Постанова

від 14.06.2018 по справі 910/3446/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2018 р. Справа№ 910/3446/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Пашкіної С.А.

секретар Ковальчук Р.Ю.

за участю

представників: позивача - Шох С.М.

відповідача - Добринін В.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемгіпс Трейд"

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.03.2018 р.

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемгіпс Трейд"

про забезпечення позову

у справі № 910/3446/18 (суддя - Пукшин Л.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемгіпс Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем Київ"

про стягнення заборгованості у розмірі 781552,49 грн

В С Т А Н О В И В :

У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Цемгіпс Трейд" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем Київ" про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 757240,00 грн, 4827,14 грн - 3% річних та 19547,59 грн - інфляційних втрат.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Цемгіпс Трейд" просило суд вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Полірем Київ", у розмірі позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.03.2018 р. у справі № 910/3446/18 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемгіпс Трейд" про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.03.2018 р. про відмову у вжитті заходів забезпечення позову, Товариство з обмеженою відповідальністю "Цемгіпс Трейд" подало апеляційну скаргу про скасування оскаржуваної ухвали суду та задоволення заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що у випадку задоволення позову про стягнення заборгованості у порядку примусового виконання рішення суду буде неможливо реалізувати будь-яке майно, окрім коштів, які знаходяться на рахунках відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.04.2018 р. у даній справі було здійснено заміну Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемгіпс Трейд" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Поділлябуд , на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) № ЦТ 006 від 26.03.2018 р.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2018 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемгіпс Трейд" передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Пашкіна С.А.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемгіпс Трейд" у справі № 910/3446/18, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та призначено справу до розгляду на 14.06.2018 р.

14.06.2018 р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній повідомив суд, що 25.04.2018 р. у даній справі було здійснено заміну Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемгіпс Трейд" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Поділлябуд .

У судовому засіданні 14.06.2018 р. представник відповідача заявив усне клопотання про закриття апеляційного провадження у зв'язку із заміною сторони її правонаступником.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги; після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати; після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Враховуючи те, що нормами чинного законодавства не передбачено підстави для закриття апеляційного провадження у зв'язку із заміною сторони її правонаступником, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні вищевказаного клопотання відповідача.

Відповідач надав усні пояснення у судовому засіданні, відповідно до яких останній вважає, що у суду відсутні правові підстави для забезпечення цього позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі позовних вимог.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в період з 14.03.2017 р. по 29.11.2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Цемгіпс Трейд здійснило поставку товару на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Полірем Київ . Однак відповідач не виконав належним чином своє зобов'язання щодо оплати поставленого товару та лише частково оплатив товар, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 781552,49 грн.

Разом з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю Цемгіпс Трейд подало заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ Полірем Київ в розмірі, що відповідає розміру позовних вимог у сумі 781 552,49 грн.

Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач посилається на те, що відповідач не сплатив кошти у повному обсязі за отриманий товар та з 30.12.2017 р. користується коштами позивача на власний розсуд, а тому є підстави вважати, що, в подальшому, у разі задоволенні позовних вимог, може бути утруднено виконання рішення суду. Також позивач вважає, що після пред'явлення вимог позивачем відповідач може здійснити реалізацію майна, витратити кошти та не розрахуватись за отриманий товар.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

В заяві про забезпечення позову позивач посилається на те, що невжиття заходів що накладення арешту на грошові кошти відповідача може утруднити чи унеможливити виконання судового рішення, оскільки відповідач може реалізувати свої майно та кошти на власний розсуд.

Встановлено, що обставини, викладені позивачем щодо можливого невиконання судового рішення відповідачем, не підтверджені належними доказами та не містять фактів, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Отже посилання заявника про неможливість виконання прийнятого в подальшому судового рішення в разі його задоволення є припущенням, яке не підтверджується жодним доказом.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність правових підстав для вжиття заходів щодо забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемгіпс Трейд" шляхом накладення арешту на грошові кошти.

Відповідно до ст. 344 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.03.2018 р. у справі № 910/3446/18 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Цемгіпс Трейд".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту відповідно до ст. ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.06.2018 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

С.А. Пашкіна