Рішення

від 15.06.2018 по справі 812/1302/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

11.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

15 червня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1302/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кисельової О.О.,

при секретарі: Лященка А.Ю.,

за участю

представника позивача: Некрилової О.А.,

представника відповідача: Резнікової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом головного управління Держпраці у Луганській області (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, буд. 1А) до Головного територіального управління юстиції у Луганській області (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Егорова, 22, код ЄДРПОУ 34941884) про визнання протиправними дій і рішень, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпраці у Луганській області (далі - позивач) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій і рішень, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову зазначено, що з метою виконання рішення суду у справі №812/967/17, яким застосовано до товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-М (код ЄДРПОУ 25363666, адреса: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Європейська, буд. 40) заходи реагування шляхом зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки, пов'язаних з технічною експлуатацією зарядної станції порошкових вогнегасників "PSM Junior N", у зв'язку з загрозою життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до відповідача із заявою про примусове виконання судового рішення немайнового характеру. До цієї заяви додано відповідний виконавчий лист. 24 квітня 2018 року головним державним виконавцем Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Вважають, що державний виконавець протиправно повернув виконавчий лист без виконання, оскільки підстави неприйняття до виконання виконавчого документа не містять передбачених законом обставин, які виключають можливість здійснення виконавчого провадження.

У зв'язку з наведеним просить суд:

-визнати протиправними дії Головного територіального управління юстиції у Луганській області щодо не прийняття до примусового виконання виконавчого листа по адміністративній справі № 812/967/17, виданого Луганським окружним адміністративним судом 20.12.2017 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-М (код ЄДРПОУ 25363666, адреса: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Європейська, буд. 40) заходи реагування шляхом зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки, пов'язаних з технічною експлуатацією зарядної станції порошкових вогнегасників "PSM Junior N", у зв'язку з загрозою життю та здоров'ю людей;

-визнати протиправними дії Головного територіального управління юстиції у Луганській області щодо залишення без задоволення скарги Головного управління Держпраці у Луганській області від 19.02.2018 № 01-15/672;

-визнати протиправним та скасувати повідомлення головного державного виконавця Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Резнікової І.О. від 11.01.2018 № 4165 про повернення без прийняття виконавчого листа стягувачу без прийняття до виконання, виданого Луганським окружним адміністративним судом 20.12.2017, про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-М (код ЄДРПОУ 25363666, адреса: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Європейська, буд. 40) заходів реагування шляхом зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки, пов'язаних з технічною експлуатацією зарядної станції порошкових вогнегасників "PSM Junior N", у зв'язку з загрозою життю та здоров'ю людей;

-визнати протиправним та скасувати постанову начальника Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 28.02.2018 про наслідки перевірки виконавчого провадження;

-зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Луганській області відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа по адміністративній справі № 812/967/17, виданого Луганським окружним адміністративним судом 20.12.2017 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-М (код ЄДРПОУ 25363666, адреса: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Європейська, буд. 40) заходи реагування шляхом зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки, пов'язаних з технічною експлуатацією зарядної станції порошкових вогнегасників "PSM Junior N", у зв'язку з загрозою життю та здоров'ю людей.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив визнати поважною причину пропуску звернення до суду з даною позовною заявою, оскільки помилко відраховували строки звернення до суду, визначені вимогами статті 74 Закону України Про виконавче провадження , а саме 10 робочих днів з дня, коли позивач дізнався про порушення його прав, замість 10 днів з дня, коли позивач дізнався про порушення його прав, як визначено статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, про що подав відзив на адміністративний позов.

Судом по справі вчинено такі процесуальні дії:

- ухвалою від 14.05.2018 адміністративний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання -даної ухвали усунути недоліки позовної заяви ( арк. спр. 23-25);

- ухвалою від 05.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення недоліків та відкрито провадження у справі (арк. спр. 1-2).

-ухвалою від 12.06.2018 здійснено заміну неналежного відповідача на належного (арк. спр. 47-48).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Частиною 3 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Згідно пункту 11 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 3 відповідачем у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби чи іншої посадової особи державної виконачої служби. Такими органами державної виконавчої служби є: державна виконавча служба України, до складу якої входить відділ примусового виконання рішень.

Позивачем оскаржуються дії начальника Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Доброреза В.В. щодо залишення без задоволення скарги позивача від 19.02.2018 № 01-15/672 на дії державного виконавця та постанова, прийнята начальником Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Доброрезом В.В. від 28.02.2018 про наслідки перевірки виконавчого провадження. Доброрез В.В. є начальником Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, який входить до складу Головного територіального управління юстиції у Луганській області, тому належним відповідачем у справі є саме - Головне територіальне управління юстиції у Луганській області.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.09.2017 у справі №812/967/17 позов головного управління Держпраці у Луганській області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) задоволено. Застосовано до товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-М (код ЄДРПОУ 25363666, адреса: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Європейська, буд. 40) заходи реагування шляхом зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки, пов'язаних з технічною експлуатацією зарядної станції порошкових вогнегасників "PSM Junior N", у зв'язку з загрозою життю та здоров'ю людей.

20 грудня 2017 року на виконання зазначеної постанови, Луганським окружним адміністративним судом позивачу видано виконавчий лист у справі №812/967/17, який 09.01.2018 разом із заявою про примусове виконання рішення пред'явлений до виконання до Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (арк. спр. 5-6).

11 січня 2018 року за результатами розгляду заяви позивача, головним державним виконавцем Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Резніковою І.О. винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.7 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження". Дане повідомлення отримано позивачем 14.02.2018, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції головного управління Держпраці у Луганській області (арк. спр. 7).

Оглядом вказаного повідомлення встановлено, що державним виконавцем, в якості підстави повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання зазначено, що згідно п.7 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" виконання рішення не передбачає заходів примусового виконання рішень.

При цьому, дане повідомлення не містить чіткої підстави для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, зі змісту якої можливо встановити чому державний виконавець дійшов саме такого висновку.

Лише зі змісту відзиву на позов, поданого відповідачем 14.06.2018 до канцелярії суду, підтриманого в судовому засіданні, вбачається, що підставою для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, є відсутність у виконавчому документі заходів примусового виконання рішень, визначених статтею 10 ЗУ Про виконавче провадження .

Таким чином, державний виконавець дійшов такого висновку, оскільки резолютивною частиною виконавчого документа не зобов'язано боржника вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення, даний виконавчий документ не може бути прийнятий до виконання.

Також судом встановлено, що позивач не погодившись з вказаним повідомленням, звернувся до начальника Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Доброреза В.В. із скаргою на дії державного виконавця (арк. спр. 9).

Постановою начальника Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Доброреза В.В. від 28.02.2018 про перевірку виконавчого провадження постановлено призначити перевірку виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 812/967/17 від 20.12.2018 (арк. спр. 11).

Постановою начальника Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Доброреза В.В. від 28.02.2018 про наслідки перевірки виконавчого провадження скаргу головного управління Держпраці у Луганській області від 19.01.2018 № 01-15/672 залишено без задоволення (арк. спр. 12). Дану простанову отримано позивачем 24.04.2018, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції головного управління Держпраці у Луганській області (арк. спр. 10).

Вирішуючи питання щодо строків звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої, другої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду, зокрема у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, даною нормою чітко визначено строки звернення до суду з позовами даної категорії справ учасників виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване повідомлення отримано позивачем 14.02.2018, на яке подано скаргу 19.02.2018. Відповідь за наслідками розгляду скарги від 19.02.2018 позивачем отримано 24.04.2018. Таким чином, у відповідності до вимог статті 287 КАС України останнім днем звернення до суду є 04.05.2018. До суду з даним позовом головне управління Держпраці у Луганській області звернулось 10.05.2018, тобто позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом на 6 днів.

Представником позивача в обґрунтування клопотання про поважність пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, зазначено, що помилко відраховували строки звернення до суду, визначені вимогами статті 74 Закону України Про виконавче провадження , а саме 10 робочих днів з дня, коли позивач дізнався про порушення його прав, замість 10 днів з дня, коли позивач дізнався про порушення його прав, як визначено статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи пояснення, надані представником позивача в судовому засіданні щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, суд дійшов висновку, про визнання поважними причини пропуску звернення до суду з даним позовом, оскільки позивачем при зверненні до суду з позовом помилково застосовано вимоги ст. 74 ЗУ Про виконавче провадження , якою визначено строки звернення до суду - 10 робочих днів з дня, коли позивач дізнався про порушення його прав, замість 10 днів з дня, коли позивач дізнався про порушення його прав, як визначено статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" №1404-19 від 02.06.2016 зі змінами і доповненнями.

Відповідно до ст. 1 даного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Такими виконавчими документами серед іншого можуть бути виконавчі листи, що видаються судами.

Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий лист і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей лист відповідає вимогам, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження", та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону у виконавчому документі зазначаються 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, імя, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, імя та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк предявлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів звязку та адреси електронної пошти.

Відповідно до п.7 ч.4 ст.4 Закону виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до дослідженого судом повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 11.01.2018, винесеного головним державним державним виконавцем Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Резніковою І.Ю., виконавчий лист у справі № 812/967/17, виданий Луганським окружним адміністративним судом, повернуто стягувачу без прийняття виконання з підстав, визначених п.7 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

Судом визнається даний висновок державного виконавця безпідставним з огляду на таке.

Згідно ст.10 Закону заходами примусового виконання рішень є:

1)звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2)звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3)вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4)заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист у справі №812/967/17, виданий на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25.09.2017 у справі №812/967/17, резолютивною частиною якого застосовано до товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-М (код ЄДРПОУ 25363666, адреса: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Європейська, буд. 40) заходи реагування шляхом зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки, пов'язаних з технічною експлуатацією зарядної станції порошкових вогнегасників "PSM Junior N", у зв'язку з загрозою життю та здоров'ю людей.

Відповідно до ч.5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду" від 05.04.2007 №877, серед загальних вимог до здійснення державного нагляду (контролю) передбачено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається виключно за рішенням суду.

Зі змісту резолютивної частини вищенаведеного рішення слідує, що по своїй суті дане рішення є немайнового характеру, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, а саме: зупинити виконання робіт підвищеної небезпеки, пов'язаних з технічною експлуатацією зарядної станції порошкових вогнегасників "PSM Junior N", у зв'язку з загрозою життю та здоров'ю людей, розташованої на товаристві з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-М (код ЄДРПОУ 25363666, адреса: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Європейська, буд. 40).

Тобто, резолютивна частина рішення містить чітке зобов'язання, яке необхідно вчинити боржнику.

Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок виконання рішень, за якими боржник зобовязаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, зокрема.

Відповідно до ч.1 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Судом встановлено, що виконавчий лист повністю відповідає вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у ньому чітко вказано ті дії, які боржник зобов'язаний вчинити та спосіб їх виконання.

За таких обставин, висновки відповідача про відсутність заходів примусового виконання рішення у рішенні та виконавчому листі є помилковими, оскільки в резолютивній частині рішення прямо визначено спосіб його виконання, а відтак, правові підстави для повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 7 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження"були відсутні.

Також слід зазначити, що в силу вимог ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", яка регулює питання виконання рішень іншими органами та установами, не визначено іншого органу, окрім органів державної виконавчої служби, який мав би виконувати зазначене рішення суду.

У рішенні від 30.06.2009 р. №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України; обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя. Конституційний суд України вважає, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Оскільки рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист №812/967/17 від 25.09.2017, передбачає застосування заходів примусового виконання рішення, виконавчий лист є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню органом державної виконавчої служби, тому головним державним виконавцем Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Резніковою І.О. безпідставно повернуто виконавчий документ без прийняття до виконання.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону).

Частиною десятою цієї статті визначено, що державний виконавець зобов'язаний звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.

З аналізу наведеної норми слідує, що у разі необхідності роз'яснення рішення суду, з метою належного його виконання, державний виконавець зобов'язаний звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення.

Таким чином, судом встановлено та не надано відповідачем доказів звернення до суду із заявою про роз'яснення рішення суду у зв'язку із належним виконанням рішення суду, тому суд дійшов висновку, що державним виконавцем не у повному обсязі вжито заходів щодо належного виконання рішення суду у справі № 812/967/17, що призвело до помилкового рішення у вигляді прийняття повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без виконання.

Пунктом 6 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

З аналізу наведеної норми слідує, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим статтею 26 цього Закону.

Оскільки судом встановлено, що рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист №812/967/17 від 25.09.2017, передбачає застосування заходів примусового виконання рішення, виконавчий лист оформлений у відповідності до вимог ЗУ Про виконавче провадження , є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню органом державної виконавчої служби, тому головним державним виконавцем Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Резніковою І.О. безпідставно повернуто виконавчий документ без прийняття до виконання, відтак позовні вимоги про визнання протиправними дії Головного територіального управління юстиції у Луганській області щодо не прийняття до примусового виконання виконавчого листа по адміністративній справі № 812/967/17, виданого Луганським окружним адміністративним судом 20.12.2017 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-М (код ЄДРПОУ 25363666, адреса: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Європейська, буд. 40) заходи реагування шляхом зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки, пов'язаних з технічною експлуатацією зарядної станції порошкових вогнегасників "PSM Junior N", у зв'язку з загрозою життю та здоров'ю людей; про визнання протиправним та скасування повідомлення головного державного виконавця Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Резнікової І.О. від 11.01.2018 № 4165 про повернення без прийняття виконавчого листа стягувачу без прийняття до виконання, виданого Луганським окружним адміністративним судом 20.12.2017, про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-М (код ЄДРПОУ 25363666, адреса: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Європейська, буд. 40) заходів реагування шляхом зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки, пов'язаних з технічною експлуатацією зарядної станції порошкових вогнегасників "PSM Junior N", у зв'язку з загрозою життю та здоров'ю людей слід задовольнити.

Згідно із частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

У судовому рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олссон проти Швеції" від 24.03.1988 (скарга №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази "передбачено законом", є наступні:

-будь-яка норма не може вважатися "законом", якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію;

-фраза "передбачено законом" не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав;

-закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади.

Крім того, згідно пункту 65 вказаного рішення суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання "необхідним у демократичному суспільстві", Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне зазначити, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб'єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов'язаний відновити порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Оскільки у ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач протиправно повернув виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, а також встановлено відповідність виконавчого листа №812/967/17 вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", виданого Луганським окружним адміністративним судом, про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-М (код ЄДРПОУ 25363666, адреса: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Європейська, буд. 40) заходів реагування шляхом зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки, пов'язаних з технічною експлуатацією зарядної станції порошкових вогнегасників "PSM Junior N", у зв'язку з загрозою життю та здоров'ю людей, суд дійшов висновку, що відновлення порушеного права позивача можливе не інакше, як шляхом зобов'язання відповідача прийняти до виконання вказаний виконавчий лист.

Таким чином, позовні вимоги про зобов'язання Головного територіального управління юстиції у Луганській області відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа по адміністративній справі № 812/967/17, виданого Луганським окружним адміністративним судом 20.12.2017 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-М (код ЄДРПОУ 25363666, адреса: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Європейська, буд. 40) заходи реагування шляхом зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки, пов'язаних з технічною експлуатацією зарядної станції порошкових вогнегасників "PSM Junior N", у зв'язку з загрозою життю та здоров'ю людей, слід також задовольнити.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Головного територіального управління юстиції у Луганській області щодо залишення без задоволення скарги Головного управління Держпраці у Луганській області та визнання протиправною та скасування постанови начальника Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 28.02.2018 про наслідки перевірки виконавчого провадження, суд не знаходить підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

З аналізу наведеного слідує, що даною нормою чітко визначено право стягувача оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця до начальника відділу, який за наслідками розгляду скарги та проведеної перевірки виконавчого провадження своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Тобто, зазначені повноваження відносяться до виключної компетенції начальника відділу.

Оскільки зазначеною нормою визначено коло компетенції та повноважень начальника відділу щодо прийняття рішень за наслідками проведеної перевірки виконавчого провадження, судом встановлено, що начальник відділу діяв у межах наданих йому ЗУ Про виконавче провадження повноважень, тому суд не може підміняти орган до компетенції та повноважень якого відноситься прийняття рішення за наслідками розгляду скарги на дії державного виконавця, відтак у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи питання по розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3524,00 грн., з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 1762,00 грн.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов головного управління Держпраці у Луганській області (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, буд. 1А) до Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Менделєєва, буд. 53) про визнання протиправними дій і рішень, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні діїзадовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного територіального управління юстиції у Луганській області щодо не прийняття до примусового виконання виконавчого листа по адміністративній справі № 812/967/17, виданого Луганським окружним адміністративним судом 20.12.2017 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-М (код ЄДРПОУ 25363666, адреса: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Європейська, буд. 40) заходи реагування шляхом зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки, пов'язаних з технічною експлуатацією зарядної станції порошкових вогнегасників "PSM Junior N", у зв'язку з загрозою життю та здоров'ю людей;

Визнати протиправним та скасувати повідомлення головного державного виконавця Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Резнікової І.О. від 11.01.2018 № 4165 про повернення без прийняття виконавчого листа стягувачу без прийняття до виконання, виданого Луганським окружним адміністративним судом 20.12.2017, про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-М (код ЄДРПОУ 25363666, адреса: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Європейська, буд. 40) заходів реагування шляхом зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки, пов'язаних з технічною експлуатацією зарядної станції порошкових вогнегасників "PSM Junior N", у зв'язку з загрозою життю та здоров'ю людей.

Зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Луганській області відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа по адміністративній справі № 812/967/17, виданого Луганським окружним адміністративним судом 20.12.2017 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-М (код ЄДРПОУ 25363666, адреса: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Європейська, буд. 40) заходи реагування шляхом зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки, пов'язаних з технічною експлуатацією зарядної станції порошкових вогнегасників "PSM Junior N", у зв'язку з загрозою життю та здоров'ю людей

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Держпраці у Луганській області (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, буд. 1А) з Головного територіального управління юстиції у Луганській області (код ЄДРПОУ: 34941884, 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 22) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762 грн. (однієї тисячі сімсот шітдесяти двох) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд

Суддя Є.О. Кисельова