у наказі господарського суду Харківської області від 01.07.2015 по справі №922/2539/15 на його правонаступника – відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЦЕНЗІАР.УА" (62413, АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ  37131460) на користь Приватного акціонерного товариства  "Інститут "Укроргверстатінпром" (61125, м. Харків, вул. Червоношкільна набережна, 16, код ЄДРПОУ 00224900) 1600,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на дане судове рішення може бути подана  до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст постанови складено  12.06.2018.

Головуючий суддя                                                                         Тарасова І. В.  

Суддя                                                                                                Крестьянінов О.О.

Суддя                                                                                                Бородіна Л.І.