Постанова

від 11.06.2018 по справі 922/2709/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/2709/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Х1"

на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 (головуючий Фоміна В.О., судді: Крестьянінов О.О. і Шевель О.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Х1" (далі - Позивач)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Санні рентал компані" (далі - Відповідач),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Завхоза.НЕТ.УА" (далі - Третя особа)

про звернення стягнення на предмет іпотеки.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 закрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ТОВ "КУА "Фінекс Капітал" на рішення господарського суду Харківської області від 18.09.2017 у справі № 922/2709/17, у зв'язку з відсутністю підстав для звернення з апеляційною скаргою ТОВ "КУА "Фінекс Капітал" на рішення господарського суду Харківської області від 18.09.2017 у даній справі, оскільки вказане рішення не порушує його права, інтереси та обов'язки з огляду на відсутність у ТОВ "КУА "Фінекс Капітал" прав іпотекодержателя на спірні у даній справі об'єкти нерухомого майна.

Позивач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із заявою про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій ТОВ "КУА "Фінекс Капітал".

Вказана заява обґрунтована тим, що Позивачем понесені витрати при поданні відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "КУА "Фінекс Капітал" та на виготовлення копій доказів, доданих до відзиву. Вказані витрати складають 30 864,00 грн., що підтверджується договором про надання правової (правничої) допомоги від 28.12.2017 б/н, актом виконаних послуг (робіт) від 12.02.2018, квитанцією ФОП Гриценко О.М. від 09.01.2018 № 0015.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 заяву Позивача про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій ТОВ "КУА "Фінекс Капітал" залишено без розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що Відповідачем не дотримано приписи процесуального законодавства, передбачені частинами п'ятою, шостою статті 130 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та частиною восьмою статті 129 ГПК України, оскільки докази понесених ним витрат на виготовлення копій документів, доданих до відзиву, подані разом із заявою після закінчення розгляду апеляційної скарги ТОВ "КУА "Фінекс Капітал", а до закінчення судових дебатів у справі Позивач не зробив про це відповідну заяву.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Позивач звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду для розгляду заяви Позивача про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій ТОВ "КУА "Фінекс Капітал" по суті.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що подане Позивачем 09.01.2018 до суду клопотання про зобов'язання ТОВ "КУА Фінекс Капітал" внести на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі 40 000,00 грн. для забезпечення можливого відшкодування витрат Позивача на професійну правничу допомогу та інших витрат не може розцінюватись як заява, що подана відповідно до статті 130 ГПК України.

Від учасників судового процесу відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Перевіривши повноту встановлення апеляційним судом обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали встановлено, що відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частинами першою, другою статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами п'ятою, шостою статті 130 ГПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами третьою-п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому апеляційним судом встановлено, що Позивачем 09.01.2018 подано до суду відзив на апеляцій ну скаргу із клопотанням про зобов'язання ТОВ "КУА Фінекс Капітал" внести на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі 40 000,00 грн. для забезпечення можливого відшкодування витрат Позивача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести Позивач у зв'язку з розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу), на підставі пункту 1 частини четвертої статті 124 ГПК України як захід забезпечення судових витрат.

Вказане клопотання ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 залишено без задоволення. Такого висновку апеляційний господарський суд дійшов у зв'язку з тим, що Позивачем не доведено розмір передбачуваних витрат, які можуть бути понесені ним у майбутньому при розгляді даної справи, а також не доведено співмірність заявленої до внесення на депозитний рахунок суду суми судових витрат із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що клопотання Позивача, заявлене у відзиві, про зобов'язання ТОВ "КУА Фінекс Капітал" внести на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі 40 000,00 грн. для забезпечення можливого відшкодування витрат Позивача на професійну правничу допомогу та інших витрат не може розцінюватись як заява, що подана відповідно до вимог статті 130 ГПК України, а тому Позивачем при поданні заяви від 15.02.2018 про компенсацію судових витрат не дотримано приписи процесуального законодавства передбачені частинами п'ятою, шостою статті 130 ГПК України та частиною восьмою статті 129 ГПК України, оскільки заявником докази щодо понесених витрат на виготовлення копій документів, доданих до відзиву, подані разом з заявою після закінчення розгляду апеляційної скарги ТОВ "КУА "Фінекс Капітал", а до закінчення судових дебатів у справі Позивач не зробив про це відповідну заяву, що є підставою для залишення без розгляду заяви Позивача про компенсацію судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Однак з таким висновком суду апеляційної інстанції не може погодитись Касаційний господарський суд, оскільки судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу від 09.01.2018, крім клопотання про зобов'язання ТОВ "КУА Фінекс Капітал" внести на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі 40 000,00 грн. для забезпечення можливого відшкодування витрат Позивача на професійну правничу допомогу та інших витрат (пункт 1 прохальної частини відзиву), було заявлено вимогу про відшкодування витрат Позивача на професійну правничу допомогу, які ним понесені у зв'язку із розглядом справи (пункт другий прохальної частини відзиву).

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що Позивачем до закінчення судових дебатів не зроблено заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які ним понесені у зв'язку із розглядом справи.

Крім того, безпідставним є посилання апеляційного суду на те, що відповідно до статті 130 ГПК України як на норму, яка врегульовує питання подання відповідної заяви, оскільки вказаною статтею, а саме частинами п'ятою та шостою визначено право відповідача заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, а також, що у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Відповідно до частини четвертої статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції

Враховуючи помилковість висновку суду апеляційної інстанції щодо неподання Позивачем до закінчення судових дебатів заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які ним понесені у зв'язку із розглядом справи, а також те, що судом апеляційної інстанції не надавалась оцінка поданим Позивачем доказам на підтвердження понесених ним судових витрат та повноваження суду касаційної інстанції, Касаційний господарський суд вважає, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню до Харківського апеляційного господарського суду для розгляду заяви Позивача про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій ТОВ "КУА "Фінекс Капітал".

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316 ГПК України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Х1" задовольнити.

2. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 у справі № 922/2709/17 скасувати.

Справу № 922/2709/17 передати до Харківського апеляційного господарського суду для розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Х1" про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко