Постанова

від 07.06.2018 по справі 2а-0770/2730/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/3640/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Коваля Р.Й., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року, ухвалене суддею Луцович М.М. у м.Ужгород Закарпатської області о 14:41, повний текст якого складений 16 лютого 2018 року, у справі №2а-0770/2730/11 за адміністративним позовом Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області до Приватного підприємства "Уж Експрес", Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМІА Україна" про визнання правочину фіктивним та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2011 року позивач - Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція у Закарпатській області звернулась до суду із позовом до відповідачів - Приватного підприємства "Уж Експрес", Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМІА Україна", у якому просила визнати фіктивним правовин, укладений між ПП "Уж Експрес" та ТзОВ "ОМІА Україна", відповідно до якого ПП "Уж Експрес" отримало із розрахункового рахунку №2600515204 відкритого в ПАТ ОСОБА_1 ОСОБА_2 , МФО 300335 від ТзОВ "ОМІА Україна" на розрахунковий рахунок №26003240757, відкритий в ПАТ ОСОБА_1 ОСОБА_2 , МФО 380805 кошти в сумі 715600,00 грн як оплату за послуги згідно рахунку-фактури №3547/17-DN-11-LOC від 18.01.2011 у т.ч. ПДВ 20% - 119266,67 грн, та стягнути в Дохід Державного бюджету України з ПП "Уж Експрес" кошти у розмірі 715600,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в ході проведеної позапланової невиїзної перевірки ПП Уж Експрес з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 27.01.2010 по 31.01.2011, яка проводилась на підставі вилучених первинних документів, що знаходяться в матеріалах кримінальної справи №1208011 та матеріалів, наданих Ужгородською МДПІ листом від 31.03.2011 №1463/8/23-116, згідно руху коштів по розрахунковому рахунку ПП "Уж Експрес" (банківська виписка, яка містить розгорнуту інформацію про рух коштів з зазначенням дати та номера операції, суми операції, призначення платежу, реквізитів отримувача та відправника коштів, по рахунку №26003240757, відкритий в ПАТ ОСОБА_3 ОСОБА_2 , МФО 380805) податковим органом встановлено, що із розрахункового рахунку №2600515204, відкритого в ПАТ ОСОБА_1 ОСОБА_2 , МФО 300335, який належить ТзОВ "ОМІА Україна" (код 33548855) проведено перерахування коштів на рахунок ПП "Уж Експрес" за період з 27.01.2010 по 31.01.2011 в сумі 715600,00 грн, а саме 20.01.2011, призначення платежу оплата за послуги згідно рахунку-фактури №3547/17-DN-11-LOC від 18.01.2011 у т.ч. ПДВ 20% - 119266,67 грн . Відповідно до матеріалів кримінальної справи (банківські виписки, які свідчать про рух коштів підприємства та грошові чеки) встановлено, що з розрахункового рахунку ПП Уж Експрес знято готівкових коштів у розмірі 152855,00 грн для закупівлі товарно-матеріальних цінностей (підпис на чеках з розшифровкою ОСОБА_4С. ). Первинні документи (рахунки, накладні, акти виконаних робіт наданих послуг, авансові звіти та ін.), що підтверджують витрати, які пов'язані з веденням господарської діяльності ПП Уж Експрес та свідчать про придбання ТМЦ (робіт, послуг) відсутні. Водночас згідно пояснень директора Уж Експрес ОСОБА_4, відібраних заступником начальника ВПНВ ПДВ ВПМ ДПІ у м. Ужгороді ст.лейтенантом ПМ ОСОБА_2, дана особа зареєструвала підприємство без мети проведення будь-якої фінансово-господарської діяльності на вимогу сторонніх осіб за грошову винагороду, документи, які стосуються фінансової господарської діяльності ПП Уж Експрес не оформляв, лише на вимогу невстановлених осіб підписав дві угоди, суть яких йому не відома та пусті бланки чекової книжки, кошти в банку особисто не знімав.

Тому, на думку позивача, правочин у вигляді закупівлі ТМЦ був укладений між ПП Уж Експрес та ТзОВ ОМІА Україна з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, матеріальним його відображенням слугує тільки банківська виписка по рахунку №26003240757.

Скаржник зазначає, що сторони усвідомлювали протиправність угоди, що складалася, та суперечність її мети інтересам держави та суспільства, свідомо допускаючи протиправні наслідки. В ході перевірки жодних документів на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій про придбанню (закупці) та реалізації товарів (робіт, послуг) директором ПП Уж Експрес ОСОБА_4 надано не було, в матеріалах кримінальної справи №1208011 такі документи теж відсутні.

Оскільки у ПП Уж Експрес відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, операції ПП Уж Експрес в розумінні п.1.32 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств не є господарською діяльністю підприємства.

Таким чином, у зв'язку з непідтвердженям валових доходів, валових витрат, податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, у ПП Уж Експрес відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з купівлі-продажу товарів (послуг) з ТзОВ ОМІА Україна . Як наслідок, позивач звернувся до суду із вимогою визнати укладений між ПП Уж Експрес та ТзОВ ОМІА Україна правочин фіктивним та, покликаючись на вимоги ч.3 ст.228 ЦК України, вважає, що кошти в сумі 715600,00 грн, отримані ПП Уж Експрес від ТзОВ ОМІА Україна без будь-яких правових підстав, слід стягнути в дохід Державного бюджету України.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року зупинено провадження у справі №2а-0770/2730/11 до набрання законної сили судовим рішення у справі №1-852/11.

Ухвала мотивована тим, що вирок, який може бути винесений в межах зазначеної кримінальної справи, що стосується директора ПП Уж Експрес ОСОБА_4, може вплинути на результати розгляду даної адміністративної справи.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у зв'язку з набранням вироку у справі №1-852/11 законної сили поновлено провадження у справі №2а-0770/2730/11.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року, постановленою у судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати, відповідно ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на час постановлення ухвали) на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №229 Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів та Постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 311 Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України замінено Ужгородську міжрайонну державну податкову інспекцію у Закарпатській області правонаступником - Ужгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Закарпатській області.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що оскільки кошти в розмірі 715600,00 грн були стягнуті на користь ТзОВ Оміа Україна за судовим рішенням Господарського суду Закрпатської області від 02 серпня 2012 року у справі №5008/477/2012 як такі, що отримані без будь-яких правових підстав та за відсутності будь-яких зобов'язальних відносин, суд дійшов висновку, що між ТзОВ "Оміа Україна" та ПП "Уж Експрес" не було укладено жодних правочинів в розумінні ст. 202 ЦКУкраїни, а відтак відсутні правові підстави для визнання правочину фіктивним чи недійсним з огляду на його відсутність взагалі.

З цих самих підстав, приймаючи до уваги стягнення з ПП "Уж Експрес" на користь ТзОВ "Оміа Україна" за судовим рішенням у справі №5008/477/2012 безпідставно набутої спірної суми коштів у розмірі 715600,00 грн, суд дійшов висновку, що не підлягає до задоволення і позовна вимога щодо стягнення даної суми в дохід Державного бюджету України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що висновок суду про те, що спірні кошти є набутими без достатніх правових підстав відповідно до висновків, зроблених Господарським судом Закарпатської області у рішенні від 27.08.2012 у справі №5008/477/2012, є передчасними, оскільки ТзОВ ОМІА Україна звернулась до господарського суду Закарпатської області із позовною заявою про стягнення з ПП УЖ Експрес 715600,00 грн, набутих без достатніх правових підстав у червні 2012 року, тобто після звернення податкового органу до суду з даним адміністративним позовом про визнання фіктивним правочину та стягнення коштів. Водночас зазначає, що господарським судом розглянуто спір та оцінено докази за правилами цивільного законодавства (ст.1212 ЦКУ), не вникаючи у суть правовідносин, зокрема щодо встановлення наявності чи відсутності умислу у сторін на вчинення дій по перерахунку коштів. Натомість такий умисел у ПП Уж Експрес встановлений вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.12.2016.

За рішенням Господарського суду Закарпатської області, яке набрало законної сили 17.08.2012, видано судовий наказ про примусове виконання рішення від 27.08.2012 №5008/477/2012, однак ТзОВ ОМІА Україна не надала суду доказів про вживання заходів щодо примусового стягнення спірних коштів.

Також зазначає, що ТзОВ ОМІА Україна повідомляло правоохоронні органи про факт втручання та заволодіння електронними ключами посадових осіб товариства під час відправлення платіжного доручення №45 на суму 715600,00 грн отримувачу платежу ПП Уж Експрес , код 36908299, рахунок №26003240757, МФО 380805, призначення платежу Оплата за послуги згідно рахунка-фактури №3547/17-DN-11-LOC від 18.01.2011 та надано документи щодо заявлення цивільним позивачем у межах кримінальної справи, однак станом на час ухвалення оскаржуваного рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 ТзОВ ОМІА Україна не надано відомостей про хід розгляду даної кримінальної справи, зокрема щодо факту причетності посадових осіб товариства до несанкціонованого втручання до системи дистанційного управління рахунками Клієнт-Банк ПАТ ОСОБА_1 ОСОБА_2 та відправлення коштів.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що в ході документальної позапланової невиїзної перевірки ПП Уж Експрес з питань дотримання вимог податкового, митного та іншого законодавства за період з 27.01.2010 по 31.01.2011 податковим органом встановлено, що між ПП "Уж Експрес" та ТзОВ "ОМІА Україна" було укладено фіктивний правочин, згідно якого ПП "Уж Експрес" отримало із розрахункового рахунку ТзОВ "ОМІА Україна" грошові кошти в сумі 715600,00 грн як оплату за послуги згідно рахунку фактури №3547/17-11-LOC від 18.01.2011, про що складено акт від 22.04.2011 року №1/23-60/36908299 (т.1 а.с 57-67).

Головне управління ДФС у Закарпатській області, вважаючи зазначений правочин таким, що суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки був спрямований на корисливі мотиви, а саме з метою незаконного збагачення без мети здійснення основного виду господарської діяльності, звернувся до суду з вимогою про визнання такого правочину фіктивним та стягнення до Державного бюджету України за порушення норм чинного законодавства з ПП "Уж Експрес" коштів в сумі 715600,00 грн.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Згідно з пп.20.1.30 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатись до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

В розумінні ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст.202 ЦК України правочин може вчинятись усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Водночас згідно вимог ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч.2 цієї статті особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. (ч.ч.3,4 ст.203 ЦК України).

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Водночас якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його недійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин соже бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття ч.5 ст.203 ЦК України передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В системному аналізі цих норм для визнання правочину недійсним передують умови: наявність самого правочину; відсутність у сторони (сторін) в момент вчинення правочину спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені; наявність умислу на вчинення такого правочину.

Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства визначено ст.228 ЦК України.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст. 228 ЦК України).

Так, згідно з ч. 3 цієї статті у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

В силу ч.1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

ОСОБА_4 з тим, відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України та статті 207 Господарського кодексу України, доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, на підтвердження свої доводів щодо факту укладення фіктивного правочину між ПП Уж Експрес та ТзОВ ОМІА Україна податковий орган покликається на наявність вироку Ужгородського міськрайонного суду від 28.12.2016 у справі 1-852/11, який набрав законної сили 13.01.2017 (т.2 а.с.18-21).

Відповідно до ч.6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно згаданого вироку суду ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України, та призначено йому узгоджене покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна та на підставі ст.75 КК України від відбування покарання ОСОБА_4 звільнено з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Зі змісту вказаного вироку встановлено, що "… у період з липня по грудень 2010 року ОСОБА_5, будучи менеджером з постачання товарів приватного підприємства Карніка , разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_4, який являється директором фіктивного підприємства Уж Експрес , діючи у складі організованої ним групи, для досягнення єдиного злочинного наміру, направленого на незаконне заволодіння коштами ПП Карніка шляхом шахрайства, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, шляхом введення в оману керівництва даного підприємства в частині будівельних матеріалів та інструментів по завищеним цінам через фіктивне підприємство, подавали від ПП Уж Експрес фіктивні, підроблені бухгалтерські документи, а саме рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, для сплати ПП Карніка за нібито отриманий товар грошових коштів.

Тобто у межах кримінальної справи судом встановлено, що директор фіктивного підприємства Уж Експрес ОСОБА_4 своїми умисними діями, що виразилися у пособництві фіктивному підприємництву, а саме в сприянні іншим співучасникам створити суб єкт підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності та в обіцянці приховувати фіктивне підприємництво, вчинив злочин, передбачений ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України.

Таким чином, в межах спірних правовідносин дослідженню підлягають обставини щодо наявності між ПП Уж Експрес та ТзОВ ОМІА Україна будь-яких зобов язальних відносин, відсутності у сторони (сторін) в момент вчинення правочину спрямування на реальне настання правових наслідків та наявність умислу на вчинення такого правочину, виконання такого правочину хоча б однією із сторін, що можуть слугувати для визнання такого правочину нікчемним та застосування правових наслідків укладення нікчемних правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).

Так, випискою з особового рахунку ПП Уж Експрес та платіжним дорученням №45 від 20.01.2011 підтверджується отримання ПП Уж Експрес від ТзОВ ОМІА Україна коштів у сумі 715600,00 грн та відсутність між сторонами будь-яких зобов'язальних відносин, які могли б слугувати підставою для перерахування вказаної суми.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 02 серпня 2012 року №5008/477/2012 задоволено позов ТзОВ ОМІА Україна за участі третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - ПАТ ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,м.Київ до ПП Уж Експрес про стягнення 715600 грн, набутих без достатніх правових підстав (т.2 а.с.69-72).

Зі змісту даного рішення слідує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю ОМІА Україна та Акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 ОСОБА_2 , укладено Договір №03/08-9-1/2605-0813 від 05.05.2006 на здійснення розрахунково-касового обслуговування. Додатковою угодою №03/08-9-1/2605 від 07.11.2006 сторонами договору узгоджено забезпечення виконання умов розрахунково-касового обслуговування за допомогою програмно-технічного комплексу електронних платежів Банк-Клієнт з системою криптозахисту.

20 січня 2011 року до системи дистанційного управління рахунками Клієнт-Банк акціонерного товариства ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшло платіжне доручення №45 на суму 715600,00 грн, підписане індивідуальними електронними ключами посадових осіб ТзОВ ОМІА Україна , отримувачем платежу зазначено ПП Уж Експрес , код 36908299, рахунок №26003240757, МФО 380805, призначення платежу: Оплата за послуги згідно рахунка-фактури №3547/17-DN-11-LOC від 18.01.2011 .

Виявивши факт несанкціоновано списання з рахунку ТзОВ ОМІА Україна грошових коштів 715600,00 грн, товариство проінформувало банк про факт такого списання.

Таким чином, наданими позивачем на розгляд суду доказами не підтверджуються доводи щодо наявності укладеного між ТзОВ ОМІА Україна та ПП Уж Експрес правочину, який не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та може вказувати на його фіктивність.

Натомість, Господарським судом Закарпатської області, задовольняючи позов ТзОВ ОМІА Україна про стягнення 715600,00 грн, набутих без достатніх правових підстав, відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України, встановлено відсутність між ТзОВ ОМІА Україна та ПП Уж Експрес будь-яких зобов'язальних відносин, що слугували передумовою для перерахування спірних коштів.

Відповідно до вимог ч.4 ст.78 КАС україни обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено цим законом.

Крім того, на виконання рішення господарського суду від 02.08.2012 у справі №5008/477/2012, яке набрало законної сили 17.08.2012, Господарським судом Закарпатської області видано судовий наказ про стягнення з Приватного підприємства Уж Експрес на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОМІА Україна 715600,00 грн, отриманих без достатніх правових підстав (т.2 а.с.73).

Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, враховуючи відсутність укладеного між ПП Уж Експрес та ТзОВ ОМІА Україна правочину (в розумінні ст.202 ЦК України) колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги, заявлені Ужгородською об єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Закарпатській області, про визнання правочину фіктивним та, відповідно, позовні вимоги про застосування передбачених ч.3 ст.228 ЦК України правових наслідків вчинення такого правочину, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року у справі №2а-0770/2730/11 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_7 судді ОСОБА_8 ОСОБА_9 Постанова складена в повному обсязі 15.06.2018.