Рішення

від 18.06.2018 по справі 466/1052/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/1052/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2018 року м Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого - судді Невойта П.С.

секретаря с/з ОСОБА_1

справа №466/1052/18

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 поліції охорони у Львівській області Національної поліції України, третя особа т.в.о. начальника ОСОБА_3 поліції охорони у Львівській області Національної поліції України про поновлення на роботі, -

за участю позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

в с т а н о в и в:

14.02.2018 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 поліції охорони у Львівській області Національної поліції України (ЄДРПОУ 08596956, місцезнаходження: 79019, м.Львів, вул.Липинського,44) про поновлення на роботі в якій просить суд ухвалити рішення про поновлення ОСОБА_2 на роботі на посаді охоронника взводу охорони об'єктів та публічної безпеки №3, батальйону №2 полку ОСОБА_3 поліції охорони у Львівській області Національної поліції України та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що згідно наказу №57 від 28.02.2017 року він був прийнятий на роботу охоронником першого розряду взводу охорони об'єктів та публічної безпеки №3 батальйону № 2 з 02.03.2017 року. На підставі наказу №318 о/с від 26.12.2017 року його звільнили відповідно до п.7 ст.40КЗпП України за появу на роботі у нетверезому стані. З наказом він не згідний та вважає звільнення його з роботи незаконним, а тому просить суд поновити його на роботі.

Ухвалою від 19.02.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, а також залучено як третю особу на стороні відповідача т.в.о. начальника ОСОБА_3 поліції охорони у Львівській області Національної поліції України.

У судовому засіданні позивач та представник позивача ОСОБА_4, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги №150 від 20.03.2018 року /а.с.59-60/ підтримали позовні вимоги з підстав та мотивів викладених в позовній заяві та письмовій відповіді на відзив, яка долучена до матеріалів справи, просили позов задовольнити /а.с.90-91/.

Представник відповідача ОСОБА_3 поліції охорони у Львівській області Національної поліції України ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності від 19.09.2016 року №2148 /а.с.30/ в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити з підстав та мотивів викладених у письмовому відзиві на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи /а.с.27-29/.

Т.в.о. начальника ОСОБА_3 поліції охорони у Львівській області Національної поліції України до суду повторно не прибув, хоча був належним чином повідомлений, а тому суд вважає, що слід продовжувати справу у його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, показання свідків, перевіривши доводи сторін в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Судом встановлено, що відповідно до наказу від 28.02.2017 року № 57 ОСОБА_2 з 02.03.2017 року було прийнято на роботу на посаду охоронника першого розряду взводу охорони об'єктів та публічної безпеки №3 батальйону №2.

Наказом т.в.о. начальника ОСОБА_3 поліції охорони у Львівській області №318 о/с від 26.12.2017 року на підставі акту УПО Львівської області від 02.11.2017 року №2743/43/33/43-2017, подання командира полку УПО Львівської області від 14.11.2017 №658/43/33/21/01-2017, наказу УПО Львівської області від 26.12.2017 № 7788 ОСОБА_2 звільнено з роботи на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України /а.с.5/.

На підтвердження законності звільнення позивача з роботи відповідачем надані матеріали відповідних службових перевірок.

З матеріалів службової перевірки за наслідками якої було видано наказ № 7788 від 26.12.2017 року вбачається, що на підставі отриманих пояснень від працівників ОСОБА_3 поліції охорони у Львівській області встановлено, що 02.11.2017 року ОСОБА_2 з'явився на робочому місці у нетверезому стані, із запахом спиртного. Від написання письмового пояснення цього ж дня ОСОБА_2 відмовився, про що складено відповідний акт. 11.11.2017 року після виходу на роботу після лікарняного, останній надав письмове пояснення, де зазначив, що спиртні напої він вживав напередодні, 01.11.2017. За порушення трудової дисципліни, вимог ст.139 КЗпП, п.п.3 п.11 розділу ІІ Інстукції про організацію службової діяльності органів поліції охорони під час виконання заходів з фізичної охорони об'єктів в частині заборони вживання алкогольних напоїв, у відповідності до ст.147 КзпП України на ОСОБА_2 охоронника взводу охорони об'єктів та публічної безпеки №3 батальйону №2 полку ОСОБА_3 поліції охорони у Львівській області накладено дисциплінарне стягнення - звільнення /а.с.31-32/.

Судом встановлено, що при прийнятті на роботу позивач був ознайомлений з службовою документацією та функціональними обов'язками /а.с.54/.

Згідно копії рапортів від 02.11.2017 року, складених працівниками ОСОБА_3 поліції охорони у Львівській області, встановлено, що охоронник ОСОБА_2 перебував на робочому місці за адресою: м.Львів, пл.Ринок,24 (Львівський історичний музей) у стані алкогольного сп'яніння, що проявлялося у хиткій ході, різкий запах алкоголю, нерозбірливу мову /а.с.40-44/.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 підтвердив викладені в рапорті обставини, додатково суду пояснив, що під час виявлення ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння на робочому місці не був, однак 02.11.2017 року зранку під час видачі зброї охоронник ОСОБА_2 не перебував в стані алкогольного сп'яніння, запаху алкоголю від нього не було чути. Зазначив, що зробив запис у книзі видачі зброї та видав даному працівнику спецзасіб - пістолет для відстрілювання гумовими кулями.

З показань свідка ОСОБА_7 вбачається, що 02.11.2017 року він був присутнім на контролі видачі зброї батальйону №2 в т.ч. і ОСОБА_2 та при отриманні останнім спецзасобу запаху алкоголю від ОСОБА_2 не було чути. При поступленні тривожного сигналу за адресою: м.Львів, пл.Ринок 24 та після прибуття на місце виклику було виявлено, що охоронник ОСОБА_2 перебуває з ознаками алкогольного сп'яніння. ОСОБА_2 був замінений на посту та його відвезено у підрозділ УПО у Л/о для дачі пояснень, від написання яких останній відмовився. Після чого ОСОБА_2 запропоновано проїхати у заклад охорони здоров'я, щоб проти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. У міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги було відмолено у огляді на стан сп'яніння ОСОБА_2, оскільки такий огляд проводиться виключно громадянам, які керували транспортними засобами.

Свідок ОСОБА_8 дав показання, що командир батальйону №2 полку УПО ОСОБА_7 02.11.2017 року доставив ОСОБА_2С з місця дислокації підрозділу, що знаходився за адресою: м.Львів, Зелена-Романчука до ОСОБА_3 поліції охорони, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Липинського,44 у м.Львові для дачі пояснень з приводу виявленого факту перебування на роботі з ознаками алкогольного сп'яніння. Перебуваючи разом з ОСОБА_2 в одному кабінеті від останнього було чути різкий запах алкоголю, однак останній стверджував, що алкоголю не вживав.

Свідок ОСОБА_9 показав, що був присутнім коли виявили, що охоронник ОСОБА_2 перебуває на робочому місці з ознаками алкогольного сп'яніння, що проявлялися у нечіткій вимові, порушенні координації рухів. Стверджувати що позивач був саме в стані алкогольного стану він не може, але були явні ознаки цього. ОСОБА_10 повідомлено керівника про даний факт. Після чого позивача було відсторонено від роботи та замінено іншим охоронником. Наступного дня позивач вже перебував на лікуванні.

Свідок ОСОБА_11 будучи у суді дав показання про те, що 02.11.2017 року поступив тривожний виклик за адресою розташування Львівського історичного музею та прибувши мна місце працівники виявили охоронця ОСОБА_2 з ознаками алкогольного спяніння. В подальшому його доставили до нього у кабінет, де він разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_7 склали відповідний акт. Перебуваючи у кабінеті, ОСОБА_2 стояв біля дверей, однак від нього було явно чути запах алкоголю та ознаки алкогольного спяніння. Сам позивач стверджував, що він не вживав спитних напоїв, а вживав напередодні. На пропозицію керівництва він підготував направлення до лікарні для проходження медобстеження на стан алкогольного спяніння ОСОБА_2 Сам він не їзди з позивачем до лікарні.

Свідок ОСОБА_10 дав показання суду про те, що працює водієм УПО у Львівській області і 02.11.2017 року прибув разом з групою реагування: працівником УПО ОСОБА_13 на виклик за адресою: м.Львів, пл.Ринок,24, де він побачив позивача, який був з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю, нетверда розмова тахода). Тут же було повідомлено відповідального по другому батальйону Сологуба, який направив на місце події ОСОБА_9 На місці було складено ОСОБА_13 рапорт, який він також підписав та передано керівництву.

Свідок ОСОБА_13 надав показання, що 02.11.2017 року прибув у групі реагування за викликом за адресою: м.Львів пл.Ринок,24. На час приїзду охоронник ОСОБА_2 перебував з ознаками алкогольного сп'яніння, що проявлялося у млявій мові та різкому запаху алкоголю з рота. ОСОБА_10 прийнято рішення відсторонити позивача від роботи та замінити іншим охоронником, а ОСОБА_2 доставлено до установи УПО за адресою: м.Львів, вул.Романчука,2 для дачі пояснень.

Згідно ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до п.7 ст.40 КЗпП України - трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.

Факт появи на роботі в нетверезому стані чи стані наркотичного спяніння може бути підтверджений, як медичним висновком, так і іншими доказами, передбаченими ст.76 ЦПК України, яким суд повинен надати належну оцінку.

Відповідно до п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано за п.7 ст.40 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що з цих підстав можуть бути звiльненi з роботи працiвники за появу на роботi у нетверезому станi, у станi наркотичного або токсичного сп'янiння в будь-який час робочого дня, незалежно вiд того, чи були вони вiдстороненi вiд роботи, чи продовжували виконувати трудовi обов'язки.

Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне

сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і

іншими видами доказів (ст.27 ЦПК ( 1501-06), яким суд має дати

відповідну оцінку.

Показання всіх допитаних свідків узгоджуються між собою та з іншими доказами, не викликають сумніву, є послідовними. Всі свідки, серед яких були і особи, які вперше бачили позивача, зазначили ознаки знаходження позивача ОСОБА_2 у стані сп'яніння: запах алкоголю з рота, нестійкість пози, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Зазначені показання свідків вважаються судом достовірними доказами, тому суд приймає їх до уваги.

Узагальнений аналіз показань допитаних вищезазначених свідків, свідчить про те, що у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

З огляду на вищевказане, не заслуговують на увагу доводи сторони позивача про те, що за відсутності лікарського підтвердження про стан сп'яніння ОСОБА_2 02.11.2017 року, даний факт не можна вважати встановленим. Крім того, стороною позивача не надано жодного доказу на спростування обставини, що стала підставою для звільнення позивача.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, зокрема щодо відсутності факту появи на роботі в нетверезому стані, не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи, суд вважає, що відповідачем дотримані вимоги чинного законодавства щодо звільнення позивача із займаної посади, а відтак позовні вимоги щодо поновлення на роботі є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Оскільки суд дійшов до висновку про законність звільнення позивача із займаної ним посади та відмовляє у задоволенні позову в частині поновлення на роботі, тому задоволенню також не підлягають похідні позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-266, 268, ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 поліції охорони у Львівській області Національної поліції України, третя особа т.в.о. начальника ОСОБА_3 поліції охорони у Львівській області Національної поліції України про поновлення на роботі - відмовити.

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, прож. за адресою: 79026, м.Львів, вул.В.Великого, 1/55 .

Відповідач: ОСОБА_3 поліції охорони у Львівській області Національної поліції України, код ЄДРПОУ 08596956, місцезнаходження: 79019, м.Львів, вул.Липинського,44

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 19.06.2018 року.

Суддя ОСОБА_14