ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 925/980/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.
при секретарі судового засідання Лихошерст І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Ремонтно-експлуатаційне управління-8" Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонстрой"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Алданова С.О., судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.) та на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.10.2017 (суддя Єфіменко В.В.)
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Шевченка, 352"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
1. Черкаська міська рада
2. Комунальне підприємство "Черкаське обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації"
3. Відокремлений підрозділ Черкаська ТЕЦ "ПАТ "Черкаське Хімволокно"
4. Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області
5. Міськрайонне управління у Черкаському районі та місті Черкаси Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області
6. Комунальне підприємство "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради
7. Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго"
8. Черкаський міський РЕМ ПАТ "Черкасиобленерго"
9. Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Черкаській області
10. Публічне акціонерне товариство "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз"
11. Спеціалізоване ремонтно - будівельне підприємство "Черкасиліфт"
про зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Звернувшись у суд з даним позовом, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Шевченка, 352" (далі - позивач) просило зобов'язати Дочірнє підприємство "Ремонтно-експлуатаційне управління-8" Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонстрой" (далі - відповідач) списати зі свого балансу будинок, який знаходиться за адресою: м.Черкаси, вул.Шевченка, 352 (далі-будинок), зобов'язати відповідача передати позивачу документацію на будинок шляхом підписання акта приймання-передачі відповідної документації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив приписи Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" в частині забезпечення передачі у тримісячний строк з дня державної реєстрації позивача, примірника та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж, а також відповідач безпідставно не списав зі свого балансу будинок, що унеможливлює позивачу його утримання.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.10.2017, позов задоволено частково, зобов'язано відповідача передати (списати) зі свого балансу на баланс позивача будинок, зобов'язано відповідача передати позивачу проектно-технічну та виконавчу документацію на будинок шляхом підписання акта приймання-передачі технічної та іншої документації. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 вказане рішення суду скасовано частково та викладеного його резолютивну частині у іншій редакції, позов задовольнити частково, зобов'язано відповідача передати позивачу технічну документацію на будинок шляхом підписання акта приймання-передачі технічної документації, яка відображена у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції. В іншій частині позову відмовлено, вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вище вказані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач посилався на те, що він не є користувачем земельної ділянки на якій знаходиться будинок, а тому передати відповідні документи позивачу на земельну ділянку є неможливим. При цьому відповідач вказує на відсутність у нього проектно-кошторисної документації на будинок, оскільки вона знаходиться у забудовника та відповідачу не передавалася. Також відповідач зазначає, що передача відповідної документації на будинок має бути здійснена при прийманні-передачі об'єкта в управління з підписанням відповідного акта за умови прийняття на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку рішення про передачу функцій з управління будинком позивачу, проте судами не встановлена наявність такого рішення.
Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, беручи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 20.05.2016 позивач був зареєстрований у встановленому законом порядку з присвоєнням йому відповідного ідентифікаційного коду юридичної особи.
За результатами проведення загальних зборів позивача було прийнято рішення, яке оформлено протоколом від 21.11.2016 № 3 про передачу будинку в управління позивача.
Також встановлено, що позивач посилаючись на Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", неодноразово звертався з відповідними листами до відповідача з проханням передати будинок в управління позивача, з одночасною передачею технічної документації на будинок, а також просив відповідача створити відповідну комісію для передачі будинку в управління, які відповідач залишив без задоволення.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідач не подав доказів передачі будинку з балансу на баланс позивача у визначений законодавством строк, а також відповідно до положень Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", відповідач, який здійснював управління будинком до створення позивача, у тримісячний строк з дня реєстрації позивача повинен був передати йому примірник відповідної документації, а оскільки він цього не зробив, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому відмовляючи частково в позові, суд послався на неможливість викладення в судовому рішенні переліку технічної документації запропонованого позивачем, через не конкретність та відсутність доказів їх знаходження у відповідача, а тому такий перелік документів може бути сформовано сторонами при виконанні судового рішення.
Скасовуючи частково рішення суду та викладаючи його резолютивну частину у відповідній редакції, апеляційний суд свій висновок мотивував тим, що вимога позивача про зобов'язання відповідача списати зі свого балансу будинок є безпідставною, оскільки матеріали справи не містять доказів передачі забудовником будинку на баланс відповідача, тому висновок суду першої інстанцій в цій частині є безпідставним. При цьому апеляційний суд відзначив, що вимога про приймання-передачу будинку в управління позивача, останнім не заявлялась. Також суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції в частині відмови в позові щодо неможливості викладення в судовому рішенні переліку технічної документації запропонованого позивачем, через його не конкретність, оскільки визначений позивачем перелік документів частково узгоджувався з чинним законодавством, тому у суду була можливість відобразити його у резолютивній частині рішення. З іншими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погодився.
Підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні з огляду на наступне.
Статтею 385 Цивільного кодексу України встановлено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Частиною першою статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" унормовано, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Статтею 10 вказаного Закону передбачено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ч.1).
Згідно статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об'єднання, у тримісячний строк з дня державної реєстрації об'єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж. У разі відсутності документації на багатоквартирний будинок колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об'єднання, протягом півроку з дня державної реєстрації об'єднання відновлює її за власний рахунок.
Статтею 12 наведеного Закону визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління (ч.1). За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації (ч.2). Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання (ч.3).
Відповідно до пунктів 2.2, 2.3 Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 N 13 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 27.04.2009 за N 377/16393, при передачі об'єкта в управління попередній балансоутримувач чи особа, що здійснювала управління будинком, надає замовнику, а замовник передає особі, що буде здійснювати управління будинком, оригінали або належним чином завірені копії відповідних документів (у разі зберігання оригіналів документів у місцевих архівах). У разі відсутності документів, передбачених цим пунктом, відмітка про це робиться у акті приймання-передачі об'єкта. Відсутні документи виготовляються чи відновлюються за рахунок попереднього балансоутримувача чи особи, що здійснювала управління будинком, протягом одного місяця з моменту складення акта приймання-передачі об'єкта та передаються ним особі, що буде здійснювати управління будинком, з оформленням додатка до акта приймання-передачі.
Встановивши, що у відповідача після державної реєстрації позивача, яка відбулась 20.05.2016 виник обов'язок у відповідний строк передати йому всю технічну та іншу документацію на будинок, який не був виконаний відповідачем, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача передати відповідну документацію на будинок.
Суд касаційної інстанції погоджується із такими висновками апеляційного суду оскільки із встановлених ним обставин справи вбачається, що передбачений наведеними нормами права обов'язок відповідача з передачі документації на будинок об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку виникає у нього виключно з дня державної реєстрації позивача та не залежить від прийняття позивачем рішення про передачу йому функцій з управління будинком та про прийняття будинку на баланс. Оскільки будь-яких інших умов, крім державної реєстрації позивача, для передачі документації законом не визначено, відповідач не виконав зазначеного обов'язку протягом встановленого строку та під час розгляду судами попередніх інстанцій спору по суті, доводи викладені у касаційній скарзі, є безпідставними.
Подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 916/255/17 та від 25.04.2018 у справі № 904/6261/17.
Наведеним спростовуються доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо незаконності оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.
За вказаних обставин оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскарженої постанови немає.
Відповідно до приписів статті 129 частини 4, статті 315 частини 3 пункту "в" Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за розгляд касаційної скарги у справі належить покласти на відповідача.
Керуючись статтями 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Ремонтно-експлуатаційне управління-8" Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонстрой" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 у справі Господарського суду Черкаської області №925/980/17, залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Г.М. Мачульський
Судді І.В. Кушнір
Є.В. Краснов
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2018 |
Оприлюднено | 14.06.2018 |
Номер документу | 74645625 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Мачульський Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні