Рішення

від 19.04.2018 по справі 810/674/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 року № 810/674/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькор-Ексім" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Алькор-Ексім" з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.11.2017 № 0042141411 в частині визначення розміру пені у сумі 62 565, 55 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що визнає факт порушення строків розрахунків за імпортною операцією і не заперечує проти застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій в сумі 256 037, 50 грн. Проте, в частині застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій в сумі 62565, 55 грн. позивач вважає рішення податкового органу безпідставним. Як стверджує позивач, при здійсненні імпортних операцій, за які до нього застосовано вказані санкції, він не порушував термінів розрахунків, імпортований товар надійшов на територію України в межах граничних строків, що підтверджується відміткою митниці на товарно-транспортній накладній. Крім того, на думку позивача, податковий орган, при обчисленні строку для обрахунку пені за повернення грошових коштів за імпортною операцією, невірно визначив дату зарахування валютної виручки на рахунки позивача, помилково вважаючи, що фактичною датою є зарахування виручки саме на поточні рахунки товариства, без урахування часу протягом якого кошти перебували на розподільчому рахунку для обов'язкового продажу іноземної валюти.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2018 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання, призначене на 19.04.2018, сторони до суду не з'явились, про дату, час та місце судового засідання сторони були повідомлені належним чином, подали, через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без їх участі, в порядку письмового провадження.

За таких обставин суд, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішив здійснювати подальший розгляд справи за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.

Відповідач позов не визнав, в письмовому відзиві, поданому до суду, просив суд відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що вважає рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій правомірним. Зокрема, на думку відповідача, строки завершення імпортних операцій слід обчислювати з дня здійснення авансового платежу до дня оформлення вантажної митної декларації, а не до дня фактичного перетину кордону України, як вважає позивач.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алькор-Ексім" є юридичною особою, що зареєстрована 07.10.2013. Як платник податків позивач перебуває на обліку у Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

У жовтні 2017 року посадовими особами Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 21.12.2016 по 09.08.2017 (акт перевірки від 26.10.2017 № 826/10-36-14-11/38926959).

Перевіркою встановлено, що в період, що перевірявся, позивач здійснював імпортну операцію на умовах авансового платежу.

Так, згідно з імпортним контрактом від 24.10.2016 № 24/10/16, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алькор-Ексім" (покупець) і нерезидентом - ТОО "Егер", Республіка Казахстан (постачальник), постачальник зобов'язується продати та поставити на умовах даного Контракту, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити Так, згідно з імпортним контрактом від 24.10.2016 № 24/10/16, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алькор-Ексім" (покупець) і нерезидентом - ТОО "Егер", Республіка Казахстан (постачальник), постачальник зобов'язується продати та поставити на умовах даного Контракту, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар, згідно з Додатками, що є невід'ємною частиною даного Контракту: крупу гречану ядрицю швидкого приготування 1-го сорту (далі - товар), що відповідає ГОСТ 5550-74.

Товар, згідно з Додатками, що є невід'ємною частиною даного Контракту: крупу гречану ядрицю швидкого приготування 1-го сорту (далі - товар), що відповідає ГОСТ 5550-74.21 грудня 2016 року позивач здійснив авансовий платіж за межі України на рахунок постачальника в сумі 50320, 00 доларів США (далі - USD). Граничний термін отримання товару за перераховану валюту становить 20.04.2017.

Товар надійшов на територію України 31.03.2017, що підтверджується відбитком № 454 штампу митниці в міжнародній товарно-вантажній накладній (CMГС) Під митним контролем . Станом на 04.05.2017 вантажна митна декларація (ВМД) типу ІМ-40 позивачем оформлена не була.

Таким чином, згідно з висновками податкового органу, кількість днів прострочки становить 14 днів (з 21.04.2017 по 04.05.2017). Сума пені в національній валюті України, виходячи з офіційного курсу долар до гривні (1 USD = 26,756734 UAH), встановленого Національним банком України на 21.04.2017, а також розміру пені - 0,3% від суми заборгованості, становить 56548, 75 грн. (2113,44 USD).

05 квітня 2017 року товар був поміщений в Зону митного контролю в режимі "імпорт". Під час відкриття вагону та відбору проб з товару в присутності митного інспектора та інспектора Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів було виявлено невідповідність товару вимогам ГОСТ 5550-74.

На виконання умов договору, позивач, листом-вимогою від 06.04.2017 за вих. № 06/04, викликав представника постачальника для присутності останнього, при проведенні експертизи.

За результатами експертизи було виявлено, що використання товару для продовольчих цілей на території України є неможливим та складено відповідний Комерційний акт № 1.

24 квітня 2017 року позивач направив письмову претензію № 24/4/2 постачальнику, з метою повернення грошових коштів та відшкодування збитків.

Товар був повернутий та відправлений постачальнику 18.05.2017, що підтверджується відбитком Київської митниці ДФС та відображено в оформленні митної декларації форми МД-2 № UA125270/2017/872776. Граничний термін перерахунку грошових коштів за цей товар становить 16.09.2017.

Постачальник повернув позивачу авансовий платіж у сумі 50320,00 USD, а саме:

- 04.05.2017- позивач одержав кошти у сумі 25000,00 USD;

- 05.05.2017- кошти у сумі 28143,00 USD, з яких 2823,00 USD - штрафні санкції визначені у вищевказаній претензії.

Згідно з висновками податкового органу, імпортна операція від 21.12.2016 на суму 50320,00 USD закрита з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунку, кількість днів прострочки становить 1 (з 05.05.2017 по 05.05.2017). Сума пені в національній валюті України, виходячи з офіційного курсу долар до гривні (1 USD = 26,756734 UAH), встановленого Національним банком України на 27.04.2017, а також розміру пені - 0,3% від суми заборгованості, становить 2032, 44 грн. (75,96 USD).

Відповідно до Додатку № 5 від 08.12.2016 укладеного до імпортного контракту від 24.10.2016 № 24/10/16, предметом якого була поставка крупи гречаної ядриці швидкого приготування 1-го сорту (далі - товар) позивач зобов'язаний здійснити авансовий платіж у сумі 100% вартості товару, до 23.01.2017, в розмірі 50320,00 USD.

20 січня 2017 року позивач здійснив авансовий платіж за межі України на рахунок постачальника в сумі 50320,00 USD. Граничний термін отримання товару 20.05.2017.

У подальшому постачальник, у зв'язку з неможливістю здійснити поставку позивачу товару згідно з контрактом від 24.10.2016 № 24/10/16, повернув ТОВ "Алькор-Ексім" авансовий платіж у загальній сумі 50320,00 USD, а саме:

- 18.07.2017 - на розподільчий рахунок позивача надійшли кошти у сумі 26000,00 USD;

- 20.07.2017 - кошти у сумі 10000,00 USD;

- 31.07.2017 - кошти у сумі 7000,00 USD;

- 08.08.2017 - кошти у сумі 7320,00 USD.

Вказане підтверджується випискою з ПАТ "ПроКредитБанк" від 25.10.2017 з розподільчого рахунку ТОВ "Алькор-Ексім".

В акті перевірки від 26.10.2017 № 826/10-36-14-11/38926959 контролюючим органом, датами повернення авансу по вказаній операції фактично визначено дати зарахування коштів на поточні рахунки ТОВ "Алькор-Ексім",- 19.07.2017, 21.07.2017, 01.08.2017, 09.08.2017.

Таким чином, згідно з висновками податкового органу, розрахунок пені по зазначеній операції повинен здійснюватись виходячи з наступного:

1) кількість днів прострочки становить 60 днів (з 21.05.2017 по 19.07.2017). Сума пені в національній валюті України, виходячи з офіційного курсу долар до гривні (1 USD = 26,393442 UAH), встановленого Національним банком України на 19.05.2017, а також розміру пені - 0,3% від суми заборгованості, становить 239061, 24 грн. (9057, 60 USD);

2) кількість днів прострочки становить 2 дні (з 20.07.2017 по 21.07.2017). Сума пені в національній валюті України, виходячи з офіційного курсу долар до гривні (1 USD = 26,393442 UAH), встановленого Національним банком України на 17.07.2017, а також розміру пені - 0,3% від суми заборгованості, становить 3851, 33 грн. (145, 92 USD);

3) кількість днів прострочки становить 11 днів (з 22.07.2017 по 01.08.2017). Сума пені в національній валюті України, виходячи з офіційного курсу долар до гривні (1 USD = 26,393442 UAH), встановленого Національним банком України на 19.07.2017, а також розміру пені - 0,3% від суми заборгованості, становить 12472, 48 грн. (472, 56 USD);

4) кількість днів прострочки становить 8 днів (з 02.08.2017 по 09.08.2017). Сума пені в національній валюті України, виходячи з офіційного курсу долар до гривні (1 USD = 26,393442 UAH), встановленого Національним банком України на 28.07.2017, а також розміру пені - 0,3% від суми заборгованості, становить 4636, 80 грн. (175, 68 USD).

Правомірність нарахування пені в сумі 256037,50 грн. позивач не оспорює, що вбачається з позовної заяви.

На підставі викладених фактів посадові особи контролюючого органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог статті 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та пункту 1 постанови правління Національного банку України від 13.12.2016 № 410 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", при здійсненні розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічним контрактом від 24.10.2016 № 24/10/16.

За результатами перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2017 № 0042141411, згідно з яким визначено позивачу грошове зобов'язання за платежем "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства" у сумі 318 603,05 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Закон України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті був прийнятий Верховною Радою України в 1994 році з метою запобігання безпідставному вивезенню валютних цінностей та майна за межі України, у зв'язку з чим встановлено граничні строки одержання валютної виручки за вивезений товар, в разі його експорту, або одержання товару, в разі здійснення авансового платежу за межі України, а також передбачено відповідальність за порушення вказаних строків у вигляді пені, що нараховується за кожний день прострочення.

Так, статтею 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до статті 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно із статтею 1 Закону України від 16.04.1991 р. № 959-ХІІ Про зовнішньоекономічну діяльність , моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або республік (колишнього) Союзу РСР або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до статті 10 Митного кодексу України, межі митної території України є митним кордоном України, який збігається з державним кордоном України.

Статтею 321 Митного кодексу України передбачено, що в разі ввезення на митну територію України товарів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. Тобто, якщо ввезений товар фактично перетнув митний кордон України, він підпадає під режим митного контролю і щодо нього здійснюються митні процедури митними органами України. З цього випливає зворотне твердження, якщо товар перебуває під митним контролем (на товаросупровідних документах митницею проставлено штамп Під митним контролем ), це означає, що товар ввезено в Україну і щодо нього розпочато митні процедури.

Як було встановлено судом, за контрактом від 24.10.2016 № 24/10/16 (платіж в сумі 50320,00 USD), товар перетнув кордон України в межах граничного строку. Факти і дати перетину кордону посвідчуються штампами митниці Під митним контролем , проставленими на товаросупровідних документах, наявних в матеріалах справи.

Це означає, що факт правопорушення в діях позивача відсутній.

Суд не приймає до уваги твердження про те, що обчислення строку ввезення товару має тривати до моменту оформлення вантажної митної декларації типу ІМ-40, адже вказана декларація не є виключним доказом факту ввезення товару на митну територію України, який може підтверджуватися й іншими доказами.

Та обставина, що позивачем не завершено митне оформлення (не оформлено вантажну митну декларацію типу ІМ-40), що ввезені на митну територію України в межах строків, передбачених статтями 1 і 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , не утворює правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 4 цього Закону.

Аналогічна правова позиція викладена Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 01.07.2009 по справі № 21-890.

Щодо висновків податкового органу про порушення ТОВ "Алькор-Ексім" законодавчо встановлених термінів розрахунку при закритті імпортної операції від 21.12.2016 на суму 50320,00 USD, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації (z0374-12)) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг.

Згідно з частиною 5 статті 1 зазначеного Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Зокрема, відповідно до пункту 1 постанови Правління Національного банку України від 13.12.2016 № 410 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1, 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Судом встановлено, що Товар був повернутий та відправлений постачальнику 18.05.2017, що підтверджується відбитком Київської митниці ДФС та відображено в оформленні митної декларації форми МД-2 № UA125270/2017/872776. Граничний термін перерахунку грошових коштів (повернення авансу) за цей товар становить 16.09.2017.

Постачальник повернув позивачу авансовий платіж у сумі 50320,00 USD, а саме:

- 04.05.2017- позивач одержав кошти у сумі 25000,00 USD;

- 05.05.2017- кошти у сумі 28143,00 USD, з яких 2823,00 USD - штрафні санкції визначені у вищевказаній претензії.

З огляду на зазначене, факт порушення, позивачем, законодавчо встановлених термінів розрахунку при закритті імпортної операції від 21.12.2016 на суму 50320,00 USD відсутній.

Щодо висновків податкового органу про порушення ТОВ "Алькор-Ексім" законодавчо встановлених термінів розрахунку при закритті імпортної операції від 20.01.2017 на суму 50320,00 USD, суд зазначає наступне.

Як вбачається з Акту перевірки від 26.10.2017 № 826/10-36-14-11/38926959, позивачем були перераховані нерезидентові грошові кошти, які, як зазначає контролюючий орган, в подальшому були повернуті на рахунок ТОВ "Алькор-Ексім" з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків, а саме:

20.01.2017 позивачем згідно платіжного доручення №100 здійснено попередню оплату за товар на користь ТОО "Егер" у сумі 50320,00 USD. Граничний термін - 20.05.2017. Однак, кошти в розмірі 50320,00 USD були повернуті на поточний рахунок позивача № 260032203220327643 наступним чином:

- 19.07.2017 - 26000,00 USD, згідно платіжного доручення № 293930164, внаслідок цього, відповідач вважає, що порушено строк повернення таких коштів на 60 днів, у зв'язку з чим податковий орган нарахував позивачу пеню у сумі 239061, 24 грн. (9057, 60 USD);

- 21.07.2017 - 10000,00 USD, згідно платіжного доручення № 294072052, внаслідок цього, відповідач вважає, що порушено строк повернення таких коштів на 2 дні, у зв'язку з чим податковий орган нарахував позивачу пеню у сумі 3851, 33 грн. (145, 92 USD);

- 01.08.2017 - 7000,00 USD, згідно платіжного доручення № 294835608, внаслідок цього, відповідач вважає, що порушено строк повернення таких коштів на 11 днів, у зв'язку з чим податковий орган нарахував позивачу пеню у сумі 12472, 48 грн. (472, 56 USD);

- 09.08.2017 - 7320,00 USD, згідно платіжного доручення № 295535337, внаслідок цього, відповідач вважає, що порушено строк повернення таких коштів на 8 днів, у зв'язку з чим податковий орган нарахував позивачу пеню у сумі 4636, 80 грн. (175, 68 USD).

Однак, суд не погоджується з такими висновками податкового органу, з огляду на наступне.

Відповідно до виписки ПАТ "ПроКредитБанк" від 25.10.2017 з розподільчого рахунку позивача № 26035210327643 вказані платежі були зараховані на розподільчий рахунок ТОВ "Алькор-Ексім": 18.07.2017, 20.07.2017, 31.07.2017 та 08.08.2017.

Згідно з пунктом 2 Постанови Правління Національного Банку України від 13.12.2016 № 410 надходження в іноземній валюті, зазначені в абзаці першому цього пункту, підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, у тому числі безпосередньо Національному банку України, у розмірі 50 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

Вимога щодо обов'язкового продажу поширюється на надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 4 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 2 жовтня 2002 року №378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2002 року за № 841/7129), і в російських рублях.

Уповноважений банк зобов'язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з абзацом першим цього пункту поширюється вимога щодо обов'язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання (далі - розподільчий рахунок).

Уповноважений банк зобов'язаний здійснити обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог цього пункту: без доручення клієнта; виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.

За змістом пункту 1.3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року №492 (далі - Інструкція), клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору, крім випадків, якщо банк не має змоги прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Юридичні особи-резиденти, відокремлені підрозділи юридичних осіб-резидентів, нерезиденти-інвестори, іноземні представництва мають право відкривати рахунки для забезпечення своєї господарської діяльності.

Відповідно до пункту 5.2 Інструкції поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України, а також для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Національного банку на здійснення валютних операцій.

Згідно з пунктом 5.3 Інструкції на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів кошти, перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами), зараховуються через розподільні рахунки.

Отже, юридичні особи мають право відкривати в банках як поточні рахунки у національній валюті, так і рахунки для здійснення зовнішньоекономічної діяльності та зарахування на них коштів в іноземній валюті.

Крім того, згідно вимог пункту першого розділу II наказу Міністерства фінансів України від 18.08.2015 №721 Національний банк України, банки та інші фінансові установи у день відкриття/закриття рахунка платника податків подають відомості про це в електронному вигляді з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису з посиленими сертифікатами відкритих ключів засобами електронної пошти мережі Інтернет на адресу Інформаційного порталу Державної фіскальної служби України.

Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкцією про його застосування, що затверджені постановою Правління НБУ від 17.06.2004 № 280 розподільчий рахунок є балансовим банківським рахунком IV порядку рахунків класу 2 Розподільні рахунки суб'єктів господарювання (2603). Цей рахунок відкривається персонально кожному клієнтові та застосовується для обліку коштів, що підлягають розподілу або додатковому контролю, у тому числі в іноземній валюті, призначеній для обов'язкового продажу.

Розподільчий рахунок є транзитним та використовується банком для обліку платежів на якийсь час до перерахування їх за призначенням згідно з нормативно-правовими актами або договорами (пункт 4 вказаної вище Інструкції № 280).

Режим роботи такого рахунка для клієнта банку обмежений: про зарахування іноземної валюти та її списання з такого рахунка клієнт дізнається з відповідних виписок банку, при цьому самостійно розпоряджатися грошима не може. Проте іноземна валюта, зарахована на розподільчий рахунок, безперечно, належить клієнтові, на користь якого вона зарахована.

Таким чином з аналізу наведеного вбачається, що розподільчі рахунки відкриваються банківською установою самостійно персонально кожному клієнтові та є транзитними, а отже і відповідні повідомлення від уповноваженого банку про відкриття/закриття таких рахунків до ДФС України не надсилаються.

Датою зарахування валютної виручки вважається дата її надходження на відповідний валютний рахунок. Подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, у тому числі із застосуванням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України та не може вважатись первинним надходженням виручки за зовнішньоекономічним контрактом.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що датою надходження сум валютної виручки за Додатком № 5 до Контракту від 24.10.2016 № 24/10/16 є дата її зарахування на розподільчий рахунок ТОВ "Алькор-Ексім" (18.07.2017, 20.07.2017, 31.07.2017, 08.08.2017), а не зарахування на поточний рахунок Товариства, як вважає контролюючий орган.

Отже, враховуючи викладене, розрахунок пені за порушення позивачем строків по вказаним розрахункам має бути наступним.

Так, граничний термін надходження валютної виручки 20.05.2017 року, проте фактично кошти в загальній сумі 50320, 00 USD, згідно виписки ПАТ "ПроКредитБанк", зараховано на розподільчий (спеціальний) рахунок наступним чином:

- 18.07.2017 - на розподільчий рахунок позивача надійшли кошти у сумі 26000,00 USD, що означає, порушено граничний термін зарахування валютної виручки на 59 днів, а не 60 днів, як стверджує контролюючий орган;

- 20.07.2017 - кошти у сумі 10000,00 USD порушено граничний термін зарахування на 2 дні;

- 31.07.2017 - кошти у сумі 7000,00 USD порушено граничний термін зарахування на 11 днів;

- 08.08.2017 - кошти у сумі 7320,00 USD порушено граничний термін зарахування на 8 днів.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 09.08.2017 по справі № 804/2592/16, від 03.10.2016 по справі № 805/1062/14, від 13.07.2016 по справі № 813/4770/15, від 25.10.2016 по справі № 814/1256/15.

Таким чином відповідачем було невірно визначено загальну суму пені по вказаним розрахункам та помилково нараховано позивачеві 62565, 55 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 20.11.2017 №0042141411 підлягає частковому скасуванню, зокрема, в частині нарахування позивачеві пені у сумі 62 565, 55 грн.

Як вже зазначалось судом, позивач визнав факт порушення строків розрахунків і правомірність нарахування пені в сумі 256037,50 грн.

Згідно з частиною першою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Жодні сумніви у достовірності визнаних позивачем обставин та добровільності їх визнання у суду не виникло.

Таким чином, в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 256037,50 грн. рішення податкового органу скасуванню не підлягає.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов є таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1762,00 грн., підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 205, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 20 листопада 2017 року № 0042141411, в частині визначення розміру пені у сумі 62565 (шістдесят дві тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 55 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькор-Ексім" (код ЄДРПОУ 38926959) сплачений судовий збір у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.