Постанова

від 13.06.2018 по справі 331/3493/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 331/3493/18

Провадження № 2-а /331/57/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Жукової О.Є.

за участю секретаря - Качан К.К.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_3 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням і охороною земель і дотримання вимог Законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області - головного спеціалісту відділу контролю за використанням і охороною земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжі Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області ОСОБА_4 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 24.05.2018 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив скасувати постанову від 14.05.2018 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53 КУпАП стосовно ОСОБА_3 , справу про адміністративне правопорушення закрити .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що оскаржувана постанова винесена не уповноваженою на те особою в порушення вимог ст. 242-1 КУпАП, ст. 244 КУпАП ; протокол про адміністративне правопорушення і постанова у цій справі складена однією і тією ж самою особою; висновок про порушення нею правил використання земель ґрунтується на невірному тлумаченні законодавства; перевірка, яка безпідставно проведена відповідачем за участю прокурора є засобом тиску на позивача та членів її родини з боку працівників правоохоронних органів.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 травня 2018 року провадження у справі відкрите, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей визначених ст. 286 КАС України.

04.06.2018 року представник відповідача надав відзив на позов, в якому в задоволенні позовних вимог просив відмовити, з тих підстав що , відповідач діяв у спосіб та в порядку визначеному чинним законодавством, а доводи позивача є безпідставними .

В ході розгляду справи 12.06.2018 року представником відповідача було заявлено клопотання про залучення додаткових доказів , однак судом вказане клопотання було залишено без задоволення з тих підстав, що в порушення ч.3,ч.4 ст. 79 КАС України відповідач вказані докази не подав разом з відзивом , про причини неможливості подання доказів у встановлений строк суд не повідомив, крім того, представник відповідача відповідно до приписів ч. 9 ст. 79 КАС України не надав суду підтвердження надсилання вказаних доказів позивачу.

У вступному слові представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. Також, представник позивача наполягав на тому, що проведення перевірки та наступні дії відповідача є наслідком неправомірного тиску на нього органів прокуратури. Крім того, представник позивача зауважив суду на те, що його довіритель не була повідомлена про здійснення перевірки, протокол про адміністративне правопорушення був складений у її відсутність, вона не була присутня при розгляді протоколу у справі про адміністративне правопорушення.

Представник відповідача у вступному слові підтримала наданий відзив, у задоволенні позовних вимог просила відмовити, зазначивши, що є встановленим той факт, що позивачем використовується п ятиповерхова будівля у комерційних цілях , а заходів для зміни цільового призначення земельної ділянки позивачем не здійснювалося.

Суд, вислухавши вступне слово учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оглянувши оригінали паспортів ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3, оригінал домової книги будинку 84 по вул. Олександрівській в м. Запоріжжі, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 19 квітня 2018 року відповідачем було на підставі звернення Запорізької місцевої прокуратури, за участю прокурора Ганжа М.В. обстежено земельну ділянку площею 0,1000 га , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 84. У акті обстеження визначено, що за результатами візуального обстеження встановлено, що на даній земельній ділянці замість житлового будинку знаходиться комерційна нежитлова споруда, яка складається з п яти поверхів.

27 квітня 2018 року відповідачем державним інспектором у сфері державного контролю за використанням і охороною земель і дотримання вимог Законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням і охороною земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжі Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст. 53 КУпАП. У вказаному протоколі зазначено, що земельна ділянка площею 0,1000 га, кадастровий номер 2310100000:01:011:0053, приватної форми власності , яка відноситься до земель житлової та громадської забудови надана ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) , а фактично на даній земельній ділянці знаходиться комерційна нежитлова споруда, яка складається з п яти поверхів, а не житловий будинок, то ОСОБА_3 використовує дану земельну ділянку не за цільовим призначенням.

У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що позивачка ОСОБА_3 від дачі пояснень та підпису у протоколі відмовилася.

Оскаржуваною постановою про накладення адміністративного стягнення , яка винесена відповідачем , від 14 травня 2018 року № 106/0/92-18-ДК/0048По/08/01-18 до ОСОБА_3 застосовано адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП України. Зазначена постанова винесена відповідачем за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 53 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень.

Згідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.ст. 245 , 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об єктивне з ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

За нормами КУпАП підтвердженням наявності чи відсутності адміністративного правопорушення є докази.

Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель , Положенням про ГУ Держгеокадастру встановлено право державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель складати акти перевірки чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель.

За змістом ст. 9 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з

використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, підставою складання протоколу про адміністративне правопорушення від 27 квітня 2018 року відносно ОСОБА_3 стала перевірка дотримання вимог земельного законодавства стосовно земельної ділянки , яка розташована за адресою: вул. Олександрівська, 84, м. Запоріжжя з кадастровим номером 2310100000:01:011:0053.

При цьому , з акту обстеження земельної ділянки від 19 квітня 2018 року № 106/0/92-18-ДК/322/АО/10/01/-18 , вбачається, що земельна ділянка за адресою: вул. Олександрівська, 84, м. Запоріжжя була обстежена відповідачем державним інспектором у сфері державного контролю за використанням і охороною земель і дотримання вимог Законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області - головним спеціалістом відділу контрою за використанням і охороною земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжі Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області ОСОБА_4 за участю прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_6 У вказаному акті визначено, що обстеження земельної ділянки проведено у зв язку з необхідністю на підставі звернення Запорізької місцевої прокуратури від 07.03.2018 № 120-3474 вих 18.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює:1) підтримання публічного обвинувачення в суді;2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 1 Закону України Про прокуратуру" визначено , що Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Частиною 3 статті 2 Закону України Про прокуратуру визначено , що на прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України .

Статтями 22-26 Закону України Про прокуратуру визначені функції прокурора з виконання покладених на нього функцій при підтриманні державного обвинувачення в суді, представництві інтересів громадянина або держави в суді, нагляді за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, при здійсненні нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Тобто , Прокуратура України має чітко визначені Конституцією України та Законом України Про прокуратуру функції , до яких не належить здійснення контролю за дотриманням вимог земельного законодавства .

Стаття 9 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель визначає підставами для здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів шляхом проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб.

Однак , в даному випадку, враховуючи вищевикладене , суд приходить до висновку, що оскільки перевірка дотримання вимог земельного законодавства стосовно земельної ділянки , яка розташована за адресою: вул. Олександрівська, 84, м. Запоріжжя з кадастровим номером 2310100000:01:011:0053 не призначалася , і таких доказів суду не надано, а здійснювати вказану перевірку на підставі звернення Запорізької місцевої прокуратури , до функцій якої не належить здійснення контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, крім того за участю прокурора , відповідач в силу вимог ст. 9 Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель не мав повноважень, з тих підстав, що звернення прокуратури у системному аналізі положень Конституції України, Закону України Про прокуратуру , не можна розцінювати як розгляд звернення юридичних та фізичних осіб .

Зважаючи на наведене вище, суд приходить до висновку , що дії по обстеженню земельної ділянки державним інспектором у сфері державного контролю за використанням і охороною земель і дотримання вимог Законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області - головним спеціалістом відділу контрою за використанням і охороною земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжі Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області ОСОБА_4 за участю прокурора Ганжа М.В. здійснені в порушення норм чинного законодавства і є неправомірними.

Право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі відповідно - Перший протокол; Конвенція). Держави-учасниці Конвенції зобов'язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні. Зазначене положення в Україні закріплено на конституційному рівні принципом непорушності права власності (ст. 41 Конституції України).

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно суспільний інтерес (public interest, general interest, general interest of the community); (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (must be a reasonable relationship of proportionality between the means employed and the aims pursued). ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм (quality of the law is requiring that it be accessible to the persons concerned, precise and foreseeable in its application). Тлумачення та застосування національного законодавства - прерогатива національних органів, але спосіб, у який це тлумачення і застосування відбувається, повинен призводити до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики ЄСПЛ.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу пропорційності (principle of proportionality) - справедливої рівноваги (балансу) (fair balance) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

Суд приходить до висновку, що при здійсненні вказаної перевірки не було забезпечено застосування вищезазначених заходів достатньої гарантії від свавілля і воно не відповідає вимогам щодо якості законодавства у розумінні Конвенції. За цих обставин не можна стверджувати, що зазначене втручання здійснювалося згідно із законом , як цього вимагає пункт 2 статті 8 Конвенції.

Таким чином, відповідач здійснив перевірку позивача без встановлених законом підстав на її проведення, що відповідно тягне за собою протиправність складання відповідачем документів, в тому числі акту обстеження земельної ділянки, , оскільки посадові особи ГУ Держгеокадастру, як суб'єкти владних повноважень відповідно до ст.19 Конституції України повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, суд відхиляє доводи позивача про те , що відповідач не уповноважений на складання протоколу по справі про адміністративне правопорушення , і щодо неправомірності винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення особою, що склала протокол по справі про адміністративне правопорушення, виходячи з наступного .

В силу статті 244 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель і порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, правил технічної експлуатації самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації (статті 52 - 53-4, 54-56, 104-1, 108 та 188-5).

Від імені зазначеного органу розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) Головний державний інспектор сільського господарства України -штраф на громадян до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2)головні державні інспектори сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, їх заступники - штраф на громадян до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3)старші державні інспектори сільського господарства, державні інспектори сільського господарства - штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

У вказаному Положенні також визначено, що керівники структурних підрозділів Держгеокадастру та його територіальних органів, на яких покладено повноваження щодо виконання інспекційних функцій, є одночасно старшими державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, а головні та провідні спеціалісти, які безпосередньо здійснюють державний нагляд (контроль), є одночасно державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, тобто державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель уповноважені наразі розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.

Крім того , чинним законодавством України не встановлено обмежень щодо складання однією і тією ж особою протоколу про адміністративне правопорушення, його розгляду і винесення за результатами розгляду постанови про накладення адміністративного стягнення.

По суті неправомірності встановленого порушення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В ході проведення перевірки Інспектором встановлено порушення позивачем ст. 20 та ст. 38 Земельного Кодексу України .

Стаття 20 Земельного кодексу регламентує порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок.

В свою чергу, статті 38-39 ЗК України встановлюють правовий режим різних категорій земель, зокрема, земель житлової та громадської забудови .

Кожна земельна ділянка, незалежно від форми власності чи використання, має конкретне цільове призначення.

Цільове призначення земельної ділянки окреслюється встановленими законодавством та конкретизовані відповідними органами влади допустимими межами використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами.

Відповідно до ст.19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

г) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до частини 1 ст. 1 Закону України Про землеустрій цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Метою встановлення категорій і цільового призначення земель є забезпечення особливого правового режиму для їх охорони і ефективного використання. Так, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Крім того, відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ), затвердженого наказом Держкомзему від 23.07.2010 № 548 КВЦІ13 застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів.

КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.

Одним із таких видів, до якого належить і земля, яка була об'єктом перевірки, є землі для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва (код за КВЦПЗ 02.01).

Як вбачається з декларації про готовність об єкта до експлуатації від 24.12.2012 року , позивачем було здійснено реконструкцію нежитлової будівлі по вул. Олександрівська , 84 в м. Запоріжжя , під житловий будинок та торгово-офісні приміщення .

Оглянутими у судовому засіданні оригіналами домової книги та паспортів ОСОБА_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, підтверджено , що зазначені особи зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто позивачем підтверджено використання будинку з метою проживання в ньому фізичних осіб.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку , цільове призначення земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 84 для будівництва і обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд , категорія земель - землі житлової та господарської забудови .

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом ч.1 ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку встановленого законом.

Отже, оскільки судом встановлено , що позивач надав докази що нежитлова будівля, яка ним була реконструйована в житловий будинок та торгово-офісні приміщення, використовується ним для проживання фізичних осіб, в тому числі неповнолітніх , акт обстеження земельної ділянки складений відповідачем з перевищенням наданих йому повноважень та не може бути допустимим доказом, наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови.

Також, слід зазначити , що з згідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач ОСОБА_3 не була присутня ні при складанні протоколу про адміністративне правопорушення 27 квітня 2018 року, ані при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення 14 травня 2018 року .

Будь-яких доказів на спростування зазначених обставин суду не надано, а отже суд вважає встановленим , що позивач про розгляд справи про адміністративне правопорушення 14 травня 2018 року не була повідомлена .

Тому , з урахуванням наявних обставин, суд зазначає, що позивач була позбавлена можливості надати свої пояснення (заперечення) з приводу обставин, викладених у спірному процесуальному документі та скористатися юридичною допомогою адвоката, що у свою чергу є порушенням прав позивача .

Таким чином, відповідачем при винесенні постанови від 14 травня 2018 року не виконано вимог ст. 268 КУпАП та розглянуто справу за відсутності особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у звязку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, оскільки належних та допустимих доказів вини позивача у правопорушенні, відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України , відповідачем не надано, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП , що в свою чергу свідчить про неправомірність складеної відносно останньої постанови про накладення адміністративного стягнення.

Також , відповідно до вимог ч.3 ст. 286 КАС України , суд приходить до висновку , з урахуванням вимог ст. 247 КУпАП про наявність підстав для скасування рішення суб'єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 77,205, 241 , 268,271, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням і охороною земель і дотримання вимог Законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області - головного спеціалісту відділу контролю за використанням і охороною земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжі Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області ОСОБА_4 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 14 травня 2018 року № 106/0/92-18-ДК/0048По/08/01-18 про застосування до ОСОБА_3 (місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП України і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі ч.2 ст. 271 КАС України копію судового рішення невідкладно надіслати учасникам справи.

Суддя: О.Є. Жукова

13.06.2018 .