Рішення

від 04.06.2018 по справі 909/439/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 11/76/16-33/99/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2018 Справа № 909/439/16

За позовом: Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації (вул. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018; код ЄДРПОУ 3816342),

до відповідача-1: Відокремленого підрозділу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД (вул. Львівська, буд. 1«А» , м. Галич, Івано-Франківська область, 77100; код ЄДРПОУ 25683589),

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД (вул. Брюлова, буд. 11, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69068; код ЄДРПОУ 13626072),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Західний офіс Держаудитслужби (79007, м. Львів, вул. Костюшка, буд. 8),

про стягнення суми,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД (вул. Брюллова, буд. 11, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69068)

до: Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації (вул. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018)

про визнання таким, що діє договір підряду № 70 від 11.12.2009 р. з додатковими угодами до нього; стягнення суми,

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючий суддя- Мірошниченко М.В., суддя Боєва О.С., суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача (за первісним позовом) : не з'явився;

від відповідача-1(за первісним позовом) : не з'явився;

від відповідача-2(за первісним позовом) : ОСОБА_1В, довіреність № 24 від 11.07.2017; ОСОБА_2, довіреність № Ордер серія ЗП №052873 від 14.05.2018;

від третьої особи (за первісним позовом): ОСОБА_3, довіреність № 13-35/4389 від 05.07.2017

Сутність спору:

До господарського суду Івано-Франківської області звернувся Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації із позовною заявою до відокремленого підрозділу товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД та товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД про стягнення 815064,43грн вартості обладнання, 9489,40грн. авансової оплати вартості пусконалагоджувальних робіт, ліквідації недоробок і дефектів та 163012,87грн. штрафу за договором підряду №70 на виконання підрядних робіт від 11.12.2009р.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.2016р. порушено провадження у справі №909/439/16, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державну фінансову інспекцію в Івано-Франківській області.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2016р., відповідно до положень ст. ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України, матеріали справи №909/439/16 направлено за територіальною підсудністю до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.06.2016 р. (суддя Гончаренко С.А.) справа № 909/439/16 прийнята до розгляду, справі присвоєно номер провадження 11/76/16, справу призначено до розгляду на 20.07.2016 р.

11.07.2016 від позивача на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог (Т.2;а.с.6-11), в якій позивач просить суд стягнути з ТОВ «Пріма-Сервіс» ЛТД 163012,87грн. штрафних санкцій, 815064,43грн. вартості обладнання та 9489,40грн. невикористаного авансу, та клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.07.2016 р., розгляд справи відкладено на 25.08.2016 р.

Ухвалою суду від 25.08.2016 р., справу № 909/439/16 прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Гончаренко С.А., суддя Зінченко Н.Г., суддя Науменко А.О. Судове засідання призначено на 18.10.2016 р.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, через закінчення повноважень судді Гончаренко С.А., справу № 909/439/16 передано на розгляд головуючому судді Мірошниченку М.В. Склад колегії суддів: головуючий суддя Мірошниченко М.В., суддя Зінченко Н.Г., суддя Науменко А.О.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.10.2016 р. справу № 909/439/16 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Мірошниченко М.В., суддя Зінченко Н.Г., суддя Науменко А.О., з привласненням їй іншого номеру провадження 11/76/16-33/99/16., розгляд справи розпочато заново та призначено на 22.11.2016 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.11.2016 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 12.12.2016 р.

01.12.2016 р. до господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД (відповідача-2 у справі) до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання таким, що діє договору підряду № 70 від 11.12.2009 р. з додатковими угодами до нього № 81/д від 30.12.2009 р., № 42д від 01.11.2011 р., № 26/д від 04.08.2014 р. та стягнення з відповідача за зустрічним позовом суми боргу в розмірі 53786,76 грн., пені в сумі 55263,06 грн. та втрат від інфляції в сумі 45644,19 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.12.2016 р. прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД для спільного розгляду з первісним позовом Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації у справі № 909/439/16. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД призначено до розгляду в судовому засіданні 12.12.2016 р.

Ухвалою суду від 12.12.2016 р. продовжено строк розгляду справи № 909/439/16 на 15-ть днів - до 03.01.2017 р. Розгляд справи № 909/439/16 відкладено на 29.12.2016 р.

Згідно Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 03.01.2017 р., внаслідок перебування судді Зінченко Н.Г. та судді Науменко А.О. у відпустці, змінено склад колегії суддів: головуючий суддя -Мірошниченко М.В., суддя: Азізбекян Т.А., суддя Корсун В.Л.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.01.2017 р. прийнято справу № 909/439/16 до свого провадження у складі колегії суддів - головуючий суддя - Мірошниченко М.В., суддя Азізбекян Т.А., суддя Корсун В.Л., розгляд справи (внаслідок зміни складу суду) розпочато заново та призначено її до розгляду на 07.02.2017 р.

Ухвалою суду від 07.02.2017 р., на підставі ст. 69 ГПК України, продовжено строк розгляду справи № 909/439/16 на 15-ть днів - до 20.03.2017 р., розгляд справи відкладено на 07.03.2017 р.

Згідно Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.03.2017 р., внаслідок перебування судді Корсуна В.Л. у відпустці, змінено склад колегії суддів: головуючий суддя -Мірошниченко М.В., суддя: Азізбекян Т.А., суддя Колодій Н.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.03.2017р. справу № 909/439/16 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Мірошниченко М.В., суддя Азізбекян Т.А., суддя Колодій Н.А., розгляд справи розпочато заново та призначено її до розгляду на 07.03.2017р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.03.2017р. справу № 909/439/16 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Мірошниченко М.В., суддя Азізбекян Т.А., суддя Колодій Н.А., розгляд справи розпочато заново та призначено її до розгляду на 07.03.2017р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.03.2017р. призначено по справі № 909/439/16 судову будівельно-технічну експертизу, проведення експертизи доручено експертам Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

До господарського суду Запорізької області від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист (вих. № 1502 від 21.03.2017р.), згідно якого, матеріали справи були повернуті до господарського суду Запорізької області у зв'язку із відсутністю у штаті Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз фахівців з освітньою спеціальністю «Водогосподарське і природоохоронне будівництво» , якими повинно проводитись дослідження монтажу технологічного обладнання очисних споруд.

Ухвалою суду від 04.04.2017 р., з метою процесуального визначення експертної установи, провадження у справі № 909/439/16 поновлено з 25.04.2017 р. та призначено судове засідання на 25.04.2017 р., зобов'язано сторони та третю особу письмово запропонувати експертну установу, яка має відповідну атестацію та фахівців з освітньою спеціальністю «Водогосподарське і природоохоронне будівництво» , якими повинно проводитись дослідження монтажу технологічного обладнання очисних споруд.

Ухвалою суду від 25.04.2017 р. призначено по справі № 909/439/16 судову будівельно-технічну експертизу, проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

До господарського суду Запорізької області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист (вих. № 7772-17,7853-17), згідно якого, матеріали справи були повернуті до господарського суду Запорізької області у зв'язку із відсутністю у штаті Київського науково-дослідного інституту судових експертиз фахівців зі спеціальними знаннями з проектування, монтажу, ремонту та експлуатації технологічного обладнання очисних споруд, а також відповідної проектно-лабораторної бази.

Згідно Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.06.2017 р., внаслідок перебування судді Колодій Н.А. у відпустці, змінено склад колегії суддів: головуючий суддя -Мірошниченко М.В., суддя: Азізбекян Т.А., суддя Боєва О.С.

Ухвалою суду від 19.06.2017 р. прийнято справу № 909/439/16 до свого провадження у складі колегії суддів - головуючий суддя - Мірошниченко М.В., суддя Азізбекян Т.А., суддя Боєва О.С. Поновлено провадження по справі № 909/439/16 з 11.07.2017 р. Судове засідання призначено на 11.07.2017 р. Зобов'язано сторони та третю особу письмово запропонувати експертну установу, яка має відповідну атестацію та фахівців з освітньою спеціальністю «Водогосподарське і природоохоронне будівництво» , якими повинно проводитись дослідження монтажу технологічного обладнання очисних споруд та фахівців зі спеціальними знаннями з проектування, монтажу, ремонту та експлуатації технологічного обладнання очисних споруд; забезпечити явку компетентних та повноважних представників.

05.07.2017 р. в господарський суд Запорізької області від Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації (позивача за первісним позовом) надійшло письмове клопотання (вих. № 923/01-07 від 04.07.2017р.) про проведення судового засідання 11.07.2017 р. у режимі відеоконференції.

Згідно Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.07.2017 р., внаслідок перебування судді Азізбекян Т.А. у відпустці, змінено склад колегії суддів: головуючий суддя -Мірошниченко М.В., суддя: суддя Боєва О.С., суддя Колодій Н.А.

Ухвалою суду від 07.07.2017 р. прийнято справу № 909/439/16 до свого провадження у складі колегії суддів - головуючий суддя - Мірошниченко М.В., суддя Боєва О.С., суддя Колодій Н.А., поновлено провадження по справі № 909/439/16 з 07.07.2017 р., відмовлено у задоволенні клопотання Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації, м. Івано-Франківськ про проведення судового засідання по справі № 909/439/16 в режимі відео конференції, зобов'язано сторони виконати вимоги ухвали господарського суду Запорізької області від 19.06.2017 р. у справі № 909/439/16.

Згідно Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.08.2017 р., внаслідок перебування судді Колодій Н.А. у відпустці, змінено склад колегії суддів: головуючий суддя -Мірошниченко М.В., суддя Боєва О.С., суддя Корсун В.Л.

Ухвалою суду від 15.08.2017 р. прийнято справу № 909/439/16 до свого провадження у складі колегії суддів - головуючий суддя - Мірошниченко М.В., суддя Боєва О.С., суддя Корсун В.Л.

Ухвалою суду від 15.08.2017 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 19.09.2017 р.

Згідно Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.09.2017 р., внаслідок перебування судді Корсуна В.Л. у відпустці, змінено склад колегії суддів: головуючий суддя -Мірошниченко М.В., суддя: Боєва О.С., суддя Зінченко Н.Г.

Ухвалою суду від 19.09.2017 р. справу № 909/439/16 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Мірошниченко М.В., суддя Боєва О.С., суддя Зінченко Н.Г. та призначено її до розгляду на 10.10.2017 р. о 12 год. 00 хв.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.10.2017 р. призначено по справі № 909/439/16 судову будівельно-технічну експертизу. Проведення експертизи доручено експертам Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз. Зобов'язано відповідача-2 за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД - здійснити оплату за проведення судової експертизи. Провадження у справі № 909/439/16 зупинено до закінчення проведення судової експертизи та надходження її висновку до господарського суду Запорізької області.

В господарський суд Запорізької області від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист (вих. № 1812/1813 від 12.03.2018 р.), про повернення матеріалів справи № 909/439/16 без виконання експертизи у зв'язку з несплатою вартості експертизи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.04.2018 р. провадження у справі № 909/439 /16 поновлено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02.05.2018 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.05.2018р., підготовче провадження у справі № 909/439/18 закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 22.05.2018р. о 9 год. 30 хв.

У судовому засіданні 22.05.2018р. оголошено перерву до 30.05.2018р., потім до 04.06.2018.

Технічна фіксація судового процесу здійснюється за допомогою програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

Первісні позовні вимоги мотивовані наступним. 11.12.2009р. між позивачем та відповідачем-2 у справі укладено договір підряду № 70 на виконання робіт по об'єкту Будівництво очисних споруд туберкульозного відділення районної лікарні (монтаж технологічного обладнання) в с.Солотвино Богородчанського району , за умовами якого відповідач-2 зобов'язався з використанням власних ресурсів та матеріальної бази відповідача-1 здійснити будівництво очисних споруд включаючи монтаж технологічного обладнання імпортного виробництва станції очистки стічної води ВСТS-6 (марки СБОСВ). На виконання вказаного договору та додаткових угод до нього, позивачем здійснено оплату технологічного обладнання імпортного виробництва на загальну суму 815064,43 грн., а також здійснено авансовий платіж в сумі 9489,40 грн. на виконання пусконалагоджувальних робіт, ліквідацію недоробок і дефектів. Однак, відповідач-2 взяті на себе зобов'язання за договором підряду № 70 від 11.12.2009р. виконав не належним чином. За твердженням позивача, відповідачем-2 не виконано обсяг робіт, узгоджений сторонами, очисні споруди в експлуатацію не здано, не дотримано умов якості виконання робіт, недоліки в роботі очисних споруд не усунуто, у зв'язку з чим позивачем було надіслано на адресу відповідача-2 вимогу про повернення авансового платежу. Втім, в порушення п. 57 договору підряду, відповідачем-2 аванс в сумі 9489,40 грн. позивачу повернуто не було. Крім того, в березні 2016 року Державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області проведено позапланову виїзну ревізію у Департаменті будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації та зустрічну перевірку ТОВ Пріма-Сервіс ЛТД якою встановлено, що технологічне обладнання, змонтоване відповідачем-2, не відповідає умовам договору і проектній документації, оскільки не є обладнанням імпортного виробництва, обладнання не здійснює очистку зворотних вод туберкульозного відділення районної лікарні. Таким чином, відповідачем-2 порушено п. 17, 44, 57 договору № 70 від 11.12.2009р., п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001р., ст.ст. 509, 526 ЦК України та нанесено матеріальної шкоди (збитків) обласному бюджету, і зокрема позивачу на загальну суму 824553,83 грн. За таких обставин, позивач за первісним позовом, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог (Т.2;а.с.6-11), просить суд стягнути з відповідача-2 на його користь суму 9489,40 грн. невикористаного авансу та суму 815064,43 грн. вартості обладнання. Крім того, на підставі п. 2.2. додаткової угоди від 01.11.2011р. № 42 до договору підряду № 70 від 11.12.2009р. позивачем (за первісним позовом) заявлено до стягнення з відповідача-2 штраф в розмірі 20% вартості неякісно виконаних робіт - 163012,87 грн.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання 04.06.2018р. не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач-1 (Відокремлений підрозділ Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД) процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач-2 (Товариство з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД) проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (Т.3;а.с.1-4), зазначив, що підрядні роботи за договором ним були виконані належним чином та у повному обсязі, усе технологічне обладнання, поставлене підрядником замовнику, є сертифікованим заводським продуктом, а технологія очищення стоків, яка поліпшила проектні рішення, є новітньою, підтвердженою і захищеною патентом UA № 63138 зареєстрованим в Державному реєстрі патентів України 26.09.2011. Акти виконаних робіт та довідки про їх вартість було підрядником надіслано на адресу замовника, однак з боку останнього безпідставно не підписано та на адресу підрядника не повернуто. У передбаченому законодавством порядку замовник з заявою про недоліки у виконаній роботі до підрядника не звертався.

У зустрічній позовній заяві ТОВ «Пріма-Сервіс» ЛТД просить суд визнати таким, що діє договір підряду № 70 від 11.12.2009р. з додатковими угодами до нього та стягнути з відповідача за зустрічним позовом заборгованість за виконані згідно договору підрядні роботи в розмірі 53768,76 грн., а також стягнути втрати від інфляції в сумі 45644,19 грн. та пеню в сумі 55263,06 грн., нараховані внаслідок прострочення замовником грошового зобов'язання за загальний період: з 01.01.2013р. по 01.11.2016р.

Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації вважає, що зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Представник третьої особи, вважає первісні позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Зустрічний позов на думку третьої особи є безпідставним.

30.05.2018р. від відповідача-2 за первісним позовом надійшла заява за вих.№036 від 30.05.2018 про застосування до всіх позовних вимог (за первісним позовом) строку позовної давності.

Позивачем (за первісним позовом) та 3-ю особою (за первісним позовом) надані суду письмові заперечення на подану ТОВ Пріма-Сервіс ЛТД заяву.

Розглянувши заяву про застосування строку позовної давності, суд вважає за необхідне залишити її без розгляду, враховуючи наступне.

Приписами ч. 1 ст. 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.05.2018р., підготовче провадження у справі № 909/439/18 закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ГПК України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Подана відповідачем-2 (за первісним позовом) заява про застосування позовної давності не містить жодних підстав та обґрунтувань стосовно поважності причин не подання її до суду протягом підготовчого провадження.

За таких обставин, з урахуванням ч.2 ст.207 Господарського процесуального кодексу України, заява ТОВ Пріма-Сервіс ЛТД за вих.№036 від 30.05.2018 про застосування строку позовної давності, підлягає залишенню без розгляду.

У судовому засіданні 04.06.2018 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст.ст. 233, 240, 241 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що 11.12.2009р. між Головним управлінням регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації (правонаступником якого є Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації) (замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД (підрядник, відповідач у справі) було укладено договір підряду на виконання підрядних робіт № 70 (далі - договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт по об'єкту Будівництво очисних споруд туберкульозного відділення районної лікарні (монтаж технологічного обладнання) в с.Солотвин Богородчанського району .

Згідно п. 2 договору, склад та обсяг робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені договірною ціною, яка є невід'ємною частиною договору. Склад та обсяг робіт можуть бути переглянуті в процесі будівництва у разі внесення змін до проектної документації.

Пунктами 3, 4 договору сторони узгодили, що підрядник розпочне виконання робіт з моменту підписання договору та завершить їх виконання в квітні 2010р. Дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт визначаються календарним планом виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно п.п. 8, 10 договору, договірна ціна робіт є невід'ємною частиною договору, визначається на основі локального кошторису є приблизною і складає 941787,60 грн. Уточнення приблизної договірної ціни буде здійснюватися в міру виконання робіт.

Пунктом 22 договору встановлено, що забезпечення робіт проектною документацією покладається на замовника із врахуванням положень Загальних умов, інших нормативних документів.

У п.25 договору передбачено, що забезпечення робіт матеріалами та устаткуванням здійснює підрядник.

У п. 46 договору передбачено, що фінансування робіт (будівництва об'єкта) здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету. Зобов'язання сторін щодо фінансування визначаються положеннями Загальних умов та узгодженого сторонами плану фінансування будівництва (додаток 1).

Згідно п. 48 договору, приймання-передача закінчених робіт (об'єкта реконструкції) буде здійснюватися відповідно до вимог Загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію.

Відповідно до п. 52 договору, розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися із урахуванням положень Загальних умов на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-2) та довідок про вартість виконаних робіт (КБ-3) проміжними платежами в міру виконання робіт за повністю завершені роботи.

Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику. Замовник зобов'язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджуюсь виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 45 календарних днів з дня одержання. (п. 53 договору).

Відповідно до п. 56 договору, проміжні платежі за виконані роботи здійснюються в межах не більше, як 95 відсотків їх загальної вартості за договірною ціною. Кінцеві розрахунки здійснюються протягом 45 календарних днів після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та підписання акта державної робочої комісії з прийняття об'єкту в експлуатацію, затвердженого у встановленому порядку.

Згідно п. 57 договору, замовник може надати підряднику на 2009 рік аванс для придбання необхідних матеріалів у розмірі 30 відсотків вартості річного обсягу робіт строком на 1 місяць.

У пункті 60 договору встановлено, що підрядник гарантує якість закінчених робіт, досягнення показників, визначених у проектній документації та можливість їх експлуатації протягом гарантійного терміну.

Пунктом 66 визначено, що зміна або розірвання договору будуть здійснюватися із урахуванням положень Загальних умов. Зміна договору здійснюється шляхом зміни або доповнення його умов за ініціативою будь-якої сторони на підставі додаткового договору, про що в договір вноситься відповідне застереження. Додатковий договір є невід'ємною частиною договору.

Строком договору сторони визначили час, протягом якого вони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набуває чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін та діє до грудня 2010р. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п.71 договору).

30.12.2009р. між замовником та підрядником укладено додаткову угоду № 81/д до договору підряду, якою продовжено строк договору № 70 від 11.12.2009р. до 30.12.2011р.

Додатковою угодою № 42д від 01.11.2011р. до договору підряду, у в'язку з неповним фінансуванням, строки виконання робіт замовником та підрядником продовжені до 30.12.2012р. Доручено підряднику у 2011 році виконати роботи на 846775,20 грн., замовнику перерахувати підряднику в формі авансу 30% від вказаної суми.

На виконання договору підряду та додаткових угод до нього, замовником на користь підрядника переховано аванс в сумі 254000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №487 від 03.11.2011р.

Згідно накладної № 1101-ПС від 05.12.2011 підрядник поставив, а замовник отримав технологічне обладнання: станцію очистки стічної води ВСТS-6 (марки СБОСВ) туберкульозного відділення районної лікарні в с.Солотвин Богородчанського району вартістю 815064,43 грн., в т.ч. ПДВ. За вирахуванням авансу в сумі 254000,00 грн. неоплачена вартість обладнання склала 561064,43 грн.

Того ж дня, замовником згідно акту прийому передачі № 6 від 05.12.2011р. вказане технологічне обладнання по довіреності від 01.12.2011р. було безоплатно передано підряднику для монтажу на об'єкті.

08.02.2012р. замовником на користь підрядника сплачено залишок вартості поставленого технологічного обладнання в сумі 561064,43 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 116 від 08.02.2012р.

Згідно пояснень відповідача-2 за первісним позовом, повний обсяг робіт за договором підряду ним було виконано в межах встановлених строків. Супровідним листом за вих.№ 311 від 24.12.2012р. підрядником нарочно передано замовнику пакет документів: акт приймання-передачі в експлуатацію № 02/12 від 24.12.2012р. у 2-х прим.; довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) від 24.12.2012р. у 2-х прим.; акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2) №03 від 24.12.2012р. у 2-х прим.; підсумкову відомість ресурсів; рахунок №15/12 від 24.12.2012р. на оплату виконаних згідно договору підряду № 70 від 11.12.2009 робіт на суму 31631,32 грн., в т.ч.ПДВ. Однак оплату виконаних робіт замовником не здійснено, зауважень щодо якості робіт не висунуто. Супровідним листом за вих.№ 35 від 01.02.2013р. відповідачем-2 повторно надіслано на адресу позивача пакет документів для передачі виконаних робіт замовнику та здійснення останнім їх оплати.

Крім того, за твердженням відповідача-2, супровідним листом за вих.№ 115 від 04.04.2013р. підрядник нарочним передав замовнику технічний звіт по введенню в експлуатацію станції біологічної очистки стічних вод згідно договору № 70 від 11.12.2009р. і додаткових угод до нього, до звіту включено 33 необхідних документи про випробування, сертифікати, інструкції, тощо, в тому числі копії протоколів № 2/1 від 26.03.2013 та 9/7 від 05.06.2013 дослідження води на виході в навколишнє природне середовище після очистки каналізаційних стоків, а також результати бактеріологічного аналізу води № 35 від 21.02.2013р.

Позивач за первісним позовом, зазначає про направлення на адресу підрядника обґрунтованих заперечень від підписання актів за грудень 2012р., зокрема листом від 06.02.2013р. за вих..№152/04-01. Докази направлення вказаного листа, як і сам лист від 06.02.2013р. за вих..№152/04-01 в матеріали справи сторонами не надано, втім матеріали справи містять відповідь відповідача-2 на зазначений лист за вих..№115 від 04.04.2013р.(Т.3; а.с.159). Також, позивач зазначає про направлення листом за вих..№553/04-01 від 15.05.2013 на адресу підрядника вимоги про виведення роботи очисних споруд по очищенню стічних вод на показники, передбачені проектною документацією.

Позивачем за первісним позовом надано в матеріали справи і інші листи (копії), зокрема, за вих.№642/02-25 від 05.06.2013р., за вих.№683/02-25 від 13.06.2013р. адресовані підряднику, з проханням змонтувати на спірному об'єкті технологічне обладнання та провести пусконалагоджувальні роботи.

08.08.2013р. Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області на адресу позивача за первісним позовом направлено лист за вих.№08-18/1180 (Т.1; а.с.127), в якому повідомлено останнього, що за результатами аналітичних досліджень у пробі зворотних вод після очисних споруд Солотвинської районної лікарні, відібраних 31.07.2013р., вміст забруднюючих речовин не відповідає нормативам, встановленим п. 19 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами.

14.08.2013р. головним управлінням держсанепідслужби в Івано-Франківській області на адреси позивача та відповідача-2 за первісним позовом направлено лист за вих..№ 1741/9 (Т.1; а.с.128), в якому повідомлено, що лабораторії ДУ Івано-Франківський ОСОБА_4 , в т.ч. Богородчанського ВМСП не атестовані на проведення лабораторних досліджень води стічної - дії фахівців Богородчанського ВМСП є неправомірними, а протоколи досліджень (№2/1 від 26.03.2013р., № 9/7 від 01.06.2013р.) слід вважати недійсними.

21.08.2013р. замовником нарочно передано підряднику претензію за вих.№ 1097/01-04, з вимогою невідкладно виправити допущені недоліки та привести рівень забруднюючих речовин у зворотних водах після очисних споруд Солотвинської районної лікарні у відповідність до проектної документації, нормативів і державних будівельних норм.

16.04.2014р. комісією у складі: заступника директора департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської облдержадміністрації ОСОБА_5, заступника директора ДДУ "ОПЦ ДСЕСУ" ОСОБА_6, головного спеціаліста Богородчанського міжрайонного управління ДСЕС ОСОБА_7, головного спеціаліста Державної екологічної інспекції ОСОБА_8, інженера технічного нагляду департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської облдержадміністрації ОСОБА_9, директора ТОВ "Пріма-Сервіс" ОСОБА_10, головного лікаря Солотвинської районної лікарні ОСОБА_11, заступника головного лікаря ОСОБА_12, старшої медичної сестри ОСОБА_13, депутата Солотвинської селищної ради ОСОБА_14, складено акт, яким встановлено, що підрядною організацією ТОВ Пріма-Сервіс ЛТД на об'єкті будівництва очисних споруд туберкульозного відділення районної лікарні в с.Солотвин Богородчанського району не проведено весь комплекс робіт передбачених проектною документацією та не виведено очисні споруди на проектний режим експлуатації в передбачені строки, а саме до 30.12.2012р. Акт підписано всіма учасниками комісії, за виключенням директора ТОВ Пріма-Сервіс ЛТД ОСОБА_10, який від підпису акту відмовився.

04.08.2014р. між замовником та підрядником укладено додаткову угоду № 26/д до договору підряду № 70 від 11.12.2009р., відповідно до умов якої, підрядник зобов'язався виконати власними силами та засобами роботи по об'єкту Будівництво очисних споруд туберкульозного відділення районної лікарні (монтаж технологічного обладнання) в с. Солотвин Богородчанського району , здати об'єкт в експлуатацію, укомплектувати інвентарем, провести пусконалагоджувальні роботи, ліквідувати недоробки і дефекти, що виникли і виявлені як в ході приймання робіт, так і в гарантійні строки експлуатації.

Пунктами 1.2.1, 2.1, 2.2 вказаної додаткової угоди встановлено, що підрядник розпочинає роботи на наступний день після поступлення авансу на його рахунок в банку і зобов'язується провести весь комплекс робіт передбачених проектною документацією, вивести очисні споруди, на проектний режим експлуатації та ввести об'єкт в експлуатацію протягом 50 днів, але не пізніше вересня 2014 року. Підрядник відповідно до вимог ДСТУ Б.Д.2.6-9:2012 зобов'язується до вказаної дати представити замовнику технічний звіт, погоджений з санепідемстанцією та державною екологічною інспекцією в області, про проведення пусконалагоджувальних робіт з наданням лабораторних висновків аналізів стічних стоків після їх повного очищення, проведених однією з ліцензованих лабораторій області. Договірна ціна по об'єкту складає 31631,32 грн. в т.ч. ПДВ. До початку робіт замовник перераховує підряднику аванс в розмірі 9489,40 грн., що становить 30% від договірної ціни. Решту суми 22141,92 грн. замовник сплачує підряднику протягом 5 днів після виконання предмету цієї додаткової угоди.

04.08.2014р. замовником на користь підрядника переховано аванс в сумі 9489,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3259 від 04.08.2014р.

Як зазначає у первісному позові позивач, в зв'язку з непредставленням підрядником замовнику технічного звіту, погодженого з санепідемстанцією та державною екологічною інспекцією в області, про проведення пусконалагоджувальних робіт з наданням лабораторних висновків аналізів стічних стоків після їх повного очищення, проведених ліцензованими лабораторіями, замовник направив на адресу підрядника претензії за вих.№ 1614/01-04 від 26.11.2014р. та за вих.№ 1084/04-02/1 від 13.08.2015р. з вимогою повернути надані згідно додаткової угоди від 04.08.2014р. № 26/д авансові платежі.

Дані обставини відповідачем-2 не спростовані. Втім, за твердженням відповідача-2, підрядником роботи за договором № 70 від 11.12.2009р. та додатковими угодами до нього, виконано у повному обсязі, супровідним листом за вих.№ 212 від 08.12.2014р. направлено на адресу замовника акт №01 від 08.12.2014 приймання-передачі технічного звіту та опис технічного звіту. Супровідним листом за вих.№ 213 від 12.12.2014р. направлено пакет документів: довідку форми КБ-3а у 2-х прим.; акт № 01 форми КБ-2в у 2-х прим.; розрахунок загально виробничих витрат; підсумкову відомість ресурсів; рахунок на оплату виконаних робіт.

Необхідно зазначити, що самі акти виконаних робіт за грудень 2014р., довідку про вартість виконаних робіт за грудень 2014р. або інші первинні документи, які б свідчили про проведення ТОВ Пріма-Сервіс ЛТД робіт відповідно до умов додаткової угоди № 26/д від 04.08.2014р. до договору № 70 від 11.12.2009р., відповідачем-2 в матеріали справи не надано.

В ході розгляду справи, відповідачем неодноразово заявлялися клопотання про призначення судової експертизи з метою підтвердження, що обсяг та характер виконаної підрядником роботи відповідає умовам договору підряду № 70 від 11.12.2009р., укладеному між сторонами. Обґрунтовуючи заявлені клопотання, відповідач-2 зазначав, що встановлення обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, потребує спеціальних знань, оскільки докази, надані сторонами у справі носять будівельно-технічний характер і є взаємосуперечними. При цьому, ТОВ Пріма-Сервіс ЛТД гарантувало здійснити оплату за проведення експертного дослідження.

Клопотання відповідача-2 було судом задоволено, встановлено експертну установу, яка має можливість та спеціалістів для проведення у справі експертного дослідження - Донецький НДІ судових експертиз, призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Однак, експертне дослідження відповідачем оплачено не було, у зв'язку з чим, матеріали справи № 909/439/16 були повернуті Донецьким НДІ судових експертиз на адресу суду без виконання.

Враховуючи, обмежений положеннями ГПК України строк вирішення спору, справа розглядається судом за наявними документами. Всі можливі процесуальні дії для дослідження джерел доказування вичерпано.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Правовідносини сторін виникли з договору, який за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Згідно із ч.1 ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкти або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2 ст. 875 ЦК України).

Частиною 3 ст. 875 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 877 ЦК України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Статтею 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

Згідно приписів ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Надані в матеріали справи учасниками судового процесу документи та докази свідчать, що роботи по об'єкту: Будівництво очисних споруд туберкульозного відділення районної лікарні (монтаж технологічного обладнання) в с.Солотвин Богородчанського району належним чином та в повному обсязі у строк визначений договором підряду № 70 від 11.12.2009р. та додатковими угодами до нього № 81/д від 30.12.2009р. і № 42д від 01.11.2011р., тобто до 30.12.2012р., проведені підрядником не були.

Пунктом 17 договору підряду № 70 від 11.12.2009р. на підрядника покладено обов'язок здійснювати експертну перевірку, випробування робіт, матеріалів, конструкцій виробів, устаткування тощо, які використовуються для виконання робіт та повідомляти про це замовника.

Відповідно до п. 92 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668 Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі Загальні умови) із наступними змінами, якщо нормативними актами та договором підряду передбачено проведення попередніх випробувань закінчених робіт (об'єкта будівництва) або таке випробування викликане характером цих робіт, їх приймання-передача проводиться у разі позитивного результату попереднього випробування .

Як зазначає у відзиві на первісний позов сам підрядник, акти виконаних робіт, довідки про їх вартість та рахунок на оплату робіт ним було передано замовнику 24.12.2012р. Втім, документи про випробування, сертифікати, інструкції, тощо, в тому числі копії протоколів № 2/1 від 26.03.2013 та № 9/7 від 05.06.2013 дослідження води на виході в навколишнє природне середовище після очистки каналізаційних стоків, а також результати бактеріологічного аналізу води № 35 від 21.02.2013р. надіслано згодом супровідним листом за вих.№ 115 від 04.04.2013р .

Твердження відповідача-2 за первісним позовом про направлення супровідним листом від 04.04.2013р. протоколу випробування від 05.06.2013р. (Т.3; а.с. 3), оцінюється судом критично, оскільки вказаний протокол датований більш пізньою датою, ніж супровідний лист.

При цьому, слід зазначити, що головним управлінням держсанепідслужби в Івано-Франківській області протоколи досліджень №2/1 від 26.03.2013р., № 9/7 від 05.06.2013р., надані підрядником, визнані недійсними, внаслідок їх складання лабораторією, яка не атестована на проведення лабораторних досліджень води стічної.

Згідно протоколів Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області № 79-13 від 07.08.2013р. та № 95-14 від 22.08.2014, за результатами аналітичних досліджень у пробах зворотних вод після очисних споруд Солотвинської районної лікарні, відібраних 31.07.2013р. та 14.08.2014р., вміст забруднюючих речовин не відповідає нормативам, встановленим п. 19 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами.

Крім того, факт невиконання підрядником повного обсягу робіт за договором № 70 від 12.11.2009р. підтверджується додатковою угодою № 26/д від 04.08.2014р. до договору підряду № 70 від 11.12.2009р., якою сторони продовжили строк виконання робіт за договором підряду, детально визначивши, які роботи за договором залишились невиконаними та навівши перелік документів, що має надати підрядник на підтвердження їх виконання.

Таким чином, з підписанням додаткової угоди № 26/д від 04.08.2014р. підрядником, за своєю згодою, визнано факт невиконання повного обсягу робіт за договором підряду № 70 від 11.12.2009р., взято на себе зобов'язання провести весь комплекс робіт передбачених проектною документацією , вивести очисні споруди, на проектний режим експлуатації та ввести об'єкт в експлуатацію не пізніше вересня 2014р.

Як зазначалося вище, 04.08.2014р. замовник на виконання додаткової угоди № 26/д від 04.08.2014р. до договору підряду № 70 від 11.12.2009р. перерахував на користь підрядника аванс в сумі 9489,40 грн., строк виконання робіт сторонами встановлено: не пізніше вересня 2014р.

В той же час, відповідачем-2 за первісним позовом не надано доказів виконання взятих на себе зобов'язань за договором підряду у встановлений додатковою угодою № 26/д від 04.08.2014р. строк. Докази використання підрядником авансу протягом часу, передбаченого для виконання робіт чи докази повернення позивачу за первісним позовом авансу у розмірі 9489,40 грн. в матеріалах справи також відсутні.

Посилання відповідача-2 на акти виконаних робіт за грудень 2014р. не підтверджені належними доказами, в матеріалах справи вказані акти відсутні, як відсутні і інші первинні документи, які свідчать про виконання підрядником робіт згідно додаткової угоди № 26/д від 04.08.2014р. до договору підряду № 70 від 11.12.2009р., тож суд позбавлений можливості ознайомитись з їх змістом.

Копія супровідного листа за вих.№ 213 від 12.12.2014р. про направлення підрядником на адресу замовника пакету документів: довідку форми КБ-3а у 2-х прим.; акт № 01 форми КБ-2в у 2-х прим.; розрахунок загально виробничих витрат; підсумкову відомість ресурсів; рахунок на оплату виконаних робіт, судом до уваги не приймається, оскільки самих первинних документів відповідачем-2 в матеріали справи не надано. Крім того, опису вкладення у цінний лист до супровідного листа за вих.№ 213 від 12.12.2014р., відповідачем-2 (за первісним позовом) не додано, тож встановити, які саме документи були направлені підрядником на адресу замовника неможливо.

Необхідно зазначити, що клопотань про витребування документів та доказів судом на підтвердження викладених ТОВ Пріма-Сервіс ЛТД обставин, від останнього не надходило. Оплату проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі відповідачем-2 за первісним позовом не здійснено, у зв'язку з чим експертне дослідження об'єму виконаних підрядником робіт на спірному об'єкті не проведено.

Відповідно до ч.ч.1,3,4 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Відповідачем-2 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження проведення робіт відповідно до умов додаткової угоди № 26/д від 04.08.2014р. до договору № 70 від 11.12.2009р. та використання наданого замовником авансу в сумі 9489,40 грн.

Відповідно до п. 57 договору підряду № 70 від 11.12.2009р., у разі не використання наданих підряднику замовником авансових платежів протягом часу, передбаченого для виконання робіт, аванс підлягає поверненню в 10-денний термін з дня подачі вимоги замовником.

Відповідно до п. 19 Порядку державного фінансування у капітальному будівництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Матеріали справи свідчать про неодноразове звернення замовника до підрядника з вимогою про повернення авансу з посиланням на п. 57 договору підряду.

За таких обставин первісні позовні вимоги в частині стягнення з відповідача-2 за первісним позовом невикористаного авансу в сумі 9489,40 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача-2 збитків за неналежне виконання зобов'язань за договором підряду в сумі 815064,43 грн., в зв'язку з встановленням підрядником на об'єкті технологічного обладнання, яке не відповідає проектній документації, слід зазначити наступне.

В березні 2016 року Державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області проведено позапланову виїзну ревізію у Департаменті будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації та зустрічну перевірку ТОВ Пріма-Сервіс ЛТД якою встановлено, що ТОВ Пріма-Сервіс ЛТД в порушення договірних зобов'язань змонтувало на очисних спорудах технологічне обладнання, яке не є обладнанням імпортного виробництва, не відповідає технологічній характеристиці та не здійснює очистку зворотніх вод туберкульозного відділення районної лікарні в с.Солотвин Богородчанського району. Очисні споруди в експлуатацію не здано, недотримано умов якості виконання робіт, недоліки з роботі очисних споруд не усунуто. Таким чином, відповідачами, порушено п.17, 44 57 договору від 11.12.2009р. №70, п.19 Порядку державного фінансування капітального будівництва затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001року, ст.526 ЦК України від 16.01.2003року №435-ІУ та нанесено матеріальної шкоди (збитків) обласному бюджету, і зокрема Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури на загальну суму 824553,83грн (в т.ч. вартість обладнані:. 815064,43грн., авансова оплата вартості пусконалагоджувальних робіт, ліквідації недоробок і дефектів - 9489,40грн.). Результати ревізії відображені у акті № 06-21/3 від 07.04.2016р.

12.05.2016р. Державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області на адресу Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації направлено вимогу № 09-06-14-14/2724 про усунення виявлених в ході ревізії порушень законодавства в установленому законодавством порядку.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 ГК України, якою встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 22 ЦК України, яка встановлює відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновленого свого порушеного права (реальні збитки); 2) Доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Порядок відшкодування збитків встановлений також главою 25 Господарського кодексу України. Так, відповідно до ст. 224 цього кодексу, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, а саме: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Умови відшкодування збитків передбачені статтею 226 ГК України, із якої також слідує, що головною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення, яке вчинив учасник господарських відносин.

Зі змісту цих норм, а також ст.ст. 610, 611 ЦК України слідує, що відшкодування збитків є одним із правових наслідків порушення зобов'язання, мірою відповідальності. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Застосування відповідальності у вигляді відшкодування заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань збитків, що встановлена вказаною нормою, можливе лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, вина. Вищезазначена норма встановлює відповідальність лише за невиконання або неналежне виконання саме зобов'язань.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань. Оскільки, в даному випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Суд зазначає, що збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення .

Позивач за первісним позовом вказує на те, що ТОВ Пріма-Сервіс ЛТД в порушення умов договору змонтувало на очисних спорудах технологічне обладнання, яке не є обладнанням імпортного виробництва, не відповідає технологічній характеристиці та проектній документації та не здійснює очистку зворотніх вод туберкульозного відділення районної лікарні в с. Солотвин Богородчанського району. Вважає, що дані обставини встановлені Державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області під час проведення в березні 2016р. документальної ревізії у Департаменті будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації та зустрічної перевірки ТОВ Пріма-Сервіс ЛТД.

ТОВ Пріма-Сервіс ЛТД, у відзиві на первісний позов, зазначено, що усе технологічне обладнання, поставлене підрядником замовнику, є сертифікованим заводським продуктом, а технологія очищення стоків, яка поліпшила проектні рішення, є новітньою, підтвердженою і захищеною патентом UA № 63138 зареєстрованим в Державному реєстрі патентів України 26.09.2011. На спосіб очистки виданий без обмеження в строках дійсності висновок № 05.03.02-07/24475 від 27.03.2012р. затверджений Державною санітарно-епідеміологічною службою України на підставі протоколу № 865 від 22.03.2012 Державної установи Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва АМН України . Жодних зауважень щодо якості або невідповідності проектній документації поставленого обладнання від замовника не надходило.

Умовами договору підряду № 70 від 11.12.2009р. сторони визначили, що підрядник забезпечує виконання робіт відповідно до проектної документації (п.1 договору).

Робочим проектом Будівництво очисних споруд туберкульозного відділення Солотвинської районної лікарні в смт. Солотвино по вул. Шевченка, 80 Богородчанського району Івано-Франківської області (замовник - районна лікарня смт. Солотвино, генпідрядник - ТОВ Пріма-Сервіс ЛТД) передбачено будівництво приміщення станції очистки стічної води ВСТS контейнерного типу (виробник EKOSERVIS-SLOVENSKO , Словатчина). Обладнання сертифіковане та погоджено відповідними державними службами в Україні (Т.2; а.с.77). Зокрема, в пояснювальній записці вказано, що даним проектом креслень виконано робочий проект технологічної частини станції очистки стічних вод ВСТS-6 продуктивністю 6 м.куб. стоків в добу, яка поставляється із заводу виробника як цілісний закінчений виріб .

Відповідно до п. 23 договору підряду, підрядник може надавати замовнику пропозиції щодо поліпшення проектних рішень. Замовник розгляне і надасть відповідь підряднику протягом 5 календарних днів з дня одержання пропозицій.

Листом за вих.№ 167 від 06.08.2012р. підрядник звернувся до замовника з пропозицією щодо поліпшення проектних рішень в процесі виготовлення технологічної частини Будівництво очисних споруд туберкульозного відділення районної лікарні (монтаж технологічного обладнання) в с.Солотвин Богородчанського району , в зв'язку з удосконаленням ТОВ Пріма-Сервіс ЛТД технології очистки стічних вод з даного інфекційного об'єкту. Застосовану систему очистки інфекційних стоків на базі станції ВСТS імпортного виробництва запропоновано замінити на технологію ТОВ Пріма-Сервіс ЛТД як вітчизняного виробника системи СБОСВ (станція біологічної очистки стічних вод), захищену патентами України №63138, №58413, №59899, №60120, №60119 і позитивними висновками на практичне застосування, виданими державною установою Інститутом гігієни та медичної екології ім..ОСОБА_15 АМН України .

Листом за вих.№ 961/04-02/1 від 14.08.2012р. замовником погоджено внесення змін в проектно-кошторисну документацію по спірному об'єкту в частині зміни технології очистки стоків з умовою надання позитивного висновку санепідстанції відповідно до внесених змін.

За твердженням відповідача-2, супровідним листом за вих.№ 187 від 03.08.2012р. підрядником передано нарочно замовнику зміни внесені в проектно-кошторисну документацію у 2-х томах (Т.3; а.с.170).

У запереченнях за вих..№426/02-25 від 18.04.2016 на акт позапланової виїзної документальної ревізії Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області (Т.1; а.с.181), позивач за первісним позовом вказує на те, що підрядником монтаж технологічного обладнання на спірному об'єкті розпочато після підписання 07.09.2012р. акту-передачі підряднику будівлі очисних споруд під монтаж станції очистки стічних вод. Тому, погодження замовником внесення змін в проектно-кошторисну документацію по об'єкту могло мати місце в серпні 2012р., так як монтаж обладнання ще не було проведено.

Відповідно до п. 15 договору підряду, п. 29 Загальних умов, на замовника покладено обов'язок забезпечити здійснення технічного нагляду протягом усього періоду будівництва об'єкта в порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 42 договору підряду встановлено, що контроль замовника за якістю робіт, матеріалів устаткування буде здійснюватись згідно з нормативними вимогами та положеннями Загальних умов.

Відповідно до ч.1 ст. 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість робіт, не втручаючись у діяльність підрядника.

Дослідивши наявне в матеріалах справи листування сторін договору підряду, судом встановлено, що жодних зауважень щодо невідповідності встановленого на спірному об'єкті технологічного обладнання проектній документації, щодо його якості або вимог замінити обладнання, замовником на адресу підрядника направлено не було. У претензіях та листах, замовник вимагав здійснити повний обсяг робіт, визначених договором підряду № 70 від 11.12.2009р. та додатковими угодами до нього.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджується та позивачем (за первісним позовом) не доведено, внесення підрядникам без його згоди змін до проектно-кошторисної документації, самовільного встановлення на об'єкті обладнання іншого, ніж було узгоджено сторонами. Не надано доказів, що встановлене підрядником обладнання є неякісним та/або не придатним до використання.

Посилання позивача за первісним позовом на те, що ним у 2011р. за накладною було придбано у відповідача-2 імпортне обладнання словацького виробництва, передано його в монтаж підряднику, а останнім змонтовано на об'єкті інше обладнання, не підтверджено належними та допустимими доказами.

Так, матеріали справи свідчать про придбання замовником за накладною № 1101-ПС від 05.12.2011р. технологічного обладнання - станції очистки стічної води ВСТS-6 (марки СБОСВ) вартістю 815064,43 грн. та передачу його підряднику за актом приймання передачі для монтажу на об'єкті.

В той же час, враховуючи, що ані в накладній, ані в акті, додаткових характеристик обладнання (країна виробника, продуктивність, потужність) або інших ідентифікуючих ознак не зазначено, встановити яке саме обладнання змонтовано підрядником на спірному об'єкті (передане замовником або інше) не уявляється можливим.

Суд зазначає, що в обґрунтовування вимоги про стягнення збитків позивач за первісним позовом не посилається на пошкодження підрядником технологічного обладнання, його втрату або знищення. Не вказує про здійснення додаткових витрат на заміну технологічного обладнання.

Щодо акту ревізії, яким на думку позивача за первісним позовом встановлено факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань та нанесення обласному бюджету, і зокрема позивачу матеріальної шкоди (збитків), суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 3 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20.04.2006 року (із змін. і доп.), акт ревізії - це документ, який складається посадовими особами контролюючого органу, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

Відповідно до пункту 50 вказаного Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, в тому числі, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Статтею 15 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні № 2939-XII від 26.01.1993 року (із змін. і доп.) окрім іншого передбачено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Вимога органу державного фінансового контролю чи акт перевірки можуть бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами (зокрема - пред'явлення відповідного позову до суду), однак це не позбавляє особу, що звернулась до суду, процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.

Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть обмежувати права і обов'язки сторін з приводу виконання зобов'язань за ним. У той же час виявлення вказаних порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку.

Отже, акт ревізії не може бути належним доказом порушення відповідачем зобов'язань за договором та спричинення збитків позивачеві.

Експертний висновок № В-155 від 29.03.2016р., складений головним спеціалістом-експертом ІФ ТПП ОСОБА_16 на замовлення Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області не є належним і допустимим доказом порушення відповідачем-2 (за первісним позовом) зобов'язань за договором підряду №70 від 11.12.2009р. та спричинення їм збитків, через те, що даний висновок є лише висновком спеціаліста і не може вважатися актом судової експертизи, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.

Посилання позивача за первісним позовом на обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 191 КК України, затверджений 23.01.2017р. Прокурором Івано-франківської місцевої прокуратури, як на доказ протиправної поведінки відповідача-2 та встановлення його вини, судом до уваги не приймається, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, лише вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок або ухвалу суду, в питанні чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вказані положення позивач (за первісним позовом) при зверненні з позовом мав обґрунтувати свої вимоги поданими суду доказами, а відповідач - спростувати доводи позивача. Тобто, виходячи з наведених приписів, згідно з принципом змагальності, саме позивач мав надати суду певні докази понесених збитків. Так, позивач зобов'язаний довести суду обставини щодо наявності шкоди, протиправної поведінки особи, яка спричинила шкоду, причинний зв'язок між шкодою та поведінкою, вину заподіювача збитків, як підставу для настання відповідальності, підстави виникнення обов'язку особи по відшкодуванню збитків та надати докази понесених позивачем збитків у заявленому розмірі.

В даному випадку, з огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про те, що позивач (за первісним позовом) згідно ст.74 ГПК України не довів належним чином факт заподіяння збитків відповідачем, протиправність його поведінки та причинний зв'язок цієї поведінки із заподіяними збитками, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування до відповідача такої міри цивільної відповідальності як відшкодування збитків позаяк матеріалами справи викладені позивачем обставини не підтверджуються.

За таких обставин, у задоволенні вимог за первісним позовом про стягнення з відповідача-2 збитків в розмірі вартості обладнання - 815064,43 грн. судом відмовляється.

Розглянувши вимоги за первісним позовом про стягнення з відповідача-2 (за первісним позовом) штрафу у сумі 163012,87 грн., нарахованого замовником підряднику відповідно до п. 2.2. додаткової угоди № 42д від 01.11.2011р. до договору підряду № 70 від 11.12.2009р., суд не вбачає підстав для їх задоволення в зв'язку з наступним.

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст.217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 2.2. додаткової угоди № 42д від 01.11.2011р. до договору підряду № 70 від 11.12.2009р., за порушення умов, щодо якості виконаних робіт підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% вартості неякісно виконаних робіт.

Штраф позивачем за первісним позовом розраховано від вартості обладнання, яке за твердженням замовника не відповідає технологічній характеристиці і проектній документації та не здійснює очистку зворотніх вод туберкульозного відділення районної лікарні в с. Солотвин Богородчанського району: 815064,43 грн. х 20% = 163012,87 грн.

Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджено та позивачем (за первісним позовом) не доведено, внесення підрядникам без його згоди змін до проектно-кошторисної документації, встановлення підрядником на об'єкті обладнання іншого ніж узгоджено сторонами, його неякісність або непридатність до використання, підстави для нарахування позивачем (за первісним позовом) відповідачу-2 (за первісним позовом) штрафу згідно положень п. 2.2 додаткової угоди № 42д від 01.11.2011р. до договору підряду № 70 від 11.12.2009р. відсутні, в зв'язку з чим, позовні вимоги Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації про стягнення штрафу у сумі 163012,87 грн. задоволенню не підлягають.

Враховуючи вище викладені обставини справи, приймаючи до уваги висновки суду щодо недоведеності виконання ТОВ Пріма-Сервіс ЛТД повного обсягу зобов'язань, прийнятих на себе за договором підряду № 70 від 11.12.2009р. та додатковими угодами до нього, а також задоволення судом позовних вимог Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації в частині повернення авансового платежу, заявлені ТОВ Пріма-Сервіс ЛТД зустрічні позовні вимоги до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості за виконані згідно договору № 70 від 11.12.2009р. підрядні роботи в розмірі 53768,76 грн., про стягнення втрат від інфляції в сумі 45644,19 грн. та пені в сумі 55263,06 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо зустрічної позовної вимоги ТОВ Пріма-Сервіс ЛТД про визнання таким, що діє договору підряду № 70 від 11.12.2009р. з додатковими угодами до нього, слід зазначити наступне.

При зверненні до суду з даною вимогою позивачем за зустрічним позовом не наведено жодної правової підстави в обґрунтування її вимог, не зазначено обставин за яких, на думку ТОВ Пріма-Сервіс ЛТД , договір підряду № 70 від 11.12.2009р. є таким, що діє. Не вказано, яким чином встановлення даного юридичного факту захистить права та інтереси ТОВ Пріма-Сервіс ЛТД і взагалі порушення таких прав.

Згідно п. 71 договору підряду № 70 від 11.12.2009р., строком договору сторони визначили час, протягом якого вони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набуває чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін та діє до грудня 2010р. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

В подальшому, додатковою угодою № 81/д від 30.12.2009р. до договору підряду, строк договору продовжено до 30.12.2011р. Додатковою угодою № 42д від 01.11.2011р. до договору підряду, строки виконання робіт замовником та підрядником продовжені до 30.12.2012р. Додатковою угодою № 26/д від 04.08.2014р. до договору підряду № 70 від 11.12.2009р. сторони узгодили, що підрядник має здійснити виконання робіт не пізніше вересня 2014 року.

Інших додаткових угод до договору підряду № 70 від 11.12.2009р. сторонами в матеріали справи не надано. За яких обставин, суд має визнати договір підряду № 70 від 11.12.2009р. таким, що діє, у зустрічному позові не зазначено.

Частиною 2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням..

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

З наведених норм вбачається, що чинним законодавством України встановлені способи захисту особами своїх прав та інтересів, при цьому вказані норми не передбачають такого способу захисту прав та інтересів осіб, як визнання договору таким, що діє.

За вказаних вище обставин позовна вимога про визнання договору таким, що діє, не відповідає нормам чинного законодавства України та не підлягає задоволенню.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги за первісним позовом задовольняються судом в частково, у задоволенні зустрічного позову судом відмовляється.

Стосовно відповідача-1 за первісним позовом у справі - Відокремленого підрозділу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД, суд вважає за необхідне зазначити, наступне.

В матеріалах справи наявна Довідка АА № 710569 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо Дільниці Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД (ід. код 25683589) та Положення про дільницю Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД. Із вищевказаних Довідки та Положення, вбачається, що відповідач-1 (за первісним позовом) має правовий статус суб'єкта без права юридичної особи. Головним підприємством є Товариство з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД.

За таких обставин, провадження у справі № 909/439/16 у відношенні відповідача-1 за первісним позовом - Відокремленого підрозділу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД, який не має статусу юридичної особи та не може бути стороною у судовому процесі за змістом ст.ст. 4, 45 ГПК України, належить закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з відповідача-2 (за первісним позовом) на користь позивача (за первісним позовом) підлягає стягненню сума 142,34 грн. судового збору.

Керуючись ст. 129, ч.1 ст. 231, ст.ст. 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У відношенні Відокремленого підрозділу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД (відповідача-1 за первісним позовом) провадження у справі № 909/439/16 закрити.

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД (вул. Брюлова, буд. 11, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69068; код ЄДРПОУ 13626072) на користь Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації (вул. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018; код ЄДРПОУ 38163425) суму 9489 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 40 коп. невикористаного авансу, суму 142 (сто сорок дві) грн. 34 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні інших вимог за первісним позовом відмовити.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 14 червня 2018 р.

Головуючий суддя М.В. Мірошниченко

Суддя Боєва О.С.

Суддя Зінченко Н.Г.