Ухвала

від 13.06.2018 по справі 923/1502/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

13 червня 2018 року Справа № 923/1502/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д. при секретарі Литвиненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу відокремленого провадження

за позовом: Приватної виробничо-комерційної фірми "Оскар" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Акопяна Гаджика Гарагеновича, поштова адреса: АДРЕСА_1,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент", м. Херсон, вул. 49 Гвардійської Херсонської дивізії, будинок 24, код ЄДРПОУ 38638981,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

- Міністерство юстиції України, вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ,

- Публічне акціонерне товариство "Сбербанк", вул. Володимирська, 46, м. Київ,

- Державний реєстратор Виконавчого комітету Херсонської міської ради, просп. Ушакова, 37, м. Херсон,

про визнання недійсним правочину зі звернення стягнення на предмет іпотеки,

в межах справи про банкрутство порушеної

за заявою: Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, м. Херсон,

до: Приватної виробничо-комерційної фірми "Оскар", м. Херсон,

за участю представників сторін:

від позивача: ліквідатор ПВКФ "Оскар" - арбітражний керуючий Акопян Г.Г., ОСОБА_4, довіреність б/н від 02.01.2018;

від відповідача: адвокат Данилов О.Ф., ордер серія ХС № 92143 від 18.05.2018;

від третіх осіб:

Міністерство юстиції України - Шаповал Ю.Є., довіреність № 25 від 02.01.2018;

Державний реєстратор Виконавчого комітету Херсонської міської ради - не з'явився;

ПАТ "Сбербанк" - Субора Н.С., довіреність б/н від 07.09.2017;

від кредитора: Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області - Петрова Є.Д., довіреність № 1941/8/21-03-10-24 від 22.04.2018;

в с т а н о в и в:

Постановою Господарського суду Херсонської області від 01.12.2015 Приватну виробничо-комерційну фірму "Оскар", визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Обов'язки ліквідатора виконує арбітражний керуючий Акопян Г.Г.

Ухвалою господарського суду від 21.03.2018 прийнято до розгляду в межах справи про банкрутство в окремому провадженні позовну заяву ліквідатора ПВКФ "Оскар" арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. до відповідача ТОВ "Ріелті Менеджмент". До участі у справі за заявою учасників справи залучено третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, оскільки рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін.

Ухвалою від 17.04.2018 за результатами підготовчого засідання учасники справи та суд визначилися зі складом учасників судового процесу та предметом спору: позивач - Приватна виробничо-комерційна фірма "Оскар", вул. 49 Гвардійської Херсонської дивізії, буд. 24, м. Херсон, ідентифікаційний код 19234752; відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент", вул. 49 Гвардійської Херсонської дивізії, буд. 24, м. Херсон, ідентифікаційний код 38638981; треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство "Сбербанк"; Державний реєстратор Виконавчий комітет Херсонської міської ради; Міністерство юстиції України.

Ухвалою від 18.05.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 12.06.2018 року.

Відповідно до позовної заяви, з урахуванням заяви про зміну предмету та уточнення позовних вимог, позивач просить суд:

1. Визнати незаконним та протиправним рішення відповідача ТОВ "Ріелті Менеджмент", про звернення стягнення на предмет іпотеки, який належав на праві власності позивачеві Приватній виробничо-комерційній фірмі Оскар , а саме: на оптово-роздрібний торгівельний комплекс, який знаходиться за адресою: Херсонська область, місто Херсон, вул. Молодіжна, буд. 5 (п'ять), що складається з об'єктів нерухомого майна: літ. "А" - торгівельний комплекс загальною площею 1400,00 (одна тисяча чотириста) м.кв., літ. "Б" - склад загальною площею 96,30 (дев'яносто шість цілих три десятих) м.кв., літ. "В" - вентиляційна площею забудови 2 (два) м.кв., літ. "Г" - щитова площею забудови 4,10 (чотири цілих одна десята) м.кв., № 1,2-огорожі, №1 - мостіння, на підставі Договору іпотеки від 03.07.2008, укладеного між Приватною виробничо-комерційною фірмою Оскар та Закритим акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сбербанк", який посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Довгань О.І., зареєстрований за № 3166.

2. Визнати незаконною та протиправною бездіяльність ТОВ "Ріелті Менеджмент", яка полягала у невчиненні дій щодо визначення вартості предмета іпотеки на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, а саме: оптово-роздрібного торгівельного комплексу, який знаходиться за адресою: Херсонська область, місто Херсон, вул. Молодіжна, буд. 5 (п'ять), що складається з об'єктів нерухомого майна: літ. "А" - торгівельний комплекс загальною площею 1400,00 (одна тисяча чотириста) м.кв., літ. "Б" - склад загальною площею 96,30 (дев'яносто шість цілих три десятих) м.кв., літ. "В" - вентиляційна площею забудови 2 (два) м.кв., літ. "Г" - щитова площею забудови 4,10 (чотири цілих одна десята) м.кв., № 1,2-огорожі, №1 - мостіння, що належав на праві власності Приватній виробничо-комерційній фірмі Оскар , код за ЄДРПОУ 19234752.

3. Визнати недійсним правочин Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент" та Приватної виробничо-комерційної фірми Оскар , у вигляді звернення стягнення (шляхом позасудового врегулювання) на предмет іпотеки, а саме: на оптово-роздрібний торгівельний комплекс, який знаходиться за адресою: Херсонська область, місто Херсон, вул. Молодіжна, буд. 5 (п'ять), що складається з об'єктів нерухомого майна: літ. "А" - торгівельний комплекс загальною площею 1400,00 (одна тисяча чотириста) м.кв., літ. "Б" - склад загальною площею 96,30 (дев'яносто шість цілих три десятих) м.кв., літ. "В" - вентиляційна площею забудови 2 (два) м.кв., літ. "Г" - щитова площею забудови 4,10 (чотири цілих одна десята) м.кв., № 1,2-огорожі, №1 - мостіння на підставі Договору іпотеки від 03.07.2008, укладеного між Приватною виробничо-комерційною фірмою Оскар та Закритим акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сбербанк", який посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Довгань О.І., зареєстрований за № 3166, за результатами якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 06.02.2014 було внесено запис про право власності № 4602412 (власник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент", код за ЄДРПОУ 38638981, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 23591365101), далі за текстом рішення іменується Спірний об'єкт нерухомого майна, Майно.

4. Скасувати запис про право власності № 4602412, внесений до Державного реєстру речових прав на Спірний об'єкт нерухомого майна, дата, час державної реєстрації - 06.02.2014, 17:29:13.

У судове засідання 12.06.2018 третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державний реєстратор Виконавчий комітет Херсонської міської ради, явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила. Відповідно до поштового повідомлення про вручення, 24.05.2018 представником Державного реєстратора Виконавчий комітет Херсонської міської ради, отримано копію ухвали суду від 18.05.2018 року. За таких обставин, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державний реєстратор Виконавчий комітет Херсонської міської ради, була належним чином повідомлена про дату, місце і час розгляду справи.

Заслухавши думку представників сторін, третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, кредитора, суд ухвалив розгляд справи здійснювати за відсутності третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державного реєстратора Виконавчий комітет Херсонської міської ради.

Представник позивача ліквідатор Приватної виробничо-комерційної фірми "Оскар" подані позовну заяву (а.с. 4-8), заяву про зміну предмета позову (а.с. 70-72), відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент (а.с. 137-138) та викладені ним позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити повністю з наступних підстав.

Позивач зазначив, що Приватна виробничо-комерційна фірма "Оскар", м. Херсон, відповідно до постанови суду, визнана банкрутом, і стосовно неї відкрито ліквідаційну процедуру. Відповідно до своїх повноважень, визначених ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ліквідатор подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб до ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Під час виконання своїх обов'язків ліквідатор встановив, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Спірний об'єкт нерухомого майна знаходився у власності Приватної виробничо-комерційної фірми "Оскар". Записом № 4602412 від 06.02.2014 змінено власника цього нерухомого майна, новим власником записано відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент". Відповідно до вказаних відомостей право власності відповідачем набуте на підставі: договору іпотеки серія та номер 3166, виданий 04.07.2008; договору про відступлення права вимоги, серія та номер 22/01-14-2, від 22.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент ; додатку до договору про відступлення прав вимоги № 22/01-14-2, серія та номер 1 від 22.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент ; додатку до договору про відступлення прав вимоги № 22/01-14-2, серія та номер 2 від 22.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент ; договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки серія та номер 289 від 05.02.2014.

Ліквідатор вважає, що зазначений об'єкт права власності безпідставно та неправомірно був перереєстрований у власність відповідача, оскільки така реєстрація відбулася з порушенням приписів, визначених Законом України Про іпотеку (в редакції чинній на момент реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент ) та передбачених Договором іпотеки від 03.07.2008 року без повідомлення та без відома власника майна як іпотекодавця.

За наявності порушення відповідачем вимог законодавства України та звернення стягнення на предмет іпотеки у незаконний спосіб, просить позов задовольнити.

1. Визнати незаконним та протиправним рішення відповідача ТОВ "Ріелті Менеджмент", про звернення стягнення на предмет іпотеки, який належав на праві власності позивачеві Приватній виробничо-комерційній фірмі Оскар , а саме: на Спірний об'єкт нерухомого майна.

2. Визнати незаконною та протиправною бездіяльність ТОВ "Ріелті Менеджмент", яка полягала у невчиненні дій щодо визначення вартості предмета іпотеки на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, а саме: Спірний об'єкт нерухомого майна.

3. Визнати недійсним правочин Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент" та Приватної виробничо-комерційної фірми Оскар , у вигляді звернення стягнення (шляхом позасудового врегулювання) на предмет іпотеки, а саме: Спірний об'єкт нерухомого майна.

4. Скасувати запис про право власності № 4602412, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дата, час державної реєстрації: 06.02.2014, 17:29:13.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент у судовому засіданні підтримав відзив на позовну заяву (а.с. 82-83), додаток до відзиву (а.с. 151-152) проти задоволення позовних вимог заперечив, просив у їх задоволенні відмовити повністю з наступних підстав.

Представник відповідача пояснив, що звернення стягнення на предмет іпотеки та реєстрація у Державному реєстрі речових прав на Спірний об'єкт нерухомого майна відбулися у законний спосіб, підстави для задоволення позовних вимог ліквідатора Приватної виробничо-комерційної фірми "Оскар" відсутні.

По суті заявлених вимог представник відповідача пояснив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент дійсно не проведено оцінки предмета іпотеки під час (у процедурі) вчинення правочину із звернення стягнення на предмет іпотеки, однак ця обставина пояснюється тим, що у договорі іпотеки від 03.07.2008 (п. 3.2) було визначено заставну вартість предмету іпотеки в сумі 13 924 495,00 грн. Оцінка була здійснена незалежним оцінювачем, отже, на думку відповідача, не було необхідності у повторній оцінці Спірного об'єкту нерухомого майна. Окрім того, як зазначено у договорі іпотеки від 03.07.2008, вказана вартість Майна визначена за взаємною згодою сторін договору. Зазначене, на думку відповідача, виключає обов'язок нового іпотекодержателя (ТОВ Ріелті Менеджмент ) проводити повторну оцінку предмету іпотеки під час позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також, відповідач та його представник в судовому засіданні підтвердив, що ним при вчиненні правочину з набуття права власності не надсилалася та не вручалася позивачеві як іпотекодавцю вимога про усунення порушення за основним зобов'язанням, а саме вимога сплатити суми заборгованості за основним зобов'язанням боржника. Відповідач вважає, що він як новий іпотекодержатель є правонаступником Публічного акціонерного товариства Дочірній банк Сбербанку Росії , отже, на його думку, лист-повідомлення, що був надісланий Банком 16.08.2013 на адресу Приватної виробничо-комерційної фірми "Оскар", а також зазначений у цьому листі розрахунок заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії станом на 12.08.2013 року був підставою для звернення стягнення на Майно як предмет іпотеки. Отже, відповідач вважає, що для звернення стягнення на Майно відповідач не мав обов'язку надсилати позивачеві як іпотекодавцю нової вимоги про сплату суми боргу йому як новому кредитору та новому іпотекодержателю. За цих підстав та такого розуміння своїх прав відповідачем прийнято рішення від 06.02.2014 року (а.с.85) звернути стягнення на Майно як предмет іпотеки. Вважає, що правочин з набуття права власності на Майно вчинений ним на підставі прийнятого ним рішення, що є правомірним.

Ухвалою від 17.04.2018 судом зобов'язано відповідача ТОВ "Ріелті Менеджмент" надати до суду відповідні докази сплати кредиторові грошових сум зобов'язань (заборгованості) боржника за кредитним договором в процесі здійснення процедури набуття права власності на Майно за договором іпотеки серія та номер: 3166 від 03.07.2008 року.

Відповідачем на виконання ухвали суду від 17.04.2018 надано письмовий додаток до відзиву (а.с. 151), в якому він зазначає, що в результаті укладення 22.01.2014 та 05.02.2014 договорів відступлення права вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент набуло право вимоги до Закритого акціонерного товариства Херсонський оптовий торговий дім-97 за договором відкриття кредитної лінії від 03.07.2008 № 14-Н/08/7/ЮО на суму заборгованості у розмірі 7 679 204, 14 грн., а також право вимоги до позивача за договором іпотеки від 03.07.2008 року. Оскільки Закритим акціонерним товариством Херсонський оптовий торговий дім-97 заборгованість у розмірі 7 679 204, 14 грн. не сплачена, відповідачем звернуто стягнення на предмет іпотеки.

При цьому відповідач зазначив, що під час вчинення правочину набуття права власності на майно ним не було здійснено оцінки вартості Спірного об'єкта нерухомого майна, що унеможливило встановлення ним заборгованості за кредитним договором, яку було погашено за кредитним договором. Разом із набуттям права власності на Майно, з наведених підстав невизначеності вартості майна, ТОВ Ріелті Менеджмент також звернулося до господарського суду Львівської області у справу № 914/4725/13 про банкрутство Закритого акціонерного товариства Херсонський оптовий торговий дім-97 з грошовими вимогами на суму 7 679 204,14 грн., яка була визнана судом та включена до реєстру вимог кредиторів у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що доказів сплати відповідачем сум заборгованості боржника за кредитним договором до, а також у процесі здійснення процедури набуття права власності за договором іпотеки серія та номер: 3166 від 04.07.2008 - немає, оскільки таких розрахунків (сплати) він не здійснював.

Третя особа Міністерство юстиції України надало письмові пояснення (а.с. 123-125), що підтримані його представником в судовому засіданні, пояснивши, що на момент вчинення реєстраційних дій стосовно Спірного об'єкту нерухомого майна державними реєстраторами Вітцівською М.С. та Мощонською І.С. зазначені дії проводилися на підставі та у порядку передбаченому Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції від 01.01.2014), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 та Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013 № 607/5. Відповідно до останнього Наказу Мінюсту № 607/5, чинного на день вчинення реєстраційних дій, встановлено, що у разі подання до територіальних органів Міністерства юстиції України, посадовим особам органів місцевого самоврядування, адміністраторам центрів надання адміністративних послуг, нотаріусам заяв щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно, що виникають, зокрема на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до додатка - Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб. На виконання Порядку державним реєстратором Суворовського РУЮ у м. Херсоні Вітцівською М.С. прийнято заяву та додані до неї документи 06.02.2014 року, після чого передано дану заяву на розгляд Міністерства юстиції України для прийняття відповідного рішення. В свою чергу 07.02.2014 державний реєстратор Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Мощонська І.С. прийняла рішення про державну реєстрацію Майна.

Третя особа Виконавчий комітет Херсонської міської ради , надав до суду письмові пояснення (а.с. 177-178), зазначивши, що відповідно до законодавства України, чинне на час вчинення реєстраційних дій щодо спірного об'єкта, після прийняття рішення державним реєстратором прав на нерухоме майно Укрдержреєстру, орган державної реєстрації прав, який прийняв відповідну заяву, виконував суто технічну функцію.

Так як, державний реєстратор Виконавчого комітету Херсонської міської ради є суб'єктом державної реєстрації прав та згідно діючого законодавства України до його повноважень не належать контролюючі функції, то надавати оцінку щодо проведення державної реєстрації права власності № 4602412 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.02.2014 державним реєстратором Вітцівською М.С. не має законних підстав.

Третя особа АТ СБЕРБАНК надав письмові пояснення (а.с.181), що підтримані його представником в судовому засіданні, проти позовних вимог заперечив та просив у їх задоволенні відмовити з наступних підстав. Представник третьої особи пояснила, що ліквідатором не надано доказів на підтвердження своєї позиції, а всі наявні у справі докази спростовують доводи позивача. Зокрема, третя особа підтримує позицію відповідача, що право власності набуте ним правомірно, підтверджує, що АТ СБЕРБАНК дійсно надсилав боржнику та іпотекодавцю вимогу про усунення порушень його прав як кредитора, однак Банк не реалізував свого права на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на нього, оскільки права кредитора за кредитним договором та права іпотекодержателя за договором іпотеки були відчужені ним іншим особам. Вважає, що новий іпотекодержатель не зобов'язаний звертатися до іпотекодавця з новою вимогою, а вправі без повідомлення звернути стягнення на майно, зареєструвавши за собою право власності на предмет іпотеки.

Також, АТ СБЕРБАНК надав до справи копії листів повідомлень про звернення стягнення на предмет іпотеки на адресу ЗАТ Херсонський оптовий торговий дім-97 та на адресу Приватної виробничо-комерційної фірми "Оскар" від 16.08.2016, а також копію Звіту про незалежну оцінку Спірного об'єкта нерухомого майна, датованого 22.012014 року, в якому зазначено замовником відповідача ТОВ Ріелті Менеджмент (а.с. 182-191).

Окрім того, представник АТ СБЕРБАНК вважає, що правочин з набуття права власності на майно вчинений відповідачем не на підставі його рішення як іпотекодержателя, а на підставі договору іпотеки.

Також представник третьої особи у своїх поясненнях послався на пропущення позивачем строку позовної давності та ненадання позивачем належних доказів сплати судового збору за 4 вимоги немайнового характеру.

Учасник справи кредитор у справі про банкрутство Головне управління ДФС у Херсонській області Автономній республіці Крим та місті Севастополі надав до справи письмові пояснення щодо заявлених ліквідатором вимог (Т-2 а.с. 44-46), які підтримані представником, вважає їх обґрунтованими та просить задовольнити вимоги у повному обсязі, а заперечення відповідача та третіх осіб відхилити, оскільки вони не спростовують встановлених судом обставин та порушення прав позивача і, відповідно, кредиторів у справі про банкрутство.

Заслухавши пояснення ліквідатора, представників відповідача, третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, кредитора, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Постановою Господарського суду Херсонської області від 01.12.2015 Приватну виробничо-комерційну фірму "Оскар", м. Херсон, визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 20.12.2016 суд призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. 20.03.2018 до господарського суду від ліквідатора арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. надійшла ця позовна заява, метою якої є, зокрема, визнання недійсним правочину, за яким майнові активи банкрута вибули з його власності, повернення майна для включення його до ліквідаційної маси, яка прийнята судом до розгляду у межах справи про банкрутство у відокремленому провадженні.

Судом встановлено, що Приватною виробничо-комерційною фірмою "Оскар" як майновим поручителем та Закритим акціонерним товариством Дочірній банк Сбербанку Росії , правонаступником якого є Публічне акціонерне Товариство Сбербанк , 03.07.2008 укладено договір іпотеки (а.с. 33-37), посвідчений приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу Довгань О.І., зареєстрований за № 3166, згідно з яким в іпотеку Банку переданий об'єкт нерухомого майна - оптово-роздрібний торгівельний комплекс, який знаходиться за адресою: Херсонська область, місто Херсон, вул. Молодіжна, буд. 5, та належить ПВКФ "Оскар" на праві власності згідно зі свідоцтвом про право власності, виданим на підставі рішення Херсонської міської ради 16.04.2002 № 127, та зареєстрований в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно 10.06.2003 за № 1421414, що підтверджується Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 19164084, виданого Херсонським БТІ 12.06.2008.

Договір Іпотеки був укладений з метою забезпечення виконання зобов'язань Закритого акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97", код ЄДРПОУ 2412121, правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Херсонський оптовий торговий дім-97" та Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонський оптовий торговий дім-02 , код ЄДРПОУ 32125630, що випливають із договорів про відкриття кредитної лінії від 03.07.2008 № 14-Н/08/7/ЮО та № 15-Н/08/7/ЮО відповідно.

Закритим акціонерним товариством Херсонський оптовий торговий дім - 97 свої зобов'язання з повернення кредиту та плати за нього не виконано. Ці факти відповідно до ст. 75 ГПК України не мають обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин як у суду так і у учасників справи, підтверджуються матеріалами справи, отже не підлягають доказуванню.

Згідно із пунктом 3.1 статті 3 зазначеного договору іпотеки від 03.07.2008, предметом іпотеки визначено оптово-роздрібний торгівельний комплекс, який знаходиться за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вул. Молодіжна, буд. 5, що складається з об'єктів нерухомого майна: літ. А - торгівельний комплекс загальною площею 1400, 00 м.кв., літ. Б - склад загальною площею 96, 30 м.кв., літ. В - вентиляційна площею забудови 2 м.кв., літ. Г - щитова площею забудови 4, 10 м.кв., № 1, 2 - огорожі, № I - мостіння, які належать іпотекодавцю на праві власності згідно Свідоцтва про право власності, виданого на підставі рішення Херсонської міської ради 16.04.2002 № 127. Предмет іпотеки зареєстровано в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації в книзі № 1 за реєстровим номером 171, в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 1421414, що підтверджується Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 19164084, виданого Херсонським державним бюро технічної інвентаризації 12.06.2008 року.

В подальшому, 22.01.2014 між ПАТ Дочірній банк Сбербанк Росії та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фактор Плюс , м. Київ, було укладено договір про відступлення права вимоги № 22/01/14-1 (договір факторингу), відповідно до якого, Банк відступив ТОВ Фінансова компанія Фактор Плюс право вимоги до боржника ЗАТ Херсонський оптовий торговий дім - 97 по кредитному договору № 14-Н/08/7/ЮО від 22.01.2014 року (а.с. 38-42). За цим договором (п.3.1.) відступлено право вимоги у розмірі 7 679 204,14 грн. (а.с.39). Згідно п. 4.1. Договору відступлені права вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором на підставі Акту прийняття-передачі відступлених прав сторонами цього договору. Передача згідно п. 3.2. та п. 4.2. цього договору має відбутися після сплати грошових коштів в сумі, визначеній у п. 3.1. договору. Такого Акту сторонами до справи не надано, наявні у справі реєстр документів, що підтверджує відступлені права не містить переліку документів (а.с. 42), а Акт прийняття-передачі документів, що вказаний додатком до договору від 21.01.2014 (а.с. 43), не містить дати його складання та не підписаний сторонами.

Разом з цим, в цей же день, 22.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фактор Плюс та Товариством з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент (73000, Херсонська область, м. Херсон, вул. 49 Гвардійської Херсонської дивізії, б. 24, код ЄДРПОУ 38638981) укладений договір про відступлення права вимоги № 22/01-14-2 від 22.01.2014 року, відповідно до якого, Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фактор Плюс відступив Товариству з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент право вимоги до боржника ЗАТ Херсонський оптовий торговий дім-97 за кредитним договором № 14-Н/08/7/ЮО від 03.07.2008 року (а.с. 49-53).

Згідно з цим договором (п. 3 та п. 4) визначено ціна договору та порядок передачі відступлених прав. Підпунктами 3.1.-3.3. договору встановлено ціну договору - 7 809 204,14 грн., які мають бути перераховані Новому кредитору протягом 30 днів з дати укладання цього договору та підписанням Акту прийняття-передачі відступлених прав.

Такого Акту прийняття-передачі відступлених прав сторонами до справи не надано, наявні у справі документи (форми актів, а.с. 54, зворотня сторона а.с. 54), Акту приймання-передачі Відступлених прав та документів, що вказані додатками до договору від 21.01.2014, не містять дати їх складання, не є доказами сплати та, відповідно, переходу прав від однієї сторони вказаних договорів до іншої.

Наданими до справи доказами та поясненнями, сторони та треті особи підтвердили, що зокрема відповідачем, не здійснювалися платежі на користь відчужувача права вимоги до 06.02.2014 року - факту реєстрації права власності за відповідачем.

В той же час, 05.02.2014 року між ПАТ Дочірній банк Сбербанку Росії як іпотекодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фактор Плюс , м. Київ, було укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідченим 03.07.2008 приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Довгань О.І., зареєстрованим за № 3166 (а.с. 46). Відповідно до цього договору, змінено сторону первісного Іпотекодержателя на Нового Іпотекодержателя - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фактор Плюс , до якого перейшли усі права, що виникли на підставі договору іпотеки № 14-Н/08/7/ЮО від 03.07.2008 року (а.с. 46-48).

Також, в цей же день 05.02.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фактор Плюс та Товариством з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент був укладений договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідченим 03.07.2008 приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Довгань О.І., зареєстрованим за № 3166, відповідно до якого, в свою чергу, було змінено сторону Іпотекодержателя Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фактор Плюс на Нового Іпотекодержателя - Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент , до якого згідно цього договору перейшли усі права, що виникли на підставі кредитного договору № 14-Н/08/7/ЮО від 03.07.2008 року та договору іпотеки від 03.07.2008 року (а.с. 33-37).

Відповідно до приписів ст. 24 Закону України Про іпотеку відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням.

Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Суд зазначає, що договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 03.07.2008 року № 3166 (а.с. 55-57) посвідчений нотаріально, приватним нотаріусом В.Ю Пономарьовим, 05.02.2014 року, відомості про таке відступлення права іпотеки занесено до державного реєстру (Т-2 а.с. 19-25).

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону.

Таким чином, оскільки сторони та треті особи не ставлять під сумнів факту передачі (відступлення) права вимоги за основним зобов'язанням, суд виходить з презумпції наявності права вимоги у останнього іпотекодержателя за договором іпотеки від 03.07.2008 - у Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент .

Згідно із п.п. 6.1., 6.2. зазначеного Договору іпотеки (а.с. 36), за рахунок предмета іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги, що забезпечені іпотекою згідно ст. 2 цього договору, у повному обсязі, що визначається на момент фактичного відшкодування. Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі, якщо в момент настання терміну виконання будь-якого із зобов'язання, зазначених в ст. 2 цього договору, воно/и не буде/уть виконане/і або буде/уть виконане/і неналежним чином.

Як встановлено судом, відповідачем як кредитором та іпотекодержателем звернуто стягнення на Спірний об'єкт нерухомого майна шляхом набуття його у власність. Відповідач як Іпотекодержатель не виконав свого обов'язку письмового повідомлення боржника та позивача як Іпотекодавця про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням.

Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно Мощонською І.В. № 10734754 від 07.02.2014 Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна, на оптово-роздрібний торгівельний комплекс, що розташований: Херсонська обл., м. Херсон, вул. Молодіжна, буд. 5, за суб'єктом: Товариство з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент , податковий номер 38638981 (а.с. 57).

06.02.2014 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 10734754 від 07.02.2014 року, здійснено реєстрацію права власності на оптово-роздрібний торгівельний комплекс, що розташований: Херсонська обл., м. Херсон, вул. Молодіжна, буд. 5, за Товариством з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент (а.с. 58-60).

Підставами виникнення права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зазначені: договір іпотеки серія та номер 3166, виданий 04.07.2008; договір про відступлення права вимоги, серія та номер 22/01-14-2, від 22.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент ; додаток до договору про відступлення прав вимоги № 22/01-14-2, серія та номер 1 від 22.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент ; додаток до договору про відступлення прав вимоги № 22/01-14-2, серія та номер 2 від 22.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент ; договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки серія та номер 289 від 05.02.2014 року (а.с. 58-60).

За встановлених та досліджених судом обставин суд зазначає, що між сторонами у справі виникли відносини, які регулюються цивільним та господарським законодавством України, зокрема нормами Закону України Про іпотеку та відповідними нормами Цивільного кодексу України, що регулюють інститути зобов'язального права, забезпечення зобов'язань, дійсності правочинів та підстав набуття права власності на предмети застави, іпотеки та їх реєстрації.

Так, згідно приписів ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Таким законом, який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Як визначено абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (станом на момент виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, зокрема право власності на нерухоме майно.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до п. 15 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України від 17.10.2013, № 868 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень " (станом на момент виникнення спірних правовідносин) під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Згідно із частиною 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Як встановлено судом, державним реєстратором Вітцівською М.С. 06.02.2014 вчинено реєстраційний запис № 4602412 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на Майно за Товариством з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент , а саме на оптово-роздрібний торгівельний комплекс, що розташований: Херсонська обл., м. Херсон, вул. Молодіжна, буд. 5, на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 10734754 від 07.02.2014 року.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

З аналізу запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ТТОВ Ріелті Менеджмент (а.с. 58), а саме: документів, які зазначені у записі № 4602412 від 06.02.2014, записано як підставу виникнення права власності на оптово-роздрібний торгівельний комплекс - договір іпотеки серії та номер 3116 від 04.07.2008 року.

Суд зазначає, що ч. 1 ст. 35 Закону України Про іпотеку (у редакції Закону чинному на момент реєстрації права власності на спірний об'єкт) встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно із ч. 1 ст. 37 Закону України Про іпотеку , в редакції на час реєстрації права, Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Аналогічні та додаткові умови щодо права і порядку набуття права на предмет іпотеки визначено сторонами у п. 6.4 Договору іпотеки від 03.07.2008, яким передбачено, що у разі настання випадків, передбачених в п. 6.2-6.3 цього договору, Іпотекодержатель реалізує предмет іпотеки, на який звернено стягнення на підставі рішення суду, вчиненого виконавчого напису нотаріуса. Також, у разі настання випадків, передбачених п. 6.2. - 6.3. цього договору, Іпотекодержатель може звернути стягнення шляхом прийняття Предмету іпотеки у власність, про що він повідомляє Іпотекодавця в письмовій формі у вигляді листа-повідомлення про звернення стягнення на Предмет іпотеки шляхом прийняття його у власність. До Іпотекодержателя переходить право власності на Предмет іпотеки, на 31 календарний день з дати, яка підтверджує вручення Іпотекодавцю повідомлення про звернення стягнення на Предмет іпотеки шляхом прийняття його у власність (далі - Момент набуття права власності на Предмет іпотеки) за умови, що до цього терміну Іпотекодержателю не буде повернено заборгованість за усіма зобов'язаннями, зазначеними в ст. 2 цього договору, в повному обсязі на дату повернення заборгованості.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на Предмет іпотеки Іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості Предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог Іпотекодержателя. При цьому, розмір забезпечених іпотекою вимог Іпотекодержателя визначається на Момент набуття права власності на Предмет іпотеки (а.с. 36).

Зазначені умови договору та їх дотримання є обов'язковими для сторін. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином, для набуття права власності відповідачем ТОВ Ріелті Менеджмент на Спірний об'єкт нерухомого майна, згідно із вимогами законодавства та Договору іпотеки від 03.07.2008 року, він повинен був подати державному реєстратору прав наступні документи: письмову вимогу про усунення порушення, направлену позивачу як іпотекодавцю, а також боржнику ЗАТ Херсонський оптовий торговий дім-97 ; рішення відповідача як іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки; документ про вартість оптово-роздрібного торгівельного комплексу, визначену на момент набуття предмету іпотеки у власність, на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, а також розрахунок розміру забезпечених іпотекою вимог станом на 06.02.2014 року.

Державний реєстратор, в свою чергу, був зобов'язаний витребувати та перевірити перелік зазначених документів, які є передбаченою Законом та Договором підставою та умовою переходу права власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Однак, як вбачається з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державний реєстратор прийняв та здійснив реєстрацію лише такі документи: договір іпотеки серія та номер 3166, виданий 04.07.2008; договір про відступлення права вимоги, серія та номер 22/01-14-2, від 22.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент ; додаток до договору про відступлення прав вимоги № 22/01-14-2, серія та номер 1 від 22.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент ; додаток до договору про відступлення прав вимоги № 22/01-14-2, серія та номер 2 від 22.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент ; договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки серія та номер 289 від 05.02.2014 року (а.с. 58-60, 93-95).

При цьому суд зауважує, що підставою набуття права власності у вказаному державному реєстрі зазначено договір іпотеки серія та номер 3166, виданий 04.07.2008 року. В той же час, договір іпотеки, на підставі якого до набувача могло перейти право власності, є інший договір - договір іпотеки від 03.07.2008 року (а.с. 33).

Відповідачем, таким чином, не були подані визначені Законом і Договором документи для реєстрації права, а були надані державному реєстратору для реєстрації права власності інші документи, що вказані державним реєстратором при здійсненні реєстраційної дії, які є явно не достатніми для вчинення заявленої реєстраційної дії.

Отже, відповідачем як заявником прав не було надано реєстратору передбачених Законом документів: рішення відповідача (як іпотекодержателя) про звернення стягнення на предмет іпотеки; документу про визначення суб'єктом оціночної діяльності вартості об'єкта реєстрації оптово-роздрібного торгівельного комплексу на момент набуття предмету іпотеки у власність; розрахунку розміру забезпечених іпотекою вимог станом на 06.02.2014 року.

Суд доходить висновку, що документи, які подані відповідачем для державної реєстрації прав не відповідають вимогам Закону, не надають можливості визначити передбачених законом умов і фактів, що мають юридичне значення для набуття права.

Суд підкреслює, що державний реєстратор відповідно до п. 4) частини 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зобов'язаний був відмовити у державній реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом та Законом України Про іпотеку , а також фактично надані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Під час розгляду справи відповідачем не надано доказів дотримання ним порядку звернення стягнення на предмет іпотеки Спірний об'єкт нерухомого майна, передбаченого законодавством та Договором іпотеки від 03.07.2008 року.

Навпаки, відповідач під час розгляду справи визнав факти непроведення оцінки предмета іпотеки під час звернення стягнення на Майно та реєстрації права власності на нього без визначення як вартості іпотечного Майна, так і дійсної суми заборгованості ЗАТ Херсонський оптовий торговий дім-97 за кредитним договором № 14-Н/08/7/ЮО від 03.07.2008 року, від величини якої залежить сума, що підлягає поверненню позивачеві як власнику майна та іпотекодержателю - відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості Предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог Іпотекодержателя. Виходячи із заставної вартості майна в сумі, що визнана відповідачем як вартість набутого майна, відповідач, за належних і добросовісних умов виконання договору та приписів Закону, мав би здійснити відповідний розрахунок і повернути позивачеві частину коштів із суми 13 924 495,00грн.

Однак, відповідач таких розрахунків не здійснив.

Статтею 11 Закону України Про іпотеку встановлено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

В силу приписів ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" надсилання іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення (із зазначенням стислого змісту порушених зобов'язань, вимоги про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги) є необхідною і обов'язковою передумовою для прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Досліджені судом матеріали відповідно до ст. 35 Закону України "Про іпотеку", не надають суду можливості об'єктивно встановити, в рахунок погашення якої саме заборгованості відбулося звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, через неправомірні дії відповідача позивач знаходиться у стані правової невизначеності щодо вартості Майна, яке відчужене від нього, задоволеної суми вимог за рахунок Майна, суми набутих прав як нового кредитора боржника Закритого акціонерного товариства Херсонський оптовий торговий дім - 97 .

Невиконання відповідачем зазначених вимог судом встановлено, що підтверджує обґрунтованість позовних вимог позивача.

Суд відхиляє доводи відповідача, що він як правонаступник кредитора ПАТ Дочірній банк Сбербанку Росії скористався надісланим ним повідомленням про усунення порушення прав кредитора, оскільки відповідно до наявних у справі матеріалів відповідач не є правонаступником Банку, оскільки не буз із ним у договірних правовідносинах. Також, відповідно до Листа-повідомлення Банку ним вказувалася сума боргу 7 510 545,45грн. (а.с. 23). В той час, як відповідно до договору про відступлення права вимоги від 22.01.2014 між ТОВ Фінансова компанія Фактор плюс та відповідачем (а.с. 49-50) відповідач мав набути права вимоги у розмірі 7 679 204,14грн. за грошову суму в розмірі 7 809 204,14грн., що спростовує твердження відповідача про врахування суми вимоги, визначеної у вимозі Банку до боржника та іпотекодавця.

Відповідно до правової позиції Верховний суд (Постанова від 14.02.2018, у справі № 127/8068/16-ц, провадження № 61-5164св18, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду) зазначив, що відповідно до статей 17, 33, 36, 37 Закону України Про іпотеку згода іпотекодавця на передачу належного йому нерухомого майна у власність іншої особи (іпотекодержателя), не є беззастережною, а залежить від ряду умов, а саме: чинності іпотеки, невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання, визначення в установленому порядку вартості майна, наявності чинного рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на це майно. За таких обставин вказана згода не може вважатися волевиявленням власника на вибуття майна з його володіння в розумінні статті 388 ЦК України. Сама по собі умова договору іпотеки про можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, не свідчить про волевиявлення іпотекодавця на вибуття майна з його володіння.

Отже, позивач як іпотекодавець не був повідомлений іпотекодержателем про звернення стягнення на Майно, що свідчить про відсутність волевиявлення його на передачу Майна у власність іншої особи, зокрема відповідача, про право якого позивачеві не було відомо, та права якого як іпотекодержателя не реєструвалися у Державному реєстрі прав.

Відповідно до приписів ст. 321 ЦК України (Непорушність права власності) право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Виходячи із зазначеного, позовні вимоги Приватної виробничо-комерційної фірми "Оскар" щодо скасування в Державному реєстрі речових прав запис про право власності № 4602412 про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю Ріелті Мнеджмент , код ЄДРПОУ 38638981 права власності на нерухоме майно від 06.02.2014, підлягають задоволенню.

Окрім того, як встановлено судом, відповідач, зареєструвавши за собою право власності на Спірний об'єкт нерухомого майна на невизначену суму його вартості, про що ним заявлено у відзиві, він також звернувся з грошовою вимогою до ЗАТ Херсонський оптовий торговий дім-97 у справі про банкрутство, що розглядається Господарським судом Львівської області № 9144725/13 на підставі якої судом визнано його вимоги в сумі 7 679 204,14 грн. та включено до реєстру вимог кредиторів. Суд зазначає, що ця заява відповідача до суду у справі про банкрутство є явно безпідставною і неправомірною, оскільки відповідач ТОВ Ріелті Менеджмент отримав подвійне визнання та задоволення своїх не підтверджених належними доказами вимог за рахунок Майна позивача так і шляхом визнання вже погашених за рахунок Майна вимог у справі про банкрутство. Кредитором Закритого акціонерного товариства Херсонський оптовий торговий дім - 97 , враховуючи факт задоволення вимог відповідачем як іпотекодержателем за рахунок Майна 06.02.2014 року, є не відповідач, а позивач Приватна виробничо-комерційна фірма "Оскар", з підстав, що прямо передбачені Законом - ст. 11 Закону Про іпотеку .

Суд не приймає до уваги наданий представником третьої особи АТ Сбербанк звіт про оцінку майна від 22.01.2014, який здійснений ніби-то на замовлення відповідача, стосовно ринкової оцінки Спірного об'єкту нерухомого майна, з таких підстав. В судовому засіданні достовірність цього доказу не встановлена через ненадання його оригіналу; замовлення такої оцінки в судовому засіданні 18.05.2018 заперечувалася представником відповідача; в судовому засіданні 12.06.2018 представником відповідача змінено думку, зазначено, що така оцінка могла замовлятися для визначення економічної доцільності прийняття управлінського рішення про викуп прав вимоги за кредитним договором, але не здійснювалася для мети набуття його у власність та реєстрації права власності, отже не відноситься до справи. Оцінка предмету іпотеки у порядку, передбаченому ст. 37 Закону України Про іпотеку , відповідачем не проводилася.

За таких обставин і правових підстав, суд приходить до висновку про порушення відповідачем встановленого законодавством порядку звернення стягнення на предмет іпотеки (спірний оптово-роздрібний торгівельний комплекс), отже, його дії щодо набуття права власності на Спірний об'єкт нерухомого майна є протиправними.

У зв'язку із зазначеним, внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відбулося з порушенням вимог законодавства, зокрема Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та договору іпотеки від 03.07.2008 року, отже також є протиправним.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним правочину між відповідачем і Приватною виробничо-комерційною фірмою "Оскар", про звернення стягнення на предмет іпотеки у власність за Іпотечним договором, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами; дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Як встановлено судом під час розгляду справи і підтверджено відповідачем, дії Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент щодо звернення стягнення на предмет іпотеки є правочином, оскільки спрямовані на набуття, зміну та припинення цивільних прав та обов'язків.

Оскільки договір іпотеки від 03.07.2008 є двостороннім договором, дії сторони такого договору повинні бути погодженими його сторонами. В той же час, цей правочин було вчинено відповідачем в односторонньому порядку, що було визнано відповідачем, без повідомлення позивача та без з'ясування його волевиявлення стосовно можливості майновим поручителем задоволення вимог, що забезпечені іпотекою Майна, або ж його згодою на передачу предмета іпотеки у власність іпотекодержателя в порядку і на умовах, визначених Законом і Договором іпотеки.

Зазначений правочин щодо звернення стягнення на предмет іпотеки призвів до припинення права власності позивача та, водночас, до набуття права власності відповідача поза його волею.

Оформлення правочину відбулося шляхом подання відповідачем заяви про державну реєстрацію прав на предмет іпотеки до державного реєстратора.

Моментом вчинення правочину є дата подання заяви про державну реєстрацію прав на предмет іпотеки до державного реєстратора та реєстрація такої заяви і права, а саме: 06.02.2018 року.

При цьому суд не приймає до уваги наданий відповідачем до справи документ (а.с.85), що адресований суб'єктам державної реєстрації 06.02.2014, який містить запис про рішення відповідача звернути стягнення на Спірний об'єкт нерухомого майна як на предмет іпотеки, оскільки такий документ не подавався з матеріалами до державного реєстратора, не є посвідченим належним чином і викликає сумніви і його достовірності.

Згідно із ч.ч. 1, 3, 4 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Частина 1 ст. 215 ЦК України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Окрім того, згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Отже, правочин відповідача щодо набуття права власності на Спірний об'єкт нерухомого майна не відповідає приписам ч. 1 ст. 215 ЦК України та вимогам, які встановлені частинами 1 - 3 ст. 203 цього Кодексу, що є підставою для визнання правочину відповідача від 06.02.2014 недійсним.

Як встановлено судом, правочин відповідача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки здійснений з порушенням порядку, встановлених законодавством України, та призвів до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Отже, вимога Приватної виробничо-комерційної фірми "Оскар" про визнання недійсним правочину відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки у власність за Іпотечним договором підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що заявлені позивачем вимоги визнати незаконним та протиправним рішення відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки, а також визнати незаконною та протиправною бездіяльність відповідача щодо невчинення дій з визначення вартості предмета іпотеки на підставі оцінки предмета іпотеки не відповідають встановленим законом або договором способам захисту права.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Так, згідно ст. 16 ЦК України (Захист цивільних прав та інтересів судом) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Згідно ст. 20 Господарського кодексу України встановлено такий спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання як: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення та іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до п. 4.3. роз'яснень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції визначено, що господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припиняти провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК.

Відповідно до приписів ст. 5 ГПК України (Способи судового захисту) здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Що ж стосується таких способів захисту, які передбачають можливість заявлення позивачем вимоги про визнання протиправними дій та бездіяльності відповідальної особи, суд зазначає, що такий спосіб захисту можливий при заявлені позовних вимог до суб'єкта владних повноважень згідно приписів Кодексу адміністративного судочинства України (визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень тощо.

Протиправною дією або бездіяльністю є така поведінка особи, яка порушує встановлений у державі правопорядок, що визначений, у тому числі, й законами, іншими актами законодавства, договорами між сторонами господарських (цивільних) відносин тощо. Правомірною може вважатися поведінка (дія, бездіяльність) , яка не виходить за межі здійснення цивільних прав. Так, відповідно до ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

За таких обставин і правових підстав, суд вважає за можливе задовольнити позовну вимогу Приватної виробничо-комерційної фірми "Оскар" шляхом визнання відсутності суб'єктивного права відповідача ТОВ "Ріелті Менеджмент" як іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки без вичнення дій, що мають передувати набуттю права власності на предмет іпотеки. Відсутність такого права доведена позивачем та дослідженими судом матеріалами справи, такий спосіб захисту передбачений ст. 20 ГК України. Дії відповідача, таким чином, є протиправними та безпідставними.

У задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконною та протиправною бездіяльність відповідача щодо невчинення дій з визначення вартості предмета іпотеки на підставі оцінки предмета іпотеки, суд відмовляє, оскільки такого способу захисту не передбачено законом, а також, відповідно до суті викладеної в позові вимоги така вимога охоплюється таким способом захисту права як визнання відсутності права, яка вже визначена судом для попередньої вимоги позивача.

При вирішенні справи суд не бере до уваги доводи третьої особи АТ СБЕРБАНК , про відмову у позові через пропущення ліквідатором Приватної виробничо-комерційної фірми "Оскар" строку загальної позовної давності з огляду на наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Частиною 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

АТ СБЕРБАНК не є стороною по справі, а є третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а тому її заява про застосування позовної давності не приймається до уваги судом.

Відповідачем та його представником зазначена заява третьої особи в судових засіданнях не підтримана, письмової заяви до суду про застосування наслідків пропуску строку позовної давності ним не заявлялося.

Розглянувши заяву АТ СБЕРБАНК про ненадання позивачем належних доказів сплати судового збору за чотири вимоги немайнового характеру, суд зазначає наступне.

Під час судового розгляду справи позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру. Згідно ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру заявник має сплатити ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року для працездатних осіб складає 1762 гривні.

Таким чином, позивачем по справі мав бути сплачений судовий збір на суму 7048,00 грн. Відповідно до фіскальних чеків у матеріалах справи, позивачем сплачено судового збору на 5 286, 00 грн., тобто лише за три позовні вимоги.

За результатом розгляду позовної заяви Приватної виробничо-комерційної фірми "Оскар" три позовні вимоги задоволені, по одній у задоволенні відмовлено.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин і правових підстав, витрати по оплаті судового збору в сумі 3 524, 00 грн. покладаються на відповідача, а в сумі 1 762, 00 грн. - на позивача.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Позовні вимоги ліквідатора Приватної виробничо-комерційної фірми "Оскар" задовольнити частково.

2. Визнати відсутність суб'єктивного права відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент", Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мандриківська, 47, код ЄДРПОУ 38638981 як іпотекодержателя щодо вчинення 06.02.2014 року односторонніх дій із набуття права власності на предмет іпотеки на підставі Договору іпотеки від 03.07.2008, укладеного між Приватною виробничо-комерційною фірмою Оскар та Закритим акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії", що посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Довгань О.І., зареєстрований за № 3166.

3. Визнати недійсним правочин Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент", Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мандриківська, 47, код ЄДРПОУ 38638981, із набуття права власності на предмет іпотеки від 06.02.2014 року, а саме: на Оптово-роздрібний торгівельний комплекс, який знаходиться за адресою: Херсонська область, місто Херсон, вул. Молодіжна, буд. 5 (п'ять), що складається з об'єктів нерухомого майна: літ. "А" - торгівельний комплекс загальною площею 1400,00 (одна тисяча чотириста) м.кв., літ. "Б" - склад загальною площею 96,30 (дев'яносто шість цілих три десятих) м.кв., літ. "В" - вентиляційна площею забудови 2 (два) м.кв., літ. "Г" - щитова площею забудови 4,10 (чотири цілих одна десята) м.кв., № 1,2-огорожі, №1 - мостіння на підставі Договору іпотеки від 03.07.2008, укладеного між Приватною виробничо-комерційною фірмою Оскар та Закритим акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії", який посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Довгань О.І., зареєстрований за № 3166.

4. Скасувати в Державному реєстрі речових прав запис про право власності № 4602412 про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю Ріелті Мнеджмент , код ЄДРПОУ 38638981 права власності на нерухоме майно (дата, час державної реєстрації: 06.02.2014 17:29:13; державний реєстратор: Вітцівська Марія Сергіївна, Суворовське районне управління юстиції у м. Херсоні, Херсонська область; форма власності: приватна; розмір частки: 1/1, власники: Товариство з обмеженою відповідальністю Ріелті Мнеджмент , код ЄДРПОУ 38638981, країна реєстрації: Україна). Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 10734754 від 07.02.2014 15:23:18, Мощонська Ірина Володимирівна, Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, м. Київ.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент (код ЄДРПОУ 38638981, 49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Мандриківська, б. 47) на користь Приватної виробничо-комерційної фірми ОСКАР (код ЄДРПОУ 19234752, 73000, Херсонська область, м. Херсон, вул. 49 Гвардійської Херсонської дивізії, б. 24) 3 524, 00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривень 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.

6. Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми ОСКАР (код ЄДРПОУ 19234752, 73000, Херсонська область, м. Херсон, вул. 49 Гвардійської Херсонської дивізії, б. 24) на користь спеціального фонду державного бюджету 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривень 00 копійок) судового збору.

Накази видати після спливу строку на апеляційне оскарження.

7. В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області.

Повний текст складено та підписано 18.06.2018

Суддя П.Д. Пригуза