Постанова

від 07.06.2018 по справі 826/15422/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15422/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Ісаєнко Ю.А., Мельничука В.П., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2018 року адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві, Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у місті Києві Самчук Катерини Сергіївни, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

У поданій до суду у листопаді 2017 р. позовній заяві публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль (надалі за текстом - ПАТ Райффайзен Банк Аваль ) зазначало, що рішенням Київської міської ради № 434/1438 від 15.11.2016 р. було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) йому меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для експлуатації та обслуговування нежилого будинку. З метою укладення договору оренди земельної ділянки позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві із заявою щодо зміни виду використання земельної ділянки з для обслуговування жилого будинку на для експлуатації та обслуговування нежилого будинку , в межах однієї у тієї ж категорії земель Землі житлової та громадської забудови .

06 червня 2017 р. Державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Самчук К.С. прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та зазначено, що зміна виду використання земельних ділянок здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, погоджених у порядку, встановленому ст. 186-1 Земельного кодексу України.

Вважаючи, що внесення змін щодо зміни виду використання земельної ділянки не потребує виготовлення документації із землеустрою, позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у місті Києві Самчук К.С. № РВ-8000081622017 від 06.06.2017 р.;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві знести відомості до Державного земельного кадастру щодо зміни виду використання земельної ділянки по вул. Бульварно-Кудрявська, 40/13 у Шевченківському районі м. Києва (кадастровий № 8000000000:91:178:003) з для обслуговування жилого будинку на для експлуатації та обслуговування нежилого будинку .

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Зокрема, ПАТ Райффайзен Банк Аваль стверджує, що аналіз норм чинного законодавства дає підстави дійти висновку, що зміна виду використання земельної ділянки, в межах однієї категорії, не потребує виготовлення документації із землеустрою. Скаржник також звертає увагу на те, що Департамент містобудування та архітектури не заперечував проти зміни виду використання земельної ділянки.

У відзивах на апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у м. Києві, Державний кадастровий реєстратор Самчук К.С. наполягають на тому, що судом прийнято законне та обґрунтоване рішення з огляду на те, що зміна виду використання земельної ділянки призводить до зміни її цільового використання.

31 травня 2018 р. було здійснено державну реєстрацію нової редакції Статуту позивача, якою змінено найменування банку на акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль .

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що за даними витягу з Державного земельного кадастру земельна ділянка по вул. Воровського, 40/13 у м. Києва (кадастровий № 8000000000:91:178:003) площею 0,1255 га належить до земель комунальної власності, за категорією віднесена до земель житлової та громадської забудови, за видом використання - для обслуговування жилого будинку.

Рішенням Київської міської ради № 373/373 від 13.11.2014 р. вулицю Воровського перейменовано на вулицю Бульварно-Кудрявську.

На підставі договору купівлі-продажу від 22.07.2015 р. ПАТ Райффайзен Банк Аваль набуло право власності на 1/2 частину нежилого будинку № 40/13 по вул. Бульварно-Кудрявській у м. Києві, розташованого на земельній площею 1 255 кв.м (кадастровий № 8000000000:91:178:003).

26 лютого 2016 р. позивач звернувся до Київської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Листом № 534/0/12-4/19-16 від 01.04.2016 р. Департамент містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації повідомив позивача про те, що він не заперечує проти зміни виду використання земельної ділянки та розроблення документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Рішенням Київської міської ради № 434/1438 від 15.11.2016 р. затверджено технічну документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПАТ Райффайзен Банк Аваль для експлуатації та обслуговування нежилого будинку по вул. Бульварно-Кудрявська, 40/13 у Шевченківському районі м. Києва (категорія земель - землі житлової та громадської забудови).

Цим же рішенням позивачеві передано в оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,1255 га (кадастровий № 8000000000:91:178:003) для експлуатації та обслуговування нежилого будинку.

25 травня 2017 р. позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру в частині зміни виду використання земельної ділянки з для обслуговування жилого будинку на для експлуатації та обслуговування нежилого будинку .

06 червня 2017 р. Державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Самчук К.С. прийнято рішення № РВ-8000081622017 від 06.06.2017 р. про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

У розділі Рекомендую цього рішення зазначено, що зміна виду використання земельних ділянок із зміною коду класифікації видів цільового призначення земель, здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, погоджених в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу Країни та затверджених органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

За визначенням наданим у статі 1 Закону України Про землеустрій від 22 травня 2003 р. № 858-IV цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Статтею 19 Земельного кодексу України установлено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно частини 1 статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Частиною 3 названої статті КАС України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.

Відповідно до частини 5 статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до статті 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Згідно статті 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

У постановах від 08 квітня 2015 р. та від 05 березня 2013 р. у справі № 21-417а12 Верховний Суд України висловив правову позицію, яка полягає у тому, що зміна виду використання земельної ділянки в межах її цільового призначення можлива, але порядок вирішення цього питання не встановлений. Виходячи з принципу Земельного кодексу України щодо раціонального використання та охорони земель, зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися у порядку, встановленому для зміни цього цільового призначення землі.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 р. за № 1011/18306, землі громадської забудови поділяються на наступні види: для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування; для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти; для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги; для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій; для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування; для будівництва та обслуговування будівель екстериторіальних організацій та органів; для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування; для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ; для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку); для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки; для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування; для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування; для розміщення та постійної діяльності органів і підрозділів ДСНС; для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови; для цілей підрозділів 03.01 - 03.15, 03.17 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду; для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об'єктів рекреаційного призначення.

Тобто, законодавством не передбачено такого виду використання земельної ділянки, як для експлуатації та обслуговування нежилого будинку .

Враховуючи наведене, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а посилання скаржника на те, що Департамент містобудування та архітектури не заперечував проти зміни виду використання земельної ділянки є помилковим.

Департамент містобудування та архітектури не є тим органом до повноважень якого віднесено вирішення питань про зміну виду використання земельної ділянки.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 12 червня 2018 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Ю.А.Ісаєнко

суддя В.П.Мельничук