Рішення

від 29.05.2018 по справі 910/618/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.05.2018Справа № 910/618/18 За позовом Служби зовнішньої розвідки України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Оріон Голд"

про стягнення 155 831,27 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін:

від позивача - Олійник Ю.А., за довіреністю;

від відповідача - Щербань Д.М., за договором.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Служба зовнішньої розвідки України звернулася до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Оріон Голд" про стягнення 155 831,27 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем строку виконання робіт за договором з виконання робіт за державні кошти від 12.10.2016 №542/16, у зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу штрафні санкції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2018 у справі №910/618/18 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

15.02.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач на підставі ст.ст.256, 258, 253 ЦК України просив застосувати строк позовної давності до вимог позивача щодо стягнення пені. Окрім того, відповідач у відзиві зазначив, що невиконання умов договору з боку позивача обумовлене протиправними діями відповідача, який не допустив працівників підрядника до виконання робіт та не надав будівельний майданчик для їх виконання. Також, у відзиві послався на те, що у позивача відсутнє право у односторонньому порядку розривати договір та вимагати сплати штрафу відповідно до п. 13.3 такого договору.

20.02.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач зазначив, що останнім днем строку позовної давності для подання позову про стягнення пені, відповідно до абзацу 1 пункту 12.3 договору є 16.04.2018, відтак оскільки позовна заява була подана позивачем до суду 17.01.2018 то позивач має право на стягнення пені у розмірі 1-го відсотка від ціни договору за кожен день прострочення за період з 17.01.2017 до 16.04.2018 (останній день строку позовної давності для подання позову про стягнення пені) на загальну суму 161 204,76 грн., а відтак строк позовної давності не є пропущеним.

20.02.2018 разом з відповіддю на відзив, позивачем подана заява про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просив суд стягнути з відповідача 161 204,76 грн. пені за період з 17.01.2017 по 16.04.2017.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити розмір позовних вимог до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Вказана зава, відповідно до приписів п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні 20.02.2018 оголошено перерву до 01.03.2018.

28.02.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь Служби зовнішньої розвідки України.

01.03.2018 через відділ діловодства суду позивачем подані додаткові письмові пояснення до позовної заяви, які долучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 01.03.2018 клопотав про перехід до розгляду справи у порядку загального позовного провадження, починаючи її розгляд зі стадії відкриття провадження.

Представник відповідача не заперечив проти переходу до розгляду справи у порядку загального позовного провадження, починаючи, її розгляд зі стадії відкриття провадження.

Суд розглянувши клопотання позивача про перехід до розгляду справи у порядку загального позовного провадження, починаючи, її розгляд зі стадії відкриття провадження та заслухавши представників сторін, вирішив задовольнити клопотання позивача, та визначив, що спір підлягає розгляду у порядку загального позовного провадження.

Також, в судовому засіданні 01.03.2018 представник позивача підтримав подану 01.03.2018 через загальний відділ діловодства суду заяву про збільшення позовних вимог в порядку п. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України. Згідно заяви позивач просив суд збільшити розмір позовних вимог щодо стягнення пені до 213 148,51 грн., у зв'язку з тим, що позивачем була допущена помилка у визначенні дати закінчення шестимісячного строку для нарахування пені.

Відповідно до заяви позивач просив суд стягнути з відповідача 213 148,51 грн. пені за період з 17.01.2017 до 16.05.2017.

Суд розглянувши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та заслухавши представників сторін, вирішив прийняти до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, а отже має місце нова ціна позову, з якої вирішується спір по суті.

Ухвалою суду від 01.03.2018 ухвалено здійснювати розгляд справи №910/618/18 у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі №910/618/18 призначено на 17.04.2018.

17.04.2018 підготовче судове засідання не відбулося в зв'язку із перебуванням судді І.І. Борисенко на лікарняному.

Ухвалою суду від 23.04.2018 підготовче судове засідання у справі №910/618/18 призначено на 22.05.2018.

У судовому засіданні 22.05.2018 позивач підтримав подане 16.04.2018 через загальний відділ діловодства суду клопотання про долучення до матеріалів справи заяви свідка ОСОБА_3, як представника позивача за довіреністю.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Суд розглянувши подане позивачем клопотання про долучення до матеріалів справи заяви свідка ОСОБА_3, як представника позивача за довіреністю та заслухавши представників сторін, вирішив відмовити в його задоволенні з необґрунтованістю.

В підготовчому засіданні з'ясовані всі питання визначені ст. 182 Господарського процесуального кодекс України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 закрито підготовче провадження у справі №910/618/18 та призначено розгляд справи №910/618/18 по суті на 29.05.2018.

В матеріалах справи наявна спільна письмова заява від 22.05.2018 позивача та відповідача про призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 29.05.2018 судом було з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засідання 29.05.2018 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Оріон Голд" (надалі - підрядник за договором) та Службою зовнішньої розвідки України (надалі - замовник за договором) укладено договір з виконання робіт за державні кошти №542/16 (далі - договір), відповідно до умов якого підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати та здати йому в установлений цим договором строк послуги з поточного ремонту асфальтобетонного покриття на території об'єкта замовника, розташованого за адресою: 20-ти кілометрова зона м. Києва (надалі - роботи).

Відповідно до пункту 2.1. договору підрядник зобов'язується виконати поточний ремонт за цим договором до 15 листопада 2016 року.

Згідно з пунктом 3.1. договору договірна ціна цього договору визначається на основі кошторисної документації, що є невід'ємною частиною цього договору є твердою, і становить - 179 116 грн. 40 коп., в тому числі ПДВ 20%, що становить 29 852 грн. 73 коп.

Відповідно до пункту 10.1. договору передача виконаних робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт (ф. №КБ-2в) за роботами та до якого обов'язково підрядником надається довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. № КБ-3) за роботами.

Положеннями пункту 14.1 договору сторони погодили, що строком дії цього договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до договору. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє щодо бюджетних зобов'язань до 23 грудня 2016 року, а стосовно взаєморозрахунків - до їх повного виконання.

У п. 12.1-12.5 договору сторони узгодили розмір та порядок застосування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання умов договору.

Так, пунктом 12.3. вказаного Договору передбачено, що Підрядник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов'язань за договором і у таких сумах:

- у разі порушення строку виконання робіт за цим договором з підрядника стягується пеня у розмірі 1% від ціни договору за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додаткового стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості;

- у разі порушення умов зобов'язання щодо якості з Підрядника стягується штраф у розмірі 20 відсотків вартості неякісних ремонтних робіт.

Так само, у абз. 3 даного пункту договору погоджено стягнення з Підрядника штрафу у розмірі 50-ти відсотків ціни договору з підстав невиконання або неналежного виконання умов договору у випадку одностороннього розірвання такого договору.

У строк визначений умовами договору відповідач не виконав свої зобов'язання, у зв'язку з чим, враховуючи заяву про збільшення розміру позовних вимог, позивач нарахував відповідачу за період з 17.01.2017 по 16.05.2017 пеню в розмірі 213 148,51 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до норм статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною1 статті 846 Цивільного кодексу України унормовано, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строк виконання робіт за договором було встановлено сторонами у п. 2.1. Договору - до 15.11.2016 року.

У вказаний строк відповідач не виконав роботи по договору з поточного ремонту асфальтобетонного покриття на території об'єкта замовника. Вказане також не заперечується і самим відповідачем.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до частини 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У відповідності до пункту 12.3. договору підрядник несе відповідальність за порушення зі своєї вини строку виконання робіт за цим договором та визначено, що з підрядника стягується пеня у розмірі 1% від ціни договору за кожний день прострочення.

Нормами статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та в запереченнях на відповідь Служби зовнішньої розвідки України, щодо невиконання відповідачем робіт за договором з вини позивача, у зв'язку з незабезпеченням позивачем доступу погоджених між сторонами працівників відповідача до об'єкту, в підтвердження чого відповідач посилається на пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оформлені у відповідності до статті 88 Господарського процесуального кодексу України, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

У відповідності до пункту 8.1 договору замовник надає підряднику фронт робіт протягом двох днів з дня підписання договору.

Підрядник повідомляє замовника про виникнення обставин, що загрожують

виконанню цього договору за вини замовника, протягом 3-х днів з дня їх виникнення.

Замовник протягом 3-х днів з дня одержання повідомлення від підрядника надає йому

відповідь щодо прийнятих рішень та намічених заходів (пункт 8.3 договору).

Як вбачається із пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, викладених у заявах свідків, працівникам відповідача, які повинні були виконувати роботи за договором, директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія оріон Голд" не було повідомлено про адресу об'єкту за договором з виконання робіт за державні кошти № 542/16 від 12.10.2016, а лише повідомлено про необхідність приїхати на вулицю Нагірну до будинку № 24/1 для отримання допусків до об'єктів. Працівників відповідача охороною Служби зовнішньої розвідки України двічі не було допущено до приміщення по вулиці Нагірній, будинок № 24/1, у зв'язку з відсутністю допусків до об'єкта вказаних осіб.

Зазначені пояснення свідків не можуть бути прийняті судом в якості належних та допустимих доказів в підтвердження неможливості виконання відповідачем робіт за договором з вини позивача, оскільки неповідомлення директором відповідача робітникам місцезнаходження об'єкту робіт не звільняє відповідача від виконання своїх зобов'язань за договором. Крім того, суду не надано доказів вчинення відповідачем дій, передбачених пунктом 8.3 договору, у зв'язку з виникненням обставин, що загрожують виконанню договору за вини замовника.

Згідно з пунктами 11.1.8 та 11.1.9 договору підрядник зобов'язаний надати замовнику список своїх працівників, які планується залучити до виконання ремонтних робіт на об'єкті замовника. У випадку непогодження замовником зазначених у списках відповідних працівників, яких планується залучити до виконання ремонтних робіт на об'єкті, такі працівники не допускаються до виконання робіт, передбачених цим договором, в такому разі підрядник зобов'язаний надати список інших працівників.

У відповідності до пункту 11.3.3 договору замовник зобов'язаний забезпечити доступ на територію об'єкта працівників підрядника для виконання робіт по договору на підставі наданих списків.

В матеріалах справи наявний рапорт від 26.09.2016, заступника голови Служби зовнішньої розвідки України, згідно якого надано дозвіл на допуск працівників ТОВ Компанія Оріон Голд (ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7І.) на територію об'єкту Білогородка-1,2,3 для виконання ремонтно-будівельних робіт. Відповідно до рапорту повідомлено, що документи щодо доцільності залучення вказаних робітників ТОВ Компанія Оріон Голд надіслані до 8 Управління СЗРУ за листом №16/4/2255 від 31.08.2016. Виконання робіт передбачено у супроводі співробітника 4 служби УМРО Служби зовнішної розвідки України.

Доказів того, що позивач протиправними діями не допускав працівників підрядника до виконання робіт та не надав будівельний майданчик для виконання робіт, матеріали справи не містять. Вказані доводи відповідача не підтверджені належними та допустимими доказами у справі.

Таким чином, відповідач є таким, що прострочив виконання робіт у строк визначений умовами договору, і не довів суду, що невиконання своїх зобов'язань за договором сталося внаслідок протиправних дій позивача.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідач не вжив відповідних заходів щодо належного виконання взятих на себе зобов'язань за договором щодо виконання робіт, у зв'язку з чим допустив порушення зобов'язання, що є підставою для застосування відповідальності (пені) відповідно до пункту 12.3 договору.

У відзиві на позовну заяву представником відповідача заявлено клопотання про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Нормами статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені.

Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 статті 261 Цивільного кодексу України).

Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" стосовно того, що якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін.

Днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява, а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Позовна давність до вимог про стягнення пені обчислюється окремо за кожен день (місяць) нарахування пені. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатись про порушення права (висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 08.06.2016 у справі №6-3006цс15).

У даному висновку щодо застосування норм права (ст. 258 ЦК України), Верховний Суд України визначив, що право на стягнення пені хоч і виникає щодня на відповідну суму, але позовна давність для подання позову про її стягнення починається саме з першого дня, коли Позивачу стало відомо про порушення його прав.

Як було зазначено раніше строк виконання робіт визначений договором до 15.11.2016, відтак з 16.11.2016 відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, а відтак саме з 16.11.2016 у позивача виникло право на стягнення пені. Отже, строк позовної давності за даним спором (щодо стягнення пені) сплинув 16.11.2017.

З даним позовом до суду позивач звернувся 17.01.2018, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті, в якому позивачем направлено позов до суду, тобто із пропуском річного строку позовної давності щодо вимоги про стягнення пені.

Одночасно суд вказує, що перерахунок пені, здійснений позивачем у заяві про збільшення розміру позовних вимог (з 17.01.2018, тобто з дати надходження до суду позову), не свідчить про подання позову у межах строків позовної давності, адже перебіг позовної давності до вимоги позивача про стягнення пені почався зі спливом строку виконання зобов'язання, тобто з 16.11.2016.

Суд дійшов до висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо позовних вимог про стягнення пені, а доводи позивача про звернення з вказаними вимогами до суду у межах строків позовної давності не відповідають дійсності з урахуванням того, що ним невірно визначено момент початку перебігу таких строків.

Обставин які б зупиняли або переривали строк позовної давності, а також поважність причин його пропуску, судом встановлено не було.

Згідно з частиною 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною 4 статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на вищенаведене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за договором у розмірі 213 148,51 коп., нарахованої за період прострочення з 17.01.2017 по 16.05.2017 (враховуючи, що прострочення виконання обов'язку відповідача виникло 16.11.2016), такими, що подані з пропуском строку позовної давності, у зв'язку з чим суд в задоволені позову відмовляє повністю.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, ст. 258 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові Служби зовнішньої розвідки України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Оріон Голд" про стягнення штрафних санкцій відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12.06.2018

Суддя І.І. Борисенко