Постанова

від 14.06.2018 по справі 804/2001/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 червня 2018 рокусправа № 804/2001/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Божко Л.А.

судді: Дурасова Ю.В. Лукманова О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Міжрегіональної багатопрофільної фірми "Негоціант ЛТД" на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 р., ухвалену суддею Чорною В.В., (повний текст ухвали складено 01 лютого 2018 року) по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Міжрегіональної багатопрофільної фірми "Негоціант ЛТД" до Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000021510, № 0000041520 від 22.02.2013 р., -

в с т а н о в и В:

У липні 2013р. позивач звернувся з адміністративним позовом.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2015 року, в задоволенні адмінітративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2013 р. та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2015 р., позивач оскаржив їх в касаційному порядку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.03.2017 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Міжрегіональна багатопрофільна фірма "Негоціант ЛТД" задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2013 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2015 р. - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 27.03.2017 р. зазначену справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.

01.02.2018р. ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Міжрегіональної багатопрофільної фірми "Негоціант ЛТД" залишено без розгляду у зв'язку з повторноя неявкою позивача в судове засідання.

Не погодившись з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 р.,, позивач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати ухвалу суду та ухвалити нову, якою направити адміністративну справу для продовження розгляду .

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що не з'явився до суду у зв'язку з тим, що не отримував повідомлень про виклик.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, до суду не прибули.

Згідно частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі частини 4 статті 229 цього ж Кодексу фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв'язку із неявкою сторін.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції керувався приписами пункту 4 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

В оскарженій ухвалі суд вказує на те, що судові засідання призначались на 19.12.2017р., та 01 лютого 2018 року. Позивач повідомлявся в установлений законом порядок про час і місце судового розгляду, однак до суду не з'являлися, причину неявки суду не повідомили, заяв про розгляд позовної заяви без їх участі не надали.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції таким, що не відповідає обставинам справи.

Пунктом 4 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Матеріали справи свідчать, що у зв'язку з першою неявкою позивача 19.12.2017 року розгляд справи було відкладено на 01.02.2018 року, про що на адресу позивача направлено повістку про виклик до суду в адміністративній справі.

В судове засідання 01.02.2018 року позивач вдруге не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі не надав.

При цьому, судова повістка, направлена на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві, повернута на зворотну адресу суду з відміткою УДППЗ "Укрпошта" "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до положень ст. 55 Конституції України, держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно до ч. 4 ст. 6 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини , Європейська Конвенція Про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно висновків, викладених у п.п.23, 25 Рішення ЄСПЛ у справі Проніна проти України , суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен з специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а також давати обґрунтування своїх рішень.

Колегія суддів зауважує, що згідно ч. 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, в силу приписів ч. 4 ст. 11 КАС України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Враховуючи вищевикладені положення, апеляційний суд дійшов висновку, що залишаючи без розгляду адміністративний позов, судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено питання неприбуття позивача (його представника) у судові засідання, в зв'язку з чим суд дійшов помилкового висновку про наявність встановлених законом підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Викладене свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме п.4 ч.1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду відповідно до ст.320 КАС України .

Керуючись ст.ст. 312, 315, 320, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Міжрегіональної багатопрофільної фірми "Негоціант ЛТД" задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 р., скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з 06 березня 2018 року та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя: Л.А. Божко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.М. Лукманова