Рішення

від 06.06.2018 по справі 822/1367/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1367/18

РІШЕННЯ

іменем України

06 червня 2018 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд в складі судді Божук Д.А.

за участі:секретаря судового засідання Бандури І.М. представника позивача - Олійника Ю.П. представника відповідача - Федючка В.М. розглянувши адміністративну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Міськбуд" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Житлово-будівельний кооператив "Міськбуд" (далі - ЖБК "Міськбуд", позивач) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - ГУ ДФС у Хмельницькій області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Хмельницькій області від 18.08.2017 №0006261209 за формою "Р" на суму 409997 грн. в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою ЖБК "Міськбуд", проведеною ГУ ДФС у Хмельницькій області з питань дотримання вимог податкового законодавства з питань взаємовідносин з ТОВ "Валіо Груп" за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, встановлені хибні висновки щодо порушень позивачем податкового законодавства, а саме: підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України) в редакції з 13.08.2015. Звернув увагу на те, що до 12.08.2015 включно, чинне на той момент законодавство не містило підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПК України та, відповідно, не передбачало правових наслідків за порушення неіснуючої норми. Зазначив, що реальність господарських операцій ЖБК "Міськбуд" з ТОВ "Валіо Груп", підтверджуються первинними документами бухгалтерського обліку. Позивач вказав, що з самого початку його створення був зареєстрований як неприбуткова організація. В силу свого статусу неприбуткової організації не міг отримувати і не отримував податкової вигоди від спірних господарських операцій. Також позивач в позовній заяві вказує на порушення вимог ПК України з боку Державної фіскальної служби України, під час розгляду скарги на оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.04.2018 відкрито провадження у справі. Вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання на 05.05.2018.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.04.2018 виправлено описку, а саме змінено помилково зазначену дату судового засідання "05.05.2018" на "04.05.2018".

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.05.2018 розгляд справи відкладено на 17.05.2018.

Ухвалами Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.05.2018 повернуто судовий збір в сумі 1600 гривень. Відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДФС у Хмельницькій області про виклик свідків.

17.04.2018 до суду надійшов відзив ГУ ДФС у Хмельницькій області, в якому він просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Вказав на відсутність реальності здійснення господарських операцій між ЖБК "Міськбуд" та ТОВ "Валіо Груп".

24.04.2018 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить відхилити заперечення та мотиви відповідача щодо позовних вимог і задоволити позов у повному обсязі. Звернув увагу на те, що застосування норми підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПК України можливе до застосування з 2016 року. Відповідачем не надано доказів використання позивачем доходів не для фінансування видатків на досягнення цілей, завдань та напрямів діяльності, визначених установчими документами у взаємовідносинах з ТОВ "Валіо Груп". Також не доведено нікчемність первинних документів у взаємовідносинах з ТОВ "Валіо Груп". Вважає, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

03.05.2018 до суду надійшло заперечення відповідача щодо відповіді на відзив, в якому зазначив про порушення позивачем процедури адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача додатково зазначив, що свідченням реальності взаємовідносин між ЖБК "Міськбуд" та ТОВ "Валіо Груп" є фактична наявність об'єкта будівництва. Водночас не надано пояснень того, яким чином було визначено суму оплати за укладеним договором без складення кошторису.

У судовому засіданні 08.05.2018 представник відповідача додатково зазначив, що фактично єдиною ціллю перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Валіо Груп" була конвертація безготівкових коштів неприбуткової установи в готівку.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з урахуванням зазначеного нижче.

Відповідно до наказу ГУ ДФС у Хмельницькій області від 04.08.2017 №2232 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ЖБК "Міськбуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства з питань взаємовідносин з ТОВ "Валіо Груп" (ПН 39200771) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 09.08.2017 №1570/22-01-14-06/39360366.

Проведеною перевіркою встановлено порушення ЖБК "Міськбуд" вимог підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік в сумі 409997 грн, в т.ч.:

- серпні 2015 року в сумі 86677 грн;

- за ІІІ квартали 2015 року в сумі 183765 грн, в т.ч. за ІІІ квартал 2015 року в сумі 183765 грн;

- за IV квартал 2015 року в сумі 139555 грн.

Вказані висновки обґрунтовані посиланням на безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ "Валіо Груп", оскільки в останнього відсутні виробничі потужності, наймані працівники, ним не подавалась звітність з податку на прибуток, анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо нього кримінальні провадження, що виключало можливість виконання ним договірних зобов'язань перед позивачем.

На підставі акту від 09.08.2017 №1570/22-01-14-06/39360366 ГУ ДФС у Хмельницькій області винесено податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0006261209 від 18.08.2017 за формою "Р", яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 409997 грн.

ЖБК "Міськбуд", не погодившись із винесеним податковим органом податковим повідомленням-рішенням форми "Р" №0006261209 від 18.08.2017, оскаржив його до Державної фіскальної служби України. За результатами розгляду скарги Державна фіскальна служба України скаргу ЖБК "Міськбуд" залишила без розгляду (лист від 20.11.2017 №26789/6/99-99-11-01-02-25) відповідно до пункту 4 розділу 8 Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 №916, з підстав пропуску строку звернення, та повернула останню скаржнику.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до пункту 56.2. статті 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно з пунктом 56.3. статті 56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Відповідно до пункту 56.16. статті 56 ПК України днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

ЖБК "Міськбуд" отримав оскаржуване податкове повідомлення-рішення 19.08.2017, про що свідчить дата на рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення.

Враховуючи норми наведеного вище законодавства, кінцевим терміном оскарження податкового повідомлення-рішення №0006261209 від 18.08.2017 було 29.08.2017.

Згідно копії конверту, яким позивачем направлено скаргу до ДФС України та витягу із сайту Укрпошти, рекомендований лист від ЖБК "Міськбуд" отримано відділенням поштового зв'язку 30.08.2017.

Надані позивачем список рекомендованих листів та фіскальний чек від 29.08.2018 суд не бере до уваги, як належний доказ дати відправлення скарги - 29.08.2017, оскільки за ними неможливо ідентифікувати відправку саме скарги на податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0006261209 від 18.08.2017.

Водночас, у судовому засіданні 06.06.2018 представником позивача надано для огляду оригінал листа Укрпошти, наданий на адвокатський запит. У ньому зазначено про прийняття листа на відправку 29.08.2017.

Таким чином, надані докази безумовно не підтверджують та не спростовують обставини дотримання позивачем строку звернення до Державної фіскальної служби України за процедурою адміністративного оскарження. Крім того, суд враховує, що зазначене питання не є предметом спору в даній справі.

Надаючи правову оцінку господарським взаємовідносинам позивача з ТОВ "Валіо Груп", які, на думку відповідача, мають фіктивний характер, суд зазначає наступне.

08.05.2015 між ЖБК "Міськбуд" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Валіо Груп" (підрядник) укладено договір підряду на виконання будівельних робіт №8/05-19п, відповідно до якого:

- за дорученням замовника, підрядник зобов'язується на власний ризик виконати певну роботу за умов цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити її (пункт 1.1);

- відомості про роботу, що виконується підрядником: роботи, передбачені кошторисною документацією, на будівельному майданчику обслуговуючого кооперативу ЖБК "Міськбуд" (пункт 2.1);

- вимоги замовника по предмету підряду: предметом підряду є роботи, передбачені кошторисною документацією. Якість предмету підряду повинна відповідати вимогам законодавства, державних будівельних норм та умовам договору (пункти 3.1, 3.2);

- роботи виконуються із матеріалів замовника за винятком тих матеріалів, які за умовами цього договору надав підрядник (пункт 4.1);

- підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт протягом 5 днів з моменту надання матеріалів, інструменту та необхідної документації. Підрядник зобов'язується виконати роботу до "31" грудня 2015 року з правом дострокового виконання (пункти 5.1, 5.2);

- після закінчення виконання робіт підрядник зобов'язаний письмово повідомити замовника про готовність предмету до здачі протягом 2 днів (пункт 5.3);

- вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно з кошторисом (додаток 1 до даного договору) (пункт 6.1);

- витрати підрядника відшкодовуються ним із винагороди, що виплачується замовником (пункт 6.2);

- термін оплати: протягом 3 днів з моменту підписання цього договору - аванс у розмірі 100% вартості виконання робіт (підпункт 6.3.1 пункту 6.3);

- вид розрахунків безготівковий (пункт 6.4).

На підтвердження господарських операцій згідно даного договору позивачем надано до суду: копію зазначеного договору №8/05-19п від 08.05.2015, довідки про вартість виконаних робіт та витрати за травень 2015 року, за червень 2015 року, за липень 2015 року, за серпень 2015 року, за вересень 2015 року, за жовтень 2015 року; акти приймання виконаних будівельних робіт за травень 2015 року, за червень 2015 року, за липень 2015 року, за серпень 2015 року, за вересень 2015 року, за жовтень 2015 року; акт звіряння взаємних розрахунків за період січень 2015 року - грудень 2016 року між ЖБК "Міськбуд" і ТОВ "Валіо Груп" за договором №8/05-19п від 08.05.2015; копії виписок з банку, податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій №1600027504 від 29.02.2016, підсумкові відомості ресурсів за травень 2015 року.

Згідно довідок про вартість виконаних будівельних робіт, виписаних за реквізитами ТОВ "Валіо Груп" та акта звірки взаєморозрахунків у період січень-грудень 2016 року вартість будівельних робіт по будові з урахуванням ПДВ склала 5296364,91 грн.

Проте, як встановлено судом, відповідно до умов договору підряду №8/05-19п від 08.05.2015, позивачем не надано до суду додатків, передбачених договором, а саме: Додаток №1 до договору (кошторис), проектна документація, інших необхідних документів для виконання будь-якого виду будівельних робіт. Не надано документального підтвердження письмового повідомлення заявника про готовність предмету до здачі відповідно до пункту 5.3 договору.

Тобто, із змісту договору не вбачається, які саме роботи мало виконувати TOB "Валіо Груп", також вартість виконуваних робіт.

Водночас, вартість будівельних робіт по будові з урахуванням ПДВ (5296364,91 грн), визначена за кінцевими результатами, була сплачена позивачем як переплата без складення кошторису.

Суд зазначає, що бухгалтерська документація, яка надана представником позивача до суду не містить обов'язкових реквізитів. Зокрема, в довідках про вартість виконаних робіт та витрати відсутня дата їх підписання. В актах приймання виконаних будівельних робіт не зазначено відомостей: підпису, дати, а в акті за жовтень 2015 року ще й печатки ТОВ "Валіо Груп".

Відповідно до договору підряду №8/05-19п від 08.05.2015 ТОВ "Валіо Груп" визначено підрядником у виконанні будівельних робіт на об'єкті будівництва, належному ЖБК "Міськбуд". Разом з тим в довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень-жовтень 2015 року, виписаних за реквізитами ТОВ "Валіо Груп" визначено ТОВ "Валіо Груп" як генерального підрядника. Як наслідок, неможливо встановити статус ТОВ "Валіо Груп" (підрядник чи генпідрядник), і чи здійснення робіт проводилось самостійно останнім або із залученням інших субпідрядних організацій.

З врахуванням вимог статті 838 Цивільного кодексу України та пункту 61 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, у змісті договору підряду №8/05-19п від 08.05.2017, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за окремі звітні періоди 2015 року відсутні відомості залучення ТОВ "Валіо Груп" інших (сторонніх) субпідрядних організацій до фактичного виконання будівельних робіт. У зазначених документах наявні підписи замовника (ЖБК "Міськбуд"), генпідрядника (ТОВ "Валіо Груп"). Прізвища представників замовника та генпідрядника відсутні. Як наслідок, неможливо ідентифікувати осіб, що приймали участь в здійсненні господарських операцій та фактичному виконанні будівельних робіт.

Договір підряду №8/05-19п від 08.05.2017 передбачає, що підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт протягом 5 днів з моменту надання матеріалів, інструменту та необхідної документації.

При цьому, у відповіді ЖБК "Міськбуд" №12 від 19.05.2017, наданої на лист ГУ ДФС у Хмельницькій області №5893/10/22-01-14-06-10 від 05.05.2017, вказується про відсутність власних та орендованих виробничих потужностей.

Також, матеріали справи містять інформацію про те, що TOB "Валіо Груп" не має у власності (оренді) основних фондів та немає трудових ресурсів на виконання будівельно-монтажних робіт.

З врахуванням наведених вище обставин суд прийшов до висновку, що в первинних документах, виписаних ТОВ "Валіо Груп" для ЖБК "Міськбуд", зазначено господарські операції, які фактично не відбувались.

Крім того, суд встановив, що TOB "Валіо Груп" у періоді відображення господарських операцій з ЖБК "Міськбуд" перебувало на податковому обліку в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва (Заводський район), юридична адреса: 54055, Миколаївська область, Заводський район, вул. Чигирина, 167. TOB "Валіо Груп" взято на облік 05.05.2014. Основний вид діяльності - організація будівництва будівель (41.10). Керівник та головний бухгалтер в одній особі - ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1). Засновниками товариства також є ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2). Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість НОМЕР_4 від 01.07.2014, анульоване 23.06.2015, причина анулювання свідоцтва - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Також, згідно наявних в матеріалах справи доказів, протягом 2015-2016 років службові особи TOB "Валіо Груп" податкову звітність до ДПІ за місцем реєстрації не подавали, остання податкова звітність підприємства подана в липні 2014 року керівником підприємства ОСОБА_5, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_3, якого закритий ще в І кварталі 2012 року, в зв'язку з повідомленням про смерть.

Окрім того, досліджуючи акт від 09.08.2017 №1570/22-01-14-06/39360366, суд встановив, що податковий орган при його прийнятті взяв до уваги, отримані від СУ ФР ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві відомості про те, що розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2015 №32015100020000162, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.2 ст.200, ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України; відомості СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, про наявність кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.07.2016 №32016100070000026 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205, ч.1 ст.212, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України; відомості СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про наявність кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.01.2017 №32017100070000002 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205, ч.1 ст.212, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням у рамках цих кримінальних справ встановлено, що на території м. Києва діє група осіб, які шляхом використання ряду підконтрольних "фіктивних" підприємств, а саме: ТОВ "Валіо Груп" та інших, вчиняють дії щодо пособництва службовим особам реального сектору економіки в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. У ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені слідством особи створили (придбали) ТОВ "Валіо Груп" з метою прикриття незаконної діяльності реального сектору. Під час проведення обшуку квартири, де проживав та здійснював свою протиправну діяльність один з фігурантів "конвертаційного центру", вилучено печатку ТОВ "Валіо Груп", чорнові записи та чисті аркуші паперу формату А-4 з відтисками печатки ТОВ "Валіо Груп".

Відповідно до реєстраційних документів встановлено, що з лютого 2015 року до складу засновників ТОВ "Валіо Груп", з одночасним призначенням на посаду директора, увійшов ОСОБА_6, який повідомив, що службовою особою вказаного підприємства не являвся, відношення до фінансово-господарської діяльності не мав, банківськими рахунками не користувався, до складу засновників не входив, звітність до контролюючих органів не подавав, печаткою не користувався (ухвала Подільського районного суду м. Києва від 14.02.2017 у справі №758/1592/17).

Згідно з протоколом допиту засновника та директора ТОВ "Валіо Груп" ОСОБА_6 від 24.10.2016, останній повідомив, що не має жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Валіо Груп", жодних документів, як директор цього товариства, не підписував та нікого на такі дії не уповноважував.

Також, вказано про те, що у ТОВ "Валіо Груп" відсутні виробничі потужності, наймані працівники, таким не подано жодної декларації з податку на прибуток підприємств, єдиний податковий звіт - декларація з ПДВ за липень 2014 року з нульовими показниками, а 23.06.2015 ТОВ "Валіо Груп" анульовано свідоцтво платника ПДВ у зв'язку із незнаходженням за місцем реєстрації.

За результатами зібраної при проведенні податкової перевірки інформації, відповідач дійшов висновку, що представлені ЖБК "Міськбуд" документи не підтверджують факт придбання будівельних робіт, не є свідченням реальності господарських операцій та містять недостовірні дані щодо змісту господарської операції з ТОВ "Валіо Груп". Таким чином, операції між ЖБК "Міськбуд" та його контрагентом - ТОВ "Валіо Груп" є безтоварними, що призвело до неправомірного формування показників бухгалтерського податкового обліку, а, в підсумку, - до заниження податкових зобов'язань перед бюджетом.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що сам факт порушення кримінальної справи не вказує на наявність обставин, які не потребують доказування, разом з тим, зазначені обставини підлягають врахуванню з огляду на те, що в первинних документах позивача з ТОВ "Валіо Груп" зазначені прізвища саме цих осіб.

На зазначену обставину неодноразово вказував і Верховний Суд, зокрема в постанові від 23.01.2018 по справі № 826/7047/13-а.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пункту 44.1. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість його дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають його право на отримання такої вигоди.

З наведеного слідує, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть враховуватися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Враховуючи, що документи, укладені між позивачем та контрагентом підписані особою, яка не має відношення до діяльності цього підприємства, оскільки директор ТОВ "Валіо Груп" є тільки номінальним, заперечує свою участь у створенні та діяльності такого товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, а, отже, ці документи суд не бере до уваги як належний та допустимий доказ у справі на підтвердження дійсності укладеного правочину.

У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових правовідносин.

У зв'язку з наведеним суд звертає увагу на судову практику Верховного Суду (рішення від 16.01.2018 у справі №2а-7075/12/2670) та Верховного суду України (рішення від 22.03.2016 у справі №813/6201/14, від 26.04.2016 у справі №2а-4201/11/2670, від 12.04.2016 у справі №826/17617/13-а), яка виходить із того, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності контрагента платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Перевірка та встановлення таких обставин має значення для правильного вирішення спору, оскільки такі ознаки фіктивності господарської діяльності безпосередньо впливають на встановлення чи спростування факту здійснення господарської операції та формування на її підставі правомірної податкової вигоди.

Аналіз норм Закону дає підстави стверджувати, що первинний документ має містити дві обов'язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Відповідно до підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

В силу вимог пункту 135.1. статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 137.1. статті 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Отже, оскільки реальність вчинення господарських операцій ЖБК "Міськбуд" відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, задекларований на папері, у позивача не було підстав для податкового обліку вказаних операцій, що свідчить про необхідність визнання доходу на підставі Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 за № 27/4248.

Тобто, всупереч вимог норм статті 1, частини 1 статті 9 Закону та підпунктів 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні статті 1 Закону, в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Як встановлено судом і цей факт не заперечується сторонами, на час проведення перевірки податковим органом позивач - ЖБК "Міськбуд" мав статус неприбуткової організації.

Згідно зі статутом, ЖБК "Міськбуд" є неприбутковою організацією та не має на меті одержання прибутку. Предметом діяльності Кооперативу є забезпечення житлом та/або житловими приміщеннями Членів (Учасників) та Асоційованих членів кооперативу і членів їх сімей, шляхом сприяння будівництву багатоквартирних житлових будинків, за власні кошти Кооперативу, а також наступної експлуатації та управління цими будинками.

Оскільки, Статутом ЖБК "Міськбуд" передбачено витрачання коштів виключно для здійснення діяльності, яка не має на меті отримання прибутку, тому суд приходить до висновку, що перерахування коштів на адресу TOB "Валіо Груп" в 2015 році у сумі 2277765,00 грн, у тому числі: в серпні 2015 року - у сумі 481540,00 грн, вересні 2015 року - 1020918,00 грн, жовтні 2015 року в сумі 775307,00 грн, проводилось без мети забезпечення безпосередньої діяльності ЖБК "Міськбуд" та є нецільовим використанням коштів для даної неприбуткової установи.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій" від 17.07.2015 №652-VIII (введений в дію 13.08.2015), внесено зміни до пункту 133.4. статті 133 ПК України щодо статусу неприбуткової установи.

Відповідно до вимог пункту 133.4. статті 134 ПК України (в редакції з 13.08.2015) неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам: утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації; установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб; установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення); внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Обов'язковою умовою для неприбуткових організацій, відповідно до підпункту 133.4.2. пункту 133.4. статті 133 ПК України (в редакції, чинній з 13.08.2015) є те, що доходи прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Відповідно до вимог підпункту 133.4.3. пункту 133.4. статті 133 ПК України (в редакції чинній з 13.08.2015) у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов'язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Податкове зобов'язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов'язана щоквартально подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду) та подавати фінансову звітність та сплачувати податок на прибуток у порядку, встановленому цим розділом для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

Відповідно до вимог пункту 54.3. статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З наведених норм суд робить висновок, що оскільки кошти в сумі 2277765 грн., з них в серпні 2015 року - в сумі 481540,00 грн, вересні 2015 року - в сумі 1020918,00 грн, жовтні 2015 року - в сумі 775307,00 грн, які перераховані після 13 серпня 2015 року ЖБК "Міськбуд" на рахунки TOB "Валіо Груп" для переведення їх в готівку, є нецільовим для даної неприбуткової організації використанням коштів, тому відповідно до вимог підпункту 133.4.3. пункту 133.4. статті 133 ПК України (в редакції, чинній з 13.08.2015) ЖБК "Міськбуд" зобов'язано було до 20 вересня 2015 року подати Податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій за період з початку 2015 року по 31.08.2015 (останній день місяця, в якому вчинено таке порушення) та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 409997 грн виходячи із суми операції нецільового використання коштів в розмірі 2277765,00 грн (2277765,00 грн х 18%).

ЖБК "Міськбуд" відповідно до вимог абзацу 2 підпункту 133.4.3. пункту 133.4. статті 133 ПК України зобов'язано було:

- подати Податкову декларацію з податку на прибуток за III квартал 2015 року, в якій відобразити об'єкт оподаткування податком на прибуток в сумі 1020918,00 грн. та нарахувати податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 183765,00 грн. виходячи із суми операції нецільового використання коштів у вересні 2015 року в розмірі 1020918,00 грн (1020918,00 грн. х18%);

- подати Податкову декларацію з податку на прибуток за IV квартал 2015 року, в якій відобразити об'єкт оподаткування податком на прибуток в сумі 775307 грн. та нарахувати податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 139555 грн., виходячи із суми операції нецільового використання коштів у жовтні 2015 року в розмірі 775307 грн. (775307 грн. х 18%).

Враховуючи зазначене відповідачем правомірно встановлено порушення ЖБК "Міськбуд" вимог підпункту 133.4.3. пункту 133.4. статті 133 ПК України.

На підставі аналізу обставин даної справи крізь призму приписів законодавства, суд вважає, що висновки контролюючого органу є правомірними та відповідають дійсним обставинам справи.

Закріплений у частині 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За правилами, встановленими статтею 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Крім того, згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно а підстави для його скасування відсутні.

Оскільки адміністративний позов задоволенню не підлягає, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Житлово-будівельного кооперативу "Міськбуд" (вул. Володимирська 109, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, ідентифікаційний код - 39360366) до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, ідентифікаційний код - 39492190) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку встановленому статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства з урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Повне рішення складене 12 червня 2018 року

Суддя Д.А. Божук