Постанова

від 12.06.2018 по справі 910/6028/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/6028/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук Ю.В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Екософт",

представник позивача - Барабаш О.В. - адвокат (посвідчення від 24.12.2015 №5557/10),

відповідач-1 - товариство з обмеженою відповідальністю "Діфрано Юніон",

представник відповідача-1 - Логутова С.В. - адвокат (посвідчення від 13.09.2016 № КВ 289),

відповідач-2 - фізична особа-підприємець Іванов Андрій Сергійович,

представник відповідача-2 - не з'яв.,

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Екософт"

на додаткову постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 (головуючий - суддя Верховець А.А., судді: Пантелієнко В.О. і Доманська М.Л.)

у справі № 910/6028/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Екософт"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Діфрано Юніон" та

фізичної особи-підприємця Іванова Андрія Сергійовича

про зобов'язання припинити дії, що порушують права інтелектуальної власності, та стягнення за неправомірне використання об'єкта інтелектуальної власності 100 000 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Екософт" (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Діфрано Юніон" (далі - Відповідач-1), фізичної особи-підприємця Іванова Андрія Сергійовича (далі - Відповідач-2) про зобов'язання припинити дії, що порушують права інтелектуальної власності та стягнення за неправомірне використання об'єкта інтелектуальної власності 100 000 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.01.2016: у задоволенні позовних вимог до Відповідача-1 відмовлено повністю; у частині позовних вимог до Відповідача-2 провадження у справі припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017: апеляційну скаргу Позивача на рішення господарського суду міста Києва від 25.01.2016 у справі № 910/6028/14 залишено без задоволення; рішення господарського суду міста Києва від 25.01.2016 залишено без змін; стягнуто з Позивача на користь Відповідача-1 5 725,20 грн. витрат з оплати вартості судової експертизи.

Відповідачем-1 подано заяву про ухвалення додаткового рішення, згідно з якою останній просив суд ухвалити додаткове рішення у справі № 910/6028/14, яким стягнути з Позивача на користь Відповідача-1 21 713, 60 грн. витрат з оплати вартості судової експертизи. В обґрунтування поданої заяви Відповідач-1 зазначає, що судом не вирішено питання стосовно розподілу всіх судових витрат, а саме не вирішено питання про стягнення суми у розмірі 21 713,60 грн., яка була сплачена за проведення судової експертизи.

Додатковою постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 з Позивача стягнуто на користь Відповідача-1 21 713,60 грн. витрат з оплати вартості судової експертизи.

Постанова мотивована тим, що при прийнятті постанови від 06.06.2017 у даній справі не повністю було вирішено питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.

Позивач, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану додаткову постанову. Так, згідно з доводами Позивача, викладеними в касаційній скарзі:

- судом було безпідставно призначено та проведено судову почеркознавчу експертизу, а саме додаткової угоди від 16.12.2013 до ліцензійного договору про використання винаходу від 01.06.2011;

- судова експертиза не була проведена, про що зазначено в постанові Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017.

У відзиві на касаційну скаргу Відповідач-1 заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про те, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, при її ухваленні не були порушені норми процесуального та матеріального права, тому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а додаткову постанову залишити без змін.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанції у справі зазначено таке.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 у справі № 910/6028/14, зокрема: призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; організацію забезпечення проведення експертизи (витрати по проведенню експертизи та ін.) покладено на Відповідача-1.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач-1 за проведення судової експертизи № 8649/16-33 та № 8650/16-34 у даній справі сплатив грошові кошти у сумі 5 725,20 грн. згідно з платіжним дорученням від 19.08.2016 № 2669 та 21 713,60 грн. згідно з платіжним дорученням від 02.11.2016 № 2850.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву Відповідача-1 про ухвалення додаткового рішення та стягуючи з Позивача на користь Відповідача-1 21 713, 60 грн. витрат з оплати вартості судової експертизи, виходив з того, що Відповідачем-1 за проведення судової експертизи у даній справі було сплачено грошові кошти у сумі 5 725,20 грн. та 21 713,60 грн., але Київським апеляційним господарським судом при прийнятті постанови від 06.06.2017 у даній справі не повністю було вирішено питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.

Причиною подання касаційної скарги зі справи стала незгода Позивача з прийняттям додаткової постанови, якою на нього додатково покладено витрати з оплати вартості судової експертизи у розмірі 21 713, 60 грн.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частинами першою та третьою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов'язані із проведенням експертизи.

Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: на відповідача - у разі задоволення позову; на позивача - у разі відмови в позові.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з акта від 24.05.2017 № 8650/16-34 здачі-приймання вартості проведення судово-технічної експертизи документів № 8650/16-34, за ухвалою суду від 17.05.2016 у справі № 910/6028/14 (т. 5, а.с. 83) ціна цієї експертизи складає 3 177,60 грн., а наперед було сплачено 21 713,60 грн. У супровідному листі КНДІСУ про направлення висновку експертів та матеріалів справи до Київського апеляційного господарського суду (т. 5, а.с. 76) зазначено, що "залишок коштів у сумі 18 536 грн., що були сплачені платником (ТОВ "Діфрано Юніон") за проведення цієї експертизи, можуть бути отримані у відділі бухгалтерського обліку і звітності інституту".

Таким чином, оскільки ціна даної експертизи фактично склала 3 177,60 грн., то саме ця сума і підлягає стягненню з Позивача.

Твердження Позивача про те, що судом було безпідставно призначено та проведено судову почеркознавчу експертизу не приймаються судом, оскільки ні ухвала Київського апеляційного господарського суду про призначення судової експертизи від 17.06.2016, ні постанова Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017, якою було залишено в силі рішення господарського суду міста Києва від 25.01.2016, яким Позивачу було відмовлено в позові, не оскаржувалися Позивачем до суду касаційної інстанції та є чинними.

Що ж до посилання Позивача на те, що судова експертиза не була проведена, то, як зазначено в постанові Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 (т. 5, а.с.116), неможливість проведення судової експертизи спричинена саме діями Позивача, оскільки він відмовився надати дозвіл на вирізання штрихів рукописних записів та підписів у додатковій угоді від 16.12.2013 № 01/13. У зв'язку з цим вже після оплати Відповідачем-1 вартості проведення судової експертизи експерти склали висновок про неможливість її проведення з огляду на відсутність дозволу Позивача на виконання певних дій.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновків про: необхідність часткового задоволення касаційної скарги Позивач зі зміною оскаржуваної додаткової постанови шляхом викладення її резолютивної частини в редакції, згідно з якою слід стягнути з Позивача на користь Відповідача-1 3 177,60 грн. витрат з оплати вартості судової експертизи.

У зв'язку з наведеним та відповідно до статті 129 ГПК України витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання касаційної скарги, розподіляються між Позивачем та Відповідачем-1 у рівних частках (по 50%).

Керуючись статтями 129, 308, 311, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Екософт" задовольнити частково.

2. Додаткову постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 змінити, замінивши у пункті 2 її резолютивної частини цифри і слова "21 713 (двадцять одна тисяча сімсот тринадцять) грн. 60 коп." цифрами і словами "3 177 (три тисячі сто сімдесят сім) грн. 60 коп."

У решті зазначену постанову залишити без змін.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Екософт" та користь товариства з обмеженою відповідальністю "Діфрано Юніон" 881 грн. судового збору , сплаченого за подання касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов