Постанова

від 27.02.2019 по справі 910/3446/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2019 р. Справа№ 910/3446/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

Дикунської С.Я.

за участю секретаря судового засідання Костяк В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги №26 від 12.07.2018 (вх. №09.1-04.1/2045/18 від 12.11.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю Поділлябуд на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2018

у справі №910/3446/18 (суддя - Пукшин Л.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Поділлябуд

до Товариства з обмеженою відповідальністю Полірем Київ

про стягнення 781 552,49 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Цемгіпс трейд звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Полірем Київ про стягнення 781 552,49 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 замінено позивача у справі №910/3446/18 Товариство з обмеженою відповідальністю Цемгіпс Трейд на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Поділлябуд .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2018 по справі №910/3446/18 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Полірем Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Поділлябуд суму заборгованості у розмірі 512 560 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 7 689 грн. 01 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Поділлябуд , 16.07.2018 подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу №26 від 12.07.2018, просить рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2018 скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято при неповному дослідженні всіх обставин справи, з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для його скасування.

За твердженням апелянта, порушення норм процесуального права полягає у безпідставному поновленні відповідачу процесуальних строків на подання відзиву, який мав бути відхилений судом.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягненні заборгованості за видатковою накладною № 255 на загальну суму 242 440,00 грн., оскільки факт отримання відповідачем товару за вказаною накладною підтверджується залізничною накладною № 21569343 та податковою накладною № 323 від 26.06.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 колегією суддів у складі: головуючого судді Чорної Л.В., суддів Разіної Т.І., Шаптали Є.Ю. відкрито апеляційне провадження у справі №910/3446/18.

У зв'язку з ліквідацією Київського апеляційного господарського суду справу було передано до утвореного Указом Президента України № 454/2017 від 29.12.2017 Північного апеляційного господарського суду.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2018 справу та апеляційну скаргу №26 від 12.07.2018 (вх. №09.1-04.1/2045/18 від 12.11.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю Поділлябуд передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Жук Г.А., суддів Мальченко А.О., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 справу №910/3446/18 прийнято до провадження Північним апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючого судді Жук Г.А., суддів Мальченко А.О., Дикунська С.Я. Відкрито апеляційне провадження Північним апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою №26 від 12.07.2018 (вх. №09.1-04.1/2045/18 від 12.11.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю Поділлябуд на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2018 у справі №910/3446/18. Учасникам справи встановлено строк для подання заяв, клопотань, пояснень у протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження, але не пізніше 14.12.2018. Справу №910/3446/18 призначено до розгляду на 21.12.2018.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 розгляд справи №910/3446/18 відкладено до 31.01.2019.

В судовому засіданні 31.01.2019 оголошено перерву на 27.02.2019.

14.02.2019 від позивача надійшли письмові пояснення по справі, до яких, зокрема, було додано копію акту звірки взаєморозрахунків між первісним кредитором та відповідачем.

Представник позивача в судовому засіданні 27.02.2019 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позову та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.02.2019 проти вимог апеляційної скарги заперечив та просив її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

В період з 14.03.2017 по 29.11.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю Цемгіпс трейд (надалі-постачальник) було поставлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Полірем Київ (надалі - покупець) товар на загальну суму 3 121 106,06 грн., про що свідчать підписані видаткові накладні у кількості 63 штук та акт надання послуг, копії яких наявні в матеріалах справи.

Факт поставки ТОВ Цемгіпс трейд товару згідно видаткових накладних на загальну суму 3 121 106,06 грн. та прийняття його відповідачем свідчить про виникнення між сторонами договірних правовідносин, які регулюються положеннями закону, що виникають з договору поставки.

Згідно положень статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується, що в період з березня 2017 року по лютий 2018 року відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого постачальником товару на загальну суму 2 599 622,06 грн., згідно наявних у матеріалах справи виписках із банківського рахунку ТОВ Цемгіпс трейд та копій платіжних доручень відповідача.

Крім того, як правильно вказав у своєму рішенні суд першої інстанції, згідно накладної на повернення товару від покупця №4 від 17.10.2017 відповідачем було повернено, а ТОВ Цемгіпс трейд прийнято товар (Портландцемент ПЦ 500 Д0 (0,85 т.) та ПЦ 500 Д20 (3,25 т.)) на загальну суму 8 924,00 грн., в тому числі ПДВ 1 487,33 грн.

Таким чином, з огляду на поставлений згідно видаткових накладних товар на загальну суму 3 121 106,06 грн., здійснену часткову оплату у розмірі 2 599 622,06 грн. та повернений постачальнику товар на суму 8 924,00 грн., за відповідачем рахується заборгованість щодо оплати поставленого товару у розмірі 512 560,00 грн. Факт існування вищезазначеної заборгованості станом на момент розгляд спору відповідачем не заперечується.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, 26 березня 2018 року між ТОВ Цемгіпс трейд (надалі - первісний кредитор) та ТОВ Поділлябуд (надалі - новий кредитор, позивач) був укладений договір про відступлення права вимоги ЦТ № 006 (надалі - договір про відступлення позовних вимог), за умовами якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор повністю прийняв на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і став кредитором за видатковими накладними, згідно яких було здійснено поставку товару первісним кредитором Товариству з обмеженою відповідальністю Полірем Київ (далі - боржник).

У пункті 1.2. договору про відступлення права, визначено, що за цим договором новий кредитор повністю одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов'язань за видатковими накладними у сумі 757 240,00 грн.

За умовами п. 1.3. договору про відступлення права вимоги право вимоги первісного кредитора до боржника на суму 757 240,00 грн. підтверджуються видатковими накладними, які є невід'ємною частиною цього договору і передаються первісним кредитором новому кредитору в момент підписання сторонами цього договору.

Підписанням цього договору сторони підтверджують передачу первісним кредитором новому кредитору всіх оригіналів документів на підтвердження права вимоги за видатковими накладними (п. 2.1. договору про відступлення права вимоги).

З наявного у матеріалах справи Акта приймання-передачі видаткових накладних згідно договору про відступлення права вимоги № ЦТ 006 від 26.03.2018 вбачається, що 26 березня 2018 року ТОВ Цемгіпс трейд передало ТОВ Поділлябуд наступні документи, а саме видаткові накладні у кількості 63 штуки, згідно яких первісним кредитором поставлено товар, а також один акт надання послуг №424 від 01.09.2017 на суму 37 240,56 грн.

У пункті 2.2. договору про відступлення права вимоги сторони передбачили, що одночасно з підписанням цього договору первісний кредитор передає новому кредитору повідомлення до боржника про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Обов'язок направлення повідомлення боржнику покладається на нового кредитора.

На виконання умов п. 2.2. вищезазначеного договору новим кредитором було скеровано на адресу ТОВ Полірем Київ повідомлення про відступлення права вимоги, у якому повідомлялось, що згідно ст. 516 Цивільного кодексу України ТОВ Цемгіпс трейд відступило згідно договору № ЦТ № 006 від 26.03.2018 право вимоги ТОВ Поділлябуд заборгованості у розмірі 757 240,00 грн., яка виникла на підставі поставки боржнику товару згідно видаткових накладних у кількості 63 штуки та акту надання послуг.

Листом вих. № 16/04/2018 -1 від 16.04.2018 ТОВ Полірем Київ повідомило нового кредитора, що внаслідок ненадання доказів переходу прав у зобов'язанні за договором № ЦТ № 006 від 26.03.2018, боржник на підставі ч. 2 ст. 517 ЦК України має право не виконувати свого обов'язку перед новим кредитором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтями 514, 516 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вже було зазначено, у період з 14.03.2017 по 29.11.2017 первісним кредитором на підставі наявних у матеріалах справи видаткових накладних було поставило на адресу покупця товар на загальну суму 3 121 106,06 грн., що згідно платіжних доручень був частково оплачений ТОВ Полірем Київ на суму 2 599 622,06 грн. та повернений постачальнику у розмірі 8 924,00 грн. на підставі накладної №4 від 17.10.2017.

Отже, дослідивши наявні у матеріалах докази та обставини, що стосуються поставки, оплати та повернення товару, суд дійшов висновку про наявність у відповідача заборгованості за поставлений ТОВ Цемгіпс трейд товар у розмірі 512 560,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, Товариством з обмеженою відповідальністю Поділлябуд підтверджено частково заявлений до стягнення борг ТОВ Полірем Київ за поставлений товар згідно видаткових накладних, право вимоги за якими у позивача виникло на підставі укладеного з ТОВ Цемгіпс трейд договору відступлення прав вимоги №ЦТ № 006 від 26.03.2018, що є підставою для часткового задоволення позовних вимог ТОВ Поділлябуд , у розмірі 512 560,00 грн.

При цьому, судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги доводи позивача (нового кредитора) щодо наявності підстав для стягнення боргу за видатковою накладної № 255 від 26.06.2017 у сумі 242 440,00 грн.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1.3. Договору про відступлення права вимоги визначено перелік видаткових накладних за якими передано право вимоги (том 1 а.с. 224-225).

При цьому, в переліку накладних за якими передано право вимоги накладна № 255 від 26.06.2017 на суму 242 440,00 грн. не значиться.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутня видаткова накладна № 255 від 26.06.2017 на суму 242 440,00 грн., яка є первинними обліковими документи, що фіксує факт здійснення господарської операції в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України , а договір про відступлення права вимоги не містить посилання щодо передачі прав вимоги за вказаною видатковою накладною, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що у позивача відсутні правові підстави вимоги щодо стягнення 242440,00 грн. на підставі видаткової накладної № 255 від 26.06.2017.

Крім того, за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивачем заявлено до стягнення 3 % річних у розмірі 4 827,14 грн. та інфляційні втрати у розмірі 19 547,59 грн.

За приписами статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із наданого до матеріалів позовної заяви розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, останні були нараховані відповідачу за загальний період прострочення з 30.12.2017 по 17.03.2017, тобто, до моменту укладення договору про відступлення права вимоги №ЦТ № 006 від 26.03.2018.

При цьому, п. 1.2 договору про відступлення права вимоги визначено, що за цим договором новий кредитор повністю одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов'язань за видатковими накладними у сумі 757 240,00 грн.

Отже, приймаючи до уваги, що умовами договору про відступлення права вимоги №ЦТ № 006 від 26.03.2018 не передбачено та не встановлено права вимоги нового кредитора до боржника в частині відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог в частині 3 % річних та інфляційних втрат.

Щодо посилань апелянта на порушення норм процесуального законодавства та безпідставне поновлення відповідачу процесуального строку на подачу відзиву, колегія суддів зазначає, що оскільки відзив було подано з обґрунтованим клопотанням про поновлення процесуальних строків, пропуск строків не є значним та прийняття до розгляду відзиву не спричинило порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, а, натомість, сприяло повному та всебічному дослідженню обставин справи, в даному випадку, в діях суду першої інстанції відсутнє порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2018 у справі №910/3446/18 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта (позивача).

Керуючись ст. ст. 129, 253-254, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Поділлябуд на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2018 у справі №910/3446/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2018 у справі №910/3446/18 залишити без змін.

3. Справу № 910/3446/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді А.О. Мальченко

С.Я. Дикунська

Повний текст постанови складено 11.03.2019