Рішення

від 08.06.2018 по справі 5017/1987/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" червня 2018 р.м. Одеса Справа № 5017/1987/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

при секретарі судового засідання Орлов О.О.

розглянувши у судовому засіданні справу №5017/1987/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірма "К.М.Б."

про стягнення 6743287,67 грн. шляхом звернення стягнення на майно у заставі та в іпотеці

за участю представників :

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №09/12/598 від 26.12.2017р.

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №18/1 від 09.08.2016р.

Суть спору: ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса" звернулося до ТОВ фірма "К.М.Б." з позовом, в якому просить господарський суд Одеської області: стягнути заборгованість за кредитним договором №13-65-06/212 від 08.05.2008р. у розмірі 6 743 287,67 грн., з яких 5 000 000 грн. - борг по кредиту та 1 743 287,67 грн. - борг по процентам за користування кредитом у період з 01.07.2010р. по 05.06.2012р., шляхом звернення стягнення:

- на предмет застави за договором застави обладнання №13-65-06/214 від 08.05.2008р., а саме:

1)Установка ріжуча гидроабразивна УРГ 2015 СЧПУ "Н2" (Україна) інв. №0201 зав. №78168, серія УРГ 2.00.00.00.000ПС;

2)Програмуємий мостовий розпиловочний комплекс ZD-600-4 (ОСОБА_4), в тому числі вантажний пристрій кран-балка інв. №0202 зав.№ 06007747;

3)Верстат багаторозпильний AKAL MK-500 (Турція) інв. №0203 зав. №МК500/05003;

4)Верстат колибровочний AKAL MK-350 (Турція) інв. №0204 зав. №б/н;

5)Верстат горизонтально-розпиловочний AKAL YY-350 (Турція) інв. №0205 зав. №YY350/05002;

6)Верстат вібраційний AKAL AV-200 (Турція) інв. №0206 зав. №AV-200/05005;

7)Автоматичний фасочний верстат MBJ-600 (ОСОБА_4) інв. №0207, 208 зав. №б/н;

8)Ручний розпиловочний верстат для мармуру/граніту SYJ-350 (ОСОБА_4) інв. № 0209 зав. № 12А07270, серія 168;

9)Обробний центр з цифровим програмним управлінням для мармуру, граніту та інших порід каменю (ЦПУ) Golden Goal "PRUSSIANI" (Італія) інв. №0210 зав. №329

із застосуванням способу реалізації - продаж на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження;

- на предмет застави за договором застави обладнання №13-65-06/28 від 03.04.2009р., а саме:

1)Програмуємий мостовий розпиловочний комплекс ZDCQ-400-4 (ОСОБА_4) 2008р., інв. №211 зав. №б/н (місцезнаходження м. Одеса, вул. Новікова,2);

2)Програмуємий мостовий розпиловочний комплекс ZDCQ-600-4 (ОСОБА_4) 2008р., інв.№ 212 зав. № б/н (місцезнаходження Київська обл., Броварський р-н., с. Димитрово);

3)Кран консольний А0,5Т SHENG DA (ОСОБА_4), 2008р., інв. №218 зав. №б/н (місцезнаходження м. Одеса, вул. Новікова,2);

4)Кран консольний А0,5Т SHENG DA (ОСОБА_4), 2008р., інв. №213 зав. №б/н (місцезнаходження Київська обл., Броварський р-н., с. Димитрово);

5)Кран мостовий, подвісний, однобалочний, електричний (Україна), 2008р., інв. №219 зав. №б/н (місцезнаходження Київська обл., Броварський р-н., с. Димитрово);

6)Кран мостовий, подвісний, однобалочний, електричний (Україна), 2008р., інв. №215 зав. №б/н (місцезнаходження Київська обл., Броварський р-н., с. Димитрово);

7)Кран мостовий, подвісний, однобалочний, електричний (Україна), 2008р., інв. №214 зав. №б/н (місцезнаходження Київська обл., Броварський р-н., с. Димитрово);

8)Автоматичний фасовочний верстат MBJ-600(ОСОБА_4), 2008р., інв. №216 зав. №б/н (місцезнаходження Київська обл., Броварський р-н., с. Димитрово);

9)Ручний распилочний станок для мармур/граніту SYJ-350 (ОСОБА_4), 2008р., інв. №221 зав. №б/н (місцезнаходження Київська обл., Броварський р-н., с. Димитрово);

10) Підвісний путь для крану мостового, 2008р., інв.№220 зав. № б/н

із застосування способу реалізації - продаж на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження;

- на предмет наступної іпотеки згідно договору іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя №13-65-06/213 від 08.05.2008р., - нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі та споруди під №2, що знаходяться в місті Одесі по вулиці Новікова, загальною площею 2332,8 кв.м. - із застосуванням способу реалізації - продаж на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, за ціною визначеною в рамках виконавчого провадження.

Позовну заяву обґрунтовано неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором №13-65-06/212 від 08.05.2008р. в частині позовного та своєчасного погашення кредиту та сплати процентів, а також укладанням в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором договору застави обладнання №13-65-06/214 від 08.05.2008р., договору застави обладнання №13-65-06/28 від 03.04.2009р., іпотечного договору з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя №13-65-06/213 від 08.05.2008р.

01.08.2012р. за вх.№23897/2012 господарський суд одержав уточнення до позову, згідно з якими позивач просить суд стягнути з відповідача 7 866 172,24 грн., з яких 5 000 000грн. - борг по кредиту та 2 866 172,24 грн. - борг по процентам за користування кредитом, в т.ч. 613 356,16 грн. - борг по процентам за користування кредитом у період з 01.07.2010р. по 19.04.2011р. у розмірі процентної ставки 18% річних та 2 252 816,08 грн. - борг по процентам за користування кредитом у період з 21.01.2011р. по 05.06.2012р. у розмірі процентної ставки 36% річних, шляхом звернення стягнення на предмет застави на наступної іпотеки за договорами, що вказані у позовній заяві та із застосуванням способу реалізації, який вказаний у позовній заяві, за ціною визначеною в рамках виконавчого провадження.

У відзиві на позов від 15.08.2012р. за вх.№25555/2012 відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову, з посиланням при цьому на те, що позивач не направляв відповідачу попередження відповідно до ст.35 Закону України "Про іпотеку". Лист від 01.02.2011р. за вих.№05-01-05/83 відповідач не отримував. Але, в будь-якому випадку зміст листа від 01.02.2011р. за вих.№05-01-05/83 не відповідає вимогам ст.35 Закону України "Про іпотеку". Також відповідач посилається на те, що в порушення вимог ст.24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" позивач не повідомляв відповідача про звернення стягнення на предмет договорів застави обладнання та не надав доказів реєстрації відомостей у Державному реєстрі про звернення стягнення на предмет обтяження до початку ініціювання судової процедури звернення стягнення на предмет застави. Окрім того, відповідач посилається на те, що заборгованість відповідача по процентам за користування кредитом не відповідає наданим довідкам про рух грошових коштів за рахунками у період з 01.07.2010р. по 19.04.2011р., а за період з 15.12.2011р. по 05.06.2012р. довідка про рух грошових коштів взагалі відсутня. Про застосування позивачем підвищеної процентної ставки 36% відповідача не було сповіщено, а тому збільшення позовних вимог у цій частині є необґрунтованим.

07.09.2012р. за вх.№27437/2012 господарський суд одержав клопотання про призначення судової експертизи, в якому відповідач просить суд призначити у справі комплексну судову експертизу: будівельно-технічну та товарознавчу, з посиланням на положення ст.39 Закону України "Про іпотеку" та ст.25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", згідно з якими в рішенні суду про звернення стягнення на предмет іпотеки або застави повинна бути зазначена початкова ціна предмету іпотеки (або застави) для продажу його на публічних торгах в процесі виконавчого провадження.

Ухвалою від 19.11.2012р. у справі №5017/1987/2012 призначено судову комплексну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі №5017/1987/2012 зупинено до одержання результатів судової комплексної експертизи.

Ухвалою від 13.02.2013р. провадження у справі №5017/1987/2012 поновлено та призначено розгляд клопотання судового експерта ОНДІСЕ про надання додаткових матеріалів, необхідних для надання експертизи до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою від 25.02.2013р. задоволено клопотання судового експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів, необхідних для надання експертизи за вх.№69/2013 від 02.01.2013р. Провадження у справі №5017/1987/2012 зупинено до одержання результатів судової експертизи.

05.03.2013р. за вх.№7603/2013 господарський суд одержав супровідний лист ОНДІСЕ з повідомленням про неможливість надання висновку за матеріалами справи №5017/1987/2012, у заключній частині якого встановлено, що підставі п.п. 1.13., 2.2., 4.11. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень ухвала суду залишається в інституті без надання висновку.

Ухвалою від 22.03.2013р. провадження у справі №5017/1987/2012 поновлено.

05.04.2013р. за вх.№11049/2013 господарський суд одержав клопотання про призначення судової експертизи, в якому відповідач просить суд призначити судову будівельно-технічну експертизу.

Ухвалою від 09.04.2013р. призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз та провадження у справі №5017/1987/2012 зупинено до одержання результатів судової будівельно-технічної експертизи.

14.05.2013р. за вх.№14841/2013 господарський суд одержав клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для надання експертизи

Ухвалою від 16.05.2013р. провадження у справі №5017/1987/2012 поновлено та призначено розгляд клопотання судового експерта ОНДІСЕ про надання додаткових матеріалів, необхідних для надання експертизи у судовому засіданні.

Ухвалою від 27.06.2013р. провадження у справі зупинено.

18.10.2013р. за вх.№31448/18 господарським судом одержано клопотання Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи.

Ухвалою від 22.10.2013р. провадження у справі поновлено, та клопотання судового експерта призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою від 11.11.2013р. клопотання експерта задоволено та провадження у справі зупинено.

29.07.2016р. за вх.№18993/2016 господарський суд Одеської області одержав супровідний лист Одеського НДІСЕ, яким до суду надісланий Висновок судової оціночно-будівельної експертизи №2008/24 від 26.04.2016р. за матеріалами справи № №5017/1987/2012.

Ухвалою від 02.08.2016р. провадження у справі поновлено.

16.08.2016р. за вх.№2-4278/16 господарський суд одержав клопотання про призначення судової експертизи, згідно з яким відповідач просить суд призначити у справі товарознавчу експертизу з оцінки обладнання.

Ухвалою від 07.09.2016р. у справі призначено судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, та провадження у справі зупинено до одержання результатів судової товарознавчої експертизи.

31.10.2016р. за вх.№26456/2016 господарським судом одержано лист Одеського НДІСЕ з повідомленням про неможливість проведення судової товарознавчої експертизи у зв'язку з відсутністю в інституті фахівців відповідного фаху.

Ухвалою від 03.11.2016р. провадження у справі поновлено.

28.11.2016р. за вх.№2-6288/16 господарським судом одержано клопотання про проведення повторної судової експертизи, згідно з яким позивач просить суд призначити у справі №5017/1987/2012 повторну судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручити судовому експерту ОСОБА_5 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Максима Капітал".

28.11.2016р. за вх.№2-6289/16 господарським судом одержано клопотання про проведення судової експертизи, згідно з яким позивач просить суд доручити проведення товарознавчої експертизи Українському центру судових експертиз.

28.11.2016р. за вх.№2-6397/16 господарським судом одержано клопотання про призначення судової експертизи, згідно з яким відповідач просить суд призначити у справі товарознавчу експертизу оцінки обладнання, проведення якої доручити Київському науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою від 01.12.2016р. у справі №5017/1987/2012 призначено судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та провадження у справі №5017/1987/2012 зупинено до одержання результатів судової товарознавчої експертизи.

24.01.2017р. за вх.№2-415/17 господарським судом одержано клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання матеріалів, необхідних для проведення товарознавчої експертизи.

Ухвалою від 01.02.2017р. провадження у справі поновлено, та призначено до розгляду клопотання судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою від 20.02.2017р. клопотання судових експертів про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення товарознавчої експертизи задоволено, та провадження у справі зупинено до одержання результатів товарознавчої експертизи.

21.08.2017р. за вх.№18154/17 господарський суд одержав супровідний лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та матеріали господарської справи №5017/1987/2012 разом із повідомленням про неможливість надання висновку комісійної судової товарознавчої експертизи.

Ухвалою від 04.09.2017р. провадження у справі поновлено.

11.10.2017р. за в.№2-5393/17 господарським судом одержано клопотання позивача про виклик експерта до суду для дачі роз'яснень стосовно складеного висновку з судової оціночно-будівельної експертизи. Вказане клопотання відхилено господарським судом 18.10.2017р.

11.10.2017р. за вх.№2-5394/17 позивач надав до суду клопотання про відвід судового експерта, згідно з яким позивач просить суд відвести у справі №5017/1987/2012 головного судового експерта ОНДІСЕ ОСОБА_6, доручити іншому судовому експерту проведення оціночно-будівельної експертизи, відхилити висновок експерта. Вказане клопотання відхилено господарським судом 18.10.2017р.

11.10.2017р. за вх.№2-5395/17 господарський суд одержав доповнення до клопотання про призначення повторної судової експертизи, в якому позивач просить господарський суд призначити повторну оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручити судовому експерту Українського центру судових експертиз.

Ухвалою від 18.10.2017р. у справі №5017/1987/2012 призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, та провадження у справі №5017/1987/2012 зупинено до одержання результатів повторної судової будівельно-технічної експертизи.

10.01.2018р. за вх.№2-142/18 господарським судом одержано клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про необхідність погодження строку виконання та оплати експертизи, а також клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для вирішення питань, поставлених перед експертизою (експертиза №21808/17-42).

09.02.2018р. господарським судом постановлено ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження та поновлено провадження у справі.

19.03.2018р. за вх.№2-1626/18 господарським судом одержано заяву про зміну предмета позову, згідно з якою позивач просить суд стягнути з відповідача 7 866 172,24 грн., з яких 5 000 000грн. - заборгованість за кредитом, 613 356,16 грн. - заборгованість за процентами (за період з 01.07.2010р. по 19.04.2011р. згідно процентної ставки 18% річних), 2 252 816,08 грн. - заборгованість за процентами (за період з 21.01.2011р. по 05.06.2012р. згідно процентної ставки 36% річних). При цьому, позивач посилається на те, що під час розгляду даної справи в рамках зведеного виконавчого провадження №53051882 з примусового виконання наказів господарського суду Одеської області №16/119-10-3160 від 16.11.2010р. та №29/130-10-3163 від 03.08.2011р. державним виконавцем не було виявлено іншого майна відповідача, за рахунок якого можна було виконати вказані накази суду, внаслідок чого державним виконавцем було звернуто стягнення на майно відповідача, що є предметом іпотеки і застави.

05.04.2018р. за вх.№2-1895/18 господарський суд одержав клопотання про витребування доказів, згідно з яким відповідач просить суд витребувати у позивача:

- банківські виписки з рахунків ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірма "К.М.Б."(код ЄДРПОУ 19209932) за період з 13.06.2009р. по 06.04.2018р., що відображають рух грошових коштів за кредитним договором №13-65-06/212 від 08.05.2008р., укладеним між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ТОВ фірма "К.М.Б."

- щодо погашення кредиту, процентів за кредитом (поточних та прострочених); - виписки за період з 13.06.2009р. по 06.04.2018р. з рахунків (в т.ч., позабалансових), що відображають облік операцій за кредитним договором №13-65-06/212 від 08.05.2008р., укладеним між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ТОВ фірма "К.М.Б."

- в тому числі списаної у збиток кредитної заборгованості, повернення раніше списаної заборгованості та інші, а також належним чином засвідчені копії меморіальних ордерів, що слугували підставою для обліку вказаних операцій.

При цьому відповідач посилається на те, що внаслідок продажу заставленого майна та предмета іпотеки в межах виконавчого провадження ВП №53051882, на рахунки позивача надійшли грошові кошти, у тому числі, що обліковуються за кредитним договором №13-65-06/212 від 08.05.2008р., стягнення за яким є предметом спору у даній справі, у зв'язку з чим відповідач вважає за необхідне з'ясувати стан заборгованості за кредитним договором, для чого просить витребувати банківські виписки з рахунків відповідача за період з 13.06.2009р. по 06.04.2018р., що відображають рух грошових коштів за кредитним договором №13-65-06/212 від 08.05.2008р. Також відповідач посилається на те, що на даний час відсутні первинні документи обліку заборгованості або взагалі наявності заборгованості відповідача перед позивача за спірним кредитним договором.

05.04.2018р. за вх.№2-1897/18 господарським судом одержано клопотання про призначення судової експертизи, згідно з яким відповідач просить суд призначити у справі судову бухгалтерську-економічну експертизу фінансово-кредитних операцій, на розгляд якої просить поставити наступні питання:

- чи відповідає наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника - ТОВ Фірми "К.М.Б." за кредитним договором №13-65-06/212 від 08.05.2008р., викладений в довідках-розрахунках заборгованості, бухгалтерському обліку заборгованості за вказаним кредитним договором в ПАТ "Промінвестбанк" та первинним документах?;

- чи існує заборгованість або її частина, викладена у довідках-розрахунках заборгованості за кредитним договором №13-65-06/212 від 08.05.2008р. в бухгалтерському обліку ПАТ "Промінвестбанк" або анульована? ;

- якщо зазначена вище заборгованість за кредитним договором №13-65-06/212 від 08.05.2008р. або її частина анульована в бухгалтерському обліку ПАТ "Промінвестбанк", то за якою підставою? При цьому відповідач посилається на необхідність призначення у справі експертизи для з'ясування правильності нарахування позивачем заборгованості у сумі 7 866 172,24 грн. та наявності її в обліку банку.

У відзиві на позовну заяву від 05.04.2018р. за вх.№2-1896/18 відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, застосувати позовну давність до вимог позивача в повному обсязі та стягнути на користь відповідача понесені судові витрати в сумі 4 406,40 грн. за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

При цьому відповідач посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази існування на теперішній час заборгованості за спірним кредитним договором. Відомості з довідок про рух грошових коштів, по-перше, не містять інформацію про облік та рух коштів за кредитом після щонайменше 14.12.2011р., по-друге, містять розбіжності з довідкою-розрахунком. Довідки про рух грошових коштів не містять відомостей про рух коштів та облік кредиту після грудня 2011р., або після 28.04.2011р. (по нарахуванню 18% річних), тому можливо дійти до висновку, що на дійсний час заборгованість за спірним кредитом анульована банком, тобто фактично не існує. Списана Банком заборгованість за кредитами списується навіть з позабалансових рахунків з визначеного обліковою політикою Банку часу, при цьому в матеріалах справи відсутні докази того, що заборгованість враховується навіть на позабалансовому рахунку. В матеріалах справи відсутні докази визнання в теперішній час самим позивачем фінансового активу за спірним кредитним договором та не доведений взагалі облік заборгованості за кредитним договором, що свідчить, що зобов'язання за таким договором з боку боржника припинені внаслідок, наприклад, прощення боргу (ст.605 ЦК України). Розрахунки позивача за кредитним договором не підтверджені документально, в матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи, на підставі яких здійснились розрахунки, з моменту розрахунків, що містяться в матеріалах справи пройшов значний час та ОСОБА_7 за цей час отримав грошові кошти, в тому числі за спірним кредитним договором в межах виконавчого провадження при продажу предмету іпотеки та застави, що були предметом позову Банку у цій справі та забезпечували спірний кредит. Невідомо, яким чином позивач розподілив грошові кошти, отримані в межах зазначеного виконавчого провадження, в тому числі за кредитним договором №13-65-06/212 від 08.05.2008р. та чи обліковується, а якщо обліковується, то яким чином в теперішній час заборгованість на рахунках за вказаним кредитним договором у разі її наявності. Крім того, розрахунки за процентами за кредитним договором, що є предметом зміненої заяви позивача не збігаються з іншими матеріалами справи - розрахунками за процентами за той же період в розрахунках заборгованості, наданих до начальнику відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області з заявою ПАТ "Промінвестбанк" від 17.05.2017р. вих. №116/00-60/11. Також при розгляді цієї справи слід в будь-якому разі врахувати позицію, що висловлена Верховним Судом в постанові від 14.02.2018 р. у справі №564/2199/15-ц, згідно з якою після того, як кредитор направив боржнику вимогу про дострокове погашення кредиту, він змінив терміни повернення кредиту, які були передбачені кредитним договором, водночас сам кредитний договір припинив свою дію з дати направлення вимоги про дострокове погашення кредиту. Оскільки кредитний договір припинив свою дію, то у кредитора відсутні підстави для стягнення відсотків після дати направлення вимоги про дострокове припинення кредиту. Після направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості кредитний договір припинив свою дію, а позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків за кредитам договором після 14.02.2011р. Договором №13-65-06/27 від 03.04.2009р. про внесення змін до кредитного договору №13-65-06/212 від 08.05.2008р. сторони спірного кредитного договору фактично дійшли до згоди змінити положення щодо вирішення спорів між сторонами з урахуванням договірного збільшеного строку позовної давності для однієї сторони договору - Банку на інше положення - вирішення спорів в суді згідно з чинним законодавством України (тобто без застосування договірних строків).

05.04.2018р. за вх.№7597/18 господарським судом одержано клопотання про повернення позивачу заяви про зміну підстав позову, в якій відповідач просить суд повернути заяву позивача про зміну предмету позову за вих.№09-9-1/317 від 16.03.2018р. з підстав того, що до заяви в якості доказів її надсилання відповідачу доданий опис вкладення, з якого вбачається, що у поштовому відправленні від 15.03.2018р. надіслано заяву від 16.03.2018р., а також просить суд у разі повернення заяви, закрити провадження у справі зв'язку з відсутністю предмету спору.

У відповіді на відзив від 27.04.2018р. за вх.№8754/18 позивач посилається на те, що у матеріалах справи наявні копії платіжних доручень №1 та №2 від 08.05.2008р., які підтверджують факт надання грошових коштів (кредиту) відповідачу у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором. Отже, з моменту отримання кредиту у відповідача виникає зобов'язання з повернення отриманого кредиту та сплати процентів за використання кредитних коштів відповідно до умов кредитного договору. Відповідачем не надано жодних доказів припинення його зобов'язань щодо повернення отриманого кредиту та сплати процентів із інших підстав, які визначено законом, в т.ч. із підстав прощення боргу відповідно до ст.605 ЦК України. В матеріалах справи відсутні докази звільнення (прощення боргу) відповідача. Відповідач безпідставно допускає, що зобов'язання за кредитним договором могли припинитися внаслідок списання кредитної заборгованості за рахунок резервів та пов'язує це з прощенням боргу згідно ст.605 ЦК України. З моменту ухвалення рішення господарського суду Одеської області від 01.11.2010р. у справі №16/119-10-3160 до теперішнього часу відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту та сплати процентів не виконував, в т.ч. навіть на виконання рішення суду жодного добровільного погашення кредитної заборгованості не відбувалось, борг стягувався позивачем виключно в примусовому порядку. Списання заборгованості за рахунок резерву є виключно банківською бухгалтерською проводкою з перенесення заборгованості з балансового рахунку обліку на позабалансовий, яка вчиняється відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють правила та умови здійснення банками бухгалтерського обліку. Відповідач необґрунтовано пов'язує існування боргу за кредитним договором та його обов'язку повернути цей борг з бухгалтерським обліком боргу банком, а також необґрунтовано вимагає відповідні виписки за балансовими та/або позабалансовими рахунками банку на яких обліковується борг за кредитом і нарахованими за ними процентами. Після реалізації обладнання та прийняття у власність позивача арештованого нерухомого майна в межах виконавчого провадження позивачем здійснено часткове погашення відсотків по спірному кредитному договору на виконання наказу господарського суду Одеської області у справі №16/119-10-3160 від 16.11.2010р., а також здійснено часткове погашення заборгованості по кредитному договору №13-65-06/261 від 17.05.2008р. на виконання наказу господарського суду Одеської області у справі №29/130-10-3163 від 03.08.2011р . Відповідач необґрунтовано та незаконно стверджує, що кредитний договір припинив свою дію з дати направлення вимоги про дострокове повернення кредиту та сплати нарахованих на день вимоги відсотків. Таке твердження не випливає із жодної норми права та не доведена відповідачем жодним належним та допустимими доказами. При цьому позивач посилається на правову позицію Верховного Суду України у справі №6-249цс15 від 02.12.2015р., згідно з якою за змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було, проценти за кредитом та пеня за процентами підлягає стягненню з відповідача у межах строку позовної давності. Третій пункт договору №13-65-06/27 від 03.04.2009р. визначає порядок вирішення спорів стосовно договору №13-65-06/27 від 03.04.2009р., а не кредитного договору, а тому вимоги відповідача про застосування строків позовної давності сформульовані в порушення умов кредитного договору, якими за згодою сторін визначені збільшені строки позовної давності для захисту інтересів позивача.

У запереченнях на клопотання про призначення судової експертизи від 27.04.2018р. за вх.№8756/18 позивач посилається на те, що на вирішення експерта відповідач не ставить жодного питання щодо визначення фактичного розміру заборгованості, а лише її бухгалтерського обліку. При цьому, з моменту ухвалення рішення суду від 01.11.2010р. у справі №16/119-10-3160 відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту не виконав. Жодних анулювань або прощення боргу з боку позивача не відбувалось. Норми чинного законодавства не містять такої підстави припинення зобов'язання як списання банками заборгованості за рахунок сформованого резерв, тобто перенесення заборгованості на рахунки позабалансового обліку. Питання, які відповідач пропонує поставити на вирішення експерта не входять до предмета доказування та стосуються обставин, що не мають значення до справи, а тому просить відмовити у задоволенні клопотання про призначення експертизи.

У запереченнях на клопотання про витребування доказів від 27.04.2018р. за вх.№8755/18 позивач просить суд відмовити у задоволенні клопотання, з посиланням при цьому на те, що виписки з рахунку можуть лише підтвердити або спростувати факт бухгалтерського обліку на балансі банку кредиту за спірним договором. В матеріалах справи наявні платіжні доручення про надання відповідачу кредиту. Жодних анулювань чи прощення боргу позивачем відповідачу не здійснювалось. Також позивач вказує, що витребувані документи не є допустимими доказами у даній справі.

У запереченнях на відповідь на відзив від 03.05.2018р. за вх.№8904/18 відповідач посилається на те, що позивачем не надано документи, які підтверджують, що заборгованість (в тому числі, за кредитом), яка списана Банком за рахунок резерву до теперішнього часу обліковується позивачем. Рішення господарського суду Одеської області від 01.11.2010р. у справі № 16/119-10-3160 не встановлює будь-якої преюдиції для цієї справи. Надані позивачем роздруківки - платіжні доручення, меморіальні ордери, не можуть вважатись доказами у справі, оскільки не містять підписів відповідальної особи, яка склала та виконала цей документ.Після направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості кредитний договір припинив свою дію в силу положень ст.611 ЦК України, а позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором після 14.02.2011р. Уклавши договір про внесення змін до кредитного договору, сторони змінили умови кредитного договору, зазначивши при цьому, що всі спори по договору вирішуються шляхом переговорів, у випадку недосягнення згоди - в суді згідно з чинним законодавством України. Отже сторонами змінено умови кредитного договору щодо строку позовної давності, який пропущений позивачем. До того є п.6.11 кредитного договору є нікчемним в силу ч.2 ст.207 ГК України як такий, що порушує права та законні інтереси відповідача.

У поясненнях щодо заперечень позивача на клопотання про витребування доказів від 03.05.2018р. за вх.№8903/18 відповідач посилається на необхідність витребування зазначених у клопотанні документів на підтвердження розрахунків позивача та відсутності підстав для стягнення спірної заборгованості внаслідок припинення такого зобов'язання, зокрема через часткове погашення заборгованості за цим кредитом внаслідок надходження коштів від продажу заставного та іпотечного майна в межах виконавчого провадження. При цьому відповідач вказує, що надані позивачем роздруківки не є допустимими та належними доказами, оскільки не містять всіх необхідних реквізитів первинних документів. Окрім того відповідач вказує на наявні розбіжності у розрахунках позивача за однаковий період. Також відповідач посилається на відсутність документів, які підтверджують наявність заборгованості за кредитом в т.ч. на позабалансовому рахунку. За посиланнями відповідача, з урахуванням наявної інформації про списання спірного кредиту, інформація про реальний стан заборгованості може знаходитись на рахунках (а т.ч. позабалансових), облік яких ведеться на підставі меморіальних ордерів.

У поясненнях щодо заперечень позивача на клопотання про призначення судової експертизи від 03.05.2018р. за вх.№8902/18 відповідач вказав на те, що питання, які запропоновано ним поставити на розгляд експертам стосуються дослідження банківських документів на предмет наявності підстав для припинення зобов'язань за спірної заборгованості з боку відповідача, зокрема, прощенням боргу.

Ухвалою від 04.05.2018р. частково задоволено клопотання відповідача про витребування доказів та у позивача витребувані виписки за період з 01.07.2010р. по 06.04.2018р. з рахунків (в т.ч., позабалансових), що відображають облік операцій за кредитним договором №13-65-06/212 від 08.05.2008р., укладеним між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ТОВ фірма "К.М.Б." - в тому числі списаної у збиток кредитної заборгованості, повернення раніше списаної заборгованості та інші, а також належним чином засвідчені копії меморіальних ордерів, що слугували підставою для обліку вказаних операцій.

Також ухвалою від 04.05.2018р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті.

Супровідним листом за вх.№9831/18 від 17.05.2018р. позивач на виконання ухвали суду від 04.05.2018р. надав витребувані документи.

У відповіді на заперечення на відповідь на відзив від 23.05.2018р. за вх.№10261/18, яка залучена судом до справи в якості вступного слова позивача, останнім надані пояснення щодо обліку заборгованості відповідача за отриманим кредитом, щодо посилань відповідача на анулювання або прощення боргу, щодо посилань відповідача на пропущення позивачем строків позовної давності.

У запереченнях на заяву позивача про надання витребуваних документів від 30.05.2018р. за вх.№10636/18 відповідач посилається на те, що позивачем не надано належні та допустимі докази наявності на його обліку заборгованості відповідача за кредитним договором. До меморіальних ордерів не надано виписки за рахунками, де обліковується кредит та проценти за кредитом, в тому числі за позабалансовими рахунками, позивачем надані зведені таблиці, які складені в ручному режимі та не можуть вважатись виписками за рахунками, які витребувані судом. Крім того надані позивачем документи мають ознаки недостовірності. Всі надані позивачем копії меморіальних ордерів не містять підписів відповідальної особи або виконавця, що склав цей документ, копії документів не засвідчені належним чином. Згідно з поясненнями позивача 12.10.2012р. у зв'язку з реорганізацією Банку облік всіх кредитних операцій перенесено на єдиний баланс банку, при цьому 12.10.2012р. на підставі меморіального ордеру від 13.10.20.12р. 900 074,31 грн. зараховано на вказаний баланс. Такі обставини викликають сумніви у достовірності наданих документів. Заборгованість з 01.07.2010р. по 31.12.2010р., заявлена до стягнення у даній справі, погашена за поясненнями банку за рахунок прийняття ним іпотечного майна відповідача.

У поясненнях щодо заперечень на заяву позивача про надання витребуваних судом доказів від 08.06.2018р. за вх.№11466/18 позивач посилається на те, що виписки про рух коштів за рахунками клієнта формуються автоматично за запитом із електронного архіву банку та відображають достовірну інформацію про рух коштів за рахунками. Старт процесу передачі залишків на єдиний баланс розпочався вночі 12.10.2012р. та було закінчено 13.10.2012р. В результаті документи по переносу сформовані 12.10.2012р. були підтверджені на відкритому операційному дні 13.10.2012р. Передані суду завірені копії первинних документів, здійснені безпосередньо з електронних архівних записів і не можуть мати підпису відповідального виконавця, що їх склав.

На підставі ст.240 ГПК України у судовому засіданні 08.06.2018р. за участю представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено:

08.05.2008р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (нині - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", ОСОБА_7, позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірма "К.М.Б." (Позичальник, відповідач) укладений кредитний договір №13-65-06/212, за умовами якого ОСОБА_7 зобов'язується надати Позичальнику кредит в сумі 5 000 000 грн. на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.

Відповідно до п.2.2 договору повернення кредиту повинно здійснюватись Позичальником частинами у відповідності до наступного графіку:

- 20.01.2011р. - 1 250 000 грн.;

- 20.02.2011р. - 1 250 000 грн.;

- 20.03.2011р. - 1 250 000 грн.;

- 19.04.2011р. - 1 250 000 грн.

Кінцевий термін погашення кредиту - не пізніше 19.04.2011 р. включно. У разі несвоєчасної сплати процентів за користування кредитом відповідно до п.3.4 цього договору, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитом є шестидесятий календарний день від дня нарахування процентів, що не плачені у встановлений цим договором строк, але не пізніше дати кінцевого терміну повернення кредиту.

Відповідно до п.2.3 договору кредит надається з наступним цільовим призначенням: придбання обладнання.

Згідно з п.3.1 договору кредит надається Банком Позичальнику шляхом оплати протягом дії цього договору розрахункових документів (платіжних доручень) Позичальника безпосередньо з позичкового рахунку №20734331535366, відкритого Банком в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Одеса", код Банку 328135, код ЄДРПОУ 09328133, на рахунки контрагентів Позичальника відповідно до цільового призначення кредиту. У випадку, якщо рахунок контрагента Позичальника, на які перераховуються кошти з позичкового рахунку, відкрито в іншому банку, Позичальник зобов'язаний протягом 5 банківських днів з дати кожного перерахування сплатити Банку комісійну винагороду за переказ грошових коштів в інший банк у розмірі 0,1 процента від суми перерахування на відкритий Банком рахунок №35780303535366. За дострокове погашення кредиту за ініціативою Позичальника без письмової згоди Банку на таке погашення Позичальник сплачує штраф у розмірі 2,0 процента від суми дострокового погашення.

Відповідно до п.3.2 договору проценти за користування кредитом сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком ставки у розмірі 18 процентів річних.

Згідно з п.3.3 договору нарахування Банком процентів починається з дати першої оплати розрахункових документів Позичальника з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році.

Відповідно до п.3.4 договору проценти за кредит нараховуються на фактичну заборгованість Позичальника за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у календарному році та сплачуються з поточного рахунку Позичальника №26003301535366/980, №26001303535366 в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Одеса", код Банку 328135 (або з будь-яких інших поточних рахунків Позичальника) на рахунок №20789331535366, відкритий Банком в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Одеса", код ОСОБА_7 328155.

Згідно з п.3.5 договору у випадку порушення Позичальником встановленого п.2.2 цього договору строку погашення одержаного кредиту Позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 36 процентів річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п.3.3, 3.4 цього договору.

Відповідно до п.3.10 договору зобов'язання Банку з надання кредиту виникає після оформлення забезпечення на суму 26210 тис. грн. (наступна іпотека - нежитлова будівля на суму 5110 тис. грн., застава обладнання на суму 3500 тис. грн., застава майнових прав на обладнання - 1900 тис. грн., застава майнових прав на надходження грошових коштів на суму 15700 тис. грн.).

Згідно з п.3.12 договору з метою забезпечення належного та своєчасного виконання зобов'язань Позичальника по погашенню кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки та в випадку передбаченим п. 4.3.4 цього договору, Позичальник відповідно до вимог ст.26 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", доручає Банку здійснювати договірне списання коштів з поточного рахунку №26003301535366/980, №26001303535366/980 відкритого в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Одеса", код Байку 328135, код ЄДРПОУ 09328133 (або з будь-яких інших поточних рахунків Позичальника, відкритих в Промінвестбанку), що становлять суму кредиту, процентів за користування кредитом, штрафних санкцій та інших грошових зобов'язань Позичальника перед Банком, за умови настання строків виконання Позичальником будь-яких грошових зобов'язань, передбачених цим договором. Передбачене цим пунктом договірне списання здійснюється Банком у відповідності до нормативно-правових актів ОСОБА_7 банку України.

Згідно з п.4.1.1 договору ОСОБА_7 зобов'язується з урахуванням умов цього договору видавати кредит у безготівковій формі шляхом оплати розрахункових документів Позичальника виключно з дати набрання чинності угод (договорів), що є забезпеченням виконання Позичальником зобов'язань за цим договором.

Відповідно до п.4.2.1 договору Позичальник зобов'язується надавати у ОСОБА_7 платіжні документи для отримання кредиту та використати кредит за цільовим призначенням і погасити заборгованість за кредитом перед Банком відповідно до п.2.2 цього договору шляхом перерахування коштів на погашення заборгованості з поточного рахунку №26003301535366/980, №26001303535366/980 в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Одеса", код Банку 328135 (та/або з будь-яких інших поточних рахунків Позичальника, відкритих у будь-яких установах банків) та-або у будь-який інший незаборонений чинним законодавством спосіб на позичковий рахунок, вказаний у п.3.1 цього договору. У випадку прострочення повернення кредиту Позичальник зобов'язаний перераховувати кошти, що призначені ним на погашення кредиту, на рахунок простроченої заборгованості за кредитом, номер якого повідомляється Банком Позичальнику негайно після його відкриття. Сторони встановлюють, що у випадку, якщо після прострочення повернення кредиту Позичальник здійснить перерахування коштів на позичковий рахунок, вказаний у п.3.1 цього договору, ОСОБА_7 набуває право самостійно зарахувати ці кошти на рахунок простроченої заборгованості відповідно до порядку, вказаного у п.3.8 цього договору.

Згідно з п.4.2.2 договору Позичальник зобов'язується своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом га проценти за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених ним договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.

Відповідно до п.4.3.4 договору ОСОБА_7 має право списувати з рахунків Позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення кредиту) згідно п.3.12 цього договору у повному обсязі заборгованість за кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених цим договором, у випадках, коли:

- Позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або інші зобов'язання по сплаті грошових коштів, передбачених цим договором;

- Позичальником не виконуються зобов'язання, прийняті ним на себе відповідно до укладених договорів забезпечення щодо наявності та належного збереження майна (майнових прав), яке надане в забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за цим договором, а також щодо його заміни рівноцінними майновими правами у випадку втрати (відчуження) їх відповідно до умов, встановлених договорами забезпечення;

- прийнято рішення щодо реорганізації у будь-який спосіб або ліквідації Позичальника;

- інша ніж обтяжував особа набула права стягнення на предмет обтяження;

- порушено справу про банкрутство Позичальника;

- подано позов про визнання недійсними у повному обсязі чи в частині та/або неукладеними цього договору та/або договорів забезпечення виконання Позичальником зобов'язань;

- Позичальником порушений графік погашення кредиту, вказаний в п.2.2. цього договору;

- погіршився фінансовий стан Позичальника (наявність збиткової діяльності за даними балансу на останню звітну дату, зменшення надходжень коштів на поточний рахунок більш як на 50 відсотків у порівнянні з попереднім місяцем та інше);

- Позичальником порушено умови цього договору, зокрема, використано кредит не за цільовим призначенням;

- наявність судових справ щодо зміни керівництва, засновників або розподіл між ними часток статутного капіталу.

Про необхідність дострокової оплати кредиту, плати за кредит з вказаних вище підстав ОСОБА_7 зобов'язаний письмово попередити Позичальника не менше ніж за 10 календарних днів до вчинення необхідних дій по примусовому стягненню коштів.

Відповідно до п.6.1 договору цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін.

Згідно з п.6.7 договору цей договір діє до повного повернення Позичальником кредиту, сплати в повному обсязі процентів за користування ним та до повного виконання Позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору.

Відповідно до п.6.11 договору всі спори між сторонами при недосягненні згоди шляхом переговорів передаються на вирішення господарського суду. При цьому, строк. В межах якого ОСОБА_7 може звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), встановлюється тривалістю у 10 років.

Також господарським судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору позивачем видав відповідачу кредит у сумі 5 000 000 грн., про що свідчать відповідні платіжні доручення №1 та №2 від 08.05.2008р., надані відповідачем позивачу для перерахування зазначеної суми з позичкового рахунку на рахунок контрагента Позичальника в якості оплати за обладнання.

Окрім того, в забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором №13-65-06/212 від 08.05.2008р.між сторонами укладені наступні договори:

- договір застави обладнання №13-65-06/214 від 08.05.2008р., відповідно до якого предметом застави є обладнання: установка ріжуча гидроабразивна УРГ 2015 СЧПУ "Н2" (Україна) інв. №0201 зав. №78168, серія УРГ 2.00.00.00.000ПС; програмуємий мостовий розпиловочний комплекс ZD-600-4 (ОСОБА_4), в тому числі вантажний пристрій кран-балка інв. №0202 зав.№ 06007747; верстат багаторозпильний AKAL MK-500 (Турція) інв. №0203 зав. №МК500/05003; верстат колибровочний AKAL MK-350 (Турція) інв. №0204 зав. №б/н; верстат горизонтально-розпиловочний AKAL YY-350 (Турція) інв. №0205 зав. №YY350/05002; верстат вібраційний AKAL AV-200 (Турція) інв. №0206 зав. №AV-200/05005; автоматичний фасочний верстат MBJ-600 (ОСОБА_4) інв. №0207, 208 зав. №б/н; ручний розпиловочний верстат для мармуру/граніту SYJ-350 (ОСОБА_4) інв. № 0209 зав. № 12А07270, серія 168; обробний центр з цифровим програмним управлінням для мармуру, граніту та інших порід каменю (ЦПУ) Golden Goal "PRUSSIANI" (Італія) інв. №0210 зав. №329;

- іпотечний договір з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя №13-65-06/213 від 08.05.2008р., відповідно до якого предметом наступної іпотеки є нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі та споруди під №2, що знаходяться в місті Одесі по вулиці Новікова, загальною площею 2332,8 кв.м.;

- договір застави обладнання №13-65-06/28 від 03.04.2009р., відповідно до якого предметом застави є виробниче обладнання для обробки каменю: програмуємий мостовий розпиловочний комплекс ZDCQ-400-4 (ОСОБА_4) 2008р., інв. №211 зав. №б/н (місцезнаходження м. Одеса, вул. Новікова,2); програмуємий мостовий розпиловочний комплекс ZDCQ-600-4 (ОСОБА_4) 2008р., інв.№ 212 зав. № б/н (місцезнаходження Київська обл., Броварський р-н., с. Димитрово); кран консольний А0,5Т SHENG DA (ОСОБА_4), 2008р., інв. №218 зав. №б/н (місцезнаходження м. Одеса, вул. Новікова,2); кран консольний А0,5Т SHENG DA (ОСОБА_4), 2008р., інв. №213 зав. №б/н (місцезнаходження Київська обл., Броварський р-н., с. Димитрово); кран мостовий, подвісний, однобалочний, електричний (Україна), 2008р., інв. №219 зав. №б/н (місцезнаходження Київська обл., Броварський р-н., с. Димитрово); кран мостовий, подвісний, однобалочний, електричний (Україна), 2008р., інв. №215 зав. №б/н (місцезнаходження Київська обл., Броварський р-н., с. Димитрово); кран мостовий, подвісний, однобалочний, електричний (Україна), 2008р., інв. №214 зав. №б/н (місцезнаходження Київська обл., Броварський р-н., с. Димитрово); автоматичний фасовочний верстат MBJ-600(ОСОБА_4), 2008р., інв. №216 зав. №б/н (місцезнаходження Київська обл., Броварський р-н., с. Димитрово); ручний распилочний станок для мармур/граніту SYJ-350 (ОСОБА_4), 2008р., інв. №221 зав. №б/н (місцезнаходження Київська обл., Броварський р-н., с. Димитрово); підвісний путь для крану мостового, 2008р., інв.№220 зав. № б/н.

03.04.2009р. між сторонами укладений договір №13-65-06/27 про внесення змін до кредитного договору №13-65-06/212 від 08.05.2008р., згідно з яким сторони дійшли згоди внести зміни та доповнення до кредитного договору №13-65-06/212 від 08.05.2008р., укладеного між Банком та Позичальником.

Згідно з п.1 договору про внесення змін розділ 3 "Умови кредитування" п.3.10 договору доповнити фразою наступного змісту: п.3.10. Зобов'язання Банку з надання кредиту виникає після оформлення забезпечення на суму 25 474 789 грн. (наступна іпотека - нежитлова будівля на суму 5 110 000 грн., застава обладнання на суму 4 664 789 грн., застава майнових прав на надходження грошових коштів на суму 15 700 000 грн.).

Відповідно до п.2 договору про внесення змін всі зміни та доповнення до договору є його невід'ємною частиною і матимуть юридичну силу тільки у тому випадку, якщо вони укладені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін.

Згідно з п.3 договору про внесення змін всі спори по договору вирішуються шляхом переговорів, а у випадку недосягнення згоди - в суді згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п.4 договору про внесення змін цей договір про внесення змін є невід'ємною частиною кредитного договору №13-65-06/212 від 08.05.2008р.

Окрім того, рішенням господарського суду Одеської області від 01.11.2010р. у справі №16/119-10-3160 з ТОВ фірми "К.М.Б." на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса" стягнуто заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 13.06.2009р. по 30.06.2010р. в сумі 939452,06 грн.

У листі від 01.02.2011р. №05-01-05/83, який отриманий відповідачем 03.02.2011р. позивач заявив вимогу до відповідача в термін до 14.02.2011р. сплатити загальну суму простроченої заборгованості за кредитом та відсотками по кредитному договору в сумі 2 726 369,86 грн. та достроково погасити в повному обсязі заборгованість по кредитному договору №13-65-06/212 від 08.05.2008р. в сумі 3 750 000 грн., строк сплати якого згідно графіку ще не настав, але відповідно до п.п.4.2.7 та 4.3.4 кредитного договору повинен бути сплачений достроково.

14.12.2011р. Правлінням ПАТ "Промінвестбанк" прийняте рішення, оформлене протоколом №503, згідно з яким затверджено перелік позичальників та договорів, заборгованість за якими класифікується як безнадійна та підлягає відшкодуванню на рахунок створеного страхового резерву з урахуванням вимог Постанов НБУ №279 від 06.07.200р. та №172 від 01.06.2011р. відповідно до додатків 1-3.

Згідно з довідкою позивача №05-01-05/359 від 17.07.2012р. у відповідності до протокольного рішення Правління ПАТ "Промінвестбанк" №503 від 14.12.2011, заснованого на нормах п.п.159.2.1 п.159.2 ст.159, п.п.159.4.1 п.159.4 ст.159 Податкового кодексу України, на виконання Постанови НБУ №172 від 01.06.2011р. "Про затвердження порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву" 15.12.2011р. заборгованість за кредитом ТОВ "К.М.Б." у сумі 5,0 млн. грн. була визначена як "безнадійна" та списана банком за рахунок створеного страхового резерву під кредитну заборгованість безнадійних позичальників та до моменту її погашення позичальником буде обліковуватись на рахунку 96118301535366/980. На підставі цього факту банк з 15.12.2011р. зупинив нарахування процентів по рахунку управлінського обліку №8079 9 361 535366/980, відкритому ТОВ "К.М.Б.", на якому раніше позасистемно враховував нарахування процентів за простроченим кредитом, згідно кредитного договору №13-65-06/212 від 08.05.2008р. Станом на 17.07.2012р. на цьому рахунку обліковується заборговані ст. за процентами за користування кредитом в період з 01.01.2011р. по 14.12.2011р. в сумі 1 396 849,32 грн., що підтверджено наданим рухом по рахунку №8079 9 361 535366/980. У випадку подальшого погашення ТОВ "К.М.Б." заборгованості по нарахованим доходам, по відношенню до яких банк застосував механізм врегулювання, відповідно до податкового законодавства банк поновить нарахування доходів у податковому обліку по рахунку №8079 9 361 535366/980. Даний факт не звільняє ТОВ "К.М.Б." від взятих на себе зобов'язань відповідно до умов кредитного договору №13-65-06/212 від 08.05.2008р., а застосовується як законний інструмент, який дозволяє сплачувати податки від реальних доходів.

Згідно з актом державного виконавця про проведені електронні від 16.08.2017р. в рамках зведеного виконавчого провадження ВП№53051882 з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 03.08.2011р. №29/130-10-3163 про стягнення заборгованості за кредитним договором №13-65-06/261 від 27.05.2008р. та наказу господарського суду Одеської області від 16.11.2010р. №16/119-10-3160 реалізовано арештоване рухоме майно за ціною 425555 грн.

Згідно з актом державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 31.10.2017р. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження ВП №53051882 з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області №29/130-10-3163 від 03.08.2011р. та наказу господарського суду Одеської області №16/119-10-3160 від 16.10.2010р. позивач придбав предмет іпотеки за ціною 3696000 грн. шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

Окрім того, у матеріалах справи наявні меморіальні ордери щодо зарахування позивачем коштів, отриманих від реалізації арештованого майна в рамках зведеного виконавчого провадження ВП№53051882.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі укладений кредитний договір №13-65-06/212 від 08.05.2008р, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в сумі 5000000 грн., а відповідач зобов'язався його повернути частинами у встановлені договором строки та сплатити проценти за користування кредитом.

На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 5000000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу вимог ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між тим, відповідач не повернув позивачу частину позики у вставлений договором строк.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Умовами п. 4.3.4 кредитного договору встановлено, що про необхідність дострокової оплати кредиту, позивач зобов'язаний письмово попередити відповідача менше ніж за 10 календарних днів до вчинення необхідних дій по примусовому стягненню коштів.

У листі від 01.02.2011р. №05-01-05/83, який отриманий відповідачем 03.02.2011р., позивачем заявлено вимогу до відповідача в строк до 14.02.2011р. погасити наявну заборгованість за кредитом та процентами та достроково повернути кредит , строк повернення якого станом на дату листа не настав.

Отже, господарський суд вважає, що пред'явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом є зміною строку виконання зобов'язання та зумовлює перебіг позовної давності. Тобто, позивачем змінено строк повернення кредиту за договором, який становить до 14.02.2011р .

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015р. у справі №6-1707цс15.

Водночас після направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості, кредитний договір припинив свою дію, а позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 14.02.2018р. у справі №564/2199/15-ц.

Отже, кінцевий термін нарахування процентів за спірним кредитним договором становить - 14.02.2011р.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Умовами п. 3.2 кредитного договору встановлений розмір процентної ставки - 18% річних, а умовами п. 3.5 кредитного договору передбачено, що у разі порушення строку, передбаченого п.2.2 процентна ставка встановлюється у розмірі 36% річних.

Згідно з розрахунком позивача. заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 01.07.2010р. по 19.04.2011р. згідно процентної ставки 18% річних становить 613356,16 грн., та заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 21.01.2011р. по 05.06.2012р. згідно процентної ставки 36% річних становить 2 252 816,08 грн.

Між тим, виходячи з умов договору щодо розміру процентної ставки та строків повернення кредиту до 14.02.2011р., в межах заявленого позивачем періоду правомірним є нарахування процентів з процентною ставкою 18% річних у період з 01.07.2010р. по 14.02.2011р., та нарахування процентів з процентною ставкою 36% річних у період з 21.01.2011р. по 14.02.2011р.

За таких обставин господарський судом самостійно, з урахуванням конкретних обставин справи, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов'язання, здійснено розрахунок процентів за користування кредитом та встановлено, що розмір процентів згідно процентної ставки 18% річних у період з 01.07.2010р. по 14.02.2011р. становить 549 246,59 грн., розмір процентів згідно процентної ставки 36% річних у період з 21.01.2011р. по 14.02.2011р. становить 30 821,92 грн.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.605 ЦК України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Відповідно до ч.ч.1,3,4 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Між тим, відповідач не надав до суду доказів, які б свідчили про виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення позивачу кредиту у розмірі 5 000 000 грн. та сплати процентів за користування кредитом.

Відповідно до п.1.19-1 ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів ОСОБА_7 банку України.

Отже, меморіальні ордери є документом, яким оформлюється проведення банківської операції щодо договірного списання коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

В матеріалах справи наявні меморіальні ордери, які складені щодо коштів, отриманих від реалізації арештованого майна в межах виконавчого провадження ВП№53051882.

З цих меморіальних ордерів вбачається, що з усіх отриманих від реалізації коштів 900074,31 грн. спрямовані на погашення заборгованості за рішенням господарського суду Одеської області від 01.11.2010р. у справі №16/119-10-3160, іншими словами - заборгованості по процентам за користування кредитом за спірним кредитним договором за період з 13.06.2009р. по 30.06.2010р.

Решта коштів, отриманих від реалізації арештованого майна спрямована на погашення заборгованості за кредитним договором №13-65-06-261 від 27.05.2008р.

Більш того, кошти від реалізованого майна було отримано саме в межах виконавчого провадження з примусового виконання наказів господарського суду, зокрема у справі №16/119-10-3160, а тому і спрямовані на погашення заборгованості за період, за який стягнуто заборгованість у рішенні №16/119-10-3160, а не за спірний період у даній справі.

Таким чином за рахунок коштів, які отримано від реалізації майна в межах виконавчого провадження, не було погашено вимоги, які заявлено до стягнення у даній справі.

Посилання позивача на припинення зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів у зв'язку з прощенням позивачем боргу, господарський суд не приймає до уваги з огляду на таке.

З наявних в матеріалах справи меморіальних ордерів вбачається, що наявна заборгованість відповідача по кредиту та процентам обліковується у позивача як безнадійна на позабалансовому рахунку.

Виходячи з довідки позивача №05-01-05/359 від 17.07.2012р. у відповідності до протокольного рішення Правління ПАТ "Промінвестбанк" №503 від 14.12.2011, з 15.12.2011р. заборгованість відповідача за кредитом визначена як "безнадійна" та списана банком за рахунок створеного страхового резерву під кредитну заборгованість безнадійних позичальників та до моменту її погашення обліковується на позабалансовому рахунку.

При цьому позивач, приймаючи таке рішення виходив з постанови НБУ №172 від 01.06.2011р. "Про затвердження порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву", яка була чинною на той час та згідно з якою відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента.

Більш того, ОСОБА_7 України у листі від 15.11.2013р. №40-510/22997 при вирішенні проблемних питань щодо оподаткування, які виникають під час відшкодування банками безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву пояснив, що списання безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву не є анулюванням (прощенням) боргу.

В свою чергу докази прощення позивачем заборгованості відповідача за спірним кредитним договором в матеріалах справи відсутні та до суду не надано.

При цьому, посилання відповідача на недоліки в оформленні позивачем внутрішнього обліку заборгованості відповідача по кредиту та процентам не спростовує наявності цієї заборгованості за кредитом та процентам та не свідчить про прощення банком заборгованості.

Посилання відповідача на те, що період заборгованості відповідача, який вказаний позивачем у довідці - розрахунку, не відповідає заявленому позивачем періоду у позовній заяві, господарський суд до уваги не приймає, оскільки у вказаній довідці-розрахунку позивачем зазначений весь період нарахування процентів, та спірний період, який стосується позовних вимог у даній справі, виведений окремо.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, яка заявлена у відзиві на позовну заяву від 05.04.2018р. за вх.№2-1896/18, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

У ч.1 ст.261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідач, заявляючи про сплив строку позовної давності посилається на те, що договором №13-65-06/27 від 03.04.2009р. про внесення змін до кредитного договору №13-65-06/212 від 08.05.2008р. сторони фактично дійшли до згоди змінити положення щодо вирішення спорів між сторонами з урахуванням договірного збільшеного строку позовної давності для однієї сторони договору - Банку на інше положення - вирішення спорів в суді згідно з чинним законодавством України (тобто без застосування договірних строків).

Так, пункті 6.11 кредитного договору сторонами збільшено строк позовної давності для вимог Банку до 10 років.

Зі змісту договору №13-65-06/27 від 03.04.2009р. про внесення змін до кредитного договору №13-65-06/212 від 08.05.2008р. вбачається, що сторонами доповнено розділ 3 кредитного договору пунктом 3.10, інших змін до кредитного договору не внесено.

Отже положення п.3 договору про внесення змін стосується саме цього договору №13-65-06/27 від 03.04.2009р.

Таким чином, сторонами не було змінено умови кредитного договору щодо збільшеного строку позовної давності.

Датою початку перебігу строку позовної давності є 15.02.2011р., тобто наступний день після зміненого позивачем строку повернення кредиту.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі 03.07.2012р., про що свідчить відповідна відмітка канцелярії господарського суду на позовній заяві за вх.№2919/2012, тому строк позовної давності на звернення до суду з даним позовом не є пропущеним.

При цьому, зміна предмету позову за своєю правовою суттю є процесуальним правом позивача в межах даної справи, а не поданням нової вимоги, строк позовної давності щодо якої слід обчислювати з дати подання відповідної заяви про зміну предмету позову.

Більш того, позивачем у даній справі не пропущений і загальний трирічний строк позовної давності.

За таких обставин підстави для застосування позовної давності згідно із заявою відповідача у справі у суду відсутні.

Посилання відповідача на те, що п.6.11 кредитного договору є нікчемним в силу ч.2 ст.207 ГК України, оскільки порушує права та законні інтереси відповідача, господарський суд до уваги не приймає з огляду на положення ч.1 ст.627 ЦК України, згідно з якою відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором №13-65-06/212 від 08.05.2008р. в частині повернення кредиту та сплати процентів, а також доказів погашення кредиту та процентів в будь-який інший спосіб, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

При цьому господарським судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про повернення позивачу заяви про зміну підстав позову від 05.04.2018р. за вх.№7597/18 з огляду на наявні в матеріалах справи докази її надсилання відповідачу, які оформлені належним чином, про що у підготовчому засіданні 06.04.2018р. поставлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

Також господарським судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової бухгалтерської-економічної експертизи від 05.04.2018р. за вх.№2-1897/18, з огляду на відсутність необхідності спеціальних знань для перевірки правильності нарахування позивачем заборгованості, про що у підготовчому засіданні 04.05.2018р. постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

Щодо заявлених відповідачем судових витрат в сумі 4406,40 грн. за проведення судової будівельно-технічної експертизи господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з п.2 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

На підтвердження понесення відповідачем витрат пов'язаних з проведення судової будівельно-технічної експертизи в матеріалах справи наявна квитанція №63 від 04.11.2013р. на суму 4406,40 грн.

За таких обставин господарський суд вважає, що сплачені відповідачем 4406,40 грн. вартості судової будівельно-технічної експертиз, відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору та витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса" задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірма "К.М.Б." (65101, м. Одеса, вул. 25 Чапаївської дивізії, 1, код ЄДРПОУ 19209932) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002) в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса" (65011, м. Одеса, вул. Пушкінська, 36, код ЄДРПОУ ВП 09328133) заборгованість за кредитом у розмірі 5 000 000 (п'ять мільйонів) грн., заборгованість за процентами згідно процентної ставки 18% річних у розмірі 549 246 (п'ятсот сорок дев'ять тисяч двісті сорок шість) грн. 59 коп., заборгованість за процентами згідно процентної ставки 36% річних у розмірі 30 821 (тридцять тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 92 коп. та судовий збір у розмірі 45 669 (сорок п'ять тисяч шістсот шістдесят дев'ять) грн. 58 коп.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002) в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса" (65011, м. Одеса, вул. Пушкінська, 36, код ЄДРПОУ ВП 09328133) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірма "К.М.Б." (65101, м. Одеса, вул. 25 Чапаївської дивізії, 1, код ЄДРПОУ 19209932) витрати на оплату судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. 61 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 15 червня 2018 р.

Суддя Г.Є. Смелянець