Постанова

від 20.06.2018 по справі 916/3233/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/3233/16 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання Селиверстова М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

від відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка

на рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2018

у справі № 916/3233/16

за позовом Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка

про стягнення 343 366, 08 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2016 року Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області (далі - Сергіївська селищна рада, позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка (далі - Товариство, відповідач) про стягнення 308 922,90 грн. заборгованості по сплаті орендної плати.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 19.04.2017, позивач просив стягнути 343 366,08 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 (включно) за вирахуванням сплачених відповідачем 350 406,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем в повному обсязі свого обов'язку зі сплати орендної плати у 2014-2016 роках у розмірі, передбаченому додатковою угодою №1 від 01.04.2013 до договору оренди земельної ділянки №511030004000046 від 25.11.2011 з урахуванням коефіцієнтів індексації (середньорічного індексу інфляції) (т.2 а.с.1-3).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.04.2018 року (суддя Літвінов С.В.) позов задоволено у повному обсязі, стягнуто з Товариства на користь Сергіївської селищної ради заборгованості по виплаті орендної плати в розмірі 343 366, 08 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 150,51 грн., витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 5 665, 55 грн. та витрати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 6 180,61 грн.

Рішення мотивовано тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду , Товариство звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення змінити, позов задовольнити частково, стягнути з Товариства на користь Сергіївської селищної ради заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 74 016,17 грн., в решті позовних вимог - відмовити. Скаржник вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що договором оренди, укладеним між сторонами, передбачено обов'язок орендаря обчислювати розмір орендної плати за землю з урахуванням індексів інфляції, змін щодо порядку розрахунку орендної плати сторонами не вносилось, тому суд першої інстанції, в порушення умов договору, норм ст. 15, 21,30 Закону України Про оренду землі , ст. 632, 651 ЦК України та ст. 288 ПК України дійшов помилкового висновку щодо необхідності розрахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнта індексації.

05.05.2018 Товариство подало заяву про відвід суддів Головея В.М. та Савицького Я.Ф.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.05.2018 року зупинено провадження у справі № 916/3233/16 до вирішення питання про відвід суддів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2018 суддею для розгляду заяви про відвід суддів визначено суддю Будішевську Л.О.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.05.2018 (суддя Будішевська Л.О.) у задоволенні заяви Товариства про відвід суддів відмовлено.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.05.2018 поновлено апеляційне провадження у даній справі та розгляд справи призначено на 30.05.2018.

14.05.2018 до Одеського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що нормативно грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання державою плати за користування землею. Не внесення сторонами оренди землі змін до його умов в частині, що встановлюється в законодавчому порядку, не звільняє сторін від обов'язку їх виконання, оскільки відповідно до положень статті 11 ЦК України у випадку, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, або органів місцевого самоврядування.

В судовому засіданні 30.05.2018 представник відповідача надала пояснення, якими підтримала доводи апеляційної скарги та просила задовольнити останню.

Представник позивача в судовому засіданні 30.05.2018 надала пояснення, в яких просила суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів в судовому засіданні 30.05.2018 оголосила перерву до 20.06.2018.

06.06.2018 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшло клопотання в якому останній посилаючись на ч. 4 ст. 236 ГПК України та ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів просить суд, при розгляді справи та ухвалені судового рішення у даній справі врахувати висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 18.05.2018 у справі №916/3235/16.

В судовому засіданні 20.06.2018 представники сторін підтримали пояснення, які були надані в судовому засідання 30.05.2018.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 25.11.2011 між Сергіївською селищною радою (орендодавець) та Товариством (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно з яким орендодавець передала орендарю в користування на умовах оренди строком на 45 років земельну ділянку площею 9,0543 га, що знаходиться за адресою: смт.Сергіївка, вул.Гагаріна, 21, кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:03:001:0012.

Договір оренди зареєстровано у відділі Держкомзему у м. Білгород-Дністровський Одеської області 20.01.2012 за №511030004000046, тому він відповідно до зазначеного у ньому положення пункту 41 щодо порядку набрання ним чинності набрав чинності з 20.01.2012.

Земельна ділянка передана в оренду для експлуатації та обслуговуванню санаторію. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 6 879 457,14 грн. (п.п. 4, 5 Договору).

Відповідно до пункту 9 договору орендна плата вноситься щомісячно в сумі 17 198,65 грн.

Обчислення розміру орендної плати за землю згідно з пунктом 10 договору здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Пунктом 11 договору сторони встановили, що орендна плата вноситься щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Орендна плата відповідно до пункту 12 договору підлягає перегляду у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законодавством України.

Пунктом 34 договору сторони передбачили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується в судовому порядку.

Так, 29.03.2013 рішенням Сергіївської селищної ради №394 Про затвердження коефіцієнтів економіко-функціонального використання земельних ділянок, розташованих на території смт. Сергіївка, що знаходяться в орендному користуванні громадян, фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб були затверджені коефіцієнти, що характеризують економіко-функціональне використання земельної ділянки (Ко).

На виконання вказаного рішення 01.04.2013 між Сергіївською селищною радою та Товариством було укладено додаткову угоду №1 до договору оренди, відповідно до умов якої сторони погодили внести зміни у договір та пункт 9 розділу Орендна плата викласти у наступній редакції: Орендна плата вноситься орендарем щомісячно у сумі 22 931,53 грн. .

Проте, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не в повному обсязі сплачував орендну плату починаючи з 01.01.2014 по 31.12.2016 (включно), внаслідок чого у Товариства утворилась заборгованість по орендній платі в сумі 343 366,08 грн.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

Статтею 21 Закону України Про оренду землі визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно зі ст.288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому згідно з п. 288.4 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

З наведених положень ПК України та Закону України Про оренду землі вбачається, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений в договорі оренди. ПК України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому, як вірно зазначає суд апеляційної інстанції, саме договором оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач рішенням №394 від 29.03.2013 Про затвердження коефіцієнтів економіко-функціонального використання земельних ділянок, розташованих на території смт. Сергіївка, що знаходяться в орендному користуванні громадян, фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб затвердив коефіцієнти, що характеризують економіко-функціональне використання земельної ділянки (Ко). В матеріалах справи відсутні докази, що дане рішення у встановленому законом порядку скасовано, а тому умови додаткової угоди № 1 від 01.04.2013 відповідно до пунктів 12, 34 договору, є обов'язковими до виконання.

Господарським судом обґрунтовано відхилено доводи відповідача, що додаткова угода № 1 є неукладеною, оскільки угода в силу статті 204 ЦК України підписана представниками сторін, до суду не оскаржена та не визнана недійсною, а тому є чинною за законодавством, що діяло на момент її укладення, зміни щодо розміру плати державній реєстрації не підлягали. (пункт 22 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №1141 від 26.10.2011),

Судова колегія здійснила перерахунок заборгованості відповідач по орендній платі, з урахуванням підтвердженої матеріалами справи часткової сплати відповідачем орендних платежів та дійшла висновку, що загальна сума заборгованості відповідача становить 343 366,08грн., отже місцевим господарським судом вірно перевірено та встановлено правильність визначення позивачем періодів нарахування заборгованості з орендної плати з урахуванням коефіцієнтів індексації.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст. ст. 277-279 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2018 року залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Разюк Г.П.

ОСОБА_3