Рішення

від 19.06.2018 по справі 815/1474/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1474/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: ОСОБА_1 (представник за довіреністю)

відповідач: ОСОБА_2 (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріал-Сервіс Юг» (65013, Одеська обл., місто Одеса, Миколаївська дорога, будинок 253; код ЄДРПОУ 26343594) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Семінарська, будинок 5; код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 18.12.2017р., -

На підставі ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 червня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріал-Сервіс Юг» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 18.12.2017р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами документальної планової виїзної перевірки складено акт, висновки якого базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості щодо господарської діяльності ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» у періоді, який перевірявся, та, відповідно, донарахування податкових зобов'язань та покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству. Так, позивач вказав, що має в наявності всі первинні документи, які відповідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтверджують здійснення господарських операцій з його контрагентами, що свідчить про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, необґрунтованість та протиправність винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Також позивач зазначив, що внесення виправлень до акта перевірки не допускається, враховуючи вимоги п.6 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015р., в зв'язку з чим вважає, що контролюючим органом протиправно внесено доповнення до акта перевірки листом, складеним за результатами розгляду заперечень позивача на акт перевірки, яким фактично викладено частину акту у новій редакції та сформульовано висновки про порушення позивачем п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI та заниження податку на прибуток у загальній сумі 302080 грн., в т. ч. 2015 рік - 231582 грн., 2016 рік - 70498 грн. без дослідження первинних документів, чим позбавлено також позивача права надання заперечень та документів щодо вказаного висновку.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 р. відкрито провадження по справі та визначено, що розгляд справи буде проводитись в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін); встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення; встановлено учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань; призначено судове засідання по справі на 17.05.2018 р. об 11 год. 00 хв., яке було перенесене на 29.05.2018р. 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 29.05.2018 р., яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 12.06.2018 р. 14 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 12.06.2018 р., яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 14.06.2018р. 14 ход. 30 хв.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (т. 2, а.с. 160-166), в якому в обґрунтування правової позиції, з посиланням на податкову інформацію, зазначено про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що призвело до заниження податку на додану вартість у загальній сумі 335644 грн. та заниження податку на прибуток у загальній сумі 302080 грн. На думку відповідача, факти, наведені у податковій інформації свідчать про порушення вимог податкового законодавства та залучення інших суб'єктів до схеми формування штучного податкового кредиту та заниження позивачем податку на прибуток. Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені правомірно.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДФС в Одеській області відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.77.1 ст.77 ПК України, затвердженого плану графіка проведення перевірок на 4 квартал 2017 року, на підставі наказу Головного управління ДФС в Одеській області № 4928 від 10.10.2017р. Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» (код ЄДРПОУ 26343594) та наказу Головного управління ДФС в Одеській області № 5639 від 06.11.2017р. Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Індустріал-Сервіс Юг , направлень на перевірку проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Індустріал-Сервіс Юг з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р.

За наслідками перевірки складено акт № 1662/15-32-14-01/26343594 від 20.11.2017р. (т.2, а.с. 184-212), відповідно до висновків якого встановлено порушення: п.198.3, п.198.5 ст.198 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 335644 грн., в т.ч.

березень 2015 - 32765 грн.;

липень 2015 - 44572 грн.;

жовтень 2015 - 41960 грн.;

листопад 2015 - 12988 грн.;

грудень 2015 - 125928 грн.;

грудень 2016 - 78331 грн.

04.12.2017р. ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» подано до Головного управління ДФС в Одеській області заперечення на акт перевірки (т.1, а.с. 70-75).

За результатами розгляду зазначених заперечень 14.12.2017р. (вих. № 13406/10/15-32-14-01-12), Головним управлінням ДФС в Одеській області розділ 4 Висновок акта перевірки № 1662/15-32-14-01/26343594 від 20.11.2017р. доповнено пунктом такого змісту: п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 302080 грн., в т. ч. 2015 рік - 231582 грн., 2016 рік - 70498 грн. (т.1, а.с. 76-96).

За результатами перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ НОМЕР_1 від 18.12.2017р., яким позивачу за порушення п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 319705 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями 302080 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) 17625 грн. (т.1, а.с. 20, т.3, а.с. 29);

№ НОМЕР_2 від 18.12.2017р., яким позивачу за порушення п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 419556 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями 335644 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) 83911 грн. (т.1, а.с. 21, т.3, а.с. 30).

05.01.2018р. (вих. №43) позивачем до Державної фіскальної служби України направлено скаргу на акт перевірки та податкові повідомлення-рішення №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 18.12.2017р. (а.с. 97-102).

02.03.2018р. (вх. 7591/6/99-99-11-11-01-25) рішенням Державної фіскальної служби України за результатами розгляду скарги залишено без змін податкові повідомлення-рішення №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 18.12.2017р., а скаргу - без змін (т. 1, а.с. 103-111).

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно ст.77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Судом встановлено, що згідно наказу Головного управління ДФС в Одеській області № 4928 від 10.10.2017р. Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» (код ЄДРПОУ 26343594) термін проведення перевірки визначено з 24.10.2017р. тривалістю 10 робочих днів (т.3, а.с. 47). Відповідно до наказу Головного управління ДФС в Одеській області № 5639 від 06.11.2017р. Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг продовжено термін проведення перевірки з 07.11.2017р. на 5 робочих днів (т. 3, а.с. 48).

Згідно акта перевірки, з направленнями на право проведення перевірки ознайомлено під підпис директора ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» ОСОБА_3 Позивача проінформовано про проведення перевірки письмовим повідомленням № 460/15-32, яке надіслано платнику податків 11.10.2017р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення разом з копією наказу про проведення перевірки. Перевірку проведено з відома та у присутності директора ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» (т.2, а.с. 185).

Судом встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 18.12.2017р. зазначено порушення п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України.

Тобто, контролюючий орган, посилаючись у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні на порушення норм податкового законодавства, яким визначено об'єкт, базу оподаткування податком на прибуток, збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 419556 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями 335644 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) 83911 грн. (т.1, а.с. 21, т.3, а.с. 30).

Згідно акта перевірки за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р. ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 2619799 грн. (т.2, а.с. 202).

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1-16.3) за період 01.01.2014р. по 31.12.2016р. встановлено завищення показників у сумі 32765 грн.

За період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р. ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 166045 грн. (т.2, а.с. 204).

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за вказаний період встановлено заниження в сумі 335644 грн., в т.ч. березень 2015 - 32765 грн.; липень 2015 - 44572 грн.; жовтень 2015 - 41960 грн.; листопад 2015 - 12988 грн.; грудень 2015 - 125928 грн.; грудень 2016 - 78331 грн.

За приписами п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

За приписами п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону України №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст.9 Закону України №996-XIV визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, відсутність первинних документів, які підтверджують проведення господарських операцій (платіжні документи, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт тощо) безспірно позбавляє платника податку права на включення сплачених (нарахованих) сум за такими операціями до валових витрат та до податкового кредиту.

Зі змісту вказаних приписів вбачається, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов'язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.

Перевіряючи законність віднесення ПДВ за податковими накладними, отриманими від контрагентів позивача до складу податкового кредиту за період, що перевірявся, суд виходить з наступного.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» є: Код КВЕД 27.90 Виробництво іншого електричного устатковання; Код КВЕД 27.11 Виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів; Код КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи; Код КВЕД 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; Код КВЕД 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування (основний); Код КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування.

Судом встановлено, що 30.06.2015р. між ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» (замовник) та ТОВ Горсан (підрядник) укладено договір № 20 про виконання робіт з ремонту електрообладнання, за умовами якого замовник доручає та оплачує, а підрядник зобов'язується виконати ремонт електрообладнання (далі - обладнання), а замовник зобов'язується своєчасно надавати обладнання на ремонт, приймати після ремонту, сплачувати вартість ремонту обладнання та використаних підрядником матеріалів у строки, визначені цим договором (т.1, а.с. 116).

На підтвердження виконання умов договору №20 від 30.06.2015р. та факту здійснення оплати позивачем надано засвідчені копії: актів надання послуг, платіжних доручень (т.1, а.с. 117-119; 135-136).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних № 67 від 14.07.2015р., № 171 від 13.07.2015р., № 65 від 13.07.2015р. (т.1, а.с. 129-134).

01.07.2015р. між ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» (покупець) та ТОВ Латель (продавець) укладено договір № 23, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця матеріали, що належать продавцю, а покупець зобов'язується їх прийняти та оплатити (т.1, а.с. 137).

На підтвердження виконання умов договору №23 від 01.07.2015р. позивачем надано засвідчені копії: видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, відомостей про вантаж (т.1, а.с. 138-140)

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої від контрагента податкової накладної № 224 від 13.07.2015р. (т.1, а.с. 141-142).

01.10.2015р. між ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» (покупець) та ТОВ Бізнес проджект (продавець) укладено договір № С28, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця матеріали, що належать продавцю, а покупець зобов'язується їх прийняти та оплатити (т.1, а.с. 149).

На підтвердження виконання умов договору № С28 від 01.10.2015р. позивачем надано засвідчені копії: видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, відомостей про вантаж (т.1, а.с. 150-152)

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої від контрагента податкової накладної № 28 від 12.10.2015р. (т.1, а.с. 153-154).

17.08.2015р. між ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» (замовник) та ТОВ Силіконова долина (підрядник) укладено договір № 94 про виконання робіт з ремонту електрообладнання, за умовами якого замовник доручає та оплачує. Підрядник зобов'язується виконати ремонт електрообладнання (далі - обладнання), а замовник зобов'язується своєчасно надавати обладнання на ремонт, приймати після ремонту, сплачувати вартість ремонту обладнання та використаних підрядником матеріалів у строки, визначені цим договором (т.1, а.с. 160).

На підтвердження виконання умов договору №94 від 17.08.2015р. та факту здійснення оплати позивачем надано засвідчені копії: актів надання послуг, платіжних доручень (т.1, а.с. 161, 163).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої від контрагента податкової накладної № 8 від 02.10.2015р. (т.1, а.с. 162).

01.12.2016р. між ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» (замовник) та ТОВ Експерт білд (підрядник) укладено договір підряду № 35, за умовами якого підрядник зобов'язується на свій ризик та за завданням замовника виконати, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити визначені види робіт в обсягах та за ціною (вартістю), зазначених у додатках до цього договору (т.1, а.с. 169).

15.12.2016р. між ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» (покупець) та ТОВ Експерт білд (продавець) укладено договір № 39, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця матеріали, що належать продавцю, а покупець зобов'язується їх прийняти та оплатити (т.1, а.с. 170).

На підтвердження виконання умов договорів № 35 від 01.12.2016р., №39 від 15.12.2016р. та факту здійснення оплати позивачем надано засвідчені копії: рахунків фактур, видаткових накладних, актів здачі - прийняття робіт, платіжних доручень (т. 1, а.с. 171-174; 180-182).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних № №, 636, 637 від 20.12.2016 р., (т.1, а.с. 175-179).

16.02.2015р. між ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» (покупець) та ТОВ Дашар (продавець) укладено договір №11, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця матеріали, що належать продавцю, а покупець зобов'язується їх прийняти та оплатити (т.1, а.с. 183).

На підтвердження виконання умов договору № 11 від 16.02.2015р.. та факту здійснення оплати позивачем надано засвідчені копії: видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, відомостей про вантаж, платіжних доручень (т.1, а.с. 184-192; 200-202).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних № 354 від 25.02.2015р., №274 від 16.03.2015р., №148 від 10.03.2015р. (т.1, а.с. 193-199).

02.11.2015р. між ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» (покупець) та ТОВ Трейд консалт (продавець) укладено договір №8, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця матеріали, що належать продавцю, а покупець зобов'язується їх прийняти та оплатити (т.1, а.с. 209).

На підтвердження виконання умов договору №8 від 02.11.2015р. та факту здійснення оплати позивачем надано засвідчені копії: видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, відомостей про вантаж, платіжного доручення (т.1, а.с.210-212, 214).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої від контрагента податкової накладної № 258 від 17.11.2015р. (т.1, а.с. 213).

03.12.2015р. між ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» (покупець) та ТОВ Кенто союз (продавець) укладено договір №67, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця матеріали, що належать продавцю, а покупець зобов'язується їх прийняти та оплатити (т.1, а.с. 215).

На підтвердження виконання умов договору №67 від 03.12.2015р. та факту здійснення оплати позивачем надано засвідчені копії: видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, відомостей про вантаж, платіжного доручення (т.1, а.с.216-221).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої від контрагента податкової накладної № 152 від 16.12.2015р., №153 від 16.12.2015р. (т.1, а.с. 222-224).

На підтвердження взаємовідносин ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» з контрагентом ТОВ Далімаунт надано засвідчені копії рахунку-фактури, акта здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжних доручень (т.1, а.с. 225-230).

Крім того, на підтвердження факту здійснення оплати позивачем за наслідками вищевказаних операцій надано копію реєстру платіжних доручень (т.1, а.с.235), достатньої кількості робітників надано копії штатних розписів за 2015-2016 рр.

На підтвердження факту використання придбаних товарів/робіт у господарській діяльності надано копії договорів, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), актів прийому-передачі наданих послуг з ремонту лінійного обладнання локомотивів, накладних тощо за наслідками господарських відносин з ДП Одеська залізниця , ДП Морський торговельний порт Южний , ПРАТ Заплазське ХПП , ТОВ Профіт бізнес груп , ТОВ ОЛСІДЗ БЛЕК СІ , ПП Енергокомплекс , ТОВ Новотех-Термінал , ТОВ Агро-Дар , ТОВ Аквафрост , ТОВ ТІС Міндобрива , ТОВ Укрбудтранс , ТОВ Новолог , ПАТ Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат , ТОВ Велес-Агро ЛТД , ПП Фаворит , ТОВ ТІС- Вугілля , ТОВ ТІС-Руда , ТОВ Санта , ТОВ Ламан Транс-Експес , КП Білгород-Дністровськводоканал , СВК Рассвет та ін. (т.1, а.с. 242-252; т.2, а.с. 1-149).

Судом встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 18.12.2017р. зазначено порушення п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 319705 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями 302080 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) 17625 грн. (т.1, а.с. 20, т.3, а.с. 29).

За змістом висновку Головного управління ДФС в Одеській області від 13.12.1017р. (вих. №286/15-32-14-01/26343594) про результати розгляду заперечень на акт перевірки (т.2, а.с. 228-244), під час проведення перевірки встановлено факти реалізації послуг/виконання робіт (ремонти електродвигунів, статорів, трансформаторів, генераторів, гідро/електроштовхачів тощо). Згідно висновків контролюючого органу до складу собівартості включено витрати на придбання ТМЦ, робіт/послуг, походження та реальність придбання яких у контрагентів-постачальників не підтверджено у загальній сумі 1678222 грн. Посилаючись на те, що ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» до складу собівартості реалізованих робіт/послуг включено витрати на придбання ТМЦ, робіт/послуг у контрагентів-постачальників є нереальним, контролюючий орган дійшов висновку, що їх придбано у невстановлених осіб без компенсації вартості придбання (т.2, а.с. 229).

Згідно п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України за наслідками господарських відносин з його контрагентами відповідач не довів, належними та допустимими доказами не підтвердив. Водночас, позивачем доведено факт здійснення господарських операцій з вищевказаними контрагентами, підтверджено первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи та яким надано оцінку судом.

Згідно з п.п.2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Таким чином, іншим визначеним законодавством обов'язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства.

Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.

Слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Водночас, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів щодо наявності обвинувального вироку суду, рішень суду про стягнення одержаного за нікчемними правочинами, наявності рішень суду про визнання недійсними правочинів позивача з контрагентами, за наслідками господарських взаємовідносин ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» сформовано податковий кредит.

У судовому засіданні представник контролюючого органу повідомив про відсутність обвинувальних вироків суду щодо посадових осіб контрагентів позивача стосовно їх причетності до здійснення фіктивної діяльності та наявності таких судом не встановлено.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ Дашар (код ЄДРПОУ 39588191), ТОВ Латель (код ЄДРПОУ 39791281), ТОВ Горсан (код ЄДРПОУ 39791208), ТОВ Силіконова долина (код ЄДРПОУ 3986829), ТОВ Бізнес проджект (код ЄДРПОУ 39869661), ТОВ Трейд консалт (код ЄДРПОУ 39977297), ТОВ Кенто союз (код ЄДРПОУ 39776840), ТОВ Далімаунт (код ЄДРПОУ 39979797), ТОВ Експерт білд (код ЄДРПОУ 40421788) обґрунтовуються переважно посиланням на податкову інформацію щодо контрагентів позивача, отриману від ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУДФС у Запорізькій області №23022/7/08-30-22-02 від 05.10.2015р.; ДПІ в Обухівському районі ГУДФС у Київській області № 10/10-16-22-01/39791281 від 03.09.2015р., № 12 від 03.09.2015р.; Білоцерківської ОСОБА_4 у Київській області №83/10-02-22-03/39869661 від 30.10.2015р., №79/10-02-22-05/39869829 від 29.10.2015р., однак до суду такої інформації, в тому числі на вимогу суду, не надано.

При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 24.04.2018 р. у справі №806/4408/13-а (адміністративне провадження №К/9901/3796/18), в якій зазначено, що можливе порушення контрагентом податкової дисципліни не може свідчити про відсутність у позивача права, за результатами господарської діяльності з таким контрагентом, на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, з огляду на відсутність дослідження та аналізу господарських операцій за результатами здійснення яких сформовано позивачем витрати та податковий кредит.

У постанові Верховного Суду від 20.03.2018 р. у справі №804/939/16 (адміністративне провадження №К/9901/376/17) зроблено висновок, що податкова інформація, наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

За приписами ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що позивач не уповноважений будь-яким чином здійснювати перевірку походження товару у своїх контрагентів. Крім того, наявність у контрагентів складських приміщень, персоналу, податкової адреси не були предметом або обов'язковими умовами укладених з ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» договорів.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Відповідно до ст.ст.46-49 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини, суд приходить до висновку, що позивачем виконано зобов'язання за договорами, укладеними з вищезазначеними контрагентами, а саме: прийнято товар та сплачено грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, які містять всі необхідні реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто відповідають вимогам п. 201.1 та п.201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, що свідчить про реальність господарських операцій по виконанню зазначених договорів.

Актом перевірки позивача підтверджується надання останнім відповідачу первинної документації щодо господарських операцій з вищевказаними суб'єктами господарювання. При цьому протилежного не доведено відповідачем, невідповідність зазначеної документації нормам Податкового кодексу України відповідачем не встановлено.

Наявні у позивача первинні документи щодо оспорюваних господарських операцій відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , ст.ст. 44, 201 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Суд зазначає, що належних доказів, які б підтверджували висновки контролюючого органу щодо заниження податку на додану вартість у загальній сумі 335644 грн. та заниження податку на прибуток у загальній сумі 302080 грн., відповідачем не надано.

Щодо внесення Головним управлінням ДФС в Одеській області згідно висновку Головного управління ДФС в Одеській області від 13.12.1017р. (вих. №286/15-32-14-01/26343594)(т.2, а.с. 228-244), змін до акту перевірки № 1662/15-32-14-01/26343594 від 20.11.2017р., а саме доповнення розділу 4 Висновок акта перевірки № 1662/15-32-14-01/26343594 від 20.11.2017р. пунктом такого змісту: п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 302080 грн., в т. ч. 2015 рік - 231582 грн., 2016 рік - 70498 грн. , суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до п. 86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Зокрема, відповідно до п. 86.3 ст. 86 ПК України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Відповідно до п. 2 розділу І Загальні положення Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015р. (далі - Порядок № 727), акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 3, 4 розділу ІІ Основні вимоги до оформлення документальних перевірок Порядку № 727 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Суд звертає увагу, що згідно п.6 розділу ІІ Основні вимоги до оформлення документальних перевірок Порядку № 727 в акті (довідці) документальної перевірки, інформативних додатках та інших матеріалах не допускаються будь-які виправлення цифрових показників, дат та інших даних.

Між тим, ані Податковим кодексом України, ані Порядком № 727, не передбачено можливості вносити зміни до акту перевірки окремим листом.

Крім того, відповідачем змінами до акту перевірки не виправлялися описки чи арифметичні помилки, виявлені при складанні акту перевірки, а фактично встановлено нові обставини, виявлені під час перевірки та викладені нові висновки про порушення позивачем податкового законодавства, не зафіксовані первинним актом перевірки, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Представник контролюючого органу під час судового розгляду справи не зміг пояснити правових підстав внесення таких змін та якими саме нормами чинного законодавства при їх внесенні керувався контролюючий орган.

Як вбачається з матеріалів справи, про внесення вищевказаних змін до акта перевірки позивача повідомлено листом Головного управління ДФС в Одеській області від 14.12.2017р. (вих. №13406/10/15-32-14-01-12) (т.3, а.с. 8-28), який було направлено на адресу позивача 14.12.2017р. та отримано останнім 18.12.2017р.

За приписами п. 86.7 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Враховуючи, що про зміни до акту перевірки з новими висновками, які оформлені листом, позивач дізнався 18.12.2017р., а оскаржувані податкові повідомлення рішення прийнято відповідачем 18.12.2017р., позивач був позбавлений реалізувати передбачене п. 86.7 ст. 86 ПК України право подати свої заперечення та/або додаткові документи, брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів щодо змінених висновків акта перевірки.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, висновок про результати розгляду заперечень на акт перевірки ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» від 13.12.1017р. (вих. №286/15-32-14-01/26343594) погоджений посадовими особами відділу досудового врегулювання спорів юридичного управління контролюючого органу із зауваженнями (т.2, а.с. 244).

Враховуючи встановлені обставини в їх сукупності, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що висновки контролюючого органу, на підставі яких прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, базуються на припущеннях, а контролюючий орган без належного самостійного дослідження господарських операцій, дійшов хибного висновку про заниження податку на додану вартість та податку на прибуток.

Частиною 1 ст.5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі «Щокін проти України» , зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Рішення Європейського суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовуються судами як джерело права.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

З огляду на зазначене суд вважає, що податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС в Одеській області №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 18.12.2017р. є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, тому підлягають скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про необхідність присудити позивачу сплачений судовий збір у розмірі 11088,90 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріал-Сервіс Юг» (65013, Одеська обл., місто Одеса, Миколаївська дорога, будинок 253; код ЄДРПОУ 26343594) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Семінарська, будинок 5; код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 18.12.2017р.,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 18.12.2017р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0048051401 від 18.12.2017р.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Семінарська, будинок 5; код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріал-Сервіс Юг» (65013, Одеська обл., місто Одеса, Миколаївська дорога, будинок 253; код ЄДРПОУ 26343594) судовий збір у розмірі 11 088,90 грн. (одинадцять тисяч вісімдесят вісім гривень 90 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.06.2018 р.

Суддя: Г.П. Самойлюк

.