Постанова

від 11.06.2018 по справі 923/129/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року м. ОдесаСправа № 923/129/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Богатир К.В., Таран С.В.,

секретар судового засідання Іванов І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокуратури Херсонської області та Приватного підприємства "Чаплинське Агро"

на рішення господарського суду Херсонської області від 02 березня 2018 року

у справі №923/129/17 (суддя Задорожна Н.О, ухвалене у м.Херсон о 14-04, повний текст 12.03.18)

за позовом Заступника керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, м. Херсон

до: відповідача-1 - ОСОБА_1 підприємства "КОЛОС", с. Долинське Чаплинського району Херсонської області

відповідача - 2 - Приватного підприємства "Чаплинське Агро", смт. Чаплинка Херсонської області

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Асканія-Нова селищна рада Херсонської області

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Чаплинська районна рада Херсонської області

про визнання договору недійсним та вилучення майна,

за участю представників сторін:

Від прокуратури - ОСОБА_2, посвідчення № 048039, дата видачі : 27.09.17;

Інші представники учасників судового процесу в судове засідання не з'явились. Про час, дату і місце розгляду справи повідомлені належним чином,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (позивач) звернувся з позовом до відповідача-1 - ОСОБА_1 підприємства "КОЛОС", відповідача - 2 - Приватного підприємства "Чаплинське Агро" за участю третіх осіб, яким просить з урахуванням уточнень позовних вимог від 02.03.2017 № 101/968вих17:

- визнати недійсним на майбутнє договір про спільну діяльність, укладений 19.05.2015 між ОСОБА_1 підприємством "КОЛОС" та Приватним підприємством "Чаплинське Агро", який погоджено рішенням XLVIII сесії Чаплинської районної ради Херсонської області (третя особа-2) VI скликання від 15 травня 2015 року № 751 та посвідчений 24 липня 2015 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_3, (згідно заяви про уточнення позовних вимог від 28.03.17р.)

- вилучити із користування Приватного підприємства "Чаплинське Агро" на користь ОСОБА_1 підприємства "КОЛОС" земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що належать на праві постійного користування ОСОБА_1 підприємству "КОЛОС", загальною площею 2377,0 га, що розташовані в адміністративних межах Асканія-Нова селищної ради Чаплинського району Херсонської області (третя особа-1) у складі - (кадастрові номери та площі ділянок згідно переліку) вартістю 82479190,2 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі матеріалів кримінального провадження №42016230250000101, в ході досудового слідства встановлено, що між КП Колос та ПП "Чаплинське Агро" укладено договір про спільну діяльність від 19.05.2015, який по суті є прихованим договором оренди.

Прокурор зазначає, що зміст укладеного між сторонами правочину суперечить вимогам, передбаченим ЦК України та ЗК України, ЗУ Про оренду землі , не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин укладений з перевищенням повноважень, а тому підлягає визнанню недійсним.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 28 квітня 2017 року по справі №923/129/17 (суддя Ярошенко В.П.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що КП "КОЛОС" організовано використання земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як це визначено у призначенні земельної ділянки відповідно до Державних актів на право постійного користування земельною ділянкою, оскільки земельна ділянка із володіння КП "КОЛОС" не вибувала та не передавалася у самостійне користування ПП "Чаплинське Агро", вимога прокурора визнання недійсним договору про спільну діяльність є необґрунтованою.

Право самостійно господарювати на землі не обмежується законом, отже, землекористувач є вільним у виборі способів господарчого забезпечення діяльності КП "КОЛОС", у тому числі й шляхом укладання договору про спільну діяльність. Тим більше, коли у КП "КОЛОС" для цільового використання землі не обов'язково повинні бути власні засоби, кошти, робоча сила; воно може господарювати на землі із залученням до цього інших осіб. Названі прокурором наявні недоліки змісту договору не дають підстав втручання з метою припинення господарських відносин сторін.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 (головуючий - Головей В.М., судді - Гладишева Т.Я., Савицький Я.Ф.) рішення Господарського суду Херсонської області від 28 квітня 2017 року по справі №923/129/17 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2017 року рішення Господарського суду Херсонської області від 28 квітня 2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04 липня 2017 року у справі за № 923/129/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Приймаючи постанову, суд касаційної інстанції вказав, що поза належною правовою оцінкою суду залишилися та обставина, що грошові кошти сторони -2, які згідно п.2.2 є частиною її внеску у спільну діяльність, спрямовуються не на досягнення мети спільної діяльності, передбаченої п.1.1 договору, а для виплат стороні -1 у зафіксованому в п.10.1 розмірі.

Після змін, внесених до договору додатковою угодою №2 від 01.06.2016, п.6.1 договору передбачав обов'язок сторони -2 здійснити внесок у спільну діяльність у порядку і розмірі, встановлених розділом 2.1 цього договору, але п.2.1 (а не розділ) договору містить положення виключно щодо внеску сторони-1 у спільну діяльність.

За таких умов суд мав з'ясувати з яких же коштів складається грошова частина внеску сторони-2 у спільну діяльність та чи був взагалі виконаний нею обов'язок щодо здійснення внеску у спільну діяльність, адже від встановлення цих обставин залежить вирішення питання чи взагалі мала місце спільна діяльність.

Враховуючи, що метою договорів про спільну діяльність, як правило, є отримання сторонами прибутку, що розподіляється між ними пропорційно вартості вкладів, якщо інше не встановлено договором чи іншою їхньою домовленістю, суд мав з'ясувати правову природу виплат, які згідно п.10.1 договору має сплачувати сторона-2 стороні-1, незалежно від загального розміру доходу, отриманого від спільної діяльності, та не менше 1,5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі, тобто визначено фіксований платіж. Незважаючи на те, що внеском сторони -2 в спільну діяльність згідно п.2.2 договору є також особиста трудова участь в організації вирощування сільськогосподарської продукції, згідно наданих нею суду актів здачі-прийняття робіт, усі роботи щодо обробітку землі та вирощування врожаю виконувалися залученими фермерськими господарствами.

Також для з'ясування справжньої природи правовідносин, що склалися між сторонами оспорюваного суд мав з'ясувати питання щодо розподілу одержаного внаслідок спільної діяльності прибутку.

Отже, при розгляді справи судами в порушення вимог ст. 43 ГПК України не були з'ясовані всі обставини, що мають істотне значення для справи та впливають на правову кваліфікацію спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими, в зв'язку з чим вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, більш ретельно з'ясувати правову природу договору, укладеного між відповідачами, відповідність фактичних правовідносин укладеному договору.

В залежності від встановленого вирішити питання який договір фактично укладений між сторонами, чи відповідає він вимогам закону, які ставляться до такого виду договорів і в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону вирішити спір.

При новому розгляді справи, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 28.11.17 справу розподілено на розгляд судді Задорожної Н.О.

Відповідно до листа Чаплинської районної ради Херсонської області від 02.01.18 повідомлено, що КП Колос передано із спільної власності територіальних громад Чаплинського району до комунальної власності Асканія-Нова селищної ради.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 02 березня 2018 року у справі №923/129/17 (суддя Задорожна Н.О, ухвалене у м. Херсон о 14-04, повний текст 12.03.18) позов задоволено частково.

Визнано недійсним на майбутнє договір про спільну діяльність, укладений 19.05.2015 між ОСОБА_1 підприємством "Колос" та Приватним підприємством "Чаплинське Агро", який погоджено рішенням XLVIII сесії Чаплинської районної ради Херсонської області (третя особа-2) VI скликання від 15 травня 2015р. № 751, посвідчений 24.07.2015 приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу п. Воєводіним М.М.

В задоволенні решти позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 підприємства "Колос" на користь Прокуратури Херсонської області 4480 грн. витрат по оплаті судового збору.

Стягнуто з Приватного підприємства "Чаплинське Агро" на користь Прокуратури Херсонської області 4480 грн. витрат по оплаті судового збору. Рішення мотивоване тим, що передача КП "Колос" в користування ПП "Чаплинське Агро" земельних ділянок державної форми власності і укладення оспорюваного договору суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки вчинені за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності і за своєю суттю є прихованим правочином.

Вчиняючи оспорюваний договір, сторони фактично приховали договір оренди земельної ділянки, який уклали з грубим порушенням законодавства щодо порядку укладання таких договорів та без достатньої правоздатності орендодавця, тому суд визнав його недійсним відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України.

В задоволенні вимоги про вилучення земельних ділянок у відповідача-2 та передачі їх на користь відповідача-1 - КП "Колос" відмовлено, оскільки в процесі розгляду справи встановлено, що земельні ділянки не передавались відповідачем-1 відповідачу-2 за актами приймання-передачі.

Крім того, згідно п. 2.4 додаткової угоди № 2 від 01.06.2016 до договору про спільну діяльність майно сторін, що використовується при здійсненні спільної діяльності, залишається власністю цих сторін, не є спільною частковою власністю і відображається в їхньому балансі в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Враховуючи цю обставину, відсутні правові підстави для вилучення цих земельних ділянок у відповідача-2 на користь відповідача-1, а визнання недійсним на майбутнє оспорюваного договору у повній мірі захистить порушене право щодо використання та правового статусу земельних ділянок.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ПП Чаплинське Агро звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 02.03.2018 року по справі № 923/129/17 в частині визнання недійсним на майбутнє договору про спільну діяльність від 19.05.2015 року, та прийняти в цій частині нове рішення яким в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним на майбутнє договору про спільну діяльність від 19.05.2015 року відмовити; в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо вилучення з користування приватного підприємства Чаплинське Агро земельних ділянок на користь комунального підприємства Колос залишити рішення без змін.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що з рішення суду не вбачається, яке саме порушення законодавства допущено сторонами в договорі.

Більше того, проаналізувавши текст мотивувальної частини рішення, також вбачається грубе порушення норм процесуального законодавства, а саме - судом першої інстанції відверто проігноровано наявність у матеріалах справи Додаткової угоди № 3 від 14.04.2017 року до спірного Договору про спільну діяльність, яка є невід'ємною частиною оспорюваного Договору. В тексті рішення відсутні будь-які посилання на зазначену Додаткову угоду № 3, а відтак, відсутня і правова оцінка суду щодо положень викладених у Додатковій угоді. Адже п. 10.3. Договору про спільну діяльність у редакції Додаткового договору № 3 встановлено, що прибуток, який отримується Сторонами від спільної діяльності підлягає розподілу пропорційно до внесків, визначених у п. 2.1. 2.2. Договору. А саме врегулювання сторонами питання розподілу отриманого від спільної діяльності прибутку, є істотною умовою договору про спільну діяльність та, чи не найголовнішою, відмінною рисою від інших цивільно-правових угод, і перш за все від договору оренди землі.

Також апелянт не погоджується з оцінкою суду щодо перевищення КП Колос повноважень на укладення договору, зазначає, що пунктом 2.1. Договору про спільну діяльність визначено, що внеском Відповідача 1 є право користування земельними ділянками (рілля), загальною площею 2377,0 га, що розташовані в межах адміністративної території Асканія-Нова селищної ради та знаходяться в постійному користування Відповідача 1 на підставі актів на право постійного користування у кількості 30 штук. Грошова оцінка внеску Відповідача 1 за погодженням сторін складає 1,5 % (одна ціла п'ять десятих відсотків) від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Херсонській області - 28915,22 грн. і становить 1030990 грн.

Відповідно до ч. 1, п. а) ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Тобто, за переконанням апелянта, Відповідач 1 не обмежений у праві володіння та користування земельними ділянками, укладенні в рамках закону та повноважень будь-яких договорів, пов'язаних з отриманням прибутків від своєї господарської діяльності.

Заборону внесення у якості внеску у спільну діяльність права користування земельними ділянками за їх цільовим призначенням діюче законодавство не містить.

Також грошові внески, які здійснюються Відповідачем 2 у спільну діяльність є саме внесками у спільну діяльність, а не орендною платою.

Отже, апелянт наголошує, що сторони узгодили всі, без винятку, істотні умови Договору про спільну діяльність, визначені розділом 77 ЦК України та виконують даний договір, що свідчить про дійсність та реальність намірів сторін. Відповідач 2 здійснює внески у вигляді особистої трудової участі в організації виробництва вирощування сільськогосподарської продукції, професійних знань, навичок та вмінь, ділової репутації, ділових зв'язків та грошових коштів.

При цьому, залишається не зрозумілим чому п. 9.1. Договору, суд першої інстанції вважає істотною умовою, притаманною лише договору оренди землі, адже умови щодо настання відповідальності Сторін за невиконання умов договору притаманні більшості цивільно-правових угод відповідно чинного законодавства.

Прокурором не надано жодного доказу невідповідності Договору про спільну діяльність нормам діючого законодавства України, а лише припущено, що окремі положення спірного договору про спільну діяльність, співпадають з істотними умовами договору оренди землі, що було цілковито підтримано судом першої інстанції.

Щодо вимоги прокурора про повернення земельної ділянки апелянт зауважує, що спірний Договір не містить будь-яких умов щодо обов'язку повернути земельні ділянки, оскільки як вже Відповідач 2 пояснював, за умовами Договору передані у спільну діяльність не земельні ділянки як об'єкт цивільно-правових відносин, а внесено право користування (обробітку) як внесок Відповідача 1 у спільну діяльність.

У відзиві на апеляційну скаргу прокуратура заперечує проти доводів апеляційної скарги ПП Чаплинське агро , вважає рішення в цій частині законним.

Зокрема, прокуратура зазначає, що оспорюваний договір містить всі основні істотні умови договору оренди. Грошові кошти сторони-2, які є частиною її внеску у спільну діяльність, спрямовуються не на досягнення мети спільної діяльності, передбаченої п. 1.1 договору, а для обов'язкових виплат стороні -1 в зафіксованих у п. 10.1 договору розмірах незалежно від результатів спільної діяльності. Посилання відповідача - приватного підприємства Чаплинське Агро в своїй скарзі, щодо наявності Додаткової угоди до основного договору є недоречним та необґрунтованим, оскільки при формальній визначеності порядку розподілу прибутку, він фактично не відбувався, а здійснювалась сплата орендної плати.

Крім того, судове рішення господарського суду Херсонської області від 02 березня 2018 року у справі №923/129/17 оскаржила також і прокуратура Херсонської області, звернувшись до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги заступника керівника Генічеської місцевої прокуратури про вилучення земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення у ПП Чаплипське Агро та повернення її КІІ КОЛОС , та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокуратура вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимоги про вилучення та повернення земельної ділянки. У мотивувальній частині судового рішення, суд першої інстанції правильно встановив та неодноразово констатує, то КІІ КОЛОС без укладення у встановленому законом порядку договору оренди землі, передало земельні ділянки за оспорюваним правочином у користування приватного підприємства.

Відповідно до вимог ст. 15 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній до квітня 2015 року) договору оренди землі, окрім інших, є акт приймання-передачі об'єкта оренди.

У подальшому до зазначеної норми внесено зміни, та на момент укладення спірного правочину ст. 15 Закону України Про оренду землі не містила такої обов'язкової умови договору як складання та підписання акта приймання-передачі на підтвердження факту передачі земельної ділянки орендарю.

За таких обставин, на думку прокуратури, висновок суду про те, що наявність (відсутність) факту передачі земельної ділянки орендарю залежить безпосередньо від підписання відповідного акта не ґрунтується на законі, оскільки судом не враховано, що тимчасове платне користування земельною ділянкою можливе лише за умови її надання.

Також прокурор звертає увагу на те, що відповідач-2 під час розгляду справи підтвердив, що земельні ділянки, надані за договором про спільну діяльність перебувають виключно у його користуванні для здійснення обробітку. Після передачі земель Приватному підприємству Чанлинське агро , Комунальне підприємство КОЛОС не є фактичним користувачем земельної ділянки та господарської діяльності на зазначених землях не здійснює.

Враховуючи, що сторони за спірним правочином мали намір приховати справжні правовідносини, уникнути передбаченої законом процедури для отримання землі державної власності в оренду, у договорі не передбачено чіткого формулювання щодо передачі земельної ділянки. Однак відсутність у спірному правочині положень щодо переходу права власності на майно сторін договору не перешкоджає вилученню земельної ділянки із користування приватного підприємства.

'Гак, п.2.1 договору передбачає внесок сторони-1(КП КОЛОС ) у спільну діяльність у вигляді права користування земельними ділянками із зазначенням кадастрових номерів та місцезнаходження. Однак, судом не враховано, що реалізація внеску сторони-1 можлива лише шляхом надання землі у фактичне користування.

За доводами прокуратури, судом не з'ясовано яким чином стороною-1 було здійснено внесок у вигляді права користування земельними ділянками та чи є можливим здійснення такого внеску іншим шляхом, позаяк надання земельних ділянок приватному підприємству у користування.

У відзивах на апеляційну скаргу прокуратури, що надійшли від КП Колос , ПП Чаплинське Агро , та Чаплинської районної ради, зазначені особи просять залишити рішення Господарського суду Херсонської області від 02.03.2018 року у справі № 923/129/17 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо вилучення з користування приватного підприємства Чаплинське Агро земельних ділянок на користь комунального підприємства Колос без змін, а скаргу Заступника прокурора Херсонської області без задоволення.

Так, відповідачі та третя особа Чаплинська райрада зазначають, що за договором КП Колос не втрачає права користування земельними ділянками; заборону внесення у якості внеску у спільну діяльність права користування земельними ділянками за їх цільовим призначенням діюче законодавство не містить.

У поясненнях, що надійшли до суду від Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, зазначена особа погоджується з доводами заступника керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області у своїй позовній заяві, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач зазначає, що договір про спільну діяльність , який укладено 19.05.2015 між ОСОБА_1 підприємством КОЛОС Чаплинської районної рада Херсонської області (Сторона-1) та Приватним підприємством Чаплинське АГРО (Сторона-2), який погоджено рішенням ХІ VIII сесії Чаплинської районної ради Херсонської області VI скликання від 15 травня 2015 року № 751 та посвідчений 24 липня 2015 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу, мас всі істотні умови договору оренди землі, та по факту є удаваним.

Однак, право постійного користування, надає орендарю можливість лише користування, а не розпорядження земельною ділянкою.

В результаті використання земельної ділянки за договором про спільну діяльність сторони отримують дохід в результаті спільної, взаємної діяльності.

Таким чином, оспорюваний Договір не є договором про спільну діяльність, а прихований договір оренди землі.

При розгляді та вирішенні справи № 923/129/17, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області підтримує позовні вимоги заступника керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в повному обсязі.

В судове засідання 11.06.2018 року не з'явились представники Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, відповідачів ОСОБА_1 підприємства "КОЛОС" та Приватного підприємства "Чаплинське Агро", Асканія-Нова селищної ради Херсонської області, Чаплинської районної ради Херсонської області, хоча вказані особи належним чином повідомлялись про судове засідання.

Від ПП Чаплинське Агро надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване хворобою представника, яке залишено судовою колегією без задоволення, з огляду на завершення процесуального строку для розгляду апеляційних скарг.

Оскільки явка сторін не визнавалась обов'язковою, у зв'язку з обмеженістю строку апеляційного розгляду судова колегія дійшла висновку про можливість завершення апеляційного перегляду без участі зазначених осіб.

Відповідно до вимог ст. ст. 240, 283 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши представника прокуратури, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено під час апеляційного перегляду, на підставі розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації №73 від 10.03.2010 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право постійного користування земельними ділянками та передано у постійне користування КП «Колос» земельну ділянку загальною площею - 1525,15 га, в тому числі 1511,06 га ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Асканія-Нова селищної ради (т. 1, а.с. 27).

Розпорядженням голови Чаплинської районної державної адміністрації № 414 від 19.10.2010 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право постійного користування земельними ділянками та передано у постійне користування КП «Колос» земельну ділянку загальною площею - 878,6881 га, в тому числі 865,96 га ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Асканія-Нова селищної ради (т. 1, а.с. 28).

На виконання цих розпоряджень було видано 30 державних актів на право постійного користування земельними ділянками. Цільове призначення земельних ділянок згідно державних актів - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 1, а.с. 29-58).

19 травня 2015 року між КП «Колос» Чаплинської районної ради Херсонської області (сторона-1) та ПП «Чаплинське Агро» (сторона-2), було укладено договір про спільну діяльність, який погоджено рішенням XLVIII сесії Чаплинської районної ради Херсонської області (третя особа-2) VI скликання від 15 травня 2015 року № 751 та посвідчено 24 липня 2015 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_3 ( т. 1, а.с. 22-26).

За умовами розділу 1 договору, сторони зобов'язались шляхом об'єднання майна, коштів, що належать сторонам на відповідних правових підставах, та зусиль спільно діяти в сфері сільського господарства без створення юридичної особи для вирощування та реалізації сільськогосподарської продукції, підвищення ефективності ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, збереження і відтворення їхньої родючості, відновлення зрошувальної мережі, зменшення сукупних витрат матеріально-технічних та інших ресурсів, впровадження технології точного землеробства для отримання максимального прибутку.

Внеском КП «Колос» є право користування земельними ділянками (рілля), загальною площею 2377 га, що розташовані в межах адміністративної території Асканія-Нова селищної ради Херсонської області та знаходяться в постійному користуванні КП «Колос» згідно державних актів на право постійного користування у кількості 30 штук за кадастровими номерами згідно переліку (п. 2.1. договору).

Пунктом 2.2 договору сторони узгодили, що внесок ПП «Чаплинське Агро» - особиста трудова участь в організації виробництва вирощування сільськогосподарської продукції, професійні знання, навички та вміння, ділова репутація, ділові зв'язки та грошові кошти.

Відповідно до п. 4.1 договір починає діяти з моменту його підписання та діє до 30 серпня 2025 року.

Згідно з п. 10.1 договору, незалежно від результатів спільної діяльності ПП «Чаплинське Агро» щорічно у грошовій формі здійснює грошові внески, які є частиною внеску ПП «Чаплинське Агро» , обумовленого п. 2.2 договору, а саме - грошові кошти в сумі 150 грн. за один гектар ріллі в перший рік, в подальшому за погодженням сторін, відповідно до додаткової угоди, яка повинна бути укладена кожного року не пізніш, як до 20 травня, але не менше 1,5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Херсонській області, що становить 434 грн.

01.06.2016 між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 та додаткову угоду № 2 до договору про спільну діяльність від 24.07.2015.

Додаткові угоди схвалені рішенням VIII сесії районної ради VII скликання від 01.06.2016 № 117.

Додатковою угодою №1 сторони, зокрема, узгодили, що виплати сторони-2 стороні-1 за червень-жовтень 2016 року проводяться наступним чином:

До 20.05.16 року - повна сума земельного податку , а саме 417 052,03 грн..

До 07.06.16 року (за період з 01.06 по 01.11.2016 року) - залишок суми в обсязі 98442,91 грн.

Сума виплат враховує суму земельного податку, але не враховує суму штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату земельного податку. Сума штрафних санкцій та пені сплачується стороною-2 додатково.

У додатковій угоді №2 серед інших змін було викладено в новій редакції п.10.1 договору: "Незалежно від загального розміру доходу, отриманого від спільної діяльності, виплати стороні -1 (КП "Колос") не можуть бути меншими, ніж 1,5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Херсонській області, які виплачуються в строки, визначені додатковою угодою №1 до договору про спільну діяльність. Із зазначених коштів не утримується прибутковий податок, який сторона -2 ( ПП «Чаплинське Агро» ) перераховує до бюджетів всіх рівнів згідно чинного законодавства. При цьому утримуються витрати, які понесла сторона-2 на сплату податку до бюджету Асканія-Нова селищної ради, без врахування пені та штрафних санкцій, які сторона -2 зобов'язується сплачувати за сторону - 1 в установленого законом порядку".

Як зазначає прокурор, Генічеською місцевою прокуратурою в рамках проведення досудового розслідування кримінального провадження отримано та опрацьовано інформацію щодо використання, зокрема, 30 земельних ділянок сільськогосподарського призначення Чаплинського району Херсонської області, які знаходяться на праві постійного користування у КП Колос на підставі державних актів на право постійного користування.

Прокуратура вважає договір про спільну діяльність від 19.05.2015 року таким, що укладений з порушенням чинного законодавства, удаваним, що приховує договір оренди.

За наявності обставин та підстав, викладених в позовній заяві, прокурор просив суд визнати недійсним на майбутнє укладений між відповідачами договір про спільну діяльність від 15.05.2015 та вилучити із користування відповаідача-2 - ПП "Чаплинське Агро" на користь відповідача-1 _ КП "Колос" земельні ділянки загальною площею2377,0 га, право користування якими було надано в якості внеску у сумісну діяльність.

Статтею 1130 ЦК України визначено поняття договору про спільну діяльність.

Так, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Відповідно до положень статті 1131 ЦК України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Отже, зі змісту вказаних законодавчих приписів вбачається, що за своєю суттю спільна діяльність на основі договору є договірною формою об'єднання осіб для досягнення спільної мети.

Водночас, згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом статті 13 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на момент укладення спірного договору) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Таким чином, на відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі.

При цьому правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Дослідивши умови укладеного між сторонами правочину, судова колегія доходить наступних висновків.

Так, п.2.1 договору встановлено, що внесок сторони-1 - право користування земельними ділянками; п.2.2 - внесок сторони-2 - особиста трудова участь в організації виробництва вирощування сільськогосподарської продукції, професійні знання, навички та вміння, ділова репутація, ділові зв'язки та грошові кошти; п.10.1 в редакції додаткової угоди- незалежно від загального розміру доходу отриманого від спільної діяльності, виплати стороні-1 не можуть бути меншими, ніж 1,5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Херсонській області, які виплачуються в строки, визначені додатковою угодою №1 до Договору про спільну діяльність. Із зазначених коштів не утримується прибутковий податок, яку сторона-2 перераховує до бюджетів усіх рівнів згідно чинного законодавства. При цьому, утримуються всі трати, які понесла сторона-2 на сплату податку на землю до бюджету Асканія-Нова селищної ради, без урахування пені та штрафних санкцій, який сторона-2 зобов'язується сплачувати за сторону-1 в установленому законом порядку.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що оспорюваний договір містить всі основні умови договору оренди, в яких вказано об'єкт оренди, його загальну площу з посиланням на державні акти, кадастрові номери земельних ділянок їх розташування, строк договору, плату за користування, а також мету використання земельних ділянок (для вирощування товарної сільгосппродукції, ведення садівництва, п. 8.2), умови збереження стану об'єкта (п. 8.3), цільове призначення (п.8.2) та відповідальність (розд.9).

Грошові кошти сторони-2, які є частиною її внеску у спільну діяльність, спрямовується не на досягнення мети спільної діяльності, передбаченої п. 1.1 договору, а для обов'язкових виплат сторони-1 в зафіксованих у п. 10.1 договору розмірах незалежно від результатів спільної діяльності .

При цьому, за погодженням сторін, частка сторони-2 у спільній діяльності складає 86,3% загального внеску сторін (п.2.2).

Водночас, судом встановлено, що незважаючи на те, що внеском сторони-2 в спільну діяльність є її особиста трудова участь в організації вирощування сільськогосподарської продукції, з наявних в матеріалах справи актів надання послуг, виставлених рахунків для їх оплати та платіжних доручень на перерахування коштів вбачається, що усі роботи щодо обробку землі та вирощування врожаю виконувались залученими фермерськими господарствами (т.1, а.с. 206-226).

Тобто, фактично сторони у договорі про спільну діяльність погодили, що відповідач-1 надає в якості внеску земельні ділянки, а відповідач-2 - організовує вирощування сільськогосподарської продукції, та вносить грошові кошти; при цьому грошовий внесок сторони-2 залежить від нормативної грошової оцінки, прибуткового податку, земельного податку.

Разом із тим, оспорюваний договір взагалі не містить в собі елементів координації або ведення спільних справ контрагентами, не визначає правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій тощо.

Отже, судова колегія доходить висновку, що відповідач-2 на підставі цього договору фактично отримав на платній основі право користування земельною ділянкою для вирощування сільськогосподарських культур, а відповідача-1 фактично отримував плату за користування цією земельною ділянкою.

Основні положення договору про спільну діяльність від 19 травня 2015 року стосуються умов платного використання ПП Чаплинське Агро земельних ділянок з метою вирощування врожаю сільськогосподарської продукції, що по своїй суті та за своєю правовою природою є договором оренди землі.

Тобто правочин, який вчинено сторонами при укладенні договору від 19.05.2015, спрямовано на приховання іншого правочину - договору оренди земельної ділянки, який сторони насправді вчинили, а тому спірний договір є удаваним правочином згідно з частиною 1 статті 235 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 6 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно зі статтею 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до приписів статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства

Частиною 1 статті 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом частини 1 статті 124 Земельного кодексу України, статті 4 Закону України "Про оренду землі" передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади; орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Таким чином, для передачі земельної ділянки комунальної власності в оренду необхідне рішення відповідного органу місцевого самоврядування або це має бути прямо передбачено договором оренди земельної ділянки.

Як встановлено судом першої інстанції, державні акти, видані КП "Колос" виключно для підтвердження права постійного користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В свою чергу, ані земельне законодавство України, ані інші нормативні акти не передбачають права користувача земельної ділянки розпоряджатись нею шляхом передачі її іншим особам у платне або безоплатне користування.

Також відсутні в матеріалах справи рішення відповідного органу місцевого самоврядування щодо погодження передачі в оренду спірних земельних ділянок; установленого нормами земельного законодавства порядку передачі їх в оренду сторонами дотримано не було.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що володіючи на підставі державних актів правом постійного користування земельними ділянками, КП "Колос" без укладення у встановленому порядку договору оренди землі, передало їх за оспорюваним удаваним правочином оренди строком на 10 років у користування (в оренду) ПП "Чаплинське Агро", фактично самостійно розпорядившись цими земельними ділянками, права розпоряджатися якими не має.

Відповідно до статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення.

У разі якщо за змістом зобов'язання може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

З огляду на зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку, що передача КП "Колос" в користування ПП "Чаплинське Агро" земельних ділянок державної форми власності і укладення оспорюваного договору суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки вчинені за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності, що є підставою для визнання його недійсним відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Надаючи оцінку аргументам апелянта стосовно неприйняття судом першої інстанції до уваги наявності Додаткової угоди № 3 від 14.04.2017 року до спірного Договору про спільну діяльність, яка є невід'ємною частиною оспорюваного Договору, судова колегія виходить з наступного.

Пунктом 10.3. Договору про спільну діяльність у редакції Додаткового договору № 3 встановлено, що прибуток, який отримується Сторонами від спільної діяльності підлягає розподілу пропорційно до внесків, визначених у п. 2.1. 2.2. Договору. (т.2 а.с.221).

Апеляційний господарський суд зауважує, що додатковий договір №3 від 14.04.2017 року до спірного договору було укладено після подачі позову (17.02.17р.), до того ж, сторонами у додатковому договорі було змінено формулювання умов п.2.2, 4.1, 4.4, 10.3 договору, проте не змінено самої його суті, який укладався саме як договір оренди.

Доводи ПП Чаплинське Агро про співпадіння умов договору про спільну діяльність з істотними умовами договору оренди судова колегія відхиляє, та зазначає, що в даному випадку неналежне оформлення відносин оренди земельної ділянкиі є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі в користування земельної ділянки.

Отже, враховуючи викладене, судова колегія доходить висновку, що аргументи, викладені в апеляційній скарзі ПП Чаплинське Агро та у відзивах КП Колос та Чаплинської районної ради, щодо законності спірного договору, щодо визначення спірного договору як договору про спільну діяльність, щодо відсутності підстав для визнання договору від 19.05.2015 року недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України спростовуються матеріалами справи та встановленими судом першої інстанції обставинами, а саме, що спірний договір за своєю суттю є договором оренди землі.

За таких обставин, в задоволенні апеляційної скарги ПП Чаплинське Агро слід відмовити.

Разом з тим, судова колегія не може погодитись з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимоги про вилучення земельних ділянок у відповідача-2 та передачі їх на користь відповідача-1 - КП "Колос", з огляду на те, що земельні ділянки не передавались відповідачем-1 відповідачу-2 за актами приймання-передачі, крім того, згідно п. 2.4 додаткової угоди № 2 від 01.06.2016 до договору про спільну діяльність майно сторін, що використовується при здійсненні спільної діяльності, залишається власністю цих сторін, не є спільною частковою власністю і відображається в їхньому балансі в порядку, встановленому чинним законодавством України.

З цього приводу є обґрунтованими доводи прокуратури про те, що тимчасове платне користування земельною ділянкою для вирощування сільськогосподарської продукції, що є метою спірного договору, можливе лише за умови її фактичного надання.

Колегія суддів зауважує, що специфічною рисою спірних правовідносин є те, що сторонами укладено удаваний правочин, який приховує договір оренди, з цього слідує, що сторони за спірним правочином мали намір приховати справжні правовідносини, уникнути передбаченої законом процедури для отримання землі державної власності в оренду, у договорі не передбачено чіткого формулювання щодо передачі земельної ділянки.

Відповідно, тому факт непідписання між сторонами акту приймання-передачі земельної ділянок не є вирішальним для встановлення обставин передачі землі у користування ПП Чаплинське Агро , з урахуванням п.2.1 договору, який передбачає внесок сторони-1(КП КОЛОС ) у спільну діяльність у вигляді права користування земельними ділянками із зазначенням кадастрових номерів

та місцезнаходження.

Апеляційний суд зауважує, що передача права користування земельними ділянками неможлива без передачі самих земельних ділянок відповідачу-2.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку про необхідність задоволення позовної вимоги про вилучення у відповідача-2 на користь відповідача-1 спірних земельних ділянок, оскільки зазначена вимога є похідною від вимоги про визнання недійсним договору від 19.05.2015 року, та є обґрунтованою у відповідності до діючих норм законодавства.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного суду від 10 квітня 2018 року по справі № 915/462/17, від 10 травня 2018 року у справі № 924/263/17, від 01 березня 2018 року у справі № 908/546/17.

У зв'язку з викладеним, оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області від 02 березня 2018 року у справі №923/129/17 підлягає частковому скасуванню в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про вилучення земельної ділянки, з прийняттям нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України, у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги судові витрати покладаються на відповідачів по справі.

Керуючись статтями 270, п.2 ч.1 ст. 275, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Чаплинське Агро" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокуратури Херсонської області задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 02 березня 2018 року у справі №923/129/17 скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про вилучення земельної ділянки та задовольнити позов в цій частині.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним на майбутнє договір про спільну діяльність, укладений 19.05.2015 між ОСОБА_1 підприємством "Колос" та Приватним підприємством "Чаплинське Агро", який погоджено рішенням XLVIII сесії Чаплинської районної ради Херсонської області (третя особа-2) VI скликання від 15 травня 2015р. № 751, посвідчений 24.07.2015 приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу п. Воєводіним М.М.

3. Вилучити із користування Приватного підприємства "Чаплинське Агро" на користь ОСОБА_1 підприємства "Колос" земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що належать на праві постійного користування ОСОБА_1 підприємству "Колос" Чаплинської районної ради Херсонської області, загальною площею 2377,0 га, розташовані в адміністративних межах Асканія-Нова селищної ради Чаплинського району Херсонської області у складі - (кадастрові номери та площі ділянок згідно переліку)

кадастровий номер 6525455300:13:019:0001 та площею 344,4388 га,

кадастровий номер 6525455300:13:023:0002 та площею 3,07 га,

кадастровий номер 6525455300:13:017:0001 та площею 185,8431 га,

кадастровий номер 6525455300:13:016:0001 та площею 165,1699 га,

кадастровий номер 6525455300:13:019:0002 та площею 2,1501 га,

кадастровий номер 6525455300:13:013:0002 та площею 1,7968 га,

кадастровий номер 6525455300:13:013:0003 та площею 0,7405 га,

кадастровий номер 6525455300:13:016:0002 та площею 1,6414 га,

кадастровий номер 6525455300:13:016:0003 та площею 2,3792 га,

кадастровий номер 6525455300:13:017:0003 та площею 0,5092 га,

кадастровий номер 6525455300:13:017:0002 та площею 0,7155 га,

кадастровий номер 6525455300:13:017:0004 та площею 2,7923 га,

кадастровий номер 6525455300:13:015:0001 та площею 206,28 га,

кадастровий номер 6525455300:13:015:0002 та площею 1,82 га,

кадастровий номер 6525455300:13:015:0003 та площею 0,91 га,

кадастровий номер 6525455300:13:014:0001 та площею 136,34 га,

кадастровий номер 6525455300:13:014:0002 та площею 0,68 га,

кадастровий номер 6525455300:13:014:0003 та площею 1,21 га,

кадастровий номер 6525455300:13:010:0001 та площею 173,32 га,

кадастровий номер 6525455300:13:010:0002 та площею 1,35 га,

кадастровий номер 6525455300:13:010:0003 та площею 0,36 га,

кадастровий номер 6525455300:13:009:0001 та площею 174,51 га,

кадастровий номер 6525455300:13:009:0002 та площею 2,46 га,

кадастровий номер 6525455300:13:008:0001 та площею 174,55 га,

кадастровий номер 6525455300:13:008:0002 та площею 1,30 га,

кадастровий номер 6525455300:13:008:0003 та площею 0,81 га,

кадастровий номер 6525455300:13:007:0001 та площею 384,38 га,

кадастровий номер 6525455300:13:007:0002 та площею 0,14 га,

кадастровий номер 6525455300:13:023:0001 та площею 261,66 га,

кадастровий номер 6525455300:13:013:0001 та площею 170,5106 га,

загальною вартістю 82479190,20 грн.

4. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "Колос", Херсонська область, Чаплинський район, с. Долинське, вул. Миру, 4, код ЄДРПОУ 36350491, р.рахунки не відомі) на користь Прокуратури Херсонської області, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33, код ЄДРПОУ 04851120, р.рахунки невідомі, - 7680 (сім тисяч шістсот вісімдесят) грн. витрат по оплаті судового збору.

5. Стягнути з Приватного підприємства "Чаплинське Агро", Херсонська область, смт.Чаплинка, вул. Гончара, 7, код ЄДРПОУ 38687822, р.рахунки не відомі) на користь Прокуратури Херсонської області, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33, код ЄДРПОУ 04851120, р.рахунки невідомі, - 7680 (сім тисяч шістсот вісімдесят) грн. витрат по оплаті судового збору.

Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст складено 14.06.2018 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя К.В. Богатир

Суддя С.В. Таран