Рішення

від 14.01.2016 по справі 200/12443/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/63/16 Справа № 200/12443/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Бараннік О.П.

Категорія

14 січня 2016 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2016 рік січень 14 дня Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - Бараннік О.П.,

суддів - Лисичної Н.М., Максюта Ж.І.,

при секретарі - Самокиша О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Ін вест Строй про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Інвест Строй про стягнення грошових коштів, посилаючись на те, що 25 червня 2008 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір доручення № 250608, згідно умов якого відповідач повинен був придбати для позивача майнові права шляхом інвестування (фінансування) капітального будівництва окремої квартири у житловому будинку, який будується за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, у районі будинку № 33 загальною площею 245 кв.м. на 19-ому поверсі, про що від імені позивача (довірителя) відповідач ОСОБА_2 повинен був укласти відповідні договори та провести по ним оплату за рахунок отриманих (переданих) грошових коштів від довірителя, а також виконати всі інші необхідні дії.

На виконання умов вказаного вище договору позивачем (довірителем) були передані, а відповідачем (повіреним) - отримані грошові кошти у розмірі 3 197 500 гривень, про що свідчать складені відповідачем розписки від 25.08.2008 року та від 10.09.2008 року.

25 червня 2010 року, у зв'язку з тим, що доручення позивача за договором № 260608 від 25.06.2008 року відповідачем виконано не було, сторони уклали додаткову угоду № 1, за умовами якої встановили еквівалент гривні до долару США відносно перерахованих позивачем грошових коштів у розмірі 3 197 500 гривень, що дорівнювало 475 000 доларів США.

З причин неповернення відповідачем і в послідуючому грошових коштів позивачеві, 25 червня 2012 року між ними знову була укладена додаткова угода № 2, згідно умов якої сторони дійшли згоди щодо повернення позивачеві грошових коштів наданих за договором доручення, але вже в розмірі 459 448 доларів США, а також процентів в строк до 01.08.2013 року. Також сторонами було погоджено, що починаючи з 25.06.2012 року відповідач (повірений) зобов'язаний виплачувати позивачеві за користування грошовими коштами до повного виконання зобов'язання, в тому числі і у випадку закінчення строку договору 13 відсотків річних від суми заборгованості у доларовому еквіваленті.

Посилаючись таким чином на зазначені обставини, а також на те, що взяті на себе зобов'язання відповідачем ОСОБА_2 не виконані і на сьогоднішній день, позивач ОСОБА_3 вимушений був звернутись з даним позовом до суду в якому просив стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу у розмірі 10 172 178, 72 грн. та суму відсотків у розмірі 3 160 175,04 грн., а всього 13 332 353,76 грн. та понесені витрати по оплаті судового збору у розмірі 3 654 гривень.

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2015 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнута сума основного боргу у розмірі 10 172 178 гривень 72 копійок, сума відсотків у розмірі 3 160 175 гривень 04 копійок та судовий збір у розмірі 3 654 гривень, а всього 134 336 007 гривень 76 копійок. Решта позовних вимог залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, діючий через свого представника за довіреністю ОСОБА_4, посилаючись на незаконність та необґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції, просив його скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, а заочне рішення - в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 - скасуванню з послідуючим ухваленням у скасованій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та стягуючи з ОСОБА_2 на його користь суму боргу разом з відсотками за договором поручення № 250608 від 25 червня 2008 року, суд першої інстанції виходив з загальних положень ЦК про зобов'язання, а саме з того, що відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а за статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, і за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, з таким висновком суду повністю погодитись не можливо, оскільки він зроблений поверхового, в порушення норм матеріального права та без належного з'ясування дійсних обставин і зібраних доказів по справі, з матеріалів якої вбачається, що 25 червня 2008 року між сторонами був укладений договір поручення, за умовами якого відповідач (повірений) зобов'язався згідно чинного законодавства від імені позивача (довірителя) придбати майнові права шляхом інвестування (фінансування) капітального будівництва окремої квартири в будинку який будується за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 33 загальною площею 245 кв.м., на 19-ому поверсі, про що від імені довірителя укласти відповідні договори та здійснити по ним оплату за рахунок отриманих (переданих) грошових коштів від довірителя, а також виконати всі інші необхідні дії, що врегульованого спеціальною нормою ЦК, а саме статтею 1000, за якою за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

В подальшому, не дивлячись на те, що стаття 1009 ЦК України є однією із не багатьох статей, які визначають наслідки припинення договору і дають сторонам змогу у зв'язку з цим здійснити свої інтереси в межах тих зобов'язань, які виникли на підставі даного договору, суд першої інстанції не з'ясувавши природу виниклих між сторонами правовідносин та якими нормами вони регулюються, застосував закон щодо боргових зобов'язань, який на думку судової колегії, на ці правовідносини не поширюється, і у зв'язку з чим заочне рішення суду, як передчасно ухвалене в частині задоволених вимог ОСОБА_3 не може залишатися в силі та підлягає скасуванню з послідуючим ухваленням у цій частині нового рішення по відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 щодо стягнення на його користь грошових коштів, тобто суми основного боргу та відсотків за укладеним з ОСОБА_2 договором поручення.

З цих підстав не можуть бути задоволені і вимоги ОСОБА_3 що стягнення на його користь понесених витрат по справі по оплаті судового збору.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, п.п. 1.3.4 ст. 309, ст.ст. 313 - 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2015 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_3 скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів відмовити.

В іншій частині заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2015 року - залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але на нього може бути принесена касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :