Ухвала
від 11.06.2018 по справі 926/3658/17
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 926/3658/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Управління капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2018 (головуючий суддя Малех І.Б., Кордюк Г.Т., Кравчук Н.М.) та рішення Господарського суду Чернівецької області від 08.02.2018 (суддя Дутка В.В.) у справі № 926/3658/17

за позовом Приватного підприємства "Ромбуд Чернівці"

до Управління капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації

про стягнення заборгованості в сумі 316 706,11 грн,

ВСТАНОВИВ:

24.05.2018 Управління капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2018 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 08.02.2018 у справі № 926/3658/17.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

За змістом пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Касаційна скарга Управління капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації зазначеним вимогам не відповідає. В касаційній скарзі скаржник посилається, що оскаржувані судові рішення прийнятті судами попередніх інстанцій без з'ясування фактичних обставини справи, не досліджено наявним в матеріалах справи доказам, що призвело до порушення бюджетного законодавства та до неправомірного використання бюджетних коштів, що, як наслідок, є підставою для скасування судових рішень в касаційному порядку. Однак, скаржник в касаційній скарзі в порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України не зазначає, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустились, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних судових рішень, у чому саме полягало таке порушення або неправильне застосування і яким чином це вплинуло на прийняття зазначених судових рішень. Саме лише посилання на те, що скаржник вважає оскаржувані рішення та постанову такими, що прийняті в результаті неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, не є належним виконанням зазначено вище положення Господарського процесуального кодексу України, чинного на момент звернення з касаційною скаргою у цій справі.

Відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та оцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо належного обґрунтування вимог скарги, то Суд зазначає, що процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок вказати про порушення або неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.

Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, які саме норми порушено чи застосовано неправильно, і в чому саме полягає це порушення або неправильне застосування.

Тобто, в касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні їх пункти та статті.

Приписами пункту 4 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про застосування до поданої касаційної скарги наслідків, передбачених пунктом 4 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) у вигляді повернення касаційної скарги без розгляду.

Керуючись статтями 234, 290, 292, 301 Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Управління капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2018 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 08.02.2018 у справі № 926/3658/17 повернути.

2. Скаржнику надіслати копію даної ухвали разом з доданими до скарги матеріалами, в тому числі оригінал платіжного доручення № 172 від 21.05.2018 на суму 9 501,21 грн, іншим учасникам справи - копію ухвали.

3. Касаційну скаргу залишити в касаційному господарському суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення11.06.2018
Оприлюднено15.06.2018
Номер документу74670780
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —926/3658/17

Ухвала від 12.07.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Суховий В.Г.

Ухвала від 11.06.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Суховий В.Г.

Ухвала від 22.05.2018

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Дутка Віталій Володимирович

Постанова від 07.05.2018

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Малех Ірина Богданівна

Ухвала від 18.04.2018

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Малех Ірина Богданівна

Ухвала від 03.04.2018

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Малех Ірина Богданівна

Ухвала від 20.03.2018

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Малех Ірина Богданівна

Ухвала від 13.03.2018

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Малех Ірина Богданівна

Ухвала від 02.03.2018

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Малех Ірина Богданівна

Рішення від 08.02.2018

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Дутка Віталій Володимирович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні